Pub Date : 2021-05-12DOI: 10.20535/2617-8974.2021.5.231333
І. І. Гриб, В. П. Мироненко, В. Мотроненко
Біоетика – не лише новий напрямок в науці, але й інша сфера філософського пізнання життя та його збереження на Землі. В роботі розглянуто проблеми етико-правового регулювання сучасних біомедичних досліджень, де одним із методів вивчення та опису об’єктів навколишнього середовища є експеримент. Він є ключовим інструментом практики, без якої неможлива теорія. Враховуючи темпи розвитку сучасної науки та загалом світу, актуальною є тема вивчення принципів регулювання біомедичних досліджень та їх удосконалення. У статті також висвітлено основні принципи використання людей та тварин у біомедичних дослідженнях. Пояснено чому так важливо посилити гуманізацію цього процесу. Висновки: дуже важливо запобігати жорстокому поводженню з будь-якими біологічними об’єктами в контексті вирішення біоетичних та правових проблем, пов’язаних із реалізацією принципу гуманізму та захистом прав живих організмів. Сучасна наука та практика доклінічних та клінічних випробувань повинні бути залучені до цієї проблеми з метою вдосконалення та універсалізації процесу медико-біологічних досліджень in vitro. Мета статті – вивчити основні міжнародно-правові принципи використання організмів у біомедичних експериментах, а також визначити основні проблеми з цього питання та окреслити шляхи їх вирішення. Оглянути сучасний стан етико-правового регулювання, принципів та правил проведення експериментальних медико-біологічних досліджень. На сьогоднішній день міжнародне співтовариство прийняло достатньо правових актів, що регулюють належне проведення біомедичних доклічнічних та клінічних досліджень з біологічними об’єктами, в тому числі спеціально вирощених для таких досліджень організмів (в лабораторії). Останнім часом як у національному законодавстві європейських країн, так і в міжнародному законодавстві спостерігаються тенденції посилення їх захисту у галузі біомедичних досліджень. В статті приведено приклади знущання, і як наслідок прямого порушення основних принципів біоетики – поваги до автономності та гідності людини, Доведено, що основна задача біоетики – збереження життя та здоров’я кожного організму. Обов’язковим є як на міжнародному, так і на національному рівнях прийняття програм розвитку та підтримки наукового вивчення впровадження біосистем in vitro у практику досліджень. На національному рівні необхідно криміналізувати порушення міжнародних стандартів проведення біомедичних досліджень з використанням організмів, посилити інші види відповідальності та створити спеціальну систему державних органів, відповідальних за політику їх використання у біомедичних цілях та здійснення контролю в цій області. Ключові слова: біоетика, медична етика, мораль, регулювання, біомедичні дослідження.
{"title":"БІОЕТИКА В КОНТЕКСТІ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО, СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНОГО ТА КУЛЬТУРНОГО РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА","authors":"І. І. Гриб, В. П. Мироненко, В. Мотроненко","doi":"10.20535/2617-8974.2021.5.231333","DOIUrl":"https://doi.org/10.20535/2617-8974.2021.5.231333","url":null,"abstract":"Біоетика – не лише новий напрямок в науці, але й інша сфера філософського пізнання життя та його збереження на Землі. В роботі розглянуто проблеми етико-правового регулювання сучасних біомедичних досліджень, де одним із методів вивчення та опису об’єктів навколишнього середовища є експеримент. Він є ключовим інструментом практики, без якої неможлива теорія. Враховуючи темпи розвитку сучасної науки та загалом світу, актуальною є тема вивчення принципів регулювання біомедичних досліджень та їх удосконалення. У статті також висвітлено основні принципи використання людей та тварин у біомедичних дослідженнях. Пояснено чому так важливо посилити гуманізацію цього процесу. Висновки: дуже важливо запобігати жорстокому поводженню з будь-якими біологічними об’єктами в контексті вирішення біоетичних та правових проблем, пов’язаних із реалізацією принципу гуманізму та захистом прав живих організмів. Сучасна наука та практика доклінічних та клінічних випробувань повинні бути залучені до цієї проблеми з метою вдосконалення та універсалізації процесу медико-біологічних досліджень in vitro. Мета статті – вивчити основні міжнародно-правові принципи використання організмів у біомедичних експериментах, а також визначити основні проблеми з цього питання та окреслити шляхи їх вирішення. Оглянути сучасний стан етико-правового регулювання, принципів та правил проведення експериментальних медико-біологічних досліджень. На сьогоднішній день міжнародне співтовариство прийняло достатньо правових актів, що регулюють належне проведення біомедичних доклічнічних та клінічних досліджень з біологічними об’єктами, в тому числі спеціально вирощених для таких досліджень організмів (в лабораторії). Останнім часом як у національному законодавстві європейських країн, так і в міжнародному законодавстві спостерігаються тенденції посилення їх захисту у галузі біомедичних досліджень. В статті приведено приклади знущання, і як наслідок прямого порушення основних принципів біоетики – поваги до автономності та гідності людини, Доведено, що основна задача біоетики – збереження життя та здоров’я кожного організму. Обов’язковим є як на міжнародному, так і на національному рівнях прийняття програм розвитку та підтримки наукового вивчення впровадження біосистем in vitro у практику досліджень. На національному рівні необхідно криміналізувати порушення міжнародних стандартів проведення біомедичних досліджень з використанням організмів, посилити інші види відповідальності та створити спеціальну систему державних органів, відповідальних за політику їх використання у біомедичних цілях та здійснення контролю в цій області. \u0000Ключові слова: біоетика, медична етика, мораль, регулювання, біомедичні дослідження.","PeriodicalId":386518,"journal":{"name":"Біомедична інженерія і технологія","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-05-12","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129269146","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-05-12DOI: 10.20535/2617-8974.2021.5.218142
М.Ф. Богомолов, М. Данилець
Сучасна діагностика захворювань очного дна потребує застосування найбільш довершеного обладнання. Коло застосування лазерів в офтальмології дуже широке, а типи лазерних джерел – різноманітні. При цьому і частка лазерних установок для офтальмології серед загального промислового випуску лазерів досить велика. Ведеться активна робота по залученню джерел когерентного випромінювання з якісно новими характеристиками. Використання мультихвильового лазерного джерела розширює коло можливих застосувань в лікуванні захворювань ока. Маючи можливість вибирати з декількох довжин лазерного випромінювання, що відрізняються за своїми характеристиками проникнення в тканини ока, мультихвильовий пристрій дозволяє фахівцям оптимізувати довжину хвилі, яка максимально поглинається цільовим хромофором і мінімально поглинається іншими хромофорами. В результаті забезпечується індивідуальне лазерне лікування з оптимальним клінічним результатом і мінімальними побічними ефектами. Тому актуальною є розробка багатофункціонального діагностичного та терапевтичного пристрою для лікування очних захворювань. У даній роботі представлено розроблені принципові схеми блоку накачки лазера та блоку живлення офтальмологічного пристрою. Ключові слова: мультихвильове випромінювання, лазер, лазерна терапія, лазерна діагностика, офтальмологія, хоріоідея.
{"title":"РОЗРОБКА ОФТАЛЬМОЛОГІЧНОГО ЛАЗЕРНОГО ПРИСТРОЮ","authors":"М.Ф. Богомолов, М. Данилець","doi":"10.20535/2617-8974.2021.5.218142","DOIUrl":"https://doi.org/10.20535/2617-8974.2021.5.218142","url":null,"abstract":"Сучасна діагностика захворювань очного дна потребує застосування найбільш довершеного обладнання. Коло застосування лазерів в офтальмології дуже широке, а типи лазерних джерел – різноманітні. При цьому і частка лазерних установок для офтальмології серед загального промислового випуску лазерів досить велика. Ведеться активна робота по залученню джерел когерентного випромінювання з якісно новими характеристиками. Використання мультихвильового лазерного джерела розширює коло можливих застосувань в лікуванні захворювань ока. Маючи можливість вибирати з декількох довжин лазерного випромінювання, що відрізняються за своїми характеристиками проникнення в тканини ока, мультихвильовий пристрій дозволяє фахівцям оптимізувати довжину хвилі, яка максимально поглинається цільовим хромофором і мінімально поглинається іншими хромофорами. В результаті забезпечується індивідуальне лазерне лікування з оптимальним клінічним результатом і мінімальними побічними ефектами. Тому актуальною є розробка багатофункціонального діагностичного та терапевтичного пристрою для лікування очних захворювань. У даній роботі представлено розроблені принципові схеми блоку накачки лазера та блоку живлення офтальмологічного пристрою. \u0000Ключові слова: мультихвильове випромінювання, лазер, лазерна терапія, лазерна діагностика, офтальмологія, хоріоідея.","PeriodicalId":386518,"journal":{"name":"Біомедична інженерія і технологія","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-05-12","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127586161","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2020-12-29DOI: 10.20535/2617-8974.2020.4.221876
Євген Настенко, В.А. Павлов, Олена Носовець, В. Круглий, Михайло Олександрович Гончарук, Анастасія Вікторівна Карлюк, Д. Ю. Грішко, Олена Григорівна Трофименко, Вікторія Геннадіївна Бабенко
{"title":"Застосування текстурного аналізу у вирішенні задачі класифікації медичних зображень","authors":"Євген Настенко, В.А. Павлов, Олена Носовець, В. Круглий, Михайло Олександрович Гончарук, Анастасія Вікторівна Карлюк, Д. Ю. Грішко, Олена Григорівна Трофименко, Вікторія Геннадіївна Бабенко","doi":"10.20535/2617-8974.2020.4.221876","DOIUrl":"https://doi.org/10.20535/2617-8974.2020.4.221876","url":null,"abstract":"","PeriodicalId":386518,"journal":{"name":"Біомедична інженерія і технологія","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128716517","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2020-12-29DOI: 10.20535/2617-8974.2020.4.221853
М. Фешина, Олена Беспалова, Олена Бесараб
{"title":"Біобезпека та біоетика як елементи професійного світогляду","authors":"М. Фешина, Олена Беспалова, Олена Бесараб","doi":"10.20535/2617-8974.2020.4.221853","DOIUrl":"https://doi.org/10.20535/2617-8974.2020.4.221853","url":null,"abstract":"","PeriodicalId":386518,"journal":{"name":"Біомедична інженерія і технологія","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114738180","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2020-12-29DOI: 10.20535/2617-8974.2020.4.221850
Олена Миколаївна Сорочан, О. Московцова
{"title":"Ефективність використання адитивних технологій при накістковому остеосинтезі","authors":"Олена Миколаївна Сорочан, О. Московцова","doi":"10.20535/2617-8974.2020.4.221850","DOIUrl":"https://doi.org/10.20535/2617-8974.2020.4.221850","url":null,"abstract":"","PeriodicalId":386518,"journal":{"name":"Біомедична інженерія і технологія","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121125799","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2020-12-29DOI: 10.20535/2617-8974.2020.4.221889
Олександра Олександрівна Феч, Р. Осіпов, Василь Васильович Козяр
{"title":"Програмно-апаратний комплекс для оцінки характеристик кровотоку","authors":"Олександра Олександрівна Феч, Р. Осіпов, Василь Васильович Козяр","doi":"10.20535/2617-8974.2020.4.221889","DOIUrl":"https://doi.org/10.20535/2617-8974.2020.4.221889","url":null,"abstract":"","PeriodicalId":386518,"journal":{"name":"Біомедична інженерія і технологія","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128514871","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2020-12-29DOI: 10.20535/2617-8974.2020.4.221895
М.Ф. Богомолов, М. Пузик
{"title":"Лазерний спекл-контрастний аналіз для дослідження мікроциркуляції в судинах","authors":"М.Ф. Богомолов, М. Пузик","doi":"10.20535/2617-8974.2020.4.221895","DOIUrl":"https://doi.org/10.20535/2617-8974.2020.4.221895","url":null,"abstract":"","PeriodicalId":386518,"journal":{"name":"Біомедична інженерія і технологія","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130316018","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2020-12-29DOI: 10.20535/2617-8974.2020.4.221856
Н. Харковлюк-Балакіна, Ю. Горго, К. Медвидчук
Визначено провідні позиції стосовно контроля здоров’я населення територіальних громад. Обґрунтовано ефективність використання передових інформаційно-комунікаційних технологій дистанційного моніторингу стану здоров'я пацієнтів для осіб, що проживають у сільській місцевості, а також осіб з хронічними патологіями, які мають високий рівень медичної потреби. Досліджено досвід використання "розумних" технологій у медичній галузі для вирішення завдань профілактики вікових хвороб та прискореного старіння населення
{"title":"Імплементація моніторингових технологій контролю стану здоров'я пацієнтів для населення територіальних громад","authors":"Н. Харковлюк-Балакіна, Ю. Горго, К. Медвидчук","doi":"10.20535/2617-8974.2020.4.221856","DOIUrl":"https://doi.org/10.20535/2617-8974.2020.4.221856","url":null,"abstract":"Визначено провідні позиції стосовно контроля здоров’я населення територіальних громад. Обґрунтовано ефективність використання передових інформаційно-комунікаційних технологій дистанційного моніторингу стану здоров'я пацієнтів для осіб, що проживають у сільській місцевості, а також осіб з хронічними патологіями, які мають високий рівень медичної потреби. Досліджено досвід використання \"розумних\" технологій у медичній галузі для вирішення завдань профілактики вікових хвороб та прискореного старіння населення","PeriodicalId":386518,"journal":{"name":"Біомедична інженерія і технологія","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115549356","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2020-12-29DOI: 10.20535/2617-8974.2020.4.221874
О.С. Шапошник, Владислав Шликов
Запропоновано застосування методів сучасного машинного навчання для аналізу термограм під час відкритої операцій на серці на основі згорткової нейронної мережі. Аналіз термографічних зображень серця виконується з використанням методики глибокого навчання на основі нейронної мережі, яка забезпечує класифікацію термограм на дві групи – «норма» та «патологія» кровозабезпечення міокарда. Для класифікації термограм між групами «норми» і «патології» використовується значення градієнта температури – поріг зміни температури на 3oC на поверхні міокарда, який дає змогу віднести зображення до однієї з груп. В роботі порівняно різні види нейронних мереж для аналізу термографічних даних, серед яких було обрано оптимальну структуру нейронної мережі, спираючись на значення точності, специфічності, чутливості та ймовірність помилок першого та другого роду. Досягнуто точності класифікації між групами в 65% для експериментальної вибірки 105 термографічних зображень серця. Підвищення точності класифікації потребує подальших рішень шляхом збільшення навчальної вибірки, що дасть змогу використання запропонованої архітектури згорткової нейронної мережі у складі термографічної системи скринінгу.
{"title":"Нейронна мережа для аналізу термограм під час відкритої операції на серці","authors":"О.С. Шапошник, Владислав Шликов","doi":"10.20535/2617-8974.2020.4.221874","DOIUrl":"https://doi.org/10.20535/2617-8974.2020.4.221874","url":null,"abstract":"Запропоновано застосування методів сучасного машинного навчання для аналізу термограм під час відкритої операцій на серці на основі згорткової нейронної мережі. Аналіз термографічних зображень серця виконується з використанням методики глибокого навчання на основі нейронної мережі, яка забезпечує класифікацію термограм на дві групи – «норма» та «патологія» кровозабезпечення міокарда. Для класифікації термограм між групами «норми» і «патології» використовується значення градієнта температури – поріг зміни температури на 3oC на поверхні міокарда, який дає змогу віднести зображення до однієї з груп. В роботі порівняно різні види нейронних мереж для аналізу термографічних даних, серед яких було обрано оптимальну структуру нейронної мережі, спираючись на значення точності, специфічності, чутливості та ймовірність помилок першого та другого роду. Досягнуто точності класифікації між групами в 65% для експериментальної вибірки 105 термографічних зображень серця. Підвищення точності класифікації потребує подальших рішень шляхом збільшення навчальної вибірки, що дасть змогу використання запропонованої архітектури згорткової нейронної мережі у складі термографічної системи скринінгу.","PeriodicalId":386518,"journal":{"name":"Біомедична інженерія і технологія","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129229748","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2020-12-29DOI: 10.20535/2617-8974.2020.4.221877
В. Зубчук, Юрій Олегович Цибань
{"title":"Вимірювання температури головного мозку в зоні оптичного опромінення","authors":"В. Зубчук, Юрій Олегович Цибань","doi":"10.20535/2617-8974.2020.4.221877","DOIUrl":"https://doi.org/10.20535/2617-8974.2020.4.221877","url":null,"abstract":"","PeriodicalId":386518,"journal":{"name":"Біомедична інженерія і технологія","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133054660","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}