{"title":"ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНОГО ВИГОРАННЯ ОСОБИСТОСТІ","authors":"Оксана Якимчук","doi":"10.31392/npu-nc.series12.2021.16(61).10","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"У статті наголошується актуальність проблеми зростання професійного вигорання особистості, адже емоційне благополуччя фахівця є одним із визначальних факторів професійного життя. Соціально-політичні та соціально-економічні зміни висувають нові умови праці, що безумовно впливає на психологічний та соматичний стан особистості. Синдром емоційного вигорання є формою професійної хвороби, яка не тільки руйнує професійну діяльність людини, а й спричиняє виникнення психосоматичних захворювань. Найбільша небезпека синдрому професійного вигорання в тому, що розвивається він майже непомітно і якщо ігнорувати його перші ознаки, то задоволеність від професійної діяльності з кожним днем буде зменшуватись, звичні робочі завдання що зазвичай виконувались з легкістю стануть складними, досягнені результати будуть знецінюватись, колеги почнуть викликати роздратування, соматичний стан буде погіршуватись з кожним днем, що призведе до втрати працездатності. У статті приділена увага дослідженню нозологічної приналежності синдрому, оскільки не дивлячись на те, що феномен досліджується більше тридцяти років, щодо його походження та приналежності виникає безліч теорій та суперечок. Розглянуто та проаналізовано основні теоретичні моделі синдрому в сучасній та зарубіжній літературі. Охарактеризовано основні причини та симптоми, виділені основні фактори що сприяють його формуванню. Професійне вигорання не залежить лінійно від таких професійних факторів, як стаж, вік і зовнішня результативність професійної діяльності. Синдром професійного вигорання може формуватися не лише в осіб соціально орієнтованих професій, а й у представників інших професійних груп в тих випадках, коли на перше місце виходить високий ступінь відповідальності за виконувану роботу, нерівноемоційна напруга на роботі переважно в системі «людина – людина» та інші фактори. Водночас професійне вигорання особистості – це індивідуальний процес, причиною якого є поєднання суб’єктивних та об’єктивних чинників, які залежать не тільки від особистісних якостей людини а і від індивідуальної системи професійного розвитку та соціальних факторів.\nЛітература\n\nБойко, В.В. (1999). Синдром «эмоционального выгорания» в профессиональном общении. Санкт-Петербург : Питер.\nВодопьянова, Н.Е. (2009). Психодиагностика стресса. Санкт-Петербург : Питер.\nГринберг, Дж. (2004). Управление стрессом. Санкт-Петербург : Питер.\nЖуравлева, Е.А., & Сергиенко, А.Л. (2011). Стресс, выгорание, совладание в современном контексте. Москва : Изд-во «Ин-т психологии РАН».\nЛукьянова, В.В., Водопьянова, Н.Е., Орел, В.Е., Подсадной, С.А., Юрьева, Л.Н., & Игумнова, С.А (2008). Современные проблемы исследования синдрома выгорания у специалистов коммуникативных профессий. (Монография). Курск : Изд-во «Курский государственный университет».\nМозгова, Г.П., Ханецька, Т.І., & Якимчук, О.І. (2021). Психосоматика: психічне, тілесне, соціальне. Хрестоматія: Навчальний посібник. Київ : НПУ імені М.П.Драгоманова.\nОрел, В.Е. (1999). Исследование феномена «психического выгорания» в отечественной и зарубежной психологии. Проблемы общей и организационной психологии, 76–97.\nСелье, Г. (2002). Стресс без дистресса. Москва : Прогресс.\nСамоукина, Н.В. (2003). Психология профессиональной деятельности. Санкт-Петербург : Питер.\nBurisch, M., Schaufeli, B., Maslach, C., & Marek, T. (1993). In search of theory: Some ruminations on the nature and etiology of burnout. Professional burnout: Recent developments in theory and research (pp. 75–93). New York : Taylor & Francis.\nEnzmann, M., Berief, P., Engelkamp, C. et al. (1992). Burnout and coping will burnout. Development and evaluation of a burnout workshop. Berlin : Technische Univercitat Berlin, Institut fur Psychologie.\nFreundberger, J. (1974). Staff burnout. Social Scienes, 30(1), 159–165. https://doi.org/10.1111/j.1540-4560.1974.tb00706.x\nHakanen, J., Bakker, A., Jokisaari, B., & Markku, A (2011). 35-year follow-up study on burnout among Finnish employees. Journal of Occupational Health Psychology, 16(3), 345–360.\nMaslach, C., & Jachson, S.E. (1981). The measurement of experienced burnout. Journal of Occupational Behaviour, 2, 99–113.\nPains, A., & Maslach, C. (2003). Praktikum po sotsial’noi psikhologii [Experiencing social psychology]. Saint Petersburg : Piter, 528 p. (In Russ.).\nStorlie, F. (1979). Burnout: the elaboration of a concept. AJN Am J Nursing, 2108–2111.\nShirom, A. (1989). Burnout in Work Organizations. In C.L. Cooper, & I. Robertson (Eds.), International Review of Industrial and Organizational Psychology (pp. 25–48). New York : Wiley.\n","PeriodicalId":282611,"journal":{"name":"Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки","volume":"9 2","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2020-03-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"3","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2021.16(61).10","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 3
摘要
文章强调了日益严重的职业倦怠问题的相关性,因为专家的情绪健康是职业生活的决定因素之一。社会政治和社会经济的变化带来了新的工作条件,这必然会影响个人的心理和身体状况。情感倦怠综合症是一种职业病,它不仅会破坏一个人的职业活动,还会导致心身疾病。职业倦怠综合症的最大危害在于,它几乎是在不知不觉中发展起来的,如果忽视了它的最初征兆,对职业活动的满意度就会与日俱增,通常轻松完成的工作任务会变得困难重重,取得的成果会被贬低,同事会变得烦躁,身体状况会与日俱增地恶化,从而导致残疾。尽管对该现象的研究已有三十多年的历史,但对其起源和归属仍有许多理论和争议。本文回顾并分析了现代文献和外国文献中关于该综合征的主要理论模式。分析了职业倦怠的主要原因和症状,并强调了导致职业倦怠形成的主要因素。职业倦怠与工龄、年龄和职业活动的外部表现等职业因素没有线性关系。职业倦怠综合症不仅会在面向社会的职业中形成,也会在其他职业群体的代表中形成,在这种情况下,对所从事工作的高度责任感、工作中不平等的情绪压力(主要是在 "人对人 "系统中)以及其他因素都会凸显出来。同时,职业倦怠是一个由主观和客观因素共同造成的个体过程,不仅取决于个人素质,还取决于个人的职业发展体系和社会因素。专业交流中的 "情感倦怠 "综合症。圣彼得堡:Peter.Vodopianova, N.E. (2009)。压力心理诊断学》。圣彼得堡:彼得.格林伯格,J.(2004 年)。压力管理》。圣彼得堡:Peter.Zhuravleva, E.A., & Sergienko, A.L. (2011)。现代背景下的压力、倦怠、应对》。Lukyanova, V.V., Vodopianova, N.E., Orel, V.E., Podsadnoy, S.A., Yurieva, L.N., & Igumnova, S.A. (2008)。通信专业人员职业倦怠综合征的现代研究问题》(专著)。Mozgova, G.P., Khanetskaya, T.I., & Yakimchuk, O.I. (2021).Psychosomatics: mental, physical, social.教科书:学习指南。基辅:德拉霍马诺夫国立师范大学。国内外心理学 "精神倦怠 "现象研究》。普通与组织心理学问题》,76-97.Selye, G. (2002).Stress without distress.莫斯科:萨穆金娜,N.V. (2003)。职业活动心理学》。Saint Petersburg: Peter.Burisch, M., Schaufeli, B., Maslach, C., & Marek, T. (1993).In search of theory:关于职业倦怠的性质和病因的一些思考》。职业倦怠:Recent developments in theory and research (pp. 75-93).New York:泰勒与弗朗西斯.Enzmann,M.、Berief,P.、Engelkamp,C. 等人 (1992)。职业倦怠与应对职业倦怠。职业倦怠研讨会的发展与评估》。柏林:柏林:柏林工业大学,心理学研究所。Staff burnout.社会科学》,30(1),159-165。https://doi.org/10.1111/j.1540-4560.1974.tb00706.xHakanen, J., Bakker, A., Jokisaari, B., & Markku, A (2011)。芬兰员工职业倦怠 35 年跟踪研究》。职业健康心理学杂志》,16(3),345-360。经验性职业倦怠的测量》。职业行为杂志》,2,99-113.Pains,A. & Maslach,C. (2003 年)。Praktikum po sotsial'noi psikhologii [Experiencing social psychology].圣彼得堡:Piter, 528 p. (In Russ.).Storlie, F. (1979).职业倦怠:一个概念的阐述。AJN Am J Nursing, 2108-2111.工作组织中的职业倦怠。In C.L. Cooper, & I. Robertson (Eds.).Robertson (Eds.), International Review of Industrial and Organisational Psychology (pp. 25-48).New York:New York: Wiley.
ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНОГО ВИГОРАННЯ ОСОБИСТОСТІ
У статті наголошується актуальність проблеми зростання професійного вигорання особистості, адже емоційне благополуччя фахівця є одним із визначальних факторів професійного життя. Соціально-політичні та соціально-економічні зміни висувають нові умови праці, що безумовно впливає на психологічний та соматичний стан особистості. Синдром емоційного вигорання є формою професійної хвороби, яка не тільки руйнує професійну діяльність людини, а й спричиняє виникнення психосоматичних захворювань. Найбільша небезпека синдрому професійного вигорання в тому, що розвивається він майже непомітно і якщо ігнорувати його перші ознаки, то задоволеність від професійної діяльності з кожним днем буде зменшуватись, звичні робочі завдання що зазвичай виконувались з легкістю стануть складними, досягнені результати будуть знецінюватись, колеги почнуть викликати роздратування, соматичний стан буде погіршуватись з кожним днем, що призведе до втрати працездатності. У статті приділена увага дослідженню нозологічної приналежності синдрому, оскільки не дивлячись на те, що феномен досліджується більше тридцяти років, щодо його походження та приналежності виникає безліч теорій та суперечок. Розглянуто та проаналізовано основні теоретичні моделі синдрому в сучасній та зарубіжній літературі. Охарактеризовано основні причини та симптоми, виділені основні фактори що сприяють його формуванню. Професійне вигорання не залежить лінійно від таких професійних факторів, як стаж, вік і зовнішня результативність професійної діяльності. Синдром професійного вигорання може формуватися не лише в осіб соціально орієнтованих професій, а й у представників інших професійних груп в тих випадках, коли на перше місце виходить високий ступінь відповідальності за виконувану роботу, нерівноемоційна напруга на роботі переважно в системі «людина – людина» та інші фактори. Водночас професійне вигорання особистості – це індивідуальний процес, причиною якого є поєднання суб’єктивних та об’єктивних чинників, які залежать не тільки від особистісних якостей людини а і від індивідуальної системи професійного розвитку та соціальних факторів.
Література
Бойко, В.В. (1999). Синдром «эмоционального выгорания» в профессиональном общении. Санкт-Петербург : Питер.
Водопьянова, Н.Е. (2009). Психодиагностика стресса. Санкт-Петербург : Питер.
Гринберг, Дж. (2004). Управление стрессом. Санкт-Петербург : Питер.
Журавлева, Е.А., & Сергиенко, А.Л. (2011). Стресс, выгорание, совладание в современном контексте. Москва : Изд-во «Ин-т психологии РАН».
Лукьянова, В.В., Водопьянова, Н.Е., Орел, В.Е., Подсадной, С.А., Юрьева, Л.Н., & Игумнова, С.А (2008). Современные проблемы исследования синдрома выгорания у специалистов коммуникативных профессий. (Монография). Курск : Изд-во «Курский государственный университет».
Мозгова, Г.П., Ханецька, Т.І., & Якимчук, О.І. (2021). Психосоматика: психічне, тілесне, соціальне. Хрестоматія: Навчальний посібник. Київ : НПУ імені М.П.Драгоманова.
Орел, В.Е. (1999). Исследование феномена «психического выгорания» в отечественной и зарубежной психологии. Проблемы общей и организационной психологии, 76–97.
Селье, Г. (2002). Стресс без дистресса. Москва : Прогресс.
Самоукина, Н.В. (2003). Психология профессиональной деятельности. Санкт-Петербург : Питер.
Burisch, M., Schaufeli, B., Maslach, C., & Marek, T. (1993). In search of theory: Some ruminations on the nature and etiology of burnout. Professional burnout: Recent developments in theory and research (pp. 75–93). New York : Taylor & Francis.
Enzmann, M., Berief, P., Engelkamp, C. et al. (1992). Burnout and coping will burnout. Development and evaluation of a burnout workshop. Berlin : Technische Univercitat Berlin, Institut fur Psychologie.
Freundberger, J. (1974). Staff burnout. Social Scienes, 30(1), 159–165. https://doi.org/10.1111/j.1540-4560.1974.tb00706.x
Hakanen, J., Bakker, A., Jokisaari, B., & Markku, A (2011). 35-year follow-up study on burnout among Finnish employees. Journal of Occupational Health Psychology, 16(3), 345–360.
Maslach, C., & Jachson, S.E. (1981). The measurement of experienced burnout. Journal of Occupational Behaviour, 2, 99–113.
Pains, A., & Maslach, C. (2003). Praktikum po sotsial’noi psikhologii [Experiencing social psychology]. Saint Petersburg : Piter, 528 p. (In Russ.).
Storlie, F. (1979). Burnout: the elaboration of a concept. AJN Am J Nursing, 2108–2111.
Shirom, A. (1989). Burnout in Work Organizations. In C.L. Cooper, & I. Robertson (Eds.), International Review of Industrial and Organizational Psychology (pp. 25–48). New York : Wiley.