Pub Date : 2024-07-02DOI: 10.31470/2786-703x-2024-5-42-61
Valentуna Romenkova
The article presents the results of empirical studies of children with negative behavior in a kindergarten group, studying the causes of behavior disorders and testing the effectiveness of methods for overcoming these violations. Various approaches have been used to shape socially acceptable behavior in children. The results of the study showed that a positive attitude towards others is primary in the development of social skills. Awareness of one’s emotional state and verbalization of states, motives, and motivations for actions is possible after the child has formed a full-fledged emotional experience. Empirical data on the characteristics of the formation of a socially acceptable model of child behavior, including the experience of a positive attitude towards peers, are generalized. Experience in using social-emotional learning in a preschool education program, including learning to name emotions, states of others, etc. (cognitive component of socio-emotional development), shows the need to clarify the content and methods of working with preschool children.
{"title":"Behavioral Disorders in Preschool Children in Groups of Preschool Educational Institutions: Causes and Ways to Overcome Them","authors":"Valentуna Romenkova","doi":"10.31470/2786-703x-2024-5-42-61","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2786-703x-2024-5-42-61","url":null,"abstract":"The article presents the results of empirical studies of children with negative behavior in a kindergarten group, studying the causes of behavior disorders and testing the effectiveness of methods for overcoming these violations. Various approaches have been used to shape socially acceptable behavior in children. \u0000The results of the study showed that a positive attitude towards others is primary in the development of social skills. Awareness of one’s emotional state and verbalization of states, motives, and motivations for actions is possible after the child has formed a full-fledged emotional experience. Empirical data on the characteristics of the formation of a socially acceptable model of child behavior, including the experience of a positive attitude towards peers, are generalized. Experience in using social-emotional learning in a preschool education program, including learning to name emotions, states of others, etc. (cognitive component of socio-emotional development), shows the need to clarify the content and methods of working with preschool children.","PeriodicalId":275771,"journal":{"name":"Preschool Education: Global Trends","volume":"33 14","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-07-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141838216","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-06-25DOI: 10.31470/2786-703x-2023-3-7-29
Olena Monke
Вступ. Сьогоднішні реалії, спричинені війною невідворотно змушують нас жити в постійному відчутті тривоги, страху, невизначеності, безпорадності і пригніченості. Сучасні дослідження засвідчують, що негативний досвід війни живе в тілі; в усіх вікових групах досліджуваних виявлено субклінічно виражену тривогу, так званий межовий стан, панічну поведінку, що включає не тільки панічні напади, а й тривогу та психосоматичні симптоми; Зазначається, що терапевтична підтримка й тепле людське спілкування здатні змінити те, як дитина переживає досвід війни, та повернути їй відчуття захищеності. Узвичаєний спосіб лікування тривожності є когнітивно-поведінкова терапія та фармакотерапія. У клінічній практиці пацієнтам із тривогою в якості додаткового методу підтримки пропонується арт-терапія, оскільки, загальноприйняте лікування не є достатньо ефективним. Арттерапія відкриває безкінечні можливості для вивільнення й трансформації образів, на яких значною мірою базуються травматичні спогади особистості. Мистецтво, творчість, які лежать в основі арттерапії несуть в собі ефективні можливості зцілюючого впливу на особистість, допомагають впоратися з тривогою, подолати наслідки стресу. Тілесно-орієнтована психотерапія у поєднанні з арт-терапевтичними інструментами надає ще більше можливостей у роботі з тривожністю, здійснює як дбайливий коригувальний вплив, так і призводить до інтенсивних та глибоких трансформаційних переживань. Арт-терапія, в якому б вигляді вона не проводилася (цілеспрямовано або спонтанно) є творчим процесом, що тісно пов'язаний з тілесним станом у найширшому розумінні. Саме емоційне переживання новизни, уникнення шаблонів, бачення і розуміння чогось по-новому несе в собі неабиякий терапевтичний потенціал. Метою даної статті є теоретичне обґрунтування ефективності використання казкотерапії, як арттерапевтичного методу, і бодінаміки як сучасного методу тілесно-орієнтованої психотерапії, спрямованих на корекцію тривожності дорослих і дітей, зокрема дітей дошкільного віку. Методи та методики дослідження. Систематичний огляд та контент-аналіз досліджень щодо терапії тривожності у дітей і дорослих – з метою вивчення характеристики дії представлених засобів. Були включені дослідження, які мали зменшення симптомів тривожності засобами арттерапії і тілесно-орієнтованої терапії як основний показник результату. Були включені публікації українською, англійською і російською мовами. Результати. Відповідно теорії Ч. Спілбергера розрізняють тривогу (як стан, тимчасове переживання), і тривожність (як властивість особистості, стійка риса характеру). Охарактеризовано сутність ситуативної та особистісної тривожності. Вказується на небезпеку ігнорування особистісної тривожності, яка може закріпитися як стійка риса характеру та призвести до появи невротичних поведінкових реакцій, страхів, низької самооцінки тощо. Результати досліджень свідчать про те, що арттерапія може бути ефективною при лікуванні тривоги у дорослих, оскільки це може покращити регуляцію стресу,
导言。今天，战争造成的现实不可避免地迫使我们长期生活在焦虑、恐惧、不确定、无助和抑郁之中。现代研究表明，战争的负面经历会在人体内持续存在；在研究的所有年龄组中都发现了亚临床表现的焦虑、所谓的边缘状态、惊恐行为，不仅包括惊恐发作，还包括焦虑和心身症状；研究指出，治疗支持和温暖的人际交流可以改变儿童体验战争经历的方式，并使其重新获得安全感。认知行为疗法和药物疗法是治疗焦虑症的常用方法。在临床实践中，由于常规治疗不够有效，艺术疗法被作为一种额外的支持方法提供给焦虑症患者。艺术疗法为释放和转换创伤记忆所依赖的图像提供了无限可能。艺术和创造力是艺术疗法的基础，对人格具有有效的治疗作用，有助于应对焦虑和克服压力的影响。以身体为导向的心理治疗与艺术治疗工具相结合，可以为焦虑症患者提供更多的治疗机会，产生温和的矫正效果，并带来强烈而深刻的转变体验。无论以何种形式（有目的的或自发的）进行艺术治疗，它都是一种创造性的过程，与广义上的身体状态密切相关。对新奇事物的情感体验、对模式的回避、以新的方式看待和理解事物，都具有巨大的治疗潜力。本文旨在从理论上证实童话疗法作为一种艺术治疗方法和肢体工作作为一种以身体为导向的现代心理治疗方法的有效性，旨在纠正成人和儿童（包括学龄前儿童）的焦虑。研究方法和技术。我们对有关儿童和成人焦虑治疗的研究进行了系统回顾和内容分析，以研究这些工具的效果特点。以艺术疗法和以身体为导向的疗法作为主要结果衡量标准，报告焦虑症状减轻情况的研究均被纳入其中。研究包括乌克兰语、英语和俄语出版物。研究结果根据 C. Spielberger 的理论，焦虑（作为一种状态，一种暂时的体验）和焦虑（作为一种人格特质，一种稳定的性格特征）是有区别的。对情景焦虑和个人焦虑的本质进行了描述。指出了忽视个人焦虑的危险，因为个人焦虑可能被固定为一种稳定的性格特征，并导致神经质的行为反应、恐惧、自卑等。研究结果表明，艺术疗法可以有效治疗成年人的焦虑症，因为它可以改善压力调节、认知调节和情绪调节。然而，有关艺术疗法治疗成人焦虑症的有效性研究仍处于起步阶段。相反，艺术疗法对儿童焦虑症矫治效果的研究早已证明是有效的。因此，在矫正儿童焦虑症方面，最安全、最有趣的艺术疗法和艺术教育学方法之一就是童话疗法，它可以让你了解并与孩子讨论其焦虑和恐惧的原因，并通过他们自己的情绪状态来处理他们的内部问题。如今，这种方法已被相当有效地用于治疗目的，解决教育、诊断、矫正和心理预防任务。此外，心理艺术治疗和艺术教育实践表明，在对焦虑儿童进行治疗时，将身体动力融入童话治疗是非常有效的。童话疗法和身体动力学的精髓得到了展示，它们在相互作用中有效地帮助了焦虑状态非常严重的儿童。分析了现代教师、心理学家、艺术治疗师等的作品中治疗儿童焦虑症的方法。重点介绍了在针对焦虑儿童的工作中结合童话疗法和身体动力疗法的方法，并说明了童话疗法和身体动力疗法在相互作用的过程中如何更有效地克服儿童的情境焦虑和个人焦虑。结论。在身体技术的支持下，童话疗法是一种有效的心理自助手段，有助于获得情绪自我调节技能。如果在稳定状态下定期与儿童一起练习这些技能，那么在压力状态下也能发挥作用，为儿童提供重要的支持。
{"title":"Казкотерапія і бодинаміка у підтримці дітей з підвищеною тривожністю","authors":"Olena Monke","doi":"10.31470/2786-703x-2023-3-7-29","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2786-703x-2023-3-7-29","url":null,"abstract":"Вступ. Сьогоднішні реалії, спричинені війною невідворотно змушують нас жити в постійному відчутті тривоги, страху, невизначеності, безпорадності і пригніченості. Сучасні дослідження засвідчують, що негативний досвід війни живе в тілі; в усіх вікових групах досліджуваних виявлено субклінічно виражену тривогу, так званий межовий стан, панічну поведінку, що включає не тільки панічні напади, а й тривогу та психосоматичні симптоми; Зазначається, що терапевтична підтримка й тепле людське спілкування здатні змінити те, як дитина переживає досвід війни, та повернути їй відчуття захищеності. Узвичаєний спосіб лікування тривожності є когнітивно-поведінкова терапія та фармакотерапія. У клінічній практиці пацієнтам із тривогою в якості додаткового методу підтримки пропонується арт-терапія, оскільки, загальноприйняте лікування не є достатньо ефективним. Арттерапія відкриває безкінечні можливості для вивільнення й трансформації образів, на яких значною мірою базуються травматичні спогади особистості. Мистецтво, творчість, які лежать в основі арттерапії несуть в собі ефективні можливості зцілюючого впливу на особистість, допомагають впоратися з тривогою, подолати наслідки стресу. Тілесно-орієнтована психотерапія у поєднанні з арт-терапевтичними інструментами надає ще більше можливостей у роботі з тривожністю, здійснює як дбайливий коригувальний вплив, так і призводить до інтенсивних та глибоких трансформаційних переживань. Арт-терапія, в якому б вигляді вона не проводилася (цілеспрямовано або спонтанно) є творчим процесом, що тісно пов'язаний з тілесним станом у найширшому розумінні. Саме емоційне переживання новизни, уникнення шаблонів, бачення і розуміння чогось по-новому несе в собі неабиякий терапевтичний потенціал. \u0000Метою даної статті є теоретичне обґрунтування ефективності використання казкотерапії, як арттерапевтичного методу, і бодінаміки як сучасного методу тілесно-орієнтованої психотерапії, спрямованих на корекцію тривожності дорослих і дітей, зокрема дітей дошкільного віку. \u0000Методи та методики дослідження. Систематичний огляд та контент-аналіз досліджень щодо терапії тривожності у дітей і дорослих – з метою вивчення характеристики дії представлених засобів. Були включені дослідження, які мали зменшення симптомів тривожності засобами арттерапії і тілесно-орієнтованої терапії як основний показник результату. Були включені публікації українською, англійською і російською мовами. \u0000Результати. Відповідно теорії Ч. Спілбергера розрізняють тривогу (як стан, тимчасове переживання), і тривожність (як властивість особистості, стійка риса характеру). Охарактеризовано сутність ситуативної та особистісної тривожності. Вказується на небезпеку ігнорування особистісної тривожності, яка може закріпитися як стійка риса характеру та призвести до появи невротичних поведінкових реакцій, страхів, низької самооцінки тощо. Результати досліджень свідчать про те, що арттерапія може бути ефективною при лікуванні тривоги у дорослих, оскільки це може покращити регуляцію стресу, ","PeriodicalId":275771,"journal":{"name":"Preschool Education: Global Trends","volume":"59 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126320865","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-06-20DOI: 10.31470/2786-703x-2023-3-44-68
Zoi T. Apostolou
This paper attempts a critical analysis of literacy acquisition by preschool children through a balanced literacy approach, a mixed method which brings together elements from methods with an emphasis on code and from methods with an emphasis on meaning. In particular, visuals of a balanced literacy approach, as it takes place (or not) in Greek preschool education classes, are presented. Individual issues, challenges and perspectives which are introduced by this method are explored in comparison and in correspondence with the traditional and outdated understanding of literacy, which links it to learning to read and write. Emphasis is made on the strengths and weaknesses of a balanced literacy approach in order to highlight the prospects for its application in early childhood education on a larger scale. Questions and concerns are raised regarding the expansion and application of the method and its acceptance by Greek kindergarten teachers. However, the need for the application of a balanced literacy approach in early childhood education classes is reflected, as the only method that combines, adopts and utilizes elements of many methods, able to offer young students sufficient resources in the course of mastering literacy.
{"title":"Literacy: A Lifelong Process Through a Balanced Literacy Approach","authors":"Zoi T. Apostolou","doi":"10.31470/2786-703x-2023-3-44-68","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2786-703x-2023-3-44-68","url":null,"abstract":"This paper attempts a critical analysis of literacy acquisition by preschool children through a balanced literacy approach, a mixed method which brings together elements from methods with an emphasis on code and from methods with an emphasis on meaning. In particular, visuals of a balanced literacy approach, as it takes place (or not) in Greek preschool education classes, are presented. Individual issues, challenges and perspectives which are introduced by this method are explored in comparison and in correspondence with the traditional and outdated understanding of literacy, which links it to learning to read and write. Emphasis is made on the strengths and weaknesses of a balanced literacy approach in order to highlight the prospects for its application in early childhood education on a larger scale. Questions and concerns are raised regarding the expansion and application of the method and its acceptance by Greek kindergarten teachers. However, the need for the application of a balanced literacy approach in early childhood education classes is reflected, as the only method that combines, adopts and utilizes elements of many methods, able to offer young students sufficient resources in the course of mastering literacy.","PeriodicalId":275771,"journal":{"name":"Preschool Education: Global Trends","volume":"22 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116248031","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-06-20DOI: 10.31470/2786-703x-2023-3-69-81
Gloria Mubiana, D. Nkengbeza
Objective. The primary purpose of this study was to document the nature of challenges faced by pre-primary teachers when delivering quality early childhood education at pre-primary schools in the Zambezi Region. The quality of delivery of early childhood education is crucial for the cognitive, emotional, physical and social wellbeing of children (Ministry of Education, Arts, and Culture [MEAC], 2016). The researcher envisaged that a high standard of delivery of early childhood education will potentially equip young children with skills and knowledge that will be important to their success during primary schooling. The study should prove essential for policy makers and other stakeholders to help them deliver early childhood education in pre-primary schools of a high standard in five schools that were purposefully selected for the study. Materials & Methods. The case study collected qualitative data using face-to-face interviews with pre-primary teachers and junior primary heads of department. Observations were conducted in pre-primary classrooms during the lessons. In addition, the documents were reviewed, which included ministerial documents, journals and newspaper articles, to gather data that could be used to facilitate the improvement of early childhood education in pre-primary schools. Results. The central question of study was: What are the challenges of quality delivery in early childhood education at the selected pre-primary schools? In order to answer this primary question, the following supporting questions were formulated: What are the challenges faced by pre-primary teachers in order to implement a curriculum that will provide quality early childhood education at the five schools in the Zambezi Region of Namibia? How does the classroom environment influence the delivery of quality early childhood education at the five selected pre-primary schools? Conclusions. The findings of the research revealed that several challenges inhibit the quality of delivery of early childhood education at the five pre-primary schools selected for the study in the Zambezi Region. These challenges included: the use of SiLozi as a medium of instruction, a discrepancy between learning objectives as presented in teacher’s manual and in the curriculum, the lack of educational corners, the lack of teaching materials, the lack of recreational facilities and a deficiency in parental involvement in their children’s schooling.
目标。本研究的主要目的是记录学前教师在赞比西地区的学前学校提供高质量的幼儿教育时所面临的挑战的性质。幼儿教育的质量对儿童的认知、情感、身体和社会福祉至关重要(Ministry of education, Arts, and Culture [MEAC]， 2016)。研究人员设想，高标准的早期儿童教育将有可能使幼儿掌握对他们在小学教育期间取得成功至关重要的技能和知识。这项研究对政策制定者和其他利益相关者至关重要，可以帮助他们在有目的地选择的五所学校的学前教育中提供高标准的幼儿教育。材料与方法。本个案研究透过与学前教师及小学低年级系主任面对面访谈，收集质性资料。在课程期间，在学前班教室进行了观察。此外，还审查了文件，其中包括部长级文件、期刊和报纸文章，以收集可用于促进改善学前教育的数据。结果。研究的中心问题是:在选定的学前学校中，早期儿童教育的质量交付面临哪些挑战?为了回答这个基本问题，我们制定了以下支持问题:为了在纳米比亚赞比西地区的五所学校实施一门课程，提供高质量的幼儿教育，学前教师面临哪些挑战?课堂环境如何影响五所选定的学前教育学校提供优质的幼儿教育?结论。研究结果表明，在赞比西地区选择的五所学前教育学校中，一些挑战阻碍了幼儿教育的质量。这些挑战包括:使用SiLozi作为一种教学媒介，教师手册和课程中提出的学习目标之间存在差异，缺乏教育角落，缺乏教材，缺乏娱乐设施，以及父母缺乏对子女学校教育的参与。
{"title":"Challenges to the Quality of Early Childhood Education Delivery at Pre-Primary Level at Five Schools in the Zambezi Region (Namibia)","authors":"Gloria Mubiana, D. Nkengbeza","doi":"10.31470/2786-703x-2023-3-69-81","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2786-703x-2023-3-69-81","url":null,"abstract":"Objective. The primary purpose of this study was to document the nature of challenges faced by pre-primary teachers when delivering quality early childhood education at pre-primary schools in the Zambezi Region. The quality of delivery of early childhood education is crucial for the cognitive, emotional, physical and social wellbeing of children (Ministry of Education, Arts, and Culture [MEAC], 2016). The researcher envisaged that a high standard of delivery of early childhood education will potentially equip young children with skills and knowledge that will be important to their success during primary schooling. The study should prove essential for policy makers and other stakeholders to help them deliver early childhood education in pre-primary schools of a high standard in five schools that were purposefully selected for the study. \u0000Materials & Methods. The case study collected qualitative data using face-to-face interviews with pre-primary teachers and junior primary heads of department. Observations were conducted in pre-primary classrooms during the lessons. In addition, the documents were reviewed, which included ministerial documents, journals and newspaper articles, to gather data that could be used to facilitate the improvement of early childhood education in pre-primary schools. \u0000Results. The central question of study was: What are the challenges of quality delivery in early childhood education at the selected pre-primary schools? In order to answer this primary question, the following supporting questions were formulated: What are the challenges faced by pre-primary teachers in order to implement a curriculum that will provide quality early childhood education at the five schools in the Zambezi Region of Namibia? How does the classroom environment influence the delivery of quality early childhood education at the five selected pre-primary schools? \u0000Conclusions. The findings of the research revealed that several challenges inhibit the quality of delivery of early childhood education at the five pre-primary schools selected for the study in the Zambezi Region. These challenges included: the use of SiLozi as a medium of instruction, a discrepancy between learning objectives as presented in teacher’s manual and in the curriculum, the lack of educational corners, the lack of teaching materials, the lack of recreational facilities and a deficiency in parental involvement in their children’s schooling.","PeriodicalId":275771,"journal":{"name":"Preschool Education: Global Trends","volume":"18 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121294628","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-06-20DOI: 10.31470/2786-703x-2023-3-30-42
Z. Prestes, Jean Pirola, G. Silva
Introduction. The article presents the results of a study aimed at understanding how communication occurred among children of preschool and school age during distance learning in the time of the COVID-19 pandemic. The study was based on the ideas of Vygotsky, the founder of cultural-historical theory, in which communication plays a fundamental role in human development, especially in childhood, as it influences the formation of consciousness and personality. Methods and Research procedure. The main research method was a survey of parents. A questionnaire was prepared on the Google Digital Platform, which consisted of 26 questions. From the obtained answers, those directly related to the research object were analyzed, leaving aside other data that will be the subject of analysis in the study. Sixteen respondents participated in the survey. The questionnaires were filled out not only by parents but also by other relatives of children who were undergoing distance learning in preschool and school institutions (both public and private) during the pandemic. Since many children lost their parents due to COVID-19, it was decided that these relatives could also participate in the study. It was important for us that these individuals were responsible for the upbringing of the children. Results and Conclusions. After analyzing the obtained answers, it can be said that the pandemic has generated significant problems for preschool institutions, schools, and families of children. It has also shown a great variety of forms for continuing children's education proposed and implemented by preschool institutions and schools. Furthermore, it can be affirmed that the younger the child, the more difficult it was for them to communicate with their peers during distance learning.
{"title":"Communication of Children of Preschool and School Age during Distance Learning in the Conditions of COVID-19","authors":"Z. Prestes, Jean Pirola, G. Silva","doi":"10.31470/2786-703x-2023-3-30-42","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2786-703x-2023-3-30-42","url":null,"abstract":"Introduction. The article presents the results of a study aimed at understanding how communication occurred among children of preschool and school age during distance learning in the time of the COVID-19 pandemic. The study was based on the ideas of Vygotsky, the founder of cultural-historical theory, in which communication plays a fundamental role in human development, especially in childhood, as it influences the formation of consciousness and personality. \u0000Methods and Research procedure. The main research method was a survey of parents. A questionnaire was prepared on the Google Digital Platform, which consisted of 26 questions. From the obtained answers, those directly related to the research object were analyzed, leaving aside other data that will be the subject of analysis in the study. Sixteen respondents participated in the survey. The questionnaires were filled out not only by parents but also by other relatives of children who were undergoing distance learning in preschool and school institutions (both public and private) during the pandemic. Since many children lost their parents due to COVID-19, it was decided that these relatives could also participate in the study. It was important for us that these individuals were responsible for the upbringing of the children. \u0000Results and Conclusions. After analyzing the obtained answers, it can be said that the pandemic has generated significant problems for preschool institutions, schools, and families of children. It has also shown a great variety of forms for continuing children's education proposed and implemented by preschool institutions and schools. Furthermore, it can be affirmed that the younger the child, the more difficult it was for them to communicate with their peers during distance learning.","PeriodicalId":275771,"journal":{"name":"Preschool Education: Global Trends","volume":"8 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127513266","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-05-31DOI: 10.31470/2786-703x-2023-3-83-106
Saima Kaukewahulo, D. Nkengbeza
Objective. The purpose of the study was to investigate the principal and teachers’ roles in improving learner’s academic performance at a selected school in the Karas region (Namibia). Materials & Methods. The researcher applied a qualitative approach to obtain the qualitative information and deep understanding of the role of the principal and teachers in improving learner’s academic performance at a selected school. The teachers and the director of the Karas region took part in the study. The sample consisted of one principal and fourteen teachers, which gave a total sample size of 15 participants. For the study, the researcher used one of the best schools in the region. A purposive sampling was used to choose the participants. Results. The findings of the research revealed that the principal’s and teachers’ roles in improving learners’ academic performance are supervision and monitoring, discipline and decision making, assessment as well as involvement of the learners in extramural activities. Upon executing those roles, they faced some challenges such as lack of teaching and learning resources, misconducting by teachers and learners, failure to meet the set targets, late coming and overcrowded classrooms. These challenges were overcome through motivation, improvising resources, continuous professional development and team building activities. Conclusions. In this scenario, principals are required to work with other stakeholders. Collaborative teaching and discussion should be improved as it will help teachers to improve on teaching and learning. The school principal and teachers should continue to inspire their learners by talking. Teachers are encouraged to continue to play their role in classroom management, guide learners in their learning activities and let the learners use their study time judiciously. Strategic planning should be developed as it will help the stakeholders to focus on key targets for improvement.
{"title":"The School Principal and Teachers’ Roles in Improving Learners’ Academic Performance at a Selected School in the Karas Region (Namibia)","authors":"Saima Kaukewahulo, D. Nkengbeza","doi":"10.31470/2786-703x-2023-3-83-106","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2786-703x-2023-3-83-106","url":null,"abstract":"Objective. The purpose of the study was to investigate the principal and teachers’ roles in improving learner’s academic performance at a selected school in the Karas region (Namibia). \u0000Materials & Methods. The researcher applied a qualitative approach to obtain the qualitative information and deep understanding of the role of the principal and teachers in improving learner’s academic performance at a selected school. The teachers and the director of the Karas region took part in the study. The sample consisted of one principal and fourteen teachers, which gave a total sample size of 15 participants. For the study, the researcher used one of the best schools in the region. A purposive sampling was used to choose the participants. \u0000Results. The findings of the research revealed that the principal’s and teachers’ roles in improving learners’ academic performance are supervision and monitoring, discipline and decision making, assessment as well as involvement of the learners in extramural activities. Upon executing those roles, they faced some challenges such as lack of teaching and learning resources, misconducting by teachers and learners, failure to meet the set targets, late coming and overcrowded classrooms. These challenges were overcome through motivation, improvising resources, continuous professional development and team building activities. \u0000Conclusions. In this scenario, principals are required to work with other stakeholders. Collaborative teaching and discussion should be improved as it will help teachers to improve on teaching and learning. The school principal and teachers should continue to inspire their learners by talking. Teachers are encouraged to continue to play their role in classroom management, guide learners in their learning activities and let the learners use their study time judiciously. Strategic planning should be developed as it will help the stakeholders to focus on key targets for improvement.","PeriodicalId":275771,"journal":{"name":"Preschool Education: Global Trends","volume":"3 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-05-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133494788","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-05-31DOI: 10.31470/2786-703x-2023-3-107-129
Liubov Lokhvytska
Вступ. У статті обґрунтовано актуальне завдання змінних процесів в українській освіті, що своїм змістом має імплементацію стандартів європейського освітнього простору. Окреслено потребу вдосконалення професійної підготовки фахівців зі спеціальності 012 Дошкільна освіта і підвищення рівня їх конкурентноздатності на ринку праці. Розкрито сутність дослідницького компонента як детермінанти у професійній підготовці здобувачів освіти задля забезпечення ними в майбутньому якості дошкільної освіти відповідно до соціальних запитів суспільства. Мета полягала у з’ясуванні теоретичного підґрунтя впровадження дослідницького компонента в освітньому процесі підготовки фахівців педагогічної сфери (зокрема, дошкільної освіти) на основі вивчення літературно-джерельної бази та проведенні аналізу кваліфікаційних (магістерських) робіт здобувачів другого рівня освіти ОПП зі спеціальності 012 Дошкільна освіта Університету Григорія Сковороди в Переяславі. Методи дослідження: теоретичні – аналіз, систематизація і узагальнення науково-джерельної бази дослідження у ході визначення актуальності наукової проблеми та її осмислення; порівняння, конкретизація і синтез наукових позицій задля окреслення базису професійної підготовки фахівців дошкільної освіти в різних країнах; емпіричні – описова статистика, обробка та аналіз даних кваліфікаційних (магістерських) робіт здобувачів освіти другого рівня за ОПП зі спеціальності 012 Дошкільна освіта під час з’ясування реального стану досліджуваного явища. Результати. Встановлено, що в 2022-2023 навчальному році в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі всі кваліфікаційні (магістерські) роботи (n=66) виконані відповідно до освітніх тематичних напрямів Державного стандарту дошкільної освіти – Базового компонента дошкільної освіти (2021), вміщують опис проведеної дослідно-експериментальної роботи і мають методичні рекомендації щодо її впровадження в практику роботи ЗДО. Висновки. Доведено значущість реалізації дослідницького компонента у становленні фахівця дошкільної освіти, що задовольняє сучасні вимоги суспільства; наголошено, що професіоналізм фахівців педагогічної сфери (зокрема, дошкільної освіти) полягає у спрямуванні своїх зусиль на проведення науково-дослідницької роботи як одного зі складників освітнього процесу. Перспективою стане розробка та апробація освітнього компонента (чи модуля) “Європейські стандарти у формуванні дослідницького компонента у здобувачів освіти”, який доцільно імплементувати в освітній процес закладу вищої освіти і окреслити параметри для визначення його результативності.
导言。文章论证了乌克兰教育改革进程的紧迫任务，其基础是执行欧洲教育空间的标准。文章概述了改善 012 学前教育专业专家的专业培训并提高其在劳动力市场竞争力的必要性。揭示了作为学生专业培训决定因素的研究内容的本质，以根据社会需求确保未来学前教育的质量。目的是在研究文献和资料来源以及分析佩雷亚斯拉夫市赫里霍里-斯科沃罗达大学 012 学前教育专业 OPP 二级教育申请人资格（硕士）作品的基础上，阐明在教育领域（特别是学前教育）专业人才的培养过程中引入研究内容的理论基础。研究方法：理论--在确定科学问题及其理解的相关性的过程中，对研究的科学基础和来源基础进行分析、系统化和概括；对科学立场进行比较、说明和综合，以概述不同国家学前教育专家专业培训的基础；实证--描述性统计、处理和分析 012 学前教育专业 OPP 二级教育申请人的资格（硕士）作品数据，以确定所研究现象的真实状况。研究结果结果表明，2022-2023学年，在佩雷亚斯拉夫的赫里霍利-斯科沃罗达大学，所有资格（硕士）论文（n=66）都是根据《学前教育国家标准--学前教育基本内容》（2021年）的教育主题领域进行的，其中包含对所进行的研究和实验工作的描述，并有在学前教育机构工作实践中实施的方法建议。结论在培养符合现代社会要求的学前教育专家的过程中，实施研究部分的重要性得到了证 实；人们注意到，教育领域（特别是学前教育）专家的专业精神是指导他们努力开展作为教育 过程组成部分之一的研究。其前景将是开发和测试 "培养学生研究能力的欧洲标准 "的教育内容（或模块），该标准应在高等教育机构的教育过程中实施，并概述确定其有效性的参数。
{"title":"Дослідницький компонент у професійній підготовці здобувачів зі спеціальності 012 Дошкільна освіта: сучасні тенденції","authors":"Liubov Lokhvytska","doi":"10.31470/2786-703x-2023-3-107-129","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2786-703x-2023-3-107-129","url":null,"abstract":"Вступ. У статті обґрунтовано актуальне завдання змінних процесів в українській освіті, що своїм змістом має імплементацію стандартів європейського освітнього простору. Окреслено потребу вдосконалення професійної підготовки фахівців зі спеціальності 012 Дошкільна освіта і підвищення рівня їх конкурентноздатності на ринку праці. Розкрито сутність дослідницького компонента як детермінанти у професійній підготовці здобувачів освіти задля забезпечення ними в майбутньому якості дошкільної освіти відповідно до соціальних запитів суспільства. \u0000Мета полягала у з’ясуванні теоретичного підґрунтя впровадження дослідницького компонента в освітньому процесі підготовки фахівців педагогічної сфери (зокрема, дошкільної освіти) на основі вивчення літературно-джерельної бази та проведенні аналізу кваліфікаційних (магістерських) робіт здобувачів другого рівня освіти ОПП зі спеціальності 012 Дошкільна освіта Університету Григорія Сковороди в Переяславі. \u0000Методи дослідження: теоретичні – аналіз, систематизація і узагальнення науково-джерельної бази дослідження у ході визначення актуальності наукової проблеми та її осмислення; порівняння, конкретизація і синтез наукових позицій задля окреслення базису професійної підготовки фахівців дошкільної освіти в різних країнах; емпіричні – описова статистика, обробка та аналіз даних кваліфікаційних (магістерських) робіт здобувачів освіти другого рівня за ОПП зі спеціальності 012 Дошкільна освіта під час з’ясування реального стану досліджуваного явища. \u0000Результати. Встановлено, що в 2022-2023 навчальному році в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі всі кваліфікаційні (магістерські) роботи (n=66) виконані відповідно до освітніх тематичних напрямів Державного стандарту дошкільної освіти – Базового компонента дошкільної освіти (2021), вміщують опис проведеної дослідно-експериментальної роботи і мають методичні рекомендації щодо її впровадження в практику роботи ЗДО. \u0000Висновки. Доведено значущість реалізації дослідницького компонента у становленні фахівця дошкільної освіти, що задовольняє сучасні вимоги суспільства; наголошено, що професіоналізм фахівців педагогічної сфери (зокрема, дошкільної освіти) полягає у спрямуванні своїх зусиль на проведення науково-дослідницької роботи як одного зі складників освітнього процесу. Перспективою стане розробка та апробація освітнього компонента (чи модуля) “Європейські стандарти у формуванні дослідницького компонента у здобувачів освіти”, який доцільно імплементувати в освітній процес закладу вищої освіти і окреслити параметри для визначення його результативності.","PeriodicalId":275771,"journal":{"name":"Preschool Education: Global Trends","volume":"74 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-05-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132100903","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-10-22DOI: 10.31470/2786-703x-2022-2-139-160
T. Stepanova, Oksana Konoz, Anastasiia Bundy
Метою статті є аналіз розвитку інклюзивної освіти в закладах дошкільної освіти, що відбувався в Україні на початку ХХІ століття. Методи і методики. Використовуючи такі загальнонаукові методи пізнання, як аналіз та синтез, індукція та дедукція, дослідниками було виокремлено в історичному дослідженні питання розвитку інклюзивного навчання як у закладах дошкільної освіти, так і в різних реабілітаційних установах, що передбачало створення освітнього середовища, яке б відповідало потребам і можливостям кожної дитини з різним психофізичним розвитком. Результати. Проаналізовано державні документи щодо створення інклюзивних груп в закладах дошкільної освіти, порядок їх комплектування; щодо закладів компенсуючого (санаторні, спеціальні) та комбінованого типу, де разом із здобуттям дошкільної освіти діти отримували корекційно-реабілітаційну допомогу; про впровадження методик у Центрі інтердисциплінарного супроводу розвитку аутичної дитини громадської організації "Громадська асоціація підтримки осіб з аутизмом "Сонячне коло" та корекційну роботу в реабілітаційних таборах, що об’єднала батьків дітей з аутизмом та фахівців у різних сферах психолого-педагогічної реабілітації аутизму. У статті представлено аналіз роботи ІРЦ у м. Рівно, центрів розвитку дитини (ЦРД) для дітей дошкільного віку як закладів нового типу, де забезпечується фізичний, розумовий і психологічний розвиток. Така увага до дітей з ООП свідчить про велику турботу держави щодо їхнього розвитку, навчання та соціалізації. Висновки. Авторами дається сутність понять "інклюзивне навчання", "інклюзивна освіта"; коротко представлено обсяг роботи фахівців ІРЦ, що допомагають у складанні індивідуальної програми розвитку, індивідуального навчального плану та реалізації індивідуальної освітньої траєкторії кожної особистості: допомога в організації освітнього процесу для осіб із особливими освітніми потребами, участь у команді психолого-педагогічного супроводу особи в закладі освіти, визначення їхньої професійної орієнтації, підготовка дітей з особливими освітніми потребами до навчання в закладах дошкільної освіти тощо.
{"title":"Розвиток інклюзивної освіти в закладах дошкільної освіти України в ХХІ столітті","authors":"T. Stepanova, Oksana Konoz, Anastasiia Bundy","doi":"10.31470/2786-703x-2022-2-139-160","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2786-703x-2022-2-139-160","url":null,"abstract":"Метою статті є аналіз розвитку інклюзивної освіти в закладах дошкільної освіти, що відбувався в Україні на початку ХХІ століття. \u0000Методи і методики. Використовуючи такі загальнонаукові методи пізнання, як аналіз та синтез, індукція та дедукція, дослідниками було виокремлено в історичному дослідженні питання розвитку інклюзивного навчання як у закладах дошкільної освіти, так і в різних реабілітаційних установах, що передбачало створення освітнього середовища, яке б відповідало потребам і можливостям кожної дитини з різним психофізичним розвитком. \u0000Результати. Проаналізовано державні документи щодо створення інклюзивних груп в закладах дошкільної освіти, порядок їх комплектування; щодо закладів компенсуючого (санаторні, спеціальні) та комбінованого типу, де разом із здобуттям дошкільної освіти діти отримували корекційно-реабілітаційну допомогу; про впровадження методик у Центрі інтердисциплінарного супроводу розвитку аутичної дитини громадської організації \"Громадська асоціація підтримки осіб з аутизмом \"Сонячне коло\" та корекційну роботу в реабілітаційних таборах, що об’єднала батьків дітей з аутизмом та фахівців у різних сферах психолого-педагогічної реабілітації аутизму. У статті представлено аналіз роботи ІРЦ у м. Рівно, центрів розвитку дитини (ЦРД) для дітей дошкільного віку як закладів нового типу, де забезпечується фізичний, розумовий і психологічний розвиток. Така увага до дітей з ООП свідчить про велику турботу держави щодо їхнього розвитку, навчання та соціалізації. \u0000Висновки. Авторами дається сутність понять \"інклюзивне навчання\", \"інклюзивна освіта\"; коротко представлено обсяг роботи фахівців ІРЦ, що допомагають у складанні індивідуальної програми розвитку, індивідуального навчального плану та реалізації індивідуальної освітньої траєкторії кожної особистості: допомога в організації освітнього процесу для осіб із особливими освітніми потребами, участь у команді психолого-педагогічного супроводу особи в закладі освіти, визначення їхньої професійної орієнтації, підготовка дітей з особливими освітніми потребами до навчання в закладах дошкільної освіти тощо.","PeriodicalId":275771,"journal":{"name":"Preschool Education: Global Trends","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-10-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129432925","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-09-29DOI: 10.31470/2786-703x-2022-2-64-93
Zoi T. Apostolou
Introduction. This paper reports the results of a study concerning the views and the expectations of primary teachers for the transition from kindergarten to primary school. Goal. In a recently new educational environment, in which all educators “forced” to continue their educational practices as to ensure for their students a smooth transition from one level to another, two transitions processes implemented. The first one concerns the move from in-person to virtual delivery of the language classroom and the second one concern the preschoolers’ transition from kindergarten to primary school. Methods of the Research. In this context, 16 Greek first grade primary school teachers' views about their (previous preschoolers) students' literacy development and elements of literacy knowledge after remote teaching (in a preschool setting) were collected with semi-structured interviews and analyzed using thematic analysis. The Results. The results showed that support for the transition of young children from preschool to primary school settings and literacy development was inevitably affected into this new educational environment. Therefore, teachers propose the continuity between early childhood and primary school literacy programmes as the key for a smoother transition. Based on evaluations of experiences, a smooth transition and continuity from one level to another could be also facilitated and intermediated by collaboration of preschool and primary school teachers and other stakeholders. Furthermore, discontinuities in early childhood literacy education and development could be disappeared if policy makers try to bridge and sculpt “distances” via effective transition programmes. Conclusions. The knowledge of current practice, priorities, challenges, and opportunities will help language educators to adjust their education offer, their syllabi, expectations, or pedagogical approaches to facilitate a more positive and smooth transition process for each and every learner.
{"title":"Continuities, discontinuities and transition in early childhood literacy education at digital time","authors":"Zoi T. Apostolou","doi":"10.31470/2786-703x-2022-2-64-93","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2786-703x-2022-2-64-93","url":null,"abstract":"Introduction. This paper reports the results of a study concerning the views and the expectations of primary teachers for the transition from kindergarten to primary school. \u0000Goal. In a recently new educational environment, in which all educators “forced” to continue their educational practices as to ensure for their students a smooth transition from one level to another, two transitions processes implemented. The first one concerns the move from in-person to virtual delivery of the language classroom and the second one concern the preschoolers’ transition from kindergarten to primary school. \u0000Methods of the Research. In this context, 16 Greek first grade primary school teachers' views about their (previous preschoolers) students' literacy development and elements of literacy knowledge after remote teaching (in a preschool setting) were collected with semi-structured interviews and analyzed using thematic analysis. \u0000The Results. The results showed that support for the transition of young children from preschool to primary school settings and literacy development was inevitably affected into this new educational environment. Therefore, teachers propose the continuity between early childhood and primary school literacy programmes as the key for a smoother transition. Based on evaluations of experiences, a smooth transition and continuity from one level to another could be also facilitated and intermediated by collaboration of preschool and primary school teachers and other stakeholders. Furthermore, discontinuities in early childhood literacy education and development could be disappeared if policy makers try to bridge and sculpt “distances” via effective transition programmes. \u0000Conclusions. The knowledge of current practice, priorities, challenges, and opportunities will help language educators to adjust their education offer, their syllabi, expectations, or pedagogical approaches to facilitate a more positive and smooth transition process for each and every learner.","PeriodicalId":275771,"journal":{"name":"Preschool Education: Global Trends","volume":"17 2 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-09-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"134443560","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-09-26DOI: 10.31470/2786-703x-2022-2-209-226
Lyudmila Yushchenko
Вступ. Нині одним із актуальних питань для педагогів є забезпечення ефективності освітнього процесу, пошук дієвих інструментів впливу на розвиток дитини в умовах перебування її в сім᾿ї і закладі освіти для успішної соціалізації та самореалізації, що, вочевидь, залежить як від рівня виконання батьківських функцій і свідомого підходу до виховання нащадків, так і від міри і ступеня взаємодії закладу освіти і родини, упровадження різних форм, методів, прийомів і засобів продуктивної комунікації між педагогами, дітьми і їхніми батьками. Роботу націлено на теоретичне обґрунтування і пошук шляхів вирішення вищевказаного питання в закладі дошкільної освіти, а також на практичну реалізацію системи просвітницьких заходів для батьків вихованців в умовах компетентнісного, особистісного та діяльнісного підходів. Метою статті є обґрунтування потреби урізноманітнення форм ефективної взаємодії закладу дошкільної освіти і сім᾿ї. Методи та методики дослідження. На основі аналізу й синтезу нормативно-правових і наукових джерел щодо традиційних й інноваційних шляхів налагодження комунікації з сім᾿єю в закладах дошкільної освіти України та професійного досвіду авторки статті підтверджено вагому роль держави, суспільства й закладів освіти в педагогізації батьків і потребу оновлення форм взаємодії з ними. Для повноти реалізації авторського концепту застосовано метод опитування (анкетування за допомогою сервісу Google Forms), проведеного з метою визначення ефективних сучасних форм взаємодії педагогів, дітей і їхніх батьків. Методи систематизації й узагальнення уможливили впорядкування результатів опитування респондентів щодо форм взаємодії ЗДО і сім’ї у своєрідну систему. Результати. У ході дослідження з᾿ясовано, що педагоги та батьки визнають пряму залежність якості освітнього процесу від форм взаємодії ЗДО і сім᾿ї, переважно оцінюють більшість із відомих їм, як ефективні і продуктивні, а оптимальними вважають ті, що об᾿єднують одночасно представників усіх трьох сторін учасників освітнього процесу. У розвідці вказано чинники гармонійних стосунків закладу освіти та родини; це, зокрема, фахова майстерність вихователів і систематичне її підвищення; зумовлені спільними діями сторін-учасників освітнього процесу чітко визначені реальні й конкретні цілі та пріоритетні завдання щодо формування дитини; розуміння й усвідомлення батьків цінності власної дитини, її життя, уявлень, емоцій, розвитку здібностей; максимальне використання ресурсів (інтелектуальних, моральних, професійних, фізичних тощо) у співпраці закладу освіти і сім᾿ї на засадах партнерства тощо. Висновки. Результати опитування дали змогу виявити, що найбільш ефективними та продуктивними у взаємодії закладу дошкільної освіти і сім᾿ї респонденти вважають форми, учасниками яких одночасно є педагоги, діти і їхні батьки; батьківські клуби (студії, школи тощо); батьківські збори; виховні (святкові) заходи, учасниками яких є діти і батьки; комунікація в групах (спільнотах) через мобільні додатки чи соціальні мер
{"title":"Сучасні форми взаємодії закладу дошкільної освіти і сім᾿ї у векторі професійного зростання вихователя","authors":"Lyudmila Yushchenko","doi":"10.31470/2786-703x-2022-2-209-226","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2786-703x-2022-2-209-226","url":null,"abstract":"Вступ. Нині одним із актуальних питань для педагогів є забезпечення ефективності освітнього процесу, пошук дієвих інструментів впливу на розвиток дитини в умовах перебування її в сім᾿ї і закладі освіти для успішної соціалізації та самореалізації, що, вочевидь, залежить як від рівня виконання батьківських функцій і свідомого підходу до виховання нащадків, так і від міри і ступеня взаємодії закладу освіти і родини, упровадження різних форм, методів, прийомів і засобів продуктивної комунікації між педагогами, дітьми і їхніми батьками. Роботу націлено на теоретичне обґрунтування і пошук шляхів вирішення вищевказаного питання в закладі дошкільної освіти, а також на практичну реалізацію системи просвітницьких заходів для батьків вихованців в умовах компетентнісного, особистісного та діяльнісного підходів. \u0000Метою статті є обґрунтування потреби урізноманітнення форм ефективної взаємодії закладу дошкільної освіти і сім᾿ї. \u0000Методи та методики дослідження. На основі аналізу й синтезу нормативно-правових і наукових джерел щодо традиційних й інноваційних шляхів налагодження комунікації з сім᾿єю в закладах дошкільної освіти України та професійного досвіду авторки статті підтверджено вагому роль держави, суспільства й закладів освіти в педагогізації батьків і потребу оновлення форм взаємодії з ними. Для повноти реалізації авторського концепту застосовано метод опитування (анкетування за допомогою сервісу Google Forms), проведеного з метою визначення ефективних сучасних форм взаємодії педагогів, дітей і їхніх батьків. Методи систематизації й узагальнення уможливили впорядкування результатів опитування респондентів щодо форм взаємодії ЗДО і сім’ї у своєрідну систему. \u0000Результати. У ході дослідження з᾿ясовано, що педагоги та батьки визнають пряму залежність якості освітнього процесу від форм взаємодії ЗДО і сім᾿ї, переважно оцінюють більшість із відомих їм, як ефективні і продуктивні, а оптимальними вважають ті, що об᾿єднують одночасно представників усіх трьох сторін учасників освітнього процесу. У розвідці вказано чинники гармонійних стосунків закладу освіти та родини; це, зокрема, фахова майстерність вихователів і систематичне її підвищення; зумовлені спільними діями сторін-учасників освітнього процесу чітко визначені реальні й конкретні цілі та пріоритетні завдання щодо формування дитини; розуміння й усвідомлення батьків цінності власної дитини, її життя, уявлень, емоцій, розвитку здібностей; максимальне використання ресурсів (інтелектуальних, моральних, професійних, фізичних тощо) у співпраці закладу освіти і сім᾿ї на засадах партнерства тощо. \u0000Висновки. Результати опитування дали змогу виявити, що найбільш ефективними та продуктивними у взаємодії закладу дошкільної освіти і сім᾿ї респонденти вважають форми, учасниками яких одночасно є педагоги, діти і їхні батьки; батьківські клуби (студії, школи тощо); батьківські збори; виховні (святкові) заходи, учасниками яких є діти і батьки; комунікація в групах (спільнотах) через мобільні додатки чи соціальні мер","PeriodicalId":275771,"journal":{"name":"Preschool Education: Global Trends","volume":"22 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-09-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131434792","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：