У статті подано теоретико-методологічний аналіз психологічних основ генези емоційного інтелекту особистості в ранній юності, що став підставою для розробки авторської концепції дослідження. Сформульовано і обґрунтовано теоретичну модель генези емоційного інтелекту в ранній юності; здійснено кількісний та якісний аналіз структури, рівнів та особливостей розвитку емоційного інтелекту юнаків; визначено систему психологічних чинників, механізмів та закономірностей генези емоційного інтелекту в ранній юності.
{"title":"РОЗВИТОК ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ В КОНТЕКСТІ ЗАДАЧНОГО ПІДХОДУ ДО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ","authors":"Оксана ЛЯЩ, Оксана ХУРТЕНКО","doi":"10.31891/pt-2023-3-11","DOIUrl":"https://doi.org/10.31891/pt-2023-3-11","url":null,"abstract":"У статті подано теоретико-методологічний аналіз психологічних основ генези емоційного інтелекту особистості в ранній юності, що став підставою для розробки авторської концепції дослідження. Сформульовано і обґрунтовано теоретичну модель генези емоційного інтелекту в ранній юності; здійснено кількісний та якісний аналіз структури, рівнів та особливостей розвитку емоційного інтелекту юнаків; визначено систему психологічних чинників, механізмів та закономірностей генези емоційного інтелекту в ранній юності.","PeriodicalId":499078,"journal":{"name":"Psychology Travelogs","volume":"45 17 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135295713","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
У статті здійснюється вивчення взаємозв’язку тривожності та психічного здоров’я. За результатами аналізу наукових джерел уточнено поняття «тривожність» та «психічне здоров’я». Поняття «тривожність» визначається як: складний процес, що містить когнітивні, афективні та конативні реакції в ситуації, що об’єктивно оцінюється особистістю як потенційно небезпечна. При цьому фахівці розрізняють тривожність як емоційний стан і як стійку властивість, рису особистості чи темпераменту.
З’ясовано, що пандемія COVID-19 та війна суттєво посилила інтерес дослідників до проблеми збереження психічного здоров’я особистості, особливо в підлітковому та юнацькому віці. Тривожність є підґрунтям появи в осіб підліткового та юнацького віку цілої низки психологічних труднощів, внутрішніх конфліктів, суперечливих установок і почуттів, а також порушень механізмів психологічного захисту. Основними ознаками високого рівня особистісної тривожності є: схильність приймати довкілля як таке, що містить в собі погрозу та небезпеку; відчуття потреби забезпечити свою безпеку і введення, в зв’язку з цим, будь-яких обмежень у своєму житті.
{"title":"ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ТРИВОЖНОСТІ ТА ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я ОСОБИСТОСТІ","authors":"Євген ПОТАПЧУК, Алла ПАСІЧНИК","doi":"10.31891/pt-2023-2-19","DOIUrl":"https://doi.org/10.31891/pt-2023-2-19","url":null,"abstract":"У статті здійснюється вивчення взаємозв’язку тривожності та психічного здоров’я. За результатами аналізу наукових джерел уточнено поняття «тривожність» та «психічне здоров’я». Поняття «тривожність» визначається як: складний процес, що містить когнітивні, афективні та конативні реакції в ситуації, що об’єктивно оцінюється особистістю як потенційно небезпечна. При цьому фахівці розрізняють тривожність як емоційний стан і як стійку властивість, рису особистості чи темпераменту.
 З’ясовано, що пандемія COVID-19 та війна суттєво посилила інтерес дослідників до проблеми збереження психічного здоров’я особистості, особливо в підлітковому та юнацькому віці. Тривожність є підґрунтям появи в осіб підліткового та юнацького віку цілої низки психологічних труднощів, внутрішніх конфліктів, суперечливих установок і почуттів, а також порушень механізмів психологічного захисту. Основними ознаками високого рівня особистісної тривожності є: схильність приймати довкілля як таке, що містить в собі погрозу та небезпеку; відчуття потреби забезпечити свою безпеку і введення, в зв’язку з цим, будь-яких обмежень у своєму житті.","PeriodicalId":499078,"journal":{"name":"Psychology Travelogs","volume":"4 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135156009","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Дана стаття розкриває особливості поняття соціально-психологічної адаптації. Визначено, що соціально-психологічна адаптація – це процес взаємного обміну інформацією про соціально-психологічні характеристики між трудовим колективом та індивідом, встановлення на цій основі контактів та взаємовідносин, що забезпечують можливість ефективної сумісної праці та неформального спілкування. Соціальні події, що відбуваються в світі й країні, змушують юнаків і дівчат самостійно робити вибір, особисто орієнтуватись у всьому. Основним новоутворенням юнацького віку є особистісне самовизначення, від якого залежать усі інші види самовизначення юнаків і дівчат. До основних соціально-психологічних детермінантів особистісного самовизначення юнаків і дівчат, що мають смислове значення, належать: значущість проблем, що обговорюються з однолітками; коло референтних осіб; ціннісні орієнтації; цілеспрямованість взаємин; сфери самореалізації; ставлення до соціуму й осмислення себе в ньому; майбутні плани, їх конкретний зміст; вибір професії, орієнтація в ньому на соціально чи особистісно значущі чинники; міра впевненості у виборі лінії поведінки. Теоретичними засадами вивчення тенденцій дезадаптації на даному віковому етапі є численні якісні зрушення у фізіологічному, психічному, соціальному аспектах розвитку молодої людини в цей період. У даній роботі досліджувалися молоді люди, які перебувають саме у стані соціально-економічної кризи – війна в Україні.
{"title":"ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ СОЦІАЛЬНО−ПСИХОЛОГІЧНОЇ АДАПТАЦІЇ МОЛОДІ У ПЕРІОД ВІЙСЬКОВИХ ДІЙ В УКРАЇНІ","authors":"Оксана ШПОРТУН, Інга РЕДЬКА","doi":"10.31891/pt-2023-2-18","DOIUrl":"https://doi.org/10.31891/pt-2023-2-18","url":null,"abstract":"Дана стаття розкриває особливості поняття соціально-психологічної адаптації. Визначено, що соціально-психологічна адаптація – це процес взаємного обміну інформацією про соціально-психологічні характеристики між трудовим колективом та індивідом, встановлення на цій основі контактів та взаємовідносин, що забезпечують можливість ефективної сумісної праці та неформального спілкування. Соціальні події, що відбуваються в світі й країні, змушують юнаків і дівчат самостійно робити вибір, особисто орієнтуватись у всьому. Основним новоутворенням юнацького віку є особистісне самовизначення, від якого залежать усі інші види самовизначення юнаків і дівчат. До основних соціально-психологічних детермінантів особистісного самовизначення юнаків і дівчат, що мають смислове значення, належать: значущість проблем, що обговорюються з однолітками; коло референтних осіб; ціннісні орієнтації; цілеспрямованість взаємин; сфери самореалізації; ставлення до соціуму й осмислення себе в ньому; майбутні плани, їх конкретний зміст; вибір професії, орієнтація в ньому на соціально чи особистісно значущі чинники; міра впевненості у виборі лінії поведінки. Теоретичними засадами вивчення тенденцій дезадаптації на даному віковому етапі є численні якісні зрушення у фізіологічному, психічному, соціальному аспектах розвитку молодої людини в цей період. У даній роботі досліджувалися молоді люди, які перебувають саме у стані соціально-економічної кризи – війна в Україні.","PeriodicalId":499078,"journal":{"name":"Psychology Travelogs","volume":"20 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135056445","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
У статті розкрито актуальність проблеми стресостійкості як складової самозбреження психічного здоров’я та здоров’я фахівця соціономічного профілю. Здійснено теоретичний аналіз праць українських психологів-науковців з проблеми стресу, стресостійкості, емоційної стійкості фахівців, здоров’язбереження та самозбереження. Описано важливість підвищення рівня стресостійкості та емоційної стійкості фахівців сфери людина-людина для покращення їх ефективності й правильності вирішення професійних завдань, мінімізації робочого стресу та покращення їх психічного стану. Досліджено важливість впровадження здоров’язберігаючих технологій, просвітницьких, корекційних та навчальних заходів для самооздоровленя та самозбереження психічного здоров’я фахівцями соціономічного профілю. Уточнено сутність понять: стрес, стресостійкість, емоційна стійкість, емоційне вигорання, психічне здоров’я, самозбереження та здоров’язбережувальні технології.
Визначено, що стресостійкість та емоційна стійкість є важливими складовими психічного здоров’я фахівця, адже в сучасних умовах спеціалісти соціономічного профілю стикаються з різними дистресами на роботі, погіршенням умов праці, психосоматичними наслідками стресу. Приділено увагу впливу емоційного чинника стресу на здоров’я фахівця соціономічного профілю. Визначено, що стресостійкість та емоційна стійкість є прямопропорційними до якості психічного здоров’я фахівця та його професійної діяльності. Розглянуто поняття стресостійкості та емоційної стійкості як складових самозбереження.
Висвітлено результати емпіричного дослідження рівня стресостійкості та емоційної стійкості за розробленими методиками. За результати дослідження визначено, що переважає середній рівень стресостійкості та емоційної стійкості серед фахівців соціономічного профілю, що свідчить про наявність проблем з якість психічного здоров’я та необхідністю до самозбереження. Перспективою подальшого дослідження вбачаємо у впровадженні та розробці здоров’язберігаючих технологій, тренінгів самооздоровлення та самозбереження у закладах для навчання фахівців соціономічного профілю.
{"title":"СТРЕСОСТІЙКІСТЬ ЯК СКЛАДОВА САМОЗБЕРЕЖЕННЯ ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я ФАХІВЦІВ СОЦІОНОМІЧНОГО ПРОФІЛЮ","authors":"Таїсія КОМАР, Оксана ВАРГАТА, Олександра ХОПТЯНА","doi":"10.31891/pt-2023-2-17","DOIUrl":"https://doi.org/10.31891/pt-2023-2-17","url":null,"abstract":"У статті розкрито актуальність проблеми стресостійкості як складової самозбреження психічного здоров’я та здоров’я фахівця соціономічного профілю. Здійснено теоретичний аналіз праць українських психологів-науковців з проблеми стресу, стресостійкості, емоційної стійкості фахівців, здоров’язбереження та самозбереження. Описано важливість підвищення рівня стресостійкості та емоційної стійкості фахівців сфери людина-людина для покращення їх ефективності й правильності вирішення професійних завдань, мінімізації робочого стресу та покращення їх психічного стану. Досліджено важливість впровадження здоров’язберігаючих технологій, просвітницьких, корекційних та навчальних заходів для самооздоровленя та самозбереження психічного здоров’я фахівцями соціономічного профілю. Уточнено сутність понять: стрес, стресостійкість, емоційна стійкість, емоційне вигорання, психічне здоров’я, самозбереження та здоров’язбережувальні технології.
 Визначено, що стресостійкість та емоційна стійкість є важливими складовими психічного здоров’я фахівця, адже в сучасних умовах спеціалісти соціономічного профілю стикаються з різними дистресами на роботі, погіршенням умов праці, психосоматичними наслідками стресу. Приділено увагу впливу емоційного чинника стресу на здоров’я фахівця соціономічного профілю. Визначено, що стресостійкість та емоційна стійкість є прямопропорційними до якості психічного здоров’я фахівця та його професійної діяльності. Розглянуто поняття стресостійкості та емоційної стійкості як складових самозбереження.
 Висвітлено результати емпіричного дослідження рівня стресостійкості та емоційної стійкості за розробленими методиками. За результати дослідження визначено, що переважає середній рівень стресостійкості та емоційної стійкості серед фахівців соціономічного профілю, що свідчить про наявність проблем з якість психічного здоров’я та необхідністю до самозбереження. Перспективою подальшого дослідження вбачаємо у впровадженні та розробці здоров’язберігаючих технологій, тренінгів самооздоровлення та самозбереження у закладах для навчання фахівців соціономічного профілю.","PeriodicalId":499078,"journal":{"name":"Psychology Travelogs","volume":"31 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135056446","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
У статті здійснений теоретичний аналіз стресостійкості фахівців соціономічного профілю у науковій психологічній літературі. Окреслено методологічні підходи до визначення сутності стресостійкості. Теоретико-методологічне осмислення наукової літератури дозволило визначити сутність стресостійкості, як психологічного феномену, що характеризується високим рівнем стійкості до стресу та рефлексії. Визначено, що стресостійкість є важливою складовою психічного здоров’я фахівців соціономічного профілю. Уточнено сутність понять: стрес, професійний стрес, стресостійкість, емоційна стійкість, психологічна стійкість, психічне здоров’я, стрес-фактори, психологічні чинники стресостійкості. Приділено увагу впливу психологічним чинникам, що сприяють розвитку стресостійкості фахівців соціономічного профілю. Визначено психологічні чинники стресостійкості та психологічні бар’єри стресостійкості фахівців соціономічного профілю.
У статті під стресостійкістю розуміється комплекс особистісних професійних якостей, які допомагають у вирішенні професійних завдань в психологічній сфері. Стресостійкість особистості характеризується: високим рівнем адаптації, високим рівнем працездатності та високим рівнем психічного здоров’я.
Висвітлено результати емпіричного дослідження рівня стресостійкості за відповідними методиками. За результати дослідження визначено, що переважає середній рівень стресостійкості серед фахівців соціономічного профілю. Перспективою подальшого дослідження вбачаємо у впровадженні та розробці психологічного супроводу розвитку стресостійкості фахівців соціономічного профілю.
{"title":"ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ СТРЕСОСТІЙКОСТІ ФАХІВЦІВ СОЦІОНОМІЧНОГО ПРОФІЛЮ","authors":"Таїсія КОМАР, Оксана ВАРГАТА","doi":"10.31891/pt-2023-1-5","DOIUrl":"https://doi.org/10.31891/pt-2023-1-5","url":null,"abstract":"У статті здійснений теоретичний аналіз стресостійкості фахівців соціономічного профілю у науковій психологічній літературі. Окреслено методологічні підходи до визначення сутності стресостійкості. Теоретико-методологічне осмислення наукової літератури дозволило визначити сутність стресостійкості, як психологічного феномену, що характеризується високим рівнем стійкості до стресу та рефлексії. Визначено, що стресостійкість є важливою складовою психічного здоров’я фахівців соціономічного профілю. Уточнено сутність понять: стрес, професійний стрес, стресостійкість, емоційна стійкість, психологічна стійкість, психічне здоров’я, стрес-фактори, психологічні чинники стресостійкості. Приділено увагу впливу психологічним чинникам, що сприяють розвитку стресостійкості фахівців соціономічного профілю. Визначено психологічні чинники стресостійкості та психологічні бар’єри стресостійкості фахівців соціономічного профілю.
 У статті під стресостійкістю розуміється комплекс особистісних професійних якостей, які допомагають у вирішенні професійних завдань в психологічній сфері. Стресостійкість особистості характеризується: високим рівнем адаптації, високим рівнем працездатності та високим рівнем психічного здоров’я.
 Висвітлено результати емпіричного дослідження рівня стресостійкості за відповідними методиками. За результати дослідження визначено, що переважає середній рівень стресостійкості серед фахівців соціономічного профілю. Перспективою подальшого дослідження вбачаємо у впровадженні та розробці психологічного супроводу розвитку стресостійкості фахівців соціономічного профілю.","PeriodicalId":499078,"journal":{"name":"Psychology Travelogs","volume":"49 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-03-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135374785","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：