Pub Date : 2024-03-19DOI: 10.32782/2312-1815/2024-2-1
Юрій Головчук
У статті досліджується важливість розвитку комунікативних процесів між органами місцевого самоврядування та громадянами в умовах децентралізаційних процесів. Етичні норми та якісна комунікація на рівні представництва громад є надзвичайно важливими чинниками, особливо в умовах децентралізації та зростання ролі органів місцевого самоврядування в житті громади. Проаналізовано основні цілі та методи вивчення того, як змінюється природа комунікації між громадою і місцевими органами влади в умовах децентралізації. Автор розглядає важливість впливу комунікативної етики на взаємодію органів місцевого самоврядування з громадою. Адже це є важливим аспектом для побудови довіри між учасниками цього комунікаційного процесу, ефективного управління та створення позитивного впливу на розвиток самої громади. Досліджено необхідність глибокого розуміння й аналізу інформації, яка є об’єктом комунікаційних процесів усередині територіальних громад. Прослідковано динаміку процесу та якості комунікації між різними рівнями місцевої влади з огляду на їх взаємодію в контексті децентралізації. Відбувається аналіз того, як етична комунікація сприяє або перешкоджає спілкуванню місцевої влади з громадою і створює умови для партнерства. Крім того, у статті обговорюються технологічні інновації та їх вплив на комунікативну етику, а саме: вивчення використання нових технологій у комунікації місцевих органів влади та їх вплив на етичні аспекти. Автор вдається до аналізу викликів і перешкод для етичної комунікації, що виникають у практиці комунікації в умовах децентралізації та визначення шляхів їх вирішення. Охарактеризовано різноманітні інструменти та стратегії, які можуть допомогти в забезпеченні високих стандартів комунікативної етики, а також здійснено вивчення того, як етична й ефективна комунікація впливає на соціальний розвиток і задоволення потреб громади. Ці напрями можуть слугувати основою для більш детального дослідження та дають змогу розглядати тему з різних перспектив, об’єднуючи теоретичні аспекти з практичними прикладами та висновками. Важливо розробляти та впроваджувати актуальні й потрібні стандарти якісної комунікації та нові етичні норми і стандарти для підвищення рівня ефективності роботи органів місцевого самоврядування в умовах децентралізаційних процесів і розвитку громад.
{"title":"ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ КОМУНІКАТИВНОЇ ЕТИКИ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ В УМОВАХ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ","authors":"Юрій Головчук","doi":"10.32782/2312-1815/2024-2-1","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2312-1815/2024-2-1","url":null,"abstract":"У статті досліджується важливість розвитку комунікативних процесів між органами місцевого самоврядування та громадянами в умовах децентралізаційних процесів. Етичні норми та якісна комунікація на рівні представництва громад є надзвичайно важливими чинниками, особливо в умовах децентралізації та зростання ролі органів місцевого самоврядування в житті громади. Проаналізовано основні цілі та методи вивчення того, як змінюється природа комунікації між громадою і місцевими органами влади в умовах децентралізації. Автор розглядає важливість впливу комунікативної етики на взаємодію органів місцевого самоврядування з громадою. Адже це є важливим аспектом для побудови довіри між учасниками цього комунікаційного процесу, ефективного управління та створення позитивного впливу на розвиток самої громади. Досліджено необхідність глибокого розуміння й аналізу інформації, яка є об’єктом комунікаційних процесів усередині територіальних громад. Прослідковано динаміку процесу та якості комунікації між різними рівнями місцевої влади з огляду на їх взаємодію в контексті децентралізації. Відбувається аналіз того, як етична комунікація сприяє або перешкоджає спілкуванню місцевої влади з громадою і створює умови для партнерства. Крім того, у статті обговорюються технологічні інновації та їх вплив на комунікативну етику, а саме: вивчення використання нових технологій у комунікації місцевих органів влади та їх вплив на етичні аспекти. Автор вдається до аналізу викликів і перешкод для етичної комунікації, що виникають у практиці комунікації в умовах децентралізації та визначення шляхів їх вирішення. Охарактеризовано різноманітні інструменти та стратегії, які можуть допомогти в забезпеченні високих стандартів комунікативної етики, а також здійснено вивчення того, як етична й ефективна комунікація впливає на соціальний розвиток і задоволення потреб громади. Ці напрями можуть слугувати основою для більш детального дослідження та дають змогу розглядати тему з різних перспектив, об’єднуючи теоретичні аспекти з практичними прикладами та висновками. Важливо розробляти та впроваджувати актуальні й потрібні стандарти якісної комунікації та нові етичні норми і стандарти для підвищення рівня ефективності роботи органів місцевого самоврядування в умовах децентралізаційних процесів і розвитку громад.","PeriodicalId":517842,"journal":{"name":"Вісник Прикарпатського університету. Серія: Політологія","volume":"31 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-03-19","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140283662","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-03-19DOI: 10.32782/2312-1815/2024-2-7
Юрій-Андрій Никорович
Стаття досліджує проблему тлумачення поняття «інститут політичної експертизи» в зарубіжній політологічній літературі. Проведено огляд різних підходів до визначення інституту політичної експертизи, звертається увага на розмаїття поглядів і тлумачень цього поняття. Розглядаються підходи американських, канадських, британських, польських і німецьких науковців щодо тлумачення інститутів політичної експертизи. Автором наукової статті зроблено спробу узагальнити поняття «інститут політичної експертизи». Намагаючись дати визначення терміну «інститут політичної експертизи», ми стикаємося з труднощами, пов’язаними з перекладом терміна з англійської на українську мову. Адже, незважаючи на спроби перекладу, не вдалося зберегти його первісне значення й історію появи такого типу дослідницьких груп. Оригінальна назва Think tank народилася під час Другої світової війни, коли американські експерти та військові стратеги працювали над концепцією операцій для армії США в укриттях або спеціальних приміщеннях. Після Другої світової війни аналітичні центри перейшли від безпекових операцій до соціально-економічної політики. Вищезгаданий термін, пов’язаний з армією США, приховує справжню природу цього типу установ, оскільки перші організації були створені ще до Другої світової війни, деякі з них датуються 19-м століттям і не були американськими, але лише в післявоєнний період інститути політичної експертизи набули свого значення й остаточної форми.
{"title":"ПРОБЛЕМАТИКА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ «ІНСТИТУТ ПОЛІТИЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ» В ЗАРУБІЖНІЙ НАУКОВІЙ ЛІТЕРАТУРІ","authors":"Юрій-Андрій Никорович","doi":"10.32782/2312-1815/2024-2-7","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2312-1815/2024-2-7","url":null,"abstract":"Стаття досліджує проблему тлумачення поняття «інститут політичної експертизи» в зарубіжній політологічній літературі. Проведено огляд різних підходів до визначення інституту політичної експертизи, звертається увага на розмаїття поглядів і тлумачень цього поняття. Розглядаються підходи американських, канадських, британських, польських і німецьких науковців щодо тлумачення інститутів політичної експертизи. Автором наукової статті зроблено спробу узагальнити поняття «інститут політичної експертизи». Намагаючись дати визначення терміну «інститут політичної експертизи», ми стикаємося з труднощами, пов’язаними з перекладом терміна з англійської на українську мову. Адже, незважаючи на спроби перекладу, не вдалося зберегти його первісне значення й історію появи такого типу дослідницьких груп. Оригінальна назва Think tank народилася під час Другої світової війни, коли американські експерти та військові стратеги працювали над концепцією операцій для армії США в укриттях або спеціальних приміщеннях. Після Другої світової війни аналітичні центри перейшли від безпекових операцій до соціально-економічної політики. Вищезгаданий термін, пов’язаний з армією США, приховує справжню природу цього типу установ, оскільки перші організації були створені ще до Другої світової війни, деякі з них датуються 19-м століттям і не були американськими, але лише в післявоєнний період інститути політичної експертизи набули свого значення й остаточної форми.","PeriodicalId":517842,"journal":{"name":"Вісник Прикарпатського університету. Серія: Політологія","volume":" 14","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-03-19","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140389381","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-03-19DOI: 10.32782/2312-1815/2024-2-2
Наталія Дукач
Після анексії Криму та початку російсько-української війни перед науковою спільнотою та українським суспільством постала низка загроз, пов’язаних із впливом окупаційної влади на населення, котре проживає на тимчасово окупованих територіях. Однією з таких загроз є політика дискримінації та репресій кримськотатарського корінного народу в Криму, у зв’язку із чим постала проблема захисту прав корінного народу на загальнодержавному рівні. Сьогодні вибори є ефективним інструментом впливу на політику, артикуляції, агрегації та захисту інтересів різноманітних верств населення. Аналіз участі кримськотатарського корінного народу в парламентських виборах в Україні не лише покаже особливостей цієї участі, а й допоможе виявити основні переваги та недоліки такої електоральної участі для корінного народу. Метою статті є дослідження особливостей участі кримськотатарського корінного народу в парламентських виборах в Україні. Відповідно до мети, сформовані такі завдання дослідження: проаналізувати політико-правове забезпечення участі кримських татар у виборчих процесах в Україні; охарактеризувати особливості участі кримських татар у парламентських виборах в Україні з 1994 по 2019 рік включно; виділити характерні риси електоральної участі кримськотатарського корінного народу. Під час аналізу особливостей участі кримськотатарського корінного в парламентських виборах в Україні застосовувалися такі загальнонаукові методи, як методи аналізу та синтезу, дедукції та індукції тощо, а також методи математичного обчислення та політологічного порівняння. За результатами дослідження було проаналізовано участь у парламентських виборах в України з 1998 по 2019 рік включно. Було підкреслено проблему відсутності офіційного статусу кримських татар корінного народу, яка існувала до прийняття відповідного закону. Також виділено ключові характеристики участі кримських татар на парламентських виборах в Україні після відновлення незалежності нашої держави, серед яких: слабке представництво, відсутність власної стійкої політичної сили, постійний пошук підтримки в національних демократичних політичних силах, єдність представників корінного народу у відстоюванні та захисті інтересів корінного народу, поступова активізація участі корінного народу в політичному житті України, зокрема у виборчих процесах тощо.
{"title":"УЧАСТЬ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО КОРІННОГО НАРОДУ У ВИБОРАХ ДО ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ (1994–2019 РОКИ)","authors":"Наталія Дукач","doi":"10.32782/2312-1815/2024-2-2","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2312-1815/2024-2-2","url":null,"abstract":"Після анексії Криму та початку російсько-української війни перед науковою спільнотою та українським суспільством постала низка загроз, пов’язаних із впливом окупаційної влади на населення, котре проживає на тимчасово окупованих територіях. Однією з таких загроз є політика дискримінації та репресій кримськотатарського корінного народу в Криму, у зв’язку із чим постала проблема захисту прав корінного народу на загальнодержавному рівні. Сьогодні вибори є ефективним інструментом впливу на політику, артикуляції, агрегації та захисту інтересів різноманітних верств населення. Аналіз участі кримськотатарського корінного народу в парламентських виборах в Україні не лише покаже особливостей цієї участі, а й допоможе виявити основні переваги та недоліки такої електоральної участі для корінного народу. Метою статті є дослідження особливостей участі кримськотатарського корінного народу в парламентських виборах в Україні. Відповідно до мети, сформовані такі завдання дослідження: проаналізувати політико-правове забезпечення участі кримських татар у виборчих процесах в Україні; охарактеризувати особливості участі кримських татар у парламентських виборах в Україні з 1994 по 2019 рік включно; виділити характерні риси електоральної участі кримськотатарського корінного народу. Під час аналізу особливостей участі кримськотатарського корінного в парламентських виборах в Україні застосовувалися такі загальнонаукові методи, як методи аналізу та синтезу, дедукції та індукції тощо, а також методи математичного обчислення та політологічного порівняння. За результатами дослідження було проаналізовано участь у парламентських виборах в України з 1998 по 2019 рік включно. Було підкреслено проблему відсутності офіційного статусу кримських татар корінного народу, яка існувала до прийняття відповідного закону. Також виділено ключові характеристики участі кримських татар на парламентських виборах в Україні після відновлення незалежності нашої держави, серед яких: слабке представництво, відсутність власної стійкої політичної сили, постійний пошук підтримки в національних демократичних політичних силах, єдність представників корінного народу у відстоюванні та захисті інтересів корінного народу, поступова активізація участі корінного народу в політичному житті України, зокрема у виборчих процесах тощо.","PeriodicalId":517842,"journal":{"name":"Вісник Прикарпатського університету. Серія: Політологія","volume":" 5","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-03-19","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140389537","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-03-19DOI: 10.32782/2312-1815/2024-2-3
Іван Івасюк
У статті розглядаються різноманітні підходи до створення та функціонування об’єднаних територіальних громад (ОТГ) у країнах, що входять до складу Карпатського єврорегіону. Автор відзначає національні особливості кожної країни, але підкреслює наявність загальних принципів і рекомендацій, які можуть бути корисними для інших держав. Особлива увага приділяється структурованому підходу до формування ОТГ, врахуванню інтересів місцевого населення та сприянню розвитку місцевих ініціатив. Зазначається, що отримані результати можуть бути значним внеском у вдосконалення системи територіального управління в регіоні, а також створити передумови для сталого соціально-економічного розвитку. Встановлено, що кожна країна має свій підхід до створення та функціонування ОТГ, але є спільні принципи та рекомендації, які можуть бути корисними для інших країн. Висвітлено актуальні проблеми формування та функціонування ОТГ в контексті Карпатського єврорегіону, що є цінним інформаційним внеском у підвищення ефективності місцевого управління та регіональний розвиток.
{"title":"ОБ’ЄДНАНІ ТЕРИТОРІАЛЬНІ ГРОМАДИ: ДОСВІД КРАЇН КАРПАТСЬКОГО ЄВРОРЕГІОНУ","authors":"Іван Івасюк","doi":"10.32782/2312-1815/2024-2-3","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2312-1815/2024-2-3","url":null,"abstract":"У статті розглядаються різноманітні підходи до створення та функціонування об’єднаних територіальних громад (ОТГ) у країнах, що входять до складу Карпатського єврорегіону. Автор відзначає національні особливості кожної країни, але підкреслює наявність загальних принципів і рекомендацій, які можуть бути корисними для інших держав. Особлива увага приділяється структурованому підходу до формування ОТГ, врахуванню інтересів місцевого населення та сприянню розвитку місцевих ініціатив. Зазначається, що отримані результати можуть бути значним внеском у вдосконалення системи територіального управління в регіоні, а також створити передумови для сталого соціально-економічного розвитку. Встановлено, що кожна країна має свій підхід до створення та функціонування ОТГ, але є спільні принципи та рекомендації, які можуть бути корисними для інших країн. Висвітлено актуальні проблеми формування та функціонування ОТГ в контексті Карпатського єврорегіону, що є цінним інформаційним внеском у підвищення ефективності місцевого управління та регіональний розвиток.","PeriodicalId":517842,"journal":{"name":"Вісник Прикарпатського університету. Серія: Політологія","volume":" 24","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-03-19","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140389721","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-03-19DOI: 10.32782/2312-1815/2024-2-6
Тетяна Шлемкевич
Налагодження якісних комунікацій є запорукою успіху будь-якої кампанії. У сучасних умовах політична комунікація обов’язково підкріплюється медіаресурсами та ресурсами соціальних мереж, що дає змогу говорити про масштабування цього процесу. У статті розглянуто специфіку ведення політичних комунікацій під час передвиборчих кампаній на прикладі останніх виборів в Україні. Проаналізовано тенденції зміни платформ для просування політичних меседжів з огляду на зростаючий вплив соціальних мереж. Охарактеризовано онлайн-комунікації як елемент впливу на суспільну свідомість в умовах сьогодення.
{"title":"ПОЛІТИЧНІ КОМУНІКАЦІЇ В УКРАЇНСЬКОМУ ІНФОРМАЦІЙНОМУ ПРОСТОРІ","authors":"Тетяна Шлемкевич","doi":"10.32782/2312-1815/2024-2-6","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2312-1815/2024-2-6","url":null,"abstract":"Налагодження якісних комунікацій є запорукою успіху будь-якої кампанії. У сучасних умовах політична комунікація обов’язково підкріплюється медіаресурсами та ресурсами соціальних мереж, що дає змогу говорити про масштабування цього процесу. У статті розглянуто специфіку ведення політичних комунікацій під час передвиборчих кампаній на прикладі останніх виборів в Україні. Проаналізовано тенденції зміни платформ для просування політичних меседжів з огляду на зростаючий вплив соціальних мереж. Охарактеризовано онлайн-комунікації як елемент впливу на суспільну свідомість в умовах сьогодення.","PeriodicalId":517842,"journal":{"name":"Вісник Прикарпатського університету. Серія: Політологія","volume":" 4","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-03-19","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140389465","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-03-19DOI: 10.32782/2312-1815/2024-2-5
Світлана Матвієнків, Себастьян Кирничний
У статті розглядається роль мас-медіа в Україні в контексті політичних трансформацій суспільства. Досліджується вплив засобів масової інформації на політичний ландшафт країни у період змін, що відбуваються в українському суспільстві. Стаття розглядає важливі аспекти взаємодії між мас-медіа та політичними процесами, звертаючи увагу на роль ЗМІ у формуванні громадянської свідомості, ставлення суспільства до політичних подій і вплив на формування громадянської позиції. Аналізується динаміка змін у мас-медіа просторі України під час переходу до нових політичних реалій, звертається увага на трансформації в роботі ЗМІ та їхню роль у сучасному політичному діалозі.
{"title":"МАС-МЕДІА УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ПОЛІТИЧНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ СУСПІЛЬСТВА","authors":"Світлана Матвієнків, Себастьян Кирничний","doi":"10.32782/2312-1815/2024-2-5","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2312-1815/2024-2-5","url":null,"abstract":"У статті розглядається роль мас-медіа в Україні в контексті політичних трансформацій суспільства. Досліджується вплив засобів масової інформації на політичний ландшафт країни у період змін, що відбуваються в українському суспільстві. Стаття розглядає важливі аспекти взаємодії між мас-медіа та політичними процесами, звертаючи увагу на роль ЗМІ у формуванні громадянської свідомості, ставлення суспільства до політичних подій і вплив на формування громадянської позиції. Аналізується динаміка змін у мас-медіа просторі України під час переходу до нових політичних реалій, звертається увага на трансформації в роботі ЗМІ та їхню роль у сучасному політичному діалозі.","PeriodicalId":517842,"journal":{"name":"Вісник Прикарпатського університету. Серія: Політологія","volume":" 7","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-03-19","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140389234","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-03-19DOI: 10.32782/2312-1815/2024-2-4
Юлія Кобець
Авторка аналізує модель політичної системи сучасної України після подій 2013–2014 рр., її еволюційні характеристики, чинники, котрі впливали на процес модернізації та трансформації. Зосереджено увагу на викликах, що досі стоять перед політичною системою в силу її якості та транзитивності. Запропоновано принципи, які повинні зробити ефективною політичну систему України через модернізацію і ефективне лідеро- і елітотворення, накопичення соціального капіталу та результативні політичні, економічні та соціальні реформи. Події 24 лютого 2022 року стали справжнім шоком для всього українського суспільства. Повномасштабне вторгнення Росії в Україну вплинуло на всі сфери життя, зокрема на політичну систему нашої держави. Робота спрямована на аналіз якісно нового стану політичної системи України в структурі трансформації та взаємодії громадянського суспільства та влади, формування адекватної і ефективної системи політичних інститутів, політичного управління після подій 2013–2014 рр. і в період воєнного стану. Встановлено, що політична система України у кризовій ситуації широкомасштабного вторгнення РФ продемонструвала ефективність і стійкість, а також уміння адаптуватися до умов зовнішнього середовища. Наголошено, що відбулася часткова деолігархізація суспільних відносин, що створило широкий спектр потенційно нових можливостей для змін у політичному й медійному просторі. Проаналізовано зародження нової структури в політичній системі України – волонтери, громадські організації та благодійні фонди, що мають потужну структуру й донаторів усередині країни.
{"title":"ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА УКРАЇНИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ: ПРОБЛЕМИ ЕФЕКТИВНОСТІ","authors":"Юлія Кобець","doi":"10.32782/2312-1815/2024-2-4","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2312-1815/2024-2-4","url":null,"abstract":"Авторка аналізує модель політичної системи сучасної України після подій 2013–2014 рр., її еволюційні характеристики, чинники, котрі впливали на процес модернізації та трансформації. Зосереджено увагу на викликах, що досі стоять перед політичною системою в силу її якості та транзитивності. Запропоновано принципи, які повинні зробити ефективною політичну систему України через модернізацію і ефективне лідеро- і елітотворення, накопичення соціального капіталу та результативні політичні, економічні та соціальні реформи. Події 24 лютого 2022 року стали справжнім шоком для всього українського суспільства. Повномасштабне вторгнення Росії в Україну вплинуло на всі сфери життя, зокрема на політичну систему нашої держави. Робота спрямована на аналіз якісно нового стану політичної системи України в структурі трансформації та взаємодії громадянського суспільства та влади, формування адекватної і ефективної системи політичних інститутів, політичного управління після подій 2013–2014 рр. і в період воєнного стану. Встановлено, що політична система України у кризовій ситуації широкомасштабного вторгнення РФ продемонструвала ефективність і стійкість, а також уміння адаптуватися до умов зовнішнього середовища. Наголошено, що відбулася часткова деолігархізація суспільних відносин, що створило широкий спектр потенційно нових можливостей для змін у політичному й медійному просторі. Проаналізовано зародження нової структури в політичній системі України – волонтери, громадські організації та благодійні фонди, що мають потужну структуру й донаторів усередині країни.","PeriodicalId":517842,"journal":{"name":"Вісник Прикарпатського університету. Серія: Політологія","volume":" 9","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-03-19","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140389819","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：