Pub Date : 2019-06-25DOI: 10.55056/nocote.v17i0.965
М.В. Попель, Дмитро Євгенович Бобилєв
Цілі дослідження: визначити способи диференціації навчання майбутніх вчителів математики комплексному аналізу засобами CoCalc. Завдання дослідження: проаналізувати проблему диференціації навчання в педагогічних ЗВО, зокрема в процесі викладання фахових дисциплін; визначити місце комплексного аналізу серед математичних дисциплін в педагогічному ЗВО; дослідити вплив CoCalc на диференціацію навчання майбутніх вчителів математики комплексному аналізу. Об’єкт дослідження: навчання комплексному аналізу майбутніх учителів математики у педагогічних ЗВО. Предмет дослідження: диференціація навчання майбутніх вчителів математики комплексному аналізу. Використані методи дослідження: аналіз наукових публікацій, спостереження, бесіди з викладачами. Результати дослідження. На основі аналізу наукових праць та бесід з викладачами встановлено, що проблема диференціації навчання є досить актуальною під час викладання математичних дисциплін. Визначено місце комплексного аналізу серед математичних дисциплін. Показано, що диференціація навчання передбачає включення диференційованих завдань в процес навчання. Розглянуто специфіку використання CoCalc під час вивчення теми «Комплексні функції комплексної змінної» з комплексного аналізу. Основні висновки і рекомендації: 1) доцільне використання диференційованих завдань (що розподілені за певним критерієм), як основної передумови диференціації навчання; 2) поступове ускладнення завдань, з поступовим узагальненням вже вивченого матеріалу та осягненням дослідницького рівня.
{"title":"Диференціація навчання майбутніх вчителів математики комплексному аналізу засобами CoCalc","authors":"М.В. Попель, Дмитро Євгенович Бобилєв","doi":"10.55056/nocote.v17i0.965","DOIUrl":"https://doi.org/10.55056/nocote.v17i0.965","url":null,"abstract":"Цілі дослідження: визначити способи диференціації навчання майбутніх вчителів математики комплексному аналізу засобами CoCalc. Завдання дослідження: проаналізувати проблему диференціації навчання в педагогічних ЗВО, зокрема в процесі викладання фахових дисциплін; визначити місце комплексного аналізу серед математичних дисциплін в педагогічному ЗВО; дослідити вплив CoCalc на диференціацію навчання майбутніх вчителів математики комплексному аналізу. Об’єкт дослідження: навчання комплексному аналізу майбутніх учителів математики у педагогічних ЗВО. Предмет дослідження: диференціація навчання майбутніх вчителів математики комплексному аналізу. Використані методи дослідження: аналіз наукових публікацій, спостереження, бесіди з викладачами. Результати дослідження. На основі аналізу наукових праць та бесід з викладачами встановлено, що проблема диференціації навчання є досить актуальною під час викладання математичних дисциплін. Визначено місце комплексного аналізу серед математичних дисциплін. Показано, що диференціація навчання передбачає включення диференційованих завдань в процес навчання. Розглянуто специфіку використання CoCalc під час вивчення теми «Комплексні функції комплексної змінної» з комплексного аналізу. Основні висновки і рекомендації: 1) доцільне використання диференційованих завдань (що розподілені за певним критерієм), як основної передумови диференціації навчання; 2) поступове ускладнення завдань, з поступовим узагальненням вже вивченого матеріалу та осягненням дослідницького рівня.","PeriodicalId":292356,"journal":{"name":"New computer technology","volume":"16 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-06-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115000011","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2019-06-25DOI: 10.55056/nocote.v17i0.951
Юлія Олександрівна Дехтярьова
Одним з ефективних напрямків в організації освіти в сфері інформаційних технологій і медіаосвіти є продуктивне застосування систем SMART-освіти і хмарних технологій. Метою дослідження є розкриття сутності сучасного освітнього інструмента SMART kapp, яка включає в себе технологію побудовану на хмарному принципі. Задачами дослідження є аналіз принципу роботи SMART kapp; визначення можливостей його використання в освітньому процесі. Об’єктом дослідження є сучасний освітній процес. Предметом дослідження є сучасні інструменти, що використовуються для навчання у закладах вищої освіти. Автором було проаналізовано вітчизняний і закордонний досвід. Встановлено, що завдяки SMART kapp учасники освітнього процесу можуть брати участь у навчанні, мозкових штурмах, або презентаціях незалежно від місця знаходження. Використання інструмента SMART kapp, що побудований на хмарному принципі, в сучасному освітньому процесі є ефективним засобом для колективної роботи та візуалізації інформації. Результати дослідження планується використовувати для підготовки майбутнього вчителя інформатики до використання сучасних технологій в професійній діяльності.
{"title":"Інтерактивний інструмент SMART kapp у сучасній освіті","authors":"Юлія Олександрівна Дехтярьова","doi":"10.55056/nocote.v17i0.951","DOIUrl":"https://doi.org/10.55056/nocote.v17i0.951","url":null,"abstract":"Одним з ефективних напрямків в організації освіти в сфері інформаційних технологій і медіаосвіти є продуктивне застосування систем SMART-освіти і хмарних технологій. Метою дослідження є розкриття сутності сучасного освітнього інструмента SMART kapp, яка включає в себе технологію побудовану на хмарному принципі. Задачами дослідження є аналіз принципу роботи SMART kapp; визначення можливостей його використання в освітньому процесі. Об’єктом дослідження є сучасний освітній процес. Предметом дослідження є сучасні інструменти, що використовуються для навчання у закладах вищої освіти. Автором було проаналізовано вітчизняний і закордонний досвід. Встановлено, що завдяки SMART kapp учасники освітнього процесу можуть брати участь у навчанні, мозкових штурмах, або презентаціях незалежно від місця знаходження. Використання інструмента SMART kapp, що побудований на хмарному принципі, в сучасному освітньому процесі є ефективним засобом для колективної роботи та візуалізації інформації. Результати дослідження планується використовувати для підготовки майбутнього вчителя інформатики до використання сучасних технологій в професійній діяльності.","PeriodicalId":292356,"journal":{"name":"New computer technology","volume":"11 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-06-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122847381","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2019-06-25DOI: 10.55056/nocote.v17i0.948
Катерина Валеріївна Лешко, Лариса Леонідівна Рикова
Метою дослідження є обґрунтування впливу використання мобільних засобів навчання на формування професійно-пізнавальної активності майбутніх педагогів. Задачами дослідження є розкриття сутності понять «професійно-пізнавальна активність», «мобільні засоби навчання»; обґрунтування впливу використання мобільних засобів навчання на розвиток професійно-пізнавальної активності майбутніх педагогів. Об’єктом дослідження є професійно-пізнавальна активність майбутніх педагогів. Предметом дослідження є мобільні засоби навчання як інструмент формування професійно-пізнавальної активності майбутніх педагогів. В роботі розкрито сутність понять «пізнавальна активність», «професійно-пізнавальна активність», визначено структуру пізнавальної активності. В роботі обґрунтовано позитивний вплив на розвиток професійно-пізнавальної активності застосування мобільних технологій, зокрема технології доповненої реальності. Описано досвід впровадження мобільних засобів навчання у педагогічний процес Харківської гуманітарно-педагогічної академії; обговорено їх потенціал для вирішення задач освіти та виховання, зокрема на розвиток професійно-пізнавальної активності майбутніх педагогів. Зокрема, були розроблені і проведені навчальні заняття з інформатики з використанням доповненої реальності, підготовленої за допомогою програми Aurasma. Також були організовані пізнавальні квести «Видатні діячі нашого міста» з використанням технології BYOD.
{"title":"Формування професійно-пізнавальної активності майбутніх педагогів з використанням засобів доповненої реальності","authors":"Катерина Валеріївна Лешко, Лариса Леонідівна Рикова","doi":"10.55056/nocote.v17i0.948","DOIUrl":"https://doi.org/10.55056/nocote.v17i0.948","url":null,"abstract":"Метою дослідження є обґрунтування впливу використання мобільних засобів навчання на формування професійно-пізнавальної активності майбутніх педагогів. Задачами дослідження є розкриття сутності понять «професійно-пізнавальна активність», «мобільні засоби навчання»; обґрунтування впливу використання мобільних засобів навчання на розвиток професійно-пізнавальної активності майбутніх педагогів. Об’єктом дослідження є професійно-пізнавальна активність майбутніх педагогів. Предметом дослідження є мобільні засоби навчання як інструмент формування професійно-пізнавальної активності майбутніх педагогів. В роботі розкрито сутність понять «пізнавальна активність», «професійно-пізнавальна активність», визначено структуру пізнавальної активності. В роботі обґрунтовано позитивний вплив на розвиток професійно-пізнавальної активності застосування мобільних технологій, зокрема технології доповненої реальності. Описано досвід впровадження мобільних засобів навчання у педагогічний процес Харківської гуманітарно-педагогічної академії; обговорено їх потенціал для вирішення задач освіти та виховання, зокрема на розвиток професійно-пізнавальної активності майбутніх педагогів. Зокрема, були розроблені і проведені навчальні заняття з інформатики з використанням доповненої реальності, підготовленої за допомогою програми Aurasma. Також були організовані пізнавальні квести «Видатні діячі нашого міста» з використанням технології BYOD.","PeriodicalId":292356,"journal":{"name":"New computer technology","volume":"69 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-06-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114276507","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2019-06-25DOI: 10.55056/nocote.v17i0.956
Людмила Едуардівна Гризун, Дар’я Геннадіївна Шерстюк
Мета роботи полягає у розробці комп’ютерних динамічних моделей та дидактичної підтримки для проведення старшокласниками досліджень за допомогою означених моделей з метою усвідомлення міжпредметних зв’язків. Завданнями роботи є встановлення і аналіз міжпредметних зв’язків інформатики з іншими навчальними дисциплінами, що становлять основу для розробки комп’ютерних моделей. Об’єктом дослідження є процес встановлення міжпредметних зв’язків старшокласниками у процесі вивчення природничо-математичних дисциплін; предметом дослідження є усвідомлення міжпредметних зв’язків старшокласниками за допомогою комп’ютерних дидактичних моделей. У ході роботи було застосовано методи аналізу, моделювання та обчислювального експерименту. В результаті схарактеризовано міжпредметні зв’язки інформатики із іншими дисциплінами старшої школи, а також розроблені комп’ютерні динамічні моделі і дидактична підтримка до них для проведення старшокласниками досліджень з метою усвідомлення міжпредметних зв’язків. До перспектив роботи слід віднести розміщення комплексу динамічних моделей на сервісі GeoGebra Book та розширення дидактичної підтримки до них.
这项工作的目的是开发计算机动态模型，并为高中学生利用这些模型开展研究提供教学支持，以了解学科间的联系。这项工作的目标是建立和分析计算机科学与其他学科之间的跨学科联系，这种联系是开发计算机模型的基础。研究对象是高中生在学习自然和数学学科过程中建立跨学科联系的过程；研究课题是高中生借助计算机教学模型对跨学科联系的认识。研究过程中使用了分析、建模和计算实验等方法。研究结果表明了计算机科学与高中其他学科的跨学科联系，并开发了计算机动态模型及其教学支持，供高中学生开展研究，了解跨学科联系。这项工作的前景包括在 GeoGebra Book 服务中放置一套动态模型，并扩大对这些模型的教学支持。
{"title":"Комп’ютерні моделі для підтримки міжпредметних зв’язків у старшій школі","authors":"Людмила Едуардівна Гризун, Дар’я Геннадіївна Шерстюк","doi":"10.55056/nocote.v17i0.956","DOIUrl":"https://doi.org/10.55056/nocote.v17i0.956","url":null,"abstract":"Мета роботи полягає у розробці комп’ютерних динамічних моделей та дидактичної підтримки для проведення старшокласниками досліджень за допомогою означених моделей з метою усвідомлення міжпредметних зв’язків. Завданнями роботи є встановлення і аналіз міжпредметних зв’язків інформатики з іншими навчальними дисциплінами, що становлять основу для розробки комп’ютерних моделей. Об’єктом дослідження є процес встановлення міжпредметних зв’язків старшокласниками у процесі вивчення природничо-математичних дисциплін; предметом дослідження є усвідомлення міжпредметних зв’язків старшокласниками за допомогою комп’ютерних дидактичних моделей. У ході роботи було застосовано методи аналізу, моделювання та обчислювального експерименту. В результаті схарактеризовано міжпредметні зв’язки інформатики із іншими дисциплінами старшої школи, а також розроблені комп’ютерні динамічні моделі і дидактична підтримка до них для проведення старшокласниками досліджень з метою усвідомлення міжпредметних зв’язків. До перспектив роботи слід віднести розміщення комплексу динамічних моделей на сервісі GeoGebra Book та розширення дидактичної підтримки до них.","PeriodicalId":292356,"journal":{"name":"New computer technology","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-06-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128797364","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2019-06-25DOI: 10.55056/nocote.v17i0.944
Наталія Михайлівна Кіяновська
The aim of this study is to design and implement the cloud computing technology with types of the services Software as a Service (SaaS). Objectives of the study is to analyze the free and open source cloud technology based on the type Software as a Service. The object of research is the process of using of the cloud computing technology with types of the services Software as a Service in education. The subject of research is the use of free cloud computing technology with types of the services Software as a Service in education for students of university. This article covers the free and open source cloud computing technology and its application in Web-based IT education. One of the technologies that can be used in teaching online IT courses is cloud computing. In this work the analysis and systematization of research on the use of free cloud-based ICT in education, research and organizational activities. Results of the study is planned to use for the design of methods e-learning education with the free and open source cloud technology.
{"title":"Free and open source cloud technology based on the type Software as a Service","authors":"Наталія Михайлівна Кіяновська","doi":"10.55056/nocote.v17i0.944","DOIUrl":"https://doi.org/10.55056/nocote.v17i0.944","url":null,"abstract":"The aim of this study is to design and implement the cloud computing technology with types of the services Software as a Service (SaaS). Objectives of the study is to analyze the free and open source cloud technology based on the type Software as a Service. The object of research is the process of using of the cloud computing technology with types of the services Software as a Service in education. The subject of research is the use of free cloud computing technology with types of the services Software as a Service in education for students of university. This article covers the free and open source cloud computing technology and its application in Web-based IT education. One of the technologies that can be used in teaching online IT courses is cloud computing. In this work the analysis and systematization of research on the use of free cloud-based ICT in education, research and organizational activities. Results of the study is planned to use for the design of methods e-learning education with the free and open source cloud technology.","PeriodicalId":292356,"journal":{"name":"New computer technology","volume":"74 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-06-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131240473","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2019-06-25DOI: 10.55056/nocote.v17i0.939
Людмила Іванівна Білоусова, Наталя Житєньова
В статті проведено дослідження «хмарних» технологій як актуального вектору в області візуалізації і найважливішого аспекту при підготовці сучасних кваліфікованих фахівців. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування використання хмарних сервісів як інструменту створення ефективної візуалізації навчального матеріалу. Завданням дослідження є аналіз основних інструментів створення якісної візуалізації на базі хмарних сервісів, використання яких дозволяє інтенсифікувати освітній процес, підвищує ефективність витрат навчального часу та показує більш високі результати навчання. Об’єктом дослідження є процес навчання у загальноосвітній школі; предметом дослідження є теоретичні питання застосування технологій візуалізації у освітньому процесі. У дослідженні використано загальнонаукові методи дослідження: вивчення і аналіз психолого-педагогічної, спеціальної і методичної літератури з розглядуваної проблеми, узагальнення вітчизняного і зарубіжного педагогічного досвіду. Результатом дослідження є висвітлення дидактичної доцільності застосування «хмарних» сервісів для візуалізації інформації в освітній системі навчальних закладів. Перспективним напрямом подальших наукових досліджень є обґрунтування теоретико-методичних засад підготовки майбутнього вчителя до ефективного використання технологій візуалізації у освітньому процесі.
{"title":"Хмарні сервіси як ефективний інструмент візуалізації","authors":"Людмила Іванівна Білоусова, Наталя Житєньова","doi":"10.55056/nocote.v17i0.939","DOIUrl":"https://doi.org/10.55056/nocote.v17i0.939","url":null,"abstract":"В статті проведено дослідження «хмарних» технологій як актуального вектору в області візуалізації і найважливішого аспекту при підготовці сучасних кваліфікованих фахівців. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування використання хмарних сервісів як інструменту створення ефективної візуалізації навчального матеріалу. Завданням дослідження є аналіз основних інструментів створення якісної візуалізації на базі хмарних сервісів, використання яких дозволяє інтенсифікувати освітній процес, підвищує ефективність витрат навчального часу та показує більш високі результати навчання. Об’єктом дослідження є процес навчання у загальноосвітній школі; предметом дослідження є теоретичні питання застосування технологій візуалізації у освітньому процесі. У дослідженні використано загальнонаукові методи дослідження: вивчення і аналіз психолого-педагогічної, спеціальної і методичної літератури з розглядуваної проблеми, узагальнення вітчизняного і зарубіжного педагогічного досвіду. Результатом дослідження є висвітлення дидактичної доцільності застосування «хмарних» сервісів для візуалізації інформації в освітній системі навчальних закладів. Перспективним напрямом подальших наукових досліджень є обґрунтування теоретико-методичних засад підготовки майбутнього вчителя до ефективного використання технологій візуалізації у освітньому процесі.","PeriodicalId":292356,"journal":{"name":"New computer technology","volume":"97 9 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-06-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115701767","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Мета дослідження: cхарактеризувати особливості самостійної роботи студентів з дисциплін природничо-математичного циклу в умовах змішаного навчання та особливості управління такою роботою. Об’єкт дослідження: навчання студентів дисциплін природничо-математичного циклу. Предмет дослідження: самостійна робота студентів з дисциплін природничо-математичного циклу в умовах змішаного навчання. Використані методи дослідження: аналіз наукових джерел, педагогічне спостереження. Результати дослідження. Специфіка самостійної роботи студентів з дисциплін природничо-математичного циклу в умовах змішаного навчання полягає у значній частці продуктивної, зокрема дослідницької навчальної діяльності; поступовому переході від репродуктивних до частково-пошукових і творчих методів навчання; високій систематизації та, одночасно, динамічності навчального матеріалу; необхідності реалізовувати індивідуальний підхід до вибору методів навчання та рівня завдань для кожного студента; необхідності оперативного надання адресної допомоги студенту; активному застосуванні професійно орієнтованих комп’ютерних засобів під час самостійної роботи відповідно до рівня інформатизації майбутньої професійної діяльності. Зазначена специфіка висуває певні вимоги до управління самостійною роботою студентів у процесі навчання дисциплін природничо-математичного циклу й визначає особливості управління: гнучкість управління проявляється в реалізації адаптивного режиму подання студенту навчальних завдань; персоніфікованість управління самостійною роботою студентів забезпечується різноманітністю комп’ютерних засобів та варіативністю способів їх застосування, що дає можливість вибору індивідуального варіанту виконання самостійної роботи для кожного студента; оперативність корекції діяльності студента здійснюється на основі нагромадження та аналізу статистичних даних про хід і результативність навчальної діяльності кожного студента. Основні висновки і рекомендації. Застосування різноманітних комп’ютерних засобів в умовах змішаного навчання забезпечує: ефективну роботу викладача й студентів, засвоєння студентами великого обсягу матеріалу, своєчасне коригування навчальної діяльності студентів, підвищення рівня їх самостійності, перехід від репродуктивного характеру самостійної роботи студентів до частково-пошукового, творчого.
{"title":"Специфіка самостійної роботи студентів з дисциплін природничо-математичного циклу в умовах змішаного навчання","authors":"Лариса Сергіївна Колгатіна, Надія Сергіївна Пономарева","doi":"10.55056/nocote.v17i0.957","DOIUrl":"https://doi.org/10.55056/nocote.v17i0.957","url":null,"abstract":"Мета дослідження: cхарактеризувати особливості самостійної роботи студентів з дисциплін природничо-математичного циклу в умовах змішаного навчання та особливості управління такою роботою. Об’єкт дослідження: навчання студентів дисциплін природничо-математичного циклу. Предмет дослідження: самостійна робота студентів з дисциплін природничо-математичного циклу в умовах змішаного навчання. Використані методи дослідження: аналіз наукових джерел, педагогічне спостереження. Результати дослідження. Специфіка самостійної роботи студентів з дисциплін природничо-математичного циклу в умовах змішаного навчання полягає у значній частці продуктивної, зокрема дослідницької навчальної діяльності; поступовому переході від репродуктивних до частково-пошукових і творчих методів навчання; високій систематизації та, одночасно, динамічності навчального матеріалу; необхідності реалізовувати індивідуальний підхід до вибору методів навчання та рівня завдань для кожного студента; необхідності оперативного надання адресної допомоги студенту; активному застосуванні професійно орієнтованих комп’ютерних засобів під час самостійної роботи відповідно до рівня інформатизації майбутньої професійної діяльності. Зазначена специфіка висуває певні вимоги до управління самостійною роботою студентів у процесі навчання дисциплін природничо-математичного циклу й визначає особливості управління: гнучкість управління проявляється в реалізації адаптивного режиму подання студенту навчальних завдань; персоніфікованість управління самостійною роботою студентів забезпечується різноманітністю комп’ютерних засобів та варіативністю способів їх застосування, що дає можливість вибору індивідуального варіанту виконання самостійної роботи для кожного студента; оперативність корекції діяльності студента здійснюється на основі нагромадження та аналізу статистичних даних про хід і результативність навчальної діяльності кожного студента. Основні висновки і рекомендації. Застосування різноманітних комп’ютерних засобів в умовах змішаного навчання забезпечує: ефективну роботу викладача й студентів, засвоєння студентами великого обсягу матеріалу, своєчасне коригування навчальної діяльності студентів, підвищення рівня їх самостійності, перехід від репродуктивного характеру самостійної роботи студентів до частково-пошукового, творчого.","PeriodicalId":292356,"journal":{"name":"New computer technology","volume":"93 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-06-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130718955","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2019-06-25DOI: 10.55056/nocote.v17i0.959
Оксана Федорівна Дяченко
Цілі дослідження: удосконалення методики розвитку інформаційно-комунікаційної компетентності студентів спеціальності «Системний аналіз» засобами хмарних технологій у процесі вивчення інформатичних дисциплін. Завдання дослідження: виявити дидактичні можливості хмарних технологій для розвитку інформаційно-комунікаційної компетентності студентів при вивченні дисциплін інформатичного циклу. Об’єкт дослідження: процес навчання бакалаврів із системного аналізу інформатичних дисциплін. Предмет дослідження: методика розвитку інформаційно-комунікаційної компетентності бакалаврів із системного аналізу з використанням хмарних технологій при навчанні дисциплін інформатичного циклу. Результати дослідження: уточнено дидактичні можливості хмарних технологій при навчанні дисциплін інформатичного циклу, що сприяє посиленню професійної та практико-орієнтованої спрямованості освітніх результатів і розвитку інформаційно-комунікаційної компетентності бакалаврів із системного аналізу.
{"title":"Дидактичні можливості хмарних технологій при вивченні інформатичних дисциплін бакалаврів із системного аналізу","authors":"Оксана Федорівна Дяченко","doi":"10.55056/nocote.v17i0.959","DOIUrl":"https://doi.org/10.55056/nocote.v17i0.959","url":null,"abstract":"Цілі дослідження: удосконалення методики розвитку інформаційно-комунікаційної компетентності студентів спеціальності «Системний аналіз» засобами хмарних технологій у процесі вивчення інформатичних дисциплін. Завдання дослідження: виявити дидактичні можливості хмарних технологій для розвитку інформаційно-комунікаційної компетентності студентів при вивченні дисциплін інформатичного циклу. Об’єкт дослідження: процес навчання бакалаврів із системного аналізу інформатичних дисциплін. Предмет дослідження: методика розвитку інформаційно-комунікаційної компетентності бакалаврів із системного аналізу з використанням хмарних технологій при навчанні дисциплін інформатичного циклу. Результати дослідження: уточнено дидактичні можливості хмарних технологій при навчанні дисциплін інформатичного циклу, що сприяє посиленню професійної та практико-орієнтованої спрямованості освітніх результатів і розвитку інформаційно-комунікаційної компетентності бакалаврів із системного аналізу.","PeriodicalId":292356,"journal":{"name":"New computer technology","volume":"103 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-06-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131662846","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2019-06-25DOI: 10.55056/nocote.v17i0.955
Максим Миколайович Назар, Дмитро Сергійович Мещеряков
Метою дослідження є ефективне застосування моделі учасника інтернет-тренінгів. Задачами дослідження є опис, аналіз і розробка моделі учасника інтернет-тренінгів, виділення системи базових складових розробки відповідної моделі. Об’єктом дослідження є навчальна система. Предмет дослідження – базова засада виявлення, розробки та практичного використання моделі учасника інтернет-тренінгів. Методи дослідження: теоретичний аналіз сучасних першоджерел з теми дослідження, синтез, порівняння та узагальнення даних наукових джерел. В результаті дослідження робиться висновок про те, що модель учасника інтернет-тренінгів існує для опису, обґрунтування та підвищення ефективності процесу навчання, його індивідуалізації та гнучкості, що складає каталог основних можливостей розробки відповідної моделі. Висновки: спектр значимих можливих варіантів вибору учасника дистанційної групової психологічної роботи чи навчання виступає підставою для розробки і практичного здійснення навчального впливу.
{"title":"До питання розробки та застосування моделі учасника Інтернет-тренінгів","authors":"Максим Миколайович Назар, Дмитро Сергійович Мещеряков","doi":"10.55056/nocote.v17i0.955","DOIUrl":"https://doi.org/10.55056/nocote.v17i0.955","url":null,"abstract":"Метою дослідження є ефективне застосування моделі учасника інтернет-тренінгів. Задачами дослідження є опис, аналіз і розробка моделі учасника інтернет-тренінгів, виділення системи базових складових розробки відповідної моделі. Об’єктом дослідження є навчальна система. Предмет дослідження – базова засада виявлення, розробки та практичного використання моделі учасника інтернет-тренінгів. Методи дослідження: теоретичний аналіз сучасних першоджерел з теми дослідження, синтез, порівняння та узагальнення даних наукових джерел. В результаті дослідження робиться висновок про те, що модель учасника інтернет-тренінгів існує для опису, обґрунтування та підвищення ефективності процесу навчання, його індивідуалізації та гнучкості, що складає каталог основних можливостей розробки відповідної моделі. Висновки: спектр значимих можливих варіантів вибору учасника дистанційної групової психологічної роботи чи навчання виступає підставою для розробки і практичного здійснення навчального впливу.","PeriodicalId":292356,"journal":{"name":"New computer technology","volume":"26 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-06-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125371526","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2019-06-25DOI: 10.55056/nocote.v17i0.963
Тетяна Борисівна Шустакова
Цілі дослідження: визначити вплив сервісів Google на формування пізнавальної самостійності учнів. Завдання дослідження: аналіз існуючих методів формування пізнавальної самостійності учнів, аналіз використання сервісів Google у навчанні, визначення місця і ролі сервісів Google у формуванні пізнавальної самостійності старшокласників, виділення засобів навчання з використанням сервісів Google для формування пізнавальної самостійності учнів. Об’єкт дослідження: формування пізнавальної самостійності учнів старших класів загальноосвітніх шкіл I-III ступенів. Предмет дослідження: використання сервісів Google для формування пізнавальної самостійності учнів. Використані методи дослідження: аналіз наукових публікацій, власний досвід. Результати дослідження. На основі психолого-педагогічної літератури проаналізовано існуючі підходи щодо формування пізнавальної самостійності учнів з використанням сервісів Google. Визначено місце та роль сервісів Google на формування пізнавальної самостійності старшокласників. Визначено засоби навчання з використанням сервісів Google для формування пізнавальної самостійності учнів. Основні висновки та рекомендації. Використання сервісів Google для формування пізнавальної самостійності учнів старших класів є доцільним та перспективним розвитком у сучасній педагогічній практиці.
{"title":"Формування пізнавальної самостійності учнів засобами сервісів Google","authors":"Тетяна Борисівна Шустакова","doi":"10.55056/nocote.v17i0.963","DOIUrl":"https://doi.org/10.55056/nocote.v17i0.963","url":null,"abstract":"Цілі дослідження: визначити вплив сервісів Google на формування пізнавальної самостійності учнів. Завдання дослідження: аналіз існуючих методів формування пізнавальної самостійності учнів, аналіз використання сервісів Google у навчанні, визначення місця і ролі сервісів Google у формуванні пізнавальної самостійності старшокласників, виділення засобів навчання з використанням сервісів Google для формування пізнавальної самостійності учнів. Об’єкт дослідження: формування пізнавальної самостійності учнів старших класів загальноосвітніх шкіл I-III ступенів. Предмет дослідження: використання сервісів Google для формування пізнавальної самостійності учнів. Використані методи дослідження: аналіз наукових публікацій, власний досвід. Результати дослідження. На основі психолого-педагогічної літератури проаналізовано існуючі підходи щодо формування пізнавальної самостійності учнів з використанням сервісів Google. Визначено місце та роль сервісів Google на формування пізнавальної самостійності старшокласників. Визначено засоби навчання з використанням сервісів Google для формування пізнавальної самостійності учнів. Основні висновки та рекомендації. Використання сервісів Google для формування пізнавальної самостійності учнів старших класів є доцільним та перспективним розвитком у сучасній педагогічній практиці.","PeriodicalId":292356,"journal":{"name":"New computer technology","volume":"24 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-06-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125805145","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：