Pub Date : 2023-11-02DOI: 10.20535/2307-5244.56.2023.288770
Л. Рожкова, Н. Кузьменко
У статті досліджується становище військовополонених армій Центральних держав, які в роки Першої світової війни перебували на Сумщині. Термін «Сумщина» щодо зазначеного періоду умовний — фактично йдеться про території, які перебували в складі чотирьох губерній: Харківської (Сумський, Лебединський повіти), Полтавської (Роменський, частково Гадяцький, Прилуцький, Лохвицький і Зіньківський повіти), Чернігівської (Конотопський, Кролевецький, Глухівський повіти, частина Новгород-Сіверського повіту) і Курської (Путивльський, частково, Суджанський повіти). Ці губернії в період воєнних дій були тиловими, тож тут розміщувалися контингенти військовополонених армій Центральних держав. Проаналізовано кількісний склад військовополонених, висвітлено правове та соціально-побутове становище полонених німецької та австро-угорської армій, а також відмінності у ставленні до полонених залежно від етнічного походження. Розкривається їх залучення до праці в сільському господарстві та на промислових підприємствах. Досліджено ставлення до полонених з боку військової адміністрації, місцевої влади, власників підприємств, маєтків. Розкрито становище окремих соціальних груп, прирівняних у період війни до полонених, та їх залучення до трудової повинності.
До наукового обігу введено значну кількість архівних джерел, матеріалів газет, особистих документів учасників і сучасників Першої світової війни, які дають можливість розкрити різні аспекти військового полону.
Ключові слова: Перша світова війна, Сумщина, військовополонений, Лівобережна Україна, правова норма, тилова губернія, земство, трудова повинність.
{"title":"ВІЙСКОВОПОЛОНЕНІ НА СУМЩИНІ У РОКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ","authors":"Л. Рожкова, Н. Кузьменко","doi":"10.20535/2307-5244.56.2023.288770","DOIUrl":"https://doi.org/10.20535/2307-5244.56.2023.288770","url":null,"abstract":"У статті досліджується становище військовополонених армій Центральних держав, які в роки Першої світової війни перебували на Сумщині. Термін «Сумщина» щодо зазначеного періоду умовний — фактично йдеться про території, які перебували в складі чотирьох губерній: Харківської (Сумський, Лебединський повіти), Полтавської (Роменський, частково Гадяцький, Прилуцький, Лохвицький і Зіньківський повіти), Чернігівської (Конотопський, Кролевецький, Глухівський повіти, частина Новгород-Сіверського повіту) і Курської (Путивльський, частково, Суджанський повіти). Ці губернії в період воєнних дій були тиловими, тож тут розміщувалися контингенти військовополонених армій Центральних держав. Проаналізовано кількісний склад військовополонених, висвітлено правове та соціально-побутове становище полонених німецької та австро-угорської армій, а також відмінності у ставленні до полонених залежно від етнічного походження. Розкривається їх залучення до праці в сільському господарстві та на промислових підприємствах. Досліджено ставлення до полонених з боку військової адміністрації, місцевої влади, власників підприємств, маєтків. Розкрито становище окремих соціальних груп, прирівняних у період війни до полонених, та їх залучення до трудової повинності.
 До наукового обігу введено значну кількість архівних джерел, матеріалів газет, особистих документів учасників і сучасників Першої світової війни, які дають можливість розкрити різні аспекти військового полону.
 Ключові слова: Перша світова війна, Сумщина, військовополонений, Лівобережна Україна, правова норма, тилова губернія, земство, трудова повинність.","PeriodicalId":53729,"journal":{"name":"Storinky Istoriyi-History Pages","volume":"4 9","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-11-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136018311","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-11-02DOI: 10.20535/2307-5244.56.2023.288780
Р. Михальчук
У статті проаналізовано нацистську пропаганду в роки Другої світової війни на прикладі видавництва «Волинь» (м. Рівне): на основі порівняльного аналізу висвітлено спільні та відмінні риси антисемітських публікацій, надрукованих у газеті «Волинь» та журналі «Український Хлібороб». Звернено увагу на умови та мотивацію авторів до написання антисемітських публікацій.
Ключові слова: «Волинь»; «Український Хлібороб»; преса; антисемітизм; Голокост.
{"title":"АНТИСЕМІТСЬКА ПРОПАГАНДА В ГАЗЕТІ «ВОЛИНЬ» ТА ЖУРНАЛІ «УКРАЇНСЬКИЙ ХЛІБОРОБ» РІВНЕНСЬКОГО ВИДАВНИЦТВА «ВОЛИНЬ»: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ","authors":"Р. Михальчук","doi":"10.20535/2307-5244.56.2023.288780","DOIUrl":"https://doi.org/10.20535/2307-5244.56.2023.288780","url":null,"abstract":"У статті проаналізовано нацистську пропаганду в роки Другої світової війни на прикладі видавництва «Волинь» (м. Рівне): на основі порівняльного аналізу висвітлено спільні та відмінні риси антисемітських публікацій, надрукованих у газеті «Волинь» та журналі «Український Хлібороб». Звернено увагу на умови та мотивацію авторів до написання антисемітських публікацій.
 Ключові слова: «Волинь»; «Український Хлібороб»; преса; антисемітизм; Голокост.","PeriodicalId":53729,"journal":{"name":"Storinky Istoriyi-History Pages","volume":"4 8","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-11-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136018312","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-11-02DOI: 10.20535/2307-5244.56.2023.288761
В. Кіорсак
Статтю присвячено дослідженню уявлень ісландців ХІІІ–XIV ст. про Русь і Східну Європу в контексті епохи вікінгів. Виокремлено сюжетні шаблони, застосовані при описі східних земель у різних творах. Досліджено джерела їхнього походження, а тако зроблено спробу порівняти свідчення цих творів із сучасними даними історичної науки про русько-скандинавські відносини в епоху вікінгів.
Ключові слова: легендарна сага, Раґнар Лодброк, Гальфдан Ейстенссон, історична пам’ять, вікінги на Русі.
{"title":"ЕПОХА ВІКІНГІВ НА СХОДІ ЄВРОПИ В ІСТОРИЧНІЙ ПАМ’ЯТІ ІСЛАНДЦІВ ПІЗНЬОГО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ","authors":"В. Кіорсак","doi":"10.20535/2307-5244.56.2023.288761","DOIUrl":"https://doi.org/10.20535/2307-5244.56.2023.288761","url":null,"abstract":"Статтю присвячено дослідженню уявлень ісландців ХІІІ–XIV ст. про Русь і Східну Європу в контексті епохи вікінгів. Виокремлено сюжетні шаблони, застосовані при описі східних земель у різних творах. Досліджено джерела їхнього походження, а тако зроблено спробу порівняти свідчення цих творів із сучасними даними історичної науки про русько-скандинавські відносини в епоху вікінгів.
 Ключові слова: легендарна сага, Раґнар Лодброк, Гальфдан Ейстенссон, історична пам’ять, вікінги на Русі.","PeriodicalId":53729,"journal":{"name":"Storinky Istoriyi-History Pages","volume":"4 3","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-11-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136018159","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-11-02DOI: 10.20535/2307-5244.56.2023.288789
В. Деревінський
В статті розглянуто особливості актуалізації в українській суспільній думці другої половини 1980-х — початку 1990-х рр. ідеї суверенітету України. Зазначено, що В’ячеслав Чорновіл першим розпочав поширювати ідею суверенітету України в другій половині 1980-х рр. З’ясовано, що він ідею суверенітету замінив на ідею незалежності в той момент, коли українське суспільство було готове її сприйняти. Встановлено, що надалі В. Чорновіл проводив заходи щодо правового оформлення ідеї суверенітету України в законодавчу базу республіки для здобуття її політичної правосуб’єктності.
Ключові слова: Україна, суверенітет, В. Чорновіл, національний рух, революція, СРСР.
{"title":"В’ЯЧЕСЛАВ ЧОРНОВІЛ І ПИТАННЯ СУВЕРЕНІТЕТУ: ВІД ІДЕЇ ДО ДЕКЛАРАЦІЇ ПРО ДЕРЖАВНИЙ СУВЕРЕНІТЕТ УКРАЇНИ","authors":"В. Деревінський","doi":"10.20535/2307-5244.56.2023.288789","DOIUrl":"https://doi.org/10.20535/2307-5244.56.2023.288789","url":null,"abstract":"В статті розглянуто особливості актуалізації в українській суспільній думці другої половини 1980-х — початку 1990-х рр. ідеї суверенітету України. Зазначено, що В’ячеслав Чорновіл першим розпочав поширювати ідею суверенітету України в другій половині 1980-х рр. З’ясовано, що він ідею суверенітету замінив на ідею незалежності в той момент, коли українське суспільство було готове її сприйняти. Встановлено, що надалі В. Чорновіл проводив заходи щодо правового оформлення ідеї суверенітету України в законодавчу базу республіки для здобуття її політичної правосуб’єктності.
 Ключові слова: Україна, суверенітет, В. Чорновіл, національний рух, революція, СРСР.","PeriodicalId":53729,"journal":{"name":"Storinky Istoriyi-History Pages","volume":"6 2","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-11-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136018298","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-11-02DOI: 10.20535/2307-5244.56.2023.288782
Я. Антонюк, В. Трофимович, Л. Трофимович
У статті на основі насамперед архівних матеріалів висвітлено становище та діяльність колишніх співробітників розформованої наприкінці 1951 р. Служби безпеки (далі — СБ) Організації українських націоналістів (далі — ОУН). Показано, що традиції останньої вони продовжили у виправно-трудових таборах. З’ясовано, що після масового звільнення з таборів оунівці об’єднувались у підпільні організації, частина яких створювала власні органи безпеки. Простежено їх подальший життєвий шлях.
Ключові слова: ОУН, СБ, співробітник СБ, КДБ, український націоналіст, підпільна організація, публічний суд.
{"title":"ДОЛІ СПІВРОБІТНИКІВ СЛУЖБИ БЕЗПЕКИ ОУН НА ТЕРЕНАХ РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ (1950–1980-ТІ РР.)","authors":"Я. Антонюк, В. Трофимович, Л. Трофимович","doi":"10.20535/2307-5244.56.2023.288782","DOIUrl":"https://doi.org/10.20535/2307-5244.56.2023.288782","url":null,"abstract":"У статті на основі насамперед архівних матеріалів висвітлено становище та діяльність колишніх співробітників розформованої наприкінці 1951 р. Служби безпеки (далі — СБ) Організації українських націоналістів (далі — ОУН). Показано, що традиції останньої вони продовжили у виправно-трудових таборах. З’ясовано, що після масового звільнення з таборів оунівці об’єднувались у підпільні організації, частина яких створювала власні органи безпеки. Простежено їх подальший життєвий шлях.
 Ключові слова: ОУН, СБ, співробітник СБ, КДБ, український націоналіст, підпільна організація, публічний суд.","PeriodicalId":53729,"journal":{"name":"Storinky Istoriyi-History Pages","volume":"5 10","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-11-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136018300","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-11-02DOI: 10.20535/2307-5244.56.2023.288774
Л. Герус
У статті уточнено біографію української етнографині, фольклористки, музеєзнавиці Раїси Сергiївни Данковської. Проведено аналітичне осмислення наукового здобутку вченої, зокрема на тему обрядового печива, в контексті історичних та суспільно-політичних реалій 1909–1930 рр. Встановлено, що праці вченої, зокрема, про обрядовий хліб, від перших емпіричних розвідок до пізніших загальних праць, є вагомим, досі маловідомим та належно не поцінованим внеском в українську науку. Виявлено, що студії обрядового хліба українців Р. Данковської корелювалися з аналогічним напрямком досліджень у європейській, зокрема вітчизняній, етнографії початку ХХ ст. Вони є надійною, вмотивованою основою для подальшого вивчення й плекання традиції обрядового використання хліба як вияву української ідентичності в культурному просторі початку ХХІ ст. Активне залучення праць Р. Данковської у науковий дискурс, окрім їхньої популяризації, відкриває нові можливості для аналітики сучасного стану культури та спроможності збереження культурної пам’яті. Стаття присвячується 135-річчю від дня народження видатної української вченої, що минуло 2020 р.
Ключові слова: Раїса Данковська, обрядове печиво, дослідження, музей, етнографія, культура, Україна.
{"title":"ДОСЛІДЖЕННЯ ОБРЯДОВОГО ХЛІБА УКРАЇНЦІВ У НАУКОВОМУ НАДБАННІ РАЇСИ ДАНКОВСЬКОЇ (ДО 135-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ)","authors":"Л. Герус","doi":"10.20535/2307-5244.56.2023.288774","DOIUrl":"https://doi.org/10.20535/2307-5244.56.2023.288774","url":null,"abstract":"У статті уточнено біографію української етнографині, фольклористки, музеєзнавиці Раїси Сергiївни Данковської. Проведено аналітичне осмислення наукового здобутку вченої, зокрема на тему обрядового печива, в контексті історичних та суспільно-політичних реалій 1909–1930 рр. Встановлено, що праці вченої, зокрема, про обрядовий хліб, від перших емпіричних розвідок до пізніших загальних праць, є вагомим, досі маловідомим та належно не поцінованим внеском в українську науку. Виявлено, що студії обрядового хліба українців Р. Данковської корелювалися з аналогічним напрямком досліджень у європейській, зокрема вітчизняній, етнографії початку ХХ ст. Вони є надійною, вмотивованою основою для подальшого вивчення й плекання традиції обрядового використання хліба як вияву української ідентичності в культурному просторі початку ХХІ ст. Активне залучення праць Р. Данковської у науковий дискурс, окрім їхньої популяризації, відкриває нові можливості для аналітики сучасного стану культури та спроможності збереження культурної пам’яті. Стаття присвячується 135-річчю від дня народження видатної української вченої, що минуло 2020 р.
 Ключові слова: Раїса Данковська, обрядове печиво, дослідження, музей, етнографія, культура, Україна.","PeriodicalId":53729,"journal":{"name":"Storinky Istoriyi-History Pages","volume":"6 7","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-11-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136018449","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-11-02DOI: 10.20535/2307-5244.56.2023.288766
Г. Надтока, І. Тарнавський, І. Горпинченко
З урахуванням розмаїття поглядів на досліджувану тему, спираючись на значний джерельний матеріал, автори статті обстоюють думку, згідно з якою німецькі протестантські колонії успішно вживлювалися в загалом чужорідний соціальний і конфесійний простір в Україні, незважаючи на статус «терпимої» конфесії й завдяки здебільшого лояльному ставленню до суспільного устрою, державних владних інституцій та етноконфесійного оточення. Постановка і «вирішення» «німецького питання» російським урядом на початку Першої світової війни засобом депортації німців з України на північ та схід імперії тлумачаться як псевдобезпекові й політично вмотивовані.
Ключові слова: Україна, німець-колоніст, адаптація, демографія, освіта, національна ідентичність, конфесія, протестантизм, лютеранин, національна політика Росії.
{"title":"НІМЦІ-ПРОТЕСТАНТИ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ: ХАРАКТЕР ТА ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНОЇ Й КОНФЕСІЙНОЇ АДАПТАЦІЇ (1863–1914 РР.)","authors":"Г. Надтока, І. Тарнавський, І. Горпинченко","doi":"10.20535/2307-5244.56.2023.288766","DOIUrl":"https://doi.org/10.20535/2307-5244.56.2023.288766","url":null,"abstract":"З урахуванням розмаїття поглядів на досліджувану тему, спираючись на значний джерельний матеріал, автори статті обстоюють думку, згідно з якою німецькі протестантські колонії успішно вживлювалися в загалом чужорідний соціальний і конфесійний простір в Україні, незважаючи на статус «терпимої» конфесії й завдяки здебільшого лояльному ставленню до суспільного устрою, державних владних інституцій та етноконфесійного оточення. Постановка і «вирішення» «німецького питання» російським урядом на початку Першої світової війни засобом депортації німців з України на північ та схід імперії тлумачаться як псевдобезпекові й політично вмотивовані.
 Ключові слова: Україна, німець-колоніст, адаптація, демографія, освіта, національна ідентичність, конфесія, протестантизм, лютеранин, національна політика Росії.","PeriodicalId":53729,"journal":{"name":"Storinky Istoriyi-History Pages","volume":"5 6","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-11-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136018304","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-11-02DOI: 10.20535/2307-5244.56.2023.288773
А. Щербань, А. Соляник
М. М. Дяченко — український культурний діяч, художник, ілюстратор, педагог, бібліотекар, дослідник орнаментів та архітектури, що активно працював у 1908–1941 рр. Його життєвий шлях і творча спадщина донедавна були маловідомими. У статті вперше концептуально осмислено значну кількість збережених в українських архівах і бібліотеках рукописних та опублікованих документальних джерел, що характеризують його життєвий і творчий шлях. На основі зібраних матеріалів відтворено найповнішу нині біографію.
Ключові слова: українська біографістика, М. М. Дяченко, українська культура, музейна діяльність, мистецтво.
M. M. Dyachenko 是乌克兰文化名人、艺术家、插图画家、教师、图书馆员、装饰品和建筑研究员，活跃于 1908-1941 年。 他的生平和创作遗产直到最近才为人所知。这篇文章首次对保存在乌克兰档案馆和图书馆的大量手稿和已出版的文献资料进行了概念化，这些资料反映了他的生活和工作特点。关键词：乌克兰传记、M. M. Dyachenko、乌克兰文化、博物馆活动、艺术。
{"title":"МИХАЙЛО МИХАЙЛОВИЧ ДЯЧЕНКО: ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ","authors":"А. Щербань, А. Соляник","doi":"10.20535/2307-5244.56.2023.288773","DOIUrl":"https://doi.org/10.20535/2307-5244.56.2023.288773","url":null,"abstract":"М. М. Дяченко — український культурний діяч, художник, ілюстратор, педагог, бібліотекар, дослідник орнаментів та архітектури, що активно працював у 1908–1941 рр. Його життєвий шлях і творча спадщина донедавна були маловідомими. У статті вперше концептуально осмислено значну кількість збережених в українських архівах і бібліотеках рукописних та опублікованих документальних джерел, що характеризують його життєвий і творчий шлях. На основі зібраних матеріалів відтворено найповнішу нині біографію.
 Ключові слова: українська біографістика, М. М. Дяченко, українська культура, музейна діяльність, мистецтво.","PeriodicalId":53729,"journal":{"name":"Storinky Istoriyi-History Pages","volume":"5 5","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-11-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136018305","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-11-02DOI: 10.20535/2307-5244.56.2023.288763
М. Іскендерова
У статті обґрунтовано і об’єктивно представляється вивчення факторів, що визначили особливу важливість Азербайджану в загарбницькій південнокавказькій політиці Росії в зазначений період. Розглянуті у статті роботи дали змогу об’єктивно оцінити різноманітні методи реалізації експансіоністської політики Росії в Азербайджані, визначити напрями цієї політики та виявити характерні риси у вивченні політичних відносин Азербайджану з Росією в другій половині XVIII — на початку ХІХ ст.
Геополітичне і геостратегічне значення Азербайджану, як і Південного Кавказу, загалом в імперських планах Росії сприяло тому, що політика Росії в цьому регіоні у XVIII — на початку XIX ст. завжди перебувала в центрі уваги дослідників. У статті зроблено спробу історіографічного аналізу праць деяких представників сучасної історіографії, присвячених вивченню російської політики в Азербайджані та її етапів у другій половині XVIII — на початку XIX ст. Розкривається, якою автори бачили суть політики Росії та її інтересів як в Азербайджані, так і на Південному Кавказу загалом. Роботи сучасних дослідників, присвячені цим питанням, дають змогу охарактеризувати гегемоністську політику царизму в регіоні. Аналіз зазначених праць дає можливість простежити відмову від ідеологізованого підходу радянської епохи до досліджуваної проблеми, завдяки чому ці вчені виявили головне — колоніальну сутність політики Росії в Азербайджані в зазначений період.
Важливість скрупульозного історіографічного дослідження політики Росії в Азербайджані випливає з необхідності з’ясування ролі Росії в насильницькому розподілі території Азербайджану та його народу. Новий підхід сучасних дослідників до вивчення азербайджанського вектору південно-кавказької політики Росії дає змогу виявити рівень вивченості історичного коріння багатьох геополітичних процесів сучасності.
Ключові слова: азербайджанське ханство, експансіоністська політика, Катерина II, релігійний чинник, колоніальна сутність.
{"title":"РОСІЙСЬКА ПОЛІТИКА В АЗЕРБАЙДЖАНІ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XVIII — НА ПОЧАТКУ XIX СТ. (СУЧАСНИЙ ПОГЛЯД)","authors":"М. Іскендерова","doi":"10.20535/2307-5244.56.2023.288763","DOIUrl":"https://doi.org/10.20535/2307-5244.56.2023.288763","url":null,"abstract":"У статті обґрунтовано і об’єктивно представляється вивчення факторів, що визначили особливу важливість Азербайджану в загарбницькій південнокавказькій політиці Росії в зазначений період. Розглянуті у статті роботи дали змогу об’єктивно оцінити різноманітні методи реалізації експансіоністської політики Росії в Азербайджані, визначити напрями цієї політики та виявити характерні риси у вивченні політичних відносин Азербайджану з Росією в другій половині XVIII — на початку ХІХ ст.
 Геополітичне і геостратегічне значення Азербайджану, як і Південного Кавказу, загалом в імперських планах Росії сприяло тому, що політика Росії в цьому регіоні у XVIII — на початку XIX ст. завжди перебувала в центрі уваги дослідників. У статті зроблено спробу історіографічного аналізу праць деяких представників сучасної історіографії, присвячених вивченню російської політики в Азербайджані та її етапів у другій половині XVIII — на початку XIX ст. Розкривається, якою автори бачили суть політики Росії та її інтересів як в Азербайджані, так і на Південному Кавказу загалом. Роботи сучасних дослідників, присвячені цим питанням, дають змогу охарактеризувати гегемоністську політику царизму в регіоні. Аналіз зазначених праць дає можливість простежити відмову від ідеологізованого підходу радянської епохи до досліджуваної проблеми, завдяки чому ці вчені виявили головне — колоніальну сутність політики Росії в Азербайджані в зазначений період.
 Важливість скрупульозного історіографічного дослідження політики Росії в Азербайджані випливає з необхідності з’ясування ролі Росії в насильницькому розподілі території Азербайджану та його народу. Новий підхід сучасних дослідників до вивчення азербайджанського вектору південно-кавказької політики Росії дає змогу виявити рівень вивченості історичного коріння багатьох геополітичних процесів сучасності.
 Ключові слова: азербайджанське ханство, експансіоністська політика, Катерина II, релігійний чинник, колоніальна сутність.","PeriodicalId":53729,"journal":{"name":"Storinky Istoriyi-History Pages","volume":"4 2","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-11-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136018160","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-11-02DOI: 10.20535/2307-5244.56.2023.288784
С. Боєва
На основі цивілізаційного підходу та комплексного аналізу новітніх вітчизняних і зарубіжних джерел досліджується історико-економічний досвід формування сучасного ринкового господарства розвинутих країн на прикладі США; основні етапи, характерні риси та цивілізаційні (політичні, соціальні, культурно-ідеологічні) фактори зростання економічної могутності країни (1945–2000 рр.) в контексті розвитку світової економіки. Аналізуються основні тенденції американської економічної політики, еволюція її теоретичних систем, їх значення для історичної та економічної науки.
Ключові слова: економічний націоналізм, «план Маршалла», Бреттон-Вудська система, глобалізація, транснаціональна корпорація, постіндустріальне суспільство, цивілізаційна модель світової історії, Рейганоміка.
{"title":"УТВЕРДЖЕННЯ США ЯК ПРОВІДНОЇ ДЕРЖАВИ БІПОЛЯРНОГО ТА ПОСТБІПОЛЯРНОГО СВІТУ (1945–2000 РР.): ЕКОНОМІЧНИЙ АСПЕКТ","authors":"С. Боєва","doi":"10.20535/2307-5244.56.2023.288784","DOIUrl":"https://doi.org/10.20535/2307-5244.56.2023.288784","url":null,"abstract":"На основі цивілізаційного підходу та комплексного аналізу новітніх вітчизняних і зарубіжних джерел досліджується історико-економічний досвід формування сучасного ринкового господарства розвинутих країн на прикладі США; основні етапи, характерні риси та цивілізаційні (політичні, соціальні, культурно-ідеологічні) фактори зростання економічної могутності країни (1945–2000 рр.) в контексті розвитку світової економіки. Аналізуються основні тенденції американської економічної політики, еволюція її теоретичних систем, їх значення для історичної та економічної науки.
 Ключові слова: економічний націоналізм, «план Маршалла», Бреттон-Вудська система, глобалізація, транснаціональна корпорація, постіндустріальне суспільство, цивілізаційна модель світової історії, Рейганоміка.","PeriodicalId":53729,"journal":{"name":"Storinky Istoriyi-History Pages","volume":"4 10","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-11-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136018310","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：