Pub Date : 2023-06-16DOI: 10.37406/2706-9052-2023-1.18
М. В. Заходим
Високий рівень невизначеності функціонування сучасних соціально-економічних систем, складність та ієрархічність структури аграрних ринків, негативні впливи зовнішніх неконтрольованих чинників на процеси функціонування та розвитку національних і локальних ринків зумовлюють необхідність розроблення методології виявлення тенденцій зміни ключових ринкових показників у рамках виробництва та реалізації тваринницької продукції із застосуванням сучасних методів і процедур економіко-математичного моделювання, зокрема й економетричного моделювання. Розроблений у дослідженні методологічний підхід до аналізу та передбачення ринкових тенденцій реалізується в рамках виконання низки підготовчих процедур, а саме: збору й обробки даних (зокрема, безпосередньо створення системи економетричних моделей, а також розроблення сценарних прогнозів ринку продукції тваринництва залежно від запитів цільової аудиторії). Запропонована методологія моделювання ринкових тенденцій дає можливість виявити негативні зрушення в розвитку ринку тваринницької продукції та запобігти таким, а також обґрунтувати соціально-економічну ефективність державної підтримки виробників продукції тваринництва. Обґрунтування етапів процесу моделювання тенденцій ринку продукції тваринництва, важливою складовою частиною його методології є визначення переліку показників, які є індикаторами розвитку ринку аграрної продукції, а також системи екзогенних і ендогенних змінних, що впливають на результативні показники. У контексті зазначеного вкрай важливо брати до уваги те, що ринок продукції тваринництва є складною системою, яка, з одного боку, має ієрархічну будову, із другого – підпадає під вплив значної кількості зовнішніх чинників. Наступним після розроблення методології моделювання є її апробація шляхом побудови системи регресійних моделей індикаторів ринку продукції тваринництва, серед яких основними є показники попиту, пропозиції та ринкові ціни.
{"title":"МЕТОДОЛОГІЯ МОДЕЛЮВАННЯ ТЕНДЕНЦІЙ РОЗВИТКУ РИНКУ ПРОДУКЦІЇ ТВАРИННИЦТВА","authors":"М. В. Заходим","doi":"10.37406/2706-9052-2023-1.18","DOIUrl":"https://doi.org/10.37406/2706-9052-2023-1.18","url":null,"abstract":"Високий рівень невизначеності функціонування сучасних соціально-економічних систем, складність та ієрархічність структури аграрних ринків, негативні впливи зовнішніх неконтрольованих чинників на процеси функціонування та розвитку національних і локальних ринків зумовлюють необхідність розроблення методології виявлення тенденцій зміни ключових ринкових показників у рамках виробництва та реалізації тваринницької продукції із застосуванням сучасних методів і процедур економіко-математичного моделювання, зокрема й економетричного моделювання. Розроблений у дослідженні методологічний підхід до аналізу та передбачення ринкових тенденцій реалізується в рамках виконання низки підготовчих процедур, а саме: збору й обробки даних (зокрема, безпосередньо створення системи економетричних моделей, а також розроблення сценарних прогнозів ринку продукції тваринництва залежно від запитів цільової аудиторії). Запропонована методологія моделювання ринкових тенденцій дає можливість виявити негативні зрушення в розвитку ринку тваринницької продукції та запобігти таким, а також обґрунтувати соціально-економічну ефективність державної підтримки виробників продукції тваринництва. Обґрунтування етапів процесу моделювання тенденцій ринку продукції тваринництва, важливою складовою частиною його методології є визначення переліку показників, які є індикаторами розвитку ринку аграрної продукції, а також системи екзогенних і ендогенних змінних, що впливають на результативні показники. У контексті зазначеного вкрай важливо брати до уваги те, що ринок продукції тваринництва є складною системою, яка, з одного боку, має ієрархічну будову, із другого – підпадає під вплив значної кількості зовнішніх чинників. Наступним після розроблення методології моделювання є її апробація шляхом побудови системи регресійних моделей індикаторів ринку продукції тваринництва, серед яких основними є показники попиту, пропозиції та ринкові ціни.","PeriodicalId":476829,"journal":{"name":"Podìlʹsʹkij vìsnik: sìlʹsʹke gospodarstvo, tehnìka, ekonomìka","volume":"32 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135621259","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-03-24DOI: 10.37406/2706-9052-2019-2-4
L. Yakovets
У статті наведено дослідження щодо забруднення нітратами зерна та насіння польових культур вирощених в умовах Лісостепу правобережного. Метою досліджень є встановлення вмісту нітратів у зерні та насінні польових культур в умовах інтенсивної хімізації землеробства, коефіцієнт накопичення та небезпечності. Дослідження проводились впродовж 2016‒2019 рр. із зерном та насінням польових культур, вирощених в умовах інтенсивної хімізації землеробства Лісостепу правобережного за допомоги лабораторних аналізів у сертифікованій лабораторії випробувального центру Вінницької філії державної установи «Інститут охорони ґрунтів України». За результатами проведених досліджень встановлено, що вміст гумусу на угіддях, де вирощували сільськогосподарські культури складав 2,3‒4,4 %, азоту, що легко гідролізується – 63,0‒98,0 мг/кг ґрунту, рухомого фосфору – 159‒319 мг/кг ґрунту, обмінного калію – 100‒239 мг/кг ґрунту, при цьому гідролітична кислотність становила – 0,28‒1,60 мг.екв./100 г ґрунту і рН (сольове) – 5,8‒6,8. Встановлено, що фактичний вміст нітратів у зерні пшениці озимої на період збирання, вирощеного в умовах інтенсивної хімізації землеробства, становив 51,30 мг/кг, що у 5,8 разів менше ГДК, у насінні ріпаку озимого – 88,30 мг/кг, що у 3,4 рази менше ГДК, у зерні ячменю ярого – 91,20 мг/кг, що у 3,3 рази менше ГДК, у вологому зерні кукурудзи – 10,23 мг/кг, що у 29,3 рази менше ГДК, у висушеному зерні кукурудзи – 9,12 мг/кг, що у 32,9 рази менше ГДК, у насінні соняшнику – 131,80 мг/кг, що у 2,3 рази менше ГДК.
{"title":"ОСОБЛИВОСТІ ВМІСТУ НІТРАТІВ У СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУРАХ, ВИРОЩЕНИХ В УМОВАХ ЛІСОСТЕПУ ПРАВОБЕРЕЖНОГО","authors":"L. Yakovets","doi":"10.37406/2706-9052-2019-2-4","DOIUrl":"https://doi.org/10.37406/2706-9052-2019-2-4","url":null,"abstract":"У статті наведено дослідження щодо забруднення нітратами зерна та насіння польових культур вирощених в умовах Лісостепу правобережного. Метою досліджень є встановлення вмісту нітратів у зерні та насінні польових культур в умовах інтенсивної хімізації землеробства, коефіцієнт накопичення та небезпечності. Дослідження проводились впродовж 2016‒2019 рр. із зерном та насінням польових культур, вирощених в умовах інтенсивної хімізації землеробства Лісостепу правобережного за допомоги лабораторних аналізів у сертифікованій лабораторії випробувального центру Вінницької філії державної установи «Інститут охорони ґрунтів України». За результатами проведених досліджень встановлено, що вміст гумусу на угіддях, де вирощували сільськогосподарські культури складав 2,3‒4,4 %, азоту, що легко гідролізується – 63,0‒98,0 мг/кг ґрунту, рухомого фосфору – 159‒319 мг/кг ґрунту, обмінного калію – 100‒239 мг/кг ґрунту, при цьому гідролітична кислотність становила – 0,28‒1,60 мг.екв./100 г ґрунту і рН (сольове) – 5,8‒6,8. Встановлено, що фактичний вміст нітратів у зерні пшениці озимої на період збирання, вирощеного в умовах інтенсивної хімізації землеробства, становив 51,30 мг/кг, що у 5,8 разів менше ГДК, у насінні ріпаку озимого – 88,30 мг/кг, що у 3,4 рази менше ГДК, у зерні ячменю ярого – 91,20 мг/кг, що у 3,3 рази менше ГДК, у вологому зерні кукурудзи – 10,23 мг/кг, що у 29,3 рази менше ГДК, у висушеному зерні кукурудзи – 9,12 мг/кг, що у 32,9 рази менше ГДК, у насінні соняшнику – 131,80 мг/кг, що у 2,3 рази менше ГДК.","PeriodicalId":476829,"journal":{"name":"Podìlʹsʹkij vìsnik: sìlʹsʹke gospodarstvo, tehnìka, ekonomìka","volume":"84 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-03-24","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136090925","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}