Pub Date : 2021-12-20DOI: 10.31734/agroengineering2021.25.157
Назар Коваль
Виконано аналіз наукових праць та предметної галузі. Обґрунтовано доцільність розроблення функціональних моделей процесів інформаційної технології та обґрунтування архітектури інформаційної системи оперативного планування заготівлі молока на території громад. Вони забезпечать якісне проєктування відповідних інформаційних систем і технологій, а також прийняття безпомилкових управлінських рішень. Запропонована інформаційна технологія оперативного планування заготівлі молока на території громад. Вона враховує особливості предметної області та передбачає виконання п’яти взаємозв’язаних груп процесів. Зазначені процеси дозволяють проводити збір, обробку і збереження даних. Розроблені функціональні моделі відображають управлінський процес оперативного планування. Це лежить в основі прийняття якісних управлінських рішень щодо формування оперативних планів та нарядів на виконання робіт. Запропонована архітектура інформаційної системи оперативного планування заготівлі молока на території громад передбачає створення п’яти взаємопов’язаних підсистем, які пов’язані з базою даних. Зазначена інформаційна система являє собою програмний додаток. Він забезпечує підтримку прийняття управлінських рішень під час оперативного планування заготівлі молока на території громад. Користувачі (виробники молока) інформаційної системи мають доступ до візуалізованих даних. До цих даних належить обсяг постачання молока в переробний цех за заданий період, а також його вартість відповідно до укладених угод. Адміністратор (проєктний менеджер цеху переробки молока) має доступ до даних усіх користувачів. Окрім того, адміністратор має доступ до сформованих оперативних планів заготівлі молока на території громади для окремої доби та нарядів на виконання робіт.
{"title":"Функціональні моделі інформаційної технології та архітектура інформаційної системи оперативного планування заготівлі молока на території громад","authors":"Назар Коваль","doi":"10.31734/agroengineering2021.25.157","DOIUrl":"https://doi.org/10.31734/agroengineering2021.25.157","url":null,"abstract":"Виконано аналіз наукових праць та предметної галузі. Обґрунтовано доцільність розроблення функціональних моделей процесів інформаційної технології та обґрунтування архітектури інформаційної системи оперативного планування заготівлі молока на території громад. Вони забезпечать якісне проєктування відповідних інформаційних систем і технологій, а також прийняття безпомилкових управлінських рішень. Запропонована інформаційна технологія оперативного планування заготівлі молока на території громад. Вона враховує особливості предметної області та передбачає виконання п’яти взаємозв’язаних груп процесів. Зазначені процеси дозволяють проводити збір, обробку і збереження даних. Розроблені функціональні моделі відображають управлінський процес оперативного планування. Це лежить в основі прийняття якісних управлінських рішень щодо формування оперативних планів та нарядів на виконання робіт. Запропонована архітектура інформаційної системи оперативного планування заготівлі молока на території громад передбачає створення п’яти взаємопов’язаних підсистем, які пов’язані з базою даних. Зазначена інформаційна система являє собою програмний додаток. Він забезпечує підтримку прийняття управлінських рішень під час оперативного планування заготівлі молока на території громад. Користувачі (виробники молока) інформаційної системи мають доступ до візуалізованих даних. До цих даних належить обсяг постачання молока в переробний цех за заданий період, а також його вартість відповідно до укладених угод. Адміністратор (проєктний менеджер цеху переробки молока) має доступ до даних усіх користувачів. Окрім того, адміністратор має доступ до сформованих оперативних планів заготівлі молока на території громади для окремої доби та нарядів на виконання робіт.","PeriodicalId":212860,"journal":{"name":"Bulletin of Lviv National Agrarian University Agroengineering Research","volume":"7 1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127528747","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-12-20DOI: 10.31734/agroengineering2021.25.127
І. Г. Стукалець, Сергій Коробка, Роман Цонинець
У роботі запропоновано сучасний підхід до моделювання геометричної форми верхнього спойлера-обтічника кабіни вантажного автомобіля за результатами проведеного імітаційного моделювання руху вантажного автомобіля з визначенням коефіцієнта лобового опору з метою зменшення коефіцієнта лобового опору повітря. Аналіз динаміки автомобіля і наукових праць стосовно аеродинаміки транспортних засобів, а також сучасних методик проведення аеродинамічних досліджень автомобілів і технологій виробництва кузовних та начіпних елементів кузовів автомобілів дав змогу визначити підходи до моделювання геометричних форм елементів кузова транспортних засобів на прикладі верхнього спойлера-обтічника кабіни вантажного автомобіля. Спойлери кабіни вантажного автомобіля різних геометричних форм змодельовано в CAD-системі SolidWorks з використанням поверхневого та твердотілого моделювання. Здійснено імітаційне моделювання руху автомобіля в середовищі модуля гідрогазодинамічного дослідження SolidWorks Flow Simulation, що дало змогу встановити траєкторії руху потоків повітря під час руху автомобіля. На підставі одержаних траєкторій руху повітря, що обтікає автомобіль, визначено контури та напрямні в різних проєкціях та перерізах із наступним використанням їх для геометричного моделювання форми спойлера кабіни складної геометричної форми. На підставі проведених досліджень встановлено значення сили опору повітря на поверхнях автомобіля, побудовано діаграми швидкостей руху повітря та його траєкторій; розраховано значення коефіцієнта лобового опору для кожного з варіантів використання спойлерів різних геометричних форм. Визначено та змодельовано геометричну форму спойлера, яка забезпечує найкращі результати з мінімальним значенням коефіцієнта лобового опору.
{"title":"Використання SolidWorks Flow Simulation під час моделювання геометричних форм деталей кузовів автомобілів","authors":"І. Г. Стукалець, Сергій Коробка, Роман Цонинець","doi":"10.31734/agroengineering2021.25.127","DOIUrl":"https://doi.org/10.31734/agroengineering2021.25.127","url":null,"abstract":"У роботі запропоновано сучасний підхід до моделювання геометричної форми верхнього спойлера-обтічника кабіни вантажного автомобіля за результатами проведеного імітаційного моделювання руху вантажного автомобіля з визначенням коефіцієнта лобового опору з метою зменшення коефіцієнта лобового опору повітря. \u0000Аналіз динаміки автомобіля і наукових праць стосовно аеродинаміки транспортних засобів, а також сучасних методик проведення аеродинамічних досліджень автомобілів і технологій виробництва кузовних та начіпних елементів кузовів автомобілів дав змогу визначити підходи до моделювання геометричних форм елементів кузова транспортних засобів на прикладі верхнього спойлера-обтічника кабіни вантажного автомобіля. \u0000Спойлери кабіни вантажного автомобіля різних геометричних форм змодельовано в CAD-системі SolidWorks з використанням поверхневого та твердотілого моделювання. Здійснено імітаційне моделювання руху автомобіля в середовищі модуля гідрогазодинамічного дослідження SolidWorks Flow Simulation, що дало змогу встановити траєкторії руху потоків повітря під час руху автомобіля. На підставі одержаних траєкторій руху повітря, що обтікає автомобіль, визначено контури та напрямні в різних проєкціях та перерізах із наступним використанням їх для геометричного моделювання форми спойлера кабіни складної геометричної форми. На підставі проведених досліджень встановлено значення сили опору повітря на поверхнях автомобіля, побудовано діаграми швидкостей руху повітря та його траєкторій; розраховано значення коефіцієнта лобового опору для кожного з варіантів використання спойлерів різних геометричних форм. Визначено та змодельовано геометричну форму спойлера, яка забезпечує найкращі результати з мінімальним значенням коефіцієнта лобового опору.","PeriodicalId":212860,"journal":{"name":"Bulletin of Lviv National Agrarian University Agroengineering Research","volume":"93 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129876923","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-12-20DOI: 10.31734/agroengineering2021.25.113
Олег Калахан
На підставі кореляційних змін на поверхні й електродного потенціалу ідентифіковано характерні ділянки, які відповідають окремим етапам процесу корозійної багатоциклової втоми титанових сплавів різного структурно-фазового стану: руйнування захисних оксидних плівок; пасивація свіжоутворених поверхонь (СУП); утворення мікротріщин та їх розвиток у макротріщину; субкритичний ріст магістральної тріщини та спонтанне руйнування. Утворення захисних оксидних плівок на недеформованих і циклічно деформованих титанових a- і (a+b)-сплавах констатували, усуваючи з їхньої поверхні оксиди і визначаючи зміщення потенціалу та поведінку за зовнішньої поляризації, а також після призупинення оновлення поверхні – за швидкістю зміни електродного потенціалу та струму. З’ясовано, що потенціал СУП титанових сплавів (t = 5 ms) знешляхетнюється та наближається до величини зворотного потенціалу анодної реакції Ті + Н2О = ТіО + 2Н+ + 2 (j0а = –1,31 V), неоднозначно залежить від концентрації Cl–-іонів в діапазоні 0,1–1,5 N розчинів NaCl. Регенерація пасивності сплавів у перші секунди відбувається за лінійним законом із подальшим уповільненням і стабілізацією до 1 h. Регенерація пасивності циклічно деформованих сплавів характеризується етапною зміною і потенціалу, і струму. На перших етапах їхній спад описується прямою лінією в координатах напруга (струм) – логарифм часу експозиції за різних кутових коефіцієнтів. На третьому етапі потенціал СУП досягає значення, що дорівнює потенціалу сплаву до оновлення поверхні. Характер зміни i–t кривих без і за наявності деформацій однаковий, але під дією деформації струм знижується швидше і за час експозиції до 10 s зменшується до стаціонарного значення.
{"title":"Електрохімічні закономірності корозійно-механічного руйнування титанових сплавів","authors":"Олег Калахан","doi":"10.31734/agroengineering2021.25.113","DOIUrl":"https://doi.org/10.31734/agroengineering2021.25.113","url":null,"abstract":"На підставі кореляційних змін на поверхні й електродного потенціалу ідентифіковано характерні ділянки, які відповідають окремим етапам процесу корозійної багатоциклової втоми титанових сплавів різного структурно-фазового стану: руйнування захисних оксидних плівок; пасивація свіжоутворених поверхонь (СУП); утворення мікротріщин та їх розвиток у макротріщину; субкритичний ріст магістральної тріщини та спонтанне руйнування. Утворення захисних оксидних плівок на недеформованих і циклічно деформованих титанових a- і (a+b)-сплавах констатували, усуваючи з їхньої поверхні оксиди і визначаючи зміщення потенціалу та поведінку за зовнішньої поляризації, а також після призупинення оновлення поверхні – за швидкістю зміни електродного потенціалу та струму. З’ясовано, що потенціал СУП титанових сплавів (t = 5 ms) знешляхетнюється та наближається до величини зворотного потенціалу анодної реакції Ті + Н2О = ТіО + 2Н+ + 2 (j0а = –1,31 V), неоднозначно залежить від концентрації Cl–-іонів в діапазоні 0,1–1,5 N розчинів NaCl. Регенерація пасивності сплавів у перші секунди відбувається за лінійним законом із подальшим уповільненням і стабілізацією до 1 h. Регенерація пасивності циклічно деформованих сплавів характеризується етапною зміною і потенціалу, і струму. На перших етапах їхній спад описується прямою лінією в координатах напруга (струм) – логарифм часу експозиції за різних кутових коефіцієнтів. На третьому етапі потенціал СУП досягає значення, що дорівнює потенціалу сплаву до оновлення поверхні. Характер зміни i–t кривих без і за наявності деформацій однаковий, але під дією деформації струм знижується швидше і за час експозиції до 10 s зменшується до стаціонарного значення.","PeriodicalId":212860,"journal":{"name":"Bulletin of Lviv National Agrarian University Agroengineering Research","volume":"24 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124733915","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-12-20DOI: 10.31734/agroengineering2021.25.120
Віктор Семерак, Йосип Лучко, Олександр Васильович Пономаренко, Володимир Косарчин
Довгострокова безвідмовна робота газових турбін значною мірою залежить від здатності матеріалів працювати за високих температур і дії агресивного попелу і продуктів згоряння. Значення цієї температури залежно від типу турбіни є в межах 960–1300 °С, а в деяких видів турбін буває навіть вище. З цією метою розробляються нові сплави, композиційні та інші матеріали, а також технології підвищення жаростійкості і жароміцності деталей газових турбін за допомогою формування поверхневих шарів з відповідними фізико-механічними властивостями. Однак найефективнішим і найбільш широковживаним способом забезпечення жароміцності та корозійної стійкості конструкційних елементів гарячого тракту газотурбінних двигунів є нанесення поверхневих покриттів. Побудовано математичну модель для оболонки довільної форми з одностороннім та двостороннім багатошаровими тонкими покриттями, поверхні якої контактують із зовнішніми середовищами різних температур. За допомогою операторного методу розв’язок тримірної задачі теплопровідності оболонки з покриттям зведено до системи двох диференціальних рівнянь для інтегральних характеристик температури. Одержано в замкнутому вигляді точні розв’язки стаціонарних та нестаціонарних задач теплопровідності для круглої пластини та диска з двосторонніми тонкими багатошаровими покриттями. Розрахунки проводилися для суцільної круглої пластини. З представлених результатів розрахунків температури плити видно, що ігнорування покриттів завищує розрахункову температуру приблизно на 100 °С. З розподілу напружень ми спостерігаємо протилежну картину. Врахування покриттів дає зниження значення напружень приблизно на 70 МПа до центру пластини, а також до центру і до краю пластини.
{"title":"Визначення температури в круглій пластині з багатошаровими покриттями","authors":"Віктор Семерак, Йосип Лучко, Олександр Васильович Пономаренко, Володимир Косарчин","doi":"10.31734/agroengineering2021.25.120","DOIUrl":"https://doi.org/10.31734/agroengineering2021.25.120","url":null,"abstract":"Довгострокова безвідмовна робота газових турбін значною мірою залежить від здатності матеріалів працювати за високих температур і дії агресивного попелу і продуктів згоряння. Значення цієї температури залежно від типу турбіни є в межах 960–1300 °С, а в деяких видів турбін буває навіть вище. З цією метою розробляються нові сплави, композиційні та інші матеріали, а також технології підвищення жаростійкості і жароміцності деталей газових турбін за допомогою формування поверхневих шарів з відповідними фізико-механічними властивостями. \u0000Однак найефективнішим і найбільш широковживаним способом забезпечення жароміцності та корозійної стійкості конструкційних елементів гарячого тракту газотурбінних двигунів є нанесення поверхневих покриттів. \u0000Побудовано математичну модель для оболонки довільної форми з одностороннім та двостороннім багатошаровими тонкими покриттями, поверхні якої контактують із зовнішніми середовищами різних температур. За допомогою операторного методу розв’язок тримірної задачі теплопровідності оболонки з покриттям зведено до системи двох диференціальних рівнянь для інтегральних характеристик температури. Одержано в замкнутому вигляді точні розв’язки стаціонарних та нестаціонарних задач теплопровідності для круглої пластини та диска з двосторонніми тонкими багатошаровими покриттями. \u0000Розрахунки проводилися для суцільної круглої пластини. З представлених результатів розрахунків температури плити видно, що ігнорування покриттів завищує розрахункову температуру приблизно на 100 °С. З розподілу напружень ми спостерігаємо протилежну картину. Врахування покриттів дає зниження значення напружень приблизно на 70 МПа до центру пластини, а також до центру і до краю пластини.","PeriodicalId":212860,"journal":{"name":"Bulletin of Lviv National Agrarian University Agroengineering Research","volume":"100 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128906655","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-12-20DOI: 10.31734/agroengineering2021.25.042
В’ячеслав Пасіка, Петро Коруняк, Володимир Зохнюк, Дмитрович Єршов Роман
Кінематичні характеристики ланок і окремих точок механізму визначені методом замкнутих геометричних контурів та методом проєктування планів. Сили взаємодії між ланками механізму визначені методом кінетостатики, а зрівноважувальний момент – розглядом динамічної рівноваги корби. Також зрівноважувальний момент визначений методом балансу потужностей. Похибка не перевищує 10-12 %, що вказує на коректність проведеного аналізування. Отримані аналітичні залежності готові до програмування. Результати досліджень подані у вигляді графічних залежностей кінематичних параметрів різця, зрівноважувального моменту, зведених до урухомчої ланки моменту сил опору та моменту інерції, реакції між стояком і поковзнем від кута обертання корби. В обертальних кінематичних парах побудовані годографи реакцій. Наведена динамічна і математична модель руху механізму і визначені її параметри. Показано технологію визначення потужності електродвигуна на прикладі механізму довбального верстата, де момент рушійних сил залежить від кутової швидкості, а момент інерції – різко нелінійна функція. Стійку ділянку роботи електродвигуна апроксимовано прямою лінією, а момент сил опору – вектором значень. Для забезпечення руху різця з квазінульовою швидкістю у середині кінематичного циклу запропоновано: застосувати механізм, в якому довжину корби потрібно змінювати за заданою програмою залежно від кута повороту корби; синтезувати новий або використати відомий закон зміни довжини корби, за якого рух різця відбуватиметься без м’яких ударів із ділянкою квазінульової швидкості різця у середині кінематичного циклу.
{"title":"Динамічне аналізування механізму довбального верстата","authors":"В’ячеслав Пасіка, Петро Коруняк, Володимир Зохнюк, Дмитрович Єршов Роман","doi":"10.31734/agroengineering2021.25.042","DOIUrl":"https://doi.org/10.31734/agroengineering2021.25.042","url":null,"abstract":"Кінематичні характеристики ланок і окремих точок механізму визначені методом замкнутих геометричних контурів та методом проєктування планів. Сили взаємодії між ланками механізму визначені методом кінетостатики, а зрівноважувальний момент – розглядом динамічної рівноваги корби. Також зрівноважувальний момент визначений методом балансу потужностей. Похибка не перевищує 10-12 %, що вказує на коректність проведеного аналізування. Отримані аналітичні залежності готові до програмування. \u0000Результати досліджень подані у вигляді графічних залежностей кінематичних параметрів різця, зрівноважувального моменту, зведених до урухомчої ланки моменту сил опору та моменту інерції, реакції між стояком і поковзнем від кута обертання корби. В обертальних кінематичних парах побудовані годографи реакцій. \u0000Наведена динамічна і математична модель руху механізму і визначені її параметри. Показано технологію визначення потужності електродвигуна на прикладі механізму довбального верстата, де момент рушійних сил залежить від кутової швидкості, а момент інерції – різко нелінійна функція. Стійку ділянку роботи електродвигуна апроксимовано прямою лінією, а момент сил опору – вектором значень. \u0000Для забезпечення руху різця з квазінульовою швидкістю у середині кінематичного циклу запропоновано: застосувати механізм, в якому довжину корби потрібно змінювати за заданою програмою залежно від кута повороту корби; синтезувати новий або використати відомий закон зміни довжини корби, за якого рух різця відбуватиметься без м’яких ударів із ділянкою квазінульової швидкості різця у середині кінематичного циклу.","PeriodicalId":212860,"journal":{"name":"Bulletin of Lviv National Agrarian University Agroengineering Research","volume":"396 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126754205","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-12-20DOI: 10.31734/agroengineering2021.25.063
Петро Коруняк, І. С. Керницький, Сергій Баранович, Іван Малик, Роман Беспалов
Основою розвитку машинобудування є підвищення ефективності виробництва, збільшення випуску продукції і підвищення її якості за одночасного зниження трудових витрат, поліпшення організації та управління виробництвом. Це забезпечується вдосконаленням існуючих і впровадженням нових видів устаткування, технологічних процесів і засобів їх механізації та автоматизації. Вдосконалення засобів автоматизації здійснюється як створенням засобів автоматизації існуючого устаткування з метою підвищення його ефективності, так і створенням нових технологічних комплексів, де пов’язані питання підвищення продуктивності, надійності, рівня автоматизації, якості продукції тощо. Найбільш трудомісткими з погляду автоматизації вважаються процеси, які пов’язані з необхідним орієнтуванням виробів під час, наприклад, оброблення, складання, контролю, пакування тощо. Для його реалізації найефективнішим є вібраційне устаткування, завдяки якому здійснюється орієнтування виробів у необхідне положення та переміщення їх на робочу позицію або в технологічне обладнання. Важливого значення, з погляду підвищення ефективності роботи існуючих систем під час спряження деталей, а також позиціонування їх у взаємодії з маніпуляторами набуває застосування у виробничих процесах специфічних вібраційних транспортувальних пристроїв. Їх суттєвою особливістю є те, що переміщення виробу здійснюється не в результаті сумісного руху з робочим органом, а внаслідок вібрації останнього. Ця обставина визначає низку важливих технологічних та експлуатаційних переваг. Використання електромагнітного приводу в таких пристроях дає змогу реалізувати необхідність частого майже миттєвого безінерційного їх урухомлення (увімкнення і вимкнення), а також плавне регулювання швидкості та зміни напрямку руху. Пристрої створені за структурною схемою транспортерів з незалежним багатокомпонентним збуренням коливань та електромагнітним приводом у дво-, три- і багатомасових коливальних системах з комбінованими пружними системами, що робить їх універсальними, уможливлює реалізацію різних режимів вібротранспортування, дистанційного або програмного керування роботою тощо.
{"title":"Вібраційне маніпулювання виробами","authors":"Петро Коруняк, І. С. Керницький, Сергій Баранович, Іван Малик, Роман Беспалов","doi":"10.31734/agroengineering2021.25.063","DOIUrl":"https://doi.org/10.31734/agroengineering2021.25.063","url":null,"abstract":"Основою розвитку машинобудування є підвищення ефективності виробництва, збільшення випуску продукції і підвищення її якості за одночасного зниження трудових витрат, поліпшення організації та управління виробництвом. Це забезпечується вдосконаленням існуючих і впровадженням нових видів устаткування, технологічних процесів і засобів їх механізації та автоматизації. Вдосконалення засобів автоматизації здійснюється як створенням засобів автоматизації існуючого устаткування з метою підвищення його ефективності, так і створенням нових технологічних комплексів, де пов’язані питання підвищення продуктивності, надійності, рівня автоматизації, якості продукції тощо. \u0000Найбільш трудомісткими з погляду автоматизації вважаються процеси, які пов’язані з необхідним орієнтуванням виробів під час, наприклад, оброблення, складання, контролю, пакування тощо. Для його реалізації найефективнішим є вібраційне устаткування, завдяки якому здійснюється орієнтування виробів у необхідне положення та переміщення їх на робочу позицію або в технологічне обладнання. \u0000Важливого значення, з погляду підвищення ефективності роботи існуючих систем під час спряження деталей, а також позиціонування їх у взаємодії з маніпуляторами набуває застосування у виробничих процесах специфічних вібраційних транспортувальних пристроїв. Їх суттєвою особливістю є те, що переміщення виробу здійснюється не в результаті сумісного руху з робочим органом, а внаслідок вібрації останнього. Ця обставина визначає низку важливих технологічних та експлуатаційних переваг. Використання електромагнітного приводу в таких пристроях дає змогу реалізувати необхідність частого майже миттєвого безінерційного їх урухомлення (увімкнення і вимкнення), а також плавне регулювання швидкості та зміни напрямку руху. \u0000Пристрої створені за структурною схемою транспортерів з незалежним багатокомпонентним збуренням коливань та електромагнітним приводом у дво-, три- і багатомасових коливальних системах з комбінованими пружними системами, що робить їх універсальними, уможливлює реалізацію різних режимів вібротранспортування, дистанційного або програмного керування роботою тощо.","PeriodicalId":212860,"journal":{"name":"Bulletin of Lviv National Agrarian University Agroengineering Research","volume":"38 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133278086","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-12-20DOI: 10.31734/agroengineering2021.25.036
Ярослав Семен, Олександр Васильович Пономаренко, Олег Крупич, С.І. Левко
Проведено теоретичні дослідження і запропоновано модель зубка часнику, сформованого на центральному стрижні головки часнику, який розглядається в декартовій системі координат як частина кулі відповідного радіуса, об’єм якої обмежений двома меридіональними площинами з двогранним кутом між ними та однією площиною, що лежить в основі зубка і є перпендикулярною до двох інших з урахуванням діаметра центрального стрижня головки часнику, на якому сформовані зубки і який вважається циліндром певного радіуса і висоти. Отримано аналітичні залежності, що дозволяють знайти масу зубка часнику, сформованого на центральному стрижні головки часнику, з урахуванням однорідності тіл однакової густини окремо для центрального стрижня і зубка, центр ваги якого лежить у площині симетрії, що поділяє зубок навпіл за висотою. Наведено розрахункову схему й отримано аналітичні залежності для визначення координат центра ваги зубка часнику з використанням методу додатних і відʼємних площ, що враховують координати центрів ваги площ кругових секторів зубка та центрального циліндричного стрижня в їх довільному поперечному перерізі. Наведено результати теоретичних досліджень, які дозволили встановити існуючий взаємозв’язок між окремими розмірно-масовими показниками і характеристиками зубків часнику, сформованих на циліндричному стрижні його головки. Проведеним аналізом отриманих результатів встановлено, що розрахункові значення об’єму, а відповідно й маси зубків зростають із збільшенням не тільки їхніх розмірів, а й форми, яка загалом залежить від сорту та індексу головки часнику. Теоретично доведено, що максимальні значення об’єму і маси притаманні зубкам з найбільшою висотою, а мінімальні, навпаки – з найменшою висотою.
{"title":"Аналітична модель зубка часнику з центральним стрижнем","authors":"Ярослав Семен, Олександр Васильович Пономаренко, Олег Крупич, С.І. Левко","doi":"10.31734/agroengineering2021.25.036","DOIUrl":"https://doi.org/10.31734/agroengineering2021.25.036","url":null,"abstract":"Проведено теоретичні дослідження і запропоновано модель зубка часнику, сформованого на центральному стрижні головки часнику, який розглядається в декартовій системі координат як частина кулі відповідного радіуса, об’єм якої обмежений двома меридіональними площинами з двогранним кутом між ними та однією площиною, що лежить в основі зубка і є перпендикулярною до двох інших з урахуванням діаметра центрального стрижня головки часнику, на якому сформовані зубки і який вважається циліндром певного радіуса і висоти. \u0000Отримано аналітичні залежності, що дозволяють знайти масу зубка часнику, сформованого на центральному стрижні головки часнику, з урахуванням однорідності тіл однакової густини окремо для центрального стрижня і зубка, центр ваги якого лежить у площині симетрії, що поділяє зубок навпіл за висотою. Наведено розрахункову схему й отримано аналітичні залежності для визначення координат центра ваги зубка часнику з використанням методу додатних і відʼємних площ, що враховують координати центрів ваги площ кругових секторів зубка та центрального циліндричного стрижня в їх довільному поперечному перерізі. \u0000Наведено результати теоретичних досліджень, які дозволили встановити існуючий взаємозв’язок між окремими розмірно-масовими показниками і характеристиками зубків часнику, сформованих на циліндричному стрижні його головки. Проведеним аналізом отриманих результатів встановлено, що розрахункові значення об’єму, а відповідно й маси зубків зростають із збільшенням не тільки їхніх розмірів, а й форми, яка загалом залежить від сорту та індексу головки часнику. \u0000Теоретично доведено, що максимальні значення об’єму і маси притаманні зубкам з найбільшою висотою, а мінімальні, навпаки – з найменшою висотою.","PeriodicalId":212860,"journal":{"name":"Bulletin of Lviv National Agrarian University Agroengineering Research","volume":"336 2","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133848319","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-12-20DOI: 10.31734/agroengineering2021.25.083
Martin Šinkora, M. Žitňák, M. Korenko, Taras Shchur, O. Pushka, Y. Gabriel
The article compares the stability of the production process of plastic optical lenses produced by the injection molding process. Moreover, it evaluates the effects caused by using very thick walls and very thin walls in plastic optical lenses. The injection process are divided into three fundamental stages. The first is the injection of plastic into the mold itself (filling). During this phase, 95–99% of the cavity volume is filled. The second phase is the so-called after-pressure, where the remaining cavity spaces are filled, and the part reaches dimensional stability. The last stage is called cooling. During the final phase, the element is solidified and becomes dimensionally stable in lower temperatures. In the current work, the authors compare the lenses that differ only in the maximum wall thickness. In the experiments, the conditions of changing pressure and injection speed were simulated. During injection, slight changes in the injection parameters may occur due to the random external influences. Those influences include the change in ambient air temperature, voltage fluctuations in the electrical system, machine vibrations, imperfect homogeneity of the material used, etc. The common process parameters that the organization uses by default were used as a basis. The after-pressure and injection pressure were changed to 102%, 105%, 98%, and 95% in the experiments. The results evaluate the proportion of non-conforming products (scrap) that appertain to each change in the parameters of production. The research proves the dependence between the thickness of the lens wall and the stability of the process. Although a higher total waste is expected for thick-walled lenses, the knowledge of the stability of the process in the production of lenses has not yet been recorded though it is a significant indicator for the production planning. It is known that a lower process stability is expected based on the design for these types of elements, and the researrchers were able to take measures to eliminate this risk and thus reduce the total waste and other negative impacts on production. Modifications to the mold can also achieve some improvement in this condition. The first step is to expand the cross-section of the inlet channel gate. The pressure is transmitted to the cavity through this cross-section. Its enlargement ensures a more even distribution of the pressure in the entire volume of the part. Another way to facilitate production is to guarantee optimal cooling of the cavity. It can be achieved by placing the cavity away from the hot runner system so that the cooling can be evenly distributed around each side of the part. The last way to solve the problem of collapse is to create a counter-deformation in the mold. That is to enlarge the cavity so that the lens sinks into the desired shape. These measures may include preventive debugging of the mold for multiple presses in case the press needs to be changed and preferably placing such elements
{"title":"Impact of the thickness of the wall of optical lenses on the production process stability","authors":"Martin Šinkora, M. Žitňák, M. Korenko, Taras Shchur, O. Pushka, Y. Gabriel","doi":"10.31734/agroengineering2021.25.083","DOIUrl":"https://doi.org/10.31734/agroengineering2021.25.083","url":null,"abstract":"The article compares the stability of the production process of plastic optical lenses produced by the injection molding process. Moreover, it evaluates the effects caused by using very thick walls and very thin walls in plastic optical lenses. The injection process are divided into three fundamental stages. The first is the injection of plastic into the mold itself (filling). During this phase, 95–99% of the cavity volume is filled. The second phase is the so-called after-pressure, where the remaining cavity spaces are filled, and the part reaches dimensional stability. The last stage is called cooling. During the final phase, the element is solidified and becomes dimensionally stable in lower temperatures. In the current work, the authors compare the lenses that differ only in the maximum wall thickness. In the experiments, the conditions of changing pressure and injection speed were simulated. During injection, slight changes in the injection parameters may occur due to the random external influences. Those influences include the change in ambient air temperature, voltage fluctuations in the electrical system, machine vibrations, imperfect homogeneity of the material used, etc. The common process parameters that the organization uses by default were used as a basis. The after-pressure and injection pressure were changed to 102%, 105%, 98%, and 95% in the experiments. The results evaluate the proportion of non-conforming products (scrap) that appertain to each change in the parameters of production. \u0000The research proves the dependence between the thickness of the lens wall and the stability of the process. Although a higher total waste is expected for thick-walled lenses, the knowledge of the stability of the process in the production of lenses has not yet been recorded though it is a significant indicator for the production planning. It is known that a lower process stability is expected based on the design for these types of elements, and the researrchers were able to take measures to eliminate this risk and thus reduce the total waste and other negative impacts on production. \u0000Modifications to the mold can also achieve some improvement in this condition. The first step is to expand the cross-section of the inlet channel gate. The pressure is transmitted to the cavity through this cross-section. Its enlargement ensures a more even distribution of the pressure in the entire volume of the part. Another way to facilitate production is to guarantee optimal cooling of the cavity. It can be achieved by placing the cavity away from the hot runner system so that the cooling can be evenly distributed around each side of the part. The last way to solve the problem of collapse is to create a counter-deformation in the mold. That is to enlarge the cavity so that the lens sinks into the desired shape. \u0000These measures may include preventive debugging of the mold for multiple presses in case the press needs to be changed and preferably placing such elements","PeriodicalId":212860,"journal":{"name":"Bulletin of Lviv National Agrarian University Agroengineering Research","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131101722","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-12-20DOI: 10.31734/agroengineering2021.25.072
Мирослав Оліскевич, Олександр Мастикаш, Ярослав Ценюх
Стаття присвячена вдосконаленню методу динамічної маршрутизації автомобільних перевезень транспортних засобів. Розглядається дрібногуртова доставка на кільцевих маршрутах магістральної транспортної мережі вантажів, які швидко псуються. Головним критерієм якості перевезення обрано мінімальну гарантовану тривалість доставки вантажів з усієї сукупності замовлень на перевезення. Обмеження стосуються горизонту прогнозування, а також часових вікон на доставку вантажів. Іншим обмеженням є інтенсивність використання автомобільних транспортних засобів. Поставлено вимогу залучення мінімальної кількості автомобільних транспортних засобів із наявних. Зроблено огляд та аналіз відомих методів динамічної маршрутизації, який показав, що при зростанні кількості замовлень, особливо незапланованих, вони стають неефективними за якістю результатів. З’ясовано, що застосування попередньої класифікації є способом, який покращує результат маршрутизації. У цій роботі як класифікаційну ознаку використано сумісність окремих операцій транспортного процесу, які виконуються послідовно, в єдиному потоці. Кожна з таких операцій стосується доставки дрібногуртових вантажів за одним замовленням. Попередня класифікація замовлень на перевезення дає змогу сформувати з них оптимальні кільцеві розвізні або збірні маршрути. Крім того, для планування доставки на кільцевих маршрутах вантажів, які швидко псуються, було вперше застосовано складання розкладу виконання транспортних операцій. Для цього розглядались часові зв’язки, які виникають між кожною парою заданих замовлень на перевезення. На основі вивчених зв’язків побудовано модель у вигляді орієнтованого графа. Впорядкування такого графа дає змогу розробити активний, найменш тривалий розклад виконання транспортного процесу. Такий метод дає змогу застосувати лінійне програмування при пошуку оптимального розкладу та метод гілок і меж при маршрутизації. Динамічні зміни дорожніх і транспортних умов не погіршують якості попередньо виконаної маршрутизації. Було виконано апробацію методики на тестових вхідних даних. Порівняння результатів, отриманих за запропонованим методом і відомим методом границь і меж, показав покращання щонайменше на 11 % показників якості розроблених маршрутів і розкладів.
{"title":"Удосконалення методу динамічної маршрутизації з часовими вікнами автомобільних перевезень сільськогосподарської продукції","authors":"Мирослав Оліскевич, Олександр Мастикаш, Ярослав Ценюх","doi":"10.31734/agroengineering2021.25.072","DOIUrl":"https://doi.org/10.31734/agroengineering2021.25.072","url":null,"abstract":"Стаття присвячена вдосконаленню методу динамічної маршрутизації автомобільних перевезень транспортних засобів. Розглядається дрібногуртова доставка на кільцевих маршрутах магістральної транспортної мережі вантажів, які швидко псуються. Головним критерієм якості перевезення обрано мінімальну гарантовану тривалість доставки вантажів з усієї сукупності замовлень на перевезення. Обмеження стосуються горизонту прогнозування, а також часових вікон на доставку вантажів. Іншим обмеженням є інтенсивність використання автомобільних транспортних засобів. Поставлено вимогу залучення мінімальної кількості автомобільних транспортних засобів із наявних. Зроблено огляд та аналіз відомих методів динамічної маршрутизації, який показав, що при зростанні кількості замовлень, особливо незапланованих, вони стають неефективними за якістю результатів. З’ясовано, що застосування попередньої класифікації є способом, який покращує результат маршрутизації. У цій роботі як класифікаційну ознаку використано сумісність окремих операцій транспортного процесу, які виконуються послідовно, в єдиному потоці. Кожна з таких операцій стосується доставки дрібногуртових вантажів за одним замовленням. Попередня класифікація замовлень на перевезення дає змогу сформувати з них оптимальні кільцеві розвізні або збірні маршрути. Крім того, для планування доставки на кільцевих маршрутах вантажів, які швидко псуються, було вперше застосовано складання розкладу виконання транспортних операцій. Для цього розглядались часові зв’язки, які виникають між кожною парою заданих замовлень на перевезення. На основі вивчених зв’язків побудовано модель у вигляді орієнтованого графа. Впорядкування такого графа дає змогу розробити активний, найменш тривалий розклад виконання транспортного процесу. Такий метод дає змогу застосувати лінійне програмування при пошуку оптимального розкладу та метод гілок і меж при маршрутизації. Динамічні зміни дорожніх і транспортних умов не погіршують якості попередньо виконаної маршрутизації. Було виконано апробацію методики на тестових вхідних даних. Порівняння результатів, отриманих за запропонованим методом і відомим методом границь і меж, показав покращання щонайменше на 11 % показників якості розроблених маршрутів і розкладів.","PeriodicalId":212860,"journal":{"name":"Bulletin of Lviv National Agrarian University Agroengineering Research","volume":"6 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125935075","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-12-20DOI: 10.31734/agroengineering2021.25.174
Олександр Войналович, О.А. Гнатюк, Василь Тимочко, В. В. Андрієнко
Показано, що моделювання небезпечних ситуацій на виробництві у вигляді структурної схеми (дерева) передбачає виявлення поєднань зв’язків між базовими та проміжними подіями, що формують головну подію з певним ризиком травмування працівників чи аварій. У роботі проаналізовано причини виробничого травматизму і професійної захворюваності у тваринництві, виокремивши їх на групи: організаційні, технічні, санітарно-гігієнічні, психофізіологічні. Визначальні чинники безпеки праці під час виконання механізованих робіт у тваринництві узагальнено у вигляді блок-схеми. Як приклад використання розроблених логіко-імітаційних моделей небезпечних ситуацій представлено розрахунки ймовірності настання травмонебезпечних ситуацій на механізованих роботах у тваринництві – під час механізованого роздавання кормів. Дослідження стосувалися не так абсолютних величин ймовірності настання травмонебезпечних ситуацій, як оцінення кількісного (відносного) впливу окремих виробничих чинників на професійний ризик. Для аналізу логіко-імітаційної моделі настання травмонебезпечної ситуації та визначення ризику травмування працівників, які перебувають у зоні рухомих елементів машин, використано комп’ютерну програму SAPHIRE. Для розрахунку показників ймовірності базових подій та подальшого розрахунку ризику травмування було аналітично опрацьовано та використано узагальнені дані за попередні 10 років щодо причин виробничого травматизму в сільському господарстві. Результати розрахунку відносної та абсолютної значущості базових подій за критеріями відповідно Фусела-Весели та Бірнбаума дозволили виявити найбільший вплив окремих подій на перебіг травмонебезпечної ситуації. Визначено зміни величин професійного ризику після усунення технічних недоліків на мобільній техніці та в разі покращання діяльності служби охорони праці на аграрних підприємствах.
{"title":"Дослідження професійних ризиків механізованих процесів у тваринництві","authors":"Олександр Войналович, О.А. Гнатюк, Василь Тимочко, В. В. Андрієнко","doi":"10.31734/agroengineering2021.25.174","DOIUrl":"https://doi.org/10.31734/agroengineering2021.25.174","url":null,"abstract":"Показано, що моделювання небезпечних ситуацій на виробництві у вигляді структурної схеми (дерева) передбачає виявлення поєднань зв’язків між базовими та проміжними подіями, що формують головну подію з певним ризиком травмування працівників чи аварій. У роботі проаналізовано причини виробничого травматизму і професійної захворюваності у тваринництві, виокремивши їх на групи: організаційні, технічні, санітарно-гігієнічні, психофізіологічні. Визначальні чинники безпеки праці під час виконання механізованих робіт у тваринництві узагальнено у вигляді блок-схеми. Як приклад використання розроблених логіко-імітаційних моделей небезпечних ситуацій представлено розрахунки ймовірності настання травмонебезпечних ситуацій на механізованих роботах у тваринництві – під час механізованого роздавання кормів. Дослідження стосувалися не так абсолютних величин ймовірності настання травмонебезпечних ситуацій, як оцінення кількісного (відносного) впливу окремих виробничих чинників на професійний ризик. Для аналізу логіко-імітаційної моделі настання травмонебезпечної ситуації та визначення ризику травмування працівників, які перебувають у зоні рухомих елементів машин, використано комп’ютерну програму SAPHIRE. Для розрахунку показників ймовірності базових подій та подальшого розрахунку ризику травмування було аналітично опрацьовано та використано узагальнені дані за попередні 10 років щодо причин виробничого травматизму в сільському господарстві. Результати розрахунку відносної та абсолютної значущості базових подій за критеріями відповідно Фусела-Весели та Бірнбаума дозволили виявити найбільший вплив окремих подій на перебіг травмонебезпечної ситуації. Визначено зміни величин професійного ризику після усунення технічних недоліків на мобільній техніці та в разі покращання діяльності служби охорони праці на аграрних підприємствах.","PeriodicalId":212860,"journal":{"name":"Bulletin of Lviv National Agrarian University Agroengineering Research","volume":"7 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126469706","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：