ОБҐРУНТУВАННЯ ПОШИРЕНОСТІ ПРОЯВІВ КІБЕРБУЛІНГУ СЕРЕД СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ

Статтю присвячено проблемі психологічного кібернасилля студентської молоді з метою обґрунтування сутності феномену та поширеності його проявів в юнацькому середовищі у закладах вищої освіти. Актуальність, недостатня вивченість питання та спроба обґрунтувати важливість наукового підходу до даної проблеми, обумовили вибір теми, теоретичне узагальнення та аналітичний огляд досліджень, що стали поштовхом для здійснення подальшого емпіричного дослідження. Методами дослідження були теоретичний аналіз юридичної та психолого-педагогічної літератури щодо розуміння понять булінгу, мобінгу та кібербулінгу, емпіричні результати діагностики рівня поширеності кібербулінгу серед студентів за розробленою авторською анкетою, в основу якої покладено дослідження О. Макарової (2016) «Психологічні особливості кібербулінгу як форми інтернет-злочину». Визначено поняття «булінгу» і «мобінгу» у юридичному та психолого-педагогічному аспектах, обґрунтовано використання поняття «кібербулінгу» для дослідження студентської молоді та його поширеності серед юнацького віку. Встановлено актуальність проблеми та необхідність подальшої розробки теоретичних засад і практичних досліджень кібербулінгу не лише для школярів, але й для повнолітніх здобувачів вищої освіти. Розглянуто особливості проявів кібербулінгу у студентів та їх відмінності від шкільного насилля в мережі Інтернет у науково-практичних дослідженнях. Отримано кількісні дані та визначено основні тенденції щодо розуміння проблеми діджиталізації психологічного насилля у кіберпросторі серед студентів різних спеціальностей. Емпірично виявлено наявність кібербулінгу у різних сферах життя здобувачів та частоту проявів феномену серед студентів-користувачів соціальної мережі у межах закладу вищої освіти. Дане дослідження буде основою для теоретико-емпіричного вивчення соціально-психологічних чинників протидії та засобів профілактики кібербулінгу в студентському середовищі й стане поштовхом для подальшого розвитку кіберпсихологічної науки в Україні. Література Аверкиева, Е.В. (2020). Психологические особенности влияния кибербуллинга на молодежь. И.А. Ершова, С.Б. Малых, Т.Н. Тихомирова (Ред.), Психология образования: современный вектор развития. (Монография) (с. 454–467). Екатеринбург : Издательство Уральского университета. Гордієнко, К.О. (2021). Діджиталізація психологічного насильства студентської молоді. Л.В. Помиткіна & О.М. Ічанська (Ред.), Авіаційна та екстремальна психологія у контексті технологічних досягнень (с. 182–187). Київ : «Кафедра». Режим доступу: https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/49819 Гордієнко, К.О. (2021). Причини виникнення кібербулінгу у студентському середовищі. ІV  Всеукр. наук. інтернет-конф. (з міжнародною участю) «Медіатворчість в сучасних реаліях: протистояння медіатравмі» (м. Київ, 25 червня 2021 р.). Київ : Інститут соціальної та політичної психології НАПН України. Режим доступу: https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/52245 Жданова, Т.А., & Черноярова, Н.С. (2015). Влияние виртуальной среды на социализацию современной молодежи. Электронное научное издание «Ученые заметки ТОГУ», 6(2), 121–127. Режим доступа: http://pnu.edu.ru/media/ejournal/articles-2015/TGU_6_84.pdf Лубенець, І.Г. (2016). Кібернасильство (кібербулінг) серед учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Національний юридичний журнал: теорія і практика, 3(19), 178–182. Режим доступа: http://www.jurnaluljuridic.in.ua/archive/2016/3/38.pdf Макарова, Е.А., Макарова, Е.Л., & Махрина, Е.А. (2016). Психологические особенности кибербуллинга как формы интернет-преступления. Российский психологический журнал, 13(3), 293–311. https://doi.org/10.21702/rpj.2016.3.17 Найдьонова, Л.А. (2014). Кібербуллінґ або агресія в інтернеті: способи розпізнання і захист дитини (методичні рекомендації). Київ : Інститут соціальної та політичної психології НАПН України. Петросянц, В.Р. (2011). Проблема буллинга в современной образовательной среде. Вестник ТГПУ, 6(108), 151–154. Романов, А.А., Левашова, А.В., Сиденко, К.О., & Михайлова, Е.А. (2021). Сущность буллинга как социально-правового явления. Вопросы российского и международного права, 11(1А), 98–106. https://doi.org/10.34670/AR.2020.59.72.014 Фомиченко, А.С. (2018). Особенности проявления кибербуллинга в высшем образовании (по материалам зарубежных исследований). Интернет-журнал «Мир науки», 6(5). Carney, J., Jacob, C.J., & Hazler, R. (2011). Exposure to school bullying and the social capital of sixth-grade students. Journal of Humanistic Counseling, 50(2), 238–253. https://doi.org/10.1002/j.2161-1939.2011.tb00122.x Kota, R., Schoohs, S., Benson, M. & Moreno M.A. (2014). Characterizing cyberbullying among college students: Hacking, Dirty Laundry, and Mocking. Societies, 4(4), 549–560. https://doi.org/10.3390/soc4040549 Pomytkin, E.O., Pomytkina, L.V., & Ivanova, O.V. (2020). Electronic Resources for Studying the Emotional States of New Ukrainian School Teachers during the COVID-19 Pandemic. Information Technologies and Learning Tools, 80(6), 267–280. https://doi.org/10.33407/itlt.v80i6.4179