ЖИТТЄСТІЙКІСТЬ ОСОБИСТОСТІ ТА ДИСФУНКЦІОНАЛЬНІ ПЕРЕКОНАННЯ ЮНАКІВ

Статтю присвячено висвітленню психологічних особливостей розвитку життєстійкості як особистісного ресурсу, що дозволяє ефективно протистояти існуючим труднощам та загрозам, зберігаючи при цьому психологічне благополуччя. Висунуто припущення, що перешкодою для повноцінного розвитку складових життєстійкості у молодих людей є наявність у них дисфункціональних переконань – набутих ще в дитинстві установок, що виступають перманентним джерелом негативних емоцій, хронічного стресу, а отже, являють собою вектор, протилежний переконанням життєстійкості. У статті відображено результати емпіричного вивчення зв’язків між атитюдами життєстійкості студентів першокурсників та їх дисфункціональними переконаннями. Виявлено, що у більшості випадків достатньою мірою розвинена життєстійкість поєднується із відсутністю яскраво виражених негативних когнітивних схем. Виключенням є студенти, у яких зафіксовано низькі показники розвитку всіх складових життєстійкості: вони демонструють всі види виражених дисфункціональних переконань. Встановлено, що найбільш міцним є зв’язок між життєстійкістю та когнітивною схемою «Схвалення» – залежність емоційного благополуччя від думки інших активує захисні поведінкові реакції уникнення, які суперечать змісту атитюдів життєстійкості. Низькі показники життєстійкості також мають виражену кореляцію із: а) когнітивною схемою «Любов» – схильністю людини відігравати пасивну, принижену роль, через страх можливого відчуження; б) когнітивною схемою «Всемогутність» – прагненням індивіда контролювати поведінку людей, щоб запобігти ситуаціям, коли вони можуть засмутитися чи розізлитися; в) когнітивною схемою «Досягнення» – намаганням здобути високу самооцінку та задоволеність собою шляхом підвищення своєї продуктивності; г) когнітивною схемою «Перфекціонізм» – прагненням виглядати, думати та поводитись ідеально й забороною на помилки чи невдачу Аналіз отриманих результатів також дав змогу зробити припущення про те, які активні дисфункціональні переконання можуть бути найбільшою перешкодою для розвитку тих чи інших атитюдів життєстійкості. Атитюду «залученість» найбільше можуть перешкоджати когнітивні схеми «Досягнення» та «Перфекціонізм», атитюду «контроль» – схеми «Схвалення» та «Всемогутність», атитюду «прийняття ризику» – дисфункціональні переконання «Схвалення» й «Любов». Отримані результати можуть бути використані для побудови ефективних програм розвитку життєстійкості студентів через усвідомлення ними активних дисфункціональних переконань. Література Аврамчук О., Копчук-Кашецький, О., & Зубачик, Г. (2021). Академічне вигорання серед студентів: роль ранніх дисфункційних схем як фактору вразливості. Вісник Львівського університету. Серія психологічні науки, 9, 3–13. https://doi.org/10.30970/PS.2021.9.1 Кіосєва, O.В. (2016). Особливості життєстійкості студентів молодших курсів з розладами адаптації. Український вісник психоневрології. Том 24, 3(88), 55–61. Режим доступу: http://uvnpn.com.ua/upload/iblock/35f/35f7fe6db60f2045f78115434e604836.pdf Сердюк, Л.З., & Купрєєва, О.І. (2017). Психологічні засади підвищення життєстійкості особистості. Актуальні проблеми психології. Збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України Психологія особистості. Психологічна допомога особистості, ХІ(15),481–491. Режим доступу: https://lib.iitta.gov.ua/709097/1/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B4%D1%8E%D0%BA%20%D0%9B.pdf Чиханцова, О.А. (2018). Життєстійкість та її зв’язок з цінностями особистості. Проблеми сучасної психології. Збірник наукових праць Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України, 42,211–232. С.Д. Максименко, Л.А. Онуфрієва (Ред.). https://doi.org/32626/2227-6246.2018-42.211-231 Balkis, M. (2013). Academic procrastination, academic life satisfaction and academic achievement: The mediation role of rational beliefs about studying. Journal of Cognitive and Behavioral Psychotherapies, 13(1), 57–74. Режим доступу: https://www.researchgate.net/publication/236173872_Academic_procrastination_academic_life_satisfaction_and_academic_achievement_The_mediation_role_of_rational_beliefs_about_studying Beck, A.T. (2002). Cognitive models of depression. Clinical advances in cognitive psychotherapy: Theory and application, 14(1), 29–61. Judkins, J.L., Moore, B.A., & Collette, T. (2022). Psychological Hardiness. Psychology in the Real World. (pp. 2-14).Abingdon, Oxon : Routledge. https://doi.org/10.4324/9780367198459-REPRW120-1 Kınık, Ö, & Odacı, H. (2020). Effects of dysfunctiona lattitudes and depression on academic procrastination: doesself-esteem have amedia tingrole? British Journal of Guidance & Counselling, 48(5),638–649. https://doi.org/10.1080/03069885.2020.1780564 Kobasa, S.C., Maddi, S.R., & Kahn, S. (1982). Hardiness and health: a prospective study. Journal of personality and social psychology, 42(1), 168–177. https://doi.org/10.1037/0022-3514.42.1.168 Maddi, S.R. (2020). Resiliency and Hardiness. The Wiley Encyclopedia of Personality and Individual Differences: Clinical, Applied, and Cross‐Cultural Research, 393–398. https://doi.org/10.1002/9781118970843.ch330 Maddi, S. (2007). Relevance of Hardiness Assessment and Training to the Military Context. Military Psychology, 19(1),61–70. https://doi.org/10.1080/08995600701323301 Maddi, S. (2006). Hardiness: The courage to grow from stresses. The Journal of Positive Psychology, 1(3),160–168. https://doi.org/10.1080/17439760600619609