Pub Date : 2023-05-18DOI: 10.30525/978-9934-26-027-8-17
Галина Кочерга
У статті схарактеризовано староукраїнські відіменникові деривати за структурно-ономасіологічними і мотиваційними процесами, а тип мотивації, її різновид та компонент, вербалізований в ономасіологічній ознаці відіменникових дієслів, визначає семантичну групу предикатів, позначених дієслівними одиницями. Мотиваційні процеси староукраїнських відіменникових дієслів із суфіксами -ова-,(˃-ува-/,- юва-,-ева-///-ева-/) простежуються як у пропозиційно-диктумній, так і в асоціативно-термінальній мотивації. Пропозиційно-диктумна мотивація староукраїнських відіменникових дієслів є найбільш поширеною у дієслівній системі XIV–XVII ст., мотиватори дієслів вибираються зі сфери предикатно-аргументної структури концепту і мають прямі значення. З’ясовано асоціативно-термінальну мотивацію відіменникових дериватів у дієслівній системі староукраїнської літературної мови, що простежується на виборі мотиватора з компонента неістинних, метафоричних знань. У дієслівному словотворі староукраїнської літературної мови виокремлюються модусно мотивовані відіменні деномінативи, що характеризуються використанням оцінного сприймання мотиваторів мовцями. Словотвірно-ономасіологічний механізм творення відіменних дієслів у писемних пам’ятках XIV–XVII ст. є вербальним і граматикалізованим позначенням предикатної позиції концепту на підставі селекції одного із субстанційних компонентів пропозиції або його асоціата, висвітлених у певній когнітивній структурі ситуації шляхом внутрішнього програмування з огляду на структуру свідомості носіїв мовної картини світу.
{"title":"Мотиваційна маркованість відіменних дієслів у національно-мовному ландшафті писемних пам’яток староукраїнської мови XIV–XVII ст.","authors":"Галина Кочерга","doi":"10.30525/978-9934-26-027-8-17","DOIUrl":"https://doi.org/10.30525/978-9934-26-027-8-17","url":null,"abstract":"У статті схарактеризовано староукраїнські відіменникові деривати за структурно-ономасіологічними і мотиваційними процесами, а тип мотивації, її різновид та компонент, вербалізований в ономасіологічній ознаці відіменникових дієслів, визначає семантичну групу предикатів, позначених дієслівними одиницями. Мотиваційні процеси староукраїнських відіменникових дієслів із суфіксами -ова-,(˃-ува-/,- юва-,-ева-///-ева-/) простежуються як у пропозиційно-диктумній, так і в асоціативно-термінальній мотивації. Пропозиційно-диктумна мотивація староукраїнських відіменникових дієслів є найбільш поширеною у дієслівній системі XIV–XVII ст., мотиватори дієслів вибираються зі сфери предикатно-аргументної структури концепту і мають прямі значення. З’ясовано асоціативно-термінальну мотивацію відіменникових дериватів у дієслівній системі староукраїнської літературної мови, що простежується на виборі мотиватора з компонента неістинних, метафоричних знань. У дієслівному словотворі староукраїнської літературної мови виокремлюються модусно мотивовані відіменні деномінативи, що характеризуються використанням оцінного сприймання мотиваторів мовцями. Словотвірно-ономасіологічний механізм творення відіменних дієслів у писемних пам’ятках XIV–XVII ст. є вербальним і граматикалізованим позначенням предикатної позиції концепту на підставі селекції одного із субстанційних компонентів пропозиції або його асоціата, висвітлених у певній когнітивній структурі ситуації шляхом внутрішнього програмування з огляду на структуру свідомості носіїв мовної картини світу.","PeriodicalId":403615,"journal":{"name":"CHALLENGES AND ACHIEVEMENTS OF EUROPEAN COUNTRIES IN THE AREA OF PHILOLOGICAL RESEARCHES","volume":"11 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-05-18","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123556036","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.30525/978-9934-26-027-8-12
M. M. Kalenychenko
INTRODUCTION In modern Slavic science, the syntactic level remains one of the least studied structural levels of Slavic languages. Many current problems of Slavic syntax, which require a thorough theoretical coverage of a number of issues related both to understanding the intra-syntactic organization of monosyllabic, including impersonal, sentences in Slavic languages, and with the problem of modeling the relevant syntactic units, unfortunately, did not find a synonymous unambiguous solution in the scientific literature. As the analysis of the scientific literature on the researched problem shows, in modern linguistics sentence models are often analyzed without taking into account their functional characteristics 1 . This approach deprives syntactists of the opportunity to give an in-depth interpretation of many types of Slavic sentences, including impersonal, which are built on the same structural model, but differ in the nature of syntactic functions of components, which has been repeatedly drawn by the attention of a number of researchers. In linguoslavistics on the basis of different Slavic languages impersonal constructions have been thoroughly studied from their formal and grammatical organization (V.V. Babaytseva, L.I. Vasilevskaya, E.M. Galkina-Fedoruk, Y.V. Lokshin, G.M. Chirva, J. Bauer, F. Danesh, W. Schmilauer, etc.). The specificity of the structural parameters of impersonal sentences in Slavic languages was observed mainly within the use of lexical and grammatical means that form the grammatical center of impersonal units, identifying their syntactic labeling, correlation with other monosyllabic communicative units, the scope of different semantic and grammatical types of individual types, as well as the frequency of their use in different styles.
在现代斯拉夫语科学中,句法水平仍然是斯拉夫语中研究最少的结构水平之一。目前斯拉夫语语法的许多问题,需要对一些问题进行彻底的理论覆盖,这些问题涉及到理解斯拉夫语中单音节(包括非人格化的句子)的句法内组织,以及相关句法单位的建模问题,不幸的是,在科学文献中没有找到同义词明确的解决方案。对所研究问题的科学文献的分析表明,在现代语言学中,对句子模型的分析往往不考虑其功能特征。这种方法剥夺了句法学家对许多类型的斯拉夫句子进行深入解释的机会,包括非人格化的句子,这些句子建立在相同的结构模型上,但在成分的句法功能性质上有所不同,这已经引起了许多研究者的注意。语言学在不同斯拉夫语言的基础上,从形式和语法组织上对非人格结构进行了深入的研究(V.V. Babaytseva, L.I. Vasilevskaya, E.M. Galkina-Fedoruk, Y.V. Lokshin, G.M. Chirva, J. Bauer, F. Danesh, W. Schmilauer等)。斯拉夫语非人格句结构参数的特殊性主要体现在构成非人格句语法中心的词汇和语法手段的使用、非人格句的句法标注、与其他单音节交际单元的关联、各非人格句的不同语义和语法类型的范围以及在不同文体中使用的频率等方面。
{"title":"Structural model of an impersonal sentence in Czech language","authors":"M. M. Kalenychenko","doi":"10.30525/978-9934-26-027-8-12","DOIUrl":"https://doi.org/10.30525/978-9934-26-027-8-12","url":null,"abstract":"INTRODUCTION In modern Slavic science, the syntactic level remains one of the least studied structural levels of Slavic languages. Many current problems of Slavic syntax, which require a thorough theoretical coverage of a number of issues related both to understanding the intra-syntactic organization of monosyllabic, including impersonal, sentences in Slavic languages, and with the problem of modeling the relevant syntactic units, unfortunately, did not find a synonymous unambiguous solution in the scientific literature. As the analysis of the scientific literature on the researched problem shows, in modern linguistics sentence models are often analyzed without taking into account their functional characteristics 1 . This approach deprives syntactists of the opportunity to give an in-depth interpretation of many types of Slavic sentences, including impersonal, which are built on the same structural model, but differ in the nature of syntactic functions of components, which has been repeatedly drawn by the attention of a number of researchers. In linguoslavistics on the basis of different Slavic languages impersonal constructions have been thoroughly studied from their formal and grammatical organization (V.V. Babaytseva, L.I. Vasilevskaya, E.M. Galkina-Fedoruk, Y.V. Lokshin, G.M. Chirva, J. Bauer, F. Danesh, W. Schmilauer, etc.). The specificity of the structural parameters of impersonal sentences in Slavic languages was observed mainly within the use of lexical and grammatical means that form the grammatical center of impersonal units, identifying their syntactic labeling, correlation with other monosyllabic communicative units, the scope of different semantic and grammatical types of individual types, as well as the frequency of their use in different styles.","PeriodicalId":403615,"journal":{"name":"CHALLENGES AND ACHIEVEMENTS OF EUROPEAN COUNTRIES IN THE AREA OF PHILOLOGICAL RESEARCHES","volume":"235 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131968074","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.30525/978-9934-26-027-8-25
Сергій Омельчук, Тамара Михайлівна Мандич
{"title":"Контекстний аналіз абревіатури COVID-19 та лексичних варіантів її на перетині лексикології, словотвору й синтаксису","authors":"Сергій Омельчук, Тамара Михайлівна Мандич","doi":"10.30525/978-9934-26-027-8-25","DOIUrl":"https://doi.org/10.30525/978-9934-26-027-8-25","url":null,"abstract":"","PeriodicalId":403615,"journal":{"name":"CHALLENGES AND ACHIEVEMENTS OF EUROPEAN COUNTRIES IN THE AREA OF PHILOLOGICAL RESEARCHES","volume":"47 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133353264","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.30525/978-9934-26-027-8-23
I. Nakashydze
INTRODUCTION Visual (concrete) poetry is the original part of the poetic art that can be positioned as the synthesis of literature and fine arts. It took a position as poetry of objectivity. Visual poetry has a long, complicated and contested history. However, for most scholars considered the emerge of contemporary concrete and visual poetry just before the official “International Concrete Poetry Movement” (1955–1970) with the works of Mallarmé and others involved in various Avant Garde movements interested in materialist aesthetics (such as Cubism, Dadaism, Vorticism, and Futurism). Obviously the birth of concrete poetry did not happen ex nihilo, and even the “creators” of the genre acknowledged their “predecessors”: Mallarme, Pound, Joyce, Cummings, and Apollinaire from literature; Mondrian and Max Bill from painting; Eisenstein from cinema; Webern from music 1 . In 1952 three poets in Sao Paulo (Brazil) – Haroldo de Campos, Augusto de Campos and Decio Pignatari – formed a group for which they took the name “Noigandres”. In the first half of 1953 Augusto de Campos wrote the first systematic set of poems which gave body to the new formal concept: a series of poems entitled “Poetamenos” inspired by the “Klangfarbenmelodie” (“Tone-Color Melodies”) of Anton Webern. The poems from “Poetamenos” are intended for both eye and ear. The colors function as directions for reading (male and female voices in “eis os sem senão os corpos”) and to designate word themes. It occurred to Augusto de Campos to use “luminous letters which could automatically switch on and off as in street advertisements” in the presentation of the “Poetamenos” poems, “but there was no money” so he used colors instead 2 . All definitions of concrete poetry can be reduced to the same formula: form = content/content = form. Individual poets tend to say this in less general terms to suit their own solutions of the form-content problem. Concrete poem is an object in and by itself not an interpreter of exterior
视觉(具体)诗歌是诗歌艺术的原始部分,可以定位为文学与美术的综合体。它占据了客观诗歌的地位。视觉诗歌有着漫长、复杂和有争议的历史。然而,对于大多数学者来说,当代具体和视觉诗歌的出现是在官方的“国际具体诗歌运动”(1955-1970)之前出现的,其中包括mallarm和其他对唯物主义美学感兴趣的各种先锋派运动(如立体主义、达达主义、旋转主义和未来主义)。显然,具体诗歌的诞生并非凭空而来,甚至这种类型的“创造者”也承认他们的“前辈”:文学上的马拉美、庞德、乔伊斯、卡明斯和阿波利奈尔;蒙德里安和马克斯·比尔;来自电影的爱森斯坦;韦伯恩来自音乐系。1952年,巴西圣保罗的三位诗人——哈罗尔多·德·坎波斯、奥古斯托·德·坎波斯和德西奥·皮格纳塔利——组成了一个团体,并将其命名为“Noigandres”。1953年上半年,奥古斯托·德·坎波斯写了第一套系统的诗歌,为新的形式概念提供了主体:一系列名为“Poetamenos”的诗歌,灵感来自安东·韦伯的“Klangfarbenmelodie”(“音调-色彩旋律”)。《诗》里的诗是给眼睛和耳朵听的。颜色作为阅读的方向(“eis os sem sensen o os corpos”中的男声和女声)和指定词的主题。奥古斯托·德·坎波斯想到用“像街头广告那样可以自动开关的发光字母”来展示“诗”,“但是没有钱”,所以他用颜色代替。具体诗歌的所有定义都可以归结为一个公式:形式=内容/内容=形式。个别诗人倾向于用不太一般的术语来表达这一点,以适应他们自己对形式-内容问题的解决方案。具体的诗本身就是一个客体,而不是外在的阐释者
{"title":"Visual poetry of Ukrainian-Canadian émigré literature","authors":"I. Nakashydze","doi":"10.30525/978-9934-26-027-8-23","DOIUrl":"https://doi.org/10.30525/978-9934-26-027-8-23","url":null,"abstract":"INTRODUCTION Visual (concrete) poetry is the original part of the poetic art that can be positioned as the synthesis of literature and fine arts. It took a position as poetry of objectivity. Visual poetry has a long, complicated and contested history. However, for most scholars considered the emerge of contemporary concrete and visual poetry just before the official “International Concrete Poetry Movement” (1955–1970) with the works of Mallarmé and others involved in various Avant Garde movements interested in materialist aesthetics (such as Cubism, Dadaism, Vorticism, and Futurism). Obviously the birth of concrete poetry did not happen ex nihilo, and even the “creators” of the genre acknowledged their “predecessors”: Mallarme, Pound, Joyce, Cummings, and Apollinaire from literature; Mondrian and Max Bill from painting; Eisenstein from cinema; Webern from music 1 . In 1952 three poets in Sao Paulo (Brazil) – Haroldo de Campos, Augusto de Campos and Decio Pignatari – formed a group for which they took the name “Noigandres”. In the first half of 1953 Augusto de Campos wrote the first systematic set of poems which gave body to the new formal concept: a series of poems entitled “Poetamenos” inspired by the “Klangfarbenmelodie” (“Tone-Color Melodies”) of Anton Webern. The poems from “Poetamenos” are intended for both eye and ear. The colors function as directions for reading (male and female voices in “eis os sem senão os corpos”) and to designate word themes. It occurred to Augusto de Campos to use “luminous letters which could automatically switch on and off as in street advertisements” in the presentation of the “Poetamenos” poems, “but there was no money” so he used colors instead 2 . All definitions of concrete poetry can be reduced to the same formula: form = content/content = form. Individual poets tend to say this in less general terms to suit their own solutions of the form-content problem. Concrete poem is an object in and by itself not an interpreter of exterior","PeriodicalId":403615,"journal":{"name":"CHALLENGES AND ACHIEVEMENTS OF EUROPEAN COUNTRIES IN THE AREA OF PHILOLOGICAL RESEARCHES","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130198474","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}