ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ІНТЕРСУБ’ЄКТНОЇ ВЗАЄМОДІЇ В ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ

Abstract

У статті розглянуто різні аспекти інтерсуб’єктної взаємодії як спільно-розподіленої діяльності, орієнтованої на розвиток суб’єтних якостей учасників, сенситивним для якої є юнацький вік. Показано, що в стосунках між особистостями юнацького віку з’являються елементи відкритості, довірливості, інтимно-особистісного спілкування, адже саме в цей період людина по-особливому переживає і своє перше кохання, і юнацьку дружбу. З іншого боку, у юнацькому віці специфічним стає спілкування із старшими та молодшими особами. Доведено, що інтерсуб’єктна взаємодія в юнацькому віці – це важливий аспект становлення особистісних сенсів взаємного розвитку в спілкуванні та спільній діяльності. Наголошено, що юнацький вік є сенcитивним для формування інтерсуб’єктної взаємодії, бо різні аспекти цього вікового періоду готують особистість до взаємодії, яка була б взаєморозвивальною та сприяла розвитку суб’єктності учасників. Підкреслено, що соціальна ситуація розвитку в юнацькому віці передбачає свій важливий компонент, а саме інтерсуб’єктну взаємодію, яка наповнює конкретними сенсами та значеннями різні аспекти життя юнаків та юнок. Афективний центр юнацького віку – переживання майбутнього обговорюється та стає центральним в інтерсуб’єктній взаємодії. Змістом інтерсуб’єктної взаємодії в юності часто є екзистенційна та смисложиттєва проблематика. Проаналізовано юнацький вік як особливий період стрімкого становлення суб’єктності людини, коли вже на правах відповідальної, активної, творчої, ініціативної особистості юнак чи юнка вступають у взаємодію з рівним собі партнером, прагнучи розкрити свою суб’єктність і допомогти розкритися суб’єктності іншого. При цьому важливо, що позиція «я хочу бути суб’єктом і допомогти тобі розкрити твою суб’єктність» налаштовує на діалогічну взаємодію, на взаєморозвивальне спілкування. Робиться висновок, що юність – особливий час, коли інтерсуб’єктна взаємодія набуває специфічних рис і розвивається для того, щоб відбулося становлення суб’єктності всіх учасників процесу спільної діяльності та спілкування. Література Абрамова, Г. (1999). Возрастная психология. Екатеринбург : Деловая книга. Бантишева, О.О. (2017). Психологічні особливості емоційного інтелекту осіб юнацького віку, схильних до віктимної поведінки. (Дис. канд. психол. наук). Київ. Божович, Л.И. (2009). Личность и её формирование в детском возрасте. Санкт-Петербург : Питер. Булах, І.С. (2004b). Психологічні основи особистісного зростання підлітків. (Автореф. дис. д.-ра психол. наук). Київ. Булах, І.С. (2004а). Психологічні основи особистісного зростання підлітків. (Дис. д.-ра психол. наук). Київ. Выготский, Л.С. (1983). История развития высших психических функций. Собрание сочинений. (Т. 3). Москва : Педагогика. Гріньова, О.М. (2018). Психологія проектування життєвого шляху особистістю юнацького віку. (Дис. д.-ра психол. наук). Київ. Кузікова, С.Б. (2012). Суб’єктність у контексті саморозвитку особистості. Вісник Харківського національного університету. Серія «Психологія», 1009, 40– Леонтьев, Д.А., Мандрикова, Е.Ю., Осин, Е.Н., Плотникова, А.В., & Рассказова, Е.И. (2005). Возможности эмпирического исследования личностного потенциала. Материалы межрегиональной научно-практической конференции «Прикладная психология как ресурс социально-экономического развития современной России», 259– Литвинчук, А.І. (2019). Психологічні чинники розвитку екологічної самосвідомості у юнацькому віці. (Дис. канд. психол. наук). Київ. Лучків, В.З. (2017). Психологічні особливості розвитку асертивності в юнацькому віці. (Дис. канд. психол. наук). Київ, Житомир. Максименко, С.Д., Максименко, К.С., & Папуча, М.В. (2007). Психологія особистості. Київ : Видавництво ТОВ «КММ». Папуча, М.В. (2001). Психологія ранньої юності. Ніжин : Редакційно-видавничий відділ НДПУ. Сергєєнкова, О., Столярчук, О., Коханова, О., & Пасєка, О. (2012). Вікова психологія. Київ: Центр учбової літератури. Ставицька, С.О. (2014). Теоретичний аналіз проблеми механізмів розвитку духовної самосвідомості особистості в юнацькому віці. Проблеми сучасної психології : Збірник наукових праць Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України, 24, 630– Татенко, В.О. (2014). Соціальна і політична психологія Євромайдану: суб’єктне і вчинкове. Психологічні науки: проблеми і здобутки. Режим доступу: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/Pnpz_2014_5_13.pdf Франкл, В. (1990). Человек в поисках смысла. Москва : Прогресс. Чудновский, В.Э. (2006). Становление личности и проблема смысла жизни: Избранные труды. Москва, Воронеж : Издательство Московского психолого-социального института; Издательство НПО «МОДЭК». Чудновский, В.Э. (2009). Вступительное слово. Л.И. Божович: человек, личность, ученый. In: Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте. (с. 9–32).Санкт-Петербург : Питер. Эриксон, Э. (1996). Идентичность: юность и кризис. Москва : Издательская группа «Прогресс». Crosnoe, R., & Johnson, M. (2011). Research on Adolescence in the Twenty-First Century. Annual Review Of Sociology, 37(1), 439–460. https://doi.org/10.1146/annurev-soc-081309-150008 Hoggan, C., Mälkki, K., & Finnegan, F. (2016). Developing the Theory of Perspective Transformation; Continuity, Intersubjectivity, and Emancipatory Praxis. Adult Education Quarterly, 67(1), 48–64. doi: 10.1177/0741713616674076 Sawyer, S., Azzopardi, P., Wickremarathne, D., & Patton, G. (2018). The age of adolescence. The Lancet Child & Adolescent Health, Published Online January 17. http://dx.doi.org/10.1016/S2352-4642(18)30022-1