Pub Date : 2024-02-05DOI: 10.22141/2663-3272.6.2.2023.92
O.I. Hipp, A. Hrynkiv, R. Yarema, Ya.V. Shparyk
З’ясування ще у 1980-х рр. певних позитивних результатів передопераційної (неоад’ювантної) хіміотерапії (НХТ) при раку грудної залози (принаймні можливості зменшити розміри пухлини) стимулювало дослідження ролі такого лікування і при інших типах пухлин, зокрема при раку шлунка. У цьому огляді літератури ми зосередимось на таких питаннях: 1) потенційні переваги та ризики неоад’ювантної терапії раку шлунка; 2) етапи дослідження цієї проблеми; 3) показання до НХТ при раку шлунка; 4) кількість циклів НХТ; 5) оптимальний час між НХТ і операцією; 6) роль лімфаденектомії після НХТ; 7) предиктивні маркери; 8) практичні поради щодо застосування схеми FLOT.
{"title":"Неоад’ювантна хіміотерапія раку шлунка (огляд літератури)","authors":"O.I. Hipp, A. Hrynkiv, R. Yarema, Ya.V. Shparyk","doi":"10.22141/2663-3272.6.2.2023.92","DOIUrl":"https://doi.org/10.22141/2663-3272.6.2.2023.92","url":null,"abstract":"З’ясування ще у 1980-х рр. певних позитивних результатів передопераційної (неоад’ювантної) хіміотерапії (НХТ) при раку грудної залози (принаймні можливості зменшити розміри пухлини) стимулювало дослідження ролі такого лікування і при інших типах пухлин, зокрема при раку шлунка. У цьому огляді літератури ми зосередимось на таких питаннях: 1) потенційні переваги та ризики неоад’ювантної терапії раку шлунка; 2) етапи дослідження цієї проблеми; 3) показання до НХТ при раку шлунка; 4) кількість циклів НХТ; 5) оптимальний час між НХТ і операцією; 6) роль лімфаденектомії після НХТ; 7) предиктивні маркери; 8) практичні поради щодо застосування схеми FLOT.","PeriodicalId":513108,"journal":{"name":"Practical oncology","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-02-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139804083","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-02-05DOI: 10.22141/2663-3272.6.2.2023.88
F. V. Hladkykh, I. Koshurba, Н.V. Kulinich
Background. Radiation therapy is one of the most effective treatments in patients with malignant neoplasms, it also plays an important role in the treatment of non-oncological diseases. The coronavirus disease 2019 (COVID-19) pandemic has prompted a review of the long-forgotten idea of using low-dose radiation therapy (LDRT) in patients with lobar and interstitial pneumonia. Historically, from 1905 to the mid-1940s, LDRT was used to treat pneumonia, and evidence suggests that it might improve survival and provide rapid relief of respiratory symptoms. The purpose was to summarize current information about using low-dose radiation therapy in the treatment of patients with COVID-19. Materials and methods. A selection of publications was carried out, which covered information on the possibilities of using low-dose radiation therapy in the treatment of patients with COVID-19. At the first stage, a search was conducted for literary sources using the keywords: COVID-19, low-dose radiation therapy. At the second stage, summaries of articles were studied and publications that did not meet the research criteria were excluded. At the third stage, the full texts of the selected articles were studied for compliance with the criteria for inclusion in the reference list and research relevance. Results. As of August 1, 2023, according to ClinicalTrials.gov, among 9,244 clinical trials associated with COVID-19, sixteen are currently being conducted. They examine the effectiveness of LDRT in the treatment of patients with COVID-19 and already involve 1,038 patients. The largest number of studies is conducted in European countries. It has been shown that LDRT selectively attenuates oxidative stress to an inflammatory stimulus and inhibits the nitric oxide production pathway. This may contribute to its anti-inflammatory and vascular effects. At the same time, heme oxygenase 1 and other antioxidants are induced, they are mediated by Nrf2, which is the main regulator of endogenous antioxidant, anti-stress, analgesic reactions, and is also closely related to nicotinamide adenine dinucleotide phosphate and the metabolic pathway of pentose phosphate. Nrf2 may be critical for pain relief associated with edema formation and possibly plays a major role in the effects of LDRT, whereas direct functional effects of low-dose radiation on the autonomic nervous system and nociception are likely to be smaller. Conclusions. From 1905 to 1946, researchers published the results of more than 15 clinical studies on the effectiveness of radiotherapy for inflammatory lung diseases, which included more than 850 patients and demonstrated the high therapeutic effectiveness of radiation therapy in the indicated pathology. Today, there are 16 ongoing clinical trials in the world devoted to the study of LDRT effectiveness in the treatment of patients with COVID-19, in which 1,038 patients have already been involved. The risk of radiation-induced lung and breast cancer in a 25-year-old wom
{"title":"Low-dose radiation therapy for COVID-19","authors":"F. V. Hladkykh, I. Koshurba, Н.V. Kulinich","doi":"10.22141/2663-3272.6.2.2023.88","DOIUrl":"https://doi.org/10.22141/2663-3272.6.2.2023.88","url":null,"abstract":"Background. Radiation therapy is one of the most effective treatments in patients with malignant neoplasms, it also plays an important role in the treatment of non-oncological diseases. The coronavirus disease 2019 (COVID-19) pandemic has prompted a review of the long-forgotten idea of using low-dose radiation therapy (LDRT) in patients with lobar and interstitial pneumonia. Historically, from 1905 to the mid-1940s, LDRT was used to treat pneumonia, and evidence suggests that it might improve survival and provide rapid relief of respiratory symptoms. The purpose was to summarize current information about using low-dose radiation therapy in the treatment of patients with COVID-19. Materials and methods. A selection of publications was carried out, which covered information on the possibilities of using low-dose radiation therapy in the treatment of patients with COVID-19. At the first stage, a search was conducted for literary sources using the keywords: COVID-19, low-dose radiation therapy. At the second stage, summaries of articles were studied and publications that did not meet the research criteria were excluded. At the third stage, the full texts of the selected articles were studied for compliance with the criteria for inclusion in the reference list and research relevance. Results. As of August 1, 2023, according to ClinicalTrials.gov, among 9,244 clinical trials associated with COVID-19, sixteen are currently being conducted. They examine the effectiveness of LDRT in the treatment of patients with COVID-19 and already involve 1,038 patients. The largest number of studies is conducted in European countries. It has been shown that LDRT selectively attenuates oxidative stress to an inflammatory stimulus and inhibits the nitric oxide production pathway. This may contribute to its anti-inflammatory and vascular effects. At the same time, heme oxygenase 1 and other antioxidants are induced, they are mediated by Nrf2, which is the main regulator of endogenous antioxidant, anti-stress, analgesic reactions, and is also closely related to nicotinamide adenine dinucleotide phosphate and the metabolic pathway of pentose phosphate. Nrf2 may be critical for pain relief associated with edema formation and possibly plays a major role in the effects of LDRT, whereas direct functional effects of low-dose radiation on the autonomic nervous system and nociception are likely to be smaller. Conclusions. From 1905 to 1946, researchers published the results of more than 15 clinical studies on the effectiveness of radiotherapy for inflammatory lung diseases, which included more than 850 patients and demonstrated the high therapeutic effectiveness of radiation therapy in the indicated pathology. Today, there are 16 ongoing clinical trials in the world devoted to the study of LDRT effectiveness in the treatment of patients with COVID-19, in which 1,038 patients have already been involved. The risk of radiation-induced lung and breast cancer in a 25-year-old wom","PeriodicalId":513108,"journal":{"name":"Practical oncology","volume":"57 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-02-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139806173","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-02-05DOI: 10.22141/2663-3272.6.2.2023.91
A.Yu. Hannotska, O. Zotov
Периферична нейропатія (ПН), спричинена хіміотерапією, є поширеним побічним ефектом терапії раку, який може мати глибокий вплив на якість життя та виживання. Частота виникнення ПН залежить від хіміотерапевтичного засобу, дози та тривалості впливу. Найчастіше засобами, що індукують ПН, є препарати платини, особливо цисплатин і оксаліплатин, таксани та алкалоїди барвінку. Завдяки успіхам протипухлинної терапії очікується, що кількість вилікуваних пацієнтів зростатиме. Отже, тривала нейротоксичність є важливою проблемою для осіб, що отримували таке лікування, особливо з приводу раку молочної залози та/або товстої кишки. Крім того, периферична нейропатія, індукована хіміотерапією, може негативно впливати на результати лікування через вимушену зміну дози та/або передчасне припинення лікування. Однак, незважаючи на значну поширеність, ПН часто діагностується і лікується незадовільно. У цьому огляді буде розглянуто існуючі методи профілактики та лікування периферичної нейропатії, індукованої хіміопрепаратами.
{"title":"Профілактика та лікування периферичної нейропатії, індукованої хіміотерапією (огляд літератури)","authors":"A.Yu. Hannotska, O. Zotov","doi":"10.22141/2663-3272.6.2.2023.91","DOIUrl":"https://doi.org/10.22141/2663-3272.6.2.2023.91","url":null,"abstract":"Периферична нейропатія (ПН), спричинена хіміотерапією, є поширеним побічним ефектом терапії раку, який може мати глибокий вплив на якість життя та виживання. Частота виникнення ПН залежить від хіміотерапевтичного засобу, дози та тривалості впливу. Найчастіше засобами, що індукують ПН, є препарати платини, особливо цисплатин і оксаліплатин, таксани та алкалоїди барвінку. Завдяки успіхам протипухлинної терапії очікується, що кількість вилікуваних пацієнтів зростатиме. Отже, тривала нейротоксичність є важливою проблемою для осіб, що отримували таке лікування, особливо з приводу раку молочної залози та/або товстої кишки. Крім того, периферична нейропатія, індукована хіміотерапією, може негативно впливати на результати лікування через вимушену зміну дози та/або передчасне припинення лікування. Однак, незважаючи на значну поширеність, ПН часто діагностується і лікується незадовільно. У цьому огляді буде розглянуто існуючі методи профілактики та лікування периферичної нейропатії, індукованої хіміопрепаратами.","PeriodicalId":513108,"journal":{"name":"Practical oncology","volume":"60 6","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-02-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139804491","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-02-05DOI: 10.22141/2663-3272.6.2.2023.88
F. V. Hladkykh, I. Koshurba, Н.V. Kulinich
Background. Radiation therapy is one of the most effective treatments in patients with malignant neoplasms, it also plays an important role in the treatment of non-oncological diseases. The coronavirus disease 2019 (COVID-19) pandemic has prompted a review of the long-forgotten idea of using low-dose radiation therapy (LDRT) in patients with lobar and interstitial pneumonia. Historically, from 1905 to the mid-1940s, LDRT was used to treat pneumonia, and evidence suggests that it might improve survival and provide rapid relief of respiratory symptoms. The purpose was to summarize current information about using low-dose radiation therapy in the treatment of patients with COVID-19. Materials and methods. A selection of publications was carried out, which covered information on the possibilities of using low-dose radiation therapy in the treatment of patients with COVID-19. At the first stage, a search was conducted for literary sources using the keywords: COVID-19, low-dose radiation therapy. At the second stage, summaries of articles were studied and publications that did not meet the research criteria were excluded. At the third stage, the full texts of the selected articles were studied for compliance with the criteria for inclusion in the reference list and research relevance. Results. As of August 1, 2023, according to ClinicalTrials.gov, among 9,244 clinical trials associated with COVID-19, sixteen are currently being conducted. They examine the effectiveness of LDRT in the treatment of patients with COVID-19 and already involve 1,038 patients. The largest number of studies is conducted in European countries. It has been shown that LDRT selectively attenuates oxidative stress to an inflammatory stimulus and inhibits the nitric oxide production pathway. This may contribute to its anti-inflammatory and vascular effects. At the same time, heme oxygenase 1 and other antioxidants are induced, they are mediated by Nrf2, which is the main regulator of endogenous antioxidant, anti-stress, analgesic reactions, and is also closely related to nicotinamide adenine dinucleotide phosphate and the metabolic pathway of pentose phosphate. Nrf2 may be critical for pain relief associated with edema formation and possibly plays a major role in the effects of LDRT, whereas direct functional effects of low-dose radiation on the autonomic nervous system and nociception are likely to be smaller. Conclusions. From 1905 to 1946, researchers published the results of more than 15 clinical studies on the effectiveness of radiotherapy for inflammatory lung diseases, which included more than 850 patients and demonstrated the high therapeutic effectiveness of radiation therapy in the indicated pathology. Today, there are 16 ongoing clinical trials in the world devoted to the study of LDRT effectiveness in the treatment of patients with COVID-19, in which 1,038 patients have already been involved. The risk of radiation-induced lung and breast cancer in a 25-year-old wom
{"title":"Low-dose radiation therapy for COVID-19","authors":"F. V. Hladkykh, I. Koshurba, Н.V. Kulinich","doi":"10.22141/2663-3272.6.2.2023.88","DOIUrl":"https://doi.org/10.22141/2663-3272.6.2.2023.88","url":null,"abstract":"Background. Radiation therapy is one of the most effective treatments in patients with malignant neoplasms, it also plays an important role in the treatment of non-oncological diseases. The coronavirus disease 2019 (COVID-19) pandemic has prompted a review of the long-forgotten idea of using low-dose radiation therapy (LDRT) in patients with lobar and interstitial pneumonia. Historically, from 1905 to the mid-1940s, LDRT was used to treat pneumonia, and evidence suggests that it might improve survival and provide rapid relief of respiratory symptoms. The purpose was to summarize current information about using low-dose radiation therapy in the treatment of patients with COVID-19. Materials and methods. A selection of publications was carried out, which covered information on the possibilities of using low-dose radiation therapy in the treatment of patients with COVID-19. At the first stage, a search was conducted for literary sources using the keywords: COVID-19, low-dose radiation therapy. At the second stage, summaries of articles were studied and publications that did not meet the research criteria were excluded. At the third stage, the full texts of the selected articles were studied for compliance with the criteria for inclusion in the reference list and research relevance. Results. As of August 1, 2023, according to ClinicalTrials.gov, among 9,244 clinical trials associated with COVID-19, sixteen are currently being conducted. They examine the effectiveness of LDRT in the treatment of patients with COVID-19 and already involve 1,038 patients. The largest number of studies is conducted in European countries. It has been shown that LDRT selectively attenuates oxidative stress to an inflammatory stimulus and inhibits the nitric oxide production pathway. This may contribute to its anti-inflammatory and vascular effects. At the same time, heme oxygenase 1 and other antioxidants are induced, they are mediated by Nrf2, which is the main regulator of endogenous antioxidant, anti-stress, analgesic reactions, and is also closely related to nicotinamide adenine dinucleotide phosphate and the metabolic pathway of pentose phosphate. Nrf2 may be critical for pain relief associated with edema formation and possibly plays a major role in the effects of LDRT, whereas direct functional effects of low-dose radiation on the autonomic nervous system and nociception are likely to be smaller. Conclusions. From 1905 to 1946, researchers published the results of more than 15 clinical studies on the effectiveness of radiotherapy for inflammatory lung diseases, which included more than 850 patients and demonstrated the high therapeutic effectiveness of radiation therapy in the indicated pathology. Today, there are 16 ongoing clinical trials in the world devoted to the study of LDRT effectiveness in the treatment of patients with COVID-19, in which 1,038 patients have already been involved. The risk of radiation-induced lung and breast cancer in a 25-year-old wom","PeriodicalId":513108,"journal":{"name":"Practical oncology","volume":"33 3","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-02-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139866036","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-02-05DOI: 10.22141/2663-3272.6.2.2023.89
О.О. Harashchenko
Актуальність. Рак молочної залози (РМЗ) є гетерогенним захворюванням з варіабельним клінічним перебігом, морфологічними й молекулярно-біологічними особливостями. Упродовж моніторингу клінічного перебігу патологічного процесу у хворих на РМЗ дослідники поставили завдання виявити можливий взаємозв’язок між клінічними проявами захворювання і рівнем експресії міРНК-497. Кореляція рівнів міРНК-497 з вираженістю клінічної симптоматики й біологічними субтипами пухлини може бути застосована для прогнозування клінічного перебігу хвороби, зокрема безрецидивної виживаності хворих на РМЗ. Матеріали та методи. Дослідили зв’язок рівня міРНК-497 у плазмі крові хворих на РМЗ з клініко-патологічними особливостями захворювання жінок двох груп: до 45 років і старше від 45 років. Результати. Встановлено вірогідно вищі рівні міРНК-497 у плазмі крові хворих у пременопаузальному віці порівняно з менопаузою, тоді як у здорових жінок відзначено протилежну тенденцію. Не виявлено залежності між рівнем міРНК-497 і розміром пухлин і стадією раку (Grade), але відзначено слабку позитивну кореляцію між рівнем міРНК-497 і стадією N0-N3, виражену тенденцію до зростання показника на стадії N3, яка в групі хворих після ад’ювантної поліхіміотерапії була вірогідною. Рівень міРНК-497 після першого й повторного курсу неоад’ювантної поліхіміотерапії не мав статистично значущої різниці. Не виявлено різниці показника між молекулярними субтипами РМЗ, а деяка різниця між хворими з HER2+ і тричі негативним раком не була переконливою з причини невеликої вибірки таких пацієнтів. Також не виявлено зв’язку між проаналізованим рівнем міРНК-497 і віддаленими результатами, а отримані позитивні найближчі результати потребують додаткових досліджень. Висновки. Аналіз рівня міРНК-497 може бути корисним при стадіюванні РМЗ. На думку авторів статті, доцільність продовження досліджень у цьому напрямі полягає перш за все в накопиченні масиву даних про рівні міРНК-497 в плазмі крові у хворих на РМЗ з метою виявлення взаємозв’язку експресії цього маркера з клінічним перебігом і прогнозом захворювання.
{"title":"Аналіз плазмового рівня міРНК-497 у крові хворих на рак молочної залози","authors":"О.О. Harashchenko","doi":"10.22141/2663-3272.6.2.2023.89","DOIUrl":"https://doi.org/10.22141/2663-3272.6.2.2023.89","url":null,"abstract":"Актуальність. Рак молочної залози (РМЗ) є гетерогенним захворюванням з варіабельним клінічним перебігом, морфологічними й молекулярно-біологічними особливостями. Упродовж моніторингу клінічного перебігу патологічного процесу у хворих на РМЗ дослідники поставили завдання виявити можливий взаємозв’язок між клінічними проявами захворювання і рівнем експресії міРНК-497. Кореляція рівнів міРНК-497 з вираженістю клінічної симптоматики й біологічними субтипами пухлини може бути застосована для прогнозування клінічного перебігу хвороби, зокрема безрецидивної виживаності хворих на РМЗ. Матеріали та методи. Дослідили зв’язок рівня міРНК-497 у плазмі крові хворих на РМЗ з клініко-патологічними особливостями захворювання жінок двох груп: до 45 років і старше від 45 років. Результати. Встановлено вірогідно вищі рівні міРНК-497 у плазмі крові хворих у пременопаузальному віці порівняно з менопаузою, тоді як у здорових жінок відзначено протилежну тенденцію. Не виявлено залежності між рівнем міРНК-497 і розміром пухлин і стадією раку (Grade), але відзначено слабку позитивну кореляцію між рівнем міРНК-497 і стадією N0-N3, виражену тенденцію до зростання показника на стадії N3, яка в групі хворих після ад’ювантної поліхіміотерапії була вірогідною. Рівень міРНК-497 після першого й повторного курсу неоад’ювантної поліхіміотерапії не мав статистично значущої різниці. Не виявлено різниці показника між молекулярними субтипами РМЗ, а деяка різниця між хворими з HER2+ і тричі негативним раком не була переконливою з причини невеликої вибірки таких пацієнтів. Також не виявлено зв’язку між проаналізованим рівнем міРНК-497 і віддаленими результатами, а отримані позитивні найближчі результати потребують додаткових досліджень. Висновки. Аналіз рівня міРНК-497 може бути корисним при стадіюванні РМЗ. На думку авторів статті, доцільність продовження досліджень у цьому напрямі полягає перш за все в накопиченні масиву даних про рівні міРНК-497 в плазмі крові у хворих на РМЗ з метою виявлення взаємозв’язку експресії цього маркера з клінічним перебігом і прогнозом захворювання.","PeriodicalId":513108,"journal":{"name":"Practical oncology","volume":"15 12","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-02-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139865637","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-02-05DOI: 10.22141/2663-3272.6.2.2023.89
О.О. Harashchenko
Актуальність. Рак молочної залози (РМЗ) є гетерогенним захворюванням з варіабельним клінічним перебігом, морфологічними й молекулярно-біологічними особливостями. Упродовж моніторингу клінічного перебігу патологічного процесу у хворих на РМЗ дослідники поставили завдання виявити можливий взаємозв’язок між клінічними проявами захворювання і рівнем експресії міРНК-497. Кореляція рівнів міРНК-497 з вираженістю клінічної симптоматики й біологічними субтипами пухлини може бути застосована для прогнозування клінічного перебігу хвороби, зокрема безрецидивної виживаності хворих на РМЗ. Матеріали та методи. Дослідили зв’язок рівня міРНК-497 у плазмі крові хворих на РМЗ з клініко-патологічними особливостями захворювання жінок двох груп: до 45 років і старше від 45 років. Результати. Встановлено вірогідно вищі рівні міРНК-497 у плазмі крові хворих у пременопаузальному віці порівняно з менопаузою, тоді як у здорових жінок відзначено протилежну тенденцію. Не виявлено залежності між рівнем міРНК-497 і розміром пухлин і стадією раку (Grade), але відзначено слабку позитивну кореляцію між рівнем міРНК-497 і стадією N0-N3, виражену тенденцію до зростання показника на стадії N3, яка в групі хворих після ад’ювантної поліхіміотерапії була вірогідною. Рівень міРНК-497 після першого й повторного курсу неоад’ювантної поліхіміотерапії не мав статистично значущої різниці. Не виявлено різниці показника між молекулярними субтипами РМЗ, а деяка різниця між хворими з HER2+ і тричі негативним раком не була переконливою з причини невеликої вибірки таких пацієнтів. Також не виявлено зв’язку між проаналізованим рівнем міРНК-497 і віддаленими результатами, а отримані позитивні найближчі результати потребують додаткових досліджень. Висновки. Аналіз рівня міРНК-497 може бути корисним при стадіюванні РМЗ. На думку авторів статті, доцільність продовження досліджень у цьому напрямі полягає перш за все в накопиченні масиву даних про рівні міРНК-497 в плазмі крові у хворих на РМЗ з метою виявлення взаємозв’язку експресії цього маркера з клінічним перебігом і прогнозом захворювання.
{"title":"Аналіз плазмового рівня міРНК-497 у крові хворих на рак молочної залози","authors":"О.О. Harashchenko","doi":"10.22141/2663-3272.6.2.2023.89","DOIUrl":"https://doi.org/10.22141/2663-3272.6.2.2023.89","url":null,"abstract":"Актуальність. Рак молочної залози (РМЗ) є гетерогенним захворюванням з варіабельним клінічним перебігом, морфологічними й молекулярно-біологічними особливостями. Упродовж моніторингу клінічного перебігу патологічного процесу у хворих на РМЗ дослідники поставили завдання виявити можливий взаємозв’язок між клінічними проявами захворювання і рівнем експресії міРНК-497. Кореляція рівнів міРНК-497 з вираженістю клінічної симптоматики й біологічними субтипами пухлини може бути застосована для прогнозування клінічного перебігу хвороби, зокрема безрецидивної виживаності хворих на РМЗ. Матеріали та методи. Дослідили зв’язок рівня міРНК-497 у плазмі крові хворих на РМЗ з клініко-патологічними особливостями захворювання жінок двох груп: до 45 років і старше від 45 років. Результати. Встановлено вірогідно вищі рівні міРНК-497 у плазмі крові хворих у пременопаузальному віці порівняно з менопаузою, тоді як у здорових жінок відзначено протилежну тенденцію. Не виявлено залежності між рівнем міРНК-497 і розміром пухлин і стадією раку (Grade), але відзначено слабку позитивну кореляцію між рівнем міРНК-497 і стадією N0-N3, виражену тенденцію до зростання показника на стадії N3, яка в групі хворих після ад’ювантної поліхіміотерапії була вірогідною. Рівень міРНК-497 після першого й повторного курсу неоад’ювантної поліхіміотерапії не мав статистично значущої різниці. Не виявлено різниці показника між молекулярними субтипами РМЗ, а деяка різниця між хворими з HER2+ і тричі негативним раком не була переконливою з причини невеликої вибірки таких пацієнтів. Також не виявлено зв’язку між проаналізованим рівнем міРНК-497 і віддаленими результатами, а отримані позитивні найближчі результати потребують додаткових досліджень. Висновки. Аналіз рівня міРНК-497 може бути корисним при стадіюванні РМЗ. На думку авторів статті, доцільність продовження досліджень у цьому напрямі полягає перш за все в накопиченні масиву даних про рівні міРНК-497 в плазмі крові у хворих на РМЗ з метою виявлення взаємозв’язку експресії цього маркера з клінічним перебігом і прогнозом захворювання.","PeriodicalId":513108,"journal":{"name":"Practical oncology","volume":"17 12","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-02-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139805381","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Ад’ювантна променева терапія є важливою у хворих на рак молочної залози, однак її довгострокові ускладнення є проблемою, особливо для серця та легенів. Описано випадок раку в 77-річної пацієнтки, якій виконано операцію зі збереження грудей та ад’ювантну променеву терапію. Жінка мала великі відвислі тканини молочної залози, тому комп’ютерну томографію проведено в положенні лежачи на животі або на спині. Оскільки в нашій клініці не було спеціального пристрою, за допомогою блоків із пінополістиролу та ліжка з нахилом ми розробили механізм для проведення радіотерапії в положенні пацієнтки лежачи на животі. Завдяки цьому знижується променеве навантаження на серце та легені, без шкоди для зони охоплення. Таким чином, радіотерапія в положенні лежачи є ефективним методом у пацієнток із раком молочної залози, тому в кожному випадку слід оцінювати, яким положенню та методу буде віддано перевагу
{"title":"Чи є положення лежачи на животі безпечним для органів ризику при променевій терапії молочної залози? Клінічний випадок та огляд літератури","authors":"Sumeyra Oz, Aslı Sabah, Ilyas Anıl Kılınc, Oguzhan Bascik, Yunus Babayigit, Ipek Sucak, Yasemin Celik, C. Kurtman","doi":"10.22141/2663-3272.6.2.2023.90","DOIUrl":"https://doi.org/10.22141/2663-3272.6.2.2023.90","url":null,"abstract":"Ад’ювантна променева терапія є важливою у хворих на рак молочної залози, однак її довгострокові ускладнення є проблемою, особливо для серця та легенів. Описано випадок раку в 77-річної пацієнтки, якій виконано операцію зі збереження грудей та ад’ювантну променеву терапію. Жінка мала великі відвислі тканини молочної залози, тому комп’ютерну томографію проведено в положенні лежачи на животі або на спині. Оскільки в нашій клініці не було спеціального пристрою, за допомогою блоків із пінополістиролу та ліжка з нахилом ми розробили механізм для проведення радіотерапії в положенні пацієнтки лежачи на животі. Завдяки цьому знижується променеве навантаження на серце та легені, без шкоди для зони охоплення. Таким чином, радіотерапія в положенні лежачи є ефективним методом у пацієнток із раком молочної залози, тому в кожному випадку слід оцінювати, яким положенню та методу буде віддано перевагу","PeriodicalId":513108,"journal":{"name":"Practical oncology","volume":"32 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-02-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139803202","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Ад’ювантна променева терапія є важливою у хворих на рак молочної залози, однак її довгострокові ускладнення є проблемою, особливо для серця та легенів. Описано випадок раку в 77-річної пацієнтки, якій виконано операцію зі збереження грудей та ад’ювантну променеву терапію. Жінка мала великі відвислі тканини молочної залози, тому комп’ютерну томографію проведено в положенні лежачи на животі або на спині. Оскільки в нашій клініці не було спеціального пристрою, за допомогою блоків із пінополістиролу та ліжка з нахилом ми розробили механізм для проведення радіотерапії в положенні пацієнтки лежачи на животі. Завдяки цьому знижується променеве навантаження на серце та легені, без шкоди для зони охоплення. Таким чином, радіотерапія в положенні лежачи є ефективним методом у пацієнток із раком молочної залози, тому в кожному випадку слід оцінювати, яким положенню та методу буде віддано перевагу
{"title":"Чи є положення лежачи на животі безпечним для органів ризику при променевій терапії молочної залози? Клінічний випадок та огляд літератури","authors":"Sumeyra Oz, Aslı Sabah, Ilyas Anıl Kılınc, Oguzhan Bascik, Yunus Babayigit, Ipek Sucak, Yasemin Celik, C. Kurtman","doi":"10.22141/2663-3272.6.2.2023.90","DOIUrl":"https://doi.org/10.22141/2663-3272.6.2.2023.90","url":null,"abstract":"Ад’ювантна променева терапія є важливою у хворих на рак молочної залози, однак її довгострокові ускладнення є проблемою, особливо для серця та легенів. Описано випадок раку в 77-річної пацієнтки, якій виконано операцію зі збереження грудей та ад’ювантну променеву терапію. Жінка мала великі відвислі тканини молочної залози, тому комп’ютерну томографію проведено в положенні лежачи на животі або на спині. Оскільки в нашій клініці не було спеціального пристрою, за допомогою блоків із пінополістиролу та ліжка з нахилом ми розробили механізм для проведення радіотерапії в положенні пацієнтки лежачи на животі. Завдяки цьому знижується променеве навантаження на серце та легені, без шкоди для зони охоплення. Таким чином, радіотерапія в положенні лежачи є ефективним методом у пацієнток із раком молочної залози, тому в кожному випадку слід оцінювати, яким положенню та методу буде віддано перевагу","PeriodicalId":513108,"journal":{"name":"Practical oncology","volume":"89 7","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-02-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139863008","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-02-05DOI: 10.22141/2663-3272.6.2.2023.92
O.I. Hipp, A. Hrynkiv, R. Yarema, Ya.V. Shparyk
З’ясування ще у 1980-х рр. певних позитивних результатів передопераційної (неоад’ювантної) хіміотерапії (НХТ) при раку грудної залози (принаймні можливості зменшити розміри пухлини) стимулювало дослідження ролі такого лікування і при інших типах пухлин, зокрема при раку шлунка. У цьому огляді літератури ми зосередимось на таких питаннях: 1) потенційні переваги та ризики неоад’ювантної терапії раку шлунка; 2) етапи дослідження цієї проблеми; 3) показання до НХТ при раку шлунка; 4) кількість циклів НХТ; 5) оптимальний час між НХТ і операцією; 6) роль лімфаденектомії після НХТ; 7) предиктивні маркери; 8) практичні поради щодо застосування схеми FLOT.
{"title":"Неоад’ювантна хіміотерапія раку шлунка (огляд літератури)","authors":"O.I. Hipp, A. Hrynkiv, R. Yarema, Ya.V. Shparyk","doi":"10.22141/2663-3272.6.2.2023.92","DOIUrl":"https://doi.org/10.22141/2663-3272.6.2.2023.92","url":null,"abstract":"З’ясування ще у 1980-х рр. певних позитивних результатів передопераційної (неоад’ювантної) хіміотерапії (НХТ) при раку грудної залози (принаймні можливості зменшити розміри пухлини) стимулювало дослідження ролі такого лікування і при інших типах пухлин, зокрема при раку шлунка. У цьому огляді літератури ми зосередимось на таких питаннях: 1) потенційні переваги та ризики неоад’ювантної терапії раку шлунка; 2) етапи дослідження цієї проблеми; 3) показання до НХТ при раку шлунка; 4) кількість циклів НХТ; 5) оптимальний час між НХТ і операцією; 6) роль лімфаденектомії після НХТ; 7) предиктивні маркери; 8) практичні поради щодо застосування схеми FLOT.","PeriodicalId":513108,"journal":{"name":"Practical oncology","volume":"25 11","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-02-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139864135","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-02-05DOI: 10.22141/2663-3272.6.2.2023.91
A.Yu. Hannotska, O. Zotov
Периферична нейропатія (ПН), спричинена хіміотерапією, є поширеним побічним ефектом терапії раку, який може мати глибокий вплив на якість життя та виживання. Частота виникнення ПН залежить від хіміотерапевтичного засобу, дози та тривалості впливу. Найчастіше засобами, що індукують ПН, є препарати платини, особливо цисплатин і оксаліплатин, таксани та алкалоїди барвінку. Завдяки успіхам протипухлинної терапії очікується, що кількість вилікуваних пацієнтів зростатиме. Отже, тривала нейротоксичність є важливою проблемою для осіб, що отримували таке лікування, особливо з приводу раку молочної залози та/або товстої кишки. Крім того, периферична нейропатія, індукована хіміотерапією, може негативно впливати на результати лікування через вимушену зміну дози та/або передчасне припинення лікування. Однак, незважаючи на значну поширеність, ПН часто діагностується і лікується незадовільно. У цьому огляді буде розглянуто існуючі методи профілактики та лікування периферичної нейропатії, індукованої хіміопрепаратами.
{"title":"Профілактика та лікування периферичної нейропатії, індукованої хіміотерапією (огляд літератури)","authors":"A.Yu. Hannotska, O. Zotov","doi":"10.22141/2663-3272.6.2.2023.91","DOIUrl":"https://doi.org/10.22141/2663-3272.6.2.2023.91","url":null,"abstract":"Периферична нейропатія (ПН), спричинена хіміотерапією, є поширеним побічним ефектом терапії раку, який може мати глибокий вплив на якість життя та виживання. Частота виникнення ПН залежить від хіміотерапевтичного засобу, дози та тривалості впливу. Найчастіше засобами, що індукують ПН, є препарати платини, особливо цисплатин і оксаліплатин, таксани та алкалоїди барвінку. Завдяки успіхам протипухлинної терапії очікується, що кількість вилікуваних пацієнтів зростатиме. Отже, тривала нейротоксичність є важливою проблемою для осіб, що отримували таке лікування, особливо з приводу раку молочної залози та/або товстої кишки. Крім того, периферична нейропатія, індукована хіміотерапією, може негативно впливати на результати лікування через вимушену зміну дози та/або передчасне припинення лікування. Однак, незважаючи на значну поширеність, ПН часто діагностується і лікується незадовільно. У цьому огляді буде розглянуто існуючі методи профілактики та лікування периферичної нейропатії, індукованої хіміопрепаратами.","PeriodicalId":513108,"journal":{"name":"Practical oncology","volume":"22 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-02-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139864365","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：