Pub Date : 2022-12-29DOI: 10.31891/2308-4081/2022-12(2)-5
Наталя Бідюк, Наталія Ратушняк
У статті обґрунтовано особливості розвитку педагогічної освіти Швеції на початку ХХІ століття. Проаналізовано, що професійна підготовка вчителів Швеції здійснюється в системі вищої освіти і практично реалізується у структурі, цілях та змісті програм професійної освіти. Схарактеризовано основні принципи шведської системи підготовки вчителів: демократичність, відкритість, наступність та цілісність, гнучкість, неперервність, інноваційність, диференційованість, узгодження інтересів у групі та командна робота. Висвітлено педагогічну освіту Швеції як таку, яка спрямована на практико-орієнтовану професійну діяльність, на підготовку вчителів на основі компетентнісного та особистісно орієнтованого підходів. Підкреслено, що система сучасної педагогічної освіти Швеції досить гнучка і задовольняє потреби суспільства в кількості та кваліфікації викладачів, при цьому педагог має можливість коригувати свій педагогічний профіль протягом усього життя. Розкрито систему підвищення кваліфікації вчителів у Швеції, яка базується на затвердженому навчальному плані, безперервному саморозвитку з урахуванням інноваційних форм та методів роботи, що визначає пріоритети професійного розвитку педагогів. Приділено увагу формуванню демократичних цінностей в освіті, які сприяють розбудові громадянського суспільства, вихованню активних громадян, які знають та вміють реалізовувати свої права, брати участь у демократичних процесах та приймати відповідальні рішення. Зроблено висновки, що у Швеції, як і в інших скандинавських країнах, є тенденція до індивідуалізації освітнього процесу, а новими орієнтирами демократичного суспільства стає міжпредметний, інтегрований характер освіти, що створює умови для формування нового погляду на свободу творчості та реалізації професіоналізму вчителя.
{"title":"ШВЕДСЬКИЙ ДОСВІД ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛІВ В КОНТЕКСТІ ОСВІТНІХ РЕФОРМ В УКРАЇНІ","authors":"Наталя Бідюк, Наталія Ратушняк","doi":"10.31891/2308-4081/2022-12(2)-5","DOIUrl":"https://doi.org/10.31891/2308-4081/2022-12(2)-5","url":null,"abstract":"У статті обґрунтовано особливості розвитку педагогічної освіти Швеції на початку ХХІ століття. Проаналізовано, що професійна підготовка вчителів Швеції здійснюється в системі вищої освіти і практично реалізується у структурі, цілях та змісті програм професійної освіти. Схарактеризовано основні принципи шведської системи підготовки вчителів: демократичність, відкритість, наступність та цілісність, гнучкість, неперервність, інноваційність, диференційованість, узгодження інтересів у групі та командна робота. Висвітлено педагогічну освіту Швеції як таку, яка спрямована на практико-орієнтовану професійну діяльність, на підготовку вчителів на основі компетентнісного та особистісно орієнтованого підходів. Підкреслено, що система сучасної педагогічної освіти Швеції досить гнучка і задовольняє потреби суспільства в кількості та кваліфікації викладачів, при цьому педагог має можливість коригувати свій педагогічний профіль протягом усього життя. Розкрито систему підвищення кваліфікації вчителів у Швеції, яка базується на затвердженому навчальному плані, безперервному саморозвитку з урахуванням інноваційних форм та методів роботи, що визначає пріоритети професійного розвитку педагогів. Приділено увагу формуванню демократичних цінностей в освіті, які сприяють розбудові громадянського суспільства, вихованню активних громадян, які знають та вміють реалізовувати свої права, брати участь у демократичних процесах та приймати відповідальні рішення. Зроблено висновки, що у Швеції, як і в інших скандинавських країнах, є тенденція до індивідуалізації освітнього процесу, а новими орієнтирами демократичного суспільства стає міжпредметний, інтегрований характер освіти, що створює умови для формування нового погляду на свободу творчості та реалізації професіоналізму вчителя.","PeriodicalId":113315,"journal":{"name":"Comparative Professional Pedagogy","volume":"81 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116964759","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-29DOI: 10.31891/2308-4081/2022-12(2)-2
Наталя Бідюк, Віталій Третько
Статтю присвячено обґрунтуванню особливостей самомоніторингу навчальних результатів здобувачів вищої освіти в зарубіжному досвіді. З’ясовано, що здатність здобувачів до самомоніторингу навчальних результатів є однією з детермінант, які маркують рівень готовності до самостійної навчально-пізнавальної діяльності, а також однією з найважливіших умов успішного оволодіння фаховими компетентностями. Презентовано структуру самомоніторингу результатів навчання. Констатовано, що основним критерієм самомоніторингу слугує внутрішня самомотивація здобувача, яка стосується окреслення власних цілей, прагнення до їх досягнення, відчуття успішності своєї діяльності, формулювання атрибутивних суджень, розуміння цінностей навчання. Виокремлено спільні підходи зарубіжних науковців до обґрунтування доцільності підтримки й максимальної допомоги здобувачам у дотриманні належної послідовності дій під час самомоніторингу результатів навчальної та позанавчальної діяльності. Самомоніторинг – ефективна стратегія покращення академічних досягнень студентів, особливо в разі активного використання інформаційних ресурсів. Досліджено особливості зарубіжних практик формування компетентності здобувачів у самомоніторингу навчальних результатів. Схарактеризовано кроки для розвитку навичок самомоніторингу. Виокремлено три етапи самомоніторингу: продуктивний, аналітичний та планувальний. Зазначено, що серед шляхів підвищення самомоніторингу результатів навчання здобувачів у зарубіжній освітній практиці використовують такі інноваційні методи та прийоми: щоденник спостереження, наукова рефлексія зі зворотним зв’язком, експертиза, есе, рефлексивне портфоліо, відеопортфоліо, самопрезентація, самохарактеристика та ін. Зроблено висновок, що використання раціональних ідей зарубіжного досвіду в розробленні прийомів та форм самомоніторингу навчальних результатів здобувачів сприятиме підвищенню якості професійної підготовки фахівців в освітній практиці українських ЗВО.
{"title":"САМОМОНІТОРИНГ НАВЧАЛЬНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ЯК ПРЕДИКТОР ЯКОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ: ЗАРУБІЖНІ ПІДХОДИ","authors":"Наталя Бідюк, Віталій Третько","doi":"10.31891/2308-4081/2022-12(2)-2","DOIUrl":"https://doi.org/10.31891/2308-4081/2022-12(2)-2","url":null,"abstract":"Статтю присвячено обґрунтуванню особливостей самомоніторингу навчальних результатів здобувачів вищої освіти в зарубіжному досвіді. З’ясовано, що здатність здобувачів до самомоніторингу навчальних результатів є однією з детермінант, які маркують рівень готовності до самостійної навчально-пізнавальної діяльності, а також однією з найважливіших умов успішного оволодіння фаховими компетентностями. Презентовано структуру самомоніторингу результатів навчання. Констатовано, що основним критерієм самомоніторингу слугує внутрішня самомотивація здобувача, яка стосується окреслення власних цілей, прагнення до їх досягнення, відчуття успішності своєї діяльності, формулювання атрибутивних суджень, розуміння цінностей навчання. Виокремлено спільні підходи зарубіжних науковців до обґрунтування доцільності підтримки й максимальної допомоги здобувачам у дотриманні належної послідовності дій під час самомоніторингу результатів навчальної та позанавчальної діяльності. Самомоніторинг – ефективна стратегія покращення академічних досягнень студентів, особливо в разі активного використання інформаційних ресурсів. Досліджено особливості зарубіжних практик формування компетентності здобувачів у самомоніторингу навчальних результатів. Схарактеризовано кроки для розвитку навичок самомоніторингу. Виокремлено три етапи самомоніторингу: продуктивний, аналітичний та планувальний. Зазначено, що серед шляхів підвищення самомоніторингу результатів навчання здобувачів у зарубіжній освітній практиці використовують такі інноваційні методи та прийоми: щоденник спостереження, наукова рефлексія зі зворотним зв’язком, експертиза, есе, рефлексивне портфоліо, відеопортфоліо, самопрезентація, самохарактеристика та ін. Зроблено висновок, що використання раціональних ідей зарубіжного досвіду в розробленні прийомів та форм самомоніторингу навчальних результатів здобувачів сприятиме підвищенню якості професійної підготовки фахівців в освітній практиці українських ЗВО.","PeriodicalId":113315,"journal":{"name":"Comparative Professional Pedagogy","volume":"30 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125868789","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-29DOI: 10.31891/2308-4081/2022-12(2)-8
Оксана Волошина, Катерина Колеснік
У статті визначено особливості розвитку медіакомпетентності у здобувачів дошкільної освіти в країнах Європи, що є особливо актуальним в умовах впровадження в Україні Базового стандарту дошкільної освіти. Наведено трактування основних дефініцій дослідження «медіаосвіта» та «медіакомпетентність» різними науковцями. Обґрунтовано що активне поширення інформаційно-комунікаційних технологій, зниження віку користувачів цифровими пристроями, сензитивність періоду дошкільного віку відображають актуальність дослідження. Розглянуто особливості організації медіаосвіти в закладах дошкільної освіти таких європейських країн, як Німеччина, Австрія, Фінляндія, Польща. Проаналізовано документи про освіту європейських країн, в яких визначено актуальність формування медіакомпетентності здобувачів дошкільної освіти. Визначено, що у системі дошкільної освіти медіаосвіта не є окремою дисципліною, незважаючи на те, що серед компетентностей, на розвиток яких спрямований освітній процес, є ті, які дозволяють дітям дошкільного віку активно використовувати інформаційні технології, взаємодіяти в цифровому середовищі. Причиною цього є те, що впровадження медіаосвіти та формування у дітей медіакомпетентності не є обов’язковими у більшості освітніх закладів, хоча під час освітнього процесу передбачено використання інформаційно-комунікаційних технологій. Акцентовано увагу на необхідності розвитку медіакомпетентності у здобувачів дошкільної освіти, оскільки з раннього віку діти стають активними користувачами цифрових технологій і, як наслідок, у них можуть виникнути проблеми у медіапросторі.
{"title":"РОЗВИТОК МЕДІАКОМПЕТЕНТНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ: ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД","authors":"Оксана Волошина, Катерина Колеснік","doi":"10.31891/2308-4081/2022-12(2)-8","DOIUrl":"https://doi.org/10.31891/2308-4081/2022-12(2)-8","url":null,"abstract":"У статті визначено особливості розвитку медіакомпетентності у здобувачів дошкільної освіти в країнах Європи, що є особливо актуальним в умовах впровадження в Україні Базового стандарту дошкільної освіти. Наведено трактування основних дефініцій дослідження «медіаосвіта» та «медіакомпетентність» різними науковцями. Обґрунтовано що активне поширення інформаційно-комунікаційних технологій, зниження віку користувачів цифровими пристроями, сензитивність періоду дошкільного віку відображають актуальність дослідження. Розглянуто особливості організації медіаосвіти в закладах дошкільної освіти таких європейських країн, як Німеччина, Австрія, Фінляндія, Польща. Проаналізовано документи про освіту європейських країн, в яких визначено актуальність формування медіакомпетентності здобувачів дошкільної освіти. Визначено, що у системі дошкільної освіти медіаосвіта не є окремою дисципліною, незважаючи на те, що серед компетентностей, на розвиток яких спрямований освітній процес, є ті, які дозволяють дітям дошкільного віку активно використовувати інформаційні технології, взаємодіяти в цифровому середовищі. Причиною цього є те, що впровадження медіаосвіти та формування у дітей медіакомпетентності не є обов’язковими у більшості освітніх закладів, хоча під час освітнього процесу передбачено використання інформаційно-комунікаційних технологій. \u0000Акцентовано увагу на необхідності розвитку медіакомпетентності у здобувачів дошкільної освіти, оскільки з раннього віку діти стають активними користувачами цифрових технологій і, як наслідок, у них можуть виникнути проблеми у медіапросторі.","PeriodicalId":113315,"journal":{"name":"Comparative Professional Pedagogy","volume":"161 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121327536","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-29DOI: 10.31891/2308-4081/2022-12(2)-12
Наталія Семініхіна
Стаття присвячена аналізу австралійського досвіду підготовки магістрів освіти в контексті мультикультурного освітнього простору. Були поставлені такі завдання: з'ясувати вимоги щодо вмінь, знань і навичок вчителів для роботи у мультикультурному просторі Австралії; дослідити шляхи підвищення якості підготовки вчителів на прикладі вивчення іноземних мов та міжкультурної комунікації для задоволення освітніх потреб оволодіння міжкультурною компетентністю. Професійна підготовка вчителів будь-якої спеціальності повинна спрямовуватися на досягнення ними трьох рівнів міжкультурної компетентності. Для нашого дослідження важливим є акцентування на багатокультурній специфіці австралійського суспільства, адже учні австралійських шкіл демонструють різноманітні культурні потреби у навчанні. Проаналізовано особливості підготовки магістрів освіти в Австралії до роботи в мультикультурному освітньому просторі. З'ясовано вимоги щодо вмінь, знань і навичок вчителів для задоволення освітніх потреб в умовах культурного розмаїття. Досліджено зміст магістерських програм та встановлено їх відповідність Національним професійним стандартам для вчителів. Охарактеризовано професійну підготовку вчителів та встановлено, що вона спрямована на формування та розвиток міжкультурної компетентності. Вивчення інструктивних документів щодо професійної підготовки і подальшого розвитку австралійських учителів показало, що професійні якості та фахові компетентності, якими вони повинні володіти для забезпечення ефективної роботи в умовах культурного розмаїття, відображені в Австралійських професійних стандартах для вчителів. У результаті аналізу змісту освітніх програм підготовки магістрів освіти в п’яти провідних університетах Австралії визначено що, як правило, програми відповідають вимогам зазначеного професійного стандарту, зокрема у контексті формування міжкультурної компетентності.
{"title":"ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ МАГІСТРІВ ОСВІТИ В УНІВЕРСИТЕТАХ АВСТРАЛІЇ ДО РОБОТИ В УМОВАХ КУЛЬТУРНОГО РОЗМАЇТТЯ (НА ПРИКЛАДІ ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ)","authors":"Наталія Семініхіна","doi":"10.31891/2308-4081/2022-12(2)-12","DOIUrl":"https://doi.org/10.31891/2308-4081/2022-12(2)-12","url":null,"abstract":"Стаття присвячена аналізу австралійського досвіду підготовки магістрів освіти в контексті мультикультурного освітнього простору. Були поставлені такі завдання: з'ясувати вимоги щодо вмінь, знань і навичок вчителів для роботи у мультикультурному просторі Австралії; дослідити шляхи підвищення якості підготовки вчителів на прикладі вивчення іноземних мов та міжкультурної комунікації для задоволення освітніх потреб оволодіння міжкультурною компетентністю. Професійна підготовка вчителів будь-якої спеціальності повинна спрямовуватися на досягнення ними трьох рівнів міжкультурної компетентності. Для нашого дослідження важливим є акцентування на багатокультурній специфіці австралійського суспільства, адже учні австралійських шкіл демонструють різноманітні культурні потреби у навчанні. \u0000Проаналізовано особливості підготовки магістрів освіти в Австралії до роботи в мультикультурному освітньому просторі. З'ясовано вимоги щодо вмінь, знань і навичок вчителів для задоволення освітніх потреб в умовах культурного розмаїття. Досліджено зміст магістерських програм та встановлено їх відповідність Національним професійним стандартам для вчителів. Охарактеризовано професійну підготовку вчителів та встановлено, що вона спрямована на формування та розвиток міжкультурної компетентності. Вивчення інструктивних документів щодо професійної підготовки і подальшого розвитку австралійських учителів показало, що професійні якості та фахові компетентності, якими вони повинні володіти для забезпечення ефективної роботи в умовах культурного розмаїття, відображені в Австралійських професійних стандартах для вчителів. У результаті аналізу змісту освітніх програм підготовки магістрів освіти в п’яти провідних університетах Австралії визначено що, як правило, програми відповідають вимогам зазначеного професійного стандарту, зокрема у контексті формування міжкультурної компетентності.","PeriodicalId":113315,"journal":{"name":"Comparative Professional Pedagogy","volume":"20 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124169833","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-29DOI: 10.31891/2308-4081/2022-12(2)-11
Anastasiia Prydoloba
The article describes the history of Applied Linguistics development. It is noted that the field of Applied Linguistics not only focuses on native, foreign and second language acquisition, but also examines how language interacts with other areas such as the media and legislation. The programs for training specialists in Applied Linguistics in the leading institutions of higher education in Canada are analyzed. In particular, attention is focused on Carleton University. Bachelor's and Master's programs in Applied Linguistics are studied. A special feature of Carleton University Bachelor’s degree program is that students have the opportunity to choose between a 4-year or 3-year program of study to obtain a degree. In addition, at Carleton University, you can combine a specialization in Applied Linguistics and Discourse Studies with an additional one in modern language studies: American Sign Language, German, Italian, Japanese, Chinese, and Spanish. A feature of Applied Linguistics programs for third- and fourth-year students is the option to choose an accelerated study program at Carleton University. Master’s degree program in Applied Linguistics, conditions and criteria for admission are described and analyzed. It is found out that there are three possible ways to complete the Master's program in Applied Linguistics and Discourse Studies: writing a thesis, a research essay or a coursework paper. It is noted that students are first registered for coursework, but at the end of the first year of the master's program they must submit a proposal for writing a research essay or thesis. It is determined that after completing a master’s level of education, a student has the opportunity to continue their studies by enrolling in Carleton University PhD program, which is unique in North America due to its innovative combination of Applied Linguistics and Discourse Studies.
{"title":"PECULIARITIES OF PROFESSIONAL TRAINING IN APPLIED LINGUISTICS AT CANADIAN UNIVERSITIES (CARLETON UNIVERSITY)","authors":"Anastasiia Prydoloba","doi":"10.31891/2308-4081/2022-12(2)-11","DOIUrl":"https://doi.org/10.31891/2308-4081/2022-12(2)-11","url":null,"abstract":"The article describes the history of Applied Linguistics development. It is noted that the field of Applied Linguistics not only focuses on native, foreign and second language acquisition, but also examines how language interacts with other areas such as the media and legislation. The programs for training specialists in Applied Linguistics in the leading institutions of higher education in Canada are analyzed. In particular, attention is focused on Carleton University. Bachelor's and Master's programs in Applied Linguistics are studied. A special feature of Carleton University Bachelor’s degree program is that students have the opportunity to choose between a 4-year or 3-year program of study to obtain a degree. In addition, at Carleton University, you can combine a specialization in Applied Linguistics and Discourse Studies with an additional one in modern language studies: American Sign Language, German, Italian, Japanese, Chinese, and Spanish. A feature of Applied Linguistics programs for third- and fourth-year students is the option to choose an accelerated study program at Carleton University. Master’s degree program in Applied Linguistics, conditions and criteria for admission are described and analyzed. It is found out that there are three possible ways to complete the Master's program in Applied Linguistics and Discourse Studies: writing a thesis, a research essay or a coursework paper. It is noted that students are first registered for coursework, but at the end of the first year of the master's program they must submit a proposal for writing a research essay or thesis. It is determined that after completing a master’s level of education, a student has the opportunity to continue their studies by enrolling in Carleton University PhD program, which is unique in North America due to its innovative combination of Applied Linguistics and Discourse Studies.","PeriodicalId":113315,"journal":{"name":"Comparative Professional Pedagogy","volume":"49 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133208410","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-29DOI: 10.31891/2308-4081/2022-12(2)-6
O. Sadovets
The paper studies progressive experience of foreign language teachers’ education at leading universities of Great Britain (the University of Sheffield, London, Lancaster, Cambridge, Southampton, and Newcastle Universities) and the USA (the University of Illinois, New York University, Princeton and Yale Universities). It is defined that to get a qualification of a foreign language teacher in both countries one must obtain a degree in foreign language education or language teaching that can be provided by different programs in either Teaching/Education or Applied Linguistics for Language Teaching/ Second Language Acquisition (the title can somewhat differ depending on the university). It is found out that in the UK and US universities the latter focus on different aspects of language study such as morphology, syntax, semantics, psycholinguistics, and translation; bilingual education; and teaching foreign languages. Standards for the Preparation of Foreign Language Teachers in both countries are analyzed. Curricula, syllabi, compulsory and elective subjects, implementation of teaching practice and scientific research for foreign language teaching (FLT) are characterized. Comparative analysis of British and American education programs aimed at FLT is carried out. Similar features include combination of professional subjects (majors) and theoretical ones; development of skills to deliver lessons, develop lesson plans, and syllabi; provision of students’ exchange programs; wide use of multimedia technologies; adaptation to individual requirements and needs of students; prevalence of individual work of students in curriculum workload; interdisciplinary character of education; differentiation and focus on realization of students’ professional goals; flexibility and diversity of educational process; and inclusion of extra-curricular activities into the content of study. Different is the essence of education programs for FLT – in the USA they are more practice-oriented, whereas in GB students gradually switch from theory to practice. British curricula for FLT are more focused on language disciplines, whereas American ones are more concentrated on the development of sociocultural competence of students.
{"title":"COMPARATIVE ANALYSIS OF FOREIGN LANGUAGE TEACHERS’ EDUCATION AT BRITISH AND AMERICAN UNIVERSITIES","authors":"O. Sadovets","doi":"10.31891/2308-4081/2022-12(2)-6","DOIUrl":"https://doi.org/10.31891/2308-4081/2022-12(2)-6","url":null,"abstract":"The paper studies progressive experience of foreign language teachers’ education at leading universities of Great Britain (the University of Sheffield, London, Lancaster, Cambridge, Southampton, and Newcastle Universities) and the USA (the University of Illinois, New York University, Princeton and Yale Universities). It is defined that to get a qualification of a foreign language teacher in both countries one must obtain a degree in foreign language education or language teaching that can be provided by different programs in either Teaching/Education or Applied Linguistics for Language Teaching/ Second Language Acquisition (the title can somewhat differ depending on the university). It is found out that in the UK and US universities the latter focus on different aspects of language study such as morphology, syntax, semantics, psycholinguistics, and translation; bilingual education; and teaching foreign languages. \u0000Standards for the Preparation of Foreign Language Teachers in both countries are analyzed. Curricula, syllabi, compulsory and elective subjects, implementation of teaching practice and scientific research for foreign language teaching (FLT) are characterized. \u0000Comparative analysis of British and American education programs aimed at FLT is carried out. Similar features include combination of professional subjects (majors) and theoretical ones; development of skills to deliver lessons, develop lesson plans, and syllabi; provision of students’ exchange programs; wide use of multimedia technologies; adaptation to individual requirements and needs of students; prevalence of individual work of students in curriculum workload; interdisciplinary character of education; differentiation and focus on realization of students’ professional goals; flexibility and diversity of educational process; and inclusion of extra-curricular activities into the content of study. Different is the essence of education programs for FLT – in the USA they are more practice-oriented, whereas in GB students gradually switch from theory to practice. British curricula for FLT are more focused on language disciplines, whereas American ones are more concentrated on the development of sociocultural competence of students.","PeriodicalId":113315,"journal":{"name":"Comparative Professional Pedagogy","volume":"23 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131037058","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-29DOI: 10.31891/2308-4081/2022-12(2)-1
Алла Коломієць
Стаття присвячена одній з актуальних проблем сучасної дошкільної освіти ‒ забезпечення цілісного розвитку дитини, її фізичних, інтелектуальних і творчих здібностей шляхом виховання, навчання, соціалізації та формування необхідних життєвих навичок. У статті аналізуються особливості впровадження експериментування як виду діяльності дітей у практику роботи закладів дошкільної освіти, що забезпечує оновлення дошкільної освіти на сучасному етапі та сприяє всебічному розвиткові особистості дитини. Визначено, що актуальною проблемою сучасної освіти є пошук ефективних шляхів виховання та розвитку креативної, ініціативної особистості, здатної до реалізації свого творчого потенціалу й дослідницької активності в різних видах діяльності. Розглянуто досвід організації експериментування як виду діяльності дітей у таких країнах Європейського Союзу, як Фінляндія, Польща, Німеччина. Автор розкриває значення, зміст, структуру проведення, методи й форми організації експериментування. Доведено, що спеціально організована дослідницька діяльність дозволяє дітям самим добувати інформацію про досліджувані об’єкти або явища, а педагогу зробити процес пізнання максимально ефективним, що задовольняє природну допитливість дошкільнят і розвиває їх пізнавальну активність. Здійснено аналіз поглядів науковців щодо експериментальної діяльності дошкільників. Описано переваги впровадження дитячого експериментування в закладах дошкільної освіти. Зазначено принципи, якими слід керуватися вихователям під час організації експериментування. Виокремлено вимоги під час організація експериментування як виду діяльності дітей. Проаналізований європейський досвід сприяє формуванню у дошкільників цілісної картини світу на основі встановлення тісних зв’язків між об’єктами та явищами навколишньої дійсності; кращому розумінню себе як індивідуальностей, своїх здібностей та можливостей; набуттю досвіду емоційно-ціннісного ставлення до світу.
{"title":"ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ЕКСПЕРИМЕНТУВАННЯ ЯК ВИДУ ДІЯЛЬНОСТІ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ: ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД","authors":"Алла Коломієць","doi":"10.31891/2308-4081/2022-12(2)-1","DOIUrl":"https://doi.org/10.31891/2308-4081/2022-12(2)-1","url":null,"abstract":"Стаття присвячена одній з актуальних проблем сучасної дошкільної освіти ‒ забезпечення цілісного розвитку дитини, її фізичних, інтелектуальних і творчих здібностей шляхом виховання, навчання, соціалізації та формування необхідних життєвих навичок. У статті аналізуються особливості впровадження експериментування як виду діяльності дітей у практику роботи закладів дошкільної освіти, що забезпечує оновлення дошкільної освіти на сучасному етапі та сприяє всебічному розвиткові особистості дитини. Визначено, що актуальною проблемою сучасної освіти є пошук ефективних шляхів виховання та розвитку креативної, ініціативної особистості, здатної до реалізації свого творчого потенціалу й дослідницької активності в різних видах діяльності. Розглянуто досвід організації експериментування як виду діяльності дітей у таких країнах Європейського Союзу, як Фінляндія, Польща, Німеччина. Автор розкриває значення, зміст, структуру проведення, методи й форми організації експериментування. Доведено, що спеціально організована дослідницька діяльність дозволяє дітям самим добувати інформацію про досліджувані об’єкти або явища, а педагогу зробити процес пізнання максимально ефективним, що задовольняє природну допитливість дошкільнят і розвиває їх пізнавальну активність. Здійснено аналіз поглядів науковців щодо експериментальної діяльності дошкільників. Описано переваги впровадження дитячого експериментування в закладах дошкільної освіти. Зазначено принципи, якими слід керуватися вихователям під час організації експериментування. Виокремлено вимоги під час організація експериментування як виду діяльності дітей. Проаналізований європейський досвід сприяє формуванню у дошкільників цілісної картини світу на основі встановлення тісних зв’язків між об’єктами та явищами навколишньої дійсності; кращому розумінню себе як індивідуальностей, своїх здібностей та можливостей; набуттю досвіду емоційно-ціннісного ставлення до світу.","PeriodicalId":113315,"journal":{"name":"Comparative Professional Pedagogy","volume":"184 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121039880","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-29DOI: 10.31891/2308-4081/2022-12(2)-13
Карина САФ’ЯН, Олег Цись, Ірина Серьогіна
У статті розглянуто питання особливостей комунікативного спрямування індивідуального стилю діяльності майбутнього викладача сфери обслуговування у європейському вимірі. Встановлено, що глобалізаційні проблеми підготовки конкурентоспроможного персоналу набули міжнародного значення, а світова інтеграція України формує потребу в забезпеченні якості професійної підготовки, за якої фаховий рівень випускників відповідає потребам ринку праці. З’ясовано, що створення Європростору спричинило низку суперечностей між необхідністю впровадження ступеневої освіти та відсутністю достатнього досвіду організації навчання іншомовного спілкування у закладах вищої освіти; потребою соціально-економічної сфери у фахівцях з професійної педагогіки (сфера послуг) та незадовільним станом кадрового забезпечення підприємств регіону. Обґрунтовано, що однією з умов вирішення проблеми є комунікативне спрямування педагогічної діяльності як засобу ефективної підготовки майбутнього викладача сфери обслуговування. Проаналізовано проблеми підготовки майбутніх викладачів сфери обслуговування. З’ясовано, що комунікативна спрямованість професійного навчання студентів сфери обслуговування передбачає організацію активного спілкування іноземною мовою у квазіпрофесійних ситуаціях та у різних формах навчально-професійної співпраці (групових, колективних, індивідуальних, аудиторних, позааудиторних). Охарактеризовано комунікативні уміння, які формуються у результаті комунікативно спрямованого професійного навчання. З’ясовано, що професійно спрямована діяльність майбутнього фахівця професійної освіти сфери обслуговування передбачає: наявність стійкої потреби в систематичному спілкуванні зі студентами в найрізноманітніших сферах готельно-ресторанного бізнесу; органічну взаємодію загальнолюдських та професійних показників комунікації; емоційне задоволення на всіх етапах спілкування; наявність здібностей до здійснення педагогічної комунікації; наявність комунікативних навичок та вмінь.
{"title":"ОСОБЛИВОСТІ КОМУНІКАТИВНОГО СПРЯМУВАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО СТИЛЮ ДІЯЛЬНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВИКЛАДАЧА СФЕРИ ОБСЛУГОВУВАННЯ: ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ВИМІР","authors":"Карина САФ’ЯН, Олег Цись, Ірина Серьогіна","doi":"10.31891/2308-4081/2022-12(2)-13","DOIUrl":"https://doi.org/10.31891/2308-4081/2022-12(2)-13","url":null,"abstract":"У статті розглянуто питання особливостей комунікативного спрямування індивідуального стилю діяльності майбутнього викладача сфери обслуговування у європейському вимірі. Встановлено, що глобалізаційні проблеми підготовки конкурентоспроможного персоналу набули міжнародного значення, а світова інтеграція України формує потребу в забезпеченні якості професійної підготовки, за якої фаховий рівень випускників відповідає потребам ринку праці. З’ясовано, що створення Європростору спричинило низку суперечностей між необхідністю впровадження ступеневої освіти та відсутністю достатнього досвіду організації навчання іншомовного спілкування у закладах вищої освіти; потребою соціально-економічної сфери у фахівцях з професійної педагогіки (сфера послуг) та незадовільним станом кадрового забезпечення підприємств регіону. Обґрунтовано, що однією з умов вирішення проблеми є комунікативне спрямування педагогічної діяльності як засобу ефективної підготовки майбутнього викладача сфери обслуговування. Проаналізовано проблеми підготовки майбутніх викладачів сфери обслуговування. З’ясовано, що комунікативна спрямованість професійного навчання студентів сфери обслуговування передбачає організацію активного спілкування іноземною мовою у квазіпрофесійних ситуаціях та у різних формах навчально-професійної співпраці (групових, колективних, індивідуальних, аудиторних, позааудиторних). Охарактеризовано комунікативні уміння, які формуються у результаті комунікативно спрямованого професійного навчання. \u0000З’ясовано, що професійно спрямована діяльність майбутнього фахівця професійної освіти сфери обслуговування передбачає: наявність стійкої потреби в систематичному спілкуванні зі студентами в найрізноманітніших сферах готельно-ресторанного бізнесу; органічну взаємодію загальнолюдських та професійних показників комунікації; емоційне задоволення на всіх етапах спілкування; наявність здібностей до здійснення педагогічної комунікації; наявність комунікативних навичок та вмінь.","PeriodicalId":113315,"journal":{"name":"Comparative Professional Pedagogy","volume":"93 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128729824","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-29DOI: 10.31891/2308-4081/2022-12(2)-4
Віталій Третько, Василь Шунков
Стаття присвячена розкриттю особливостей професійної підготовки фармацевтів у досвіді Великої Британії. Встановлено, що фармацевтична освіта у Великій Британії спрямована на отримання фахових знань, умінь та навичок для успішної реалізації в усіх потенційних напрямах кар’єри фармацевта (соціальна фармація, лікарська фармація, промислова фармація, фармацевтичні дослідження). Констатовано, що фармацевтична освіта Великої Британії докорінно змінена з 2012 р. у зв’язку із запровадженням «інтегрованих» освітніх програм підготовки майбутніх фармацевтів. Презентовано структуру фармацевтичної освіти Великої Британії. З’ясовано, що визнаною кваліфікацією, яка дозволяє професійну реєстрацію в Королівському фармацевтичному товаристві Великої Британії, є 4-річна програма MPharm, після завершення якої обов’язковою умовою є річна програма стажування (інтернатура). Охарактеризовано вимоги та основні етапи для отримання професійної кваліфікації фармацевта у Великій Британії. Проаналізовано особливості освітніх програм MPharm університетів Великої Британії: структуру, зміст, тривалість навчання, відповідність європейським освітнім стандартам. Представлено освітню програму магістра фармації (MPharm) університету Бредфорда, яка базується на 4-річній моделі «бакалавра», проаналізовано її структуру та етапи навчання. Встановлено, що для студентів, які опановують програму MPharm, передбачено чотири варіанти її завершення: отримання сертифікату вищої освіти, диплома вищої освіти, ступеня бакалавра фармацевтичних досліджень та ступеня магістра фармації. Охарактеризовано вимоги до присудження ступенів та програмні результати навчання. З’ясовано, що велика увага у підготовці майбутніх фармацевтів приділяється вивченню клінічної фармації, що у найближчому майбутньому дасть їм право виписувати рецепти. Зроблено висновок, що мета підготовки фармацевтів – це збереження та покращення здоров’я населення в результаті надання висококваліфікованої фармацевтичної допомоги.
{"title":"ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ФАРМАЦЕВТІВ В УНІВЕРСИТЕТАХ ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ","authors":"Віталій Третько, Василь Шунков","doi":"10.31891/2308-4081/2022-12(2)-4","DOIUrl":"https://doi.org/10.31891/2308-4081/2022-12(2)-4","url":null,"abstract":"Стаття присвячена розкриттю особливостей професійної підготовки фармацевтів у досвіді Великої Британії. Встановлено, що фармацевтична освіта у Великій Британії спрямована на отримання фахових знань, умінь та навичок для успішної реалізації в усіх потенційних напрямах кар’єри фармацевта (соціальна фармація, лікарська фармація, промислова фармація, фармацевтичні дослідження). Констатовано, що фармацевтична освіта Великої Британії докорінно змінена з 2012 р. у зв’язку із запровадженням «інтегрованих» освітніх програм підготовки майбутніх фармацевтів. Презентовано структуру фармацевтичної освіти Великої Британії. З’ясовано, що визнаною кваліфікацією, яка дозволяє професійну реєстрацію в Королівському фармацевтичному товаристві Великої Британії, є 4-річна програма MPharm, після завершення якої обов’язковою умовою є річна програма стажування (інтернатура). Охарактеризовано вимоги та основні етапи для отримання професійної кваліфікації фармацевта у Великій Британії. Проаналізовано особливості освітніх програм MPharm університетів Великої Британії: структуру, зміст, тривалість навчання, відповідність європейським освітнім стандартам. Представлено освітню програму магістра фармації (MPharm) університету Бредфорда, яка базується на 4-річній моделі «бакалавра», проаналізовано її структуру та етапи навчання. Встановлено, що для студентів, які опановують програму MPharm, передбачено чотири варіанти її завершення: отримання сертифікату вищої освіти, диплома вищої освіти, ступеня бакалавра фармацевтичних досліджень та ступеня магістра фармації. Охарактеризовано вимоги до присудження ступенів та програмні результати навчання. З’ясовано, що велика увага у підготовці майбутніх фармацевтів приділяється вивченню клінічної фармації, що у найближчому майбутньому дасть їм право виписувати рецепти. Зроблено висновок, що мета підготовки фармацевтів – це збереження та покращення здоров’я населення в результаті надання висококваліфікованої фармацевтичної допомоги.","PeriodicalId":113315,"journal":{"name":"Comparative Professional Pedagogy","volume":"74 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122263229","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-29DOI: 10.31891/2308-4081/2022-12(2)-9
Олександр Сутяга, Анатолій Довгань
У статті означено вплив міжнародної співпраці на реалізацію освітніх програм підготовки майбутніх юристів в американському та британському досвіді. Закцентовано увагу на особливостях соціально-правової підготовки майбутніх юристів. Соціально-правова підготовка майбутніх юристів передбачає формування системи соціальних та фахових знань та навичок, з-поміж яких важливе значення мають: емпатія, емоційний інтелект, інтерактивна взаємодія, аудитивні навички, самомотивація до професійного розвитку, креативне мислення, навички роботи у міждисциплінарній команді, навички міжкультурної комунікації, здатність працювати під тиском, надійність та самосвідомість, лідерство та ініціативність, комерційна обізнаність, управлінські якості, увага до дрібниць тощо. Проаналізовано подібні та відмінні підходи соціально-правової підготовки майбутніх юристів в британському та американському освітньому просторі. Серед відмінних ознак виокремлено терміни та тривалість навчання; умови вступу на освітні програми; профілізація та спеціалізація освітніх програм; вимоги до ліцензування та акредитації освітніх програм; сертифікація випускників; фінансова підтримка та кредитування навчання здобувачів. Значну увагу приділено практичній підготовці майбутніх юристів. Практична спрямованість юридичної освіти забезпечується освітніми заходами: майстер-класами, тренінгами, вебінарами, практичними семінарами, дискусіями в малих групах, тематичними дослідженнями, онлайн-дослідженнями, які проводять відомі юристи-практики. Наголошено на важливому значенні і ролі юридичних клінік та програм учнівства. Зроблено висновок, що країни прагнуть до уніфікації освітніх і професійних стандартів з підготовки майбутніх юристів на основі розроблення спільних критеріїв у межах міжнародної співпраці.
{"title":"ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНО-ПРАВОВОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ЮРИСТІВ: АМЕРИКАНСЬКА ТА БРИТАНСЬКА МОДЕЛІ","authors":"Олександр Сутяга, Анатолій Довгань","doi":"10.31891/2308-4081/2022-12(2)-9","DOIUrl":"https://doi.org/10.31891/2308-4081/2022-12(2)-9","url":null,"abstract":"У статті означено вплив міжнародної співпраці на реалізацію освітніх програм підготовки майбутніх юристів в американському та британському досвіді. Закцентовано увагу на особливостях соціально-правової підготовки майбутніх юристів. Соціально-правова підготовка майбутніх юристів передбачає формування системи соціальних та фахових знань та навичок, з-поміж яких важливе значення мають: емпатія, емоційний інтелект, інтерактивна взаємодія, аудитивні навички, самомотивація до професійного розвитку, креативне мислення, навички роботи у міждисциплінарній команді, навички міжкультурної комунікації, здатність працювати під тиском, надійність та самосвідомість, лідерство та ініціативність, комерційна обізнаність, управлінські якості, увага до дрібниць тощо. Проаналізовано подібні та відмінні підходи соціально-правової підготовки майбутніх юристів в британському та американському освітньому просторі. Серед відмінних ознак виокремлено терміни та тривалість навчання; умови вступу на освітні програми; профілізація та спеціалізація освітніх програм; вимоги до ліцензування та акредитації освітніх програм; сертифікація випускників; фінансова підтримка та кредитування навчання здобувачів. Значну увагу приділено практичній підготовці майбутніх юристів. Практична спрямованість юридичної освіти забезпечується освітніми заходами: майстер-класами, тренінгами, вебінарами, практичними семінарами, дискусіями в малих групах, тематичними дослідженнями, онлайн-дослідженнями, які проводять відомі юристи-практики. Наголошено на важливому значенні і ролі юридичних клінік та програм учнівства. Зроблено висновок, що країни прагнуть до уніфікації освітніх і професійних стандартів з підготовки майбутніх юристів на основі розроблення спільних критеріїв у межах міжнародної співпраці.","PeriodicalId":113315,"journal":{"name":"Comparative Professional Pedagogy","volume":"50 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124766170","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：