ПЕРЕЖИВАННЯ ВІДЧУТТЯ ВИМУШЕНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ІЗОЛЯЦІЇ УЧАСНИКАМИ РЕАБІЛІТАЦІНОГО ПРОЦЕСУ В ПЕРІОД ПАНДЕМІЇ COVID-19

Статтю присвячено практичному аналізу специфіки переживання дітьми соціальної ізоляції через пандемію COVID-19 у центрах соціально-психологічної реабілітації, та виявленню дієвих психологічних інструментів для стабілізації їх психоемоційного стану. Методи дослідження: контент-аналіз аудіо записів консультативних та супервізійних сесій з фахівцями центрів соціально-психологічної реабілітації дітей з цілодобовим типом проживання. Визначено, що на першому етапі карантину у вихователів досить часто виявляються стани дисоціацій та швидкого виснаження, через різке обмеження їх звичного способу життя та фрустрованість. В усіх вікових категоріях дітей спостерігалося пожвавлення емоційного фону через вимушені канікули. Серед підліткової аудиторії підвищилася самостійність та згуртованість. Вимушена близькість посилювала симбіотичні зв’язки в колективі і сприяла концентрації уваги один на одному, але одночасно і прогресували токсичні стосунки з невизначеним форматом. Відчуття безпеки дітей почало стабілізуватися і довіра поглиблюватися. Адаптивний етап карантину відзначався частковим відновленням соціальних контактів. Загальна ейфорія у дітей змінилася страхом перед невідомим майбутнім, відмічались коливання між злістю і депресією, аутоагресія компенсувалась крадіжками. Домінували захисні механізми витіснення, ідеалізації, раціоналізації і сублімації. Прогресувала агресія один на одного. Третій етап, ресоціумний, обумовлений сподіваннями на швидке повернення до звичного життя. У підлітків через недостатність «корисних емоцій» з’явилося бажання ризикувати. Їх реакції могли в окремі дні переповнюватися негативізмом та імпульсивністю без ефекту ланцюгового зараження і з контролем цієї групи емоцій. Природа такої агресивності обумовлена відсутністю мотивації до взаємин, а не страхом смерті. Встановлено, що переживання вимушеної соціальної ізоляції в період пандемії COVID-19 не викликало глобальних деструктивних наслідків у сфері реабілітації дітей. Діти мали можливість встановлювати довірливі стосунки з дорослими, отримувати спільний досвід подолання труднощів, укріплюватися у своєму психоемоційному стані. Література Бауэр, И. (2009). Почему я чувствую, что чувствуешь ты. Интуитивная коммуникация и секрет зеркальных нейронов. Санкт-Петербург : ИД Вернера Регена. Бахарева, К. (2009). Психологическая реабилитация в детском возрасте. Ростов на Дону : Феникс. Бриш, К.Х. (2012). Терапия нарушений привязанности: От теории к практике. (И. Дубинская, пер. с нем.). Москва : Когито-Центр. Гридковець, Л.М., & Вашека, Т.В. (2015). Психологічне консультування. Посібник. Київ : Літера. Горбунова, В.В., Карачевський, А.Б., Климчук, В.О., Нетлюх, Г.С., & Романчук, О.І. (2016). Соціально-психологічна підтримка адаптації ветеранів АТО: посібник для ведучих груп. Львів : Інститут психічного здоров’я Українського католицького університету. Климчук, В., Москвіна, Н., & Прянічнікова, О. (2014). Діти і війна: навчання технік зцілення (Посібник). Львів : Вид.-во Інституту психічного здоров’я. Режим доступу: http://ipz.org.ua/wp-content/uploads/2017/10/dity_fin_ispp-1.pdf Калюжнова, И. (2013). Реабилитация после психологической травмы. Москва : Научная книга. Никольская, И.М., & Грановская, Р.М. (2010). Психологическая защита у детей. Санкт-Петербург : Речь. Царенко, Л. , (2018). Основи реабілітаційної психології: подолання наслідків кризи. Навчальний посібник. Л. Царенко (Ред.). (Том 2). Київ : ОБСЄ. Гридковець, Л. (2018). Основи реабілітаційної психології: подолання наслідків кризи. Навчальний посібник. Л. Гридковець (ред.). (Том 3). Київ : ОБСЄ. Писарик, О. (2011). Прив’язаність – життєво-важливий зв’язок. Збірка статей, що написані на основі курсу Гордона Ньюфелда «Життєвий зв’язок» (GordonNeufeld. The Vital Connection). Режим доступу: https://sirotstvy.net/upload/iblock/995/99593adf5742b41014pdf. Риццолатти, Дж., & Синигалья, К. (2012). Зеркала в мозге: О механизмах совместного действия и сопереживания. Москва : Языки славянских культур. Спиваковская, А.С. (1988). Профилактика детских неврозов (комплексная психологическая коррекция). Москва : Изд-во МГУ. Трубицына, Л.В. (2005). Процесс травмы. Москва : Смысл; ЧеРо. Oswald, H.S., Heil, K., & Goldbeck, L. (2010). History of Maltreatment and Mental Health Problems in Foster Children: A Review of the Literature. Journal of Pediatric Psychology, 35(5), 46–472. https://doi.org/10.1093/jpepsy/jsp114