Pub Date : 2023-04-06DOI: 10.34015/2523-4552.2022.3.09
О. Бакумов
У статті визначаються особливості конституційної інституціоналізації юридичної відповідальності держави, а також пропонуються шляхи подальшої конкретизації цієї відповідальності в галузевому законодавстві та реалізації відповідних конституційних правоположень у взаємовідносинах людини з державою.
Метою статті є аналіз доктринальних та конституційних засад феномену юридичної відповідальності держави.
Ще у 60-х роках ХХ ст. французький дослідник М. Соренсен, аналізуючи юридичну відповідальність у міжнародному праві, зауважив, що «жодна інша тема не породжує стільки суперечок, як відповідальність держав, і жодна інша сфера не є такою неясною і заплутаною з точки зору теорії». І це цілком зрозуміло, адже донедавна домінуючим було сприйняття відповідальності як винятково індивідуальної якості людини [2], що не може бути поширена на державу як носія публічної влади.
Відтоді юридична наука збагатилася чималим доробком наукових розвідок у сфері досліджень феномену юридичної відповідальності держави як у межах загальнотеоретичної юриспруденції, так і в межах галузевих юридичних наук. Попри безумовну суто науково-теоретичну цінність таких розробок, вони зберігають ще й чимале прикладне значення – особливо у разі проведення в державі кардинальних конституційних реформ, що мають на меті інституціоналізувати, модернізувати та/або зробити ефективним означений державно-правовий феномен.
Досі в конституційно-правовій науці трапляються твердження на кшталт того, що «інститут відповідальності держави перед особою функціонує в Україні на рівні правового принципу, проте безсумнівним є той факт, що такий важливий інститут повинен знайти чітке нормативне закріплення на конституційному рівні». Водночас із цією тезою не можна погодитися, адже вищеозначений інститут знайшов своє втілення та системне розкриття в українській Конституції ще у 1996 році, хоча, безумовно, з урахуванням сьогодення він потребує суттєвого переосмислення й відповідної модернізації.
У зв’язку з цим нагадаємо, що в умовах сучасної конституційної реформи актуальним завданням для України залишається реалізація на практиці моделі відповідального державного правління як важливого складника європейської конституційно-правової традиції. Така реалізація, водночас, передбачає не просто нормативну формалізацію певних юридичних концептів, але й передусім глибоке осмислення сутнісних елементів, що потребують нагального упровадження у сферу правореалізації. До їх числа, найперше, належать концепти верховенства права (або правовладдя, за термінологією С. П. Головатого) та правової держави, які конституціалізовані в Україні (статті 1, 8 Основного Закону). У контексті реалізації цих положень особливої ваги та актуальності набуває питання забезпечення реальності феномену юридичної відповідальності держави, адже, як відомо, «відповідальність держави перед громадянином – один з основних принципів правової держави» . Реальність такої відповідальності залежить як від повноти врегулювання
本文旨在分析国家法律责任现象的理论和宪法基础。早在 20 世纪 60 年代，法国研究员 M. Sorensen 在分析国际法中的法律责任时指出，"没有其他人可以为国家行为造成的损害承担责任。这一点是完全可以理解的，因为直到最近，认为责任完全是个人品质的观念一直占主导地位[2]，这种观念不能延伸到作为公共权力拥有者的国家。尽管这些发展无疑具有纯粹的科学和理论价值，但它们也具有相当大的现实意义--尤其是在国家进行根本性宪法改革，旨在使这一国家法律现象制度化、现代化和/或使其有效的情况下。
在宪法和法律科学中仍有这样的说法："在乌克兰，国家对个人的责任制度在法律原则层面上发挥作用，但毫无疑问，这样一个重要的制度应在宪法层面上找到一个明确的规范框架"。同时，我们不能同意这一论点，因为上述制度早在 1996 年就在乌克兰《宪法》中得到了体现和系统的披露，当然，鉴于目前的情况，它需要进行重大的反思和适当的现代化。然而，这种实施不仅涉及某些法律概念的规范化，而且首先涉及对执法领域亟需实施的基本要素的深刻理解。这些要素首先包括乌克兰宪法（《基本法》第 1 条和第 8 条）规定的法治（或 S. P. Holovaty 的术语 "法治"）和法治概念。在执行这些规定的背景下，确保国家法律责任现象的现实性问题尤为重要和相关，因为众所周知，"国家对公民的责任是法治的基本原则之一"。这种责任的现实性既取决于对公民与国家之间互动关系的规范是否完整，也取决于相关规则在实践中是如何应用的。然而，我们必须警惕的是，在政治和法律思想史上，国家责任长期以来一直被认为是不恰当的，这是专制主义国家政权以及将其运作 "神圣化 "的政治和法律意识形态的特征。
{"title":"ДОКТРИНАЛЬНІ ТА КОНСТИТУЦІЙНІ ЗАСАДИ ФЕНОМЕНУ ЮРИДИЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ДЕРЖАВИ","authors":"О. Бакумов","doi":"10.34015/2523-4552.2022.3.09","DOIUrl":"https://doi.org/10.34015/2523-4552.2022.3.09","url":null,"abstract":"У статті визначаються особливості конституційної інституціоналізації юридичної відповідальності держави, а також пропонуються шляхи подальшої конкретизації цієї відповідальності в галузевому законодавстві та реалізації відповідних конституційних правоположень у взаємовідносинах людини з державою.
 Метою статті є аналіз доктринальних та конституційних засад феномену юридичної відповідальності держави.
 Ще у 60-х роках ХХ ст. французький дослідник М. Соренсен, аналізуючи юридичну відповідальність у міжнародному праві, зауважив, що «жодна інша тема не породжує стільки суперечок, як відповідальність держав, і жодна інша сфера не є такою неясною і заплутаною з точки зору теорії». І це цілком зрозуміло, адже донедавна домінуючим було сприйняття відповідальності як винятково індивідуальної якості людини [2], що не може бути поширена на державу як носія публічної влади.
 Відтоді юридична наука збагатилася чималим доробком наукових розвідок у сфері досліджень феномену юридичної відповідальності держави як у межах загальнотеоретичної юриспруденції, так і в межах галузевих юридичних наук. Попри безумовну суто науково-теоретичну цінність таких розробок, вони зберігають ще й чимале прикладне значення – особливо у разі проведення в державі кардинальних конституційних реформ, що мають на меті інституціоналізувати, модернізувати та/або зробити ефективним означений державно-правовий феномен.
 Досі в конституційно-правовій науці трапляються твердження на кшталт того, що «інститут відповідальності держави перед особою функціонує в Україні на рівні правового принципу, проте безсумнівним є той факт, що такий важливий інститут повинен знайти чітке нормативне закріплення на конституційному рівні». Водночас із цією тезою не можна погодитися, адже вищеозначений інститут знайшов своє втілення та системне розкриття в українській Конституції ще у 1996 році, хоча, безумовно, з урахуванням сьогодення він потребує суттєвого переосмислення й відповідної модернізації.
 У зв’язку з цим нагадаємо, що в умовах сучасної конституційної реформи актуальним завданням для України залишається реалізація на практиці моделі відповідального державного правління як важливого складника європейської конституційно-правової традиції. Така реалізація, водночас, передбачає не просто нормативну формалізацію певних юридичних концептів, але й передусім глибоке осмислення сутнісних елементів, що потребують нагального упровадження у сферу правореалізації. До їх числа, найперше, належать концепти верховенства права (або правовладдя, за термінологією С. П. Головатого) та правової держави, які конституціалізовані в Україні (статті 1, 8 Основного Закону). У контексті реалізації цих положень особливої ваги та актуальності набуває питання забезпечення реальності феномену юридичної відповідальності держави, адже, як відомо, «відповідальність держави перед громадянином – один з основних принципів правової держави» . Реальність такої відповідальності залежить як від повноти врегулювання ","PeriodicalId":498131,"journal":{"name":"Vìsnik Penìtencìarnoï asocìacìï Ukraïni","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-06","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135837460","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-02-14DOI: 10.34015/2523-4552.2022.2.06
В. Шевців
У статті підкреслено, що досудове розслідування незаконного використання з метою отримання прибутку гуманітарної допомоги, благодійних пожертв або безоплатної допомоги не обходиться без установлення способів його вчинення. Проаналізовано наукові підходи до трактування терміну «спосіб учинення кримінального правопорушення». Встановлено, що криміналістичне значення способів учинення злочинів і використання даних щодо них на досудовому слідстві ґрунтуються на властивості їх повторюваності у кримінальній протиправній діяльності тих самих і різних осіб. Запропоновано під типовими способами незаконного використання з метою отримання прибутку гуманітарної допомоги, благодійних пожертв або безоплатної допомоги розуміти систему об’єднаних єдиним кримінальним протиправним задумом дій правопорушника з його підготовки, безпосереднього вчинення та приховування. Виокремлено й визначено специфіку способів незаконного використання з метою отримання прибутку гуманітарної допомоги, благодійних пожертв або безоплатної допомоги. З’ясовано, що приховування незаконного використання з метою отримання прибутку гуманітарної допомоги, благодійних пожертв або безоплатної допомоги зводиться до того, що правопорушники активно в механізмі протиправної діяльності використовують інформаційні та цифрові технології. Зокрема, оголошення про продаж здійснюється шляхом розміщення повідомлення на сайті «OLX»; обліковий запис створюється із зазначенням несправжніх особистих даних; переписка з імовірними покупцями відбувається через вказаний застосунок; оплата здійснюється в безготівковій формі; товар надсилається покупцеві за допомогою кур’єрської служби «Нова пошта».
文章强调，对非法使用人道主义援助、慈善捐款或免费援助牟利的行为进行审前调查时，不能不确定其犯罪方法。作者分析了解释 "实施刑事犯罪的方法 "一词的科学方法。作者认为，犯罪方法的法医学意义以及在审前调查中使用犯罪方法数据的依据是这些方法在同一人和不同人的非法犯罪活动中反复出现的属性。作者认为，非法利用人道主义援助、慈善捐款或无偿援助牟利的典型方法应被理解为犯罪者的一个行动系统，由准备、直接实施和隐藏的单一非法犯罪意图所组成。作者确定并界定了以营利为目的非法使用人道主义援助、慈善捐款或无偿援助的具体方法。研究发现，非法使用人道主义援助、慈善捐款或无偿援助牟利的隐蔽性降低，因为犯罪分子在非法活动机制中积极使用信息和数字技术。特别是，通过在 OLX 网站上发布信息来宣传销售；用虚假个人数据创建账户；通过指定应用程序与潜在买方通信；以非现金形式付款；通过 Nova Poshta 快递服务将货物寄给买方。
{"title":"ТИПОВІ СПОСОБИ НЕЗАКОННОГО ВИКОРИСТАННЯ З МЕТОЮ ОТРИМАННЯ ПРИБУТКУ ГУМАНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ, БЛАГОДІЙНИХ ПОЖЕРТВ АБО БЕЗОПЛАТНОЇ ДОПОМОГИ","authors":"В. Шевців","doi":"10.34015/2523-4552.2022.2.06","DOIUrl":"https://doi.org/10.34015/2523-4552.2022.2.06","url":null,"abstract":"У статті підкреслено, що досудове розслідування незаконного використання з метою отримання прибутку гуманітарної допомоги, благодійних пожертв або безоплатної допомоги не обходиться без установлення способів його вчинення. Проаналізовано наукові підходи до трактування терміну «спосіб учинення кримінального правопорушення». Встановлено, що криміналістичне значення способів учинення злочинів і використання даних щодо них на досудовому слідстві ґрунтуються на властивості їх повторюваності у кримінальній протиправній діяльності тих самих і різних осіб. Запропоновано під типовими способами незаконного використання з метою отримання прибутку гуманітарної допомоги, благодійних пожертв або безоплатної допомоги розуміти систему об’єднаних єдиним кримінальним протиправним задумом дій правопорушника з його підготовки, безпосереднього вчинення та приховування. Виокремлено й визначено специфіку способів незаконного використання з метою отримання прибутку гуманітарної допомоги, благодійних пожертв або безоплатної допомоги. З’ясовано, що приховування незаконного використання з метою отримання прибутку гуманітарної допомоги, благодійних пожертв або безоплатної допомоги зводиться до того, що правопорушники активно в механізмі протиправної діяльності використовують інформаційні та цифрові технології. Зокрема, оголошення про продаж здійснюється шляхом розміщення повідомлення на сайті «OLX»; обліковий запис створюється із зазначенням несправжніх особистих даних; переписка з імовірними покупцями відбувається через вказаний застосунок; оплата здійснюється в безготівковій формі; товар надсилається покупцеві за допомогою кур’єрської служби «Нова пошта».","PeriodicalId":498131,"journal":{"name":"Vìsnik Penìtencìarnoï asocìacìï Ukraïni","volume":"19 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-14","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135837713","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：