Pub Date : 2024-01-26DOI: 10.32782/2786-9067-2023-25-17
О.І. Мотика, К.Д. Мажак, О.М. Слесарчук, О.І. Топорович, М. В. Бончужна, Г. В. Вишнякова
Анотація. Досліджено профілі антибіотикочутливості 45 ізолятів роду Acinetobacter, виділених у Львові у 2021-2022 роках. Всі досліджені ізоляти характеризувались мультирезистентністю; 77,8 + 5,8 % ізолятів мали розширену резистентність до антибіотиків. Всі ізоляти ацинетобактерів були чутливими до колістину та поліміксину В.
{"title":"МУЛЬТИРЕЗИСТЕНТНІСТЬ ТА РОЗШИРЕНА СТІЙКІСТЬ ДО АНТИБІОТИКІВ ІЗОЛЯТІВ РОДУ ACINETOBACTER, ВИДІЛЕНИХ У ЛЬВОВІ В 2021 - 2022 РОКАХ","authors":"О.І. Мотика, К.Д. Мажак, О.М. Слесарчук, О.І. Топорович, М. В. Бончужна, Г. В. Вишнякова","doi":"10.32782/2786-9067-2023-25-17","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2786-9067-2023-25-17","url":null,"abstract":"Анотація. Досліджено профілі антибіотикочутливості 45 ізолятів роду Acinetobacter, виділених у Львові у 2021-2022 роках. Всі досліджені ізоляти характеризувались мультирезистентністю; 77,8 + 5,8 % ізолятів мали розширену резистентність до антибіотиків. Всі ізоляти ацинетобактерів були чутливими до колістину та поліміксину В.","PeriodicalId":518225,"journal":{"name":"Актуальні проблеми профілактичної медицини","volume":"37 4","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140530307","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-01-26DOI: 10.32782/2786-9067-2023-26-0
Олена Володимирівна Третьякова
ШАФРАН ЛЕОНІД МОЙСЕЙОВИЧ: НАУКОВА СПАДЩИНА
沙夫兰-列奥尼德-莫伊谢耶维奇科学遗产
{"title":"ШАФРАН ЛЕОНІД МОЙСЕЙОВИЧ: НАУКОВА СПАДЩИНА","authors":"Олена Володимирівна Третьякова","doi":"10.32782/2786-9067-2023-26-0","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2786-9067-2023-26-0","url":null,"abstract":"ШАФРАН ЛЕОНІД МОЙСЕЙОВИЧ: НАУКОВА СПАДЩИНА","PeriodicalId":518225,"journal":{"name":"Актуальні проблеми профілактичної медицини","volume":"13 18","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140530134","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-01-26DOI: 10.32782/2786-9067-2023-25-12
В.В. Лабойко
Анотація. Швидке зростання кількості населення планети та безперервні процеси урбанізації, призводять до збільшення споживання прісної води. У поєднанні із змінами клімату та постійним забрудненням джерел питної води, ця проблема набуває світового масштабу. Сьогодні вода є стратегічним ресурсом, який потрібний для розвитку, а іноді і навіть для виживання цілих країн. За оцінками Американського інституту населення (Population Institute), попит на прісну воду, перевищує пропозицію на 17%. Тому, в сучасній світовій історії водні ресурси часто виступають тригером у воєнних конфліктах.
{"title":"ВОДА, ЯК ЗБРОЯ ТА ЖЕРТВА У СУЧАСНИХ ВІЙНАХ","authors":"В.В. Лабойко","doi":"10.32782/2786-9067-2023-25-12","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2786-9067-2023-25-12","url":null,"abstract":"Анотація. Швидке зростання кількості населення планети та безперервні процеси урбанізації, призводять до збільшення споживання прісної води. У поєднанні із змінами клімату та постійним забрудненням джерел питної води, ця проблема набуває світового масштабу. Сьогодні вода є стратегічним ресурсом, який потрібний для розвитку, а іноді і навіть для виживання цілих країн. За оцінками Американського інституту населення (Population Institute), попит на прісну воду, перевищує пропозицію на 17%. Тому, в сучасній світовій історії водні ресурси часто виступають тригером у воєнних конфліктах.","PeriodicalId":518225,"journal":{"name":"Актуальні проблеми профілактичної медицини","volume":"25 3-4","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140530109","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-01-26DOI: 10.32782/2786-9067-2023-25-7
О. П. Костик, М. І. Сахелашвілі, Л. І. Білозір, О. І. Сахелашвілі-Біль, Н. М. Галишич, У. Б. Чуловська, З. І. Піскур, Г. В. Старічек, Т. В. Луцишин
Анотація. В сучасних умовах клінічний перебіг туберкульозу легень часто проявляється розвитком специфічного процесу на тлі хронічного бронхіту, що характеризується проявом симптомів обох захворювань, ускладнюючи своєчасну діагностику туберкульозу, в зв'язку з чим проблема співвідношення цих двох захворювань вимагає поглибленого вивчення. В роботі наведено напрацювання критеріїв клініко-інструментального та лабораторного алгоритму діагностики туберкульозу легенів у поєднанні з хронічним бронхітом. Обстежено 300 хворих на деструктивний туберкульоз легень у віці 15-67 років: у 93 (31,0 %) туберкульоз поєднувався з хронічним бронхітом, у 207 (69,0 %) - тільки туберкульоз легень. Для обстеження використані клінічні, лабораторні та інструментальні методи. У 31,0 % хворих встановлена висока питома вага хронічного бронхіту, що виник до розвитку специфічного запалення. Гострий початок з наявністю продуктивного кашлю відзначено у 26 (27,9 %) хворих, підвищена ШОЕ - у 49 (52,6 %) і лейкоцитоз - у 29 (32,0 %), значно частіше це було виражено у хворих при мікс-патології. У цих же хворих спостерігався більш тривалий період загоєння деструктивного процесу. Антимікобактеріальна терапія виявила високий терапевтичний ефект у хворих на туберкульоз у поєднанні з хронічним бронхітом: припинення бактеріовиділення спостерігалося у 85 (96,6 %), а загоєння деструкцій - у 76 (81,7 %) хворих, що незначно поступалося результатами лікування пацієнтів, які хворіли не тільки на туберкульоз легень. Встановлено наявність двох варіантів ендобронхіту: неспецифічного дифузного запалення бронхів, як результат прояву хронічного бронхіту, і, так званого, реактивного «параспецифічного» ендобронхіту як наслідок токсико-алергічного впливу туберкульозного процесу.
{"title":"DIAGNOSTIC ALGORITHM OF TUBERCULOSIS COMBINED WITH CHRONIC BRONCHITIS AND ANTIMICOBACTERIAL THERAPY","authors":"О. П. Костик, М. І. Сахелашвілі, Л. І. Білозір, О. І. Сахелашвілі-Біль, Н. М. Галишич, У. Б. Чуловська, З. І. Піскур, Г. В. Старічек, Т. В. Луцишин","doi":"10.32782/2786-9067-2023-25-7","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2786-9067-2023-25-7","url":null,"abstract":"Анотація. В сучасних умовах клінічний перебіг туберкульозу легень часто проявляється розвитком специфічного процесу на тлі хронічного бронхіту, що характеризується проявом симптомів обох захворювань, ускладнюючи своєчасну діагностику туберкульозу, в зв'язку з чим проблема співвідношення цих двох захворювань вимагає поглибленого вивчення. В роботі наведено напрацювання критеріїв клініко-інструментального та лабораторного алгоритму діагностики туберкульозу легенів у поєднанні з хронічним бронхітом. Обстежено 300 хворих на деструктивний туберкульоз легень у віці 15-67 років: у 93 (31,0 %) туберкульоз поєднувався з хронічним бронхітом, у 207 (69,0 %) - тільки туберкульоз легень. Для обстеження використані клінічні, лабораторні та інструментальні методи. У 31,0 % хворих встановлена висока питома вага хронічного бронхіту, що виник до розвитку специфічного запалення. Гострий початок з наявністю продуктивного кашлю відзначено у 26 (27,9 %) хворих, підвищена ШОЕ - у 49 (52,6 %) і лейкоцитоз - у 29 (32,0 %), значно частіше це було виражено у хворих при мікс-патології. У цих же хворих спостерігався більш тривалий період загоєння деструктивного процесу. Антимікобактеріальна терапія виявила високий терапевтичний ефект у хворих на туберкульоз у поєднанні з хронічним бронхітом: припинення бактеріовиділення спостерігалося у 85 (96,6 %), а загоєння деструкцій - у 76 (81,7 %) хворих, що незначно поступалося результатами лікування пацієнтів, які хворіли не тільки на туберкульоз легень. Встановлено наявність двох варіантів ендобронхіту: неспецифічного дифузного запалення бронхів, як результат прояву хронічного бронхіту, і, так званого, реактивного «параспецифічного» ендобронхіту як наслідок токсико-алергічного впливу туберкульозного процесу.","PeriodicalId":518225,"journal":{"name":"Актуальні проблеми профілактичної медицини","volume":"87 4","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140530472","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Анотація. Метою роботи було дослідження стану окремих показників обміну речовин в крові тварин за умов впливу різних концентрацій алюмінію в питній воді. Отримані результати хронічного експерименту показали, що досліджуваний фактор може викликати порушення показників метаболічних процесів в організмі. Найвиразніші зміни метаболічних показників можна спостерігати в групах тварин, які зазнавали впливу алюмінію на наднормативному рівні. Тенденція змін показників може бути своєрідним індикатором метаболічних компенсаторних перебудов в організмі під впливом токсичних речовин.
{"title":"THE INFLUENCE OF DIFFERENT ALUMINUM CONCENTRATIONS IN DRINKING WATER ON THE BIOCHEMICAL INDICATORS OF RESEARCH ANIMALS","authors":"Л.А. Томашевська, Т.Є. Кравчун, Н.В. Дідик, В.С. Цицирук","doi":"10.32782/2786-9067-2023-26-11","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2786-9067-2023-26-11","url":null,"abstract":"Анотація. Метою роботи було дослідження стану окремих показників обміну речовин в крові тварин за умов впливу різних концентрацій алюмінію в питній воді. Отримані результати хронічного експерименту показали, що досліджуваний фактор може викликати порушення показників метаболічних процесів в організмі. Найвиразніші зміни метаболічних показників можна спостерігати в групах тварин, які зазнавали впливу алюмінію на наднормативному рівні. Тенденція змін показників може бути своєрідним індикатором метаболічних компенсаторних перебудов в організмі під впливом токсичних речовин.","PeriodicalId":518225,"journal":{"name":"Актуальні проблеми профілактичної медицини","volume":"10 10","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140530141","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Аннотація. В Україні кількість безплідних пар сягає майже 20%, що обумовлено як генетичними так і антропогенними чинниками, зокрема ксенобіотиками. За даними досліджень, причиною безпліддя у пари до 50 % випадків приадає на жіночий фактор та біля 50 % на чоловічий фактор. Вплив урогенітальних інфекцій на розвиток безпліддя у чоловіків залежить від поширеності запальних процесів, спричинених ендотоксинами бактерій. Мікроорганізми можуть ушкоджувати тканини репродуктивних органів і порушувати процеси сперматогенезу, впливати на утворення рідкої частини сперми. Інфекційний процес призводить до зміни мікробіому, що завжди супроджується підвищення рівнів оксид азоту (NO) та активнихї форм кисню (АФК). Низькі рівні АФК, що продукуються в сперматозоїдах, беруть участь в регуляції запліднюючої здатності сперми. За своєю природою сперматозоїди дуже чутливі до оксидативного стресу. Це пов’язано з тим, що гаметам не вистачає антиоксидантного захисту. Експресія NO-синтази (NOS) активується прозапальними цитокінами, вільними жирними кислотами, ендотоксинами та факторами патогенності мікроорганізмів, зокрема мікроорганізмів сечостатевої системи чоловіків. Фундаментальними одиницями, що впливають на зміну якісних та кількісних показників мікробіому у розвитку патофізіологічних змін є біохімічні процеси, що пов’язанні з NO . Мікробний синтез NO може бути досягнутий за рахунок бактеріальної NOS (bNOS), що за своїми характеристиками схожа на еукаріотичну NOS (eukNOS). Аргінін є субстратом для аргінази та синтази оксиду азоту як сNOS, так і iNOS, а також як джерело азоту для мікроорганізмів. В цьому плані видається актуальним аналіз бактеріального спектру урогенітального тракту чоловіків, зокрема бактерій, що здатні генерувати NO та з’ясування особливостей змін показників оксиду азоту та аргініну у сім’яній плазмі чоловіків із ідіопатичною неплідністю.
摘要在乌克兰，不孕不育夫妇的数量达到近 20%，其原因既有遗传因素，也有人为因素，包括异种生物。研究表明，导致夫妇不孕的原因中，女性因素占 50%，男性因素约占 50%。泌尿生殖系统感染对男性不育症发生的影响取决于细菌内毒素引起的炎症过程的普遍性。微生物会损害生殖器官组织，破坏精子生成，影响精子液体部分的形成。感染过程会导致微生物群发生变化，而微生物群的变化总是伴随着一氧化氮（NO）和活性氧（ROS）水平的升高。精子中产生的低水平 ROS 与精子生育能力的调节有关。从本质上讲，精子对氧化应激非常敏感。这是因为配子缺乏抗氧化保护。促炎细胞因子、游离脂肪酸、内毒素和微生物致病因子，尤其是男性泌尿生殖系统的微生物，都会激活 NO 合酶（NOS）的表达。在病理生理变化的发展过程中，与 NO 相关的生化过程是影响微生物组定性和定量指标变化的基本单位。微生物合成 NO 可通过细菌 NOS（bNOS）实现，其特点与真核生物 NOS（eukNOS）相似。精氨酸是 cNOS 和 iNOS 的精氨酸酶和一氧化氮合酶的底物，也是微生物的氮源。在这方面，分析男性泌尿生殖道的细菌谱，特别是能够产生一氧化氮的细菌，并找出特发性不育症男性精浆中一氧化氮和精氨酸水平变化的特殊性，似乎很有意义。
{"title":"THE ROLE OF NO AND ARGININE IN INFLAMMATORY DISEASES OF THE UROGENITAL SYSTEM AND PATHOSPERMIA","authors":"О.В. Мельник, Р.Г. Шикула, У.В. Павляк, М.Ю. Сус, І.В. Коваленко","doi":"10.32782/2786-9067-2023-25-15","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2786-9067-2023-25-15","url":null,"abstract":"Аннотація. В Україні кількість безплідних пар сягає майже 20%, що обумовлено як генетичними так і антропогенними чинниками, зокрема ксенобіотиками. За даними досліджень, причиною безпліддя у пари до 50 % випадків приадає на жіночий фактор та біля 50 % на чоловічий фактор. Вплив урогенітальних інфекцій на розвиток безпліддя у чоловіків залежить від поширеності запальних процесів, спричинених ендотоксинами бактерій. Мікроорганізми можуть ушкоджувати тканини репродуктивних органів і порушувати процеси сперматогенезу, впливати на утворення рідкої частини сперми. Інфекційний процес призводить до зміни мікробіому, що завжди супроджується підвищення рівнів оксид азоту (NO) та активнихї форм кисню (АФК). Низькі рівні АФК, що продукуються в сперматозоїдах, беруть участь в регуляції запліднюючої здатності сперми. За своєю природою сперматозоїди дуже чутливі до оксидативного стресу. Це пов’язано з тим, що гаметам не вистачає антиоксидантного захисту. Експресія NO-синтази (NOS) активується прозапальними цитокінами, вільними жирними кислотами, ендотоксинами та факторами патогенності мікроорганізмів, зокрема мікроорганізмів сечостатевої системи чоловіків. Фундаментальними одиницями, що впливають на зміну якісних та кількісних показників мікробіому у розвитку патофізіологічних змін є біохімічні процеси, що пов’язанні з NO . Мікробний синтез NO може бути досягнутий за рахунок бактеріальної NOS (bNOS), що за своїми характеристиками схожа на еукаріотичну NOS (eukNOS). Аргінін є субстратом для аргінази та синтази оксиду азоту як сNOS, так і iNOS, а також як джерело азоту для мікроорганізмів. В цьому плані видається актуальним аналіз бактеріального спектру урогенітального тракту чоловіків, зокрема бактерій, що здатні генерувати NO та з’ясування особливостей змін показників оксиду азоту та аргініну у сім’яній плазмі чоловіків із ідіопатичною неплідністю.","PeriodicalId":518225,"journal":{"name":"Актуальні проблеми профілактичної медицини","volume":"32 3","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140530506","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Анотація. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я патологія кісткової тканини сьогодні посідає четверте місце серед основних медико-соціальних проблем сучасності, поступаючись лише захворюванням серцево-судинної системи, онкологічним захворюванням та цукровому діабету. Метою нашого дослідження стало з’ясування особливостей мінерального складу кісткової тканини щелеп у чоловіків та жінок зрілого віку в період «піку» кісткової маси. Встановлено, що і у чоловіків і у жінок серед мінеральних макроелементів найвищі показники має вміст кальцію, найнижчі – вміст магнію. Серед мікроелементів найвищими є показники стронцію у чоловіків, стронцію та калію – у жінок, а найнижчими – показники заліза у чоловіків, заліза та цинку – у жінок. У чоловіків вищим є вміст кальцію, фосфору та цинку, у жінок – вміст магнію, натрію, калію та заліза. Питома частка кальцію є вищою у чоловіків, частки фосфору, магнію, натрію, калію, заліза та стронцію – у жінок.
{"title":"ПОРІВНЯННЯ МІНЕРАЛЬНОГО СКЛАДУ КІСТКОВОЇ ТКАНИНИ ЩЕЛЕП ОСІБ РІЗНОЇ СТАТІ ЗРІЛОГО ВІКУ","authors":"З.З. Масна, І.В. Челпанова, І.Д. Геник, О.З. Масна-Чала, Х.І. Рудницька","doi":"10.32782/2786-9067-2023-26-10","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2786-9067-2023-26-10","url":null,"abstract":"Анотація. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я патологія кісткової тканини сьогодні посідає четверте місце серед основних медико-соціальних проблем сучасності, поступаючись лише захворюванням серцево-судинної системи, онкологічним захворюванням та цукровому діабету. Метою нашого дослідження стало з’ясування особливостей мінерального складу кісткової тканини щелеп у чоловіків та жінок зрілого віку в період «піку» кісткової маси. Встановлено, що і у чоловіків і у жінок серед мінеральних макроелементів найвищі показники має вміст кальцію, найнижчі – вміст магнію. Серед мікроелементів найвищими є показники стронцію у чоловіків, стронцію та калію – у жінок, а найнижчими – показники заліза у чоловіків, заліза та цинку – у жінок. У чоловіків вищим є вміст кальцію, фосфору та цинку, у жінок – вміст магнію, натрію, калію та заліза. Питома частка кальцію є вищою у чоловіків, частки фосфору, магнію, натрію, калію, заліза та стронцію – у жінок.","PeriodicalId":518225,"journal":{"name":"Актуальні проблеми профілактичної медицини","volume":"89 10","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140530314","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Анотація. Результати досліджень питної водопровідної води за показникам повноцінності мінерального складу показали, що всі зразки відповідають встановленим нормативам за показником загальної жорсткості, вмістом натрію, величиною сухого залишку. Близько половини проб мають занижений вміст калію та магнію, 10 % проб характеризуються заниженим вмістом кальцію і, відповідно, сухого залишку. Вода нецентралізоваго питного водопостачання (фасована та з пунктів розливу) характеризується низьким вмістом мікроелементів – жодна з досліджених проб води не володіє мінеральним складом, який відповідає фізіологічній потребі організму людини. Встановлено достатньо низький вміст калію, магнію та фтору (не відповідають нормам за вказаними показниками відповідно 60,0%, 80,0% та 90,0% досліджених проб). Одна з10 досліджених проб має підвищений рівень іонів водню. Узагальнення даних літератури вказує на те, що тривале споживання населенням неповноцінної за мінеральним складом питної води призводить до змін водно-сольового балансу організму, а у подальшому і до порушення рівноваги фізіологічних процесів та виникнення або розвитку хвороб неінфекційної етіології, а саме – карієсу, флюорозу, сечовидільної системи та системи кровообігу. З огляду на чисельні докази існування взаємозв’язку між мінеральним складом питної води і характером впливу на здоров’я населення, невідповідність води питної критеріям фізіологічної повноцінності можна розглядати як гігієнічну проблему з запровадженням контролю за згаданими показниками в обов’язковому порядку.
{"title":"FULL VALUE OF THE MINERAL COMPOSITION OF DRINKING WATER AS A HYGIENE PROBLEM","authors":"Т.С. Зазуляк, Л.П. Шевчук, О.І. Климович, Т.А. Альохіна, О.В. Шамлян, Л.М. Мисак","doi":"10.32782/2786-9067-2023-26-4","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2786-9067-2023-26-4","url":null,"abstract":"Анотація. Результати досліджень питної водопровідної води за показникам повноцінності мінерального складу показали, що всі зразки відповідають встановленим нормативам за показником загальної жорсткості, вмістом натрію, величиною сухого залишку. Близько половини проб мають занижений вміст калію та магнію, 10 % проб характеризуються заниженим вмістом кальцію і, відповідно, сухого залишку. Вода нецентралізоваго питного водопостачання (фасована та з пунктів розливу) характеризується низьким вмістом мікроелементів – жодна з досліджених проб води не володіє мінеральним складом, який відповідає фізіологічній потребі організму людини. Встановлено достатньо низький вміст калію, магнію та фтору (не відповідають нормам за вказаними показниками відповідно 60,0%, 80,0% та 90,0% досліджених проб). Одна з10 досліджених проб має підвищений рівень іонів водню. Узагальнення даних літератури вказує на те, що тривале споживання населенням неповноцінної за мінеральним складом питної води призводить до змін водно-сольового балансу організму, а у подальшому і до порушення рівноваги фізіологічних процесів та виникнення або розвитку хвороб неінфекційної етіології, а саме – карієсу, флюорозу, сечовидільної системи та системи кровообігу. З огляду на чисельні докази існування взаємозв’язку між мінеральним складом питної води і характером впливу на здоров’я населення, невідповідність води питної критеріям фізіологічної повноцінності можна розглядати як гігієнічну проблему з запровадженням контролю за згаданими показниками в обов’язковому порядку.","PeriodicalId":518225,"journal":{"name":"Актуальні проблеми профілактичної медицини","volume":"95 4","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140530471","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-01-26DOI: 10.32782/2786-9067-2023-26-12
Олександр Петрович Яворовський, В.М. Рябовол, Т.С. Зазуляк
Анотація. Наночастинки, зокрема діоксиду титану, широко застосовуються в різних галузях, таких як медицина, електроніка, будівництво, косметична та інша промисловість. За результатами просвітлюючої електронної мікроскопії встановлено, що нанопорошок TiO2 містить агрегати, наночастинки переважно розміром від 20 нм до 30 нм. Встановлено для нанокомпозиту TiO2-Ag, що срібло локалізується на поверхні діоксиду титану, середні розміри наночастинок TiO2 становлять від 13 нм до 20 нм і Ag – від 35 нм до 40 нм. Виявлено залежність летальності лабораторних тварин від дози введених нанопорошків TiO2 і TiO2-Ag внутрішньоочеревинним шляхом. Летальність виявилась вищою при введенні композиту нано-TiO2-Ag у порівнянні з нано-TiO2. LD50 для нанопорошку TiO2 дорівнює 4783,30 мг/кг, LD50 для нанопорошку TiO2-Ag рівна 724,44 мг/кг, що дозволяє їх віднести до 3 класу (помірно небезпечні) небезпечності хімічних речовин за класифікацією ГОСТ 12.1.007-76.Нанопорошки TiO2 і TiO2-Ag у нативному вигляді викликають тимчасове слабковиражене запалення слизової оболонки ока. При одноразовому і повторному нанесенні мазі нано-TiO2 і нано-TiO2-Ag на шкіру, подразнення не спостерігалось. Нанопорошки TiO2 і TiO2-Ag накопичуються у печінці лабораторних тварин при внутрішньоочеревинному введенні. Встановлено, що зі збільшенням введеної дози (від 4000 мг/кг до 10000 мг/кг) в тканині печінки лабораторних мишей зростає накопичення титану (при дії нано-TiO2) та титану і срібла (при дії нано-TiO2-Ag). Характерними мікроскопічними ознаками токсичної дії нанопорошків TiO2 та TiO2-Ag після внутрішньоочеревинного введення лабораторним мишам є дистрофічні зміни гепатоцитів, некроз паренхіми печінки, тоді як запальні реакції зустрічаються рідше. В умовах in vitro показано, що наноматеріали у концентраціях 30 мкг/мл нано-ТіО2-Ag здатні підвищувати функціональну активність мононуклеарних клітин периферичної крові за продукцією прозапальних цитокінів IL-1, IL-6, TNF-α та продукцію IL-4 у донорів (p<0,05), що свідчить про можливий потенційний вплив на формування хронічного запалення та алергічних реакцій у відповідній категорії працівників нановиробництва. При вивченні впливу наноматеріалів на статеві клітини кнурів, показано, що найбільш чутливим маркером виявився показник виживання сперміїв, значення якого достовірно знизилось за дії наночастинок ТіО2 в дозі 1/10 LD50, що є наслідком порушенням активності мітохондріальних ензимів і, відповідно, ресинтезом АТФ. Розраховані ОБРВ р.з. математичними рівнями із врахуванням коефіцієнтів нанобезпеки і запасу на рівні для нано-TiO2 – 0,3 мг/м3, а для нано-TiO2-Ag – 0,2 мг/м3.
{"title":"ПОРІВНЯЛЬНА ТОКСИКОЛОГО-ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА НОВИХ НАНОПОРОШКІВ TiO2 ТА TiO2-Ag","authors":"Олександр Петрович Яворовський, В.М. Рябовол, Т.С. Зазуляк","doi":"10.32782/2786-9067-2023-26-12","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2786-9067-2023-26-12","url":null,"abstract":"Анотація. Наночастинки, зокрема діоксиду титану, широко застосовуються в різних галузях, таких як медицина, електроніка, будівництво, косметична та інша промисловість. За результатами просвітлюючої електронної мікроскопії встановлено, що нанопорошок TiO2 містить агрегати, наночастинки переважно розміром від 20 нм до 30 нм. Встановлено для нанокомпозиту TiO2-Ag, що срібло локалізується на поверхні діоксиду титану, середні розміри наночастинок TiO2 становлять від 13 нм до 20 нм і Ag – від 35 нм до 40 нм. Виявлено залежність летальності лабораторних тварин від дози введених нанопорошків TiO2 і TiO2-Ag внутрішньоочеревинним шляхом. Летальність виявилась вищою при введенні композиту нано-TiO2-Ag у порівнянні з нано-TiO2. LD50 для нанопорошку TiO2 дорівнює 4783,30 мг/кг, LD50 для нанопорошку TiO2-Ag рівна 724,44 мг/кг, що дозволяє їх віднести до 3 класу (помірно небезпечні) небезпечності хімічних речовин за класифікацією ГОСТ 12.1.007-76.Нанопорошки TiO2 і TiO2-Ag у нативному вигляді викликають тимчасове слабковиражене запалення слизової оболонки ока. При одноразовому і повторному нанесенні мазі нано-TiO2 і нано-TiO2-Ag на шкіру, подразнення не спостерігалось. Нанопорошки TiO2 і TiO2-Ag накопичуються у печінці лабораторних тварин при внутрішньоочеревинному введенні. Встановлено, що зі збільшенням введеної дози (від 4000 мг/кг до 10000 мг/кг) в тканині печінки лабораторних мишей зростає накопичення титану (при дії нано-TiO2) та титану і срібла (при дії нано-TiO2-Ag). Характерними мікроскопічними ознаками токсичної дії нанопорошків TiO2 та TiO2-Ag після внутрішньоочеревинного введення лабораторним мишам є дистрофічні зміни гепатоцитів, некроз паренхіми печінки, тоді як запальні реакції зустрічаються рідше. В умовах in vitro показано, що наноматеріали у концентраціях 30 мкг/мл нано-ТіО2-Ag здатні підвищувати функціональну активність мононуклеарних клітин периферичної крові за продукцією прозапальних цитокінів IL-1, IL-6, TNF-α та продукцію IL-4 у донорів (p<0,05), що свідчить про можливий потенційний вплив на формування хронічного запалення та алергічних реакцій у відповідній категорії працівників нановиробництва. При вивченні впливу наноматеріалів на статеві клітини кнурів, показано, що найбільш чутливим маркером виявився показник виживання сперміїв, значення якого достовірно знизилось за дії наночастинок ТіО2 в дозі 1/10 LD50, що є наслідком порушенням активності мітохондріальних ензимів і, відповідно, ресинтезом АТФ. Розраховані ОБРВ р.з. математичними рівнями із врахуванням коефіцієнтів нанобезпеки і запасу на рівні для нано-TiO2 – 0,3 мг/м3, а для нано-TiO2-Ag – 0,2 мг/м3.","PeriodicalId":518225,"journal":{"name":"Актуальні проблеми профілактичної медицини","volume":"96 4","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140530368","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-01-26DOI: 10.32782/2786-9067-2023-26-2
І.М. Андрусишина, О. Г. Лампека, І. О. Голуб
Анотація. В статті відображено результати біомоніторингу токсичних металів у біологічних середовищах населення та працюючих на різних виробництвах. В результаті аналізу сучасної літератури показано, що одним з важливих елементів біологічного моніторингу експозиції ксенобіотиками, включаючи токсичні метали, є поняття «норми» , яке не є сталою величиною через гетерогенність геохімічних умов проживання, шкідливих звичок, характеру харчування, віку, гендерних відмінностей та інших факторів. Референтні рівні вмісту токсичних металів та есенційних макро- (МаЕ) та мікроелементів (МЕ), внаслідок використання різних методичних підходів та лабораторного обладнання під час їх визначення, мають значні коливання величин. Також у біологічних середовищах людини з часом, в залежності від регіону проживання та характеру забруднення довкілля, референтні значення можуть змінюватись в значній мірі. Діагностика інтоксикації у працюючих в шкідливих умовах та населення загалом потребує впровадження в Україні нових підходів до біологічного моніторингу та до нормування вмісту токсичних металів та есенційних мікроелементів у біологічних середовищах людини.
{"title":"BIOMONITORING OF THE EXPOSURE TO TOXIC METALS OF THE POPULATION AND WORKERS IN UKRAINE","authors":"І.М. Андрусишина, О. Г. Лампека, І. О. Голуб","doi":"10.32782/2786-9067-2023-26-2","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2786-9067-2023-26-2","url":null,"abstract":"Анотація. В статті відображено результати біомоніторингу токсичних металів у біологічних середовищах населення та працюючих на різних виробництвах. В результаті аналізу сучасної літератури показано, що одним з важливих елементів біологічного моніторингу експозиції ксенобіотиками, включаючи токсичні метали, є поняття «норми» , яке не є сталою величиною через гетерогенність геохімічних умов проживання, шкідливих звичок, характеру харчування, віку, гендерних відмінностей та інших факторів. Референтні рівні вмісту токсичних металів та есенційних макро- (МаЕ) та мікроелементів (МЕ), внаслідок використання різних методичних підходів та лабораторного обладнання під час їх визначення, мають значні коливання величин. Також у біологічних середовищах людини з часом, в залежності від регіону проживання та характеру забруднення довкілля, референтні значення можуть змінюватись в значній мірі. Діагностика інтоксикації у працюючих в шкідливих умовах та населення загалом потребує впровадження в Україні нових підходів до біологічного моніторингу та до нормування вмісту токсичних металів та есенційних мікроелементів у біологічних середовищах людини.","PeriodicalId":518225,"journal":{"name":"Актуальні проблеми профілактичної медицини","volume":"82 4","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140530373","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：