Інноваційний розвиток автомобільного транспорту є необхідним, адже автотранспорт – значуща галузь економіки, і його інноваційний розвиток є джерелом економічного зростання, сприяючи створенню нових робочих місць, логістиці та інших супутніх секторах. Інноваційні технології в сфері автотранспорту покликані також допомогти зменшити викиди шкідливих речовин та покращити екологічну ситуацію в містах та на дорогах, адже ефективні електричні та гібридні автомобілі сприяють зменшенню споживання пального та шкідливих викидів. Також автотранспортна галузь відіграє важливу роль у забезпеченні мобільності населення та розвитку регіонів, тому інновації в галузі транспорту можуть покращити доступність та ефективність транспортних послуг для громадян. Українські підприємства автомобільного транспорту прагнуть здобути конкурентну перевагу на світовому ринку, і це є можливим, якщо вони інвестуватимуть в інновації та нові технології, що сприятиме зростанню обсягів експорту та залученню іноземних інвестицій. Інновації в цій галузі також здатні покращити безпеку на дорогах, а розробка та впровадження систем попередження аварій, систем автоматичного гальмування та інших технологій здатні допомогти зменшити кількість дорожніх пригод та поранень. Загалом інноваційний розвиток автомобільного транспорту має значний вплив на покращення економічного, екологічного та соціального розвитку України, а також збільшення конкурентоспроможності країни на світовому ринку. У статті досліджено основні фактори впливу на інноваційний розвиток підприємств автомобільного транспорту України в умовах військової агресії рф. Також визначено тенденції та складнощі інноваційного розвитку з метою вироблення напрямів їх подолання. Зроблено висновок щодо особливостей впровадження інноваційних рішень підприємствами автомобільної галузі України в умовах обмеженості фінансових ресурсів, що спричинено наслідками військової агресії рф. Визначено перспективні напрями подальших досліджень означеної теми та обґрунтовано їх необхідність.
{"title":"ФАКТОРИ ВПЛИВУ НА РІВЕНЬ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ АВТОМОБІЛЬНОГО ТРАНСПОРТУ","authors":"Надія Володимирівна Хоменко","doi":"10.53920/es-2023-4-12","DOIUrl":"https://doi.org/10.53920/es-2023-4-12","url":null,"abstract":"Інноваційний розвиток автомобільного транспорту є необхідним, адже автотранспорт – значуща галузь економіки, і його інноваційний розвиток є джерелом економічного зростання, сприяючи створенню нових робочих місць, логістиці та інших супутніх секторах. Інноваційні технології в сфері автотранспорту покликані також допомогти зменшити викиди шкідливих речовин та покращити екологічну ситуацію в містах та на дорогах, адже ефективні електричні та гібридні автомобілі сприяють зменшенню споживання пального та шкідливих викидів. Також автотранспортна галузь відіграє важливу роль у забезпеченні мобільності населення та розвитку регіонів, тому інновації в галузі транспорту можуть покращити доступність та ефективність транспортних послуг для громадян. Українські підприємства автомобільного транспорту прагнуть здобути конкурентну перевагу на світовому ринку, і це є можливим, якщо вони інвестуватимуть в інновації та нові технології, що сприятиме зростанню обсягів експорту та залученню іноземних інвестицій. Інновації в цій галузі також здатні покращити безпеку на дорогах, а розробка та впровадження систем попередження аварій, систем автоматичного гальмування та інших технологій здатні допомогти зменшити кількість дорожніх пригод та поранень. Загалом інноваційний розвиток автомобільного транспорту має значний вплив на покращення економічного, екологічного та соціального розвитку України, а також збільшення конкурентоспроможності країни на світовому ринку. У статті досліджено основні фактори впливу на інноваційний розвиток підприємств автомобільного транспорту України в умовах військової агресії рф. Також визначено тенденції та складнощі інноваційного розвитку з метою вироблення напрямів їх подолання. Зроблено висновок щодо особливостей впровадження інноваційних рішень підприємствами автомобільної галузі України в умовах обмеженості фінансових ресурсів, що спричинено наслідками військової агресії рф. Визначено перспективні напрями подальших досліджень означеної теми та обґрунтовано їх необхідність.","PeriodicalId":117522,"journal":{"name":"Economic Synergy","volume":"17 s24","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139146958","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Метою статті є систематизація наукових підходів до дослідження впливу цифровізації на забезпечення сталого розвитку країни/регіону. У процесі проведеного дослідження виявлено, що вивчення проблематики сталого розвитку країни/регіонів реалізується у розрізі соціальної, економічної та екологічної компоненти. Наукові підходи, сконцентровані переважно на дослідженні екологічної компоненти сталого розвитку, розглядають різноманітні аспекти, пов’язані із збереженням навколишнього природного середовища, адаптацією до змін клімату, організацією раціонального поводження із відходами, економією природних ресурсів. У наукових підходах, спрямованих на соціальну компоненту сталого розвитку, наголос робиться на вивченні потенціалу цифрових технологій у вирішенні важливих соціальних проблем (подолання голоду, нерівності у суспільстві, гендерної нерівності, бідності, забезпечення якісної медицини та освіти). Наукові підходи, зосереджені переважно на економічній компоненті сталого розвитку, досліджують можливості цифровізації в активізації процесів економічного зростання країн і регіонів, розбудови інфраструктури, впровадження інновацій у виробничий процес, послаблення негативного впливу промислової діяльності на довкілля. Автором доведено, що цифровізація є локомотивом до формування нових можливостей сталого розвитку регіонів, що сприяє підвищенню ефективності використання ресурсів, покращенню якості життя та освіти населення. У статті аргументовано, що регіональна цифрова трансформація дозволяє зменшити цифровий розрив для населення різних регіонів, підвищує рівень доступу до якісної освіти, медичних послуг, роботи, дозвілля. Обґрунтовано, що особливу роль у забезпеченні сталого розвитку відіграють заклади вищої освіти, які в межах навчальної діяльності здійснюють підготовку нового покоління працівників, бізнесменів та громадян, спроможних мислити та діяти екологічно й раціонально; у межах наукової діяльності генерують інноваційні екологічно безпечні та ресурсозберігаючі технології, впровадження яких у виробничий процес сприяє зменшенню викидів негативних речовин у навколишнє природнє середовище, збереження довкілля тощо.
{"title":"НАУКОВІ ПІДХОДИ ДО ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ЦИФРОВІЗАЦІЇ НА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ КРАЇНИ ТА ЇЇ РЕГІОНІВ","authors":"Анастасія Геннадіївна Самойлович","doi":"10.53920/es-2023-2-10","DOIUrl":"https://doi.org/10.53920/es-2023-2-10","url":null,"abstract":"Метою статті є систематизація наукових підходів до дослідження впливу цифровізації на забезпечення сталого розвитку країни/регіону. У процесі проведеного дослідження виявлено, що вивчення проблематики сталого розвитку країни/регіонів реалізується у розрізі соціальної, економічної та екологічної компоненти. Наукові підходи, сконцентровані переважно на дослідженні екологічної компоненти сталого розвитку, розглядають різноманітні аспекти, пов’язані із збереженням навколишнього природного середовища, адаптацією до змін клімату, організацією раціонального поводження із відходами, економією природних ресурсів. У наукових підходах, спрямованих на соціальну компоненту сталого розвитку, наголос робиться на вивченні потенціалу цифрових технологій у вирішенні важливих соціальних проблем (подолання голоду, нерівності у суспільстві, гендерної нерівності, бідності, забезпечення якісної медицини та освіти). Наукові підходи, зосереджені переважно на економічній компоненті сталого розвитку, досліджують можливості цифровізації в активізації процесів економічного зростання країн і регіонів, розбудови інфраструктури, впровадження інновацій у виробничий процес, послаблення негативного впливу промислової діяльності на довкілля. Автором доведено, що цифровізація є локомотивом до формування нових можливостей сталого розвитку регіонів, що сприяє підвищенню ефективності використання ресурсів, покращенню якості життя та освіти населення. У статті аргументовано, що регіональна цифрова трансформація дозволяє зменшити цифровий розрив для населення різних регіонів, підвищує рівень доступу до якісної освіти, медичних послуг, роботи, дозвілля. Обґрунтовано, що особливу роль у забезпеченні сталого розвитку відіграють заклади вищої освіти, які в межах навчальної діяльності здійснюють підготовку нового покоління працівників, бізнесменів та громадян, спроможних мислити та діяти екологічно й раціонально; у межах наукової діяльності генерують інноваційні екологічно безпечні та ресурсозберігаючі технології, впровадження яких у виробничий процес сприяє зменшенню викидів негативних речовин у навколишнє природнє середовище, збереження довкілля тощо.","PeriodicalId":117522,"journal":{"name":"Economic Synergy","volume":"52 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127153074","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Валерій Петрович Ільчук, Тетяна Олександрівна Шпомер, Андрій Миколайович Шпомер
Показана значущість суб’єктів фінансового ринку у розв’язанні проблеми забезпечення фінансовими ресурсами розвитку реального сектора економіки. Відмічена важливість небанківських фінансових установ в усуненні дефіциту фінансових ресурсів, розкритий потенціал їх розвитку і можливості за певних умов складати конкуренцію банківським установам. Виявлені проблеми розвитку небанківських фінансових установ та фактори макро- і мікросередовища, що знижують їх конкурентоспроможність на ринку фінансових послуг. Досліджені умови виникнення конкуренції між небанківськими і банківськими фінансовими установами, визначені зони їх монопольної та конкурентної діяльності на ринку фінансових послуг. Розкриті особливості діяльності небанківських фінансових установ, яка має вузькоспеціалізований характер та свої негативні і позитивні сторони. Визначені певні конкурентні переваги небанківських фінансових установ порівняно з банками, що робить їх серйозними гравцями на ринку фінансових послуг. Визначені ті види фінансових послуг , де небанківські фінансові установи складають вагому конкуренцію банкам. Виявлені також фактори, що забезпечують конкурентоспроможність небанківських фінансових установ та потенціал його нарощування. Досліджені шляхи підвищення конкурентоспроможності небанківських фінансових установ, основними серед яких є: запровадження цифрових фінансових технологій, організація рекламного супроводу фінансових послуг, мінімізація ризиків посередницької діяльності, державне регулювання діяльності небанківських фінансових установ, запровадження нових схем кредитування та зниження ціни позикового капіталу, використання досвіду європейських країн у сфері надання небанківських фінансових послуг.
{"title":"КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ НЕБАНКІВСЬКИХ ФІНАНСОВИХ УСТАНОВ НА РИНКУ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ","authors":"Валерій Петрович Ільчук, Тетяна Олександрівна Шпомер, Андрій Миколайович Шпомер","doi":"10.53920/es-2023-2-6","DOIUrl":"https://doi.org/10.53920/es-2023-2-6","url":null,"abstract":"Показана значущість суб’єктів фінансового ринку у розв’язанні проблеми забезпечення фінансовими ресурсами розвитку реального сектора економіки. Відмічена важливість небанківських фінансових установ в усуненні дефіциту фінансових ресурсів, розкритий потенціал їх розвитку і можливості за певних умов складати конкуренцію банківським установам. Виявлені проблеми розвитку небанківських фінансових установ та фактори макро- і мікросередовища, що знижують їх конкурентоспроможність на ринку фінансових послуг. \u0000Досліджені умови виникнення конкуренції між небанківськими і банківськими фінансовими установами, визначені зони їх монопольної та конкурентної діяльності на ринку фінансових послуг. Розкриті особливості діяльності небанківських фінансових установ, яка має вузькоспеціалізований характер та свої негативні і позитивні сторони. Визначені певні конкурентні переваги небанківських фінансових установ порівняно з банками, що робить їх серйозними гравцями на ринку фінансових послуг. Визначені ті види фінансових послуг , де небанківські фінансові установи складають вагому конкуренцію банкам. Виявлені також фактори, що забезпечують конкурентоспроможність небанківських фінансових установ та потенціал його нарощування. Досліджені шляхи підвищення конкурентоспроможності небанківських фінансових установ, основними серед яких є: запровадження цифрових фінансових технологій, організація рекламного супроводу фінансових послуг, мінімізація ризиків посередницької діяльності, державне регулювання діяльності небанківських фінансових установ, запровадження нових схем кредитування та зниження ціни позикового капіталу, використання досвіду європейських країн у сфері надання небанківських фінансових послуг.","PeriodicalId":117522,"journal":{"name":"Economic Synergy","volume":"116 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124604382","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Стаття присвячена впливу цифрових технологій на публічне управління. Зазначається, що цифрові інструменти та ресурси стають все більш важливими для ефективного та прозорого управління. Спочатку розглядається поліпшений доступ до інформації, який стає доступним завдяки інтернету та електронним системам. Громадяни отримують актуальну інформацію про урядові програми та послуги, що сприяє громадському контролю та залученню до управління. Цифрові технології мають великий потенціал для перетворення публічного управління, поліпшення ефективності державних органів та забезпечення більш прозорих та громадських послуг. У статті розглядаються перспективи майбутнього розвитку та використання цифрових технологій у публічному управлінні. Акцентовано увагу на таких аспектах, як електронне урядування, відкриті дані, штучний інтелект та аналітика даних, електронна ідентифікація, IoT, блокчейн, соціальні медіа та громадська участь. Встановлено, що важливими викликами є забезпечення інклюзивності та етичного використання цих технологій, а також постійна адаптація до мінливих потреб та викликів суспільства. Ця стаття розглядає етичні аспекти та захист персональних даних в контексті цифрового публічного управління. В умовах зростаючого збору, зберігання та обробки персональних даних громадян урядовими організаціями, необхідні ефективні механізми, щоб забезпечити приватність та безпеку цих даних. Стаття визначає ключові етичні принципи, які повинні бути враховані в цифровому публічному управлінні, такі як прозорість, згода, мінімізація даних та безпека. Вона також наголошує на важливості пропорційності, захисту індивідуальних прав та використання анонімізації та псевдонімізації даних. Систематизовано різні заходи, що можуть бути використані для захисту персональних даних, включаючи криптографію, багаторівневу аутентифікацію, аудит та моніторинг, та співпрацю зі сторонніми постачальниками. Підкреслено значення законодавчого захисту та культури свідомого використання даних. Актуалізовано необхідність постійного моніторингу та вдосконалення політик і процедур забезпечення безпеки даних, а також до сприяння довірі громадян у діяльність уряду та публічних організацій.
{"title":"АНАЛІЗ ТЕНДЕНЦІЙ ТА ВИКЛИКІВ ВПЛИВУ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА ПУБЛІЧНЕ УПРАВЛІННЯ","authors":"Т. Л. Шестаковська","doi":"10.53920/es-2023-2-1","DOIUrl":"https://doi.org/10.53920/es-2023-2-1","url":null,"abstract":"Стаття присвячена впливу цифрових технологій на публічне управління. Зазначається, що цифрові інструменти та ресурси стають все більш важливими для ефективного та прозорого управління. Спочатку розглядається поліпшений доступ до інформації, який стає доступним завдяки інтернету та електронним системам. Громадяни отримують актуальну інформацію про урядові програми та послуги, що сприяє громадському контролю та залученню до управління. Цифрові технології мають великий потенціал для перетворення публічного управління, поліпшення ефективності державних органів та забезпечення більш прозорих та громадських послуг. У статті розглядаються перспективи майбутнього розвитку та використання цифрових технологій у публічному управлінні. Акцентовано увагу на таких аспектах, як електронне урядування, відкриті дані, штучний інтелект та аналітика даних, електронна ідентифікація, IoT, блокчейн, соціальні медіа та громадська участь. Встановлено, що важливими викликами є забезпечення інклюзивності та етичного використання цих технологій, а також постійна адаптація до мінливих потреб та викликів суспільства. Ця стаття розглядає етичні аспекти та захист персональних даних в контексті цифрового публічного управління. В умовах зростаючого збору, зберігання та обробки персональних даних громадян урядовими організаціями, необхідні ефективні механізми, щоб забезпечити приватність та безпеку цих даних. Стаття визначає ключові етичні принципи, які повинні бути враховані в цифровому публічному управлінні, такі як прозорість, згода, мінімізація даних та безпека. Вона також наголошує на важливості пропорційності, захисту індивідуальних прав та використання анонімізації та псевдонімізації даних. Систематизовано різні заходи, що можуть бути використані для захисту персональних даних, включаючи криптографію, багаторівневу аутентифікацію, аудит та моніторинг, та співпрацю зі сторонніми постачальниками. Підкреслено значення законодавчого захисту та культури свідомого використання даних. Актуалізовано необхідність постійного моніторингу та вдосконалення політик і процедур забезпечення безпеки даних, а також до сприяння довірі громадян у діяльність уряду та публічних організацій.","PeriodicalId":117522,"journal":{"name":"Economic Synergy","volume":"342 ","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132948390","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Роман Васильович Янковой, Ганна Володимирівна Жосан, Дмитро Сергійович Возний
Статтю присвячено проблемі стратегічної адаптації у цифрову еру та використанню цифрових інструментів для досягнення сталого успіху. Автори зосереджуються на аналізі сучасного економічного середовища, що зазнав впливу пандемії та військових конфліктів, і показують, як ці фактори підвищують актуальність стратегічної адаптації та цифрової трансформації бізнес-структур. Метою статті є дослідження та аналіз ролі цифрових інструментів у стратегічній адаптації підприємств до вимог цифрової ери задля забезпечення сталого успіху. Стаття спрямована на визначення важливості використання цифрових інструментів, оцінку їх впливу на ефективність стратегічної адаптації та виділення найкращих практик для досягнення сталого успіху підприємств у цифровій ері. У статті розглядаються переваги використання цифрових інструментів у контексті стратегічної адаптації, зокрема, їх вплив на збільшення ефективності, інноваційність та конкурентоспроможність підприємств. Також відображено стратегічні виклики, пов'язані з впровадженням цифрових інструментів, такі як культурна перетворення, кадрові зміни та кібербезпека. На основі результатів дослідження автори надають практичні рекомендації та стратегії, спрямовані на ефективне впровадження цифрових інструментів у стратегічну адаптацію підприємств. Ці рекомендації мають на меті створення кращих практик та реалізацію успішних стратегій в цифровій ері. У висновках статті підкреслюється важливість розуміння стратегічної адаптації у цифрову еру та використання цифрових інструментів для забезпечення сталого успіху підприємств. Автори закликають до подальших досліджень та розвитку цифрових стратегій для підтримки конкурентоспроможності та відновлення економіки в умовах сучасних викликів.
{"title":"СТРАТЕГІЧНА АДАПТАЦІЯ У ЦИФРОВУ ЕРУ: ВИКОРИСТАННЯ ЦИФРОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ ДЛЯ СТАЛОГО УСПІХУ","authors":"Роман Васильович Янковой, Ганна Володимирівна Жосан, Дмитро Сергійович Возний","doi":"10.53920/es-2023-2-9","DOIUrl":"https://doi.org/10.53920/es-2023-2-9","url":null,"abstract":"Статтю присвячено проблемі стратегічної адаптації у цифрову еру та використанню цифрових інструментів для досягнення сталого успіху. Автори зосереджуються на аналізі сучасного економічного середовища, що зазнав впливу пандемії та військових конфліктів, і показують, як ці фактори підвищують актуальність стратегічної адаптації та цифрової трансформації бізнес-структур. \u0000Метою статті є дослідження та аналіз ролі цифрових інструментів у стратегічній адаптації підприємств до вимог цифрової ери задля забезпечення сталого успіху. Стаття спрямована на визначення важливості використання цифрових інструментів, оцінку їх впливу на ефективність стратегічної адаптації та виділення найкращих практик для досягнення сталого успіху підприємств у цифровій ері. \u0000У статті розглядаються переваги використання цифрових інструментів у контексті стратегічної адаптації, зокрема, їх вплив на збільшення ефективності, інноваційність та конкурентоспроможність підприємств. Також відображено стратегічні виклики, пов'язані з впровадженням цифрових інструментів, такі як культурна перетворення, кадрові зміни та кібербезпека. \u0000На основі результатів дослідження автори надають практичні рекомендації та стратегії, спрямовані на ефективне впровадження цифрових інструментів у стратегічну адаптацію підприємств. Ці рекомендації мають на меті створення кращих практик та реалізацію успішних стратегій в цифровій ері. \u0000У висновках статті підкреслюється важливість розуміння стратегічної адаптації у цифрову еру та використання цифрових інструментів для забезпечення сталого успіху підприємств. Автори закликають до подальших досліджень та розвитку цифрових стратегій для підтримки конкурентоспроможності та відновлення економіки в умовах сучасних викликів.","PeriodicalId":117522,"journal":{"name":"Economic Synergy","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130181177","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Андрій Петрович Федчук, Ірина Олегівна Цибенко, Софія Валентинівна Жеребчук
Ця стаття присвячена основній проблемі класифікації дослідницьких інфраструктур в Україні. Класифікація вітчизняних дослідницьких інфраструктур є важливим елементом розвитку економіки держави. Це означає, що система дослідницьких інфраструктур повинна бути організована інтелектуально та ефективно, щоб забезпечити максимальний економічний вплив. Модернізація критеріїв, що впливають на управлінські рішення щодо фінансування наукових робіт, є обов'язковим кроком на шляху до інтеграції в європейський науковий простір. Класифікація дослідницьких інфраструктур відображається в оцінці їх ефективності та впливу. Для України інтеграція до Європейського наукового простору є інструментом для поглиблення співпраці з науковою спільнотою ЄС та адаптації до стандартів і норм Європейського Союзу у галузі наукових досліджень та інновацій. Держава забезпечує інтеграцію національного наукового простору до європейського згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність". Концепція Європейського наукового простору складається з шести пріоритетів, визначених Європейською комісією. Згідно з цими пріоритетами, кожна країна формує свій план дій. Покращення ефективності національних наукових систем та інфраструктур визначено як один з ключових пріоритетів. Класифікація дослідницьких інфраструктур надає можливість оцінити діяльність таких інфраструктур, їх конкурентоспроможність на європейському ринку та можливість приєднання до європейських консорціумів. Крім того, така класифікація може бути використана як теоретична та методологічна основа для розробки нормативно-правових актів у визначеній галузі. Основна увага в даній статті приділена законодавчому регулюванню даної проблеми, оскільки інтеграція в Європейський дослідницький простір потребує гармонізації законодавства. Українське законодавство повне суперечностей щодо визначення дослідницьких інфраструктур та різних форм існування ДІ. Тому безпосереднє застосування європейських практик щодо класифікації українських ДІ неможливе. Спочатку необхідно здійснити мепінг всіх існуючих ДІ у різних формах. Тільки після цього, застосовуючи вже розроблені європейські підходи, впровадити національний класифікатор.
{"title":"ПРОБЛЕМИ ЗАКОНОДАВЧОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТА КЛАСИФІКАЦІЇ ВІТЧИЗНЯНИХ ДОСЛІДНИЦЬКИХ ІНФРАСТРУКТУР ЯК КОМПОНЕНТА РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ ДЕРЖАВИ","authors":"Андрій Петрович Федчук, Ірина Олегівна Цибенко, Софія Валентинівна Жеребчук","doi":"10.53920/es-2023-2-14","DOIUrl":"https://doi.org/10.53920/es-2023-2-14","url":null,"abstract":"Ця стаття присвячена основній проблемі класифікації дослідницьких інфраструктур в Україні. Класифікація вітчизняних дослідницьких інфраструктур є важливим елементом розвитку економіки держави. Це означає, що система дослідницьких інфраструктур повинна бути організована інтелектуально та ефективно, щоб забезпечити максимальний економічний вплив. Модернізація критеріїв, що впливають на управлінські рішення щодо фінансування наукових робіт, є обов'язковим кроком на шляху до інтеграції в європейський науковий простір. Класифікація дослідницьких інфраструктур відображається в оцінці їх ефективності та впливу. Для України інтеграція до Європейського наукового простору є інструментом для поглиблення співпраці з науковою спільнотою ЄС та адаптації до стандартів і норм Європейського Союзу у галузі наукових досліджень та інновацій. Держава забезпечує інтеграцію національного наукового простору до європейського згідно із Законом України \"Про наукову і науково-технічну діяльність\". Концепція Європейського наукового простору складається з шести пріоритетів, визначених Європейською комісією. Згідно з цими пріоритетами, кожна країна формує свій план дій. Покращення ефективності національних наукових систем та інфраструктур визначено як один з ключових пріоритетів. Класифікація дослідницьких інфраструктур надає можливість оцінити діяльність таких інфраструктур, їх конкурентоспроможність на європейському ринку та можливість приєднання до європейських консорціумів. Крім того, така класифікація може бути використана як теоретична та методологічна основа для розробки нормативно-правових актів у визначеній галузі.\u0000Основна увага в даній статті приділена законодавчому регулюванню даної проблеми, оскільки інтеграція в Європейський дослідницький простір потребує гармонізації законодавства. Українське законодавство повне суперечностей щодо визначення дослідницьких інфраструктур та різних форм існування ДІ. Тому безпосереднє застосування європейських практик щодо класифікації українських ДІ неможливе. Спочатку необхідно здійснити мепінг всіх існуючих ДІ у різних формах. Тільки після цього, застосовуючи вже розроблені європейські підходи, впровадити національний класифікатор.","PeriodicalId":117522,"journal":{"name":"Economic Synergy","volume":"19 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123361703","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Стаття присвячена вивченню теоретичних положень та практичних аспектів інноваційного розвитку логістичного обслуговування підприємств в контексті сучасних тенденцій глобального економічного розвитку та викликів сьогодення. Досліджено сутність та зміст парадигм логістики. Визначені складові аналітичної, маркетингової, інформаційно-технологічної та інтегральної парадигм у контексті еволюції ключових принципів логістичного забезпечення, значення логістики та управління ланцюгами поставок у сучасному бізнес-середовищі. Розглянуті парадигми відображають еволюцію підходів до логістики. Підкреслено важливість, окреслено чинники та пріоритети інноваційного розвитку логістичного забезпечення для підвищення ефективності та конкурентоспроможності логістичних послуг. Доведено, що сучасна логістична діяльність неможлива без організаційних, технологічних та цифрових інновацій, виявлено ознаки переходу до нової, інноваційної, парадигми логістики, що обумовлено потребами адаптації до сучасних тенденцій глобального суспільно-економічного розвитку. Визначено стратегічні пріоритети інноваційного розвитку логістичного обслуговування. Розкрито зміст інноваційної парадигми логістики у контексті основних інструментів та методів, які можуть бути використані для реалізації інноваційного розвитку логістики. Акцентовано на впливі сучасних технологій, таких як Інтернет речей, штучний інтелект, блокчейн тощо. Інноваційний розвиток в логістиці та управлінні ланцюгами поставок супроводжується не тільки використанням сучасних технологій, але й появою нових форм співпраці, таких як маркетплейси, логістичний аутсорсинг, спільне планування та використання ресурсів тощо. Необхідність постійного оновлення та впровадження нових підходів і технологій обумовлено цілями досягнення ефективності бізнес-діяльності та конкурентної переваги підприємства на ринку. Стратегічні пріоритети інноваційного розвитку логістичного забезпечення мають бути клієнторієнтованими, враховувати принципи системного підходу та ефективної співпраці, створення споживчої цінності та забезпечення екологічній стійкості. Компанії для забезпечення оптимальної логістичної ефективності та конкурентоспроможності можуть обирати та поєднувати різні парадигми залежно від своїх цілей, потреб та контексту поточної ринкової ситуації.
{"title":"ІННОВАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК ЛОГІСТИЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ: СТРАТЕГІЧНІ ПРІОРИТЕТИ ТА ІНСТРУМЕНТИ РЕАЛІЗАЦІЇ","authors":"Наталія Володимирівна Іванова","doi":"10.53920/es-2023-2-13","DOIUrl":"https://doi.org/10.53920/es-2023-2-13","url":null,"abstract":"Стаття присвячена вивченню теоретичних положень та практичних аспектів інноваційного розвитку логістичного обслуговування підприємств в контексті сучасних тенденцій глобального економічного розвитку та викликів сьогодення. Досліджено сутність та зміст парадигм логістики. Визначені складові аналітичної, маркетингової, інформаційно-технологічної та інтегральної парадигм у контексті еволюції ключових принципів логістичного забезпечення, значення логістики та управління ланцюгами поставок у сучасному бізнес-середовищі. Розглянуті парадигми відображають еволюцію підходів до логістики. Підкреслено важливість, окреслено чинники та пріоритети інноваційного розвитку логістичного забезпечення для підвищення ефективності та конкурентоспроможності логістичних послуг. \u0000Доведено, що сучасна логістична діяльність неможлива без організаційних, технологічних та цифрових інновацій, виявлено ознаки переходу до нової, інноваційної, парадигми логістики, що обумовлено потребами адаптації до сучасних тенденцій глобального суспільно-економічного розвитку. Визначено стратегічні пріоритети інноваційного розвитку логістичного обслуговування. Розкрито зміст інноваційної парадигми логістики у контексті основних інструментів та методів, які можуть бути використані для реалізації інноваційного розвитку логістики. Акцентовано на впливі сучасних технологій, таких як Інтернет речей, штучний інтелект, блокчейн тощо. Інноваційний розвиток в логістиці та управлінні ланцюгами поставок супроводжується не тільки використанням сучасних технологій, але й появою нових форм співпраці, таких як маркетплейси, логістичний аутсорсинг, спільне планування та використання ресурсів тощо. Необхідність постійного оновлення та впровадження нових підходів і технологій обумовлено цілями досягнення ефективності бізнес-діяльності та конкурентної переваги підприємства на ринку. \u0000Стратегічні пріоритети інноваційного розвитку логістичного забезпечення мають бути клієнторієнтованими, враховувати принципи системного підходу та ефективної співпраці, створення споживчої цінності та забезпечення екологічній стійкості. Компанії для забезпечення оптимальної логістичної ефективності та конкурентоспроможності можуть обирати та поєднувати різні парадигми залежно від своїх цілей, потреб та контексту поточної ринкової ситуації.","PeriodicalId":117522,"journal":{"name":"Economic Synergy","volume":"48 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122699400","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Важливим чинником сучасного розвитку компанії у внутрішньому та зовнішньому бізнес-середовищі стає етичне ведення бізнесу. Тому актуальності набуває дослідження проблемних аспектів етики міжнародної бізнесу в Україні в контексті євроінтеграції. Метою дослідження є аналіз проблем етики міжнародного бізнесу в Україні та розробка рекомендацій щодо підвищення рівня етики та корпоративної соціальної відповідальності українських компаній в умовах європейської інтеграції. Для досягнення поставленої мети використано низку загальнонаукових і спеціальних методів дослідження, взаємопов’язаних та послідовно застосованих у роботі: метод абстрагування, аналіз і синтез, індукції та дедукції, теоретичного узагальнення, графічно-аналітичний метод, системний аналіз. У статті розкрито необхідність дотримання етичних стандартів у міжнародному бізнесі, особливо в умовах поглиблення процесу європейської інтеграції; визначено підходи компаній щодо наборів етичних принципів; розглянуто види кодексів етики суб’єктів бізнесу. Авторами здійснено аналіз зовнішніх і внутрішніх проблем етики міжнародного бізнесу в Україні та наведено рекомендації щодо основних шляхів вирішення цих проблем в напрямі підвищення рівня етики та корпоративної соціальної відповідальності українських компаній, враховуючи базові принципи етичного кодексу європейського Союзу. Наведені приклади етичних імперативів, зокрема, чесність, взаємоповага, довіра, належна ретельність при укладанні договорів, дотримання принципів прозорості, відповідальності та добровільне дотримання закону, слугують орієнтирами при побудові моделі поведінки компанії та прийнятті бізнес-рішень.
{"title":"ЕТИЧНІ ІМПЕРАТИВИ МІЖНАРОДНОГО БІЗНЕСУ В КОНТЕКСТІ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ","authors":"Владислава Олегівна Шевчук, І. І. Стрілок","doi":"10.53920/es-2023-2-8","DOIUrl":"https://doi.org/10.53920/es-2023-2-8","url":null,"abstract":"Важливим чинником сучасного розвитку компанії у внутрішньому та зовнішньому бізнес-середовищі стає етичне ведення бізнесу. Тому актуальності набуває дослідження проблемних аспектів етики міжнародної бізнесу в Україні в контексті євроінтеграції. \u0000Метою дослідження є аналіз проблем етики міжнародного бізнесу в Україні та розробка рекомендацій щодо підвищення рівня етики та корпоративної соціальної відповідальності українських компаній в умовах європейської інтеграції. \u0000Для досягнення поставленої мети використано низку загальнонаукових і спеціальних методів дослідження, взаємопов’язаних та послідовно застосованих у роботі: метод абстрагування, аналіз і синтез, індукції та дедукції, теоретичного узагальнення, графічно-аналітичний метод, системний аналіз. \u0000У статті розкрито необхідність дотримання етичних стандартів у міжнародному бізнесі, особливо в умовах поглиблення процесу європейської інтеграції; визначено підходи компаній щодо наборів етичних принципів; розглянуто види кодексів етики суб’єктів бізнесу. Авторами здійснено аналіз зовнішніх і внутрішніх проблем етики міжнародного бізнесу в Україні та наведено рекомендації щодо основних шляхів вирішення цих проблем в напрямі підвищення рівня етики та корпоративної соціальної відповідальності українських компаній, враховуючи базові принципи етичного кодексу європейського Союзу. \u0000Наведені приклади етичних імперативів, зокрема, чесність, взаємоповага, довіра, належна ретельність при укладанні договорів, дотримання принципів прозорості, відповідальності та добровільне дотримання закону, слугують орієнтирами при побудові моделі поведінки компанії та прийнятті бізнес-рішень.","PeriodicalId":117522,"journal":{"name":"Economic Synergy","volume":"149 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122001904","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Стаття досліджує використання блокчейну в публічному управлінні із застосуванням новітніх технологій та його потенціал для покращення ефективності, прозорості та безпеки процесів управління. Розглядаються реальні приклади застосування блокчейну в публічному управлінні. Блокчейн є потужним інструментом, який може забезпечити прозорість, надійність та ефективність в адмініструванні публічних процесів. Автор аналізує можливості блокчейну в контексті електронного голосування, управління даними громадян, транспортних систем, ідентифікації та реєстрації, управління поставками, соціальних послуг, системи управління земельними ресурсами, адміністративних послуг та боротьби з корупцією. Розглядаються потенційні переваги використання блокчейну в управлінні даними в публічному секторі з фокусом на захист приватності та доступу до інформації. Звертається увага на виклики, які виникають при впровадженні блокчейну в публічне управління, такі як правові аспекти, масштабованість та швидкодія, а також необхідність культурних змін і прийняття нових технологій. У підсумку, стаття визначає значення використання блокчейну в публічному секторі для забезпечення захисту приватності та доступу до інформації і закликає до подальших досліджень та співпраці між урядовими органами, громадським сектором та громадськістю для успішного впровадження. Зроблені висновки можуть служити основою для розробки стратегій та рекомендацій щодо впровадження блокчейну в публічне управління з метою покращення його ефективності та забезпечення довіри громадян до публічних органів. Стаття підкреслює значення дослідження, планування та впровадження блокчейну в публічне управління для покращення якості публічних послуг та сприяння більш відкритому та ефективному управлінню відповідно до потреб громадян та суспільства.
{"title":"ВИКОРИСТАННЯ БЛОКЧЕЙНУ В ПУБЛІЧНОМУ УПРАВЛІННІ: ТРАНСФОРМАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ","authors":"Олена Семченко-Ковальчук","doi":"10.53920/es-2023-2-5","DOIUrl":"https://doi.org/10.53920/es-2023-2-5","url":null,"abstract":"Стаття досліджує використання блокчейну в публічному управлінні із застосуванням новітніх технологій та його потенціал для покращення ефективності, прозорості та безпеки процесів управління. Розглядаються реальні приклади застосування блокчейну в публічному управлінні. Блокчейн є потужним інструментом, який може забезпечити прозорість, надійність та ефективність в адмініструванні публічних процесів. Автор аналізує можливості блокчейну в контексті електронного голосування, управління даними громадян, транспортних систем, ідентифікації та реєстрації, управління поставками, соціальних послуг, системи управління земельними ресурсами, адміністративних послуг та боротьби з корупцією. Розглядаються потенційні переваги використання блокчейну в управлінні даними в публічному секторі з фокусом на захист приватності та доступу до інформації. Звертається увага на виклики, які виникають при впровадженні блокчейну в публічне управління, такі як правові аспекти, масштабованість та швидкодія, а також необхідність культурних змін і прийняття нових технологій. У підсумку, стаття визначає значення використання блокчейну в публічному секторі для забезпечення захисту приватності та доступу до інформації і закликає до подальших досліджень та співпраці між урядовими органами, громадським сектором та громадськістю для успішного впровадження. Зроблені висновки можуть служити основою для розробки стратегій та рекомендацій щодо впровадження блокчейну в публічне управління з метою покращення його ефективності та забезпечення довіри громадян до публічних органів. Стаття підкреслює значення дослідження, планування та впровадження блокчейну в публічне управління для покращення якості публічних послуг та сприяння більш відкритому та ефективному управлінню відповідно до потреб громадян та суспільства.","PeriodicalId":117522,"journal":{"name":"Economic Synergy","volume":"115 21 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126376895","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
У статті проаналізовано наукові підходи до визначення сутності управління фінансовим потенціалом підприємств. Виявлено, що представлені наукові підходи доцільно використовувати комплексно з акцентом на процесний, що дозволяє здійснити опис базових характеристик управління фінансовим потенціалом, описати їх взаємозумовленість та формувати прикладний базис реалізації в практиці господарювання. Охарактеризовано управління фінансовим потенціалом вітчизняних підприємств з урахуванням зростання невизначеності середовища функціонування. Ідентифіковано зміни в структурі джерел та умов залучення фінансових ресурсів, в інструментах державно-приватного партнерства й державного регулювання фінансово-інвестиційного клімату, у поведінці управлінської ланки підприємств та підходах до прийняття відповідних рішень у розрізі різних часових проміжків, ділових очікувань. Отримані результати дозволили підтвердити неоднорідність поведінкових типів підприємств в частині реалізації управління фінансовим потенціалом як основи для поступового відновлення та нарощення загального потенціалу розвитку в умовах зростання невизначеності. Ідентифіковано чинники ендогенного і екзогенного характеру та надано рекомендації щодо підвищення ефективності його реалізації в умовах невизначеності.
{"title":"АНАЛІЗ ПІДХОДІВ ДО УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМ ПОТЕНЦІАЛОМ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ЗРОСТАННЯ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ","authors":"Оксана Петрівна Кавтиш, Дмитро Олегович Чепурний","doi":"10.53920/es-2023-2-12","DOIUrl":"https://doi.org/10.53920/es-2023-2-12","url":null,"abstract":" \u0000У статті проаналізовано наукові підходи до визначення сутності управління фінансовим потенціалом підприємств. Виявлено, що представлені наукові підходи доцільно використовувати комплексно з акцентом на процесний, що дозволяє здійснити опис базових характеристик управління фінансовим потенціалом, описати їх взаємозумовленість та формувати прикладний базис реалізації в практиці господарювання. Охарактеризовано управління фінансовим потенціалом вітчизняних підприємств з урахуванням зростання невизначеності середовища функціонування. Ідентифіковано зміни в структурі джерел та умов залучення фінансових ресурсів, в інструментах державно-приватного партнерства й державного регулювання фінансово-інвестиційного клімату, у поведінці управлінської ланки підприємств та підходах до прийняття відповідних рішень у розрізі різних часових проміжків, ділових очікувань. Отримані результати дозволили підтвердити неоднорідність поведінкових типів підприємств в частині реалізації управління фінансовим потенціалом як основи для поступового відновлення та нарощення загального потенціалу розвитку в умовах зростання невизначеності. Ідентифіковано чинники ендогенного і екзогенного характеру та надано рекомендації щодо підвищення ефективності його реалізації в умовах невизначеності.","PeriodicalId":117522,"journal":{"name":"Economic Synergy","volume":"9 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126766429","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：