{"title":"СТАТЕВА ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ ОЗНАК СТРЕСУ В УМОВАХ ВІЙНИ","authors":"Лариса Журавльова, Леся Хильченко","doi":"10.31392/npu-nc.series12.2023.21(66).02","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"У статті розглядаються основні наукові підходи до вивчення стресових факторів впливу на особистість, зокрема в період повномасштабної російсько-української війни. Метою дослідження є виявлення загального рівня стресу особистості в умовах повномасштабного вторгнення Росії в Україну та знаходження його статевих відмінностей. Розглядається та аналізується специфіка загального стресу особистості за відповідними його градаціями: відсутній (слабкий) стрес, помірний, виражене напруження, стан сильного стресу, виснаження запасів адаптаційної енергії. Подаються результати емпіричного дослідження особливостей розвитку загального стресу у сучасних українців в умовах військового стану в країні, а також, його інтелектуальних, поведінкових, емоційних та фізіологічних ознак. Показано, що переважна більшість українців, в період повномасштабної війни росії в Україні знаходиться в стані помірного та вираженого напруження. В незначної кількості людей стрес відсутній/слабкий, чи є наявним сильний стрес. Аналізується й описується статева диференціація загального стресу та його інтелектуальних, поведінкових, емоційних та фізіологічних ознак в умовах повномасштабного вторгнення росії в Україну. Доведено, що інтенсивність загального стресу у чоловіків та жінок не має достовірних відмінностей та знаходиться в зоні вираженого напруження. У жінок частота та віяло проявів стресу за всіма його ознаками є вищою, порівняно з чоловіками. Виявлено статистично значущу розбіжність у фізіологічних проявах стресу між чоловіками та жінками: інтенсивність та кількість феноменологічних маркерів стресу у жінок є вищою, порівняно з чоловіками. Встановлено існування статевих відмінностей в ієрархії феноменологічних маркерів інтелектуальних, поведінкових, емоційних та фізіологічних ознак стресу. Зокрема, констатовано, що в поведінкових та емоційних виявах стресу у більшості жінок зберігається фемінний характер реакції, а чоловіків – маскулінний. На фізіологічному рівні у чоловіків переважають лабільні ситуативні стресові реакції (підвищена пітливість, прискорений неритмічний пульс), а у жінок – ригідні, відстрочені (підвищена стомлюваність, болі в різних частинах тіла невизначеного характеру, головні болі).\nЛітература\n\nЖуравльова, Л., & Бондаренко-Берегович, В. (2022). Вікові особливості емпатійності учасників антитерористичної операції та учасників бойових дій. Збірник праць учасників Міжнародної науково-практичної конференції. 100-річчя Поліського національного університету: здобутки, реалії, перспективи (м. Житомир, 1 листопада 2022 року). 355–361.\nЖуравльова, Л., & Кротюк, К. (2020). Особливості ціннісно-смислової сфери військовослужбовців з різним досвідом участі в бойових діях. Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 12: Психологічні науки, 10(55), 26–36. Режим доступу: https://sj.npu.edu.ua/index.php/pn/article/view/909\nНаугольник, Л.Б. (2015). Психологія стресу. Львів : Львівський державний університет внутрішніх справ.\nРозов, В.І. (2005). Адаптивні антистресові психотехнології. Київ : Кондор.\nЩербатых Ю.В. (2006). Психология стресса и методы коррекции. Санкт-Петербург : Питер.\nBonaz, B. (2016). Stress and the Gastrointestinal System. In Neuro-Immuno-Gastroenterology Springer International Publishing, 123–156.\nJones, F., Bright, J. and Clow, A. (2001) Stress: Myth, Theory, and Research. Harlow : Pearson Education.\nSelye, H. (2013). Stress in Health and Disease: Elsevier Science. Режим доступу: https://www.dymocks.com.au/book/stress-in-health-and-disease-by-hans-selye-9781483192215\nTache, Y. (2014). Hans Selye and the stress response: from “the first mediator” to the identification of the hypothalamic corticotropin-releasing factor. Ideggyogyaszati Szemle, 67(3-4), 94–97. Режим доступу: https://www.researchgate.net/publication/279632197_Hans_selye_and_the_stress_response_From_The_first_mediator_to_the_identification_of_the_hypothalamic_corticotropin-releasing_factor\nZhuravlova, L., & Chebykin, O. (2021). The Development of Empathy: Phenomenology, Structure and Human Nature. New York : Abingdon, Oxon. Режим доступу: https://doi.org/10.4324/9781003145370\n","PeriodicalId":282611,"journal":{"name":"Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки","volume":"4 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-04-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2023.21(66).02","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
У статті розглядаються основні наукові підходи до вивчення стресових факторів впливу на особистість, зокрема в період повномасштабної російсько-української війни. Метою дослідження є виявлення загального рівня стресу особистості в умовах повномасштабного вторгнення Росії в Україну та знаходження його статевих відмінностей. Розглядається та аналізується специфіка загального стресу особистості за відповідними його градаціями: відсутній (слабкий) стрес, помірний, виражене напруження, стан сильного стресу, виснаження запасів адаптаційної енергії. Подаються результати емпіричного дослідження особливостей розвитку загального стресу у сучасних українців в умовах військового стану в країні, а також, його інтелектуальних, поведінкових, емоційних та фізіологічних ознак. Показано, що переважна більшість українців, в період повномасштабної війни росії в Україні знаходиться в стані помірного та вираженого напруження. В незначної кількості людей стрес відсутній/слабкий, чи є наявним сильний стрес. Аналізується й описується статева диференціація загального стресу та його інтелектуальних, поведінкових, емоційних та фізіологічних ознак в умовах повномасштабного вторгнення росії в Україну. Доведено, що інтенсивність загального стресу у чоловіків та жінок не має достовірних відмінностей та знаходиться в зоні вираженого напруження. У жінок частота та віяло проявів стресу за всіма його ознаками є вищою, порівняно з чоловіками. Виявлено статистично значущу розбіжність у фізіологічних проявах стресу між чоловіками та жінками: інтенсивність та кількість феноменологічних маркерів стресу у жінок є вищою, порівняно з чоловіками. Встановлено існування статевих відмінностей в ієрархії феноменологічних маркерів інтелектуальних, поведінкових, емоційних та фізіологічних ознак стресу. Зокрема, констатовано, що в поведінкових та емоційних виявах стресу у більшості жінок зберігається фемінний характер реакції, а чоловіків – маскулінний. На фізіологічному рівні у чоловіків переважають лабільні ситуативні стресові реакції (підвищена пітливість, прискорений неритмічний пульс), а у жінок – ригідні, відстрочені (підвищена стомлюваність, болі в різних частинах тіла невизначеного характеру, головні болі).
Література
Журавльова, Л., & Бондаренко-Берегович, В. (2022). Вікові особливості емпатійності учасників антитерористичної операції та учасників бойових дій. Збірник праць учасників Міжнародної науково-практичної конференції. 100-річчя Поліського національного університету: здобутки, реалії, перспективи (м. Житомир, 1 листопада 2022 року). 355–361.
Журавльова, Л., & Кротюк, К. (2020). Особливості ціннісно-смислової сфери військовослужбовців з різним досвідом участі в бойових діях. Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 12: Психологічні науки, 10(55), 26–36. Режим доступу: https://sj.npu.edu.ua/index.php/pn/article/view/909
Наугольник, Л.Б. (2015). Психологія стресу. Львів : Львівський державний університет внутрішніх справ.
Розов, В.І. (2005). Адаптивні антистресові психотехнології. Київ : Кондор.
Щербатых Ю.В. (2006). Психология стресса и методы коррекции. Санкт-Петербург : Питер.
Bonaz, B. (2016). Stress and the Gastrointestinal System. In Neuro-Immuno-Gastroenterology Springer International Publishing, 123–156.
Jones, F., Bright, J. and Clow, A. (2001) Stress: Myth, Theory, and Research. Harlow : Pearson Education.
Selye, H. (2013). Stress in Health and Disease: Elsevier Science. Режим доступу: https://www.dymocks.com.au/book/stress-in-health-and-disease-by-hans-selye-9781483192215
Tache, Y. (2014). Hans Selye and the stress response: from “the first mediator” to the identification of the hypothalamic corticotropin-releasing factor. Ideggyogyaszati Szemle, 67(3-4), 94–97. Режим доступу: https://www.researchgate.net/publication/279632197_Hans_selye_and_the_stress_response_From_The_first_mediator_to_the_identification_of_the_hypothalamic_corticotropin-releasing_factor
Zhuravlova, L., & Chebykin, O. (2021). The Development of Empathy: Phenomenology, Structure and Human Nature. New York : Abingdon, Oxon. Режим доступу: https://doi.org/10.4324/9781003145370