Pub Date : 2024-03-12DOI: 10.32689/maup.ped.2023.6.1
Володимир Жогло, О.В. Хмелюк, Ганна Полторацька, В.О. Колоколов, Андрій Єфременко, Ярослав Крайник
Складність умов провадження професійної діяльності військовослужбовців Національної гвардії України формує запит щодо належного рівня фізичної підготовленості фахівців. Мета дослідження – окреслити напрямок вдосконалення фізичної підготовки нацгвардійців з урахуванням вимог до професійної готовності. Для досягнення поставленої мети були застосовані теоретичні методи педагогічного дослідження. Вперше узагальнено вимоги до професійної готовності нацгвардійців з’єднань різного профілю. Встановлені спільні риси та відмінності вимог для належної професійної готовності військовослужбовців Нацгвардії. Виявлено, що професійна діяльність нацгвардійців відбувається в екстремальних умовах та потребує високого рівня: психологічної стійкості; психо-фізіологічного реагування; фізичної надійності та продуктивності. Забезпечення належного рівня професійної готовності нацгвардійців можливе за умов високого рівня фізичної та функціональної підготовленості. Проте, необхідно враховувати як вимоги до загального (мінімального) рівня фізичної підготовленості, так і до рівня специфічних якостей. Для розвитку специфічних якостей необхідно визначити цільові засоби фізичного тренування, що матимуть найбільшу ефективність щодо розвитку та вдосконалення фізичної підготовленості військовослужбовців. Підбір засобів та методів тренування може базуватися на сучасних уявленнях про закономірності фізичної підготовки, які застосовуються у спорті, що пов’язано з екстремальність умов несення служби нацгвардійцями та підготовкою спортсменів. При чому, їх використання має бути реалізовано на загальному, груповому та індивідуальному рівнях. Таким чином, окреслено напрям вдосконалення процесу фізичної підготовки нацгвардійців з урахуванням вимог до професійної готовності фахівців та застосування відповідного алгоритму її програмування.
{"title":"ФОРМУВАННЯ ПРОЦЕСУ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ З УРАХУВАННЯМ ПРОФЕСІЙНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ","authors":"Володимир Жогло, О.В. Хмелюк, Ганна Полторацька, В.О. Колоколов, Андрій Єфременко, Ярослав Крайник","doi":"10.32689/maup.ped.2023.6.1","DOIUrl":"https://doi.org/10.32689/maup.ped.2023.6.1","url":null,"abstract":"Складність умов провадження професійної діяльності військовослужбовців Національної гвардії України формує запит щодо належного рівня фізичної підготовленості фахівців. Мета дослідження – окреслити напрямок вдосконалення фізичної підготовки нацгвардійців з урахуванням вимог до професійної готовності. Для досягнення поставленої мети були застосовані теоретичні методи педагогічного дослідження. Вперше узагальнено вимоги до професійної готовності нацгвардійців з’єднань різного профілю. Встановлені спільні риси та відмінності вимог для належної професійної готовності військовослужбовців Нацгвардії. Виявлено, що професійна діяльність нацгвардійців відбувається в екстремальних умовах та потребує високого рівня: психологічної стійкості; психо-фізіологічного реагування; фізичної надійності та продуктивності. Забезпечення належного рівня професійної готовності нацгвардійців можливе за умов високого рівня фізичної та функціональної підготовленості. Проте, необхідно враховувати як вимоги до загального (мінімального) рівня фізичної підготовленості, так і до рівня специфічних якостей. Для розвитку специфічних якостей необхідно визначити цільові засоби фізичного тренування, що матимуть найбільшу ефективність щодо розвитку та вдосконалення фізичної підготовленості військовослужбовців. Підбір засобів та методів тренування може базуватися на сучасних уявленнях про закономірності фізичної підготовки, які застосовуються у спорті, що пов’язано з екстремальність умов несення служби нацгвардійцями та підготовкою спортсменів. При чому, їх використання має бути реалізовано на загальному, груповому та індивідуальному рівнях. Таким чином, окреслено напрям вдосконалення процесу фізичної підготовки нацгвардійців з урахуванням вимог до професійної готовності фахівців та застосування відповідного алгоритму її програмування.","PeriodicalId":517746,"journal":{"name":"Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Педагогічні науки","volume":"16 3","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-03-12","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140395710","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-03-12DOI: 10.32689/maup.ped.2023.6.3
Андрій Кужельний, С. С. Головіна, Вікторія Шкондя, Олег Давидов
Актуальність. Підвищення раціональності сучасної гри у футболі пред’являє усе більше високі вимоги до рухової підготовленості гравців, як по її рівню, так і за якісними проявами. А також, за динамікою розвитку та підтримки окремих компонентів рухової підготовленості. Більшою мірою це стає маркером успішності у футболі. Важливою умовою навчання майбутніх фахівців фізичної культури і спорту здатністю до проведення тестувань показників, які визначать рівень розвитку рухових якостей та визначення рівню підготовленості. Мета роботи. Провести тестування рухової підготовленості футболістів 8–12 років, що займаються футболом у Громадській організації «Ніжинський футбольний клуб «Фенікс» під час виробничої практики здобувачів ІІ курсу спеціальності 017 Фізична культура і спорт. Методологія. Аналіз, синтез, моделювання, математична статистика: метод середніх величин, кореляційний і регресійний аналіз. Наукова новизна. Наукова новизна полягає у тому, що здійснено навчання здобувачів освіти ІІ курсу спеціальності 017 Фізична культура і спорт проведенню педагогічних тестувань під час виробничої практики. Матеріали та методи. Педагогічні тестування, що включали тести, рекомендовані навчальною програмою з футболу для дитячо-юнацьких спортивних шкіл, а саме: біг 30 метрів; біг протягом 5 хвилин; біг на місті протягом 10 секунд; човниковий біг 3х10; стрибок у довжину з місця; стрибок угору з місця; стрибки з прибавками; підтягування на поперечині; кидок м’яча сидячи масою 2 кг; кистьова динамометрія (правої руки). Для обробки отриманого матеріалу застосовувались методи математичної статистики: метод середніх величин, кореляційний і регресійний аналіз. Висновки. Результатом проведених тестувань визначено рівень рухової підготовленості футболістів 8–12 років на етапі попередньої базової підготовки констатовано, що – 78% футболістів мають середній та нижче за середній рівень рухової підготовленості. Для вивчення значущості окремих показників рухової підготовленості футболістів 8–12 років проводився кореляційний аналіз. На підставі його даних визначено найбільш тісні взаємозв’язки між досліджуваними показниками. Також, засобом кореляційного аналізу визначено найбільш інформативні показники рухової підготовленості у загальній дисперсії, де 1 місце посів показник результату бігу на 30 метрів, 2 – результат човникового бігу, 3 – результат стрибка у довжину з місця, 4 – результат підтягувань на поперчені, 5 – результат бігу на місті протягом 10 секунд. Перспективи подальших досліджень полягають у побудові математичного рівняння регресії, яке дозволяє оперативно контролювати показники рухової підготовленості футболістів 8–12 років.
{"title":"НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ ДО ПРОВЕДЕННЯ ТЕСТУВАНЬ РУХОВОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ","authors":"Андрій Кужельний, С. С. Головіна, Вікторія Шкондя, Олег Давидов","doi":"10.32689/maup.ped.2023.6.3","DOIUrl":"https://doi.org/10.32689/maup.ped.2023.6.3","url":null,"abstract":"Актуальність. Підвищення раціональності сучасної гри у футболі пред’являє усе більше високі вимоги до рухової підготовленості гравців, як по її рівню, так і за якісними проявами. А також, за динамікою розвитку та підтримки окремих компонентів рухової підготовленості. Більшою мірою це стає маркером успішності у футболі. Важливою умовою навчання майбутніх фахівців фізичної культури і спорту здатністю до проведення тестувань показників, які визначать рівень розвитку рухових якостей та визначення рівню підготовленості. Мета роботи. Провести тестування рухової підготовленості футболістів 8–12 років, що займаються футболом у Громадській організації «Ніжинський футбольний клуб «Фенікс» під час виробничої практики здобувачів ІІ курсу спеціальності 017 Фізична культура і спорт. Методологія. Аналіз, синтез, моделювання, математична статистика: метод середніх величин, кореляційний і регресійний аналіз. Наукова новизна. Наукова новизна полягає у тому, що здійснено навчання здобувачів освіти ІІ курсу спеціальності 017 Фізична культура і спорт проведенню педагогічних тестувань під час виробничої практики. Матеріали та методи. Педагогічні тестування, що включали тести, рекомендовані навчальною програмою з футболу для дитячо-юнацьких спортивних шкіл, а саме: біг 30 метрів; біг протягом 5 хвилин; біг на місті протягом 10 секунд; човниковий біг 3х10; стрибок у довжину з місця; стрибок угору з місця; стрибки з прибавками; підтягування на поперечині; кидок м’яча сидячи масою 2 кг; кистьова динамометрія (правої руки). Для обробки отриманого матеріалу застосовувались методи математичної статистики: метод середніх величин, кореляційний і регресійний аналіз. Висновки. Результатом проведених тестувань визначено рівень рухової підготовленості футболістів 8–12 років на етапі попередньої базової підготовки констатовано, що – 78% футболістів мають середній та нижче за середній рівень рухової підготовленості. Для вивчення значущості окремих показників рухової підготовленості футболістів 8–12 років проводився кореляційний аналіз. На підставі його даних визначено найбільш тісні взаємозв’язки між досліджуваними показниками. Також, засобом кореляційного аналізу визначено найбільш інформативні показники рухової підготовленості у загальній дисперсії, де 1 місце посів показник результату бігу на 30 метрів, 2 – результат човникового бігу, 3 – результат стрибка у довжину з місця, 4 – результат підтягувань на поперчені, 5 – результат бігу на місті протягом 10 секунд. Перспективи подальших досліджень полягають у побудові математичного рівняння регресії, яке дозволяє оперативно контролювати показники рухової підготовленості футболістів 8–12 років.","PeriodicalId":517746,"journal":{"name":"Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Педагогічні науки","volume":"198 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-03-12","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140284899","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-03-12DOI: 10.32689/maup.ped.2023.6.7
Юлія Тубичко
У статті розкрито проблему визначення особливостей комунікативної діяльності в дітей раннього віку з інтелектуальними порушеннями. Мета статті – визначити особливості, критерії і рівні сформованості комунікативної діяльності в дітей раннього віку з інтелектуальними порушеннями. Методологія дослідження заснована на концепції вікового розвитку дитини; провідної ролі дорослого у розвитку комунікації дитини раннього віку, відповідності змісту комунікації рівню розвитку комунікативної потреби дитини; в ході дослідження використано загальнонаукові методи аналізу і синтезу, систематизації та теоретичного узагальнення досліджень психологів і корекційних педагогів; спостереження; бесіди; вивчення історій розвитку дітей; анкетування; ігрові та практичні методи; кількісний та якісний аналіз результатів дослідження. Наукова новизна дослідження полягає в розробці та апробації методики вивчення процесу комунікативної діяльності дітей раннього віку з порушеннями інтелектуального розвитку; визначені критеріїв ефективності та особливостей процесу комунікативної діяльності дітей даної категорії. Висновки. Результати дослідження довели, що в дітей з інтелектуальними порушеннями не сформована потреба у комунікативній діяльності (відсутність інтересу до нового дорослого чи однолітка, відсутність інтересу до спільних предметно-ігрових дій і, як наслідок, несформованість комунікативних умінь). Для цих дітей процес комунікації з дорослими і однолітками не стає психологічним новоутворенням – формою вираження потреби у спілкуванні, як це спостерігається у дітей з нормо-типовим розвитком. Вище зазначене свідчить про те, що для формування комунікативної діяльності у дітей раннього віку з порушеннями інтелектуального розвитку необхідне створення спеціальних умов, розробка змісту та методів корекційно-педагогічної роботи.
{"title":"ВИЗНАЧЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ КОМУНІКАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ З ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМИ ПОРУШЕННЯМИ","authors":"Юлія Тубичко","doi":"10.32689/maup.ped.2023.6.7","DOIUrl":"https://doi.org/10.32689/maup.ped.2023.6.7","url":null,"abstract":"У статті розкрито проблему визначення особливостей комунікативної діяльності в дітей раннього віку з інтелектуальними порушеннями. Мета статті – визначити особливості, критерії і рівні сформованості комунікативної діяльності в дітей раннього віку з інтелектуальними порушеннями. Методологія дослідження заснована на концепції вікового розвитку дитини; провідної ролі дорослого у розвитку комунікації дитини раннього віку, відповідності змісту комунікації рівню розвитку комунікативної потреби дитини; в ході дослідження використано загальнонаукові методи аналізу і синтезу, систематизації та теоретичного узагальнення досліджень психологів і корекційних педагогів; спостереження; бесіди; вивчення історій розвитку дітей; анкетування; ігрові та практичні методи; кількісний та якісний аналіз результатів дослідження. Наукова новизна дослідження полягає в розробці та апробації методики вивчення процесу комунікативної діяльності дітей раннього віку з порушеннями інтелектуального розвитку; визначені критеріїв ефективності та особливостей процесу комунікативної діяльності дітей даної категорії. Висновки. Результати дослідження довели, що в дітей з інтелектуальними порушеннями не сформована потреба у комунікативній діяльності (відсутність інтересу до нового дорослого чи однолітка, відсутність інтересу до спільних предметно-ігрових дій і, як наслідок, несформованість комунікативних умінь). Для цих дітей процес комунікації з дорослими і однолітками не стає психологічним новоутворенням – формою вираження потреби у спілкуванні, як це спостерігається у дітей з нормо-типовим розвитком. Вище зазначене свідчить про те, що для формування комунікативної діяльності у дітей раннього віку з порушеннями інтелектуального розвитку необхідне створення спеціальних умов, розробка змісту та методів корекційно-педагогічної роботи.","PeriodicalId":517746,"journal":{"name":"Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Педагогічні науки","volume":"6 2","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-03-12","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140284719","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-03-12DOI: 10.32689/maup.ped.2023.6.4
Юрій Мартинюк, Віктор Джим
Мета статті полягала у особливостях порівнянні фізіологічних показників у кваліфікованих боксерів різних типів манер ведення поєдинку під впливом занять боксом. Дослідження проводився у 2-х ДЮСШ у місті Харкові ДЮСШ № 9 та у місці Полтава ДЮСШ №2 у ньому брали участь 25 кваліфікованих спортсмени, які займаються боксом у віці 17–19 років різних типів манер ведення поєдинку. За для розподілення спортсменів по типам манер ведення поєдинку, а саме: (Ігровик; Темповик; Силовик). Для визначення фізіологічних показників використовувався функціональні методи, що включав у себе: Для оцінки рівня стану функціональних систем використовується PWC170 за стандартною методикою. Максимальне поглинання кисню (МПК) вираховується за методикою В.Л. Карпмана, З.Б. Бєлоцерковського та І.А. Гудкова. Резерв ССС. Досліджувався за допомогою методу Карвонена, та вираховувався за формулою: РС = ЧССмакс – ЧССспокою. Індекс Руфье. Допомагає визначити реактивні властивості ССС у спортсменів. Проба Штанге. Полягає у вимірюванні часу затримки дихання на вдиху боксерів. Проба Генчі. Полягає у вимірюванні часу затримки дихання на видиху. Отже нами було проаналізовано та виявлено наступні фізіологічні показники. У дослідженні тесту на відносне МПК достовірність була виявлена в групі Силовиків та Темповиків на (t=2,70; p<0,05). Статистично значущі відмінності у показнику резерву ССС, уд•хв-1 спостерігалися лише між групами Силовиків та Темповиків на (t=2,33; p<0,05). У показник Індексу Руфьє достовірність відбулась між групами Ігровиків та Силовиків (t=3,80; p<0,001), а також між показниками Силовиків та Темповиків (t=2,48; p<0,05). Між групами Ігровика та Силовика та Ігровика та Темповика достовірних відмінностей не виявлено. Спортсмени групи Темповиків (з яких складалася третя група) зазвичай показують добрі результати під час виконання даної проби, що було підтверджено під час нашого дослідження. Зазначене стосується і проби Генчі достовірність відбулася між групами Силовиків та Темповиків (t=2,17; p<0,05), а також між групами Ігровиків та Темповиків (t=3,10; p<0,01). Отримавши результати нашого дослідження можна стверджувати, що при плануванні тренувального процесу та планування річного макроциклу необхідно ураховувати всі фізіологічні показники у кваліфікованих боксерів різні типи манер ведення поєдинку.
{"title":"ОСОБЛИВОСТІ ФІЗІОЛОГІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ У КВАЛІФІКОВАНИХ БОКСЕРІВ РІЗНИХ ТИПІВ МАНЕР ВЕДЕННЯ ПОЄДИНКУ ПІД ВПЛИВОМ ЗАНЯТЬ БОКСОМ","authors":"Юрій Мартинюк, Віктор Джим","doi":"10.32689/maup.ped.2023.6.4","DOIUrl":"https://doi.org/10.32689/maup.ped.2023.6.4","url":null,"abstract":"Мета статті полягала у особливостях порівнянні фізіологічних показників у кваліфікованих боксерів різних типів манер ведення поєдинку під впливом занять боксом. Дослідження проводився у 2-х ДЮСШ у місті Харкові ДЮСШ № 9 та у місці Полтава ДЮСШ №2 у ньому брали участь 25 кваліфікованих спортсмени, які займаються боксом у віці 17–19 років різних типів манер ведення поєдинку. За для розподілення спортсменів по типам манер ведення поєдинку, а саме: (Ігровик; Темповик; Силовик). Для визначення фізіологічних показників використовувався функціональні методи, що включав у себе: Для оцінки рівня стану функціональних систем використовується PWC170 за стандартною методикою. Максимальне поглинання кисню (МПК) вираховується за методикою В.Л. Карпмана, З.Б. Бєлоцерковського та І.А. Гудкова. Резерв ССС. Досліджувався за допомогою методу Карвонена, та вираховувався за формулою: РС = ЧССмакс – ЧССспокою. Індекс Руфье. Допомагає визначити реактивні властивості ССС у спортсменів. Проба Штанге. Полягає у вимірюванні часу затримки дихання на вдиху боксерів. Проба Генчі. Полягає у вимірюванні часу затримки дихання на видиху. Отже нами було проаналізовано та виявлено наступні фізіологічні показники. У дослідженні тесту на відносне МПК достовірність була виявлена в групі Силовиків та Темповиків на (t=2,70; p<0,05). Статистично значущі відмінності у показнику резерву ССС, уд•хв-1 спостерігалися лише між групами Силовиків та Темповиків на (t=2,33; p<0,05). У показник Індексу Руфьє достовірність відбулась між групами Ігровиків та Силовиків (t=3,80; p<0,001), а також між показниками Силовиків та Темповиків (t=2,48; p<0,05). Між групами Ігровика та Силовика та Ігровика та Темповика достовірних відмінностей не виявлено. Спортсмени групи Темповиків (з яких складалася третя група) зазвичай показують добрі результати під час виконання даної проби, що було підтверджено під час нашого дослідження. Зазначене стосується і проби Генчі достовірність відбулася між групами Силовиків та Темповиків (t=2,17; p<0,05), а також між групами Ігровиків та Темповиків (t=3,10; p<0,01). Отримавши результати нашого дослідження можна стверджувати, що при плануванні тренувального процесу та планування річного макроциклу необхідно ураховувати всі фізіологічні показники у кваліфікованих боксерів різні типи манер ведення поєдинку.","PeriodicalId":517746,"journal":{"name":"Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Педагогічні науки","volume":"46 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-03-12","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140395614","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-03-12DOI: 10.32689/maup.ped.2023.6.5
Гюнель Еміль Назарова
У статті аналізується формування політичної культури старшокласників у середній школі як найважливіший компонент політичного життя суспільства. Докладно розглянуто зміст та сутність поняття, історія становлення, дослідження та розвитку даної сфери культури, у тому числі значення підвищення рівня політичної культури старшокласників як громадянина для прогресивного розвитку суспільства. У статті висвітлено стан роботи з формування політичної культури старшокласників у сучасній загальноосвітній школі, її особливості, проблеми та перспективи розвитку. Політична культура, будучи невід’ємною частиною культури суспільства, поєднує в собі систему людських відносин. Учні загальноосвітньої школи є суб’єктами та носіями політичної культури суспільства, яка формується через громадянське виховання, політичну соціалізацію, громадсько-політичну діяльність та інші процеси. У статті використано педагогічне спостереження, педагогічну бесіду, вивчення документів, математичні та статистичні методи, методи педагогічного експерименту. Політична культура поєднує в собі насамперед гуманістичні компоненти – орієнтацію на загальнолюдські цінності, утвердження людської доброти як критерію оцінки суспільних відносин, розвиток загальнокультурних компонентів, обговорення геополітичних проблем. Основним прикладним аспектом є формування особистості як всебічно розвиненої особистості, розкриття потенціалу кожного учня. Визначено сутність, зміст та компоненти виховання політичної культури; на основі передового шкільного і педагогічного досвіду, результатів досліджень визначено шляхи, форми і засоби її реалізації. Створення моделі роботи з виховання політичної культури учнів старшої школи та впровадження роботи за цією моделлю може забезпечити подальше поглиблення змісту виховання в цьому напрямі.
{"title":"ВИВЧЕННЯ ДОСВІДУ РОБОТИ З ФОРМУВАННЯ ПОЛІТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ СТАРШОКЛАСНИКІВ У СУЧАСНИХ ШКОЛАХ","authors":"Гюнель Еміль Назарова","doi":"10.32689/maup.ped.2023.6.5","DOIUrl":"https://doi.org/10.32689/maup.ped.2023.6.5","url":null,"abstract":"У статті аналізується формування політичної культури старшокласників у середній школі як найважливіший компонент політичного життя суспільства. Докладно розглянуто зміст та сутність поняття, історія становлення, дослідження та розвитку даної сфери культури, у тому числі значення підвищення рівня політичної культури старшокласників як громадянина для прогресивного розвитку суспільства. У статті висвітлено стан роботи з формування політичної культури старшокласників у сучасній загальноосвітній школі, її особливості, проблеми та перспективи розвитку. Політична культура, будучи невід’ємною частиною культури суспільства, поєднує в собі систему людських відносин. Учні загальноосвітньої школи є суб’єктами та носіями політичної культури суспільства, яка формується через громадянське виховання, політичну соціалізацію, громадсько-політичну діяльність та інші процеси. У статті використано педагогічне спостереження, педагогічну бесіду, вивчення документів, математичні та статистичні методи, методи педагогічного експерименту. Політична культура поєднує в собі насамперед гуманістичні компоненти – орієнтацію на загальнолюдські цінності, утвердження людської доброти як критерію оцінки суспільних відносин, розвиток загальнокультурних компонентів, обговорення геополітичних проблем. Основним прикладним аспектом є формування особистості як всебічно розвиненої особистості, розкриття потенціалу кожного учня. Визначено сутність, зміст та компоненти виховання політичної культури; на основі передового шкільного і педагогічного досвіду, результатів досліджень визначено шляхи, форми і засоби її реалізації. Створення моделі роботи з виховання політичної культури учнів старшої школи та впровадження роботи за цією моделлю може забезпечити подальше поглиблення змісту виховання в цьому напрямі.","PeriodicalId":517746,"journal":{"name":"Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Педагогічні науки","volume":"24 4","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-03-12","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140284969","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-03-12DOI: 10.32689/maup.ped.2023.6.2
Любов Ільницька
При формуванні професійних якостей майбутнього фахівця за спеціальністю «дизайн» виникає чимало базових проблемних запитань з приводу відповідального ставлення до пошуку ефективних виховних підвалин, на які слід спиратися при засадничому розкриттю головних важелів «візуально-досвідного становлення» студентської молоді. Мета статті полягає у формулюванні виховних підвалин комунікативно-константного бачення візуального розуміння фірмового стилю на прикладі творчості Петера Беренса. Методологія дослідження спирається на ряд методів, які стали потрібним науково-теоретичним дороговказом для реалізації вказаної мети. По-перше, це загальнонауковий метод аналізу і синтезу, що дозволив оприлюднити системні виміри розгляду, слугуючи головним механізмом при проведенні педагогічного огляду теоретичних засад впровадження фірмового стилю у можливості встановлення базових спроможностей методичного обґрунтування виховних підвалин. По-друге, спеціалізований метод естетичного дослідження став у нагоді задля ефективного виокремлення необхідного взаємозв’язку естетичних значень з доцільними проявами пошуку візуального розуміння комунікативного балансу, який, корелятивно впливає на встановлення креативних чинників при аналізі творчих відкриттів фірмового стилю зроблених П. Беренсом. Наукова новизна дослідження спрямована на виявлення науково-методичної доцільності впровадження у освітній процес комплексного підходу до кадрової підготовки майбутніх фахівців-дизайнерів на виховних підвалинах візуального розуміння комунікативних спроможностей фірмового стилю, що трансформовано вибудовується із творчих досягнень П. Беренса. Висновки згідно із проведеним дослідженням важливо стверджувати, що представлене започаткування аналізу дизайнерської спадщини з приводу виявлення виховних підвалин щодо формування комунікативно-константного бачення стане у нагоді при впровадженні у освітній процес відповідних обґрунтувань.
在培养未来设计专家的专业素质过程中，有许多基本的问题，涉及以负责任的态度寻求有效的教育基础，这在从根本上揭示青年学生 "视觉和经验培养 "的主要杠杆时应该依靠的。本文的目的是以彼得-贝伦斯的作品为例，阐述对企业形象视觉理解的交流和恒定愿景的教育基础。研究方法基于一系列方法，这些方法已成为实现这一目标的必要科学和理论指导。首先，这是一种分析和综合的一般科学方法，可以揭示思考的系统层面，作为对企业形象实施的理论基础进行教学审查的主要机制，以建立教育基础的方法论证实的基本能力。其次，美学研究的专门方法有助于有效确定美学价值与寻求视觉理解交流平衡的适当表现之间的必要关系，这与 P. Behrens 在分析企业形象的创造性发现时确定创造性因素相关。本研究的科学新颖性旨在确定在教育过程中引入综合方法的科学性和方法上的可行性，这种综合方法是在从 P. Behrens 的创造性成果中转化而来的对企业形象传播能力的视觉理解的教育基础上培养未来的设计师。结论 根据这项研究，必须指出的是，为确定形成交流和恒定视觉的教育基础而对设计遗产 进行的分析，将有助于在教育过程中实施适当的论证。
{"title":"ВИХОВНІ ПІДВАЛИНИ ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНО- КОНСТАНТНОГО БАЧЕННЯ ВІЗУАЛЬНОГО РОЗУМІННЯ ФІРМОВОГО СТИЛЮ НА ПРИКЛАДІ ТВОРЧОСТІ П. БЕРЕНСА","authors":"Любов Ільницька","doi":"10.32689/maup.ped.2023.6.2","DOIUrl":"https://doi.org/10.32689/maup.ped.2023.6.2","url":null,"abstract":"При формуванні професійних якостей майбутнього фахівця за спеціальністю «дизайн» виникає чимало базових проблемних запитань з приводу відповідального ставлення до пошуку ефективних виховних підвалин, на які слід спиратися при засадничому розкриттю головних важелів «візуально-досвідного становлення» студентської молоді. Мета статті полягає у формулюванні виховних підвалин комунікативно-константного бачення візуального розуміння фірмового стилю на прикладі творчості Петера Беренса. Методологія дослідження спирається на ряд методів, які стали потрібним науково-теоретичним дороговказом для реалізації вказаної мети. По-перше, це загальнонауковий метод аналізу і синтезу, що дозволив оприлюднити системні виміри розгляду, слугуючи головним механізмом при проведенні педагогічного огляду теоретичних засад впровадження фірмового стилю у можливості встановлення базових спроможностей методичного обґрунтування виховних підвалин. По-друге, спеціалізований метод естетичного дослідження став у нагоді задля ефективного виокремлення необхідного взаємозв’язку естетичних значень з доцільними проявами пошуку візуального розуміння комунікативного балансу, який, корелятивно впливає на встановлення креативних чинників при аналізі творчих відкриттів фірмового стилю зроблених П. Беренсом. Наукова новизна дослідження спрямована на виявлення науково-методичної доцільності впровадження у освітній процес комплексного підходу до кадрової підготовки майбутніх фахівців-дизайнерів на виховних підвалинах візуального розуміння комунікативних спроможностей фірмового стилю, що трансформовано вибудовується із творчих досягнень П. Беренса. Висновки згідно із проведеним дослідженням важливо стверджувати, що представлене започаткування аналізу дизайнерської спадщини з приводу виявлення виховних підвалин щодо формування комунікативно-константного бачення стане у нагоді при впровадженні у освітній процес відповідних обґрунтувань.","PeriodicalId":517746,"journal":{"name":"Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Педагогічні науки","volume":"68 4","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-03-12","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140395573","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-03-12DOI: 10.32689/maup.ped.2023.6.8
Тамара Шевчук, Тетяна Костолович, Ольга Ткачук
У статті висвітлено питання методичного забезпечення формування мовно-мовленнєвих умінь учнів 1–4 класів методом етимологічного аналізу. Охарактеризовано Типові освітні програми (мовно-літературна освітня галузь), чинні підручники «Українська мова та читання» для учнів 4-го класу, етимологічні та тлумачні словники, призначені для молодших школярів тощо. Методичне забезпечення описано для двох видів умінь – мовних та мовленнєвих, оскільки ці уміння взаємопов’язані, взаємозалежні й знаходяться в постійних і системних взаємозв’язках. Неможливо сформувати мовленнєві вміння у школярів, якщо вони не засвоїли фонетичного, лексичного, граматичного матеріалу на уроках української мови та читання. І навпаки – знання мовного матеріалу не гарантує формування мовленнєвих умінь, ще треба оволодіти й навичками у процесі вивчення цього матеріалу. Поєднано роботу над розвитком мовно-мовленнєвих умінь із етимологізацією слів, що ефективно для удосконалення вміння точного, правильного цілеспрямованого використання мовних засобів у мовленнєвій діяльності, збагачення словникового запасу учнів, засвоєння норм української літературної мови. Мета статті: проаналізувати методичне забезпечення формування мовно-мовленнєвих умінь здобувачів початкової освіти методом етимологічного аналізу. Методологія статті полягає у системному аналізі методичного забезпечення формування мовно-мовленнєвих умінь учнів методом етимологічного аналізу. Наукова новизна дослідження – з’ясування методичного забезпечення формування мовно-мовленнєвих умінь учнів початкової школи етимологічним методом орієнтованим на мотивований творчий освітній процес, під час якого розвивається пізнавальний інтерес школярів, на дослідження учнями лексичного значення слова, походження окремих слів (запозичення з іншої мови, словотворення), використання лексичного багатства української мови у власному мовленні. У висновках узагальнено схарактеризовано основні аспекти методичного забезпечення процесу формування мовно-мовленнєвих умінь молодших школярів методом етимологічного аналізу, які і визначають одну із стратегій реалізації освітніх цілей мовно-літературної галузі у початковій школі.
{"title":"МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФОРМУВАННЯ МОВНО-МОВЛЕННЄВИХ УМІНЬ УЧНІВ 1–4 КЛАСІВ МЕТОДОМ ЕТИМОЛОГІЧНОГО АНАЛІЗУ","authors":"Тамара Шевчук, Тетяна Костолович, Ольга Ткачук","doi":"10.32689/maup.ped.2023.6.8","DOIUrl":"https://doi.org/10.32689/maup.ped.2023.6.8","url":null,"abstract":"У статті висвітлено питання методичного забезпечення формування мовно-мовленнєвих умінь учнів 1–4 класів методом етимологічного аналізу. Охарактеризовано Типові освітні програми (мовно-літературна освітня галузь), чинні підручники «Українська мова та читання» для учнів 4-го класу, етимологічні та тлумачні словники, призначені для молодших школярів тощо. Методичне забезпечення описано для двох видів умінь – мовних та мовленнєвих, оскільки ці уміння взаємопов’язані, взаємозалежні й знаходяться в постійних і системних взаємозв’язках. Неможливо сформувати мовленнєві вміння у школярів, якщо вони не засвоїли фонетичного, лексичного, граматичного матеріалу на уроках української мови та читання. І навпаки – знання мовного матеріалу не гарантує формування мовленнєвих умінь, ще треба оволодіти й навичками у процесі вивчення цього матеріалу. Поєднано роботу над розвитком мовно-мовленнєвих умінь із етимологізацією слів, що ефективно для удосконалення вміння точного, правильного цілеспрямованого використання мовних засобів у мовленнєвій діяльності, збагачення словникового запасу учнів, засвоєння норм української літературної мови. Мета статті: проаналізувати методичне забезпечення формування мовно-мовленнєвих умінь здобувачів початкової освіти методом етимологічного аналізу. Методологія статті полягає у системному аналізі методичного забезпечення формування мовно-мовленнєвих умінь учнів методом етимологічного аналізу. Наукова новизна дослідження – з’ясування методичного забезпечення формування мовно-мовленнєвих умінь учнів початкової школи етимологічним методом орієнтованим на мотивований творчий освітній процес, під час якого розвивається пізнавальний інтерес школярів, на дослідження учнями лексичного значення слова, походження окремих слів (запозичення з іншої мови, словотворення), використання лексичного багатства української мови у власному мовленні. У висновках узагальнено схарактеризовано основні аспекти методичного забезпечення процесу формування мовно-мовленнєвих умінь молодших школярів методом етимологічного аналізу, які і визначають одну із стратегій реалізації освітніх цілей мовно-літературної галузі у початковій школі.","PeriodicalId":517746,"journal":{"name":"Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Педагогічні науки","volume":"35 s139","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-03-12","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140395295","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Актуальність статті. Відмінна виконавська майстерність поєднує хореографічне мистецтво та фітнес, особливо у тих його видах, де основним засобом виступають танцювальні рухи, з яких складаються композиції та комплекси. Педагог виступає не тільки як методист, а і як рольова модель. Отже, важливою умовою у підготовці майбутніх фахівців спеціальності 017 Фізична культура і спорт є формування хореографічної підготовленості у процесі здобуття освіти, тих освітніх компонентів, що включають фітнес. Мета роботи. Здійснити аналіз хореографічної підготовки у техніко-естетичних видах спорту та обґрунтувати вимоги до хореографічної підготовленості майбутніх фахівців фізичної культури і спорту, визначити етапи процесу хореографічної підготовки майбутніх фахівців фізичної культури і спорту під час навчання у закладі вищої освіти. Методологія. Аналіз, порівняння, зіставлення, обґрунтування вимог та етапів хореографічної підготовки майбутніх фахівців фізичної культури і спорту, бесіди з фітнес-тренерами (n=32,) та метод експертної оцінки. Наукова новизна. Наукова новизна полягає у тому, що здійснено виокремлення актуальних сторін хореографічної підготовки техніко-естетичних видах спорту та зіставлено із її актуальністю у фітнесі, особливо у тих його видах, де основним засобом виступають танцювальні рухи. Висновки. У спорті хореографічна підготовка має багатоаспектний характер і є складовою фізичного та естетичного виховання спортсменів, що сприяє розвитку творчих здібностей, виразності та артистичності, створеню естетично-художніх композицій, формування культури рухів у професійній діяльності, що відповідає завданням фізичної культури та спорту. Результатом аналізу хореографічної підготовки спортсменів у техніко-естетичних видах спорту визначено вимоги до хореографічної підготовки майбутніх фахівців фізичної культури і спорту. За методом комісії групою експертів проведено дискусії для вироблення загальної думки щодо майбутньої поведінки прогнозованих об’єктів. Результатом роботи виділено етапи хореографічної підготовки майбутніх фахівців фізичної культури і спорту, які розподіллено по етапам навчання.
{"title":"ОБГУНТУВАННЯ ВИМОГ ТА ЕТАПІВ ХОРЕОГРАФІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ У ФІТНЕСІ","authors":"Юлія Володимирівна Паришкура, Ірина Миколаївна Ткаченко, Ірина Янченко","doi":"10.32689/maup.ped.2023.6.6","DOIUrl":"https://doi.org/10.32689/maup.ped.2023.6.6","url":null,"abstract":"Актуальність статті. Відмінна виконавська майстерність поєднує хореографічне мистецтво та фітнес, особливо у тих його видах, де основним засобом виступають танцювальні рухи, з яких складаються композиції та комплекси. Педагог виступає не тільки як методист, а і як рольова модель. Отже, важливою умовою у підготовці майбутніх фахівців спеціальності 017 Фізична культура і спорт є формування хореографічної підготовленості у процесі здобуття освіти, тих освітніх компонентів, що включають фітнес. Мета роботи. Здійснити аналіз хореографічної підготовки у техніко-естетичних видах спорту та обґрунтувати вимоги до хореографічної підготовленості майбутніх фахівців фізичної культури і спорту, визначити етапи процесу хореографічної підготовки майбутніх фахівців фізичної культури і спорту під час навчання у закладі вищої освіти. Методологія. Аналіз, порівняння, зіставлення, обґрунтування вимог та етапів хореографічної підготовки майбутніх фахівців фізичної культури і спорту, бесіди з фітнес-тренерами (n=32,) та метод експертної оцінки. Наукова новизна. Наукова новизна полягає у тому, що здійснено виокремлення актуальних сторін хореографічної підготовки техніко-естетичних видах спорту та зіставлено із її актуальністю у фітнесі, особливо у тих його видах, де основним засобом виступають танцювальні рухи. Висновки. У спорті хореографічна підготовка має багатоаспектний характер і є складовою фізичного та естетичного виховання спортсменів, що сприяє розвитку творчих здібностей, виразності та артистичності, створеню естетично-художніх композицій, формування культури рухів у професійній діяльності, що відповідає завданням фізичної культури та спорту. Результатом аналізу хореографічної підготовки спортсменів у техніко-естетичних видах спорту визначено вимоги до хореографічної підготовки майбутніх фахівців фізичної культури і спорту. За методом комісії групою експертів проведено дискусії для вироблення загальної думки щодо майбутньої поведінки прогнозованих об’єктів. Результатом роботи виділено етапи хореографічної підготовки майбутніх фахівців фізичної культури і спорту, які розподіллено по етапам навчання.","PeriodicalId":517746,"journal":{"name":"Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Педагогічні науки","volume":"76 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-03-12","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140284758","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-01-09DOI: 10.32689/maup.ped.2023.5.1
Н.В. Анненкова
У статті висвітлено теоретичні висновки про становлення скрипкового мистецтва в педагогічному просторі. Це є складним і багатогранним процесом, що включає в себе не лише технічні та мистецькі аспекти, але і педагогічні стратегії, які сприяють розвитку учнів. Важливо враховувати значення музичної освіти в загальному навчанні та сприяти розвитку учнівських музичних здібностей вже з раннього дитинства. Наведені аспекти, які взаємодіють між собою, сприяючи розвитку скрипкового мистецтва в широкому контексті. Спільна праця педагогів, виконавців, організаторів та громадськості є ключовою у вдосконаленні цього виду мистецтва. Встановлено нерівномірний розподіл доступу до високоякісного музичного навчання та відсутність стандартизованих методик для ефективного вивчення гри на скрипці. З’ясовано недостатня підтримка та визнання для молодих талантів у концертному просторі, а також відсутність інтересу до скрипки серед молодого покоління. Обмежена доступність концертів та інших музичних подій, а також недостатня активність у соціальних мережах та мас-медіа для просування скрипкового мистецтва. Рекомендовано використання сучасних технологій у педагогічному процесі скрипкового навчання є важливим елементом для збагачення освітнього досвіду та поліпшення результатів учнів. Використання спеціальних програмних засобів для запису та аналізу гри учнів, що допомагає вчителю надавати конструктивний фідбек та вдосконалювати методику викладання. Підкреслено, що розвиток та підтримка музичної освіти в Україні, зокрема учнів, що вивчають гру на скрипці, є важливим фактором для збереження та розвитку національного музичного доробку. Взаємозв'язок між скрипкою та музичною традицією України є не лише історичним, але і сучасним явищем, що продовжує впливати на музичний ландшафт країни.
{"title":"СТАНОВЛЕННЯ СКРИПКОВОГО МИСТЕЦТВА: ТЕЗАУРУС У ПЕДАГОГІЧНОМУ ПРОСТОРІ","authors":"Н.В. Анненкова","doi":"10.32689/maup.ped.2023.5.1","DOIUrl":"https://doi.org/10.32689/maup.ped.2023.5.1","url":null,"abstract":"У статті висвітлено теоретичні висновки про становлення скрипкового мистецтва в педагогічному просторі. Це є складним і багатогранним процесом, що включає в себе не лише технічні та мистецькі аспекти, але і педагогічні стратегії, які сприяють розвитку учнів. Важливо враховувати значення музичної освіти в загальному навчанні та сприяти розвитку учнівських музичних здібностей вже з раннього дитинства. Наведені аспекти, які взаємодіють між собою, сприяючи розвитку скрипкового мистецтва в широкому контексті. Спільна праця педагогів, виконавців, організаторів та громадськості є ключовою у вдосконаленні цього виду мистецтва. Встановлено нерівномірний розподіл доступу до високоякісного музичного навчання та відсутність стандартизованих методик для ефективного вивчення гри на скрипці. З’ясовано недостатня підтримка та визнання для молодих талантів у концертному просторі, а також відсутність інтересу до скрипки серед молодого покоління. Обмежена доступність концертів та інших музичних подій, а також недостатня активність у соціальних мережах та мас-медіа для просування скрипкового мистецтва. Рекомендовано використання сучасних технологій у педагогічному процесі скрипкового навчання є важливим елементом для збагачення освітнього досвіду та поліпшення результатів учнів. Використання спеціальних програмних засобів для запису та аналізу гри учнів, що допомагає вчителю надавати конструктивний фідбек та вдосконалювати методику викладання. Підкреслено, що розвиток та підтримка музичної освіти в Україні, зокрема учнів, що вивчають гру на скрипці, є важливим фактором для збереження та розвитку національного музичного доробку. Взаємозв'язок між скрипкою та музичною традицією України є не лише історичним, але і сучасним явищем, що продовжує впливати на музичний ландшафт країни.","PeriodicalId":517746,"journal":{"name":"Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Педагогічні науки","volume":"24 3","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140511996","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-01-09DOI: 10.32689/maup.ped.2023.5.4
Дмитро Кисленко
Анотація. У статті висвітлено особливості формування фізичної готовності майбутніх офіцерів Збройних сил України до професійної діяльності. На основі аналізу наукових поглядів надав підстави обґрунтувати авторське визначення готовності майбутніх офіцерів Збройних сил України (далі – ЗСУ) до професійної діяльності, що розглядається як критично важлива складова, що забезпечує їх здатність ефективно здійснювати бойові та інші специфічні завдання відповідно до сучасних вимог ведення бойових дій. Така готовність передбачає не лише високий рівень фізичної підготовленості, але й спроможність витримувати значні фізичні навантаження, які супроводжують військово- професійну, включно з управлінською, діяльність. Визначено, що формування фізичної готовності майбутніх офіцерів ЗСУ до військово-професійної діяльності базуються на комплексному підході, який включає різноманітні компоненти, а саме: ціннісно-мотиваційний, пізнавальний, операційно-діяльнісний, особистісно-психологічний та професійний, які є ключовими для всебічного розвитку фізичних здібностей здобувачів, їх підготовки до ефективного виконання професійних завдань та становлення як військових професіоналів і фахівців. Сформовані висновки, які полягають в тому, що готовність майбутніх офіцерів до виконання своїх професійних обов’язків у вищих військових навчальних закладах забезпечується через інтегроване формування ключових компонентів їхньої особистості. Запропоновано перспективи подальших досліджень у контексті формування фізичної готовності майбутніх офіцерів ЗСУ до професійної діяльності можуть зосередитися на вивченні ефективності інноваційних тренувальних методик, що інтегрують сучасні технології та психофізіологічні підходи, для оптимізації фізичної підготовки та підвищення загальної боєздатності.
{"title":"ФОРМУВАННЯ ФІЗИЧНОЇ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ","authors":"Дмитро Кисленко","doi":"10.32689/maup.ped.2023.5.4","DOIUrl":"https://doi.org/10.32689/maup.ped.2023.5.4","url":null,"abstract":"Анотація. У статті висвітлено особливості формування фізичної готовності майбутніх офіцерів Збройних сил України до професійної діяльності. На основі аналізу наукових поглядів надав підстави обґрунтувати авторське визначення готовності майбутніх офіцерів Збройних сил України (далі – ЗСУ) до професійної діяльності, що розглядається як критично важлива складова, що забезпечує їх здатність ефективно здійснювати бойові та інші специфічні завдання відповідно до сучасних вимог ведення бойових дій. Така готовність передбачає не лише високий рівень фізичної підготовленості, але й спроможність витримувати значні фізичні навантаження, які супроводжують військово- професійну, включно з управлінською, діяльність. Визначено, що формування фізичної готовності майбутніх офіцерів ЗСУ до військово-професійної діяльності базуються на комплексному підході, який включає різноманітні компоненти, а саме: ціннісно-мотиваційний, пізнавальний, операційно-діяльнісний, особистісно-психологічний та професійний, які є ключовими для всебічного розвитку фізичних здібностей здобувачів, їх підготовки до ефективного виконання професійних завдань та становлення як військових професіоналів і фахівців. Сформовані висновки, які полягають в тому, що готовність майбутніх офіцерів до виконання своїх професійних обов’язків у вищих військових навчальних закладах забезпечується через інтегроване формування ключових компонентів їхньої особистості. Запропоновано перспективи подальших досліджень у контексті формування фізичної готовності майбутніх офіцерів ЗСУ до професійної діяльності можуть зосередитися на вивченні ефективності інноваційних тренувальних методик, що інтегрують сучасні технології та психофізіологічні підходи, для оптимізації фізичної підготовки та підвищення загальної боєздатності.","PeriodicalId":517746,"journal":{"name":"Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Педагогічні науки","volume":"99 1-2","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140511833","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：