Pub Date : 2023-10-01DOI: 10.46299/j.isjea.20230205.03
Du Xin, Viacheslav Tarelnyk
The uneven surface roughness observed in the electro-spark deposition (ESD) process can be attributed to the unsteady pulsed electrical energy. ESD coating frequently needs to be processed in order to achieve higher surface quality. The surface of the coating undergoes processing techniques such as grinding, ultrasonic processing, and rolling. Because some coatings are hard and the surface hardness is uneven, surface processing is complicated. When a grinder is used for processing, the coating thickness is not easy to control. The product performance is uneven. When non-metallic coatings are used, it can enhance the surface quality of the coating. This study used a composite coating of sodium silicate and lubricating particles. Three coating schemes were studied. Graphene oxide (GO) gel and sodium silicate composite coating have the best overall performance. It can effectively improve the surface quality of the coating, with less roughness and better wear resistance. Graphene oxide gel is used to solve the problem of lubricating particle agglomeration. When it was actually applied to the SKH51 layer, the surface roughness Ra was reduced from 1.086µm to 0.113µm. It is effective in reducing friction and wear.
{"title":"Performance analysis of GO gel composite coating on electro-spark deposited surfaces","authors":"Du Xin, Viacheslav Tarelnyk","doi":"10.46299/j.isjea.20230205.03","DOIUrl":"https://doi.org/10.46299/j.isjea.20230205.03","url":null,"abstract":"The uneven surface roughness observed in the electro-spark deposition (ESD) process can be attributed to the unsteady pulsed electrical energy. ESD coating frequently needs to be processed in order to achieve higher surface quality. The surface of the coating undergoes processing techniques such as grinding, ultrasonic processing, and rolling. Because some coatings are hard and the surface hardness is uneven, surface processing is complicated. When a grinder is used for processing, the coating thickness is not easy to control. The product performance is uneven. When non-metallic coatings are used, it can enhance the surface quality of the coating. This study used a composite coating of sodium silicate and lubricating particles. Three coating schemes were studied. Graphene oxide (GO) gel and sodium silicate composite coating have the best overall performance. It can effectively improve the surface quality of the coating, with less roughness and better wear resistance. Graphene oxide gel is used to solve the problem of lubricating particle agglomeration. When it was actually applied to the SKH51 layer, the surface roughness Ra was reduced from 1.086µm to 0.113µm. It is effective in reducing friction and wear.","PeriodicalId":495895,"journal":{"name":"International Science Journal of Engineering & Agriculture","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135407330","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-10-01DOI: 10.46299/j.isjea.20230205.04
Марія Грицевіч, Вікторія Дорохович
Наведено характеристику захворювання на фенілкетонурію та описано дієтотерапію. Наведено рекомендовані норми споживання фенілаланіну для дітей. Описано проблематику харчування хворих на фенілкетонурію. Досліджено існуючий асортимент найменувань низькобілкового печива закордонного виробництва та відмічено відсутність такого виробництва на території України. Аналіз сировинного складу печива показав, що традиційні компоненти печива, такі як яйце та пшеничне борошно, не можуть бути використані в низькобілковому печиві, яке задовольняє вимоги до фенілаланіну та природного білка. Наведено етапи розробки низькобілкового печива та представлено декілька варіантів розроблених рецептур. Перша рецептура виготовлена на основі крохмалю картопляного, пшеничного борошна, без додавання структуроутворювачів. Вміст фенілаланіну (ФА) в 100 г виробу становить 48,2 мг. Друга рецептура виготовлена на основі крохмалю картопляного, пшеничного борошна з застосуванням каміді гуара та каміді ксантана. Вміст ФА в 100 г виробу становить 38,4 мг. Третя рецептура виготовлена з застосуванням крохмалю кукурудзяного, без борошна, каміді гуара та каміді ксантана. Вміст ФА в 100 г виробу становить 8,8 мг. Досліджено органолептичні показники (смак, колір, запах, форма, стан поверхні, вид в розломі, консистенція) та фізико-хімічні показники (масова частка вологи, лужність, намокаємість, вміст фенілаланіну) розроблених виробів. Оцінка органолептичних показників показала, що нове печиво має відмінні, але відносно високі показники якості, але поступається традиційному печиву за консистенцією. Фізико-хімічні показники також відповідають вимогам, з вологістю як основною відмінністю.
{"title":"Розробка рецептур низькобілкового печива для хворих на фенілкетонурію","authors":"Марія Грицевіч, Вікторія Дорохович","doi":"10.46299/j.isjea.20230205.04","DOIUrl":"https://doi.org/10.46299/j.isjea.20230205.04","url":null,"abstract":"Наведено характеристику захворювання на фенілкетонурію та описано дієтотерапію. Наведено рекомендовані норми споживання фенілаланіну для дітей. Описано проблематику харчування хворих на фенілкетонурію. Досліджено існуючий асортимент найменувань низькобілкового печива закордонного виробництва та відмічено відсутність такого виробництва на території України. Аналіз сировинного складу печива показав, що традиційні компоненти печива, такі як яйце та пшеничне борошно, не можуть бути використані в низькобілковому печиві, яке задовольняє вимоги до фенілаланіну та природного білка. Наведено етапи розробки низькобілкового печива та представлено декілька варіантів розроблених рецептур. Перша рецептура виготовлена на основі крохмалю картопляного, пшеничного борошна, без додавання структуроутворювачів. Вміст фенілаланіну (ФА) в 100 г виробу становить 48,2 мг. Друга рецептура виготовлена на основі крохмалю картопляного, пшеничного борошна з застосуванням каміді гуара та каміді ксантана. Вміст ФА в 100 г виробу становить 38,4 мг. Третя рецептура виготовлена з застосуванням крохмалю кукурудзяного, без борошна, каміді гуара та каміді ксантана. Вміст ФА в 100 г виробу становить 8,8 мг. Досліджено органолептичні показники (смак, колір, запах, форма, стан поверхні, вид в розломі, консистенція) та фізико-хімічні показники (масова частка вологи, лужність, намокаємість, вміст фенілаланіну) розроблених виробів. Оцінка органолептичних показників показала, що нове печиво має відмінні, але відносно високі показники якості, але поступається традиційному печиву за консистенцією. Фізико-хімічні показники також відповідають вимогам, з вологістю як основною відмінністю.","PeriodicalId":495895,"journal":{"name":"International Science Journal of Engineering & Agriculture","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135409019","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-10-01DOI: 10.46299/j.isjea.20230205.01.
Lu Youwei
Eyes are essential in Human-Computer Interaction (HCI) as they provide valuable insights into a person's thoughts and intentions. However, current eye movement analysis methods require specialized equipment or high-quality videos, making them less accessible and usable. This paper proposes a real-time eye blink detection algorithm that uses standard cameras, making it widely applicable and convenient. The approach achieves accurate and efficient eye blink detection by leveraging the Eye Aspect Ratio (EAR) algorithm and facial landmarks technique. This paper developed a Python application and conducted tests using a laptop webcam to validate the performance and practicality of the algorithm across various settings. The algorithm's effectiveness depends on carefully tuning parameters such as threshold and frame rate. The results demonstrate the algorithm's potential in real-time eye blink detection, with potential applications in drowsiness detection during driving, prevention of Computer Vision Syndrome, and assistance for individuals with disabilities. By enabling eye blink detection using commonly available cameras, the algorithm paves the way for integrating eye movement analysis into everyday devices and systems, enhancing user experience and enabling more natural interactions. Further refinement and optimization of this approach hold promise for a wide range of applications in HCI, healthcare, and beyond, opening up new possibilities for research and innovation.
{"title":"Real-time eye blink detection using general cameras: a facial landmarks approach","authors":"Lu Youwei","doi":"10.46299/j.isjea.20230205.01.","DOIUrl":"https://doi.org/10.46299/j.isjea.20230205.01.","url":null,"abstract":"Eyes are essential in Human-Computer Interaction (HCI) as they provide valuable insights into a person's thoughts and intentions. However, current eye movement analysis methods require specialized equipment or high-quality videos, making them less accessible and usable. This paper proposes a real-time eye blink detection algorithm that uses standard cameras, making it widely applicable and convenient. The approach achieves accurate and efficient eye blink detection by leveraging the Eye Aspect Ratio (EAR) algorithm and facial landmarks technique. This paper developed a Python application and conducted tests using a laptop webcam to validate the performance and practicality of the algorithm across various settings. The algorithm's effectiveness depends on carefully tuning parameters such as threshold and frame rate. The results demonstrate the algorithm's potential in real-time eye blink detection, with potential applications in drowsiness detection during driving, prevention of Computer Vision Syndrome, and assistance for individuals with disabilities. By enabling eye blink detection using commonly available cameras, the algorithm paves the way for integrating eye movement analysis into everyday devices and systems, enhancing user experience and enabling more natural interactions. Further refinement and optimization of this approach hold promise for a wide range of applications in HCI, healthcare, and beyond, opening up new possibilities for research and innovation.","PeriodicalId":495895,"journal":{"name":"International Science Journal of Engineering & Agriculture","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135406583","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-10-01DOI: 10.46299/j.isjea.20230205.02
Ольга Тарахтій, Владислав Жуковський, Андрій Іванеєв, Олександр Яворський, Данило Шувалов
В статті проведений докладний аналіз існуючих теплових схем когенераційних енергетичних установок (КЕУ) з регенерацією тепла вихідних газів. Метою аналізу було встановлення найбільш ефективної з точки зору утилізації тепла схеми регенерації і подальше її дослідження. В якості показників ефективності схеми регенерації, насамперед, приймалися: коефіцієнт використання теплоти палива (ККД установки) і величини витрат палива на одиницю вироблення теплової енергії (тепловий ККД) і електричної енергії (електричний ККД). Для цього були проведені розрахунки енергетичних показників когенераційної енергетичної установки при різних варіантах схем регенерації тепла відхідних газів. Результати теплових та економічних розрахунків показали, що для когенераційних установок, в яких використовується в якості первинного двигуна газова турбіна, в першу чергу тепло вихідних газів слід використовувати для підігріву повітря після компресору, а вже потім – на потреби теплопостачання. Таким чином обрана схема дозволяє знизити витрату палива на 12,5 % і підвищити ККД установки до 91,22 %. Для обраної схеми витрата палива має найменше значення, а ККД – найбільше з усіх розглянутих схем. Також в роботі було проведено вдосконалення математичного опису динамічних властивостей теплових двигунів подібних енергетичних установок з метою отримання можливості урахування змін теплотворної здатності палива. В диференційне рівняння, яке описує динаміку камери згоряння теплового двигуна КЕУ введена похідна за теплотворною здатністю палива. Це дозволило провести аналіз впливу змінення теплотворної здатності палива на основні параметри енергетичної установки. Запропонована математична модель когенераційної енергетичної установки, що враховує зміну якості палива справедлива в області малих відхилень. Дана математична модель послугує основою для подальшого проведення синтезу комплексної системи автоматичного управління КЕУ.
文章详细分析了废气热回收热电联产发电厂（CPP）的现有热能方案。分析的目的是找出热回收效率最高的再生方案，并对其进行进一步研究。再生方案的效率指标主要是燃料热利用率（发电厂效率）以及单位热量（热效率）和单位电量（电效率）的燃料消耗。为此，针对不同的废气余热回收方案，计算了热电联产发电厂的能效。热能和经济计算的结果表明，对于使用燃气轮机作为主发动机的热电联产发电厂，废气的热量应首先用于加热压缩机后的空气，然后才用于满足供热需求。因此，所选方案可将燃料消耗减少 12.5%，并将发电厂的效率提高到 91.22%。就所选方案而言，燃料消耗量是所有方案中最低的，效率也是最高的。本文还改进了对类似发电厂热力发动机动态特性的数学描述，以考虑燃料热值的变化。描述 CES 热机燃烧室动态的微分方程引入了燃料热值的导数。这使我们能够分析燃料热值变化对发电厂主要参数的影响。考虑到燃料质量的变化，所提出的热电联产发电厂数学模型在偏差较小的区域内是有效的。该数学模型将作为进一步合成热电联产发电厂综合自动控制系统的基础。
{"title":"Аналіз теплових схем і динамічних властивостей когенераційної енергетичної установки за умови використання несиртифікованих видів палива","authors":"Ольга Тарахтій, Владислав Жуковський, Андрій Іванеєв, Олександр Яворський, Данило Шувалов","doi":"10.46299/j.isjea.20230205.02","DOIUrl":"https://doi.org/10.46299/j.isjea.20230205.02","url":null,"abstract":"В статті проведений докладний аналіз існуючих теплових схем когенераційних енергетичних установок (КЕУ) з регенерацією тепла вихідних газів. Метою аналізу було встановлення найбільш ефективної з точки зору утилізації тепла схеми регенерації і подальше її дослідження. В якості показників ефективності схеми регенерації, насамперед, приймалися: коефіцієнт використання теплоти палива (ККД установки) і величини витрат палива на одиницю вироблення теплової енергії (тепловий ККД) і електричної енергії (електричний ККД). Для цього були проведені розрахунки енергетичних показників когенераційної енергетичної установки при різних варіантах схем регенерації тепла відхідних газів. Результати теплових та економічних розрахунків показали, що для когенераційних установок, в яких використовується в якості первинного двигуна газова турбіна, в першу чергу тепло вихідних газів слід використовувати для підігріву повітря після компресору, а вже потім – на потреби теплопостачання. Таким чином обрана схема дозволяє знизити витрату палива на 12,5 % і підвищити ККД установки до 91,22 %. Для обраної схеми витрата палива має найменше значення, а ККД – найбільше з усіх розглянутих схем. Також в роботі було проведено вдосконалення математичного опису динамічних властивостей теплових двигунів подібних енергетичних установок з метою отримання можливості урахування змін теплотворної здатності палива. В диференційне рівняння, яке описує динаміку камери згоряння теплового двигуна КЕУ введена похідна за теплотворною здатністю палива. Це дозволило провести аналіз впливу змінення теплотворної здатності палива на основні параметри енергетичної установки. Запропонована математична модель когенераційної енергетичної установки, що враховує зміну якості палива справедлива в області малих відхилень. Дана математична модель послугує основою для подальшого проведення синтезу комплексної системи автоматичного управління КЕУ.","PeriodicalId":495895,"journal":{"name":"International Science Journal of Engineering & Agriculture","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135407209","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：