Pub Date : 2020-12-30DOI: 10.32839/2304-5809/2020-12-88-6
Т. А. Заєць
Стаття присвячена дослідженню музейних закладів Полтавщини як осередків історичних надбань української культури. Здійснено наукову розвідку щодо етапів формування музейної мережі на Полтавщині. Обґрунтовано доцільність дослідження музеїв окремих регіонів, які відображають історико- культурні процеси в Україні. У статті розглянуто діяльність наступних закладів: Полтавський краєзнавчий музей, Кременчуцький краєзнавчий музей, Державний історико-культурний заповідник «Поле Полтавської битви», Хорольський районний краєзнавчий музей, Національний музей-заповідник українського гончар- ства в Опішні, Полтавський музей авіації і космонавтики. Доведено, що дослідження широкоспекторної діяльності музеїв сприяє всебічному вивченню історії та культури Полтавщини, популяризує національну спадщину, примножуючи культурні надбання, що, в свою чергу, формує високо свідоме суспільство.
{"title":"МУЗЕЇ ПОЛТАВЩИНИ: ІСТОРИЧНІ НАДБАННЯ","authors":"Т. А. Заєць","doi":"10.32839/2304-5809/2020-12-88-6","DOIUrl":"https://doi.org/10.32839/2304-5809/2020-12-88-6","url":null,"abstract":"Стаття присвячена дослідженню музейних закладів Полтавщини як осередків історичних надбань української культури. Здійснено наукову розвідку щодо етапів формування музейної мережі на Полтавщині. Обґрунтовано доцільність дослідження музеїв окремих регіонів, які відображають історико- культурні процеси в Україні. У статті розглянуто діяльність наступних закладів: Полтавський краєзнавчий музей, Кременчуцький краєзнавчий музей, Державний історико-культурний заповідник «Поле Полтавської битви», Хорольський районний краєзнавчий музей, Національний музей-заповідник українського гончар- ства в Опішні, Полтавський музей авіації і космонавтики. Доведено, що дослідження широкоспекторної діяльності музеїв сприяє всебічному вивченню історії та культури Полтавщини, популяризує національну спадщину, примножуючи культурні надбання, що, в свою чергу, формує високо свідоме суспільство.","PeriodicalId":244032,"journal":{"name":"Young Scientist","volume":"29 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124523463","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2020-12-30DOI: 10.32839/2304-5809/2020-12-88-14
Владислава Куліш, Олена Гарах
Проблеми значення культурно маркованої лексики є важливим елементом міжкультурних та міжмовних контактів. У статті відтворюються питання, пов’язані зі способами перекладу культурно маркованої лексики, особлива увага приділяється основним труднощам під час перекладу. Вивчення способів передачі реалій при перекладі визначається зростаючим інтересом до дослідження мов на різних рівнях, тенденцією до вивчення взаємозв’язку мови і культури, так як саме в культурно маркованій лексиці відображається специфіка мислення кожного народу. Сучасні літературні твори містять безліч слів, описів традицій, звичаїв і явищ, незрозумілих носіям інших культур. Переклад текстів, що містять такого роду одиниці викликає ряд проблем. Так, переклад культурно маркованої лексики ускладнений тим, що референт реалії може відсутні в мові, що, або ж бути дещо відмінним від мови оригіналу. Актуальність даної статті обумовлена недостатнім вивченням ролі культурно маркованої лексики при перекладі, що часто призводить до зниження цінності сприйняття перекладеного тексту. При перекладі текстів важливо зберігати культурно-історичну своєрідність оригіналу. У тому випадку, якщо текст, що перекладається відноситься до певної епохи, написаний мовою, що нині не вживається, і співвідноситься з архаїчними культурними традиціями, то перекладач повинен володіти не тільки винятковими лінгвістичними навичками, але і великими філологічними та історичними знаннями. В цьому випадку для перекладача незамінними будуть не тільки базові знання теорії перекладу, а й приклади практичної реалізації тих чи інших методів, шляхів передачі реалій на іншу мову. Адже читач повинен не замислюватися в процесі читання про точність значення того чи іншого слова, а сприймати значення як факт. У статті дано теоретичне обгрунтування культурно маркованої лексики, розроблено класифікацію культурно маркованої лексики за різними критеріями, проаналізовано основні прагматичні функції національно маркованих лексичних одиниць, запропоновано основні шляхи розв’язання проблем адекватного відтворення культурно маркованої лексики при перекладі текстів українською мовою. Для передачі специфічної лексики в практиці перекладу використовується безліч способів і прийомів, які стали результатом багатовікових мовних контактів і які призвели до накопичення знань про лексико-граматичні відповідності. В цілому, можна зробити висновок, що при передачі національно маркованої лексики найчастіше використовується прийом калькування, що допомагає адекватно передати текст мовою оригіналу без смислових спотворень; зберегти національний і історичний колорит; зробити прагматичний та естетичний вплив на реципієнта.
{"title":"ТРУДНОЩІ ПЕРЕКЛАДУ КУЛЬТУРНО МАРКОВАНОЇ ЛЕКСИКИ","authors":"Владислава Куліш, Олена Гарах","doi":"10.32839/2304-5809/2020-12-88-14","DOIUrl":"https://doi.org/10.32839/2304-5809/2020-12-88-14","url":null,"abstract":"Проблеми значення культурно маркованої лексики є важливим елементом міжкультурних та міжмовних контактів. У статті відтворюються питання, пов’язані зі способами перекладу культурно маркованої лексики, особлива увага приділяється основним труднощам під час перекладу. Вивчення способів передачі реалій при перекладі визначається зростаючим інтересом до дослідження мов на різних рівнях, тенденцією до вивчення взаємозв’язку мови і культури, так як саме в культурно маркованій лексиці відображається специфіка мислення кожного народу. Сучасні літературні твори містять безліч слів, описів традицій, звичаїв і явищ, незрозумілих носіям інших культур. Переклад текстів, що містять такого роду одиниці викликає ряд проблем. Так, переклад культурно маркованої лексики ускладнений тим, що референт реалії може відсутні в мові, що, або ж бути дещо відмінним від мови оригіналу. Актуальність даної статті обумовлена недостатнім вивченням ролі культурно маркованої лексики при перекладі, що часто призводить до зниження цінності сприйняття перекладеного тексту. При перекладі текстів важливо зберігати культурно-історичну своєрідність оригіналу. У тому випадку, якщо текст, що перекладається відноситься до певної епохи, написаний мовою, що нині не вживається, і співвідноситься з архаїчними культурними традиціями, то перекладач повинен володіти не тільки винятковими лінгвістичними навичками, але і великими філологічними та історичними знаннями. В цьому випадку для перекладача незамінними будуть не тільки базові знання теорії перекладу, а й приклади практичної реалізації тих чи інших методів, шляхів передачі реалій на іншу мову. Адже читач повинен не замислюватися в процесі читання про точність значення того чи іншого слова, а сприймати значення як факт. У статті дано теоретичне обгрунтування культурно маркованої лексики, розроблено класифікацію культурно маркованої лексики за різними критеріями, проаналізовано основні прагматичні функції національно маркованих лексичних одиниць, запропоновано основні шляхи розв’язання проблем адекватного відтворення культурно маркованої лексики при перекладі текстів українською мовою. Для передачі специфічної лексики в практиці перекладу використовується безліч способів і прийомів, які стали результатом багатовікових мовних контактів і які призвели до накопичення знань про лексико-граматичні відповідності. В цілому, можна зробити висновок, що при передачі національно маркованої лексики найчастіше використовується прийом калькування, що допомагає адекватно передати текст мовою оригіналу без смислових спотворень; зберегти національний і історичний колорит; зробити прагматичний та естетичний вплив на реципієнта.","PeriodicalId":244032,"journal":{"name":"Young Scientist","volume":"50 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124765439","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2020-12-30DOI: 10.32839/2304-5809/2020-12-88-28
Б. Р. Кошова
У статті проведено дослідження конкурентоспроможності туристичної сфери областей України. Враховуючи поліструктурність туризму, як явища, методика оцінювання містить ключові елементи, котрі формують відповідний субіндекс, котрий складається із історико-культурних, природних, транспортних та туристичних показників. Якість транспортної складової проаналізовано за показниками обсягів наданих послуг залізничним, авіаційним та автобусним транспортом. Туристичну сферу оцінено за кількістю закладів харчування та розміщення. Як ключовими елементами конкурентоспроможності сфери туризму певної території виділена кількісна характеристика наявних історико-культурних пам’яток та різноманітних об’єктів природно-заповідного фонду. Проведений аналіз дає змогу наочно відобразити конкурентоспроможність кожної із областей України та виявити недоліки у забезпеченні туристичного обслуговування.
{"title":"КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ ТУРИСТИЧНОЇ СФЕРИ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ","authors":"Б. Р. Кошова","doi":"10.32839/2304-5809/2020-12-88-28","DOIUrl":"https://doi.org/10.32839/2304-5809/2020-12-88-28","url":null,"abstract":"У статті проведено дослідження конкурентоспроможності туристичної сфери областей України. Враховуючи поліструктурність туризму, як явища, методика оцінювання містить ключові елементи, котрі формують відповідний субіндекс, котрий складається із історико-культурних, природних, транспортних та туристичних показників. Якість транспортної складової проаналізовано за показниками обсягів наданих послуг залізничним, авіаційним та автобусним транспортом. Туристичну сферу оцінено за кількістю закладів харчування та розміщення. Як ключовими елементами конкурентоспроможності сфери туризму певної території виділена кількісна характеристика наявних історико-культурних пам’яток та різноманітних об’єктів природно-заповідного фонду. Проведений аналіз дає змогу наочно відобразити конкурентоспроможність кожної із областей України та виявити недоліки у забезпеченні туристичного обслуговування.","PeriodicalId":244032,"journal":{"name":"Young Scientist","volume":"273 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114481585","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2020-12-30DOI: 10.32839/2304-5809/2020-12-88-67
Олена Юріївна Бабенко
The article is aimed at summarizing theoretical and empirical studies on the development of students’ creative and critical thinking in ESL classes by means of information technologies and digital tools. Creativity and constructive criticism are the 21st centuries essential skills. The novelty of the study deals with critical overview of the latest multidisciplinary works. The purpose of the research is to consider the implementation of new information technologies to develop students’ cognitive skills. Creative thinking focuses on person’s abilities to come up with new, non-standard, original solutions to problems and challenges. Critical thinking means a way of thinking in which people have an attitude involving questioning such arguments and conclusions. Development of critical and creative thinking is tightly connected with the use of Bloom’s Taxonomy, a hierarchical ordering of cognitive skills. Revised Bloom’s taxonomy implies 126 digital planning verbs. Based on Bloom’s taxonomy, teachers plan educational goals and objectives, project specific methodological steps with the help of didactic tools and achieve excellent learning outcomes. Constituents of the educational process such as setting and assessment of course work, development of materials and visual aids, classroom practice, computer assisted language learning enable to enhance collaboration between a teacher and students in ESL classes. Information competence is an integral part of a foreign language teacher’s professional competence. A comparative analysis of the latest educational digital tools according to some criteria is highlighted in the paper with the purpose to popularize innovations in education. It is emphasized that information technologies act as a link between educational materials and learning outcomes and encourage students to think broadly and use skills, such as resourcefulness, imagination, constructive criticism.
{"title":"IMPLEMENTATION OF INFORMATION TECHNOLOGIES TO DEVELOP STUDENTS’ CREATIVE AND CRITICAL THINKING IN ESL CLAS SES","authors":"Олена Юріївна Бабенко","doi":"10.32839/2304-5809/2020-12-88-67","DOIUrl":"https://doi.org/10.32839/2304-5809/2020-12-88-67","url":null,"abstract":"The article is aimed at summarizing theoretical and empirical studies on the development of students’ creative and critical thinking in ESL classes by means of information technologies and digital tools. Creativity and constructive criticism are the 21st centuries essential skills. The novelty of the study deals with critical overview of the latest multidisciplinary works. The purpose of the research is to consider the implementation of new information technologies to develop students’ cognitive skills. Creative thinking focuses on person’s abilities to come up with new, non-standard, original solutions to problems and challenges. Critical thinking means a way of thinking in which people have an attitude involving questioning such arguments and conclusions. Development of critical and creative thinking is tightly connected with the use of Bloom’s Taxonomy, a hierarchical ordering of cognitive skills. Revised Bloom’s taxonomy implies 126 digital planning verbs. Based on Bloom’s taxonomy, teachers plan educational goals and objectives, project specific methodological steps with the help of didactic tools and achieve excellent learning outcomes. Constituents of the educational process such as setting and assessment of course work, development of materials and visual aids, classroom practice, computer assisted language learning enable to enhance collaboration between a teacher and students in ESL classes. Information competence is an integral part of a foreign language teacher’s professional competence. A comparative analysis of the latest educational digital tools according to some criteria is highlighted in the paper with the purpose to popularize innovations in education. It is emphasized that information technologies act as a link between educational materials and learning outcomes and encourage students to think broadly and use skills, such as resourcefulness, imagination, constructive criticism.","PeriodicalId":244032,"journal":{"name":"Young Scientist","volume":"104 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116976617","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2020-12-30DOI: 10.32839/2304-5809/2020-12-88-41
Олександр Мілевський, Тетяна Лутікова
Досліджено трактування спеціальних знань, що використовуються при розслідуванні злочинів у податковій сфері. Розглянуто процесуальні та непроцесуальні форми використання спеціальних знань. Досліджено основні напрями використання спеціальних знань під час розслідування правопорушень у податковій сфері, а саме: слідчі (розшукові) дії, залучення спеціаліста, проведення експертиз. Автори статті відзначають, що в розслідуванні правопорушень у податковій сфері важливу роль відіграють консультації довідкового характеру. У статті розглянуто пізнавальну функцію судової експертизи в розслідуванні, розуміння судово-економічної експертизи, її видів, необхідність у виділенні податкової експертизи. Узагальнено значення використання спеціальних знань у розслідуванні податкових злочинів, що обумовлене складністю та специфікою процесу доказування обставин у кримінальній справі.
{"title":"ВИКОРИСТАННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ЗНАНЬ ПІД ЧАС РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ В ПОДАТКОВІЙ СФЕРІ","authors":"Олександр Мілевський, Тетяна Лутікова","doi":"10.32839/2304-5809/2020-12-88-41","DOIUrl":"https://doi.org/10.32839/2304-5809/2020-12-88-41","url":null,"abstract":"Досліджено трактування спеціальних знань, що використовуються при розслідуванні злочинів у податковій сфері. Розглянуто процесуальні та непроцесуальні форми використання спеціальних знань. Досліджено основні напрями використання спеціальних знань під час розслідування правопорушень у податковій сфері, а саме: слідчі (розшукові) дії, залучення спеціаліста, проведення експертиз. Автори статті відзначають, що в розслідуванні правопорушень у податковій сфері важливу роль відіграють консультації довідкового характеру. У статті розглянуто пізнавальну функцію судової експертизи в розслідуванні, розуміння судово-економічної експертизи, її видів, необхідність у виділенні податкової експертизи. Узагальнено значення використання спеціальних знань у розслідуванні податкових злочинів, що обумовлене складністю та специфікою процесу доказування обставин у кримінальній справі.","PeriodicalId":244032,"journal":{"name":"Young Scientist","volume":"4 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126675012","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2020-12-30DOI: 10.32839/2304-5809/2020-12-88-34
Н. Р. Синюра-Ростун
У статті розглянуто особливості трансформаційних змін видів економічної діяльності у містах обласних центрах Західного регіону України. Досліджено структуру промисловості міст обласних центрів. Виявлено, що переробна промисловість у таких містах є досить диверсифікованою. Зазначено, що товарна структура експорту співвідноситься із структурою переробної промисловості. Проведений аналіз пока- зав, що найбільш привабливими для ведення підприємницької діяльності стали сектори сфери послуг, зокрема торгівлі. Показано, що економіка більшості міст обласного значення потребує диверсифікації та трансформації за видами економічної діяльності. Окрему увагу приділено аналізу трансформаційних особливостей розвитку економіки міст обласного значення на прикладі м. Мукачево. Окреслено основні проблеми трансформаційного розвитку міст.
{"title":"СТРУКТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ МІСТ ОБЛАСНОГО ЗНАЧЕННЯ ЗАХІДНОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ","authors":"Н. Р. Синюра-Ростун","doi":"10.32839/2304-5809/2020-12-88-34","DOIUrl":"https://doi.org/10.32839/2304-5809/2020-12-88-34","url":null,"abstract":"У статті розглянуто особливості трансформаційних змін видів економічної діяльності у містах обласних центрах Західного регіону України. Досліджено структуру промисловості міст обласних центрів. Виявлено, що переробна промисловість у таких містах є досить диверсифікованою. Зазначено, що товарна структура експорту співвідноситься із структурою переробної промисловості. Проведений аналіз пока- зав, що найбільш привабливими для ведення підприємницької діяльності стали сектори сфери послуг, зокрема торгівлі. Показано, що економіка більшості міст обласного значення потребує диверсифікації та трансформації за видами економічної діяльності. Окрему увагу приділено аналізу трансформаційних особливостей розвитку економіки міст обласного значення на прикладі м. Мукачево. Окреслено основні проблеми трансформаційного розвитку міст.","PeriodicalId":244032,"journal":{"name":"Young Scientist","volume":"18 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115009299","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2020-12-30DOI: 10.32839/2304-5809/2020-12-88-20
Антон Альохін, Владислав Сергійович Круглик
В статті йде мова про використання системи бронювання з архітектурою мікросервісів, а саме система бронювання доріжок в басейні ХДУ, реалізована за допомогою веб-додатку. Дається уточнене визначення поняття мікросервісної архітекутри та її використання, призначення та принципи її реалізації. Сервіс системи бронювання басейну полягає в розробці та впровадженні програмного забезпечення для продажу і автоматичного аудиту наявності квитків та абонементів. Для розробки та реалізації системи було обрано платформу .NET Core. Розглянуто основні етапи проєктування та розроблення системи. Проаналізовано мікросервісну архітектуру та спроєктовано систему бронювання на основі мікросервісної архітектури. Розроблена інформаційна система виступає простим і ефективним засобом оформлення і бронювання послуги закладу відвідування басейну для студентів, викладачів університету та інших громадян.
{"title":"ПРОЄКТУВАННЯ ТА РОЗРОБКА МІКРОСЕРВІСНОЇ АРХІТЕКТУРИ СИСТЕМИ БРОНЮВАННЯ","authors":"Антон Альохін, Владислав Сергійович Круглик","doi":"10.32839/2304-5809/2020-12-88-20","DOIUrl":"https://doi.org/10.32839/2304-5809/2020-12-88-20","url":null,"abstract":"В статті йде мова про використання системи бронювання з архітектурою мікросервісів, а саме система бронювання доріжок в басейні ХДУ, реалізована за допомогою веб-додатку. Дається уточнене визначення поняття мікросервісної архітекутри та її використання, призначення та принципи її реалізації. Сервіс системи бронювання басейну полягає в розробці та впровадженні програмного забезпечення для продажу і автоматичного аудиту наявності квитків та абонементів. Для розробки та реалізації системи було обрано платформу .NET Core. Розглянуто основні етапи проєктування та розроблення системи. Проаналізовано мікросервісну архітектуру та спроєктовано систему бронювання на основі мікросервісної архітектури. Розроблена інформаційна система виступає простим і ефективним засобом оформлення і бронювання послуги закладу відвідування басейну для студентів, викладачів університету та інших громадян.","PeriodicalId":244032,"journal":{"name":"Young Scientist","volume":"65 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126493885","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2020-12-30DOI: 10.32839/2304-5809/2020-12-88-31
Тетяна Мельник, Яна Кошолап
У статті проаналізовано поняття доходу, ключові моменти обліку доходів підприємства, основні проблеми пов’язані з визнанням та обліком доходу підприємства та можливі шляхи їх вирішення. Дохід підприємства – це один з найважливіших критеріїв у його діяльності. Збільшення доходу для під- приємства повинно бути пріоритетним завданням. Під час основної діяльності, спрямованої на зростання прибутковості, підприємству слід вжити всіх заходів для максимізації доходу. Важливо правильно аналі- зувати доходи підприємства, працювати над їх ефективністю та використовувати всі наявні можливості. Для справедливого відображення всіх показників підприємства у фінансовій звітності, дуже важливо відображати дохід у правильній сумі за коректний звітний період. Для цього підприємству також слід вести облік доходів правильно та у відповідності до всіх вимог. Основною метою для коректного обліку та відображення в фінансовій звітності доходів підприємства є можливість користувачів фінансової звітності ознайомитись з правильними основними фінансовими показниками компанії для формування загально- го бачення стосовно успішності діяльності підприємства.
{"title":"ПРОБЛЕМИ ВИЗНАННЯ І ВІДОБРАЖЕННЯ В ОБЛІКУ ДОХОДІВ ПІДПРИЄМСТВА","authors":"Тетяна Мельник, Яна Кошолап","doi":"10.32839/2304-5809/2020-12-88-31","DOIUrl":"https://doi.org/10.32839/2304-5809/2020-12-88-31","url":null,"abstract":"У статті проаналізовано поняття доходу, ключові моменти обліку доходів підприємства, основні проблеми пов’язані з визнанням та обліком доходу підприємства та можливі шляхи їх вирішення. Дохід підприємства – це один з найважливіших критеріїв у його діяльності. Збільшення доходу для під- приємства повинно бути пріоритетним завданням. Під час основної діяльності, спрямованої на зростання прибутковості, підприємству слід вжити всіх заходів для максимізації доходу. Важливо правильно аналі- зувати доходи підприємства, працювати над їх ефективністю та використовувати всі наявні можливості. Для справедливого відображення всіх показників підприємства у фінансовій звітності, дуже важливо відображати дохід у правильній сумі за коректний звітний період. Для цього підприємству також слід вести облік доходів правильно та у відповідності до всіх вимог. Основною метою для коректного обліку та відображення в фінансовій звітності доходів підприємства є можливість користувачів фінансової звітності ознайомитись з правильними основними фінансовими показниками компанії для формування загально- го бачення стосовно успішності діяльності підприємства.","PeriodicalId":244032,"journal":{"name":"Young Scientist","volume":"38 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125197324","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2020-12-30DOI: 10.32839/2304-5809/2020-12-88-19
Тетяна Іванівна Михайлова, Ольга Миколаївна Шандренко
Запропоновано інформаційно-концептуальну дизайн-ідентифікацію парадної форми одягу збірної України на прикладі Олімпіади 2021 року. Україна має унікальну яскраво виражену історико-культурну ідентичність, яка була сформована завдяки багатьом факторам, але новa системa комунікацій потребує творчо відкритих та цілісних сучасних інтерпритацій етнічних символів в дизайні. Концепція базується на візуалізації одягу який ідентифікує українську націю та одночасно висвітлює ідеї, проблеми та реалії сьогодення. Запропоновані ідеї є частиною загальної айдентики змагань, які не порушують правила, які регламентують документи затверджені Міжнародним олімпійським комітетом. Для вирішення поставлених завдань на емпіричному і теоретичному рівні використовувалися загальнологічні методи дослідження візуального, літературно-системного порівняльного аналізу закордонного та вітчизняного досвіду.
{"title":"ЕТНОДИЗАЙН В ПАРАДНІЙ ОЛІМПІЙСЬКІЙ ФОРМІ","authors":"Тетяна Іванівна Михайлова, Ольга Миколаївна Шандренко","doi":"10.32839/2304-5809/2020-12-88-19","DOIUrl":"https://doi.org/10.32839/2304-5809/2020-12-88-19","url":null,"abstract":"Запропоновано інформаційно-концептуальну дизайн-ідентифікацію парадної форми одягу збірної України на прикладі Олімпіади 2021 року. Україна має унікальну яскраво виражену історико-культурну ідентичність, яка була сформована завдяки багатьом факторам, але новa системa комунікацій потребує творчо відкритих та цілісних сучасних інтерпритацій етнічних символів в дизайні. Концепція базується на візуалізації одягу який ідентифікує українську націю та одночасно висвітлює ідеї, проблеми та реалії сьогодення. Запропоновані ідеї є частиною загальної айдентики змагань, які не порушують правила, які регламентують документи затверджені Міжнародним олімпійським комітетом. Для вирішення поставлених завдань на емпіричному і теоретичному рівні використовувалися загальнологічні методи дослідження візуального, літературно-системного порівняльного аналізу закордонного та вітчизняного досвіду.","PeriodicalId":244032,"journal":{"name":"Young Scientist","volume":"12 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"134118191","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2020-12-30DOI: 10.32839/2304-5809/2020-12-88-33
Ю. І. Прус, Катерина Сосніна
Мета статті полягає в узагальненні існуючих підходів до проведення діагностики діяльності підприємства для підвищення ефективності антикризового управління ним. Аналізуючи, систематизую- чи та узагальнюючи праці багатьох науковців, розкрито сутність поняття «діагностика» в антикризовому управлінні підприємством, виокремлено основні види діагностики та напрями її здійснення. У ході до- слідження встановлено, що концептуальною основою діагностичних досліджень підприємства та самого процесу антикризового управління є багатоконтурна модель діагностики, яка складається з декількох етапів: експрес-діагностика, загальна діагностика, комплексна діагностика, системна діагностика. Екс- прес-діагностика передбачає проведення горизонтального та вертикального аналізу показників фінансо- вої звітності підприємства та їх динаміки, розрахунок фінансових коефіцієнтів (ліквідності та платоспро- можності, фінансової стійкості, рентабельності, ділової активності). Загальна діагностика включає в себе основні елементи аналізу: зміни структури капіталу; ефективності використання виробничих ресурсів; стану оборотних активів. Комплексна діагностика передбачає проведення аналізу системи управління підприємством, параметрів взаємозв’язку, взаємозалежності чинників виробництва. На етапі системної діагностики проводиться аналіз ефективності організаційної структури підприємства на основі сформо- ваних корпоративних норм.
{"title":"ДІАГНОСТИКА ЯК ІНСТРУМЕНТ АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ","authors":"Ю. І. Прус, Катерина Сосніна","doi":"10.32839/2304-5809/2020-12-88-33","DOIUrl":"https://doi.org/10.32839/2304-5809/2020-12-88-33","url":null,"abstract":"Мета статті полягає в узагальненні існуючих підходів до проведення діагностики діяльності підприємства для підвищення ефективності антикризового управління ним. Аналізуючи, систематизую- чи та узагальнюючи праці багатьох науковців, розкрито сутність поняття «діагностика» в антикризовому управлінні підприємством, виокремлено основні види діагностики та напрями її здійснення. У ході до- слідження встановлено, що концептуальною основою діагностичних досліджень підприємства та самого процесу антикризового управління є багатоконтурна модель діагностики, яка складається з декількох етапів: експрес-діагностика, загальна діагностика, комплексна діагностика, системна діагностика. Екс- прес-діагностика передбачає проведення горизонтального та вертикального аналізу показників фінансо- вої звітності підприємства та їх динаміки, розрахунок фінансових коефіцієнтів (ліквідності та платоспро- можності, фінансової стійкості, рентабельності, ділової активності). Загальна діагностика включає в себе основні елементи аналізу: зміни структури капіталу; ефективності використання виробничих ресурсів; стану оборотних активів. Комплексна діагностика передбачає проведення аналізу системи управління підприємством, параметрів взаємозв’язку, взаємозалежності чинників виробництва. На етапі системної діагностики проводиться аналіз ефективності організаційної структури підприємства на основі сформо- ваних корпоративних норм.","PeriodicalId":244032,"journal":{"name":"Young Scientist","volume":"22 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114163830","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}