Pub Date : 2023-04-29DOI: 10.31392/npu-nc.series12.2023.21(66).06
Роман Попелюшко, А. П. Бабич
У статті висвітлено результати теоретичного огляду досліджень взаємозв’язку та впливу різних життєвих обставин на вияви агресивної поведінки людей. Визначено, що феномен агресії активно досліджувався як українськими, так і зарубіжними науковцями різних галузей знань – психологами, соціологами, психіатрами. У статті поданий аналіз наукових праць, які розкривають агресивну поведінку людей різної статі та в різні вікові періоди; чинники, які сприяють виникненню агресивної поведінки, такі як стрес, негативний вплив середовища, невдачі та розчарування, неадекватна комунікація, вплив оточення, психічні захворювання. Розкрито актуальність проблеми виникнення агресії в реальному сьогоденні. Зазначено, що наслідком агресії може бути збільшення рівня насилля та злочинності, які негативно впливають на безпеку й психологічне здоров’я суспільства в цілому. Наведено чинники, які спричиняють агресивну реакцію людей в окремих життєвих ситуаціях – життєвих обставин, які можуть спонукати людину до прояву агресивної поведінки різної форми і у різному віці. Зокрема, розкрито низку праць, присвячених вивченню подій, які провокують виникнення агресії, таких, як наприклад, вплив травматичних подій, несприятливі сімейні стосунки тощо. Описано різні форми агресії та проаналізовано відмінності у схильностях до різних форм агресії у дівчат та хлопців. Зазначено, що хлопці більш схильні до фізичної агресії, тоді, як дівчата до вербальної та непрямої. Наголошено, що в основі появи агресивної поведінки лежать різні фактори, як внутрішні так і зовнішні. Наведено модель агресивності, яка визначає її компоненти, як от специфіка зовнішнього середовища, мотиваційно-цільовий компонент, когнітивний, емоційний, вольовий компоненти тощо. Зосереджено увагу на причинах, які спонукають виникнення агресії у різному віці. Разом з тим, обґрунтовано важливість та необхідність попередження та корекції агресії. Література Барановська, М.В., & Гуріна, З.В. (2021). Психологічні чинники впливу агресії у підлітків. Перспективи розвитку сучасної психології: збірник наукових праць, 9, 13–18. Брецко, І.І., Буртин, М.І., & Бучмей, І.І. (2022). Вплив стосунків у сім’ї на агресивність у дітей. Збірник тез доповідей за матеріалами Міжнародної науково-практичної конференції. Становлення особистості професіонала у постковідному просторі (12-13 травня 2022 р., м. Мукачево). (26-28). Мукачево : Видавничий дім МСУ. Володарська, Н.Д., & Когут, О.О. (2017). Прояви агресії як психологічний захист особистості в кризових ситуаціях. Fundamental and applied researches in practice of leading scientific schools, 1(19), 9–20. Грабовська, С., & Єсип, М. (2010). Проблема копінгу в сучасних психологічних дослідженнях. Соціогуманітарні проблеми людини, 4, 188–199. Журат, Ю.В. (2020). Особливості дитячо-батьківських взаємин, що впливають на формування агресивної поведінки у дошкільному віці. Науково-практична конференція «Особистість у просторі проблем ХХІ століття» (м. Київ, 5 лютого 2020 р.). (с. 46-48). Київ : На
文章重点介绍了关于各种生活环境对攻击行为表现的关系和影响的理论研究成果。文章指出，乌克兰和外国学者--心理学家、社会学家、精神病学家--在不同知识领域对攻击现象进行了积极研究。文章对科学著作进行了分析，揭示了不同性别、不同年龄的人的攻击行为；导致攻击行为出现的因素，如压力、负面环境影响、失败和失望、沟通不足、环境影响和精神疾病。文章揭示了侵略问题在现实世界中的现实意义。文章指出，攻击行为可能导致暴力和犯罪水平的上升，从而对整个社会的安全和心理健康产生负面影响。作者介绍了导致人们在特定生活环境中做出攻击性反应的因素--这些生活环境可能促使一个人在不同年龄段表现出各种形式的攻击行为。特别是一些专门研究引发攻击行为的事件的著作，例如，创伤事件的影响、不利的家庭关系等。书中描述了不同形式的攻击行为，并分析了女孩和男孩在不同形式的攻击行为倾向上的差异。报告指出，男孩更容易进行身体攻击，而女孩则更容易进行语言和间接攻击。报告强调，攻击行为的产生是基于各种内外因素。介绍了攻击行为的模式，该模式界定了攻击行为的组成部分，如外部环境的特殊性、动机和目标组成部分、认知、情感和意志组成部分等。重点关注导致不同年龄段出现攻击行为的原因。同时，证实了预防和纠正攻击行为的重要性和必要性。参考文献 Baranovskaya, M.V., & Gurina, Z.V. (2021)。青少年攻击行为的心理因素。现代心理学发展前景：科学论文集》，9，13-18。Bretsko, I.I., Burtyn, M.I., & Buchmei, I.I. (2022).家庭关系对儿童攻击行为的影响》。国际科学实践会议资料摘要集。后科维德时代职业人格的形成》（2022 年 5 月 12-13 日，穆卡切沃）（26-28）。穆卡切沃：俄罗斯科学院出版社。Volodarska, N.D., & Kohut, O.O. (2017)。作为危机情况下个人心理保护的攻击表现。领先科学院实践中的基础和应用研究》，1（19），9-20。Grabovska, S., & Esyp, M. (2010).The problem of coping in modern psychological research.一个人的社会人道主义问题》，4, 188-199.Zhurat, Y.V. (2020).影响学龄前儿童攻击行为形成的儿童与父母关系特征》。科学实践会议 "二十一世纪问题空间中的人格"（基辅，2020 年 2 月 5 日）（第 46-48 页）。Kyiv : National University of Kyiv-Mohyla Academy.Kazannikova, O.V. (2020).学龄前儿童攻击行为的特殊性》。第十届国际科学实践互联网会议与会者摘要集》：现代科学运动》（第聂伯罗，2020 年 4 月 2-3 日）（第 1 卷，第 494-498 页）。访问模式：https://dspace.pdau.edu.ua/server/api/core/bitstreams/802cfd50-cd2c-4b8b-bb76-51b0f7582d67/content Kachanova, Y.V. (2010).作为社会学范畴的攻击性和侵略性。科学著作。社会学》，133（146），50-54。Oros, O.B. (2018)。青少年儿童的攻击性和暴力行为。科学著作集。KPI" 国立大学公报。政治学。社会学。法律》，2（38），90-96。Rudenko, L.M. (2012).攻击行为的程序特征。国立德拉古马诺夫师范大学科学杂志。Series 19: Correctional Pedagogy and Special Psychology, 21, 418-424.Stepaniuk, O. (2020).专业人员实施罪犯示范方案的方法指南》。基辅：欧洲安全与合作组织。Shcherban, T.D. (2022).Aggression as a psychological phenomenon in the modern student environment.国际科学杂志《教育与科学》，1（32），113-119。Auslander, W., Sterzing, P., Threlfall, J., Gerke, D., & Edmond, T. (2016).涉及儿童福利的青春期女孩的童年虐待与攻击行为》（Childhood Abuse and Aggression in Adolescent Girls Involved in Child Welfare：抑郁和创伤后应激的作用》。J Child Adolesc Trauma, 9,1-10.doi：10.1007/s40653-016-0090-3 Warburton, W., & Anderson, C. (2015).侵略，社会心理学。国际社会与行为科学百科全书》（第 2 版），1, 373-380。http://dx.doi.org/10.1016/B978-0-08-097086-8.24002-6
{"title":"ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ВПЛИВУ ЖИТТЄВИХ ОБСТАВИН НА ПРОЯВИ АГРЕСИВНОЇ ПОВЕДІНКИ","authors":"Роман Попелюшко, А. П. Бабич","doi":"10.31392/npu-nc.series12.2023.21(66).06","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2023.21(66).06","url":null,"abstract":"У статті висвітлено результати теоретичного огляду досліджень взаємозв’язку та впливу різних життєвих обставин на вияви агресивної поведінки людей. Визначено, що феномен агресії активно досліджувався як українськими, так і зарубіжними науковцями різних галузей знань – психологами, соціологами, психіатрами. У статті поданий аналіз наукових праць, які розкривають агресивну поведінку людей різної статі та в різні вікові періоди; чинники, які сприяють виникненню агресивної поведінки, такі як стрес, негативний вплив середовища, невдачі та розчарування, неадекватна комунікація, вплив оточення, психічні захворювання. Розкрито актуальність проблеми виникнення агресії в реальному сьогоденні. Зазначено, що наслідком агресії може бути збільшення рівня насилля та злочинності, які негативно впливають на безпеку й психологічне здоров’я суспільства в цілому. Наведено чинники, які спричиняють агресивну реакцію людей в окремих життєвих ситуаціях – життєвих обставин, які можуть спонукати людину до прояву агресивної поведінки різної форми і у різному віці. Зокрема, розкрито низку праць, присвячених вивченню подій, які провокують виникнення агресії, таких, як наприклад, вплив травматичних подій, несприятливі сімейні стосунки тощо. Описано різні форми агресії та проаналізовано відмінності у схильностях до різних форм агресії у дівчат та хлопців. Зазначено, що хлопці більш схильні до фізичної агресії, тоді, як дівчата до вербальної та непрямої. Наголошено, що в основі появи агресивної поведінки лежать різні фактори, як внутрішні так і зовнішні. Наведено модель агресивності, яка визначає її компоненти, як от специфіка зовнішнього середовища, мотиваційно-цільовий компонент, когнітивний, емоційний, вольовий компоненти тощо. Зосереджено увагу на причинах, які спонукають виникнення агресії у різному віці. Разом з тим, обґрунтовано важливість та необхідність попередження та корекції агресії. \u0000Література \u0000 \u0000Барановська, М.В., & Гуріна, З.В. (2021). Психологічні чинники впливу агресії у підлітків. Перспективи розвитку сучасної психології: збірник наукових праць, 9, 13–18. \u0000Брецко, І.І., Буртин, М.І., & Бучмей, І.І. (2022). Вплив стосунків у сім’ї на агресивність у дітей. Збірник тез доповідей за матеріалами Міжнародної науково-практичної конференції. Становлення особистості професіонала у постковідному просторі (12-13 травня 2022 р., м. Мукачево). (26-28). Мукачево : Видавничий дім МСУ. \u0000Володарська, Н.Д., & Когут, О.О. (2017). Прояви агресії як психологічний захист особистості в кризових ситуаціях. Fundamental and applied researches in practice of leading scientific schools, 1(19), 9–20. \u0000Грабовська, С., & Єсип, М. (2010). Проблема копінгу в сучасних психологічних дослідженнях. Соціогуманітарні проблеми людини, 4, 188–199. \u0000Журат, Ю.В. (2020). Особливості дитячо-батьківських взаємин, що впливають на формування агресивної поведінки у дошкільному віці. Науково-практична конференція «Особистість у просторі проблем ХХІ століття» (м. Київ, 5 лютого 2020 р.). (с. 46-48). Київ : На","PeriodicalId":282611,"journal":{"name":"Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки","volume":"38 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133014443","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-04-29DOI: 10.31392/npu-nc.series12.2023.21(66).04
Любов Лохвицька, Юлія Кролівець
Мета. Статтю присвячено аналізу сучасного стану проблеми професійної підготовки психологів-дошкільників на основі огляду українських і зарубіжних наукових джерел, а також окресленню особливостей професійної підготовки психологів-дошкільників у процесі проходження практики в закладах дошкільної освіти. Методи дослідження: теоретичні (аналіз і синтез, систематизація, узагальнення та конкретизація); емпіричні (опитування шляхом самостійного заповнення студентами-бакалаврами спеціальності 012 Дошкільна освіта авторської анкети «Моя готовність бути психологом-дошкільником»); математичної статистики (використані при обрахунках даних середніх значень і відсоткових співвідношень). Результати. Опитування проводилося серед здобувачів 4-го курсу першого рівня вищої освіти – бакалаврату, які навчаються за освітньо-професійною програмою (ОПП) спеціальності 012 Дошкільна освіта (спеціалізація «Дошкільна та педагогічна психологія»). За даними проведеного експериментального дослідження професійної підготовки психологів-дошкільників у процесі проходження практики в закладах дошкільної освіти визначено реальний стан проблеми за трьома компонентами: змістовий (теоретичний чи когнітивний), особистісний та діяльнісний (поведінковий чи практичний). Встановлено, що в студентів-бакалаврів спеціальності 012 Дошкільна освіта на високому рівні сформовані змістовий та особистісний компоненти професійної готовності, порівняно з діяльнісним компонентом, який мав нижчий рівень і потребує подальшого розвитку. Висновки. На основі відповідей респондентів виокремлено види труднощів, які виникають у них під час проходження практики в закладах дошкільної освіти. Означене доводить потребу перегляду системи навчання й удосконалення підготовки майбутніх психологів-дошкільників за рахунок підвищення формування в них практичних дій у ході вивчення професійно-орієнтованих освітніх компонентів та посилення практики під керівництвом практичних психологів. Перспективи подальшої наукової роботи полягатимуть в технологізації процесу професійної підготовки майбутніх психологів-дошкільників у контексті формування в них професійних компетентностей задля підвищення фахової конкурентоспроможності на ринку праці. Література Булах, І., Волошина, В., & Лохвицька, Л. (2019). Сучасні освітні психотехнології професійної підготовки майбутніх психологів. Психологія та психосоціальні інтервенції, 2, 20–29. https://doi.org/10.18523/2617-2348.2019.2.20-29 Волошина, В.В. (2014). Аксіопсихологія професійної підготовки майбутнього психолога у вищих педагогічних закладах освіти. (Mонографія). Вінниця : Нілан-ЛТД. Україна. Гончаровська, Г.Ф. (2019). Підготовка психологів до роботи з батьками дітей дошкільного віку, схильних до проявів агресивної поведінки. Теорія і практика сучасної психології, 6(2), 32–37. https://doi.org/10.32840/2663-6026.2019.6-2.6 Кокун, О.М. (2012). Психологія професійного становлення сучасного фахівця. (Монографія). Київ : ДП «Інформ.-аналіт. Агентство». Кузьменко, В., & Гальченко, В. (202
{"title":"СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ПСИХОЛОГІВ-ДОШКІЛЬНИКІВ: АНАЛІЗ І ВЕКТОРИ ВДОСКОНАЛЕННЯ","authors":"Любов Лохвицька, Юлія Кролівець","doi":"10.31392/npu-nc.series12.2023.21(66).04","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2023.21(66).04","url":null,"abstract":"Мета. Статтю присвячено аналізу сучасного стану проблеми професійної підготовки психологів-дошкільників на основі огляду українських і зарубіжних наукових джерел, а також окресленню особливостей професійної підготовки психологів-дошкільників у процесі проходження практики в закладах дошкільної освіти. Методи дослідження: теоретичні (аналіз і синтез, систематизація, узагальнення та конкретизація); емпіричні (опитування шляхом самостійного заповнення студентами-бакалаврами спеціальності 012 Дошкільна освіта авторської анкети «Моя готовність бути психологом-дошкільником»); математичної статистики (використані при обрахунках даних середніх значень і відсоткових співвідношень). Результати. Опитування проводилося серед здобувачів 4-го курсу першого рівня вищої освіти – бакалаврату, які навчаються за освітньо-професійною програмою (ОПП) спеціальності 012 Дошкільна освіта (спеціалізація «Дошкільна та педагогічна психологія»). За даними проведеного експериментального дослідження професійної підготовки психологів-дошкільників у процесі проходження практики в закладах дошкільної освіти визначено реальний стан проблеми за трьома компонентами: змістовий (теоретичний чи когнітивний), особистісний та діяльнісний (поведінковий чи практичний). Встановлено, що в студентів-бакалаврів спеціальності 012 Дошкільна освіта на високому рівні сформовані змістовий та особистісний компоненти професійної готовності, порівняно з діяльнісним компонентом, який мав нижчий рівень і потребує подальшого розвитку. Висновки. На основі відповідей респондентів виокремлено види труднощів, які виникають у них під час проходження практики в закладах дошкільної освіти. Означене доводить потребу перегляду системи навчання й удосконалення підготовки майбутніх психологів-дошкільників за рахунок підвищення формування в них практичних дій у ході вивчення професійно-орієнтованих освітніх компонентів та посилення практики під керівництвом практичних психологів. Перспективи подальшої наукової роботи полягатимуть в технологізації процесу професійної підготовки майбутніх психологів-дошкільників у контексті формування в них професійних компетентностей задля підвищення фахової конкурентоспроможності на ринку праці.\u0000Література\u0000\u0000Булах, І., Волошина, В., & Лохвицька, Л. (2019). Сучасні освітні психотехнології професійної підготовки майбутніх психологів. Психологія та психосоціальні інтервенції, 2, 20–29. https://doi.org/10.18523/2617-2348.2019.2.20-29\u0000Волошина, В.В. (2014). Аксіопсихологія професійної підготовки майбутнього психолога у вищих педагогічних закладах освіти. (Mонографія). Вінниця : Нілан-ЛТД. Україна.\u0000Гончаровська, Г.Ф. (2019). Підготовка психологів до роботи з батьками дітей дошкільного віку, схильних до проявів агресивної поведінки. Теорія і практика сучасної психології, 6(2), 32–37. https://doi.org/10.32840/2663-6026.2019.6-2.6\u0000Кокун, О.М. (2012). Психологія професійного становлення сучасного фахівця. (Монографія). Київ : ДП «Інформ.-аналіт. Агентство».\u0000Кузьменко, В., & Гальченко, В. (202","PeriodicalId":282611,"journal":{"name":"Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки","volume":"23 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114560507","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-04-29DOI: 10.31392/npu-nc.series12.2023.21(66).07
Вікторія Предко
Статтю присвячено визначенню психологічних особливостей взаємозв’язку життєстійкості та локусу контролю в учасників освітнього процесу під час війни. Висвітлено результати емпіричного дослідження, в якому було виявлено наявність прямого кореляційного зв’язку між життєстійкістю та інтернальністю; суб’єктивним контролем; інтернальністю досягнень та стилем виробничих відносин; контролем за дією під час планування; контролем за дією під час невдачі. Продемонстровано виявлений обернений кореляційний зв’язок між екстернальністю та життєстійкістю. У статті підкреслено, що локус контролю особистості визначає ступінь її активності, зокрема її здатність проявляти власну суб’єктність або ж пасивність. Особистість з внутрішнім локусом контролю характеризується відповідальністю, здатністю самостійно приймати рішення, умінням вибудовувати міжособистісну комунікацію, швидко адаптуватися до складних життєвих ситуацій, а головне ефективно здійснювати емоційну саморегуляцію. Виявлено, що інтернальний локус контролю супроводжується проявом життєстійкості особистості, а саме породжує здатність долати труднощі, досягати поставлених цілей, забезпечує усвідомлення внутрішньої сили та витривалості, сприяє розвитку особистісної зрілості, прагненню продовжувати здобувати нові знання, уміння та навички, надає можливість тривалий час залишитися активним та цілеспрямованим суб’єктом власної життєдіяльності та розвитку, а головне забезпечує здатність залишатися спокійним під тиском невдач, зберігати психічне здоров’я та загальне благополуччя. Визначено, що інтернальність досягнень особистості, корелюючи з життєстійкістю, позитивно впливає на здобуття нових академічних здобутків, а саме мотивує особистість до подальшого розвитку та здобуття знань, забезпечує прагнення засвоїти нові навички та вміння навіть у складних життєвих ситуаціях війни. Водночас доведено, що відчуття нездатності вплинути на ситуацію, відсутність контролю має негативні наслідки, оскільки перешкоджає прояву життєстійкості особистості, отриманню позитивного досвіду, призводить до пасивності та безвідповідальності, унеможливлює загальний розвиток, шкодить психічному здоров’ю та психологічному благополуччю. Література Бажин, Е.Ф., Голынкина, Е.А., & Эткинд, А.М. (1993). Опросник уровня субъективного контроля (УСК). Смысл. Кириченко, Т.В. (2017). Локус контролю як механізм розвитку саморегуляції у майбутніх учителів. Молодий вчений, 6, 326–330. Коцан, І.Я., Ложкін, Г.В., & Мушкевич, М.І. (2011). Психологія здоров’я людини. ВНУ імені Лесі Українки. Куль, Ю. (n.d.). Опитувальник «Шкала контролю за дією» (НАКЕМР-90). Режим доступу: https://kipt.sumdu.edu.ua/en/entrants/item/2479-opytuvalnyk-shkala-kontroliu-za-diieiu-nakemr90-yu-kul Леонтьев, Д. (2007). Психология смысла: природа, строение и динамика смысловой реальности. Смысл. Лісова, Л.І., & Салюк, М.А. (2016). Характеристики самоефективності та локусу контролю особистості як предиктори стресостійкості. Науковий вісник Херсонського державного універси
文章致力于确定战争期间教育过程参与者的复原力和控制力之间关系的心理特征。实证研究结果表明，复原力与内部性、主观控制、成就的内部性和劳资关系的风格、计划期间对行动的控制、失败期间对行动的控制之间存在直接关联。文章展示了外部性与复原力之间的反相关关系。文章强调，一个人的控制位置决定了他/她的活动程度，特别是他/她表现自己的主观性或被动性的能力。具有内部控制力的人具有责任感、独立决策的能力、建立人际沟通的能力、快速适应生活困境的能力，最重要的是能够有效地进行情绪自我调节。研究发现，内部控制力伴随着人格复原力的表现，即产生克服困难、实现目标的能力，提供对内心力量和耐力的认识，促进个人成熟的发展，渴望继续获得新的知识、技能和能力，提供长期保持自己生活和发展的积极性和目的性主体的机会，最重要的是提供在失败压力下保持冷静、保持心理健康和自我保护的能力。已经确定，个人成就的内在性与复原力相关，对获得新的学术成就有积极影响，即它能激励个人进一步发展和获取知识，即使在战争的困难生活环境中也能提供学习新技能和能力的愿望。同时，事实证明，无法左右局势、缺乏控制的感觉会产生负面影响，因为它阻碍了人格复原力的体现、积极经验的获得，导致消极被动和不负责任，使人无法全面发展，并损害心理健康和心理幸福。参考文献 Bazhin, E.F., Golynkina, E.A., & Etkind, A.M. (1993).主观控制水平问卷 (USC)。见 Kirichenko, T.V. (2017)。Locus of control as a mechanism for the development of self-regulation in future teachers.青年科学家》，6，326-330。Kotsan, I.Y., Lozhkin, G.V., & Mushkevich, M.I. (2011).人类健康心理学》。Lesya Ukrainka 国立大学。Kul, Y. (n.d.).行动控制量表 "问卷（NAKEMR-90）。访问模式：https://kipt.sumdu.edu.ua/en/entrants/item/2479-opytuvalnyk-shkala-kontroliu-za-diieiu-nakemr90-yu-kul Leontiev, D. (2007).感官心理学：感官现实的性质、结构和动力》。Lisova, L.I., & Salyuk, M.A. (2016)。作为抗压预测因素的自我效能感和控制感特征》。赫尔松国立大学科学公报》。心理科学 "系列，1（1），59-64。Rotter's Locus of Control Test. (n.d.).访问模式：http://psychologis.com.ua/oprosnik_rottera.htm 主观控制水平问卷。（未注明）。Available at：http://personal.in.ua/article.php?Ida=186 S. Maddi Resilience Test. (n.d.).Access mode:http://ni.biz.ua/1/1_5/1_51709_test-zhiznestoykosti-s-maddi.html Kobasa, S.C., Maddi, S.R., & Kahn, S. (1982)。坚韧性与健康：一项前瞻性研究。Journal of personality and social psychology, 42(1), 168-177 https://doi.org/10.1037/0022-3514.42.1.168 Rotter, J. B. (1982).社会学习理论。In Expectations and actions (pp. 241-260).Routledge.
{"title":"ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ ЖИТТЄСТІЙКОСТІ ТА ЛОКУСУ КОНТРОЛЮ УЧАСНИКІВ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ПІД ЧАС ВІЙНИ","authors":"Вікторія Предко","doi":"10.31392/npu-nc.series12.2023.21(66).07","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2023.21(66).07","url":null,"abstract":"Статтю присвячено визначенню психологічних особливостей взаємозв’язку життєстійкості та локусу контролю в учасників освітнього процесу під час війни. Висвітлено результати емпіричного дослідження, в якому було виявлено наявність прямого кореляційного зв’язку між життєстійкістю та інтернальністю; суб’єктивним контролем; інтернальністю досягнень та стилем виробничих відносин; контролем за дією під час планування; контролем за дією під час невдачі. Продемонстровано виявлений обернений кореляційний зв’язок між екстернальністю та життєстійкістю. У статті підкреслено, що локус контролю особистості визначає ступінь її активності, зокрема її здатність проявляти власну суб’єктність або ж пасивність. Особистість з внутрішнім локусом контролю характеризується відповідальністю, здатністю самостійно приймати рішення, умінням вибудовувати міжособистісну комунікацію, швидко адаптуватися до складних життєвих ситуацій, а головне ефективно здійснювати емоційну саморегуляцію. Виявлено, що інтернальний локус контролю супроводжується проявом життєстійкості особистості, а саме породжує здатність долати труднощі, досягати поставлених цілей, забезпечує усвідомлення внутрішньої сили та витривалості, сприяє розвитку особистісної зрілості, прагненню продовжувати здобувати нові знання, уміння та навички, надає можливість тривалий час залишитися активним та цілеспрямованим суб’єктом власної життєдіяльності та розвитку, а головне забезпечує здатність залишатися спокійним під тиском невдач, зберігати психічне здоров’я та загальне благополуччя. Визначено, що інтернальність досягнень особистості, корелюючи з життєстійкістю, позитивно впливає на здобуття нових академічних здобутків, а саме мотивує особистість до подальшого розвитку та здобуття знань, забезпечує прагнення засвоїти нові навички та вміння навіть у складних життєвих ситуаціях війни. Водночас доведено, що відчуття нездатності вплинути на ситуацію, відсутність контролю має негативні наслідки, оскільки перешкоджає прояву життєстійкості особистості, отриманню позитивного досвіду, призводить до пасивності та безвідповідальності, унеможливлює загальний розвиток, шкодить психічному здоров’ю та психологічному благополуччю. \u0000Література \u0000 \u0000Бажин, Е.Ф., Голынкина, Е.А., & Эткинд, А.М. (1993). Опросник уровня субъективного контроля (УСК). Смысл. \u0000Кириченко, Т.В. (2017). Локус контролю як механізм розвитку саморегуляції у майбутніх учителів. Молодий вчений, 6, 326–330. \u0000Коцан, І.Я., Ложкін, Г.В., & Мушкевич, М.І. (2011). Психологія здоров’я людини. ВНУ імені Лесі Українки. \u0000Куль, Ю. (n.d.). Опитувальник «Шкала контролю за дією» (НАКЕМР-90). Режим доступу: https://kipt.sumdu.edu.ua/en/entrants/item/2479-opytuvalnyk-shkala-kontroliu-za-diieiu-nakemr90-yu-kul \u0000Леонтьев, Д. (2007). Психология смысла: природа, строение и динамика смысловой реальности. Смысл. \u0000Лісова, Л.І., & Салюк, М.А. (2016). Характеристики самоефективності та локусу контролю особистості як предиктори стресостійкості. Науковий вісник Херсонського державного універси","PeriodicalId":282611,"journal":{"name":"Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки","volume":"157 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132232595","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-04-29DOI: 10.31392/npu-nc.series12.2023.21(66).01
Любов Долинська, Наталія Панчук
Мета. Статтю присвячено порівняльному аналізу результатів оцінювання характеристик життєво-професійного шляху здобувачами вищої освіти, отриманих в 2000 р. та 2020 р. Методи дослідження: теоретичні (аналіз та узагальнення результатів психологічних досліджень); емпіричні (методика «Оцінка життєво-професійного шляху); математичної статистики (обробка даних в системі Exel 2016). Результати. Визначено, що життєво-професійний шлях через 20 років оцінюється більш цікавим та захоплюючим. За складністю та важкістю у майбутньому серед досліджуваних 2020 р. простежується очікування погіршення майбутнього життя. За продуктивністю, творчістю порівняльний аналіз суттєвих відмінностей в оцінках респондентів не виявив. Зберігається тенденція зростання оцінки від минулого до майбутнього. За осмисленістю, цілеспрямованістю життєво-професійного шляху також спостерігається загальна тенденція до зростання оцінки. Досліджувані у 2020 р. вважають своє життя більш осмисленим та цілеспрямованим у перспективі. За моральністю та доброчесністю життєво-професійного шляху спостерігається зростання оцінки в майбутньому. В ранньому юнацькому віці теперішнє життя сприймається більш вільним. Життєво-професійний шлях здобувачі вищої освіти вбачають більш насиченим подіями у порівнянні з минулим і майбутнім. Часова детермінанта за роками не вплинула на зростання оцінки насиченості подіями. Висновки. Встановлено, що життєво-професійний шлях (в оцінному аспекті) постає в юнацькій свідомості як поступове, з минулого в майбутнє, наростання цікавості, осмисленості, творчості, продуктивності, довільності (залежно від самого себе) – минулий життєвий шлях сприймається як найменш, а майбутній як найбільш вільний. У 2000 р. простежується очікування покращення майбутнього життя, у 2020 р. – очікування погіршення. Література Бех, І.Д. (1998). Особистісно зорієнтоване виховання. Київ : ІЗМН. Бондар, Н.Є. (1998). Формування особистісної репрезентації в юнацькому віці. (Дис. канд. психол. наук). Київ. Гріньова, О.М. (2018). Психологія проектування життєвого шляху особистістю юнацького віку. (Автореф. дис. д-ра психол. наук). Київ. Режим доступу: http://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/handle/123456789/24033/100355088.pdf?sequence=1 Гусєв, О.І. (2007). До проблеми виміру толерантності до невизначеності. Практична психологія та соціальна робота, 8, 75–80. Курова, А. (2022). Специфіка структури ціннісних орієнтацій особистості в умовах невизначеності. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки, 18(63), 24–31. https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series12.2021.18(63).03 Максимчук, Н.П. (2009). Становлення ціннісних орієнтацій майбутнього вчителя (Монографія). Кам’янець-Подільський : ПП Буйницький О.А. Омельчук, В.А., Калюжна, Є.М., & Омельчук В.В. (2018). Прийняття рішення особистістю: філософсько-психологічний і правовий аспект. Проблеми сучасної психології: збірник наукових праць Запорізького національного університету та Інституту психології імені Г. С. Костюка НАП
研究目的文章专门对 2000 年和 2020 年获得的高校学生生活和职业道路特征评估结果进行比较分析。 研究方法：理论（心理学研究成果的分析和归纳）；实证（"生活和职业道路评估 "方法）；数理统计（Exel 2016 系统中的数据处理）。结果。结果表明，20 年后的生活和职业道路被评估为更有趣、更令人兴奋。就未来的复杂性和难度而言，2020 年的受访者预计未来的生活会恶化。在生产力和创造力方面，比较分析没有发现受访者的评估有任何显著差异。从过去到未来，评估结果呈上升趋势。对生活和职业道路的意义和目的性的评价也呈总体上升趋势。2020 年，受访者认为未来的生活更有意义和目的性。预计未来生活和职业道路的道德性和完整性将有所提高。在青春期早期，人们认为现在的生活更加自由。与过去和未来相比，高等院校学生认为他们的生活和职业道路更加多姿多彩。按年份划分的时间决定因素并不影响多事性评估的增长。结论已经确定，在青年的心目中，生活和职业道路（在评价方面）是从过去到未来的渐进过程，兴趣、意义、创造性、生产力、任意性（取决于自己）都在增加--过去的生活道路被认为是最不自由的，而未来则是最自由的。2000 年，人们期望未来的生活有所改善，而 2020 年，人们期望未来的生活每况愈下。参考文献 Bech, I.D. (1998).以人为本的教育》。基辅：IZMN。Bondar, N.E. (1998).青春期个人表征的形成》。基辅。Hryneva, O.M. (2018).青春期人格设计人生道路的心理学》。基辅。访问模式：http://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/handle/123456789/24033/100355088.pdf?sequence=1 Гусєв, О.І. (2007).不确定性容忍度的测量问题。实用心理学与社会工作》，8，75-80。Kurova, A. (2022).不确定性条件下人格价值取向结构的特殊性》。德拉霍马诺夫国立师范大学科学杂志》。第 12 辑。心理科学》，18（63），24-31。https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series12.2021.18(63).03 Maksymchuk, N.P. (2009).未来教师价值取向的形成（专著）。Kamianets-Podilskyi：Buinitsky, O.A. Omelchuk, V.A., Kalyuzhna, E.M., & Omelchuk, V.V. (2018).个人决策：哲学、心理学和法律方面。现代心理学问题：扎波罗热国立大学和乌克兰国家教育科学院 H. S. Kostiuk 心理研究所科学论文集》，2（14），89-96。https://doi.org/10.26661/2310-4368-2018-2-14-14 Ocheretyanyi, A.V. (2020).美国和乌克兰高校学生人生价值观的形成》。乌曼。Pomytkina, L.V. (2013)。学生就职业自决做出人生战略决策的准备特征》。教学过程：理论与实践：科学论文集》，2，215-225。Fedorenko, L. (2022).农村学校毕业生职业自决的特殊性（基于确定性实验结果）》。国立德拉霍马诺夫师范大学科学杂志》。第 12 辑。心理科学。第 17 期（62），109-119。https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series12.2022.17(62).10 Chernobrovkin, V.M. (2010).教学决策心理学》（专著）。卢甘斯克：卢甘斯克塔拉斯-舍甫琴科国立大学。Yamnytskyi, V. (2009).人格生命创造力现象的系统分析》。心理学与社会》，4，145-152。Kasser, T., & Ryan, R. (1993).A dark side of the American dream：经济上的成功作为人生核心愿望的相关因素》（Correlates of financial success as a central life aspiration.社会心理学》，65，410-422。Melnychuk, S., Kurova, A., Shvetsova, I., Shcherbakova, O., Tsilmak, O., & Luts, L. (2021).心理科学空间管理中价值观和价值取向研究的理论基础》。管理信息与决策科学期刊》，24（2），1-6。访问模式：https://www.abacademies.org/articles/theoretical-fundamentals-of-study-of-values-and-value-orientations-in-management-of-psychological-scientific-space-10119.html Shealy, N. (2016).信仰与价值观的意义》。纽约：Springer Publishing.
{"title":"ДИНАМІКА ОЦІНЮВАННЯ СТУДЕНТАМИ ЖИТТЄВО-ПРОФЕСІЙНОГО ШЛЯХУ В ПРОЦЕСІ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ (РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗА 2000 ТА 2020 РОКИ)","authors":"Любов Долинська, Наталія Панчук","doi":"10.31392/npu-nc.series12.2023.21(66).01","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2023.21(66).01","url":null,"abstract":"Мета. Статтю присвячено порівняльному аналізу результатів оцінювання характеристик життєво-професійного шляху здобувачами вищої освіти, отриманих в 2000 р. та 2020 р. Методи дослідження: теоретичні (аналіз та узагальнення результатів психологічних досліджень); емпіричні (методика «Оцінка життєво-професійного шляху); математичної статистики (обробка даних в системі Exel 2016). Результати. Визначено, що життєво-професійний шлях через 20 років оцінюється більш цікавим та захоплюючим. За складністю та важкістю у майбутньому серед досліджуваних 2020 р. простежується очікування погіршення майбутнього життя. За продуктивністю, творчістю порівняльний аналіз суттєвих відмінностей в оцінках респондентів не виявив. Зберігається тенденція зростання оцінки від минулого до майбутнього. За осмисленістю, цілеспрямованістю життєво-професійного шляху також спостерігається загальна тенденція до зростання оцінки. Досліджувані у 2020 р. вважають своє життя більш осмисленим та цілеспрямованим у перспективі. За моральністю та доброчесністю життєво-професійного шляху спостерігається зростання оцінки в майбутньому. В ранньому юнацькому віці теперішнє життя сприймається більш вільним. Життєво-професійний шлях здобувачі вищої освіти вбачають більш насиченим подіями у порівнянні з минулим і майбутнім. Часова детермінанта за роками не вплинула на зростання оцінки насиченості подіями. Висновки. Встановлено, що життєво-професійний шлях (в оцінному аспекті) постає в юнацькій свідомості як поступове, з минулого в майбутнє, наростання цікавості, осмисленості, творчості, продуктивності, довільності (залежно від самого себе) – минулий життєвий шлях сприймається як найменш, а майбутній як найбільш вільний. У 2000 р. простежується очікування покращення майбутнього життя, у 2020 р. – очікування погіршення. \u0000Література \u0000 \u0000Бех, І.Д. (1998). Особистісно зорієнтоване виховання. Київ : ІЗМН. \u0000Бондар, Н.Є. (1998). Формування особистісної репрезентації в юнацькому віці. (Дис. канд. психол. наук). Київ. \u0000Гріньова, О.М. (2018). Психологія проектування життєвого шляху особистістю юнацького віку. (Автореф. дис. д-ра психол. наук). Київ. Режим доступу: http://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/handle/123456789/24033/100355088.pdf?sequence=1 \u0000Гусєв, О.І. (2007). До проблеми виміру толерантності до невизначеності. Практична психологія та соціальна робота, 8, 75–80. \u0000Курова, А. (2022). Специфіка структури ціннісних орієнтацій особистості в умовах невизначеності. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки, 18(63), 24–31. https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series12.2021.18(63).03 \u0000Максимчук, Н.П. (2009). Становлення ціннісних орієнтацій майбутнього вчителя (Монографія). Кам’янець-Подільський : ПП Буйницький О.А. \u0000Омельчук, В.А., Калюжна, Є.М., & Омельчук В.В. (2018). Прийняття рішення особистістю: філософсько-психологічний і правовий аспект. Проблеми сучасної психології: збірник наукових праць Запорізького національного університету та Інституту психології імені Г. С. Костюка НАП","PeriodicalId":282611,"journal":{"name":"Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки","volume":"219 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"134094594","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-04-29DOI: 10.31392/npu-nc.series12.2023.21(66).02
Лариса Журавльова, Леся Хильченко
У статті розглядаються основні наукові підходи до вивчення стресових факторів впливу на особистість, зокрема в період повномасштабної російсько-української війни. Метою дослідження є виявлення загального рівня стресу особистості в умовах повномасштабного вторгнення Росії в Україну та знаходження його статевих відмінностей. Розглядається та аналізується специфіка загального стресу особистості за відповідними його градаціями: відсутній (слабкий) стрес, помірний, виражене напруження, стан сильного стресу, виснаження запасів адаптаційної енергії. Подаються результати емпіричного дослідження особливостей розвитку загального стресу у сучасних українців в умовах військового стану в країні, а також, його інтелектуальних, поведінкових, емоційних та фізіологічних ознак. Показано, що переважна більшість українців, в період повномасштабної війни росії в Україні знаходиться в стані помірного та вираженого напруження. В незначної кількості людей стрес відсутній/слабкий, чи є наявним сильний стрес. Аналізується й описується статева диференціація загального стресу та його інтелектуальних, поведінкових, емоційних та фізіологічних ознак в умовах повномасштабного вторгнення росії в Україну. Доведено, що інтенсивність загального стресу у чоловіків та жінок не має достовірних відмінностей та знаходиться в зоні вираженого напруження. У жінок частота та віяло проявів стресу за всіма його ознаками є вищою, порівняно з чоловіками. Виявлено статистично значущу розбіжність у фізіологічних проявах стресу між чоловіками та жінками: інтенсивність та кількість феноменологічних маркерів стресу у жінок є вищою, порівняно з чоловіками. Встановлено існування статевих відмінностей в ієрархії феноменологічних маркерів інтелектуальних, поведінкових, емоційних та фізіологічних ознак стресу. Зокрема, констатовано, що в поведінкових та емоційних виявах стресу у більшості жінок зберігається фемінний характер реакції, а чоловіків – маскулінний. На фізіологічному рівні у чоловіків переважають лабільні ситуативні стресові реакції (підвищена пітливість, прискорений неритмічний пульс), а у жінок – ригідні, відстрочені (підвищена стомлюваність, болі в різних частинах тіла невизначеного характеру, головні болі). Література Журавльова, Л., & Бондаренко-Берегович, В. (2022). Вікові особливості емпатійності учасників антитерористичної операції та учасників бойових дій. Збірник праць учасників Міжнародної науково-практичної конференції. 100-річчя Поліського національного університету: здобутки, реалії, перспективи (м. Житомир, 1 листопада 2022 року). 355–361. Журавльова, Л., & Кротюк, К. (2020). Особливості ціннісно-смислової сфери військовослужбовців з різним досвідом участі в бойових діях. Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 12: Психологічні науки, 10(55), 26–36. Режим доступу: https://sj.npu.edu.ua/index.php/pn/article/view/909 Наугольник, Л.Б. (2015). Психологія стресу. Львів : Львівський державний університет внутрішніх справ. Розов, В.І. (2005). Адаптивні антистресові психотех
{"title":"СТАТЕВА ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ ОЗНАК СТРЕСУ В УМОВАХ ВІЙНИ","authors":"Лариса Журавльова, Леся Хильченко","doi":"10.31392/npu-nc.series12.2023.21(66).02","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2023.21(66).02","url":null,"abstract":"У статті розглядаються основні наукові підходи до вивчення стресових факторів впливу на особистість, зокрема в період повномасштабної російсько-української війни. Метою дослідження є виявлення загального рівня стресу особистості в умовах повномасштабного вторгнення Росії в Україну та знаходження його статевих відмінностей. Розглядається та аналізується специфіка загального стресу особистості за відповідними його градаціями: відсутній (слабкий) стрес, помірний, виражене напруження, стан сильного стресу, виснаження запасів адаптаційної енергії. Подаються результати емпіричного дослідження особливостей розвитку загального стресу у сучасних українців в умовах військового стану в країні, а також, його інтелектуальних, поведінкових, емоційних та фізіологічних ознак. Показано, що переважна більшість українців, в період повномасштабної війни росії в Україні знаходиться в стані помірного та вираженого напруження. В незначної кількості людей стрес відсутній/слабкий, чи є наявним сильний стрес. Аналізується й описується статева диференціація загального стресу та його інтелектуальних, поведінкових, емоційних та фізіологічних ознак в умовах повномасштабного вторгнення росії в Україну. Доведено, що інтенсивність загального стресу у чоловіків та жінок не має достовірних відмінностей та знаходиться в зоні вираженого напруження. У жінок частота та віяло проявів стресу за всіма його ознаками є вищою, порівняно з чоловіками. Виявлено статистично значущу розбіжність у фізіологічних проявах стресу між чоловіками та жінками: інтенсивність та кількість феноменологічних маркерів стресу у жінок є вищою, порівняно з чоловіками. Встановлено існування статевих відмінностей в ієрархії феноменологічних маркерів інтелектуальних, поведінкових, емоційних та фізіологічних ознак стресу. Зокрема, констатовано, що в поведінкових та емоційних виявах стресу у більшості жінок зберігається фемінний характер реакції, а чоловіків – маскулінний. На фізіологічному рівні у чоловіків переважають лабільні ситуативні стресові реакції (підвищена пітливість, прискорений неритмічний пульс), а у жінок – ригідні, відстрочені (підвищена стомлюваність, болі в різних частинах тіла невизначеного характеру, головні болі).\u0000Література\u0000\u0000Журавльова, Л., & Бондаренко-Берегович, В. (2022). Вікові особливості емпатійності учасників антитерористичної операції та учасників бойових дій. Збірник праць учасників Міжнародної науково-практичної конференції. 100-річчя Поліського національного університету: здобутки, реалії, перспективи (м. Житомир, 1 листопада 2022 року). 355–361.\u0000Журавльова, Л., & Кротюк, К. (2020). Особливості ціннісно-смислової сфери військовослужбовців з різним досвідом участі в бойових діях. Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 12: Психологічні науки, 10(55), 26–36. Режим доступу: https://sj.npu.edu.ua/index.php/pn/article/view/909\u0000Наугольник, Л.Б. (2015). Психологія стресу. Львів : Львівський державний університет внутрішніх справ.\u0000Розов, В.І. (2005). Адаптивні антистресові психотех","PeriodicalId":282611,"journal":{"name":"Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки","volume":"4 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121141206","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-04-29DOI: 10.31392/npu-nc.series12.2023.21(66).03
Алла Коваленкова
Статтю присвячено вивченню проблеми складних життєвих ситуацій, дослідженню характерних особливостей означеної проблематики. Зважаючи на сучасну ситуацію воєнного стану в Україні, вкрай важливо розкрити розуміння складної життєвої ситуації для подальшої роботи з вдосконалення життєстійкості індивіда. На підставі аналізу теорій закордонних і вітчизняних науковців було висвітлено й обґрунтовано визначення складної життєвої ситуації згідно із змінами обставин в сучасній Україні. Визначено систему подібності закономірностей обґрунтувань у теоріях науковців сьогодення, розглянуто наукові праці попередників на предмет дослідження специфіки складних життєвих ситуацій в різних напрямках життєдіяльності особистості. Розкрито психологічний зміст окресленої проблематики та визначено характерні особливості досліджуваного феномена. Висунуто припущення, що сучасне визначення складної життєвої ситуації дасть поштовх до розкриття внутрішніх ресурсів життєстійкості особистості. Презентовано авторське розуміння визначення поняття складна життєва ситуація саме в площині психологічних наук, як сукупність психологічних і соціальних факторів подолання складних життєвих ситуацій. Поставлено акценти щодо факторів, які суттєво можуть погіршувати або навпаки змінювати на краще складну життєву ситуацію. Наведено приклади складних життєвих ситуацій, що існують у парадигмі психологічної науки. Зауважено, що складні життєві ситуації це непростий життєвий процес, який обов’язково має досліджуватись за віковими групами, гендерною приналежністю та психологічними процесами, що відбуваються у свідомості людини. Наголошено, що дослідження зазначеної проблематики відбувається у широкому колі питань, таких як соціальні, економічні, комунікаційні, вікові, медичні, родинні, звичаєві та інші. Автором запропоновано комплексне бачення поняття складної життєвої ситуації у сучасному його розумінні, зважаючи на воєнні події в Україні. Література Амінєва, Я.Р. (2012). Емоційна стійкість особистості як одна з детермінант ефективного подолання складних життєвих ситуацій. Вісник Дніпропетровського університету. Серія: Педагогіка і психологія, 20(18), 10–14.Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vdupp_2012_20_18_4 Андрєєва, Я.Ф., & Литовченко, Н.Ф. (2019). Психологічні особливості конфліктності у юнацькому віці. Психологічний часопис, 1, 9–21. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/psch_2019_1_3 Большакова, А.М. (2013). Особистісні ресурси подолання складних життєвих ситуацій та часові перспективи осіб юнацького віку. Наука і освіта, 1-2, 17– Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NiO_2013_1-2_6 Ващенко, І., & Ананова, І. (2019). Особистість і життєві ситуації у концептуальному просторі психологічної науки. Проблеми сучасної психології, 46, 59–77. Режим доступу: https://doi.org/10.32626/2227-6246.2019-46.59-87 Ващенко, І.В., & Іваненко, Б.Б. (2018). Психологічні ресурси особистості в подоланні складних життєвих ситуацій. Проблеми сучасної̈ психології̈, 40, 35–36. Режим доступу: http://nbu
(74-89).Sievierodonetsk.https://doi.org/10.33216/2219-2654-2021-54-1-74-99 Predko, D.E., & Larin, D.I. (2017)。宗教信仰是克服危急生活状况的因素。心理杂志》，4（8），75-87。访问模式：http://nbuv.gov.ua/UJRN/psch_2017_4_9 Rysynets, T.P., Pototska, I.S., & Loiko, L.S. (2016).生活状况和生活困境类别的心理学分析》。赫尔松国立大学科学公报》。系列：心理科学》，1（2），69-73。访问模式：http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvkhp_2016_1%282%29__14 Shvalb, Y.M. (2017).生活困境的心理结构》。苏梅：苏梅：以 A.S. Makarenko 命名的苏梅国立师范大学。Barton, R. (2013).心理硬度预测军事领导人的适应性：一项前瞻性研究。国际选拔与评估期刊》，21（3），200-210。https://doi.org/10.1111/ijsa.12029 Maslow, A.H. (1943).人类动机理论》。Psychological Review, 50(4), 370-396.Retrieved from https://www.scirp.org/(S(vtj3fa45qm1ean45vvffcz55))/reference/Referencesaspx?ReferenceID=1592464 Newton, D. (2023).连接的勇气》：Coming Full Circle.今日心理学》。Retrieved from https://www.psychologytoday.com/intl/blog/the-courage-of-connection/202305/the-courage-of-connection-coming-full-circle Rogers, C.R. (1977).卡尔-罗杰斯论个人力量》：内在力量及其革命性影响》。New York：Delacorte Press.https://doi.org/10.1177/105960117700200418
{"title":"ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ СКЛАДНОЇ ЖИТТЄВОЇ СИТУАЦІЇ ТА ЇЇ ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ","authors":"Алла Коваленкова","doi":"10.31392/npu-nc.series12.2023.21(66).03","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2023.21(66).03","url":null,"abstract":"Статтю присвячено вивченню проблеми складних життєвих ситуацій, дослідженню характерних особливостей означеної проблематики. Зважаючи на сучасну ситуацію воєнного стану в Україні, вкрай важливо розкрити розуміння складної життєвої ситуації для подальшої роботи з вдосконалення життєстійкості індивіда. На підставі аналізу теорій закордонних і вітчизняних науковців було висвітлено й обґрунтовано визначення складної життєвої ситуації згідно із змінами обставин в сучасній Україні. Визначено систему подібності закономірностей обґрунтувань у теоріях науковців сьогодення, розглянуто наукові праці попередників на предмет дослідження специфіки складних життєвих ситуацій в різних напрямках життєдіяльності особистості. Розкрито психологічний зміст окресленої проблематики та визначено характерні особливості досліджуваного феномена. Висунуто припущення, що сучасне визначення складної життєвої ситуації дасть поштовх до розкриття внутрішніх ресурсів життєстійкості особистості. Презентовано авторське розуміння визначення поняття складна життєва ситуація саме в площині психологічних наук, як сукупність психологічних і соціальних факторів подолання складних життєвих ситуацій. Поставлено акценти щодо факторів, які суттєво можуть погіршувати або навпаки змінювати на краще складну життєву ситуацію. Наведено приклади складних життєвих ситуацій, що існують у парадигмі психологічної науки. Зауважено, що складні життєві ситуації це непростий життєвий процес, який обов’язково має досліджуватись за віковими групами, гендерною приналежністю та психологічними процесами, що відбуваються у свідомості людини. Наголошено, що дослідження зазначеної проблематики відбувається у широкому колі питань, таких як соціальні, економічні, комунікаційні, вікові, медичні, родинні, звичаєві та інші. Автором запропоновано комплексне бачення поняття складної життєвої ситуації у сучасному його розумінні, зважаючи на воєнні події в Україні. \u0000Література \u0000 \u0000Амінєва, Я.Р. (2012). Емоційна стійкість особистості як одна з детермінант ефективного подолання складних життєвих ситуацій. Вісник Дніпропетровського університету. Серія: Педагогіка і психологія, 20(18), 10–14.Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vdupp_2012_20_18_4 \u0000Андрєєва, Я.Ф., & Литовченко, Н.Ф. (2019). Психологічні особливості конфліктності у юнацькому віці. Психологічний часопис, 1, 9–21. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/psch_2019_1_3 \u0000Большакова, А.М. (2013). Особистісні ресурси подолання складних життєвих ситуацій та часові перспективи осіб юнацького віку. Наука і освіта, 1-2, 17– Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NiO_2013_1-2_6 \u0000Ващенко, І., & Ананова, І. (2019). Особистість і життєві ситуації у концептуальному просторі психологічної науки. Проблеми сучасної психології, 46, 59–77. Режим доступу: https://doi.org/10.32626/2227-6246.2019-46.59-87 \u0000Ващенко, І.В., & Іваненко, Б.Б. (2018). Психологічні ресурси особистості в подоланні складних життєвих ситуацій. Проблеми сучасної̈ психології̈, 40, 35–36. Режим доступу: http://nbu","PeriodicalId":282611,"journal":{"name":"Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки","volume":"59 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126566547","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-04-29DOI: 10.31392/npu-nc.series12.2023.21(66).05
Олександра Остапенко, Олексій Ляшенко
Мета. У статті здійснюється теоретичний аналіз основ розуміння поняття «образ тіла» у психологічній науці. Складний психологічний конструкт, який називається образом тіла охоплює такі аспекти, як сприйняття, почуття, думки та переживання, що стосуються власного тіла. За допомогою методів теоретичного аналізу (аналіз, порівняння та узагальнення) проведено огляд теорій різних науковців, що внесли свій вклад у розуміння цього поняття в психологічній науці. Значна увага зосереджується на аналізі досліджуваного феномена у таких підходах як когнітивний, психоаналітичний та гуманістичний. Визначено, що когнітивний підхід вивчає особливості того, як люди обробляють інформацію про своє тіло, психоаналітичний підхід досліджує рівень психіки, на якому розвиваються усвідомлене уявлення про власне тіло, а гуманістичний підхід пропонує самоактуалізацію та трансцендентність відповідно своєї тілесності. Розглядається взаємозв’зок образу тіла з самоідентичністю, самооцінкою та соціальною адаптацією особистості, розкриваються наслідки його викривлення або спотворення. Доведено, що існує ризик розвитку різних психічних та фізичних проблем, таких як депресія, тривожність та розлади харчової поведінки, в процесі яких у людини формується негативний образ тіла. У статті підкреслюється важливість урахування складної взаємодії психологічних, соціальних та культурних факторів при формуванні нашого сприйняття та відношення до свого тіла. Автори додають свій внесок у розвиток досліджень з цієї теми, яка має велике значення для практичної психології та допомоги людям, які стикаються з проблемами сприйняття та прийняття свого фізичного Я. Проведене теоретичне дослідження є корисним для науковців, студентів, практикуючих психологів та психотерапевтів. Воно дозволяє отримати загальне уявлення про особливості дослідження поняття «образ тіла» у психологічній науці, ознайомитись з науковими доробками вітчизняних та зарубіжних вчених, присвячених вивченню заявленої проблематики та визначити, які виклики стоять перед психологами. Отже, інформація надана у статті допоможе краще зрозуміти розвиток психологічної науки в контексті проблеми тілесності. Література Нечитайло, Т.А. (2010). Генезис образу фізичного Я у підлітковому віці. (Автореф. дис. канд. психол. наук). Київ. Cash, T.F., Santos, M.T., & Williams, E.F. (2005). Coping with body-image threats and challenges: Validation of the Body Image Coping Strategies Inventory. Journal of psychosomatic research, 58(2), 190–199. Clark, A. (2008). Where brain, body and world collide. Material Agency: Towards a non-anthropocentric approach, 1–18. Gallagher, S. (1995). Body schema and intentionality. The Body and the Self . In J. Bermúdez, Eilan, & A. J. Marcel (Eds.). (pp. 225–244). Oxford University Press. Gallagher, S. (1986). Body image and body schema: A conceptual clarification. The Journal of mind and behavior, 7(4), 541–554. Goffman, E. (1956). The Presentation of Self in Everyday Life. Edinburgh: University of Edinburgh Soc
{"title":"ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РОЗУМІННЯ ПОНЯТТЯ «ОБРАЗ ТІЛА» У ПСИХОЛОГІЧНІЙ НАУЦІ","authors":"Олександра Остапенко, Олексій Ляшенко","doi":"10.31392/npu-nc.series12.2023.21(66).05","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2023.21(66).05","url":null,"abstract":"Мета. У статті здійснюється теоретичний аналіз основ розуміння поняття «образ тіла» у психологічній науці. Складний психологічний конструкт, який називається образом тіла охоплює такі аспекти, як сприйняття, почуття, думки та переживання, що стосуються власного тіла. За допомогою методів теоретичного аналізу (аналіз, порівняння та узагальнення) проведено огляд теорій різних науковців, що внесли свій вклад у розуміння цього поняття в психологічній науці. Значна увага зосереджується на аналізі досліджуваного феномена у таких підходах як когнітивний, психоаналітичний та гуманістичний. Визначено, що когнітивний підхід вивчає особливості того, як люди обробляють інформацію про своє тіло, психоаналітичний підхід досліджує рівень психіки, на якому розвиваються усвідомлене уявлення про власне тіло, а гуманістичний підхід пропонує самоактуалізацію та трансцендентність відповідно своєї тілесності. Розглядається взаємозв’зок образу тіла з самоідентичністю, самооцінкою та соціальною адаптацією особистості, розкриваються наслідки його викривлення або спотворення. Доведено, що існує ризик розвитку різних психічних та фізичних проблем, таких як депресія, тривожність та розлади харчової поведінки, в процесі яких у людини формується негативний образ тіла. У статті підкреслюється важливість урахування складної взаємодії психологічних, соціальних та культурних факторів при формуванні нашого сприйняття та відношення до свого тіла. Автори додають свій внесок у розвиток досліджень з цієї теми, яка має велике значення для практичної психології та допомоги людям, які стикаються з проблемами сприйняття та прийняття свого фізичного Я. Проведене теоретичне дослідження є корисним для науковців, студентів, практикуючих психологів та психотерапевтів. Воно дозволяє отримати загальне уявлення про особливості дослідження поняття «образ тіла» у психологічній науці, ознайомитись з науковими доробками вітчизняних та зарубіжних вчених, присвячених вивченню заявленої проблематики та визначити, які виклики стоять перед психологами. Отже, інформація надана у статті допоможе краще зрозуміти розвиток психологічної науки в контексті проблеми тілесності. \u0000Література \u0000 \u0000Нечитайло, Т.А. (2010). Генезис образу фізичного Я у підлітковому віці. (Автореф. дис. канд. психол. наук). Київ. \u0000Cash, T.F., Santos, M.T., & Williams, E.F. (2005). Coping with body-image threats and challenges: Validation of the Body Image Coping Strategies Inventory. Journal of psychosomatic research, 58(2), 190–199. \u0000Clark, A. (2008). Where brain, body and world collide. Material Agency: Towards a non-anthropocentric approach, 1–18. \u0000Gallagher, S. (1995). Body schema and intentionality. The Body and the Self . In J. Bermúdez, Eilan, & A. J. Marcel (Eds.). (pp. 225–244). Oxford University Press. \u0000Gallagher, S. (1986). Body image and body schema: A conceptual clarification. The Journal of mind and behavior, 7(4), 541–554. \u0000Goffman, E. (1956). The Presentation of Self in Everyday Life. Edinburgh: University of Edinburgh Soc","PeriodicalId":282611,"journal":{"name":"Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115778257","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-04-29DOI: 10.31392/npu-nc.series12.2023.21(66).08
Злата Ржевська-Штефан
Статтю присвячено висвітленню психологічних особливостей розвитку життєстійкості як особистісного ресурсу, що дозволяє ефективно протистояти існуючим труднощам та загрозам, зберігаючи при цьому психологічне благополуччя. Висунуто припущення, що перешкодою для повноцінного розвитку складових життєстійкості у молодих людей є наявність у них дисфункціональних переконань – набутих ще в дитинстві установок, що виступають перманентним джерелом негативних емоцій, хронічного стресу, а отже, являють собою вектор, протилежний переконанням життєстійкості. У статті відображено результати емпіричного вивчення зв’язків між атитюдами життєстійкості студентів першокурсників та їх дисфункціональними переконаннями. Виявлено, що у більшості випадків достатньою мірою розвинена життєстійкість поєднується із відсутністю яскраво виражених негативних когнітивних схем. Виключенням є студенти, у яких зафіксовано низькі показники розвитку всіх складових життєстійкості: вони демонструють всі види виражених дисфункціональних переконань. Встановлено, що найбільш міцним є зв’язок між життєстійкістю та когнітивною схемою «Схвалення» – залежність емоційного благополуччя від думки інших активує захисні поведінкові реакції уникнення, які суперечать змісту атитюдів життєстійкості. Низькі показники життєстійкості також мають виражену кореляцію із: а) когнітивною схемою «Любов» – схильністю людини відігравати пасивну, принижену роль, через страх можливого відчуження; б) когнітивною схемою «Всемогутність» – прагненням індивіда контролювати поведінку людей, щоб запобігти ситуаціям, коли вони можуть засмутитися чи розізлитися; в) когнітивною схемою «Досягнення» – намаганням здобути високу самооцінку та задоволеність собою шляхом підвищення своєї продуктивності; г) когнітивною схемою «Перфекціонізм» – прагненням виглядати, думати та поводитись ідеально й забороною на помилки чи невдачу Аналіз отриманих результатів також дав змогу зробити припущення про те, які активні дисфункціональні переконання можуть бути найбільшою перешкодою для розвитку тих чи інших атитюдів життєстійкості. Атитюду «залученість» найбільше можуть перешкоджати когнітивні схеми «Досягнення» та «Перфекціонізм», атитюду «контроль» – схеми «Схвалення» та «Всемогутність», атитюду «прийняття ризику» – дисфункціональні переконання «Схвалення» й «Любов». Отримані результати можуть бути використані для побудови ефективних програм розвитку життєстійкості студентів через усвідомлення ними активних дисфункціональних переконань. Література Аврамчук О., Копчук-Кашецький, О., & Зубачик, Г. (2021). Академічне вигорання серед студентів: роль ранніх дисфункційних схем як фактору вразливості. Вісник Львівського університету. Серія психологічні науки, 9, 3–13. https://doi.org/10.30970/PS.2021.9.1 Кіосєва, O.В. (2016). Особливості життєстійкості студентів молодших курсів з розладами адаптації. Український вісник психоневрології. Том 24, 3(88), 55–61. Режим доступу: http://uvnpn.com.ua/upload/iblock/35f/35f7fe6db60f2045f78115434e604836.p
{"title":"ЖИТТЄСТІЙКІСТЬ ОСОБИСТОСТІ ТА ДИСФУНКЦІОНАЛЬНІ ПЕРЕКОНАННЯ ЮНАКІВ","authors":"Злата Ржевська-Штефан","doi":"10.31392/npu-nc.series12.2023.21(66).08","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2023.21(66).08","url":null,"abstract":"Статтю присвячено висвітленню психологічних особливостей розвитку життєстійкості як особистісного ресурсу, що дозволяє ефективно протистояти існуючим труднощам та загрозам, зберігаючи при цьому психологічне благополуччя. Висунуто припущення, що перешкодою для повноцінного розвитку складових життєстійкості у молодих людей є наявність у них дисфункціональних переконань – набутих ще в дитинстві установок, що виступають перманентним джерелом негативних емоцій, хронічного стресу, а отже, являють собою вектор, протилежний переконанням життєстійкості. У статті відображено результати емпіричного вивчення зв’язків між атитюдами життєстійкості студентів першокурсників та їх дисфункціональними переконаннями. Виявлено, що у більшості випадків достатньою мірою розвинена життєстійкість поєднується із відсутністю яскраво виражених негативних когнітивних схем. Виключенням є студенти, у яких зафіксовано низькі показники розвитку всіх складових життєстійкості: вони демонструють всі види виражених дисфункціональних переконань. Встановлено, що найбільш міцним є зв’язок між життєстійкістю та когнітивною схемою «Схвалення» – залежність емоційного благополуччя від думки інших активує захисні поведінкові реакції уникнення, які суперечать змісту атитюдів життєстійкості. Низькі показники життєстійкості також мають виражену кореляцію із: а) когнітивною схемою «Любов» – схильністю людини відігравати пасивну, принижену роль, через страх можливого відчуження; б) когнітивною схемою «Всемогутність» – прагненням індивіда контролювати поведінку людей, щоб запобігти ситуаціям, коли вони можуть засмутитися чи розізлитися; в) когнітивною схемою «Досягнення» – намаганням здобути високу самооцінку та задоволеність собою шляхом підвищення своєї продуктивності; г) когнітивною схемою «Перфекціонізм» – прагненням виглядати, думати та поводитись ідеально й забороною на помилки чи невдачу Аналіз отриманих результатів також дав змогу зробити припущення про те, які активні дисфункціональні переконання можуть бути найбільшою перешкодою для розвитку тих чи інших атитюдів життєстійкості. Атитюду «залученість» найбільше можуть перешкоджати когнітивні схеми «Досягнення» та «Перфекціонізм», атитюду «контроль» – схеми «Схвалення» та «Всемогутність», атитюду «прийняття ризику» – дисфункціональні переконання «Схвалення» й «Любов». Отримані результати можуть бути використані для побудови ефективних програм розвитку життєстійкості студентів через усвідомлення ними активних дисфункціональних переконань.\u0000Література\u0000\u0000Аврамчук О., Копчук-Кашецький, О., & Зубачик, Г. (2021). Академічне вигорання серед студентів: роль ранніх дисфункційних схем як фактору вразливості. Вісник Львівського університету. Серія психологічні науки, 9, 3–13. https://doi.org/10.30970/PS.2021.9.1\u0000Кіосєва, O.В. (2016). Особливості життєстійкості студентів молодших курсів з розладами адаптації. Український вісник психоневрології. Том 24, 3(88), 55–61. Режим доступу: http://uvnpn.com.ua/upload/iblock/35f/35f7fe6db60f2045f78115434e604836.p","PeriodicalId":282611,"journal":{"name":"Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129010706","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-23DOI: 10.31392/npu-nc.series12.2022.20(65).01
Юлія Гопкало
У статті проведено аналіз проблеми формування та забезпечення психологічної безпеки особистості в освітньому середовищі. Метою статті є теоретичний аналіз та узагальнення поняття психологічної безпеки, а також конкретизація особливостей формування даного феномену в освітньому середовищі. Використано теоретичні методи, зокрема, термінологічний аналіз, узагальнення та систематизація результатів сучасних теоретичних та емпіричних досліджень, з ціллю визначення ступеня розробленості зазначеного питання й окреслення домінуючих понять з обраної проблематики. Розглянуто основні теорії щодо виникнення та формування психологічної безпеки освітнього простору, а саме: психоаналітична теорії, гуманістична теорія особистості, гедоністичний підхід, теорія індивідуальності та гуманістичний напрям. Отримані результати дали можливість констатувати, що психологічна безпека особистості багато в чому визначена особливостями індивідуального сприйняття навколишньої дійсності та інтенсивністю психотравмуючих факторів у ній. Встановлено, що різні суб’єкти в одному середовищі можуть переживати різний ступінь безпеки. Доведено, що забезпечення високого рівня психологічної безпеки особистості в освітньому середовищі базується на тісному взаємозв’язку всіх учасників навчального процесу, формуванні комфортного та безпечного соціокультурного простору, забезпеченні гуманістичного підходу з урахуванням індивідуально-психологічних особливостей особистості. Обґрунтовано, що працівники системи освіти різних рівнів мають володіти технологіями вирішення типових і найбільш поширених ситуацій з забезпечення безпеки освітнього середовища, застосовувати гуманістичний підхід побудований на основі діалогу, співпраці та відмові у застосуванні психологічного тиску. Відповідно основною метою сучасних психологів виступає збереження фізичного та психічного здоров’я всіх учасників освітнього процесу. Забезпечення цього процесу реалізовується через навчання освітян розпізнавати справжню загрозу безпеці, формування навичків уникання чи протистояння їй. Психологічні аспекти досягнення окресленої мети лежать у рамках забезпечення підтримки психологічного благополуччя вчителів та учнів, шляхом їх якісної безперервної співпраці. Література Бондарчук, О.І. (2018). Психологічна безпека освітнього середовища закладів загальної середньої освіти та її вплив на мотивацію інноваційної діяльності вчителів. Збірник наукових праць НАПН України. Вісник післядипломної освіти. Серія «Соціальні та поведінкові науки», 4/5(33/34), 17–28. Бондарчук, О.І. (2008). Соціально-психологічні основи особистісного розвитку керівників загальноосвітніх навчальних закладів у професійній діяльності (Монографія). Київ : Науковий Світ. Бутенко , В. (2021). Розроблення та реалізація безпечного освітнього середовища в загальноосвітньому навчальному закладі. Збірник наукових праць ΛΌГOΣ, (с. 39-43). https://doi.org/10.36074/logos-14.05.2021.v1.12 Горленко, В.М., & Сосновенко, Н.В. (2021). Психологічно безпечне освітнє середови
{"title":"ГЕНЕЗА ПРОБЛЕМ ПСИХОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ОСОБИСТОСТІ В ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ","authors":"Юлія Гопкало","doi":"10.31392/npu-nc.series12.2022.20(65).01","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2022.20(65).01","url":null,"abstract":"У статті проведено аналіз проблеми формування та забезпечення психологічної безпеки особистості в освітньому середовищі. Метою статті є теоретичний аналіз та узагальнення поняття психологічної безпеки, а також конкретизація особливостей формування даного феномену в освітньому середовищі. Використано теоретичні методи, зокрема, термінологічний аналіз, узагальнення та систематизація результатів сучасних теоретичних та емпіричних досліджень, з ціллю визначення ступеня розробленості зазначеного питання й окреслення домінуючих понять з обраної проблематики. Розглянуто основні теорії щодо виникнення та формування психологічної безпеки освітнього простору, а саме: психоаналітична теорії, гуманістична теорія особистості, гедоністичний підхід, теорія індивідуальності та гуманістичний напрям. Отримані результати дали можливість констатувати, що психологічна безпека особистості багато в чому визначена особливостями індивідуального сприйняття навколишньої дійсності та інтенсивністю психотравмуючих факторів у ній. Встановлено, що різні суб’єкти в одному середовищі можуть переживати різний ступінь безпеки. Доведено, що забезпечення високого рівня психологічної безпеки особистості в освітньому середовищі базується на тісному взаємозв’язку всіх учасників навчального процесу, формуванні комфортного та безпечного соціокультурного простору, забезпеченні гуманістичного підходу з урахуванням індивідуально-психологічних особливостей особистості. Обґрунтовано, що працівники системи освіти різних рівнів мають володіти технологіями вирішення типових і найбільш поширених ситуацій з забезпечення безпеки освітнього середовища, застосовувати гуманістичний підхід побудований на основі діалогу, співпраці та відмові у застосуванні психологічного тиску. Відповідно основною метою сучасних психологів виступає збереження фізичного та психічного здоров’я всіх учасників освітнього процесу. Забезпечення цього процесу реалізовується через навчання освітян розпізнавати справжню загрозу безпеці, формування навичків уникання чи протистояння їй. Психологічні аспекти досягнення окресленої мети лежать у рамках забезпечення підтримки психологічного благополуччя вчителів та учнів, шляхом їх якісної безперервної співпраці. \u0000Література \u0000 \u0000Бондарчук, О.І. (2018). Психологічна безпека освітнього середовища закладів загальної середньої освіти та її вплив на мотивацію інноваційної діяльності вчителів. Збірник наукових праць НАПН України. Вісник післядипломної освіти. Серія «Соціальні та поведінкові науки», 4/5(33/34), 17–28. \u0000Бондарчук, О.І. (2008). Соціально-психологічні основи особистісного розвитку керівників загальноосвітніх навчальних закладів у професійній діяльності (Монографія). Київ : Науковий Світ. \u0000Бутенко , В. (2021). Розроблення та реалізація безпечного освітнього середовища в загальноосвітньому навчальному закладі. Збірник наукових праць ΛΌГOΣ, (с. 39-43). https://doi.org/10.36074/logos-14.05.2021.v1.12 \u0000Горленко, В.М., & Сосновенко, Н.В. (2021). Психологічно безпечне освітнє середови","PeriodicalId":282611,"journal":{"name":"Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки","volume":"12 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122897613","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-23DOI: 10.31392/npu-nc.series12.2022.20(65).06
Анна Овчар, Михайло Дмитрович Белей
Мета. У статті проведено аналіз сучасних методологічних підходів у процесі професійного становлення майбутнього фахівця в сучасних умовах навчання у закладах вищої освіти. Розкрито найбільш проблематичні аспекти, які пов’язанні з формуванням такої суб’єктності, в основі якої лежатиме рефлексія власної самозміни (саморозвитку). Результати. Проведно теоретичний аналіз актуальних наукових концептів, репрезентовано оптимальні моделі професійного самотворення майбутнього фахівця. Предмет проведеного дослідження пов’язаний з професійним становленням фахівців в галузі медицини. Відповідно особливу увагу в ході наукового аналізу було приділено питанням, які розкривають відмінності в сфері самосвідомості, зокрема у виявах саморегуляції студентів медиків у закладах вищої освіти. Оскільки, саме з цим важливим особистісним утворенням пов’язана інтенсивність та усвідомлюваність процесу професійного становлення суб’єкта. Зауважено, що становлення професійного саморозвитку майбутнього фахівця-медика повинно бути спрямоване на самопізнання, самоствердження, самовдосконалення у всіх сферах життєдіяльності. Наголошено, що процес професійного саморозвитку студентів у закладах вищої освіти потребує глибоко усвідомленої цінності його необхідності та стійкої внутрішньої мотивації майбутніх медичних працівників. Висновки. Авторами запропоновано своє бачення деяких аспектів запропонованої проблематики, які якраз і покладено в основу мети цієї статті. За результатами проведеного дослідження науковцями констатовано, що майбутній фахівець, а зокрема медичний фахівець, повинен усвідомлювати свою відповідальність за компетентне проектування свого життєвого і професійного шляху, а тому дбати про формування такої суб’єктності, в основі якої покладена рефлексія власної самозміни. Особлива роль у цьому процесі повинна належати рефлексивно-особистісній компетентності, яка тлумачиться нами як здатність до розв’язання актуально-важливих, особистісно-значущих фахових задач, що спрямовані на поглиблення пізнання та активно-творче ставлення й перетворення свого «Я», своєї «Самості». Література Белей, М.Д. (2020). Методологічні основи феноменологічної психології в діяльності практичного психолога. Збірник тез наукових робіт учасників міжнародної науково-практичної конференції «Психологія та педагогіка: методика та проблеми практичного застосування» (м. Львів, 25-26 грудня 2020 р.), (с. 33-36). Львів : Львівська педагогічна спільнота. Гречаник, О.Є., & Григораш, В.В. (2019). Формування акмеологічної компетентності вчителя в системі післядипломної освіти. (Монографія). Харків : Основа. Давыдов, В.В. (1988). О понятии личности в современной психологи. Психологический журнал, 9(9), 22–32. Карпенко, З.С. (2009). Аксіологічна психологія особистості. Івано-Франківськ : Лілея-НВ. Карпенко, З.С. (2016). Аксіопсихологічні ресурси професійно-особистісної самореалізації. Особистісно-акмеологічні фактори впливу на самореалізацію індивідуальності у полікультурному світі. З.С. Карпенко, І.М.
{"title":"РЕФЛЕКСИВНО-ОСОБИСТІСНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ЯК ВАЖЛИВА УМОВА ПРОФЕСІЙНОГО САМОТВОРЕННЯ МАЙБУТНЬОГО ФАХІВЦЯ","authors":"Анна Овчар, Михайло Дмитрович Белей","doi":"10.31392/npu-nc.series12.2022.20(65).06","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2022.20(65).06","url":null,"abstract":"Мета. У статті проведено аналіз сучасних методологічних підходів у процесі професійного становлення майбутнього фахівця в сучасних умовах навчання у закладах вищої освіти. Розкрито найбільш проблематичні аспекти, які пов’язанні з формуванням такої суб’єктності, в основі якої лежатиме рефлексія власної самозміни (саморозвитку). Результати. Проведно теоретичний аналіз актуальних наукових концептів, репрезентовано оптимальні моделі професійного самотворення майбутнього фахівця. Предмет проведеного дослідження пов’язаний з професійним становленням фахівців в галузі медицини. Відповідно особливу увагу в ході наукового аналізу було приділено питанням, які розкривають відмінності в сфері самосвідомості, зокрема у виявах саморегуляції студентів медиків у закладах вищої освіти. Оскільки, саме з цим важливим особистісним утворенням пов’язана інтенсивність та усвідомлюваність процесу професійного становлення суб’єкта. Зауважено, що становлення професійного саморозвитку майбутнього фахівця-медика повинно бути спрямоване на самопізнання, самоствердження, самовдосконалення у всіх сферах життєдіяльності. Наголошено, що процес професійного саморозвитку студентів у закладах вищої освіти потребує глибоко усвідомленої цінності його необхідності та стійкої внутрішньої мотивації майбутніх медичних працівників. Висновки. Авторами запропоновано своє бачення деяких аспектів запропонованої проблематики, які якраз і покладено в основу мети цієї статті. За результатами проведеного дослідження науковцями констатовано, що майбутній фахівець, а зокрема медичний фахівець, повинен усвідомлювати свою відповідальність за компетентне проектування свого життєвого і професійного шляху, а тому дбати про формування такої суб’єктності, в основі якої покладена рефлексія власної самозміни. Особлива роль у цьому процесі повинна належати рефлексивно-особистісній компетентності, яка тлумачиться нами як здатність до розв’язання актуально-важливих, особистісно-значущих фахових задач, що спрямовані на поглиблення пізнання та активно-творче ставлення й перетворення свого «Я», своєї «Самості». \u0000Література \u0000 \u0000Белей, М.Д. (2020). Методологічні основи феноменологічної психології в діяльності практичного психолога. Збірник тез наукових робіт учасників міжнародної науково-практичної конференції «Психологія та педагогіка: методика та проблеми практичного застосування» (м. Львів, 25-26 грудня 2020 р.), (с. 33-36). Львів : Львівська педагогічна спільнота. \u0000Гречаник, О.Є., & Григораш, В.В. (2019). Формування акмеологічної компетентності вчителя в системі післядипломної освіти. (Монографія). Харків : Основа. \u0000Давыдов, В.В. (1988). О понятии личности в современной психологи. Психологический журнал, 9(9), 22–32. \u0000Карпенко, З.С. (2009). Аксіологічна психологія особистості. Івано-Франківськ : Лілея-НВ. \u0000Карпенко, З.С. (2016). Аксіопсихологічні ресурси професійно-особистісної самореалізації. Особистісно-акмеологічні фактори впливу на самореалізацію індивідуальності у полікультурному світі. З.С. Карпенко, І.М. ","PeriodicalId":282611,"journal":{"name":"Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки","volume":"127 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121146232","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：