Мета статті – узагальнення досвіду реалізації грантового освітнього проєкту «Мистецтво має силу: практики емоційного наснаження для майбутніх учителів в умовах війни», спрямованого на емоційне відновлення та наснаження майбутніх учителів засобами мистецьких практик. Методи дослідження. У статті використані загальнонаукові методи дослідження (аналіз, синтез, узагальнення); емпіричні методи (опитування, тестування); аналіз та узагальнення експериментальних даних. Методологічну основу дослідження складають інтеграційний та синергетичний підходи до мистецтва як цілісного суспільного феномену; поліхудожній підхід до виховання особистості через мистецтво. Наукова новизна полягає в тому, що вперше розроблено та зреалізовано систему мистецьких практик, спрямованих на розвиток в учасників освітнього процесу емоційного інтелекту та наснаження важливих складників життєвої активності та емоційної стійкості; запропоновано послідовність поступового відновлення емоційного ресурсу, що базується на функціонуванні мистецьких майстерень («Майстерня емоційного інтелекту», «Майстерня Саморегуляції», «Майстерня візуальних образів», «МайстерняМузичної комунікації», «Майстерня Музики тіла»). Висновки. Узагальнення результатів здійсненого освітнього проєкту довело ефективність використання мистецьких практик для подолання стресових ситуацій, відновлення емоційного балансу та встановлення позитивної взаємодії з іншими людьми, сприяло творчому самовираженню майбітніх учителів. Запропоновані тестові методики засвідчили підвищення рівня емоційного інтелекту в учасників проєкту, їхнього позитивного настрою, а також сприяли розвитку активності у мистецькій діяльності, бажанню творчого самовираження. Підсумковий захід продемонстрував сформованість в учасників проєкту здатності до емоційного відновлення та наснаження засобами мистецтв, уміння застосувати практики емоційного наснаження в роботі з іншими. Запропонований ресурсний багаж мистецьких практик може бути використаний у майбутньому для забезпечення емоційної стабільності та життєстійкості як в особистому, так і в професійному житті.
{"title":"МИСТЕЦЬКІ ПРАКТИКИ ЕМОЦІЙНОГО НАСНАЖЕННЯ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ: ДОСВІД РЕАЛІЗАЦІЇ ГРАНТОВОГО ОСВІТНЬОГО ПРОЄКТУ","authors":"Тамара Скорик, Валерія Вергунова","doi":"10.58407/ni.23.1-2.6","DOIUrl":"https://doi.org/10.58407/ni.23.1-2.6","url":null,"abstract":"Мета статті – узагальнення досвіду реалізації грантового освітнього проєкту «Мистецтво має силу: практики емоційного наснаження для майбутніх учителів в умовах війни», спрямованого на емоційне відновлення та наснаження майбутніх учителів засобами мистецьких практик. Методи дослідження. У статті використані загальнонаукові методи дослідження (аналіз, синтез, узагальнення); емпіричні методи (опитування, тестування); аналіз та узагальнення експериментальних даних. Методологічну основу дослідження складають інтеграційний та синергетичний підходи до мистецтва як цілісного суспільного феномену; поліхудожній підхід до виховання особистості через мистецтво. Наукова новизна полягає в тому, що вперше розроблено та зреалізовано систему мистецьких практик, спрямованих на розвиток в учасників освітнього процесу емоційного інтелекту та наснаження важливих складників життєвої активності та емоційної стійкості; запропоновано послідовність поступового відновлення емоційного ресурсу, що базується на функціонуванні мистецьких майстерень («Майстерня емоційного інтелекту», «Майстерня Саморегуляції», «Майстерня візуальних образів», «МайстерняМузичної комунікації», «Майстерня Музики тіла»). Висновки. Узагальнення результатів здійсненого освітнього проєкту довело ефективність використання мистецьких практик для подолання стресових ситуацій, відновлення емоційного балансу та встановлення позитивної взаємодії з іншими людьми, сприяло творчому самовираженню майбітніх учителів. Запропоновані тестові методики засвідчили підвищення рівня емоційного інтелекту в учасників проєкту, їхнього позитивного настрою, а також сприяли розвитку активності у мистецькій діяльності, бажанню творчого самовираження. Підсумковий захід продемонстрував сформованість в учасників проєкту здатності до емоційного відновлення та наснаження засобами мистецтв, уміння застосувати практики емоційного наснаження в роботі з іншими. Запропонований ресурсний багаж мистецьких практик може бути використаний у майбутньому для забезпечення емоційної стабільності та життєстійкості як в особистому, так і в професійному житті.","PeriodicalId":506979,"journal":{"name":"NewInception","volume":"38 2","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139184670","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Мета статті – висвітлити методику та результати емпіричного дослідження, спрямованого на комплексне діагностування рівня розвитку словникового запасу учнів початкової школи з урахуванням його кількісних та якісних характеристик. Методологія. Діагностика рівня розвитку компонентів словникового запасу відбувалася на основі застосування модифікованих психодіагностичних методик: «З’ясування пасивного словникового запасу» (змістовий компонент), «Визначення активного словникового запасу» (граматичний компонент), «Словникова мобільність» (практичний компонент). Кількісний аналіз результатів проводився на основі застосування статистичних методів: сума (Σ); шкалювання на основі одновимірного частотного розподілу та відносного частотного розподілу; графічні методи відображення складу сукупності за абсолютними й відносними показниками. Наукова новизна. У статті подано докладну характеристику методики діагностичного дослідження, спрямованого на визначення рівня розвитку словникового запасу молодих школярів через комплексну діагностику та визначення типового рівня розвитку для кожного з компонентів. Описана методика може використовуватися в освітньому процесі початкової школи, а її результати – у наукових та практичних дослідженнях словникового запасу здобувачів освіти. Висновки. Для вимірювання рівня розвитку словникового запасу в його структурі було виділено компоненти та показники до кожного з них: змістовий (значення слова та семантичні поля), граматичний (частини мови та слова з абстрактним значенням), практичний (емоційна забарвленість, словотворення, римування). Результати проведеного емпіричного дослідження засвідчили, що змістовий компонент словникового запасу учнів перебуває на задовільному рівні, граматичний компонент – між початковим та задовільним, практичний компонент – на початковому рівні розвитку. Загальний рівень розвитку словникового запасу молодших школярів визначено між початковим та задовільним рівнями. Зважаючи на наведені вище результати, вважаємо доцільним посилити увагу учителів початкової школи та батьків учнів до проведення систематичної словникової роботи, спрямованої на комплексний розвиток змістового, граматичного та практичного компонентів словника здобувачів, а також наголошуємо на необхідності постійної діагностики динаміки в рівнях розвитку цих компонентів у практиці початкової освіти.
{"title":"ДІАГНОСТИКА РОЗВИТКУ СЛОВНИКОВОГО ЗАПАСУ УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ","authors":"Інна Хижняк, Ганна Пурис","doi":"10.58407/ni.23.1-2.2","DOIUrl":"https://doi.org/10.58407/ni.23.1-2.2","url":null,"abstract":"Мета статті – висвітлити методику та результати емпіричного дослідження, спрямованого на комплексне діагностування рівня розвитку словникового запасу учнів початкової школи з урахуванням його кількісних та якісних характеристик. Методологія. Діагностика рівня розвитку компонентів словникового запасу відбувалася на основі застосування модифікованих психодіагностичних методик: «З’ясування пасивного словникового запасу» (змістовий компонент), «Визначення активного словникового запасу» (граматичний компонент), «Словникова мобільність» (практичний компонент). Кількісний аналіз результатів проводився на основі застосування статистичних методів: сума (Σ); шкалювання на основі одновимірного частотного розподілу та відносного частотного розподілу; графічні методи відображення складу сукупності за абсолютними й відносними показниками. Наукова новизна. У статті подано докладну характеристику методики діагностичного дослідження, спрямованого на визначення рівня розвитку словникового запасу молодих школярів через комплексну діагностику та визначення типового рівня розвитку для кожного з компонентів. Описана методика може використовуватися в освітньому процесі початкової школи, а її результати – у наукових та практичних дослідженнях словникового запасу здобувачів освіти. Висновки. Для вимірювання рівня розвитку словникового запасу в його структурі було виділено компоненти та показники до кожного з них: змістовий (значення слова та семантичні поля), граматичний (частини мови та слова з абстрактним значенням), практичний (емоційна забарвленість, словотворення, римування). Результати проведеного емпіричного дослідження засвідчили, що змістовий компонент словникового запасу учнів перебуває на задовільному рівні, граматичний компонент – між початковим та задовільним, практичний компонент – на початковому рівні розвитку. Загальний рівень розвитку словникового запасу молодших школярів визначено між початковим та задовільним рівнями. Зважаючи на наведені вище результати, вважаємо доцільним посилити увагу учителів початкової школи та батьків учнів до проведення систематичної словникової роботи, спрямованої на комплексний розвиток змістового, граматичного та практичного компонентів словника здобувачів, а також наголошуємо на необхідності постійної діагностики динаміки в рівнях розвитку цих компонентів у практиці початкової освіти.","PeriodicalId":506979,"journal":{"name":"NewInception","volume":"35 2","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139184769","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Мета статті – висвітлити особливості використання арттерапії в роботі з першокласниками під час адаптаційного періоду в умовах невизначеності. Методологія. У процесі дослідження використано комплекс методів: теоретичний аналіз психолого-педагогічної літератури задля з’ясування стану вивчення та перспектив окресленої проблеми; спостереження за учнями з метою визначення рівня адаптації до навчання в початковій школі, їх емоційного стану; анкетування батьків першокласників. Наукова новизна. У статті проаналізовано загальні підходи до застосування арттерапії в роботі з першокласниками в період адаптації до шкільного навчання. Встановлено, що психологічними проблемами адаптації до школи в період невизначеності є залежність емоційного стану дитини від зовнішніх та внутрішніх факторів, що впливають на неї. Висновок. Виникнення проблем у період адаптації першокласників до систематичного шкільного навчання серед інших пов’язано з соціально- олітичною ситуацією в Україні, передусім з військовою агресією росії. Труднощі (страх, підвищена тривожність, замкненість, неврози тощо), з якими стикаються діти, потребують спеціальної психолого-педагогічної роботи для оптимізації їхньої особистісно-емоційної сфери. Під час роботи з першокласниками доцільним є використання арттерапії як корекційної технології та як спеціалізованої форми психотерапії, що ґрунтується на застосуванні засобів мистецтв.
{"title":"ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ АРТТЕРАПІЇ У КОРЕКЦІЇ ЕМОЦІЙНОЇ СФЕРИ ПЕРШОКЛАСНИКІВ ПІД ЧАС АДАПТАЦІЙНОГО ПЕРІОДУ В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ","authors":"Оксана Кисла","doi":"10.58407/ni.23.1-2.7","DOIUrl":"https://doi.org/10.58407/ni.23.1-2.7","url":null,"abstract":"Мета статті – висвітлити особливості використання арттерапії в роботі з першокласниками під час адаптаційного періоду в умовах невизначеності. Методологія. У процесі дослідження використано комплекс методів: теоретичний аналіз психолого-педагогічної літератури задля з’ясування стану вивчення та перспектив окресленої проблеми; спостереження за учнями з метою визначення рівня адаптації до навчання в початковій школі, їх емоційного стану; анкетування батьків першокласників. Наукова новизна. У статті проаналізовано загальні підходи до застосування арттерапії в роботі з першокласниками в період адаптації до шкільного навчання. Встановлено, що психологічними проблемами адаптації до школи в період невизначеності є залежність емоційного стану дитини від зовнішніх та внутрішніх факторів, що впливають на неї. Висновок. Виникнення проблем у період адаптації першокласників до систематичного шкільного навчання серед інших пов’язано з соціально- олітичною ситуацією в Україні, передусім з військовою агресією росії. Труднощі (страх, підвищена тривожність, замкненість, неврози тощо), з якими стикаються діти, потребують спеціальної психолого-педагогічної роботи для оптимізації їхньої особистісно-емоційної сфери. Під час роботи з першокласниками доцільним є використання арттерапії як корекційної технології та як спеціалізованої форми психотерапії, що ґрунтується на застосуванні засобів мистецтв.","PeriodicalId":506979,"journal":{"name":"NewInception","volume":"1 2","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139184933","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Мета статті – представлення фрагмента праці відомого музичного педагога ХХ ст. Лео Кестенберга «Музична педагогіка та культивування музики» («Musikerziehung und Musikpflege») (1921), перекладеної з німецької мови. Методологія. Підготовка статті здійснювалася з опертям на низкуметодологічних підходів, а саме: історіографічний (сприяв виявленню стану вивчення життєвого шляху та творчої спадщини Лео Кестенберга в працях зарубіжних і українських науковців), джерелознавчий (надав можливість визначити доробок німецького педагога, митця та політика), герменевтичний (використовувався під час вивчення та перекладу праці Лео Кестенберга «Музична педагогіка та культивування музики» для розуміння тексту та контексту, написання коментарів). Наукова новизна. У статті актуалізовано постать німецького музичного педагога Лео Кестенберга, яка є маловідомою для української педагогічної громадськості. Вперше здійснено переклад українською мовою педагогічного доробку Лео Кестенберга, зокрема фрагменту його основоположної праці «Музична педагогіка та культивування музики», опублікованої у Ляйпцигу в 1921 р. Висновки. У праці Лео Кестенберга «Музична педагогіка та культивування музики» викладено бачення педагогом реформування музичної освіти в Німеччині. У представленому фрагменті, перекладеному з німецької мови, висвітлено питання організації загальної музичної освіти у дитячих садках, початковій та середній школах, професійних училищах, університетах, центрах освіти для дорослих.
本文旨在介绍二十世纪著名音乐教育家莱奥-凯斯滕贝格（Leo Kestenberg）作品《音乐与音乐学院》（Musikerziehung und Musikpflege）（1921 年）的片段，译自德文。写作方法。文章的撰写基于多种方法论，即：历史学（有助于在外国和乌克兰学者的著作中确定对列奥-凯斯滕贝格生平和创作遗产的研究状况）、资料研究（使确定这位德国教师、艺术家和政治家的成就成为可能）、诠释学（用于研究和翻译列奥-凯斯滕贝格的著作《音乐教育学和音乐培养》，以理解文本和上下文，并撰写评论）。科学新颖性。文章更新了德国音乐教育家列奥-凯斯滕贝格的形象，乌克兰教育界对他知之甚少。莱奥-凯斯滕伯格的教学著作，尤其是他于 1921 年在莱比锡出版的基本著作《音乐教学法和音乐培养》的片段首次被翻译成乌克兰语。列奥-凯斯滕贝格的著作《音乐教育学与音乐培养》概述了这位教师对德国音乐教育改革的看法。所介绍的片段译自德语，重点阐述了在幼儿园、中小学、职业学校、大学和成人教育中心组织普通音乐教育的问题。
{"title":"ЛЕО КЕСТЕНБЕРГ «МУЗИЧНА ПЕДАГОГІКА ТА КУЛЬТИВУВАННЯ МУЗИКИ» («MUSIKERZIEHUNG UND MUSIKPFLEGE»): ПРОЧИТАННЯ УКРАЇНСЬКОЮ","authors":"Тетяна Леонідівна Гавриленко","doi":"10.58407/ni.23.1-2.5","DOIUrl":"https://doi.org/10.58407/ni.23.1-2.5","url":null,"abstract":"Мета статті – представлення фрагмента праці відомого музичного педагога ХХ ст. Лео Кестенберга «Музична педагогіка та культивування музики» («Musikerziehung und Musikpflege») (1921), перекладеної з німецької мови. Методологія. Підготовка статті здійснювалася з опертям на низкуметодологічних підходів, а саме: історіографічний (сприяв виявленню стану вивчення життєвого шляху та творчої спадщини Лео Кестенберга в працях зарубіжних і українських науковців), джерелознавчий (надав можливість визначити доробок німецького педагога, митця та політика), герменевтичний (використовувався під час вивчення та перекладу праці Лео Кестенберга «Музична педагогіка та культивування музики» для розуміння тексту та контексту, написання коментарів). Наукова новизна. У статті актуалізовано постать німецького музичного педагога Лео Кестенберга, яка є маловідомою для української педагогічної громадськості. Вперше здійснено переклад українською мовою педагогічного доробку Лео Кестенберга, зокрема фрагменту його основоположної праці «Музична педагогіка та культивування музики», опублікованої у Ляйпцигу в 1921 р. Висновки. У праці Лео Кестенберга «Музична педагогіка та культивування музики» викладено бачення педагогом реформування музичної освіти в Німеччині. У представленому фрагменті, перекладеному з німецької мови, висвітлено питання організації загальної музичної освіти у дитячих садках, початковій та середній школах, професійних училищах, університетах, центрах освіти для дорослих.","PeriodicalId":506979,"journal":{"name":"NewInception","volume":"6 4","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139184793","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Мета статті – розкрити можливості театралізації як педагогічного інструментарію формування патріотичних цінностей у дітей дошкільного віку в умовах воєнних викликів. Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою роботи стали загальнонаукові та спеціальні методи: аналіз та синтез, порівняння та узагальнення, індукція та дедукція, системно-структурний аналіз когнітивних процесів і явищ. Наукова новизна. З’ясовано місце та роль театралізації у формуванні патріотизму у дітей дошкільного віку в умовах воєнних викликів з урахуванням змін світоглядних позицій українців, що в умовах війни призвели до трансформації ціннісної системи у дітей дошкільного віку. Окреслено можливості театралізації (гра, імпровізація, інсценізація, реконструкція, мовлення, жести, міміка й пантоміміка, декламування, створення образу, ритмівки тощо) як педагогічного інструметарію, що варіює від форми, методу, прийому до засобу виховання дошкільника. Висновки. Процес формування патріотичних цінностей дітей потребує пере-осмислення підходів до його реалізації в умовах воєнних викликів, творчого вдосконалення, систематизації, а його ефективність залежить від творчого характеру педагогічної діяльності під час взаємодії учасників освітнього процесу. Результати проведеного дослідження показали, що завдяки позитивному емоційному впливу театралізація має необмежені виховні можливості. Розмаїття форм, методів, прийомів, засобів театралізованої діяльності уможливлює формування патріотичних цінностей у дітей дошкільного віку. Через гру, драматизацію, декламування, танці, символіку, спів тощо театралізація сприяє засвоєнню історичних фактів, державних та національних символів, обрядових традицій, літературних або фольклорних форм, мистецьких творів, позитивно впливає на чуттєво-емоційну сферу дитини. Театралізація, сповнена патріотичним змістом, при взаємодії педагогічних працівників з різними соціальними інституціями сприяє активізації раніше набутих патріотичних цінностей, формуванню нових та сприяє національній самоідентифікації дитини.
{"title":"ФОРМУВАННЯ ПАТРІОТИЧНИХ ЦІННОСТЕЙ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ЗАСОБАМИ ТЕАТРАЛІЗАЦІЇ","authors":"Галина Розлуцька, Віталіна Куриця","doi":"10.58407/ni.23.1-2.3","DOIUrl":"https://doi.org/10.58407/ni.23.1-2.3","url":null,"abstract":"Мета статті – розкрити можливості театралізації як педагогічного інструментарію формування патріотичних цінностей у дітей дошкільного віку в умовах воєнних викликів. Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою роботи стали загальнонаукові та спеціальні методи: аналіз та синтез, порівняння та узагальнення, індукція та дедукція, системно-структурний аналіз когнітивних процесів і явищ. Наукова новизна. З’ясовано місце та роль театралізації у формуванні патріотизму у дітей дошкільного віку в умовах воєнних викликів з урахуванням змін світоглядних позицій українців, що в умовах війни призвели до трансформації ціннісної системи у дітей дошкільного віку. Окреслено можливості театралізації (гра, імпровізація, інсценізація, реконструкція, мовлення, жести, міміка й пантоміміка, декламування, створення образу, ритмівки тощо) як педагогічного інструметарію, що варіює від форми, методу, прийому до засобу виховання дошкільника. Висновки. Процес формування патріотичних цінностей дітей потребує пере-осмислення підходів до його реалізації в умовах воєнних викликів, творчого вдосконалення, систематизації, а його ефективність залежить від творчого характеру педагогічної діяльності під час взаємодії учасників освітнього процесу. Результати проведеного дослідження показали, що завдяки позитивному емоційному впливу театралізація має необмежені виховні можливості. Розмаїття форм, методів, прийомів, засобів театралізованої діяльності уможливлює формування патріотичних цінностей у дітей дошкільного віку. Через гру, драматизацію, декламування, танці, символіку, спів тощо театралізація сприяє засвоєнню історичних фактів, державних та національних символів, обрядових традицій, літературних або фольклорних форм, мистецьких творів, позитивно впливає на чуттєво-емоційну сферу дитини. Театралізація, сповнена патріотичним змістом, при взаємодії педагогічних працівників з різними соціальними інституціями сприяє активізації раніше набутих патріотичних цінностей, формуванню нових та сприяє національній самоідентифікації дитини.","PeriodicalId":506979,"journal":{"name":"NewInception","volume":"23 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139184713","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Мета статті. Розкрити авторський підхід до проєктування мети, завдань, структури уроку математики в початковій школі, організації навчальної діяльності молодших школярів, спрямованої на досягнення запланованих результатів.Методологія. Під час дослідження застосовано методи аналізу психологічної і педагогічної літератури, державних і нормативних документів із досліджуваної проблеми; індукції і дедукції, абстрагування і конкретизації, що уможливили розкриття дидактичних та методичних концептів проєктування навчальної діяльності учнів на уроці математики.Наукова новизна. Обґрунтовано дидактико-методичні засади проєктування мети і завдань уроку математики у взаємозв’язку з нормативно визначеними обов’язковими та очікуваними результатами навчання. Визначено структуру уроку з проєкцією на логіку розгортання навчального пізнання. Наведено приклади формулювання мети, завдань, запланованих результатів уроку, його змістового наповнення.Висновки. Представлені результати дослідження дали змогу дійти висновку про актуальність проблеми комплексного сприйняття формальних компонентів проєкту уроку – його мети, дидактичних, розвивальних і виховних завдань, очікуваних результатів, та про необхідність узгодження структури й змістового наповнення діяльності на уроці з логікою навчального пізнання.
{"title":"ДИДАКТИКО-МЕТОДИЧНІ ДОМІНАНТИ ПРОЄКТУВАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ НА УРОЦІ МАТЕМАТИКИ","authors":"Оксана Онопрієнко, С.О. Скворцова","doi":"10.58407/ni.23.1-2.1","DOIUrl":"https://doi.org/10.58407/ni.23.1-2.1","url":null,"abstract":"Мета статті. Розкрити авторський підхід до проєктування мети, завдань, структури уроку математики в початковій школі, організації навчальної діяльності молодших школярів, спрямованої на досягнення запланованих результатів.Методологія. Під час дослідження застосовано методи аналізу психологічної і педагогічної літератури, державних і нормативних документів із досліджуваної проблеми; індукції і дедукції, абстрагування і конкретизації, що уможливили розкриття дидактичних та методичних концептів проєктування навчальної діяльності учнів на уроці математики.Наукова новизна. Обґрунтовано дидактико-методичні засади проєктування мети і завдань уроку математики у взаємозв’язку з нормативно визначеними обов’язковими та очікуваними результатами навчання. Визначено структуру уроку з проєкцією на логіку розгортання навчального пізнання. Наведено приклади формулювання мети, завдань, запланованих результатів уроку, його змістового наповнення.Висновки. Представлені результати дослідження дали змогу дійти висновку про актуальність проблеми комплексного сприйняття формальних компонентів проєкту уроку – його мети, дидактичних, розвивальних і виховних завдань, очікуваних результатів, та про необхідність узгодження структури й змістового наповнення діяльності на уроці з логікою навчального пізнання.","PeriodicalId":506979,"journal":{"name":"NewInception","volume":"9 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139184779","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Мета статті – окреслити виклики, що постали перед системою вищої освіти під час повномасштабного вторгнення росії на територію України, здійснити огляд актуальних проблем щодо забезпечення якості надання освітніх послуг у закладах вищої освіти в умовах воєнного стану на основі аналізу результатів інформаційно-аналітичних досліджень. Методи дослідження. У ході дослідження застосовано методи системного аналізу наукових праць, нормативно-правових документів й інформаційно-аналітичних матеріалів органів державної влади за підсумками проведених досліджень щодо забезпечення якості вищої освіти в умовах воєнного стану; індукції та дедукції, абстрагування, конкретизації й порівняння для розкриття методологічних засад дослідження; узагальнення й систематизації, що дали можливість структурувати результати й сформулювати обґрунтовані висновки. Наукова новизна. У статті схарактеризовано інституційно-правові засади державної освітньої політики щодо функціонування й забезпечення якості вищої освіти в умовах нових викликів і загроз, спричинених збройною агресією росії проти України. Здійснено аналіз результатів досліджень, організованих Міністерством освіти і науки України, Державною службою якості освіти, Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти, Державною науковою установою «Інститут освітньої аналітики» щодо реалізації освітньої діяльності й надання якісних освітніх послуг у закладах вищої освіти під час дії воєнного стану в Україні. Виокремлено нагальні проблеми у площині забезпечення якості вищої освіти, що потребують ефективної освітньої політики, результативного інституційного управління й інноваційних підходів до організаціїосвітнього процесу в умовах війни. Висновки. Неспровоковане жорстоке вторгнення росії в Україну значною мірою вплинуло на сферу вищої освіти та її якість, спричинивши появу цілої низки нагальних проблем. Ці виклики пов’язані насамперед із масштабними руйнуваннями освітньої інфраструктури, небезпечними для життя і здоров’я умовами навчання та праці, втратами кадрового потенціалу і скороченням контингенту здобувачів вищої освіти, відсутністю управлінського контролю і доступу до освіти громадян, які знаходяться на тимчасово окупованих територіях або у зоні активних військових дій. Результати дослідження є надійним джерелом достовірних верифікованих даних, що дають змогу простежити відповідні тенденції та процеси в освітній галузі задля подальшого пошуку ефективних шляхів подолання наявних загроз щодо забезпечення якості вищої освіти вумовах воєнного стану і в період післявоєнного відновлення України.
{"title":"ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ: РЕЗУЛЬТАТИ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ","authors":"Любомира Ілійчук","doi":"10.58407/ni.23.1-2.4","DOIUrl":"https://doi.org/10.58407/ni.23.1-2.4","url":null,"abstract":"Мета статті – окреслити виклики, що постали перед системою вищої освіти під час повномасштабного вторгнення росії на територію України, здійснити огляд актуальних проблем щодо забезпечення якості надання освітніх послуг у закладах вищої освіти в умовах воєнного стану на основі аналізу результатів інформаційно-аналітичних досліджень. Методи дослідження. У ході дослідження застосовано методи системного аналізу наукових праць, нормативно-правових документів й інформаційно-аналітичних матеріалів органів державної влади за підсумками проведених досліджень щодо забезпечення якості вищої освіти в умовах воєнного стану; індукції та дедукції, абстрагування, конкретизації й порівняння для розкриття методологічних засад дослідження; узагальнення й систематизації, що дали можливість структурувати результати й сформулювати обґрунтовані висновки. Наукова новизна. У статті схарактеризовано інституційно-правові засади державної освітньої політики щодо функціонування й забезпечення якості вищої освіти в умовах нових викликів і загроз, спричинених збройною агресією росії проти України. Здійснено аналіз результатів досліджень, організованих Міністерством освіти і науки України, Державною службою якості освіти, Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти, Державною науковою установою «Інститут освітньої аналітики» щодо реалізації освітньої діяльності й надання якісних освітніх послуг у закладах вищої освіти під час дії воєнного стану в Україні. Виокремлено нагальні проблеми у площині забезпечення якості вищої освіти, що потребують ефективної освітньої політики, результативного інституційного управління й інноваційних підходів до організаціїосвітнього процесу в умовах війни. Висновки. Неспровоковане жорстоке вторгнення росії в Україну значною мірою вплинуло на сферу вищої освіти та її якість, спричинивши появу цілої низки нагальних проблем. Ці виклики пов’язані насамперед із масштабними руйнуваннями освітньої інфраструктури, небезпечними для життя і здоров’я умовами навчання та праці, втратами кадрового потенціалу і скороченням контингенту здобувачів вищої освіти, відсутністю управлінського контролю і доступу до освіти громадян, які знаходяться на тимчасово окупованих територіях або у зоні активних військових дій. Результати дослідження є надійним джерелом достовірних верифікованих даних, що дають змогу простежити відповідні тенденції та процеси в освітній галузі задля подальшого пошуку ефективних шляхів подолання наявних загроз щодо забезпечення якості вищої освіти вумовах воєнного стану і в період післявоєнного відновлення України.","PeriodicalId":506979,"journal":{"name":"NewInception","volume":"17 5","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139184737","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：