W ostatnich latach wyraźnie widoczne jest przyśpieszenie procesu cyfryzacji w nauczaniu zarówno dzieci jak i dorosłych. Z jednej strony jest to skutek ewolucyjnie zachodzących zmian cywilizacyjnych, z drugiej kryzysu wywołanego pandemią COVID-19. Artykuł jest studium tego, jak z zarządzaniem tymi strumieniami zmienności w ostatnich latach radzi sobie Wydział Psychologii i Kognitywistyki UAM w Poznaniu. Wydział prowadzi dwa kierunki: psychologię i kognitywistykę. Analizy prowadzone są w tradycji Action Research. Problemem badawczym jest to, jak w naturalny proces cyfryzacji nauczania na kierunkach psychologia i kognitywistyka włączył się proces radzenia sobie z kryzysem w nauczaniu stacjonarnym wywołany pandemią COVID-19. W tekście szukamy odpowiedzi na dwa pytania: 1. Jak splotły się ze sobą oba te procesy? 2. Co z cyfrowych rozwiązań, wprowadzonych w czasie pandemii zachować i rozwijać? Kluczowym elementem analiz jest proces nabierania w toku studiów znaczenia kompetencji informatycznych wprowadzanych na pierwszym roku studiów w ramach przedmiotu Technologie informacyjne i korzystania z nich jako środków dydaktycznych na przedmiotach realizowanych w kolejnych latach studiów.
{"title":"KOMPETENCJA INFORMATYCZNA W NAUCZANIU PSYCHOLOGII I KOGNITYWISTYKI. Z DOŚWIADCZEŃ WYDZIAŁU PSYCHOLOGII I KOGNITYWISTYKI UNIWERSYTETU IM. ADAMA MICKIEWICZA W POZNANIU","authors":"Błażej Smykowski, Karolina Appelt, Lucyna Bakiera, Mariusz Urbański","doi":"10.31865/2414-9292.18.2022.272639","DOIUrl":"https://doi.org/10.31865/2414-9292.18.2022.272639","url":null,"abstract":"W ostatnich latach wyraźnie widoczne jest przyśpieszenie procesu cyfryzacji w nauczaniu zarówno dzieci jak i dorosłych. Z jednej strony jest to skutek ewolucyjnie zachodzących zmian cywilizacyjnych, z drugiej kryzysu wywołanego pandemią COVID-19. Artykuł jest studium tego, jak z zarządzaniem tymi strumieniami zmienności w ostatnich latach radzi sobie Wydział Psychologii i Kognitywistyki UAM w Poznaniu. Wydział prowadzi dwa kierunki: psychologię i kognitywistykę. Analizy prowadzone są w tradycji Action Research. Problemem badawczym jest to, jak w naturalny proces cyfryzacji nauczania na kierunkach psychologia i kognitywistyka włączył się proces radzenia sobie z kryzysem w nauczaniu stacjonarnym wywołany pandemią COVID-19. W tekście szukamy odpowiedzi na dwa pytania: 1. Jak splotły się ze sobą oba te procesy? 2. Co z cyfrowych rozwiązań, wprowadzonych w czasie pandemii zachować i rozwijać? Kluczowym elementem analiz jest proces nabierania w toku studiów znaczenia kompetencji informatycznych wprowadzanych na pierwszym roku studiów w ramach przedmiotu Technologie informacyjne i korzystania z nich jako środków dydaktycznych na przedmiotach realizowanych w kolejnych latach studiów.","PeriodicalId":500358,"journal":{"name":"Profesìonalìzm pedagoga: teoretičnì j metodičnì aspekti","volume":"14 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-01-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136357548","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-01-23DOI: 10.31865/2414-9292.18.2022.272665
Оксана Карабін
У статті проаналізовано та обґрунтовано теоретичні та методологічні аспекти професійної підготовки майбутніх учителів інформатики у системі неперервної освіти. З’ясовано, що освітня діяльність майбутніх учителів інформатики має провадиться у закладах освіти через систему науково-методичних і навчально-виховних заходів, цілеспрямована на засвоєння знань, удосконалення умінь, формування компетентностей, становлення фахівця. Виявлено, що проблематика підготовки майбутніх учителів інформатики у системі неперервної освіти потребує вивчення. У дослідно-експериментальному дослідженні першоважливим є проведення діагностики сформованості готовності майбутніх учителів інформатики до професійної діяльності для якого первинним є обґрунтування та виявлення компонентів та визначення критеріїв і показників такого процесу. Для дослідження реального стану професійної підготовки майбутніх учителів інформатики у системі неперервної освіти було з’ясовано теоретико-методологічні основи підготовки майбутніх фахівців, загальнонаукові підходи, завдання та методику педагогічного експерименту. Виявлено компоненти (мотиваційно-цільовий, когнітивно-рефлексивний, особистісно-акмеологічний, комунікативно-організаційний, інформаційно-технологічний, оцінно-діяльнісний), визначено критерії (сформованість прагнень, потреб і цілей до майбутньої професійної діяльності, надбання цілісності пізнавально-професійної діяльності, сформованість особистісно-професійної результативності до майбутньої професійної діяльності, наявність сформованих комунікативних якостей до ефективної організації педагогічної діяльності, технологічна підготовленість до педагогічної діяльності, сформованість професійних умінь і навичок до виконання професійної діяльності та її самооцінки) та рівні сформованості їх готовності до професійної діяльності.
{"title":"СУЧАСНИЙ СТАН ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНФОРМАТИКИ У СИСТЕМІ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИСУЧАСНИЙ СТАН ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНФОРМАТИКИ У СИСТЕМІ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ","authors":"Оксана Карабін","doi":"10.31865/2414-9292.18.2022.272665","DOIUrl":"https://doi.org/10.31865/2414-9292.18.2022.272665","url":null,"abstract":"У статті проаналізовано та обґрунтовано теоретичні та методологічні аспекти професійної підготовки майбутніх учителів інформатики у системі неперервної освіти. З’ясовано, що освітня діяльність майбутніх учителів інформатики має провадиться у закладах освіти через систему науково-методичних і навчально-виховних заходів, цілеспрямована на засвоєння знань, удосконалення умінь, формування компетентностей, становлення фахівця. Виявлено, що проблематика підготовки майбутніх учителів інформатики у системі неперервної освіти потребує вивчення. У дослідно-експериментальному дослідженні першоважливим є проведення діагностики сформованості готовності майбутніх учителів інформатики до професійної діяльності для якого первинним є обґрунтування та виявлення компонентів та визначення критеріїв і показників такого процесу. Для дослідження реального стану професійної підготовки майбутніх учителів інформатики у системі неперервної освіти було з’ясовано теоретико-методологічні основи підготовки майбутніх фахівців, загальнонаукові підходи, завдання та методику педагогічного експерименту. Виявлено компоненти (мотиваційно-цільовий, когнітивно-рефлексивний, особистісно-акмеологічний, комунікативно-організаційний, інформаційно-технологічний, оцінно-діяльнісний), визначено критерії (сформованість прагнень, потреб і цілей до майбутньої професійної діяльності, надбання цілісності пізнавально-професійної діяльності, сформованість особистісно-професійної результативності до майбутньої професійної діяльності, наявність сформованих комунікативних якостей до ефективної організації педагогічної діяльності, технологічна підготовленість до педагогічної діяльності, сформованість професійних умінь і навичок до виконання професійної діяльності та її самооцінки) та рівні сформованості їх готовності до професійної діяльності.","PeriodicalId":500358,"journal":{"name":"Profesìonalìzm pedagoga: teoretičnì j metodičnì aspekti","volume":"19 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-01-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136357549","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}