Pub Date : 2022-09-30DOI: 10.18372/2307-9061.64.16887
Інна Поліщук, Вікторія Загороднюк
Мета: дослідження і теоретичне обґрунтування специфіки проведення процедури медіації як альтернативного позасудового способу врегулювання господарських спорів та як комплексного інструменту господарського процесу. Методи дослідження: в роботі використані загальні методи наукового пізнання, зумовлені метою та завданнями даного дослідження, а саме: логічного узагальнення, екстраполяризації, аналізу та синтезу, порівняння та системного підходу, а також порівняльно-правовий, евристичний та системно-структурний методи. Обговорення: розгляд основних проблем розвитку інституту медіації: низької поінформованості громадян щодо цієї процедури, недовіри медіаторам, скептичного ставлення до них, недостатнього рівня компетентності медіаторів тощо. Процедура медіації є відносно новим способом вирішення господарських та інших спорів, але все ж таки демонструє свою ефективність і привабливість у даний час, тоді як суди перевантажені роботою над вирішенням спорів. Медіація ж має прискорений процес врегулювання господарських спорів, а медіативна угода має силу, рівну судовому рішенню. Результати: медіація розглядається як добровільний альтернативний (позасудовий) спосіб врегулювання господарських спорів між конфліктуючими сторонами із залученням третьої особи – медіатора. Часто у процесі роботи з врегулювання конфлікту, медіатор повинен шукати не лише можливість вирішення даного конфлікту, а й назріваючих конфліктів, тобто займатися паралельно профілактикою конфлікту. Як наслідок, медіацію слід розглядати як міждисциплінарну категорію, що увібрала в себе такі галузі знання, як конфліктологія, психологія, лінгвістика, соціологія тощо.
{"title":"МЕДІАЦІЯ ЯК АЛЬТЕРНАТИВНИЙ ПОЗАСУДОВИЙ СПОСІБ ВРЕГУЛЮВАННЯ ГОСПОДАРСЬКИХ СПОРІВ","authors":"Інна Поліщук, Вікторія Загороднюк","doi":"10.18372/2307-9061.64.16887","DOIUrl":"https://doi.org/10.18372/2307-9061.64.16887","url":null,"abstract":"Мета: дослідження і теоретичне обґрунтування специфіки проведення процедури медіації як альтернативного позасудового способу врегулювання господарських спорів та як комплексного інструменту господарського процесу. Методи дослідження: в роботі використані загальні методи наукового пізнання, зумовлені метою та завданнями даного дослідження, а саме: логічного узагальнення, екстраполяризації, аналізу та синтезу, порівняння та системного підходу, а також порівняльно-правовий, евристичний та системно-структурний методи. Обговорення: розгляд основних проблем розвитку інституту медіації: низької поінформованості громадян щодо цієї процедури, недовіри медіаторам, скептичного ставлення до них, недостатнього рівня компетентності медіаторів тощо. Процедура медіації є відносно новим способом вирішення господарських та інших спорів, але все ж таки демонструє свою ефективність і привабливість у даний час, тоді як суди перевантажені роботою над вирішенням спорів. Медіація ж має прискорений процес врегулювання господарських спорів, а медіативна угода має силу, рівну судовому рішенню. Результати: медіація розглядається як добровільний альтернативний (позасудовий) спосіб врегулювання господарських спорів між конфліктуючими сторонами із залученням третьої особи – медіатора. Часто у процесі роботи з врегулювання конфлікту, медіатор повинен шукати не лише можливість вирішення даного конфлікту, а й назріваючих конфліктів, тобто займатися паралельно профілактикою конфлікту. Як наслідок, медіацію слід розглядати як міждисциплінарну категорію, що увібрала в себе такі галузі знання, як конфліктологія, психологія, лінгвістика, соціологія тощо.","PeriodicalId":42676,"journal":{"name":"Air & Space Law","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.4,"publicationDate":"2022-09-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"90951427","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-09-30DOI: 10.18372/2307-9061.64.16895
Наталія Жмур, Марія Землянікіна
Метою статті є визначення поняття OSINT як технології пошуку та використання інформації з відкритих джерел, розкриття значення, цінності та сутності такого поняття як «розвідка з відкритих джерел», а також дослідження історичних аспектів і надання уявлення про перспективи використання технології OSINT. Методи дослідження: документального аналізу і синтезу, порівняльного аналізу, об’єктивної істини, пізнавально-аналітичний, міжгалузевий метод юридичних досліджень, історичний, пізнавально-аналітичний та ін. Результати: звернення до історичних етапів становлення OSINT надасть можливість вдосконалити технологію пошуку та використання інформації з відкритих джерел без порушення норм законодавства. Обговорення: на підставі досліджених даних проаналізовані історичні аспекти розвитку OSINT та перспективи сучасного використання технології, як одного із способів отримання розвідувальної інформації.
{"title":"ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ ТА СУЧАСНИЙ СТАН ТЕХНОЛОГІЇ ПОШУКУ ІНФОРМАЦІЇ OSINT","authors":"Наталія Жмур, Марія Землянікіна","doi":"10.18372/2307-9061.64.16895","DOIUrl":"https://doi.org/10.18372/2307-9061.64.16895","url":null,"abstract":"Метою статті є визначення поняття OSINT як технології пошуку та використання інформації з відкритих джерел, розкриття значення, цінності та сутності такого поняття як «розвідка з відкритих джерел», а також дослідження історичних аспектів і надання уявлення про перспективи використання технології OSINT. Методи дослідження: документального аналізу і синтезу, порівняльного аналізу, об’єктивної істини, пізнавально-аналітичний, міжгалузевий метод юридичних досліджень, історичний, пізнавально-аналітичний та ін. Результати: звернення до історичних етапів становлення OSINT надасть можливість вдосконалити технологію пошуку та використання інформації з відкритих джерел без порушення норм законодавства. Обговорення: на підставі досліджених даних проаналізовані історичні аспекти розвитку OSINT та перспективи сучасного використання технології, як одного із способів отримання розвідувальної інформації.","PeriodicalId":42676,"journal":{"name":"Air & Space Law","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.4,"publicationDate":"2022-09-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"87038178","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-09-30DOI: 10.18372/2307-9061.64.16884
Valeriia Filinovych, Oleksandr Sukhanov
Purpose: study the actual problem of determining the place of domain names in the system of objects of intellectual property rights. The methodological basis: generally recognized methods of scientific knowledge, namely: analytical, comparatively legal, systemically structural and others. Results: the definition of the concept of a domain name in the current Ukrainian legislation was studied, a comparative analysis of the concepts of «trademark» and «domain name» was carried out, and topical problematic issues of methods and means of protecting a domain name as a separate object of intellectual property rights and as an object of different legal branches were identified, and also the suggestions for overcoming such issues were presented. Discussion: the discussion in the study is devoted to finding methods to solve the problem of determining the place of domain names in the system of objects of intellectual property rights and methods and means of protecting domain names as separate objects of intellectual property rights.
{"title":"DOMAIN NAME IN THE SYSTEM OF OBJECTS OF INTELLECTUAL PROPERTY RIGHTS","authors":"Valeriia Filinovych, Oleksandr Sukhanov","doi":"10.18372/2307-9061.64.16884","DOIUrl":"https://doi.org/10.18372/2307-9061.64.16884","url":null,"abstract":"Purpose: study the actual problem of determining the place of domain names in the system of objects of intellectual property rights. The methodological basis: generally recognized methods of scientific knowledge, namely: analytical, comparatively legal, systemically structural and others. Results: the definition of the concept of a domain name in the current Ukrainian legislation was studied, a comparative analysis of the concepts of «trademark» and «domain name» was carried out, and topical problematic issues of methods and means of protecting a domain name as a separate object of intellectual property rights and as an object of different legal branches were identified, and also the suggestions for overcoming such issues were presented. Discussion: the discussion in the study is devoted to finding methods to solve the problem of determining the place of domain names in the system of objects of intellectual property rights and methods and means of protecting domain names as separate objects of intellectual property rights.","PeriodicalId":42676,"journal":{"name":"Air & Space Law","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.4,"publicationDate":"2022-09-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"76957746","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-09-30DOI: 10.18372/2307-9061.64.16875
Андрій Кузьмін
Мета: полягає в аналізі ролі впливу міжнародних фінансових організацій на правові системи різних країн, державну політику в різних сферах суспільного життя, дослідженні нормативно-правової бази країн, що регулює взаємовідносини при співробітництві з Міжнародними фінансовими організаціями. Методи дослідження: становить широкий спектр філософсько-світоглядних, загальнонаукових та спеціально-наукових методів і підходів, що сприяло вирішенню основних завдань дослідження, особливо подальшому виявленню з позиції специфіки правового регулювання діяльності Міжнародних фінансових організацій в різних країнах та висвітленню форм їхньої діяльності в еволюційному розвитку міжнародних валютних відносин. Застосування описового методу дозволило охарактеризувати міжнародні фінансові організації. За допомогою формально-юридичного методу було проаналізовано співробітництво країн з міжнародними фінансовими організаціями. Метод аналізу застосовувався для дослідження сучасного стану співпраці країн з міжнародними фінансовими організаціями. Результати: зроблено висновок, що співробітництво різних країн з міжнародними фінансовими організаціями, прямо впливає на реалізацію одного з основних принципів міжнародного права – незалежності. Залучаючи іноземний капітал в бюджет, країни стають повністю залежними від волі кредиторів, які в свою чергу діють виключно в своїх інтересах. І хоча в деяких сферах економічного життя країни може прослідковуватись певний прогрес, існує необхідність жорсткого правового регулювання діяльності міжнародних фінансових організації в країні. Обговорення: пошук та розроблення шляхів подолання наявних проблем у співробітництві країн з міжнародними фінансовими організаціями, а також дослідження норм, шо регулюють такі відносини, задля успішної імплементації їх у національне законодавство України.
{"title":"ВПЛИВ ДІЯЛЬНОСТІ МІЖНАРОДНИХ ФІНАНСОВИХ ОРГАНІЗАЦІЙ НА РОЗВИТОК НАЦІОНАЛЬНИХ ПРАВОВИХ СИСТЕМ","authors":"Андрій Кузьмін","doi":"10.18372/2307-9061.64.16875","DOIUrl":"https://doi.org/10.18372/2307-9061.64.16875","url":null,"abstract":"Мета: полягає в аналізі ролі впливу міжнародних фінансових організацій на правові системи різних країн, державну політику в різних сферах суспільного життя, дослідженні нормативно-правової бази країн, що регулює взаємовідносини при співробітництві з Міжнародними фінансовими організаціями. Методи дослідження: становить широкий спектр філософсько-світоглядних, загальнонаукових та спеціально-наукових методів і підходів, що сприяло вирішенню основних завдань дослідження, особливо подальшому виявленню з позиції специфіки правового регулювання діяльності Міжнародних фінансових організацій в різних країнах та висвітленню форм їхньої діяльності в еволюційному розвитку міжнародних валютних відносин. Застосування описового методу дозволило охарактеризувати міжнародні фінансові організації. За допомогою формально-юридичного методу було проаналізовано співробітництво країн з міжнародними фінансовими організаціями. Метод аналізу застосовувався для дослідження сучасного стану співпраці країн з міжнародними фінансовими організаціями. Результати: зроблено висновок, що співробітництво різних країн з міжнародними фінансовими організаціями, прямо впливає на реалізацію одного з основних принципів міжнародного права – незалежності. Залучаючи іноземний капітал в бюджет, країни стають повністю залежними від волі кредиторів, які в свою чергу діють виключно в своїх інтересах. І хоча в деяких сферах економічного життя країни може прослідковуватись певний прогрес, існує необхідність жорсткого правового регулювання діяльності міжнародних фінансових організації в країні. Обговорення: пошук та розроблення шляхів подолання наявних проблем у співробітництві країн з міжнародними фінансовими організаціями, а також дослідження норм, шо регулюють такі відносини, задля успішної імплементації їх у національне законодавство України.","PeriodicalId":42676,"journal":{"name":"Air & Space Law","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.4,"publicationDate":"2022-09-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"81831259","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-09-30DOI: 10.18372/2307-9061.64.16881
Світлана Вишновецька
Мета: виявити проблемні аспекти правового регулювання дистанційної роботи та визначити шляхи їх подолання. Методи дослідження: документального аналізу і синтезу, порівняльного аналізу, пізнавально-аналітичний, а також методи систематизації та узагальнень. Результати: проаналізовано проблемні аспекти правового регулювання дистанційної роботи за законодавством України. Обговорення: відстоюється позиція, що необхідно розмежувати дистанційну роботу як вид трудового договору і дистанційну роботу як тимчасову форму організації праці і врегулювати їх в окремих статтях чинного КЗпП України для полегшення правозастосовної практики.
{"title":"ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДИСТАНЦІЙНОЇ РОБОТИ ЗА ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ: ПРОБЛЕМНІ АСПЕКТИ","authors":"Світлана Вишновецька","doi":"10.18372/2307-9061.64.16881","DOIUrl":"https://doi.org/10.18372/2307-9061.64.16881","url":null,"abstract":"Мета: виявити проблемні аспекти правового регулювання дистанційної роботи та визначити шляхи їх подолання. Методи дослідження: документального аналізу і синтезу, порівняльного аналізу, пізнавально-аналітичний, а також методи систематизації та узагальнень. Результати: проаналізовано проблемні аспекти правового регулювання дистанційної роботи за законодавством України. Обговорення: відстоюється позиція, що необхідно розмежувати дистанційну роботу як вид трудового договору і дистанційну роботу як тимчасову форму організації праці і врегулювати їх в окремих статтях чинного КЗпП України для полегшення правозастосовної практики.","PeriodicalId":42676,"journal":{"name":"Air & Space Law","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.4,"publicationDate":"2022-09-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"81760479","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-09-30DOI: 10.18372/2307-9061.64.16889
Софія Лихова
Мета: у статті проведено комплексний аналіз складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 151-2 Кримінального кодексу України, з урахуванням положень теорії кримінального, сімейного, міжнародного права та кримінологічних аспектів. Методи дослідження: порівняльно-правовий аналіз, пізнавально-аналітичний та інші. Обговорення: з огляду на комплексний аналіз питання у статті проаналізовані як склад кримінального правопорушення примушування до шлюбу, так і деякі важливі дискусійні питання. Зокрема, увага приділена питанням щодо ситуації, коли до України переїхали особи, одну з яких було змушено до шлюбу, при цьому вимоги щодо недійсності шлюбу за законодавством України порушені (наприклад, дружині наразі виповнилося 14 років, вона є третьою дружиною свого чоловіка, а шлюб взято лише в релігійній установі). Результати: проаналізовані питання чи можна примусити до шлюбу особу, яка формально є одруженою. Проведений аналіз кваліфікації цього кримінального правопорушення у випадку, коли примушування до співжиття поєднане з наявністю статевих відносин, в тому числі з особою, яка не досягла 14 років. Крім того, в статті доведено, що безпосереднім об’єктом даного кримінального правопорушення є воля особи. При цьому додатковим об’єктом в більшості випадків є статева свобода та статева недоторканість особи.
{"title":"ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СКЛАДУ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ «ПРИМУШУВАННЯ ДО ВСТУПУ У ШЛЮБ»","authors":"Софія Лихова","doi":"10.18372/2307-9061.64.16889","DOIUrl":"https://doi.org/10.18372/2307-9061.64.16889","url":null,"abstract":"Мета: у статті проведено комплексний аналіз складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 151-2 Кримінального кодексу України, з урахуванням положень теорії кримінального, сімейного, міжнародного права та кримінологічних аспектів. Методи дослідження: порівняльно-правовий аналіз, пізнавально-аналітичний та інші. Обговорення: з огляду на комплексний аналіз питання у статті проаналізовані як склад кримінального правопорушення примушування до шлюбу, так і деякі важливі дискусійні питання. Зокрема, увага приділена питанням щодо ситуації, коли до України переїхали особи, одну з яких було змушено до шлюбу, при цьому вимоги щодо недійсності шлюбу за законодавством України порушені (наприклад, дружині наразі виповнилося 14 років, вона є третьою дружиною свого чоловіка, а шлюб взято лише в релігійній установі). Результати: проаналізовані питання чи можна примусити до шлюбу особу, яка формально є одруженою. Проведений аналіз кваліфікації цього кримінального правопорушення у випадку, коли примушування до співжиття поєднане з наявністю статевих відносин, в тому числі з особою, яка не досягла 14 років. Крім того, в статті доведено, що безпосереднім об’єктом даного кримінального правопорушення є воля особи. При цьому додатковим об’єктом в більшості випадків є статева свобода та статева недоторканість особи.","PeriodicalId":42676,"journal":{"name":"Air & Space Law","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.4,"publicationDate":"2022-09-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"80283787","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-09-30DOI: 10.18372/2307-9061.64.16874
Юлія Бондарчук
Мета статті: визначити шляхи і нормативні аспекти оптимізації та удосконалення правового регулювання статусу особи, яка страждає на психічні розлади. Методи: порівняльно-правовий аналіз, пізнавально-аналітичний та ін. Результати: встановлено, що українське законодавство розвивається до міжнародних стандартів та сприяє протидії дискримінації осіб, які страждають на психічні розлади. Запропоновано шляхи сприяння розвитку політики недискримінації психічно хворих осіб. Обговорення: проаналізовано міжнародні стандарти закріплення правового статусу осіб, що страждають на психічні розлади. Висвітлено основні нормативні аспекти правового статусу особи, яка страждає на психічні розлади, в Україні. Визначено особливості вітчизняного законодавства та напрями його удосконалення в частині протидії дискримінації осіб, що страждають на психічні розлади.
{"title":"ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СТАТУСУ ОСОБИ, ЯКА СТРАЖДАЄ НА ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ","authors":"Юлія Бондарчук","doi":"10.18372/2307-9061.64.16874","DOIUrl":"https://doi.org/10.18372/2307-9061.64.16874","url":null,"abstract":"Мета статті: визначити шляхи і нормативні аспекти оптимізації та удосконалення правового регулювання статусу особи, яка страждає на психічні розлади. Методи: порівняльно-правовий аналіз, пізнавально-аналітичний та ін. Результати: встановлено, що українське законодавство розвивається до міжнародних стандартів та сприяє протидії дискримінації осіб, які страждають на психічні розлади. Запропоновано шляхи сприяння розвитку політики недискримінації психічно хворих осіб. Обговорення: проаналізовано міжнародні стандарти закріплення правового статусу осіб, що страждають на психічні розлади. Висвітлено основні нормативні аспекти правового статусу особи, яка страждає на психічні розлади, в Україні. Визначено особливості вітчизняного законодавства та напрями його удосконалення в частині протидії дискримінації осіб, що страждають на психічні розлади.","PeriodicalId":42676,"journal":{"name":"Air & Space Law","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.4,"publicationDate":"2022-09-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"87332212","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-09-30DOI: 10.18372/2307-9061.64.16871
Інна Дробіна, М.В. Прохоренко
Мета статті полягає у здійсненні аналізу правових колізій у системі нагород добровольців, які надають волонтерську допомогу Збройним Силам України, визначенні факторів їх виникнення та шляхів усунення. Методологічну основу дослідження склали загальнонаукові та спеціально-юридичні методи пізнання, використання яких дозволило дослідити проблеми вітчизняної системи державних нагород, зокрема заохочень волонтерів, які надають підтримку Збройним Силам України. Результати: результатом даної наукової роботи стала розробка теоретичних положень, на основі яких доведено необхідність поділу державних нагород на так звані «військові» та «цивільні» задля забезпечення запобігання створення змішаних правових статусів їх кавалерів. Також авторами запропоновано викласти в нових редакціях статути державних нагород, затверджені указами Президента України «Про встановлення відзнаки Президента України – ордена «За мужність» від 21 серпня 1996 року № 720/96, «Про встановлення відзнаки Президента України ордена «За Заслуги» від 22 вересня 1996 року № 870/96, «Про встановлення відзнаки Президента України «Орден княгині Ольги» від 15 серпня 1997 року № 827/97. Обговорення: вивчення загальноприйнятної практики нагородження волонтерів, які здійснюють підтримку Збройних Сил України, за діяльність, що прямо не передбачена нормативними документами, зумовлюють потребу у подальшому науковому пошуку щодо переформатування системи нагород та перегляду статутів окремих державних нагород з метою приведення їх у відповідність до Закону України «Про державні нагороди», а також розробки конкретних критеріїв нагородження і заохочення осіб, які здійснюють волонтерську діяльність та надають благодійницьку допомогу Збройним Силам України.
{"title":"ПРАВОВІ КОЛІЗІЇ У СИСТЕМІ ДЕРЖАВНИХ НАГОРОД ВОЛОНТЕРІВ, ЯКІ НАДАЮТЬ ВОЛОНТЕРСЬКУ ДОПОМОГУ ЗБРОЙНИМ СИЛАМ УКРАЇНИ","authors":"Інна Дробіна, М.В. Прохоренко","doi":"10.18372/2307-9061.64.16871","DOIUrl":"https://doi.org/10.18372/2307-9061.64.16871","url":null,"abstract":"Мета статті полягає у здійсненні аналізу правових колізій у системі нагород добровольців, які надають волонтерську допомогу Збройним Силам України, визначенні факторів їх виникнення та шляхів усунення. Методологічну основу дослідження склали загальнонаукові та спеціально-юридичні методи пізнання, використання яких дозволило дослідити проблеми вітчизняної системи державних нагород, зокрема заохочень волонтерів, які надають підтримку Збройним Силам України. Результати: результатом даної наукової роботи стала розробка теоретичних положень, на основі яких доведено необхідність поділу державних нагород на так звані «військові» та «цивільні» задля забезпечення запобігання створення змішаних правових статусів їх кавалерів. Також авторами запропоновано викласти в нових редакціях статути державних нагород, затверджені указами Президента України «Про встановлення відзнаки Президента України – ордена «За мужність» від 21 серпня 1996 року № 720/96, «Про встановлення відзнаки Президента України ордена «За Заслуги» від 22 вересня 1996 року № 870/96, «Про встановлення відзнаки Президента України «Орден княгині Ольги» від 15 серпня 1997 року № 827/97. Обговорення: вивчення загальноприйнятної практики нагородження волонтерів, які здійснюють підтримку Збройних Сил України, за діяльність, що прямо не передбачена нормативними документами, зумовлюють потребу у подальшому науковому пошуку щодо переформатування системи нагород та перегляду статутів окремих державних нагород з метою приведення їх у відповідність до Закону України «Про державні нагороди», а також розробки конкретних критеріїв нагородження і заохочення осіб, які здійснюють волонтерську діяльність та надають благодійницьку допомогу Збройним Силам України.","PeriodicalId":42676,"journal":{"name":"Air & Space Law","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.4,"publicationDate":"2022-09-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"72384610","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-09-30DOI: 10.18372/2307-9061.64.16893
Леонід Бєлкін, Юлія Юринець, М.Л. Бєлкін, Євгеній Криволап
Метою статті є комплексний правовий та інформаційно-технологічний аналіз понять «інформаційна безпека», «безпека інформації», «кібербезпека» для обґрунтування підходу до створення центральної дефініції у сфері інформаційної безпеки та удосконалення системи протидії інформаційним загрозам. Методи дослідження: документальний аналіз, узагальнення правової інформації, інформації із сфери створення інформаційно-комунікаційних технологій, а також практики захисту інформації та протидії пропагандистським інформаційно-психологічним впливам. Результати: з урахуванням положень безпекових стратегій України 2020-2021 рр., а також наукової, практичної інформації та міжнародного досвіду запропонована структура «інформаційної безпеки держави» як центральної дефініції у сфері інформаційної безпеки. Доводиться, що поняття «інформаційна безпека» не може зводитися до безпеки окремої сукупності даних чи інформаційних систем чи до кібербезпеки. Забезпечення інформаційної безпеки поділяється на забезпечення безпеки інформації, у тому числі кібербезпеки, та забезпечення когнітивної безпеки. Запропоновано ввести у стабільний науковий і практичний оборот поняття «когнітивна безпека» як стійкість проти інформаційно-психологічних впливів на людину і суспільство. Зворотній зв’язок «кібербезпека» → «когнітивна безпека» пов’язаний із тим, що, кібератаки також активно використовуються державою-агресором як елемент спеціальних інформаційних операцій з метою маніпулятивного впливу на населення. Обговорення: комплексний правовий та інформаційно-технологічний аналіз понять «інформаційна безпека», «безпека інформації», «кібербезпека» дозволяє вибудувати ієрархію цих понять з метою удосконалення протидії інформаційним загрозам та пропагандистським інформаційним операціям.
{"title":"СПІВВІДНОШЕННЯ ПОНЯТЬ «ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА», «БЕЗПЕКА ІНФОРМАЦІЇ», «КІБЕРБЕЗПЕКА» В КОНТЕКСТІ БЕЗПЕКОВИХ СТРАТЕГІЙ УКРАЇНИ 2020-2021 РОКІВ","authors":"Леонід Бєлкін, Юлія Юринець, М.Л. Бєлкін, Євгеній Криволап","doi":"10.18372/2307-9061.64.16893","DOIUrl":"https://doi.org/10.18372/2307-9061.64.16893","url":null,"abstract":"Метою статті є комплексний правовий та інформаційно-технологічний аналіз понять «інформаційна безпека», «безпека інформації», «кібербезпека» для обґрунтування підходу до створення центральної дефініції у сфері інформаційної безпеки та удосконалення системи протидії інформаційним загрозам. Методи дослідження: документальний аналіз, узагальнення правової інформації, інформації із сфери створення інформаційно-комунікаційних технологій, а також практики захисту інформації та протидії пропагандистським інформаційно-психологічним впливам. Результати: з урахуванням положень безпекових стратегій України 2020-2021 рр., а також наукової, практичної інформації та міжнародного досвіду запропонована структура «інформаційної безпеки держави» як центральної дефініції у сфері інформаційної безпеки. Доводиться, що поняття «інформаційна безпека» не може зводитися до безпеки окремої сукупності даних чи інформаційних систем чи до кібербезпеки. Забезпечення інформаційної безпеки поділяється на забезпечення безпеки інформації, у тому числі кібербезпеки, та забезпечення когнітивної безпеки. Запропоновано ввести у стабільний науковий і практичний оборот поняття «когнітивна безпека» як стійкість проти інформаційно-психологічних впливів на людину і суспільство. Зворотній зв’язок «кібербезпека» → «когнітивна безпека» пов’язаний із тим, що, кібератаки також активно використовуються державою-агресором як елемент спеціальних інформаційних операцій з метою маніпулятивного впливу на населення. Обговорення: комплексний правовий та інформаційно-технологічний аналіз понять «інформаційна безпека», «безпека інформації», «кібербезпека» дозволяє вибудувати ієрархію цих понять з метою удосконалення протидії інформаційним загрозам та пропагандистським інформаційним операціям.","PeriodicalId":42676,"journal":{"name":"Air & Space Law","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.4,"publicationDate":"2022-09-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"83108676","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-09-30DOI: 10.18372/2307-9061.64.16891
Діана Майстро
Мета: наукове дослідження елементів складу злочину, передбаченого в диспозиції ст. 299 Кримінального кодексу України. Методи дослідження: сукупність загальних і спеціальних методів наукового пізнання: термінологічний, логіко-семантичний, функціональний, системно-структурний, логіко-нормативний. Результати: авторкою проаналізований юридичний складу злочину, передбачений в диспозиції ст. 299 «Жорстоке поводження з тваринами» КК України. З 8 листопада 2021 року ст. 299 «Жорстоке поводження з тваринами» КК України викладена в новій редакції. У чинній класифікації кримінальних правопорушень це діяння набуло значення злочину (ч. 1, 2 ст. 299 КК України – нетяжкий злочин; ч. 3, 4 ст. 299 КК України – тяжкий злочин), а також була розширена об’єктивна сторона складу злочину проти тварин, оскільки набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації положень деяких міжнародних угод та директив Європейського Союзу у сфері охорони тваринного та рослинного світу» від 15.07.2021 р. № 1684-IX. Обговорення: у диспозиції ст. 299 КК України розглядаються об’єктивні та суб’єктивні ознаки складу злочину, охарактеризований їхній зміст та ознаки. Об’єктивна сторона вказаного складу злочину зазнала чималих змін, тепер вона виражається у 5 формах: 1) у жорстокому поводженні з тваринами, що належать до хребетних, у тому числі з безпритульними тваринами; 2) у порушенні правил транспортування тварин, якщо такі дії призвели до тілесних ушкоджень, каліцтва чи загибелі тварини; 3) у нацьковуванні тварин одна на одну, вчинене з хуліганських чи корисливих мотивів; 4) пропаганда, публічні заклики до вчинення дій, що мають ознаки жорстокого поводження з тваринами; 5) поширення матеріалів із закликами до вчинення таких дій.
{"title":"КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ СКЛАДУ ЗЛОЧИНУ «ЖОРСТОКЕ ПОВОДЖЕННЯ З ТВАРИНАМИ» (СТ. 299 КРИМІНАЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ)","authors":"Діана Майстро","doi":"10.18372/2307-9061.64.16891","DOIUrl":"https://doi.org/10.18372/2307-9061.64.16891","url":null,"abstract":"Мета: наукове дослідження елементів складу злочину, передбаченого в диспозиції ст. 299 Кримінального кодексу України. Методи дослідження: сукупність загальних і спеціальних методів наукового пізнання: термінологічний, логіко-семантичний, функціональний, системно-структурний, логіко-нормативний. Результати: авторкою проаналізований юридичний складу злочину, передбачений в диспозиції ст. 299 «Жорстоке поводження з тваринами» КК України. З 8 листопада 2021 року ст. 299 «Жорстоке поводження з тваринами» КК України викладена в новій редакції. У чинній класифікації кримінальних правопорушень це діяння набуло значення злочину (ч. 1, 2 ст. 299 КК України – нетяжкий злочин; ч. 3, 4 ст. 299 КК України – тяжкий злочин), а також була розширена об’єктивна сторона складу злочину проти тварин, оскільки набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації положень деяких міжнародних угод та директив Європейського Союзу у сфері охорони тваринного та рослинного світу» від 15.07.2021 р. № 1684-IX. Обговорення: у диспозиції ст. 299 КК України розглядаються об’єктивні та суб’єктивні ознаки складу злочину, охарактеризований їхній зміст та ознаки. Об’єктивна сторона вказаного складу злочину зазнала чималих змін, тепер вона виражається у 5 формах: 1) у жорстокому поводженні з тваринами, що належать до хребетних, у тому числі з безпритульними тваринами; 2) у порушенні правил транспортування тварин, якщо такі дії призвели до тілесних ушкоджень, каліцтва чи загибелі тварини; 3) у нацьковуванні тварин одна на одну, вчинене з хуліганських чи корисливих мотивів; 4) пропаганда, публічні заклики до вчинення дій, що мають ознаки жорстокого поводження з тваринами; 5) поширення матеріалів із закликами до вчинення таких дій.","PeriodicalId":42676,"journal":{"name":"Air & Space Law","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.4,"publicationDate":"2022-09-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"89865692","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：