Pub Date : 2024-05-02DOI: 10.24919/2308-4634.2024.298769
Наталія Стеца
У статті розглянуто методи соціальної роботи, їх практичне застосування для різних клієнтських груп, а також висвітлено теоретичні аспекти становлення та впровадження цих методів у вітчизняній і світовій практиці. Особливість соціальної роботи як професійної діяльності полягає у тому, що вона спрямована на підтримку та розвиток якісного життя людей, допомогу у розв’язанні соціальних проблем. Оскільки соціальна робота спрямована на подолання соціальних проблем та надання підтримки людям, то зміни в соціальній структурі та політиці мають значний вплив на її ефективність.
{"title":"МЕТОДИ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ ЯК НЕОБХІДНИЙ ЕЛЕМЕНТ УСПІШНОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СОЦІАЛЬНОГО ПРАЦІВНИКА","authors":"Наталія Стеца","doi":"10.24919/2308-4634.2024.298769","DOIUrl":"https://doi.org/10.24919/2308-4634.2024.298769","url":null,"abstract":"У статті розглянуто методи соціальної роботи, їх практичне застосування для різних клієнтських груп, а також висвітлено теоретичні аспекти становлення та впровадження цих методів у вітчизняній і світовій практиці.\u0000Особливість соціальної роботи як професійної діяльності полягає у тому, що вона спрямована на підтримку та розвиток якісного життя людей, допомогу у розв’язанні соціальних проблем. Оскільки соціальна робота спрямована на подолання соціальних проблем та надання підтримки людям, то зміни в соціальній структурі та політиці мають значний вплив на її ефективність.","PeriodicalId":257060,"journal":{"name":"Молодь і ринок","volume":"12 22","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141021681","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-05-02DOI: 10.24919/2308-4634.2024.301907
Ванда Вишківська, Євген Прокоф’єв, Ольга Ілішова
У статті визначено особливості технології проєктування освітнього процесу як особливої діяльності педагога ЗВО зі створення спеціальних інтелектуальних засобів трансформації освітньо-наукових задумів у виважені рішення. Узагальнено сутність категорії “проєктна компетентність педагога”. Представлено алгоритм проєктування освітнього процесу. Обґрунтовано, що освітній процес, організований на основі технології проєктування, відрізняється такими якісними характеристиками, як системність, керованість, ефективність, безперервність, структурованість, відтворюваність.
{"title":"ТЕХНОЛОГІЯ ПРОЄКТУВАННЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ: АНАЛІЗ ТЕОРЕТИЧНИХ ПЕРЕДУМОВ І АЛГОРИТМ РЕАЛІЗАЦІЇЇ","authors":"Ванда Вишківська, Євген Прокоф’єв, Ольга Ілішова","doi":"10.24919/2308-4634.2024.301907","DOIUrl":"https://doi.org/10.24919/2308-4634.2024.301907","url":null,"abstract":"У статті визначено особливості технології проєктування освітнього процесу як особливої діяльності педагога ЗВО зі створення спеціальних інтелектуальних засобів трансформації освітньо-наукових задумів у виважені рішення. Узагальнено сутність категорії “проєктна компетентність педагога”. Представлено алгоритм проєктування освітнього процесу. \u0000Обґрунтовано, що освітній процес, організований на основі технології проєктування, відрізняється такими якісними характеристиками, як системність, керованість, ефективність, безперервність, структурованість, відтворюваність.","PeriodicalId":257060,"journal":{"name":"Молодь і ринок","volume":"58 12","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141017840","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-05-02DOI: 10.24919/2308-4634.2024.299226
Ігор Шумков
У статті обґрунтовано концептуальні підходи та їх взаємодію на удосконалення освітньої професійної підготовки майбутніх військових фахівців вищої військової школи з метою створення цілеспрямованого педагогічного впливу на підвищення професійного вдосконалення, збагачення рівня військової фахової майстерності, формування фахової компетентності до майбутньої діяльності. Охарактеризовано системний, цілісний, діяльнісний, інтегративний, особистісний, рефлексивний, компетентнісний, акмеологічний, синергетичний підходи формування фахової компетентності майбутніх офіцерів військової розвідки в умовах інформаційно-освітнього середовища вищого військового навчального закладу.
{"title":"КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПІДХОДИ ФОРМУВАННЯ ФАХОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ ВІЙСЬКОВОЇ РОЗВІДКИ В УМОВАХ ІНФОРМАЦІЙНО-ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ВВНЗ","authors":"Ігор Шумков","doi":"10.24919/2308-4634.2024.299226","DOIUrl":"https://doi.org/10.24919/2308-4634.2024.299226","url":null,"abstract":"У статті обґрунтовано концептуальні підходи та їх взаємодію на удосконалення освітньої професійної підготовки майбутніх військових фахівців вищої військової школи з метою створення цілеспрямованого педагогічного впливу на підвищення професійного вдосконалення, збагачення рівня військової фахової майстерності, формування фахової компетентності до майбутньої діяльності. Охарактеризовано системний, цілісний, діяльнісний, інтегративний, особистісний, рефлексивний, компетентнісний, акмеологічний, синергетичний підходи формування фахової компетентності майбутніх офіцерів військової розвідки в умовах інформаційно-освітнього середовища вищого військового навчального закладу.","PeriodicalId":257060,"journal":{"name":"Молодь і ринок","volume":"82 9","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141017851","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-05-02DOI: 10.24919/2308-4634.2024.301644
Наталя Смолянюк, Тетяна Собченко, А. І. Сирота
На основі науково-педагогічних джерел та узагальнення досвіду вчителів початкової школи нами окреслено проблеми, що виникли з переходом на дистанційне навчання; конкретизовано труднощі викладання навчального предмету “Дизайн і технології” в режимі онлайн (враховуючи особливості структури цих уроків); визначено, які фактори сприяли поступовому подоланню труднощів проведення онлайн-уроків “Дизайн і технології”; окреслено дидактичні можливості різних цифрових сервісів для реалізації завдань навчального предмету; схарактеризовано переваги та перспективи навчання онлайн.
{"title":"ЦИФРОВІ СЕРВІСИ НА УРОКАХ “ДИЗАЙН І ТЕХНОЛОГІЇ” : ПРОБЛЕМИ, РЕАЛІЇ, ПЕРСПЕКТИВИ","authors":"Наталя Смолянюк, Тетяна Собченко, А. І. Сирота","doi":"10.24919/2308-4634.2024.301644","DOIUrl":"https://doi.org/10.24919/2308-4634.2024.301644","url":null,"abstract":"На основі науково-педагогічних джерел та узагальнення досвіду вчителів початкової школи нами окреслено проблеми, що виникли з переходом на дистанційне навчання; конкретизовано труднощі викладання навчального предмету “Дизайн і технології” в режимі онлайн (враховуючи особливості структури цих уроків); визначено, які фактори сприяли поступовому подоланню труднощів проведення онлайн-уроків “Дизайн і технології”; окреслено дидактичні можливості різних цифрових сервісів для реалізації завдань навчального предмету; схарактеризовано переваги та перспективи навчання онлайн.","PeriodicalId":257060,"journal":{"name":"Молодь і ринок","volume":"25 12","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141019692","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-05-02DOI: 10.24919/2308-4634.2024.301646
Микола Галів, Наталія Олексіївна Коваль
У статті представлено результати дослідження щодо впливу і проявів української національної ідентичності у працях вітчизняних істориків освіти та педагогічної думки (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.). Наголошено, що українська національна ідентичність у представників української інтелігенції формувалася упродовж другої половини ХІХ – початку ХХ ст., поступово долаючи “малоросійську” та “русинську” ідентичності, характерні для домодерного етнічного самоусвідомлення. У зв’язку з цілеспрямованим поширенням модерної української національної самосвідомості, яке здійснювала українська інтелігенція на межі ХІХ – початку ХХ ст., прояви власне української ідентичності все частіше трапляються у вітчизняному історико-педагогічному наративі. У політичних умовах Російської імперії учені намагалися приховувати їх. Лише напередодні Першої світової війни група авторів (Д. Пісочинець, С. Русова, К. Корж та ін.), зосереджена навколо журналу “Світло”, у своїх студіях з історії педагогіки більш відкрито декларувала свої українські візії. В умовах Автро-Угорської імперії, а згодом міжвоєнної Польщі українська національна ідентичність більш відверто декларувалася східногалицькими вченими (М. Грушевський, І. Франко, М. Кордуба, К. Студинський, І. Филипчак, Р. Лукань та ін.). Останні наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. у своїх працях з історії освіти виразно змінили означення “руський” на “український”. Деякий час використання понять “руський”, “русинський” для окреслення власної ідентичності використовували закарпатські історики педагогіки у міжвоєнний період. Однак у 1930-ті рр. частина з них (наприклад, А. Домбровський) виразно декларували приналежність до української нації.
{"title":"ВІД РУСІ ДО УКРАЇНИ: УТВЕРДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ В ІСТОРИКО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦЯХ ВІТЧИЗНЯНИХ УЧЕНИХ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХІХ – ПОЧАТОК ХХ ст.)","authors":"Микола Галів, Наталія Олексіївна Коваль","doi":"10.24919/2308-4634.2024.301646","DOIUrl":"https://doi.org/10.24919/2308-4634.2024.301646","url":null,"abstract":"У статті представлено результати дослідження щодо впливу і проявів української національної ідентичності у працях вітчизняних істориків освіти та педагогічної думки (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.). Наголошено, що українська національна ідентичність у представників української інтелігенції формувалася упродовж другої половини ХІХ – початку ХХ ст., поступово долаючи “малоросійську” та “русинську” ідентичності, характерні для домодерного етнічного самоусвідомлення. У зв’язку з цілеспрямованим поширенням модерної української національної самосвідомості, яке здійснювала українська інтелігенція на межі ХІХ – початку ХХ ст., прояви власне української ідентичності все частіше трапляються у вітчизняному історико-педагогічному наративі. У політичних умовах Російської імперії учені намагалися приховувати їх. Лише напередодні Першої світової війни група авторів (Д. Пісочинець, С. Русова, К. Корж та ін.), зосереджена навколо журналу “Світло”, у своїх студіях з історії педагогіки більш відкрито декларувала свої українські візії. В умовах Автро-Угорської імперії, а згодом міжвоєнної Польщі українська національна ідентичність більш відверто декларувалася східногалицькими вченими (М. Грушевський, І. Франко, М. Кордуба, К. Студинський, І. Филипчак, Р. Лукань та ін.). Останні наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. у своїх працях з історії освіти виразно змінили означення “руський” на “український”. Деякий час використання понять “руський”, “русинський” для окреслення власної ідентичності використовували закарпатські історики педагогіки у міжвоєнний період. Однак у 1930-ті рр. частина з них (наприклад, А. Домбровський) виразно декларували приналежність до української нації.","PeriodicalId":257060,"journal":{"name":"Молодь і ринок","volume":"75 11","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141017873","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Процес переходу до ринкових відносин, нові соціально-економічні умови розвитку Української держави спонукають до змін усіх сторін суспільної дійсності, зокрема і системи освіти. У процесі формування кадрового потенціалу важливим завданням є підготовка студентів до професійного спілкування в іншомовному середовищі. Вона має на меті не тільки підвищення якості мовної освіти, але й повинна сприяти успішній професійній самореалізації і мобільності молодих фахівців в умовах відкритого ринку праці. Найголовнішою ознакою комунікативної компетентності є те, що пріоритетом виступають не самі знання, а вміння студентів застосувати їх на практиці в процесі пошуку рішень проблем у різноманітних ситуаціях (трансформація знань в дії). У сфері професійної діяльності дуже багато залежить від умінь реалізувати себе через спілкування: встановити ділові відносини; повідомити і роз’яснити свої думки і припущення; адекватно зрозуміти своїх колег, керівників і підлеглих; конструктивно врегулювати конфлікт. Випускник освітнього закладу повинен володіти високим рівнем комунікативної компетентності, який дозволяв би йому безперешкодно користуватися іноземною мовою для виконання поточних завдань, майбутнього просування і досягнень. Питання підготовки майбутніх спеціалістів до фахового спілкування іноземною мовою розглядалося нами у контексті їхньої професійної підготовки у закладі вищої освіти. Вітчизняні вчені-педагоги вважають комунікативну компетентність однією з найважливіших частин компетенції майбутніх фахівців з вищою освітою. Таким чином, термін “комунікативна компетентність” можна визначити як кінцевий результат навчання та виховання студентів, якому можливо дати оцінку. На основі аналізу психолого-педагогічних джерел з’ясовано, що результативність взаємодії фахівців в іншомовному соціумі залежить від рівня їхньої готовності до професійного спілкування іноземною мовою. У результаті вивчення психолого-педагогічної літератури доведено, що у структурі готовності майбутніх фахівців до професійної діяльності важливе місце займає готовність до професійного спілкування в іншомовному середовищі. Поширеними в системі підвищення кваліфікації виокремили такі тренінги: “Педагогічне спілкування”, “Голосовий тренінг”, “Лекторська майстерність”, “Подолання проблем у педагогічній діяльності”, та ін. Стратегією комунікативного підходу є практична мета підготовки майбутніх спеціалістів з вищою освітою до професійно-комунікативної взаємодії у професійній діяльності завдяки оволодінню іншомовним спілкуванням. Численні дослідження вчених показали, що особистісна орієнтація освітнього процесу, яка передбачає тісну взаємодію викладача і студента, стимулює формування в останніх професійно-діяльнісної компетентності. Таким чином, необхідно забезпечити педагогічні умови, що сприяють розвитку і підтримці у майбутніх фахівців стійкого інтересу до вивчення іноземної мови. Дійшли висновку, що комунікативний підхід до навчання студентів немовних ЗВО іноземної мови сприяє формуванню у них ком
{"title":"READINESS FOR FOREIGN LANGUAGE COMMUNICATION IN A PROFESSIONAL ENVIRONMENT","authors":"Nataliia Kalashnik, Olena Pobirchenko, Iryna Shastko","doi":"10.24919/2308-4634.2024.301889","DOIUrl":"https://doi.org/10.24919/2308-4634.2024.301889","url":null,"abstract":"Процес переходу до ринкових відносин, нові соціально-економічні умови розвитку Української держави спонукають до змін усіх сторін суспільної дійсності, зокрема і системи освіти. У процесі формування кадрового потенціалу важливим завданням є підготовка студентів до професійного спілкування в іншомовному середовищі. Вона має на меті не тільки підвищення якості мовної освіти, але й повинна сприяти успішній професійній самореалізації і мобільності молодих фахівців в умовах відкритого ринку праці. Найголовнішою ознакою комунікативної компетентності є те, що пріоритетом виступають не самі знання, а вміння студентів застосувати їх на практиці в процесі пошуку рішень проблем у різноманітних ситуаціях (трансформація знань в дії). У сфері професійної діяльності дуже багато залежить від умінь реалізувати себе через спілкування: встановити ділові відносини; повідомити і роз’яснити свої думки і припущення; адекватно зрозуміти своїх колег, керівників і підлеглих; конструктивно врегулювати конфлікт. Випускник освітнього закладу повинен володіти високим рівнем комунікативної компетентності, який дозволяв би йому безперешкодно користуватися іноземною мовою для виконання поточних завдань, майбутнього просування і досягнень. \u0000Питання підготовки майбутніх спеціалістів до фахового спілкування іноземною мовою розглядалося нами у контексті їхньої професійної підготовки у закладі вищої освіти. \u0000Вітчизняні вчені-педагоги вважають комунікативну компетентність однією з найважливіших частин компетенції майбутніх фахівців з вищою освітою. Таким чином, термін “комунікативна компетентність” можна визначити як кінцевий результат навчання та виховання студентів, якому можливо дати оцінку. На основі аналізу психолого-педагогічних джерел з’ясовано, що результативність взаємодії фахівців в іншомовному соціумі залежить від рівня їхньої готовності до професійного спілкування іноземною мовою. У результаті вивчення психолого-педагогічної літератури доведено, що у структурі готовності майбутніх фахівців до професійної діяльності важливе місце займає готовність до професійного спілкування в іншомовному середовищі. Поширеними в системі підвищення кваліфікації виокремили такі тренінги: “Педагогічне спілкування”, “Голосовий тренінг”, “Лекторська майстерність”, “Подолання проблем у педагогічній діяльності”, та ін. Стратегією комунікативного підходу є практична мета підготовки майбутніх спеціалістів з вищою освітою до професійно-комунікативної взаємодії у професійній діяльності завдяки оволодінню іншомовним спілкуванням. Численні дослідження вчених показали, що особистісна орієнтація освітнього процесу, яка передбачає тісну взаємодію викладача і студента, стимулює формування в останніх професійно-діяльнісної компетентності. Таким чином, необхідно забезпечити педагогічні умови, що сприяють розвитку і підтримці у майбутніх фахівців стійкого інтересу до вивчення іноземної мови. Дійшли висновку, що комунікативний підхід до навчання студентів немовних ЗВО іноземної мови сприяє формуванню у них ком","PeriodicalId":257060,"journal":{"name":"Молодь і ринок","volume":"36 5","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141019847","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-05-02DOI: 10.24919/2308-4634.2024.301658
Оксана Михайлівна Попович
У статті досліджено теоретико-методологічні засади формування соціальної компетентності майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти в умовах сучасних викликів. Представлено трактування науковцями ключових понять дослідження і на цій основі – авторське розуміння феномену соціальної компетентності майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти. Аналіз наукових джерел показав вагомість міжособистісної взаємодії, роботи в команді, спілкування з представниками інших професійних груп різного рівня для здійснення майбутніми вихователями ефективної професійної діяльності в умовах сучасних закладів дошкільної освіти.
{"title":"ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ ЗАКЛАДІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ СУЧАСНИХ ВИКЛИКІВ","authors":"Оксана Михайлівна Попович","doi":"10.24919/2308-4634.2024.301658","DOIUrl":"https://doi.org/10.24919/2308-4634.2024.301658","url":null,"abstract":"У статті досліджено теоретико-методологічні засади формування соціальної компетентності майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти в умовах сучасних викликів. Представлено трактування науковцями ключових понять дослідження і на цій основі – авторське розуміння феномену соціальної компетентності майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти. Аналіз наукових джерел показав вагомість міжособистісної взаємодії, роботи в команді, спілкування з представниками інших професійних груп різного рівня для здійснення майбутніми вихователями ефективної професійної діяльності в умовах сучасних закладів дошкільної освіти.","PeriodicalId":257060,"journal":{"name":"Молодь і ринок","volume":"73 8","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141017735","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-05-02DOI: 10.24919/2308-4634.2024.301642
Світлана Архипова, Наталія Тимошенко
У статті розглянуто окремі стратегії підготовки майбутніх фахівців соціономічної сфери до ефективної професійної комунікації в імовірних конфліктних ситуаціях; проаналізовано методи, що використовуються у соціальній роботі для врегулювання конфліктів. Особливу увагу у статті приділено характеристиці основних етапів підготовки майбутніх фахівців соціономічної сфери до попередження конфліктних ситуацій та ефективного управління конфліктами.
{"title":"СТРАТЕГІЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ СОЦІОНОМІЧНОЇ СФЕРИ ДО ВРЕГУЛЮВАННЯ ТА ПОПЕРЕДЖЕННЯ КОНФЛІКТІВ У ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ","authors":"Світлана Архипова, Наталія Тимошенко","doi":"10.24919/2308-4634.2024.301642","DOIUrl":"https://doi.org/10.24919/2308-4634.2024.301642","url":null,"abstract":"У статті розглянуто окремі стратегії підготовки майбутніх фахівців соціономічної сфери до ефективної професійної комунікації в імовірних конфліктних ситуаціях; проаналізовано методи, що використовуються у соціальній роботі для врегулювання конфліктів. Особливу увагу у статті приділено характеристиці основних етапів підготовки майбутніх фахівців соціономічної сфери до попередження конфліктних ситуацій та ефективного управління конфліктами.","PeriodicalId":257060,"journal":{"name":"Молодь і ринок","volume":"4 9","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141020786","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-05-02DOI: 10.24919/2308-4634.2024.301898
Давид Кузьмич
У статті розкриваються не лише теоретичні засади формування екологічної культури особистості, а й здійснюється аналіз різних аспектів цього процесу, враховуючи результати наукових досліджень провідних українських і зарубіжних учених. Розглянуто та схарактеризовано ключові напрями впливу екології на сучасне суспільство, зокрема: захист довкілля, розвиток економіки, енергетика, законодавство і політика, охорона здоров’я, формування громадянської свідомості та культури, а також виховання екологічної культури молодого покоління у закладах освіти. Результати проаналізованих досліджень дозволяє розкрити глибинне значення екологічної культури особистості як важливого чинника забезпечення сталого розвитку суспільства та дбайливого ставлення до природи. На основі проведеного опитування підтверджена важливість екологічної освіти як ефективного інструмента формування екологічної культури студентської молоді та їхнього свідомого ставлення до захисту довкілля.
{"title":"ЕКОЛОГІЧНА КУЛЬТУРА МОЛОДІ ЯК ВАЖЛИВИЙ ЧИННИК БЕЗПЕЧНОГО РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА МАЙБУТНЬОГО","authors":"Давид Кузьмич","doi":"10.24919/2308-4634.2024.301898","DOIUrl":"https://doi.org/10.24919/2308-4634.2024.301898","url":null,"abstract":"У статті розкриваються не лише теоретичні засади формування екологічної культури особистості, а й здійснюється аналіз різних аспектів цього процесу, враховуючи результати наукових досліджень провідних українських і зарубіжних учених. Розглянуто та схарактеризовано ключові напрями впливу екології на сучасне суспільство, зокрема: захист довкілля, розвиток економіки, енергетика, законодавство і політика, охорона здоров’я, формування громадянської свідомості та культури, а також виховання екологічної культури молодого покоління у закладах освіти. Результати проаналізованих досліджень дозволяє розкрити глибинне значення екологічної культури особистості як важливого чинника забезпечення сталого розвитку суспільства та дбайливого ставлення до природи. \u0000На основі проведеного опитування підтверджена важливість екологічної освіти як ефективного інструмента формування екологічної культури студентської молоді та їхнього свідомого ставлення до захисту довкілля.","PeriodicalId":257060,"journal":{"name":"Молодь і ринок","volume":"53 2","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141017693","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-05-02DOI: 10.24919/2308-4634.2024.301661
Олена Квас
У статті здійснено аналіз американського досвіду лідерства та можливості його переосмислення й імплементації в українських закладах фахової передвищої та вищої освіти. Особливу увагу звернено на особливості трактування поняття “лідерство” американськими науковцями, осмислення ними лідерських навичок та якостей, а також здійснено аналіз їх розуміння шляхів розвитку лідерства у сучасних освітніх закладах. Доведено, що американський досвід лідерства є цінним для закладів освіти в Україні та має враховуватися при організації освітнього процесу.
{"title":"АМЕРИКАНСЬКИЙ ДОСВІД ЛІДЕРСТВА ДЛЯ ЗАКЛАДІВ ФАХОВОЇ ПЕРЕДВИЩОЇ ТА ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ","authors":"Олена Квас","doi":"10.24919/2308-4634.2024.301661","DOIUrl":"https://doi.org/10.24919/2308-4634.2024.301661","url":null,"abstract":"У статті здійснено аналіз американського досвіду лідерства та можливості його переосмислення й імплементації в українських закладах фахової передвищої та вищої освіти. Особливу увагу звернено на особливості трактування поняття “лідерство” американськими науковцями, осмислення ними лідерських навичок та якостей, а також здійснено аналіз їх розуміння шляхів розвитку лідерства у сучасних освітніх закладах. Доведено, що американський досвід лідерства є цінним для закладів освіти в Україні та має враховуватися при організації освітнього процесу.","PeriodicalId":257060,"journal":{"name":"Молодь і ринок","volume":"19 11","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141018912","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}