Pub Date : 2022-09-10DOI: 10.31470/2786-703x-2022-2-94-122
Liudmyla Zahorodnia, Tetiana Marieieva
Мета. Актуальність дослідження зумовлена потребами суспільства у гармонійному розвитку особистості дітей, у тому числі й тих, які мають фонетико-фонематичний недорозвиток мовлення (ФФНМ). Сучасна освітня парадигма висуває перед педагогами завдання підвищення ефективності корекційно-розвивального процесу в закладі дошкільної освіти, зокрема через використання ігрової діяльності. Чільне місце серед ігор у цьому процесі посідають дидактичні. Методи і матеріали. У процесі дослідження було використано такі методи: 1) теоретичні: аналіз, синтез психолого-педагогічної та методичної літератури, індукція, дедукція; 2) емпіричні: спостереження, бесіди, логопедичне обстеження; 3) педагогічний експеримент; 4) методи математичної статистики. Результати. У дітей з ФФНМ поєднуються порушення вимови звуків, складової структури слова, просодичних компонентів, інтонації, фонематичних процесів. Формування звукової культури мовлення в дошкільників із ФФНМ є важливим, адже розвиток фонематичних процесів позитивно позначається на становленні всієї мовленнєвої системи дитини. Ефективним засобом розвитку звукової культури мовлення дітей з ФФНМ є дидактична гра, як на заняттях, так і поза ними. За результатами діагностики було визначено, що порушення звукової культури мовлення за всіма критеріями (фонетичним, фонематичним, звукоскладовим і просодичним) мають 100% обстежуваних дітей. Було розроблено й апробовано систему роботи, що складалася з трьох етапів – підготовчого, формування первинних вимовних умінь і навичок, формування комунікативних умінь і навичок. Її реалізація відбувалася з урахуванням таких педагогічних умов: (1) природно і гармонійно включати ігри у всі можливі режимні моменти та фронтальні й індивідуальні заняття; (2) під час планування проведення ігор ураховувати послідовність роботи щодо формування звуковимови та фонематичного слуху й сприймання у дітей; (3) враховувати під час проведення ігор механізм дефекту, індивідуальні можливості й особливості поведінки дітей Висновки. Результати експериментального дослідження на констатувальному етапі засвідчили ефективність запропонованої системи роботи з дітьми 5-го року життя з ФФНМ, яка була зреалізована відповідно до виокремлених педагогічних умов.
{"title":"Формування звукової культури мовлення в дітей 5-го року життя з фонетико-фонематичним недорозвитком мовлення засобом дидактичної гри","authors":"Liudmyla Zahorodnia, Tetiana Marieieva","doi":"10.31470/2786-703x-2022-2-94-122","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2786-703x-2022-2-94-122","url":null,"abstract":"Мета. Актуальність дослідження зумовлена потребами суспільства у гармонійному розвитку особистості дітей, у тому числі й тих, які мають фонетико-фонематичний недорозвиток мовлення (ФФНМ). Сучасна освітня парадигма висуває перед педагогами завдання підвищення ефективності корекційно-розвивального процесу в закладі дошкільної освіти, зокрема через використання ігрової діяльності. Чільне місце серед ігор у цьому процесі посідають дидактичні. \u0000Методи і матеріали. У процесі дослідження було використано такі методи: 1) теоретичні: аналіз, синтез психолого-педагогічної та методичної літератури, індукція, дедукція; 2) емпіричні: спостереження, бесіди, логопедичне обстеження; 3) педагогічний експеримент; 4) методи математичної статистики. \u0000Результати. У дітей з ФФНМ поєднуються порушення вимови звуків, складової структури слова, просодичних компонентів, інтонації, фонематичних процесів. Формування звукової культури мовлення в дошкільників із ФФНМ є важливим, адже розвиток фонематичних процесів позитивно позначається на становленні всієї мовленнєвої системи дитини. Ефективним засобом розвитку звукової культури мовлення дітей з ФФНМ є дидактична гра, як на заняттях, так і поза ними. За результатами діагностики було визначено, що порушення звукової культури мовлення за всіма критеріями (фонетичним, фонематичним, звукоскладовим і просодичним) мають 100% обстежуваних дітей. Було розроблено й апробовано систему роботи, що складалася з трьох етапів – підготовчого, формування первинних вимовних умінь і навичок, формування комунікативних умінь і навичок. Її реалізація відбувалася з урахуванням таких педагогічних умов: (1) природно і гармонійно включати ігри у всі можливі режимні моменти та фронтальні й індивідуальні заняття; (2) під час планування проведення ігор ураховувати послідовність роботи щодо формування звуковимови та фонематичного слуху й сприймання у дітей; (3) враховувати під час проведення ігор механізм дефекту, індивідуальні можливості й особливості поведінки дітей \u0000Висновки. Результати експериментального дослідження на констатувальному етапі засвідчили ефективність запропонованої системи роботи з дітьми 5-го року життя з ФФНМ, яка була зреалізована відповідно до виокремлених педагогічних умов.","PeriodicalId":275771,"journal":{"name":"Preschool Education: Global Trends","volume":"15 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-09-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115450861","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-09-08DOI: 10.31470/2786-703x-2022-2-189-208
T. Tkach, Witek Lucyna
Мета. У статті розглядаються психологічні засади підготовки молодших бакалаврів з дошкільної освіти в педагогічних закладах передвищої освіти. Така підготовка має бути спрямована на формування в студентів здатності психологічно компетентно вирішувати завдання та практичні проблеми в галузі дошкільної освіти. Це передбачає застосування знань із загальних психолого-педагогічних теорій та їх врахування в методиках дошкільної освіти, що характеризуються складністю та невизначеністю умов. Підготовка молодших бакалаврів в процесі передвищої освіти має бути спрямована на професійне володіння вихователями ЗДО методами та засобами психологічної діяльності та практичної роботи з дітьми. Методи та методики дослідження. У прoцесі дoслідження викoристoвувaлися метoди теoретичного аналізу, конкретизації окремих концептуальних положень, конструювання, моделювання і систематизації. Результати. З метою створення спеціальних умов для прояву студентами психологічної готовності до роботи з дітьми дошкільного віку нами розроблена психолого-педагогічна модель підготовки молодших бакалаврів дошкільної освіти. У статті презентується структура цієї моделі за етапами її реалізації. Основними структурними компонентами психолого-педагогічної моделі підготовки молодших бакалаврів є мотиваційний, професійно-практичний, особистісно-професійний. Модель побудована з урахуванням, того, що дошкільна освіта є ключовою в освітній системі України. У дітей дошкільного віку відбуваються численні зміни в їх фізичній, психологічній і соціально-культурній сферах. Вони перебувають на початковому етапі когнітивного розвитку, протягом якого прагнуть до психічної стабілізації, та мають активний інтерес до навколишньої дійсності й набуття нових навичок. З огляду на це модель передбачає, що майбутній працівник ЗДО має знати, що в психофізичному розвитку дітей особливе значення має не тільки освітня діяльність, а й особистісний вплив вихователя на них в умовах дошкільного закладу, що його увага має бути зосереджена на турботі про освіту та інтелектуальний розвиток дітей до початку навчання їх в школі, адже завдяки початковим успіхам діти можуть зміцнити свою самооцінку, набути віри у власні сили та охоче відвідувати школу. Висновки. На основі результатів дослідження робиться висновок, що молодші бакалаври мають усвідомлювати: серед багатьох соціопсихологічних факторів, які впливають на освіту дітей дошкільного віку, є передусім їхня психологічна підготовленість до роботи з урахуванням їхніх психологічних особливостей, спільна участь батьків і вихователів ЗДО та своєчасне створення «раннього» освітнього середовища ЗДО.
{"title":"Психологічна підготовка молодших бакалаврів дошкільної освіти у закладах фахової передвищої освіти","authors":"T. Tkach, Witek Lucyna","doi":"10.31470/2786-703x-2022-2-189-208","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2786-703x-2022-2-189-208","url":null,"abstract":"Мета. У статті розглядаються психологічні засади підготовки молодших бакалаврів з дошкільної освіти в педагогічних закладах передвищої освіти. Така підготовка має бути спрямована на формування в студентів здатності психологічно компетентно вирішувати завдання та практичні проблеми в галузі дошкільної освіти. Це передбачає застосування знань із загальних психолого-педагогічних теорій та їх врахування в методиках дошкільної освіти, що характеризуються складністю та невизначеністю умов. Підготовка молодших бакалаврів в процесі передвищої освіти має бути спрямована на професійне володіння вихователями ЗДО методами та засобами психологічної діяльності та практичної роботи з дітьми. \u0000Методи та методики дослідження. У прoцесі дoслідження викoристoвувaлися метoди теoретичного аналізу, конкретизації окремих концептуальних положень, конструювання, моделювання і систематизації. \u0000Результати. З метою створення спеціальних умов для прояву студентами психологічної готовності до роботи з дітьми дошкільного віку нами розроблена психолого-педагогічна модель підготовки молодших бакалаврів дошкільної освіти. У статті презентується структура цієї моделі за етапами її реалізації. Основними структурними компонентами психолого-педагогічної моделі підготовки молодших бакалаврів є мотиваційний, професійно-практичний, особистісно-професійний. Модель побудована з урахуванням, того, що дошкільна освіта є ключовою в освітній системі України. У дітей дошкільного віку відбуваються численні зміни в їх фізичній, психологічній і соціально-культурній сферах. Вони перебувають на початковому етапі когнітивного розвитку, протягом якого прагнуть до психічної стабілізації, та мають активний інтерес до навколишньої дійсності й набуття нових навичок. З огляду на це модель передбачає, що майбутній працівник ЗДО має знати, що в психофізичному розвитку дітей особливе значення має не тільки освітня діяльність, а й особистісний вплив вихователя на них в умовах дошкільного закладу, що його увага має бути зосереджена на турботі про освіту та інтелектуальний розвиток дітей до початку навчання їх в школі, адже завдяки початковим успіхам діти можуть зміцнити свою самооцінку, набути віри у власні сили та охоче відвідувати школу. \u0000Висновки. На основі результатів дослідження робиться висновок, що молодші бакалаври мають усвідомлювати: серед багатьох соціопсихологічних факторів, які впливають на освіту дітей дошкільного віку, є передусім їхня психологічна підготовленість до роботи з урахуванням їхніх психологічних особливостей, спільна участь батьків і вихователів ЗДО та своєчасне створення «раннього» освітнього середовища ЗДО.","PeriodicalId":275771,"journal":{"name":"Preschool Education: Global Trends","volume":"82 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-09-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124570853","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-09-08DOI: 10.31470/2786-703x-2022-2-38-62
Valentyna Poul
Вступ. Актуалізується питання запровадження своєчасного мобільного та гнучкого реагування на потреби дітей та батьків, що впливають на зміну їхнього ставлення та стимулюють необхідність у визначенні нових цілей та опануванні нових компетентностей для їх досягнення в несприятливих обставинах життя. Мета дослідження полягала у вивченні особливостей розуміння старшими дошкільниками та їхніми батьками несприятливих обставин життя та складеними у життєвому досвіді поведінковими моделями адаптації до них та подальшого відновлення. Теоретичні основи дослідження. Проаналізовано та узагальнено теоретичні і практичні аспекти процесу адаптації дошкільників у трьох напрямах: (1) адаптації дитини до сучасного соціального простору закладу дошкільної освіту; (2) впливу наслідків воєнного конфлікту на психологічний стан дітей та їхніх батьків з подальшим запровадженням психолого-педагогічного супроводу особистості дитини в контексті інтегрального підходу, як нерозривно зв'язаної взаємодії дитини з батьками, ровесниками та педагогами для отримання досвіду успішного вирішення різноманітних життєвих ситуацій; (3) уточнення поняття «несприятливі обставини», під яким розуміємо будь-який особистий досвід адаптації в стресовій або складній життєвій ситуації і відновлення своєї життєдіяльності в нових або змінених обставинах. Методи. Для розв’язання дослідницької проблеми було застосовано комплекс методів, зокрема: теоретичні, емпіричні, психолого-педагогічні, методи обробки даних, авторський онлайн-опитувальник «Розумію! Обираю! Дію!» (https://psr-uc.com/) для дітей та батьків. Опитування дошкільників здійснювалося на основі адаптації методу серійних малюнків і розповідей у кризовій психологічній допомозі І. Нікольської. Результати. Аналіз отриманих результатів емпіричного дослідження свідчить про значущі відмінності в сприйнятті дітей та їхніх батьків життєвих обставин як несприятливих. Для дошкільників несприятливим обставинами є ситуації, які потребують допомоги з боку інших, пов’язані зі складнощами в побудові взаємодії з оточуючими і мають сильний вплив на їх особистий стан і на стосунки в родині та з іншими. Більшість дітей зазначають, що часто опиняються в несприятливих умовах, водночас сприймають їх позитивно, оскільки батьки починають їм більше приділяти уваги. Для батьків несприятливі умови пов’язані зі станом здоров’я, із втратою і розлукою, з вирішенням фінансових питань. Вони рідше опиняються в таких ситуаціях і дуже негативно до них ставляться. Такі обставини мають певний вплив як на особистий стан батьків, так на стосунки в родині та з іншими людьми. Найхарактернішими емоціями для батьків і дітей у несприятливих умовах є страх, сум і гнів, почуття тривоги та безпорадності, які проявляються в більшому ступені у батьків, ніж у їхніх дітей. Діти почуваються більш самотніми, а дорослі відчувають погіршення самопочуття та потребу у виборі оптимального рішення, але мають утруднення з визначенням стратегій. На основі отриманих результатів важливим стає пита
{"title":"Питання адаптації та відновлення дошкільників та їхніх батьків у несприятливих обставинах життя","authors":"Valentyna Poul","doi":"10.31470/2786-703x-2022-2-38-62","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2786-703x-2022-2-38-62","url":null,"abstract":"Вступ. Актуалізується питання запровадження своєчасного мобільного та гнучкого реагування на потреби дітей та батьків, що впливають на зміну їхнього ставлення та стимулюють необхідність у визначенні нових цілей та опануванні нових компетентностей для їх досягнення в несприятливих обставинах життя. \u0000Мета дослідження полягала у вивченні особливостей розуміння старшими дошкільниками та їхніми батьками несприятливих обставин життя та складеними у життєвому досвіді поведінковими моделями адаптації до них та подальшого відновлення. \u0000Теоретичні основи дослідження. Проаналізовано та узагальнено теоретичні і практичні аспекти процесу адаптації дошкільників у трьох напрямах: (1) адаптації дитини до сучасного соціального простору закладу дошкільної освіту; (2) впливу наслідків воєнного конфлікту на психологічний стан дітей та їхніх батьків з подальшим запровадженням психолого-педагогічного супроводу особистості дитини в контексті інтегрального підходу, як нерозривно зв'язаної взаємодії дитини з батьками, ровесниками та педагогами для отримання досвіду успішного вирішення різноманітних життєвих ситуацій; (3) уточнення поняття «несприятливі обставини», під яким розуміємо будь-який особистий досвід адаптації в стресовій або складній життєвій ситуації і відновлення своєї життєдіяльності в нових або змінених обставинах. \u0000Методи. Для розв’язання дослідницької проблеми було застосовано комплекс методів, зокрема: теоретичні, емпіричні, психолого-педагогічні, методи обробки даних, авторський онлайн-опитувальник «Розумію! Обираю! Дію!» (https://psr-uc.com/) для дітей та батьків. Опитування дошкільників здійснювалося на основі адаптації методу серійних малюнків і розповідей у кризовій психологічній допомозі І. Нікольської. \u0000Результати. Аналіз отриманих результатів емпіричного дослідження свідчить про значущі відмінності в сприйнятті дітей та їхніх батьків життєвих обставин як несприятливих. Для дошкільників несприятливим обставинами є ситуації, які потребують допомоги з боку інших, пов’язані зі складнощами в побудові взаємодії з оточуючими і мають сильний вплив на їх особистий стан і на стосунки в родині та з іншими. Більшість дітей зазначають, що часто опиняються в несприятливих умовах, водночас сприймають їх позитивно, оскільки батьки починають їм більше приділяти уваги. Для батьків несприятливі умови пов’язані зі станом здоров’я, із втратою і розлукою, з вирішенням фінансових питань. Вони рідше опиняються в таких ситуаціях і дуже негативно до них ставляться. Такі обставини мають певний вплив як на особистий стан батьків, так на стосунки в родині та з іншими людьми. Найхарактернішими емоціями для батьків і дітей у несприятливих умовах є страх, сум і гнів, почуття тривоги та безпорадності, які проявляються в більшому ступені у батьків, ніж у їхніх дітей. Діти почуваються більш самотніми, а дорослі відчувають погіршення самопочуття та потребу у виборі оптимального рішення, але мають утруднення з визначенням стратегій. На основі отриманих результатів важливим стає пита","PeriodicalId":275771,"journal":{"name":"Preschool Education: Global Trends","volume":"23 3 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-09-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127565262","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-09-08DOI: 10.31470/2786-703x-2022-2-162-188
T. Bondar, Olena Dobosh, Maria Aleksandrovich
Вступ. У статті запропоновано теоретичне обґрунтування проблеми підготовки майбутніх педагогів до професійної діяльності в умовах інклюзивного освітнього середовища. Схарактеризовано сучасні підходи науковців до підготовки фахівців закладів дошкільної освіти (ЗДО). Мета дослідження – вивчити й описати особливості підготовки майбутніх вихователів ЗДО до професійної діяльності в умовах інклюзивного освітнього середовища, окреслити ефективні шляхи такої якісної підготовки. Для досягнення мети використано теоретичні методи, що вможливили аналіз й узагальнення наукової психолого-педагогічної літератури, законодавчої бази в галузі підготовки майбутніх вихователів до професійної діяльності, окреслення вимог до створення інклюзивного освітнього середовища в закладах дошкільної освіти в Україні. Опрацьовано психолого-педагогічну літературу й нормативно-правову базу професійної підготовки магістрів – майбутніх вихователів ЗДО до роботи в інклюзивному освітньому середовищі. Результати. Схарактеризовано складники підготовки фахівців до роботи в умовах інклюзивного освітнього середовища: оволодіння фаховими компетентностями, зокрема специфічними; створення й активне використання в роботі з дітьми інклюзивного розвивального середовища; виконання нестандартних професійних завдань; готовність до роботи в умовах інклюзії. Професійна педагогічна діяльність майбутніх вихователів ЗДО в умовах інклюзивного освітнього середовища має певні особливості, що аргументує доцільність включення до освітньої програми «Дошкільна освіта» навчальної дисципліни «Інклюзія в закладах освіти». Висновки. Унаслідок наукового пошуку, обґрунтовано особливості підготовки майбутніх педагогів до професійної діяльності в умовах інклюзивного освітнього середовища: толерантне ставлення всіх учасників освітнього процесу один до одного як ключовий духовно-моральний принцип суспільства; міждисциплінарний зв’язок навчального матеріалу; максимальне моделювання майбутньої педагогічної діяльності в інклюзивному освітньому середовищі; удосконалення професійної компетентності майбутнього вихователя ЗДО. Підготовка майбутніх фахівців дошкільної освіти до професійної діяльності в умовах інклюзивного освітнього середовища є важливим складником освітнього процесу в закладах вищої освіти, що передбачає цілеспрямовану систематичну діяльність викладачів із формування в здобувачів вищої освіти спеціальних знань, умінь і рефлексії в процесі вивчення дисциплін, самоосвіту та самовиховання.
{"title":"Підготовка майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти до професійної діяльності в умовах інклюзивного освітнього середовища","authors":"T. Bondar, Olena Dobosh, Maria Aleksandrovich","doi":"10.31470/2786-703x-2022-2-162-188","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2786-703x-2022-2-162-188","url":null,"abstract":"Вступ. У статті запропоновано теоретичне обґрунтування проблеми підготовки майбутніх педагогів до професійної діяльності в умовах інклюзивного освітнього середовища. Схарактеризовано сучасні підходи науковців до підготовки фахівців закладів дошкільної освіти (ЗДО). \u0000Мета дослідження – вивчити й описати особливості підготовки майбутніх вихователів ЗДО до професійної діяльності в умовах інклюзивного освітнього середовища, окреслити ефективні шляхи такої якісної підготовки. \u0000Для досягнення мети використано теоретичні методи, що вможливили аналіз й узагальнення наукової психолого-педагогічної літератури, законодавчої бази в галузі підготовки майбутніх вихователів до професійної діяльності, окреслення вимог до створення інклюзивного освітнього середовища в закладах дошкільної освіти в Україні. Опрацьовано психолого-педагогічну літературу й нормативно-правову базу професійної підготовки магістрів – майбутніх вихователів ЗДО до роботи в інклюзивному освітньому середовищі. \u0000Результати. Схарактеризовано складники підготовки фахівців до роботи в умовах інклюзивного освітнього середовища: оволодіння фаховими компетентностями, зокрема специфічними; створення й активне використання в роботі з дітьми інклюзивного розвивального середовища; виконання нестандартних професійних завдань; готовність до роботи в умовах інклюзії. Професійна педагогічна діяльність майбутніх вихователів ЗДО в умовах інклюзивного освітнього середовища має певні особливості, що аргументує доцільність включення до освітньої програми «Дошкільна освіта» навчальної дисципліни «Інклюзія в закладах освіти». \u0000Висновки. Унаслідок наукового пошуку, обґрунтовано особливості підготовки майбутніх педагогів до професійної діяльності в умовах інклюзивного освітнього середовища: толерантне ставлення всіх учасників освітнього процесу один до одного як ключовий духовно-моральний принцип суспільства; міждисциплінарний зв’язок навчального матеріалу; максимальне моделювання майбутньої педагогічної діяльності в інклюзивному освітньому середовищі; удосконалення професійної компетентності майбутнього вихователя ЗДО. Підготовка майбутніх фахівців дошкільної освіти до професійної діяльності в умовах інклюзивного освітнього середовища є важливим складником освітнього процесу в закладах вищої освіти, що передбачає цілеспрямовану систематичну діяльність викладачів із формування в здобувачів вищої освіти спеціальних знань, умінь і рефлексії в процесі вивчення дисциплін, самоосвіту та самовиховання.","PeriodicalId":275771,"journal":{"name":"Preschool Education: Global Trends","volume":"5 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-09-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127692060","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-09-08DOI: 10.31470/2786-703x-2022-2-7-37
L. Kalmykova, N. Kharchenko, Hristo Kyuchukov, I. Mysan
Мета. Встановити взаємозалежності в процесах опанування L1 й оволодіння мовленням дітьми на дошкільному й шкільному етапах комунікативного онтогенезу; продемонструвати вирішальну роль мовної компетенції і мовленнєвої компетентності дошкільників у засвоєнні L1 в школі й подальшому розвитку їхньої мовленнємовної компетентності. Методи. Теоретичні (систематичний огляд, теоретичний аналіз, дослідницький синтез). Емпіричні (систематичні спостереження над мовленням дітей, дискурсивний аналіз усних висловлювань дошкільників і школярів, писемних висловлювань молодших школярів; аналіз імпліцитних мовних знань, експліцитних знань про мову; співставлення і порівняння якісних показників розвитку усного мовлення дошкільників та писемного мовлення молодших школярів). Результати. Між розвитком мовленнєво-мовної й мовленнєво-метамовної компетентності дітей на дошкільному і шкільному етапах онтогенезу існують закономірні (істотні, об’єктивно існуючі, постійно повторювані) зв’язки, що визначають етапи й форми еволюції індивідуальної L1 і персоніфікованого мовлення дітей. Основою об’єктивізування у школі мовних явищ є виділення й усвідомлення дітьми істотних ознак одиниць мови з опорою на набуту до школи інтуїтивну здатність відчувати інтонаційне й смислове закінчення речень, виражальні відтінки фонетичних, лексичних та граматичних мовних значень, запам’ятовувати традицію поєднання мовних одиниць у процесі мовлення, вникати у зміст лексичних і граматичних значень. Встановлена закономірність: усі діти з високим і достатнім рівнем мовленнєво-мовної компетентності, набутої до школи, без особливих зусиль швидко просуваються у формальному вивченні L1 і всіх предметів шкільного циклу. І навпаки, діти, які прийшли в школу з низьким рівнем розвиненості мовленнємовної компетентності, не виявляють таких успіхів. Дискусії. Мовну компетенцію тлумачимо як генетично й соціально зумовлену здатність дитини, її психічну властивість, яка започатковується, формується і розвивається на тлі мовних знань (імпліцитних) і знань про мову (метамовних знань). Мовленнєву компетентність визначаємо як генетично й соціально зумовлену здатність, яка започатковується, формується й еволюціонує на основі первинних мовленнєвих навичок, а пізніше – в шкільні роки – на базі мовленнєвих умінь і вторинних мовленнєвих навичок, які не тотожні мовленнєвій компетентності. Номінуємо ці дві здатності дітей як “мовленнємовна компетентність”, оскільки мова і мовлення є комплементарними явищами, неподільними в реальному мовленнєвому процесі.
{"title":"Вплив мовленнєво-мовної компетентності дошкільників на успішність подальшого оволодіння L1 і розвитку мовлення в школі: результати порівняльного психолінгвістичного аналізу","authors":"L. Kalmykova, N. Kharchenko, Hristo Kyuchukov, I. Mysan","doi":"10.31470/2786-703x-2022-2-7-37","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2786-703x-2022-2-7-37","url":null,"abstract":"Мета. Встановити взаємозалежності в процесах опанування L1 й оволодіння мовленням дітьми на дошкільному й шкільному етапах комунікативного онтогенезу; продемонструвати вирішальну роль мовної компетенції і мовленнєвої компетентності дошкільників у засвоєнні L1 в школі й подальшому розвитку їхньої мовленнємовної компетентності. \u0000Методи. Теоретичні (систематичний огляд, теоретичний аналіз, дослідницький синтез). Емпіричні (систематичні спостереження над мовленням дітей, дискурсивний аналіз усних висловлювань дошкільників і школярів, писемних висловлювань молодших школярів; аналіз імпліцитних мовних знань, експліцитних знань про мову; співставлення і порівняння якісних показників розвитку усного мовлення дошкільників та писемного мовлення молодших школярів). \u0000Результати. Між розвитком мовленнєво-мовної й мовленнєво-метамовної компетентності дітей на дошкільному і шкільному етапах онтогенезу існують закономірні (істотні, об’єктивно існуючі, постійно повторювані) зв’язки, що визначають етапи й форми еволюції індивідуальної L1 і персоніфікованого мовлення дітей. Основою об’єктивізування у школі мовних явищ є виділення й усвідомлення дітьми істотних ознак одиниць мови з опорою на набуту до школи інтуїтивну здатність відчувати інтонаційне й смислове закінчення речень, виражальні відтінки фонетичних, лексичних та граматичних мовних значень, запам’ятовувати традицію поєднання мовних одиниць у процесі мовлення, вникати у зміст лексичних і граматичних значень. Встановлена закономірність: усі діти з високим і достатнім рівнем мовленнєво-мовної компетентності, набутої до школи, без особливих зусиль швидко просуваються у формальному вивченні L1 і всіх предметів шкільного циклу. І навпаки, діти, які прийшли в школу з низьким рівнем розвиненості мовленнємовної компетентності, не виявляють таких успіхів. \u0000Дискусії. Мовну компетенцію тлумачимо як генетично й соціально зумовлену здатність дитини, її психічну властивість, яка започатковується, формується і розвивається на тлі мовних знань (імпліцитних) і знань про мову (метамовних знань). Мовленнєву компетентність визначаємо як генетично й соціально зумовлену здатність, яка започатковується, формується й еволюціонує на основі первинних мовленнєвих навичок, а пізніше – в шкільні роки – на базі мовленнєвих умінь і вторинних мовленнєвих навичок, які не тотожні мовленнєвій компетентності. Номінуємо ці дві здатності дітей як “мовленнємовна компетентність”, оскільки мова і мовлення є комплементарними явищами, неподільними в реальному мовленнєвому процесі.","PeriodicalId":275771,"journal":{"name":"Preschool Education: Global Trends","volume":"33 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-09-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123771843","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-09-08DOI: 10.31470/2786-703x-2022-2-123-138
N. Lazarenko, Alla M. Kolomiiets, Kateryna Kolesnik
Мета. У статті наведено результати дослідження особливостей організації групової взаємодії дітей дошкільного віку в процесі експериментування. Реалізація групової діяльності дітей дошкільного віку під час експериментування в закладі дошкільної освіти сприятиме розвитку вміння спілкуватися з однолітками та дорослими, знаходити спільне рішення, домовлятися між собою. У статті здійснено дефінітивний аналіз понять дослідження «дитяче експериментування», «групова взаємодія». Уточнено зміст і особливості організації групової взаємодії дітей дошкільного віку в процесі експериментування з урахуванням психолого-педагогічних публікацій з проблеми та наявного творчого педагогічного досвіду. Наведено приклади експериментів для дітей раннього та дошкільного віку, до яких можна залучати малят на заняттях і в повсякденному житті. Матеріали та методи. У дослідженні використовуються теоретичні (аналіз наукових джерел з проблеми дослідження, узагальнення, систематизація та організація теоретичних положень досліджуваної проблеми) та емпіричні методи дослідження (анкетування). Вибірку експерименту склали 24 вихователі закладу дошкільної освіти № 30 м. Вінниці. Авторами було проведено анкетування задля з’ясування стану володіння вихователями ЗДО знаннями й вміннями щодо організації дитячого експериментування з використанням групових форм роботи. Результати. У результаті дослідження встановлено, що педагоги закладів дошкільної освіти активно цікавляться аспектами організації групової взаємодії дітей дошкільного віку в процесі експериментування, проте виникають певні труднощі в організації такого виду діяльності, які вихователі пов’язують саме з відсутністю в них реального досвіду й доцільних методичних порад. Висновки. Для розвитку експериментальної діяльності дітей раннього та дошкільного віку необхідно поставити чітку мету, а саме: розвивати у дітей пізнавальну активність, мислення, уміння будувати план самостійних дій на основі емоційного досвіду.
{"title":"Особливості організації групової взаємодії дітей дошкільного віку в процесі експериментування","authors":"N. Lazarenko, Alla M. Kolomiiets, Kateryna Kolesnik","doi":"10.31470/2786-703x-2022-2-123-138","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2786-703x-2022-2-123-138","url":null,"abstract":"Мета. У статті наведено результати дослідження особливостей організації групової взаємодії дітей дошкільного віку в процесі експериментування. Реалізація групової діяльності дітей дошкільного віку під час експериментування в закладі дошкільної освіти сприятиме розвитку вміння спілкуватися з однолітками та дорослими, знаходити спільне рішення, домовлятися між собою. \u0000У статті здійснено дефінітивний аналіз понять дослідження «дитяче експериментування», «групова взаємодія». Уточнено зміст і особливості організації групової взаємодії дітей дошкільного віку в процесі експериментування з урахуванням психолого-педагогічних публікацій з проблеми та наявного творчого педагогічного досвіду. Наведено приклади експериментів для дітей раннього та дошкільного віку, до яких можна залучати малят на заняттях і в повсякденному житті. \u0000Матеріали та методи. У дослідженні використовуються теоретичні (аналіз наукових джерел з проблеми дослідження, узагальнення, систематизація та організація теоретичних положень досліджуваної проблеми) та емпіричні методи дослідження (анкетування). Вибірку експерименту склали 24 вихователі закладу дошкільної освіти № 30 м. Вінниці. Авторами було проведено анкетування задля з’ясування стану володіння вихователями ЗДО знаннями й вміннями щодо організації дитячого експериментування з використанням групових форм роботи. \u0000Результати. У результаті дослідження встановлено, що педагоги закладів дошкільної освіти активно цікавляться аспектами організації групової взаємодії дітей дошкільного віку в процесі експериментування, проте виникають певні труднощі в організації такого виду діяльності, які вихователі пов’язують саме з відсутністю в них реального досвіду й доцільних методичних порад. \u0000Висновки. Для розвитку експериментальної діяльності дітей раннього та дошкільного віку необхідно поставити чітку мету, а саме: розвивати у дітей пізнавальну активність, мислення, уміння будувати план самостійних дій на основі емоційного досвіду.","PeriodicalId":275771,"journal":{"name":"Preschool Education: Global Trends","volume":"44 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-09-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116463243","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：