Pub Date : 2021-09-24DOI: 10.30748/soivt.2021.67.10
Сергій Кірсанов
Статтю присвячено розробленню методичного підходу до обґрунтування вимог до оперативності роботи органів управління (ОУ) перспективної автоматизованої системи управління військами (АСУВ). Відомо, що одним із пріоритетних завдань оборонної реформи є створення на основі сучасних інформаційних технологій єдиної автоматизованої системи управління Збройними Силами України (ЄАСУ ЗС України) як основи системи управління силами оборони держави. Але на теперішній час її стан є незадовільним унаслідок недосконалості існуючого методичного апарату з обґрунтування вимог до перспективних АСУВ, як її складових. У першу чергу це стосується вимог до оперативності роботи ОУ. Використання наявного методичного апарату дозволяє обґрунтувати за допомогою часткових показників функціонування ОУ орієнтовні (прогнозовані) значення показника ймовірності своєчасного виконання завдань ОУ протягом певного часу щодо управління військами, який визначено основним показником оперативності роботи ОУ. При цьому не враховуються особливості та можливості ОУ щодо виконання своєї головної роботи під час підготовки та застосування військ – роботи з інформацією, яка циркулює на етапах циклу управління військами. Саме обсяги інформації, з якими необхідно службовим особам ОУ виконати певні дії (отримати, обробити, узагальнити, надіслати), визначають тривалість кожного етапу та циклу управління військами у цілому. Для досягнення мети статті її автором розроблено методичний підхід, який дозволяє обґрунтувати з позиції кібернетики та дослідження операцій послідовний порядок моделювання процесу автоматизованого управління у перспективній АСУВ типу C4ISR. Даний підхід є основою для розроблення у подальшому відповідного методу обґрунтування вимог до оперативності роботи ОУ, а також формулювання висновків і рекомендацій щодо досягнення її необхідного рівня.
{"title":"Методичний підхід до обґрунтування вимог до оперативності роботи органів управління перспективної автоматизованої системи управління військами","authors":"Сергій Кірсанов","doi":"10.30748/soivt.2021.67.10","DOIUrl":"https://doi.org/10.30748/soivt.2021.67.10","url":null,"abstract":"Статтю присвячено розробленню методичного підходу до обґрунтування вимог до оперативності роботи органів управління (ОУ) перспективної автоматизованої системи управління військами (АСУВ). Відомо, що одним із пріоритетних завдань оборонної реформи є створення на основі сучасних інформаційних технологій єдиної автоматизованої системи управління Збройними Силами України (ЄАСУ ЗС України) як основи системи управління силами оборони держави. Але на теперішній час її стан є незадовільним унаслідок недосконалості існуючого методичного апарату з обґрунтування вимог до перспективних АСУВ, як її складових. У першу чергу це стосується вимог до оперативності роботи ОУ. Використання наявного методичного апарату дозволяє обґрунтувати за допомогою часткових показників функціонування ОУ орієнтовні (прогнозовані) значення показника ймовірності своєчасного виконання завдань ОУ протягом певного часу щодо управління військами, який визначено основним показником оперативності роботи ОУ. При цьому не враховуються особливості та можливості ОУ щодо виконання своєї головної роботи під час підготовки та застосування військ – роботи з інформацією, яка циркулює на етапах циклу управління військами. Саме обсяги інформації, з якими необхідно службовим особам ОУ виконати певні дії (отримати, обробити, узагальнити, надіслати), визначають тривалість кожного етапу та циклу управління військами у цілому. Для досягнення мети статті її автором розроблено методичний підхід, який дозволяє обґрунтувати з позиції кібернетики та дослідження операцій послідовний порядок моделювання процесу автоматизованого управління у перспективній АСУВ типу C4ISR. Даний підхід є основою для розроблення у подальшому відповідного методу обґрунтування вимог до оперативності роботи ОУ, а також формулювання висновків і рекомендацій щодо досягнення її необхідного рівня.","PeriodicalId":32658,"journal":{"name":"Sistemi ozbroiennia i viis''kova tekhnika","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-09-24","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"49073401","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-09-24DOI: 10.30748/soivt.2021.67.15
Ю. В. Стасєв, А.Ю. Сійчук, К.Ю. Костиленко, О.В. Манакова
В статті запропоновані алгоритми побудови ортогональних систем сигналів на основі матриць Адамара з числом елементів L≡0(mod4). Реалізація цих алгоритмів дозволяє більш гнучко використовувати дискретні сигнали в випадках зміни енергетичних, часових та частотних ресурсів систем зв’язку та управління. В статті сформульовані та доведені твердження, що є математичною основою побудови ортогональних сигналів з числом елементів L≡0(mod4). Показано, що практично для всіх значень L≡0(mod4) існує алгоритм побудови ортогональних сигналів. Алгоритми побудови матриць Адамара за різних значень L в числі випадків мають суттєві відмінності. Аналіз способів і алгоритмів побудови ОДС дозволяє зробити такі висновки, що для абсолютної більшості значень існують матриці Адамара, аватми побудови матриць Адамара за різних значень L в числі випадків мають суттєві відмінності. Аналіз способів і алгоритмів побудови ОДС дозволяє зробити такі висновки, що для абсолютної більшості значень існують матриці Адамара, алгоритми побудови матриць Адамара для різних значень у числі випадків мають істотні відмінності, пристрій формування матриць Адамара переважно реалізуються програмними засобами. В статті проаналізовані ансамблеві характеристики ортогональних систем сигналів для запропонованих алгоритмів побудови. Показано, що кількість алгоритмів побудови ортогональних систем сигналів суттєво зростає.
{"title":"Алгоритми побудови дискретних ортогональних сигналів на основі матриць Адамара","authors":"Ю. В. Стасєв, А.Ю. Сійчук, К.Ю. Костиленко, О.В. Манакова","doi":"10.30748/soivt.2021.67.15","DOIUrl":"https://doi.org/10.30748/soivt.2021.67.15","url":null,"abstract":"В статті запропоновані алгоритми побудови ортогональних систем сигналів на основі матриць Адамара з числом елементів L≡0(mod4). Реалізація цих алгоритмів дозволяє більш гнучко використовувати дискретні сигнали в випадках зміни енергетичних, часових та частотних ресурсів систем зв’язку та управління. В статті сформульовані та доведені твердження, що є математичною основою побудови ортогональних сигналів з числом елементів L≡0(mod4). Показано, що практично для всіх значень L≡0(mod4) існує алгоритм побудови ортогональних сигналів. Алгоритми побудови матриць Адамара за різних значень L в числі випадків мають суттєві відмінності. Аналіз способів і алгоритмів побудови ОДС дозволяє зробити такі висновки, що для абсолютної більшості значень існують матриці Адамара, аватми побудови матриць Адамара за різних значень L в числі випадків мають суттєві відмінності. Аналіз способів і алгоритмів побудови ОДС дозволяє зробити такі висновки, що для абсолютної більшості значень існують матриці Адамара, алгоритми побудови матриць Адамара для різних значень у числі випадків мають істотні відмінності, пристрій формування матриць Адамара переважно реалізуються програмними засобами. В статті проаналізовані ансамблеві характеристики ортогональних систем сигналів для запропонованих алгоритмів побудови. Показано, що кількість алгоритмів побудови ортогональних систем сигналів суттєво зростає.","PeriodicalId":32658,"journal":{"name":"Sistemi ozbroiennia i viis''kova tekhnika","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-09-24","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69585530","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-09-24DOI: 10.30748/soivt.2021.67.19
Б.І. Мунтян
В статті, на прикладі серійних, найбільш масових типів літаків, визначені і розглянуті головні напрями розвитку військових літаків під час Першої світової війни, показані чинники, що сприяли інтенсивному розвитку літаків, проведено детальний крізний аналіз удосконалення літаків-розвідників, винищувачів і бомбардувальників за напрямами їх розвитку. За результатами аналізу, використовуючи порівняльно-історичний метод дослідження, зроблені висновки щодо найбільш імовірних напрямів розвитку безпілотних літальних апаратів у сучасних умовах.
{"title":"Розвиток військових літаків під час першої світової війни","authors":"Б.І. Мунтян","doi":"10.30748/soivt.2021.67.19","DOIUrl":"https://doi.org/10.30748/soivt.2021.67.19","url":null,"abstract":"В статті, на прикладі серійних, найбільш масових типів літаків, визначені і розглянуті головні напрями розвитку військових літаків під час Першої світової війни, показані чинники, що сприяли інтенсивному розвитку літаків, проведено детальний крізний аналіз удосконалення літаків-розвідників, винищувачів і бомбардувальників за напрямами їх розвитку. За результатами аналізу, використовуючи порівняльно-історичний метод дослідження, зроблені висновки щодо найбільш імовірних напрямів розвитку безпілотних літальних апаратів у сучасних умовах.","PeriodicalId":32658,"journal":{"name":"Sistemi ozbroiennia i viis''kova tekhnika","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-09-24","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69585599","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-09-24DOI: 10.30748/soivt.2021.67.08
Ю. В. Кириченко, Ю. Ф. Лонін, О.В. Струцінський, О. Л. Кузнєцов, О. В. Бєсова, О. В. Лукашук
Ефективним засобом зниження радіолокаційної помітності антен літальних апаратів є застосування плазмових антен. Для них ефективна поверхня розсіяння електромагнітних хвиль менша на декілька порядків, ніж для металевих антен. В роботі досліджено дві моделі планерної плазмової антени. В першій моделі покритий діелектриком поздовжньо неоднорідний шар плазми знаходиться на металевій поверхні. У другій моделі такий же шар плазми знаходиться між двома діелектриками. В обох випадках плазма є електронною, холодною та ізотропною. Поздовжня неоднорідність враховується методом спектрального розкладання електромагнітного поля по набору поверхневих та просторових хвиль. Обчислено нормовані діаграми спрямованості (НДС) та коефіцієнти перетворення енергії поверхневих хвиль у енергію випромінювання. Показано, що НДС мають одну пелюстку, максимум якої знаходиться під гострим кутом до площини антени. Ширина пелюстки складає декілька градусів.
{"title":"Планарні антени на основі поздовжніх неоднорідних плазмових шарів","authors":"Ю. В. Кириченко, Ю. Ф. Лонін, О.В. Струцінський, О. Л. Кузнєцов, О. В. Бєсова, О. В. Лукашук","doi":"10.30748/soivt.2021.67.08","DOIUrl":"https://doi.org/10.30748/soivt.2021.67.08","url":null,"abstract":"Ефективним засобом зниження радіолокаційної помітності антен літальних апаратів є застосування плазмових антен. Для них ефективна поверхня розсіяння електромагнітних хвиль менша на декілька порядків, ніж для металевих антен. В роботі досліджено дві моделі планерної плазмової антени. В першій моделі покритий діелектриком поздовжньо неоднорідний шар плазми знаходиться на металевій поверхні. У другій моделі такий же шар плазми знаходиться між двома діелектриками. В обох випадках плазма є електронною, холодною та ізотропною. Поздовжня неоднорідність враховується методом спектрального розкладання електромагнітного поля по набору поверхневих та просторових хвиль. Обчислено нормовані діаграми спрямованості (НДС) та коефіцієнти перетворення енергії поверхневих хвиль у енергію випромінювання. Показано, що НДС мають одну пелюстку, максимум якої знаходиться під гострим кутом до площини антени. Ширина пелюстки складає декілька градусів.","PeriodicalId":32658,"journal":{"name":"Sistemi ozbroiennia i viis''kova tekhnika","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-09-24","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48884279","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-09-24DOI: 10.30748/soivt.2021.67.05
Ю. Є. Репіло, Олександр Головченко
У статті в загальному вигляді обґрунтовано показники і критерій можливої живучості артилерійських підрозділів під час вогневої підтримки. Показником можливої живучості артилерійських підрозділів передбачається врахування стохастичності процесу ведення наступальних дій загальновійськовими формуваннями під час виконання ними оперативних (тактичних) завдань у наступі (контрнаступі). За критерій можливої живучості артилерійських підрозділів визначено математичне сподівання потрібної кількості збережених артилерійських підрозділів під час виконання загальновійськовими формуваннями оперативних (тактичних) завдань, у ході яких буде забезпечено їх вогневу підтримку з потрібною ефективністю для досягнення мети наступальних дій. Запропоновані показники та критерій можуть бути використані в інтересах розроблення науково-методичного апарату для оцінювання можливої живучості артилерійських підрозділів під час їх застосування в операціях та обґрунтування відповідних рекомендацій щодо забезпечення їх живучості під час вогневої підтримки в наступальних діях.
{"title":"Обґрунтування показників та критерію можливої живучості артилерійських підрозділів під час вогневої підтримки в наступальних діях","authors":"Ю. Є. Репіло, Олександр Головченко","doi":"10.30748/soivt.2021.67.05","DOIUrl":"https://doi.org/10.30748/soivt.2021.67.05","url":null,"abstract":"У статті в загальному вигляді обґрунтовано показники і критерій можливої живучості артилерійських підрозділів під час вогневої підтримки. Показником можливої живучості артилерійських підрозділів передбачається врахування стохастичності процесу ведення наступальних дій загальновійськовими формуваннями під час виконання ними оперативних (тактичних) завдань у наступі (контрнаступі). За критерій можливої живучості артилерійських підрозділів визначено математичне сподівання потрібної кількості збережених артилерійських підрозділів під час виконання загальновійськовими формуваннями оперативних (тактичних) завдань, у ході яких буде забезпечено їх вогневу підтримку з потрібною ефективністю для досягнення мети наступальних дій. Запропоновані показники та критерій можуть бути використані в інтересах розроблення науково-методичного апарату для оцінювання можливої живучості артилерійських підрозділів під час їх застосування в операціях та обґрунтування відповідних рекомендацій щодо забезпечення їх живучості під час вогневої підтримки в наступальних діях.","PeriodicalId":32658,"journal":{"name":"Sistemi ozbroiennia i viis''kova tekhnika","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-09-24","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69585798","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Питання створення і використання універсальної інформаційної технології для промислової розробки бази знань (БЗ) інтелектуальної системи автоматичного управління рухом судна (ІСАУ) в умовах невизначеності навколишнього середовища при неповній інформації з використанням останніх досягнень в області нечіткої логіки і глибокого навчання є недостатньо дослідженими. У роботі представлена інформаційна технологія розробки БЗ ІСАУ рухом судна з використанням глибоких нейронних мереж і інтервальних нечітких логічних моделей. У процесі розробки інформаційної технології вирішені такі часткові завдання: розроблена структура і склад інформаційної технології розробки БЗ ІСАУ рухом судна; обґрунтований вибір нечіткої логічної моделі для формалізації процесу функціонування нечіткого регулятора ІСАУ рухом судна; обґрунтований вибір глибокої нейронної мережі для формального представлення моделі нейромережевого аналізатора ІСАУ рухом судна; обґрунтовано ефективність застосування інформаційної технології розробки БЗ ІСАУ рухом судна з використанням глибоких нейронних мереж і інтервальних нечітких логічних моделей. Перспективами подальших досліджень у цьому напрямку може бути розробка пропозицій щодо використання засобів автоматизованого проектування БЗ ІСАУ рухом судна з врахуванням представлення даної технології як сукупності функцій-процесів по розробці відповідної БЗ.
{"title":"Інформаційна технологія розробки бази знань інтелектуальної системи автоматичного управління рухом судна","authors":"Олена Анатоліївна Дакі, С.А. Олізаренко, Ю.Г. Якусевич, З.Я. Дорофєєва, В.В. Тришин","doi":"10.30748/soivt.2021.67.07","DOIUrl":"https://doi.org/10.30748/soivt.2021.67.07","url":null,"abstract":"Питання створення і використання універсальної інформаційної технології для промислової розробки бази знань (БЗ) інтелектуальної системи автоматичного управління рухом судна (ІСАУ) в умовах невизначеності навколишнього середовища при неповній інформації з використанням останніх досягнень в області нечіткої логіки і глибокого навчання є недостатньо дослідженими. У роботі представлена інформаційна технологія розробки БЗ ІСАУ рухом судна з використанням глибоких нейронних мереж і інтервальних нечітких логічних моделей. У процесі розробки інформаційної технології вирішені такі часткові завдання: розроблена структура і склад інформаційної технології розробки БЗ ІСАУ рухом судна; обґрунтований вибір нечіткої логічної моделі для формалізації процесу функціонування нечіткого регулятора ІСАУ рухом судна; обґрунтований вибір глибокої нейронної мережі для формального представлення моделі нейромережевого аналізатора ІСАУ рухом судна; обґрунтовано ефективність застосування інформаційної технології розробки БЗ ІСАУ рухом судна з використанням глибоких нейронних мереж і інтервальних нечітких логічних моделей. Перспективами подальших досліджень у цьому напрямку може бути розробка пропозицій щодо використання засобів автоматизованого проектування БЗ ІСАУ рухом судна з врахуванням представлення даної технології як сукупності функцій-процесів по розробці відповідної БЗ.","PeriodicalId":32658,"journal":{"name":"Sistemi ozbroiennia i viis''kova tekhnika","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-09-24","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69585348","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-09-24DOI: 10.30748/soivt.2021.67.03
Г. В. Пєвцов, М.М. Олещук
Проведено аналіз спроможностей існуючих на озброєнні радіотехнічних військ Повітряних Сил Збройних Сил України оглядових РЛС щодо виявлення, супроводження та ідентифікації безпілотних літальних апаратів (БПЛА). З урахуванням досвіду ведення бойових дій наведено максимально можливі дальності виявлення БПЛА з різною ЕПР. Показано, що радіолокаційні засоби, які перебувають на озброєнні, потенційно здатні виявляти оперативно-тактичні БПЛА в межах своїх тактико-технічних характеристик.
{"title":"Аналіз спроможностей оглядових РЛС РТВ щодо виявлення, супроводження та ідентифікації безпілотних літальних апаратів","authors":"Г. В. Пєвцов, М.М. Олещук","doi":"10.30748/soivt.2021.67.03","DOIUrl":"https://doi.org/10.30748/soivt.2021.67.03","url":null,"abstract":"Проведено аналіз спроможностей існуючих на озброєнні радіотехнічних військ Повітряних Сил Збройних Сил України оглядових РЛС щодо виявлення, супроводження та ідентифікації безпілотних літальних апаратів (БПЛА). З урахуванням досвіду ведення бойових дій наведено максимально можливі дальності виявлення БПЛА з різною ЕПР. Показано, що радіолокаційні засоби, які перебувають на озброєнні, потенційно здатні виявляти оперативно-тактичні БПЛА в межах своїх тактико-технічних характеристик.","PeriodicalId":32658,"journal":{"name":"Sistemi ozbroiennia i viis''kova tekhnika","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-09-24","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69585758","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-09-24DOI: 10.30748/soivt.2021.67.04
В.М. Петров, А. А. Шалигін, А. Ф. Кудрявцев, Ю. Б. Ситник, О.М. Марченко, К.Ю. Сурков
У статті розглянуті основи тактики спільного застосування пілотованих та безпілотних літальних апаратів при веденні бойових дій у складі змішаних різнорідних груп авіації. До основних положень тактики віднесені форми і способи бойового застосування, бойові порядки та завдання авіації, тактичні прийоми їх виконання, функціонування системи управління. Відповідно для спільного застосування змішаних різнорідних груп авіації запропановані форми їх бойового застосування та узагальнений спосіб бойових дій, надане поняття змішаного бойового порядку, його кількісно-якісного складу та параметрам. Приведені часткові завдання різних груп тактичного призначення та літальних апаратів змішаного бойового порядку, варіанти тактичних прийомів подолання системи протиповітряної оборони та нанесення ударів. Запропанований напрям удосконалення існуючої системи управління авіації для можливості спільного застосування пілотованих та безпілотних літальних апаратів у різнорідних групах, який полягає в інтеграції системи управління і зв’язку безпілотних авіаційних комплексів в існуючу автоматизовану систему управління авіацією і протиповітряною обороною Збройних Сил України із створенням єдиного інформаційного простору.
{"title":"Форми та способи спільного застосування пілотованої та безпілотної авіації при веденні бойових дій","authors":"В.М. Петров, А. А. Шалигін, А. Ф. Кудрявцев, Ю. Б. Ситник, О.М. Марченко, К.Ю. Сурков","doi":"10.30748/soivt.2021.67.04","DOIUrl":"https://doi.org/10.30748/soivt.2021.67.04","url":null,"abstract":"У статті розглянуті основи тактики спільного застосування пілотованих та безпілотних літальних апаратів при веденні бойових дій у складі змішаних різнорідних груп авіації. До основних положень тактики віднесені форми і способи бойового застосування, бойові порядки та завдання авіації, тактичні прийоми їх виконання, функціонування системи управління. Відповідно для спільного застосування змішаних різнорідних груп авіації запропановані форми їх бойового застосування та узагальнений спосіб бойових дій, надане поняття змішаного бойового порядку, його кількісно-якісного складу та параметрам. Приведені часткові завдання різних груп тактичного призначення та літальних апаратів змішаного бойового порядку, варіанти тактичних прийомів подолання системи протиповітряної оборони та нанесення ударів. Запропанований напрям удосконалення існуючої системи управління авіації для можливості спільного застосування пілотованих та безпілотних літальних апаратів у різнорідних групах, який полягає в інтеграції системи управління і зв’язку безпілотних авіаційних комплексів в існуючу автоматизовану систему управління авіацією і протиповітряною обороною Збройних Сил України із створенням єдиного інформаційного простору.","PeriodicalId":32658,"journal":{"name":"Sistemi ozbroiennia i viis''kova tekhnika","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-09-24","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69585789","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-09-24DOI: 10.30748/soivt.2021.67.06
Ю.О. Фтемов
У статті проведено аналіз способів ведення інженерної розвідки шляхів руху військ (сил) із урахуванням досвіду окремих етапів планування притаманних збройним силам країн-членів НАТО, а також особливостей їх застосування, інженерно-розвідувальними органами підрозділів Збройних Сил (ЗС) України під час проведення антитерористичної операції (АТО) та операції Об’єднаних сил (ООС). Враховуючи сучасний характер ведення збройної боротьби, що виокремлюється широкими можливостями впливу протиборчих сторін на мобільність військ (сил), шляхом руйнування (знищення) важливих об’єктів дорожньої інфраструктури запропоновано: етапність організаційно-підготовчих заходів (визначення: живучості шляхів пересування, темпу ведення розвідки та ін.), порядок вибору способу виконання завдань, а також обґрунтовано основні тенденції розвитку технічних засобів розвідки.
{"title":"Обґрунтування складу комплекту технічних засобів інженерної розвідки шляхів руху військ (сил)","authors":"Ю.О. Фтемов","doi":"10.30748/soivt.2021.67.06","DOIUrl":"https://doi.org/10.30748/soivt.2021.67.06","url":null,"abstract":"У статті проведено аналіз способів ведення інженерної розвідки шляхів руху військ (сил) із урахуванням досвіду окремих етапів планування притаманних збройним силам країн-членів НАТО, а також особливостей їх застосування, інженерно-розвідувальними органами підрозділів Збройних Сил (ЗС) України під час проведення антитерористичної операції (АТО) та операції Об’єднаних сил (ООС). Враховуючи сучасний характер ведення збройної боротьби, що виокремлюється широкими можливостями впливу протиборчих сторін на мобільність військ (сил), шляхом руйнування (знищення) важливих об’єктів дорожньої інфраструктури запропоновано: етапність організаційно-підготовчих заходів (визначення: живучості шляхів пересування, темпу ведення розвідки та ін.), порядок вибору способу виконання завдань, а також обґрунтовано основні тенденції розвитку технічних засобів розвідки.","PeriodicalId":32658,"journal":{"name":"Sistemi ozbroiennia i viis''kova tekhnika","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-09-24","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69585808","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-09-24DOI: 10.30748/soivt.2021.67.12
Д.М. Натаров, А.О. Натарова, М.Г. Кокодій
Розглянуто проблему розсіяння пласких хвиль дискретним параболічним рефлектором (ДПР), виготовленим з рівновіддалено розташованих кремнієвих ниток. Досліджено фокусуючу здатність таких відбивачів як у випадку Е-, так і Н-поляризації. Для моделювання цієї задачі ми використовуємо метод часткового розділення змінних разом з регуляризацією, що приводить до матричного рівняння Фредгольма другого роду для коефіцієнтів розкладання функції поля. Цей факт гарантує збіжність розв’язку та прогнозованої точності наших розрахунків. Ми чисельно вивчаємо відбиваючі характеристики ДПР та їхню фокусуючу здатність разом з картинами ближнього поля та значеннями функції поля у зоні фокусування.
{"title":"Фокусування електромагнітних хвиль дискретним параболічним рефлектором із діелектричних ниток","authors":"Д.М. Натаров, А.О. Натарова, М.Г. Кокодій","doi":"10.30748/soivt.2021.67.12","DOIUrl":"https://doi.org/10.30748/soivt.2021.67.12","url":null,"abstract":"Розглянуто проблему розсіяння пласких хвиль дискретним параболічним рефлектором (ДПР), виготовленим з рівновіддалено розташованих кремнієвих ниток. Досліджено фокусуючу здатність таких відбивачів як у випадку Е-, так і Н-поляризації. Для моделювання цієї задачі ми використовуємо метод часткового розділення змінних разом з регуляризацією, що приводить до матричного рівняння Фредгольма другого роду для коефіцієнтів розкладання функції поля. Цей факт гарантує збіжність розв’язку та прогнозованої точності наших розрахунків. Ми чисельно вивчаємо відбиваючі характеристики ДПР та їхню фокусуючу здатність разом з картинами ближнього поля та значеннями функції поля у зоні фокусування.","PeriodicalId":32658,"journal":{"name":"Sistemi ozbroiennia i viis''kova tekhnika","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-09-24","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"47158289","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：