Pub Date : 2020-03-06DOI: 10.33766/2524-0323.89.33-44
М. А. Самбор
У статті досліджуються особливості використання юридичної термінології, по-кликаної формулювати в змісті нормативно-правових актів національного законодавства України поняття права на свободу мирних зібрань. Аналіз національного законодавства України дозволив зробити висновок про те, що для позначення права на свободу мирних зібрань законодавець використовує різні конструкції, а саме «право на свободу мирних зібрань», «право на мирні зібрання», «право збиратися мирно». Така юридична техно-логія у використанні юридичної техніки на позначення права людини не гарантує єднос-ті його розуміння та змісту, який містить у собі вказаний юридичний термін. З урахуванням викладеного пропонується внести зміни до чинного законодавства України та використовувати єдине поняття, яке найбільш повно, зрозуміло та доступно розкриє зміст, мету та механізм (алгоритм) його здійснення даного права – «право на свободу мирних зібрань».
{"title":"ОСОБЛИВОСТІ ЮРИДИЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ У ФОРМУЛЮВАННІ ПОНЯТТЯ ПРАВА НА СВОБОДУ МИРНИХ ЗІБРАНЬ","authors":"М. А. Самбор","doi":"10.33766/2524-0323.89.33-44","DOIUrl":"https://doi.org/10.33766/2524-0323.89.33-44","url":null,"abstract":"У статті досліджуються особливості використання юридичної термінології, по-кликаної формулювати в змісті нормативно-правових актів національного законодавства України поняття права на свободу мирних зібрань. Аналіз національного законодавства України дозволив зробити висновок про те, що для позначення права на свободу мирних зібрань законодавець використовує різні конструкції, а саме «право на свободу мирних зібрань», «право на мирні зібрання», «право збиратися мирно». Така юридична техно-логія у використанні юридичної техніки на позначення права людини не гарантує єднос-ті його розуміння та змісту, який містить у собі вказаний юридичний термін. З урахуванням викладеного пропонується внести зміни до чинного законодавства України та використовувати єдине поняття, яке найбільш повно, зрозуміло та доступно розкриє зміст, мету та механізм (алгоритм) його здійснення даного права – «право на свободу мирних зібрань».","PeriodicalId":152998,"journal":{"name":"Науково-теоретичний журнал «Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка»","volume":" 2","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-03-06","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141224543","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2019-09-27DOI: 10.33766/2524-0323.87.220-234
Р. Г. Валєєв, Юлія Володимирівна Герасимчук
Стаття характеризує основні підходи закордонних науковців до природи, класифікації (групування) та особливостей стрес-факторів, пов’язаних із роботою поліцейських. Автори визначили передумови дослідження стресу в роботі правоохоронців, узагальнили основні фактори стресу, притаманні поліцейській діяльності, та підтримали розподіл їх на операційні, організаційні, зовнішні та персональні. Також у роботі визначено перелік конкретних стрес-факторів у кожній виявленій групі, запропоновано напрями подальших досліджень.
{"title":"Стресори в роботі поліцейського: підходи західних науковців","authors":"Р. Г. Валєєв, Юлія Володимирівна Герасимчук","doi":"10.33766/2524-0323.87.220-234","DOIUrl":"https://doi.org/10.33766/2524-0323.87.220-234","url":null,"abstract":"Стаття характеризує основні підходи закордонних науковців до природи, класифікації (групування) та особливостей стрес-факторів, пов’язаних із роботою поліцейських. Автори визначили передумови дослідження стресу в роботі правоохоронців, узагальнили основні фактори стресу, притаманні поліцейській діяльності, та підтримали розподіл їх на операційні, організаційні, зовнішні та персональні. Також у роботі визначено перелік конкретних стрес-факторів у кожній виявленій групі, запропоновано напрями подальших досліджень.","PeriodicalId":152998,"journal":{"name":"Науково-теоретичний журнал «Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка»","volume":"73 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-09-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124282245","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2019-09-27DOI: 10.33766/2524-0323.87.310-318
О. С. Соколов
У статті розглянуті проблемні питання криміналістичного дослідження пістолетів, замаскованих під вихолощену та нейтралізовану вогнепальну зброю, шляхом внесення змін у конструкцію їх стволів та нанесення додаткових маркувань «Salve Blank». Розглядаються способи відновлення такої зброї для стрільби штатними патронами та сліди, які при цьому утворюються. Наведено приклади застосування такої зброї в злочинних цілях. Проаналізовано міжнародний досвід регулювання обігу таких виробів та запропоновано шляхи удосконалення методичного забезпечення їх криміналістичного дослідження.
{"title":"Криміналістичне дослідження замаскованої вогнепальної зброї з додатковим маркуванням «salve blank»","authors":"О. С. Соколов","doi":"10.33766/2524-0323.87.310-318","DOIUrl":"https://doi.org/10.33766/2524-0323.87.310-318","url":null,"abstract":"У статті розглянуті проблемні питання криміналістичного дослідження пістолетів, замаскованих під вихолощену та нейтралізовану вогнепальну зброю, шляхом внесення змін у конструкцію їх стволів та нанесення додаткових маркувань «Salve Blank». Розглядаються способи відновлення такої зброї для стрільби штатними патронами та сліди, які при цьому утворюються. Наведено приклади застосування такої зброї в злочинних цілях. Проаналізовано міжнародний досвід регулювання обігу таких виробів та запропоновано шляхи удосконалення методичного забезпечення їх криміналістичного дослідження.","PeriodicalId":152998,"journal":{"name":"Науково-теоретичний журнал «Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка»","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-09-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129236556","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2019-09-27DOI: 10.33766/2524-0323.87.49-58
Ю. С. Завгородня
Стаття присвячена висвітленню сучасного стану виконання державою позитивних зобов’язань щодо забезпечення прав дитини. Здійснюється дескрипція подій, які дозволяють виявити ефективність / неефективність діяльності держави щодо виконання позитивних зобов’язань у сфері забезпечення прав дитини. Указується, що існує потреба у виробленні концепції виконання позитивних зобов’язань щодо забезпечення прав дитини, яка має виходити з необхідності посиленого захисту дитини та реалізації саме інтересів дитини.
{"title":"Позитивні зобов’язання держави в контексті прав дитини: інституційний аспект (сучасний стан)","authors":"Ю. С. Завгородня","doi":"10.33766/2524-0323.87.49-58","DOIUrl":"https://doi.org/10.33766/2524-0323.87.49-58","url":null,"abstract":"Стаття присвячена висвітленню сучасного стану виконання державою позитивних зобов’язань щодо забезпечення прав дитини. Здійснюється дескрипція подій, які дозволяють виявити ефективність / неефективність діяльності держави щодо виконання позитивних зобов’язань у сфері забезпечення прав дитини. Указується, що існує потреба у виробленні концепції виконання позитивних зобов’язань щодо забезпечення прав дитини, яка має виходити з необхідності посиленого захисту дитини та реалізації саме інтересів дитини.","PeriodicalId":152998,"journal":{"name":"Науково-теоретичний журнал «Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка»","volume":"191 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-09-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130424665","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2019-09-27DOI: 10.33766/2524-0323.87.156-166
О. В. Одинцова
Статтю присвячено аналізу підстави та приводів декриміналізації незаконного виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення та пересилання канабісу без мети збуту за відсутності кваліфікуючих ознак, передбачених ч. ч. 2 та 3 ст. 309 КК України. Наведено аргументи на користь позиції, що в сучасних умовах протидія незаконному обігу канабісу без мети збуту кримінально-правовими засобами потребує удосконалення. Пропонується декриміналізувати назаконні дії з канабісом в незначних розмірах і передбачити за них адміністративну відповідальність за ст. 44 КУпАП за умов, що в діях винної особи відсутні такі кваліфікуючі ознаки, передбачені ч. ч. 2 та 3 ст. 309 КК України, як вчинення цих дій за попередньою змовою групою осіб; протягом року після засудження за ст. 309 КК України; із залученням неповнолітнього.
{"title":"До питання щодо декриміналізації обігу канабісу в незначних розмірах","authors":"О. В. Одинцова","doi":"10.33766/2524-0323.87.156-166","DOIUrl":"https://doi.org/10.33766/2524-0323.87.156-166","url":null,"abstract":"Статтю присвячено аналізу підстави та приводів декриміналізації незаконного виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення та пересилання канабісу без мети збуту за відсутності кваліфікуючих ознак, передбачених ч. ч. 2 та 3 ст. 309 КК України. Наведено аргументи на користь позиції, що в сучасних умовах протидія незаконному обігу канабісу без мети збуту кримінально-правовими засобами потребує удосконалення. Пропонується декриміналізувати назаконні дії з канабісом в незначних розмірах і передбачити за них адміністративну відповідальність за ст. 44 КУпАП за умов, що в діях винної особи відсутні такі кваліфікуючі ознаки, передбачені ч. ч. 2 та 3 ст. 309 КК України, як вчинення цих дій за попередньою змовою групою осіб; протягом року після засудження за ст. 309 КК України; із залученням неповнолітнього.","PeriodicalId":152998,"journal":{"name":"Науково-теоретичний журнал «Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка»","volume":"2017 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-09-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132855165","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2019-09-27DOI: 10.33766/2524-0323.87.26-35
О. Я. Буткова
У статті розкрито конституційно-правові засади здійснення громадської експертизи діяльності Національної поліції України. Зазначено, що першочергово громадська експертиза повинна проводитися щодо діяльності тих органів публічної влади, які користуються найменшою довірою громадськості, та щодо діяльності яких у суспільстві виникає найбільше запитань. Одним із таких органів є Національна поліція України. Визначено зміст та значення громадської експертизи діяльності Національної поліції України.
{"title":"Конституційно-правові засади здійснення громадської експертизи діяльності Національної поліції України","authors":"О. Я. Буткова","doi":"10.33766/2524-0323.87.26-35","DOIUrl":"https://doi.org/10.33766/2524-0323.87.26-35","url":null,"abstract":"У статті розкрито конституційно-правові засади здійснення громадської експертизи діяльності Національної поліції України. Зазначено, що першочергово громадська експертиза повинна проводитися щодо діяльності тих органів публічної влади, які користуються найменшою довірою громадськості, та щодо діяльності яких у суспільстві виникає найбільше запитань. Одним із таких органів є Національна поліція України. Визначено зміст та значення громадської експертизи діяльності Національної поліції України.","PeriodicalId":152998,"journal":{"name":"Науково-теоретичний журнал «Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка»","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-09-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125797643","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2019-09-27DOI: 10.33766/2524-0323.87.145-156
Р. О. Мовчан
У статті розглянуто питання родового об’єкта злочинів проти власності. Проаналізовано позиції вчених щодо відповідної проблематики. Виснувано про потребу застосування комплексного економіко-юридичного підходу при формулюванні родового об’єкта злочинів проти власності. За результатами написання статті запропоновано авторське визначення родового об’єкта злочинів проти власності.
{"title":"Ще раз про родовий об’єкт злочинів проти власності","authors":"Р. О. Мовчан","doi":"10.33766/2524-0323.87.145-156","DOIUrl":"https://doi.org/10.33766/2524-0323.87.145-156","url":null,"abstract":"У статті розглянуто питання родового об’єкта злочинів проти власності. Проаналізовано позиції вчених щодо відповідної проблематики. Виснувано про потребу застосування комплексного економіко-юридичного підходу при формулюванні родового об’єкта злочинів проти власності. За результатами написання статті запропоновано авторське визначення родового об’єкта злочинів проти власності.","PeriodicalId":152998,"journal":{"name":"Науково-теоретичний журнал «Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка»","volume":"29 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-09-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122313981","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2019-09-27DOI: 10.33766/2524-0323.87.36-49
У.Б. Воробель
Стаття присвячена дослідженню формування та розвитку інституту експерта з питань права, а також особливості його законодавчого регулювання та функціонування в праві держав романо-германської правової сім’ї, зокрема в таких державах, як Франція, Німеччина, Польща, Бразилія та Мексика. Встановлено, що нині amicus curiae – це суб’єкт, котрий не бере участі в судовому процесі в якості сторони, однак володіє виключними юридичними або професійними знаннями з важливої теми, яка має місце в конкретній справі, та пропонує увазі суду певну думку, позицію з того чи іншого питання, що сприяє обґрунтуванню судом своїх мотивів у прийнятті рішення в конкретній, як правило, складній правовій ситуації.
{"title":"Інститут «amicus curiae» в праві держав романо-германської правової сім’ї","authors":"У.Б. Воробель","doi":"10.33766/2524-0323.87.36-49","DOIUrl":"https://doi.org/10.33766/2524-0323.87.36-49","url":null,"abstract":"Стаття присвячена дослідженню формування та розвитку інституту експерта з питань права, а також особливості його законодавчого регулювання та функціонування в праві держав романо-германської правової сім’ї, зокрема в таких державах, як Франція, Німеччина, Польща, Бразилія та Мексика. Встановлено, що нині amicus curiae – це суб’єкт, котрий не бере участі в судовому процесі в якості сторони, однак володіє виключними юридичними або професійними знаннями з важливої теми, яка має місце в конкретній справі, та пропонує увазі суду певну думку, позицію з того чи іншого питання, що сприяє обґрунтуванню судом своїх мотивів у прийнятті рішення в конкретній, як правило, складній правовій ситуації.","PeriodicalId":152998,"journal":{"name":"Науково-теоретичний журнал «Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка»","volume":"96 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-09-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122219924","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2019-09-27DOI: 10.33766/2524-0323.87.234-244
Я. В. Гріненко
У статті наголошено на актуальності теми та обґрунтовано визначення основних пріоритетів організаційно-правових засад діяльності Збройних Сил України. Надано авторське бачення визначення категорії «система суб’єктів протидії злочинності». Охарактеризована сучасна система суб’єктів протидії злочинності та визначено місце Збройних Сил України в цій системі. Охарактеризований сучасний стан нормативно-правового регулювання Збройних Сил України у сфері протидії злочинності.
{"title":"Збройні сили України як суб’єкт протидії злочинності","authors":"Я. В. Гріненко","doi":"10.33766/2524-0323.87.234-244","DOIUrl":"https://doi.org/10.33766/2524-0323.87.234-244","url":null,"abstract":"У статті наголошено на актуальності теми та обґрунтовано визначення основних пріоритетів організаційно-правових засад діяльності Збройних Сил України. Надано авторське бачення визначення категорії «система суб’єктів протидії злочинності». Охарактеризована сучасна система суб’єктів протидії злочинності та визначено місце Збройних Сил України в цій системі. Охарактеризований сучасний стан нормативно-правового регулювання Збройних Сил України у сфері протидії злочинності.","PeriodicalId":152998,"journal":{"name":"Науково-теоретичний журнал «Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка»","volume":"17 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-09-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123142276","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2019-09-27DOI: 10.33766/2524-0323.87.14-25
Я. О. Берназюк
Статтю присвячено розкриттю правової природи принципу змагальності судового процесу. Обґрунтовано, що принцип змагальності є невід’ємною складовою права на справедливий судовий розгляд. Досліджено практику застосування принципу змагальності в рішеннях Європейського суду з прав людини та національних судах України. Зроблено висновок, що принцип змагальності прийнято розглядати як основоположний компонент концепції «справедливого судового розгляду» в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції, що також містить споріднені принципи рівності сторін у процесі та принцип ефективної участі.
{"title":"Принцип змагальності судового процесу як складова права на справедливий судовий розгляд","authors":"Я. О. Берназюк","doi":"10.33766/2524-0323.87.14-25","DOIUrl":"https://doi.org/10.33766/2524-0323.87.14-25","url":null,"abstract":"Статтю присвячено розкриттю правової природи принципу змагальності судового процесу. Обґрунтовано, що принцип змагальності є невід’ємною складовою права на справедливий судовий розгляд. Досліджено практику застосування принципу змагальності в рішеннях Європейського суду з прав людини та національних судах України. Зроблено висновок, що принцип змагальності прийнято розглядати як основоположний компонент концепції «справедливого судового розгляду» в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції, що також містить споріднені принципи рівності сторін у процесі та принцип ефективної участі.","PeriodicalId":152998,"journal":{"name":"Науково-теоретичний журнал «Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка»","volume":"15 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-09-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123350318","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：