International Journal of Medical Engineering and Informatics最新文献_第10页

КОРЕЛЯЦІЙНИЙ ПОРТРЕТ ЯК ЗАСІБ ДОСЛІДЖЕННЯ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКІВ УЛЬТРАСТРУКТУР ФОЛІКУЛЯРНИХ ТИРОЦИТІВ: ПРОФІЛЬ ТРАНСПОРТУВАЛЬНОЇ МОЖЛИВОСТІ ПРИ ДІЇ ОРГАНІЧНОГО ЙОДУ ЗА УМОВ ПОТЕНЦІЮВАННЯ АЛІМЕНТАРНОГО ЙОДОДЕФІЦИТУ

Q3 Medicine

International Journal of Medical Engineering and Informatics

Pub Date : 2022-12-02 DOI: 10.11603/mie.1996-1960.2022.1-2.13107

Ольга Рябуха

Використання математичних методів для вивчення морфофункціональних особливостей ультраструктур фолікулярних тироцитів щитоподібної залози, зокрема транспортувального напряму її діяльності, при коригуванні органічним йодом потенційованого аліментарного йододефіциту є актуальним завданням цитофізіології. Метою мультидисциплінарного дослідження було дослідити особливості взаємозв'язків між ультраструктурами транспортувального напряму діяльності фолікулярних тироцитів (базальної цитоплазматичної мембрани, перикапілярного простору, мікрокапілярного русла, ендотеліоцитів) при прийманні різних доз органічного йоду в умовах потенціювання антитиреоїдним засобом мерказоліл (Thiamazol) дефіциту йоду в раціоні. Об'єкт дослідження: електронограми щитоподібних залоз білих нелінійних щурів-самців, яким дефіцит йоду в раціоні 30 днів коригували органічним йодом у гістологічно визначених малій (мінімально діючій), помірній і великій дозах. У дослідженні використано такі методи: електронномікроскопічне вивчення ультратонких зрізів щитоподібної залози, напівкількісний аналіз електронограм, визначення профілів спеціальних можливостей гормонопоетичних клітин, кореляційний аналіз із побудовою кореляційних портретів. Установлено, що вивчення особливостей впливу біологічних речовин, здатних як потенціювати, так і "пом'якшувати" явища йодного дефіциту, потребує спільних зусиль учених різних спеціальностей, зокрема із застосуванням відповідних математичних підходів, тоді як кореляційні портрети транспортувального напряму діяльності фолікулярних тироцитів є інформативним засобом дослідження механізмів функціонування щитоподібної залози. При аналізі кореляційних портретів установлено, що в умовах некоригованого потенційованого аліментарного йододефіциту попри порушення морфофункціонального стану мікрокапілярного русла існує певний ресурс для транспортування виробленого гормонального продукту. Приймання органічного йоду поліпшує інтра-органну гемоциркуляцію; при цьому особливості її поліпшення зумовлені спожитою дозою, оскільки коригування відбувається за участі різних ультраструктурних елементів профілю транспортувальної можливості фолікулярних тироцитів. Особливості впливу малої дози органічного йоду полягають у таких механізмах пристосування до транспортування тиреоїдних гормонів у несприятливих умовах як наявність у мікрокапілярному руслі явищ стазу та мі-кротромбозу, збільшення складчастості базальних мембран фолікулярних тироцитів, гіпертрофія ендотеліоцитів, збільшення кількості їхніх псевдоподій. Приймання помірної і великої доз органічного йоду в обговорюваних умовах наближає до характеристик інтактних тварин такі складові елементи досліджуваного профілю як складчастість базальних цитоплазматичних мембран фолікулярних тироцитів, стан ендотеліоцитів та їхніх псевдоподій, стан мікрокапілярного русла. Основна відмінність між впливом помірної і великої доз органічного йоду полягає в особливостях стану перикапілярного простору, що при прийманні помірної дози характеризує

{"title":"КОРЕЛЯЦІЙНИЙ ПОРТРЕТ ЯК ЗАСІБ ДОСЛІДЖЕННЯ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКІВ УЛЬТРАСТРУКТУР ФОЛІКУЛЯРНИХ ТИРОЦИТІВ: ПРОФІЛЬ ТРАНСПОРТУВАЛЬНОЇ МОЖЛИВОСТІ ПРИ ДІЇ ОРГАНІЧНОГО ЙОДУ ЗА УМОВ ПОТЕНЦІЮВАННЯ АЛІМЕНТАРНОГО ЙОДОДЕФІЦИТУ","authors":"Ольга Рябуха","doi":"10.11603/mie.1996-1960.2022.1-2.13107","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/mie.1996-1960.2022.1-2.13107","url":null,"abstract":"Використання математичних методів для вивчення морфофункціональних особливостей ультраструктур фолікулярних тироцитів щитоподібної залози, зокрема транспортувального напряму її діяльності, при коригуванні органічним йодом потенційованого аліментарного йододефіциту є актуальним завданням цитофізіології. Метою мультидисциплінарного дослідження було дослідити особливості взаємозв'язків між ультраструктурами транспортувального напряму діяльності фолікулярних тироцитів (базальної цитоплазматичної мембрани, перикапілярного простору, мікрокапілярного русла, ендотеліоцитів) при прийманні різних доз органічного йоду в умовах потенціювання антитиреоїдним засобом мерказоліл (Thiamazol) дефіциту йоду в раціоні. Об'єкт дослідження: електронограми щитоподібних залоз білих нелінійних щурів-самців, яким дефіцит йоду в раціоні 30 днів коригували органічним йодом у гістологічно визначених малій (мінімально діючій), помірній і великій дозах. У дослідженні використано такі методи: електронномікроскопічне вивчення ультратонких зрізів щитоподібної залози, напівкількісний аналіз електронограм, визначення профілів спеціальних можливостей гормонопоетичних клітин, кореляційний аналіз із побудовою кореляційних портретів. Установлено, що вивчення особливостей впливу біологічних речовин, здатних як потенціювати, так і \"пом'якшувати\" явища йодного дефіциту, потребує спільних зусиль учених різних спеціальностей, зокрема із застосуванням відповідних математичних підходів, тоді як кореляційні портрети транспортувального напряму діяльності фолікулярних тироцитів є інформативним засобом дослідження механізмів функціонування щитоподібної залози. При аналізі кореляційних портретів установлено, що в умовах некоригованого потенційованого аліментарного йододефіциту попри порушення морфофункціонального стану мікрокапілярного русла існує певний ресурс для транспортування виробленого гормонального продукту. Приймання органічного йоду поліпшує інтра-органну гемоциркуляцію; при цьому особливості її поліпшення зумовлені спожитою дозою, оскільки коригування відбувається за участі різних ультраструктурних елементів профілю транспортувальної можливості фолікулярних тироцитів. Особливості впливу малої дози органічного йоду полягають у таких механізмах пристосування до транспортування тиреоїдних гормонів у несприятливих умовах як наявність у мікрокапілярному руслі явищ стазу та мі-кротромбозу, збільшення складчастості базальних мембран фолікулярних тироцитів, гіпертрофія ендотеліоцитів, збільшення кількості їхніх псевдоподій. Приймання помірної і великої доз органічного йоду в обговорюваних умовах наближає до характеристик інтактних тварин такі складові елементи досліджуваного профілю як складчастість базальних цитоплазматичних мембран фолікулярних тироцитів, стан ендотеліоцитів та їхніх псевдоподій, стан мікрокапілярного русла. Основна відмінність між впливом помірної і великої доз органічного йоду полягає в особливостях стану перикапілярного простору, що при прийманні помірної дози характеризує","PeriodicalId":39126,"journal":{"name":"International Journal of Medical Engineering and Informatics","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"90581905","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

引用次数: 0

ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАСОБАМИ КОРЕЛЯЦІЙНОГО АНАЛІЗУ ДІЯЛЬНОСТІ УЛЬТРАСТРУКТУР ПРОФІЛЮ ТРАНСПОРТУВАЛЬНОЇ МОЖЛИВОСТІ ФОЛІКУЛЯРНИХ ТИРОЦИТІВ

Q3 Medicine

International Journal of Medical Engineering and Informatics

Pub Date : 2022-02-17 DOI: 10.11603/mie.1996-1960.2021.3-4.12638

Ольга Рябуха

Використання математичних методів для вивчення морфо-функціональних особливостей фолікулярних тироцитів при коригуванні аліментарного дефіциту йоду є актуальним завданням цитофізіології. Метою роботи стало за умов дефіциту йоду в раціоні дослідити особливості взаємозв'язків між ультраструктурами фолікулярних тироцитів транспортувального напряму їх діяльності (базальної цитоплазматичної мембрани, перикапілярного простору, мікрокапілярного русла, ендотеліоцитів) при прийманні органічного і неорганічного йоду. Об'єкт дослідження: електронограми щитоподібних залоз білих щурів-самців, яким дефіцит йоду в раціоні коригували гістологічно встановленою мінімально діючою дозою органічного та неорганічного йоду. Встановлено, що лінгвістична (описова) характеристика стану ультраструктур тироцитів є інформативною, проте не дозволяє з'ясувати особливості їх взаємовпливів і взаємозалежностей. За допомогою аналізу кореляційних портретів установлено, що в умовах аліментарного дефіциту йоду порушується стан мікрокапілярного русла, тоді як приймання органічного та неорганічного йоду покращує його морфофункціональний стан. При аліментарному дефіциті йоду поліпшення гемоциркуляції у мікрокапілярному руслі щитоподібної залози йодом органічної і неорганічної хімічної природи забезпечується різними ультраструктурними складовими елементами профілю транспортувальної можливості фолікулярних тироцитів: при прийманні органічного йоду воно проявляється через оптимізацію кореляційних зв'язків між фолікулярними тироцитами зі збільшеною складчастістю їхніх цитоплазматичних базальних мембран і незміненими ендотеліоцитами, при прийманні неорганічного йоду — кореляційних зв'язків між перикапілярним простором помірної ширини та гіпертрофованими ендотеліоцитамиі.

{"title":"ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАСОБАМИ КОРЕЛЯЦІЙНОГО АНАЛІЗУ ДІЯЛЬНОСТІ УЛЬТРАСТРУКТУР ПРОФІЛЮ ТРАНСПОРТУВАЛЬНОЇ МОЖЛИВОСТІ ФОЛІКУЛЯРНИХ ТИРОЦИТІВ","authors":"Ольга Рябуха","doi":"10.11603/mie.1996-1960.2021.3-4.12638","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/mie.1996-1960.2021.3-4.12638","url":null,"abstract":"Використання математичних методів для вивчення морфо-функціональних особливостей фолікулярних тироцитів при коригуванні аліментарного дефіциту йоду є актуальним завданням цитофізіології. Метою роботи стало за умов дефіциту йоду в раціоні дослідити особливості взаємозв'язків між ультраструктурами фолікулярних тироцитів транспортувального напряму їх діяльності (базальної цитоплазматичної мембрани, перикапілярного простору, мікрокапілярного русла, ендотеліоцитів) при прийманні органічного і неорганічного йоду. Об'єкт дослідження: електронограми щитоподібних залоз білих щурів-самців, яким дефіцит йоду в раціоні коригували гістологічно встановленою мінімально діючою дозою органічного та неорганічного йоду. Встановлено, що лінгвістична (описова) характеристика стану ультраструктур тироцитів є інформативною, проте не дозволяє з'ясувати особливості їх взаємовпливів і взаємозалежностей. За допомогою аналізу кореляційних портретів установлено, що в умовах аліментарного дефіциту йоду порушується стан мікрокапілярного русла, тоді як приймання органічного та неорганічного йоду покращує його морфофункціональний стан. При аліментарному дефіциті йоду поліпшення гемоциркуляції у мікрокапілярному руслі щитоподібної залози йодом органічної і неорганічної хімічної природи забезпечується різними ультраструктурними складовими елементами профілю транспортувальної можливості фолікулярних тироцитів: при прийманні органічного йоду воно проявляється через оптимізацію кореляційних зв'язків між фолікулярними тироцитами зі збільшеною складчастістю їхніх цитоплазматичних базальних мембран і незміненими ендотеліоцитами, при прийманні неорганічного йоду — кореляційних зв'язків між перикапілярним простором помірної ширини та гіпертрофованими ендотеліоцитамиі.","PeriodicalId":39126,"journal":{"name":"International Journal of Medical Engineering and Informatics","volume":"17 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-02-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"87442999","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

引用次数: 2

ІНФОРМАТИКА ТА КІБЕРНЕТИКА : Уніфікована освітня програма в галузях знань 22 "Охорона здоров’я" та 09 "Біологія" (Частина 1)

Q3 Medicine

International Journal of Medical Engineering and Informatics

Pub Date : 2022-02-17 DOI: 10.11603/mie.1996-1960.2021.3-4.12639

О. П. Мінцер, Ю. В. Вороненко, Л. Ю. Бабінцева, С. І. Мохначов, А. Г. Габович, О. О. Суханова

Концепція соціально-економічного розвитку завжди базується на науково-технічному прогресі, що передбачає підвищення якості підготовки та кваліфікації спеціалістів галузей знань «Охорона здоров'я» та «Біологія» на базі сучасних досягнень науки та техніки. Революційним явищем кінця XX та початку ХХІ століття стало розроблення та широке впровадження інформаційно-комунікаціних технологій (ІКТ) і компьтерної техники. Сьогодні їх застосовують спеціалісти в усіх галузях народного господарства, зокрема охорони здоров'я.Зрозуміло, що нестача сучасних засобів обчислювальної техніки суттєво гальмує процес поліпшення надання медичної допомоги, не дає у повному обсязі використовувати досягнення науки в охороні здоров'я. Проте, ще більшою перепоною є недостатність комп'ютерної освіти у керівників закладів охорони здоров'я (ЗОЗ), лікарів, фармацевтів, біологів різних профілів, а також наукових, педагогічних і науково-педагогічних працівників системи освіти галузей знань «Охорона здоров'я» та «Біологія», їх недостатня інформованість про можливості застосування інформаційних технологій (ІТ) у практичній діяльності.Зазначене й обумовило необхідність розроблення спеціальної уніфікованої освітньої програми в галузях знань 22 «Охорона здоров'я» та 09 «Біологія», що поєднані узагальненим об'єктом вивчення — людина з її психофізіологічними особливостями, здоров'я людини, здоров'я населення — та напрямами додипломної і післяди-пломної підготовки лікарів різних спеціальностей/ спеціалізацій, фармацевтів, педагогічних і науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти (ЗВО) і факультетів удосконалення лікарів (ФУЛ),керівників закладів охорони здоров'я, наукових співробітників та інженерно-технічного складу обчислювальних центрів системи охорони здоров'я.Така програма й була розроблена кафедрою медичної інформатики Національного університету охорони здоров'я (НУОЗ) України імені П. Л. Шупика. Освітня програма виконана в форматі уніфікованої (як комплекс освітніх програм, об'єднаних змістом курсів), ураховує 35-річний досвід проведення занять різної спрямованості науково-педагогічними працівниками кафедри.Уніфікована освітня програма передбачає проведення циклів тематичного вдосконалення та навчальних дисциплін, що формуються з відповідних блоків курсів. Курси програми поділено на розділи, розділи на теми, для кожної з яких наведено перелік елементів.На основі уніфікованої освітньої програми розроблено навчальні плани циклів тематичного вдосконалення та робочі програми навчальних дисциплін, частина яких відноситься до професійно-тематичного типу й орієнтована на підготовку однорідних за спеціальністю та посадою контингентів слухачів:- лікарів-хірургів, анестезіологів, реаніматологів, функціональних діагностів, онкологів тощо, робота яких безпосередньо пов'язана з використанням обчислювальної техніки;- спеціалістів фізіологів, біохіміків, біологів, генетиків та інших біомедичних теоретичних напрямів;- керівників органів і закладів охорони здоров'я, лікарів-ста

{"title":"ІНФОРМАТИКА ТА КІБЕРНЕТИКА : Уніфікована освітня програма в галузях знань 22 \"Охорона здоров’я\" та 09 \"Біологія\" (Частина 1)","authors":"О. П. Мінцер, Ю. В. Вороненко, Л. Ю. Бабінцева, С. І. Мохначов, А. Г. Габович, О. О. Суханова","doi":"10.11603/mie.1996-1960.2021.3-4.12639","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/mie.1996-1960.2021.3-4.12639","url":null,"abstract":"Концепція соціально-економічного розвитку завжди базується на науково-технічному прогресі, що передбачає підвищення якості підготовки та кваліфікації спеціалістів галузей знань «Охорона здоров'я» та «Біологія» на базі сучасних досягнень науки та техніки. Революційним явищем кінця XX та початку ХХІ століття стало розроблення та широке впровадження інформаційно-комунікаціних технологій (ІКТ) і компьтерної техники. Сьогодні їх застосовують спеціалісти в усіх галузях народного господарства, зокрема охорони здоров'я.\u0000Зрозуміло, що нестача сучасних засобів обчислювальної техніки суттєво гальмує процес поліпшення надання медичної допомоги, не дає у повному обсязі використовувати досягнення науки в охороні здоров'я. Проте, ще більшою перепоною є недостатність комп'ютерної освіти у керівників закладів охорони здоров'я (ЗОЗ), лікарів, фармацевтів, біологів різних профілів, а також наукових, педагогічних і науково-педагогічних працівників системи освіти галузей знань «Охорона здоров'я» та «Біологія», їх недостатня інформованість про можливості застосування інформаційних технологій (ІТ) у практичній діяльності.\u0000Зазначене й обумовило необхідність розроблення спеціальної уніфікованої освітньої програми в галузях знань 22 «Охорона здоров'я» та 09 «Біологія», що поєднані узагальненим об'єктом вивчення — людина з її психофізіологічними особливостями, здоров'я людини, здоров'я населення — та напрямами додипломної і післяди-пломної підготовки лікарів різних спеціальностей/ спеціалізацій, фармацевтів, педагогічних і науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти (ЗВО) і факультетів удосконалення лікарів (ФУЛ),\u0000керівників закладів охорони здоров'я, наукових співробітників та інженерно-технічного складу обчислювальних центрів системи охорони здоров'я.\u0000Така програма й була розроблена кафедрою медичної інформатики Національного університету охорони здоров'я (НУОЗ) України імені П. Л. Шупика. Освітня програма виконана в форматі уніфікованої (як комплекс освітніх програм, об'єднаних змістом курсів), ураховує 35-річний досвід проведення занять різної спрямованості науково-педагогічними працівниками кафедри.\u0000Уніфікована освітня програма передбачає проведення циклів тематичного вдосконалення та навчальних дисциплін, що формуються з відповідних блоків курсів. Курси програми поділено на розділи, розділи на теми, для кожної з яких наведено перелік елементів.\u0000На основі уніфікованої освітньої програми розроблено навчальні плани циклів тематичного вдосконалення та робочі програми навчальних дисциплін, частина яких відноситься до професійно-тематичного типу й орієнтована на підготовку однорідних за спеціальністю та посадою контингентів слухачів:\u0000- лікарів-хірургів, анестезіологів, реаніматологів, функціональних діагностів, онкологів тощо, робота яких безпосередньо пов'язана з використанням обчислювальної техніки;\u0000- спеціалістів фізіологів, біохіміків, біологів, генетиків та інших біомедичних теоретичних напрямів;\u0000- керівників органів і закладів охорони здоров'я, лікарів-ста","PeriodicalId":39126,"journal":{"name":"International Journal of Medical Engineering and Informatics","volume":"18 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-02-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"88021804","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

引用次数: 0

ЛОГІКА ВИЗНАЧЕННЯ ЗДОРОВ'Я ІНДИВІДА ТА ПОПУЛЯЦІЇ. ЧАСТИНА 2. ЕВОЛЮЦІЙНА МЕДИЦИНА. СИСТЕМНО-БІОЛОГІЧНІ ТА ІНФОРМАЦІЙНІ АСПЕКТИ ЗДОРОВ'Я ЛЮДИНИ

Q3 Medicine

International Journal of Medical Engineering and Informatics

Pub Date : 2022-02-17 DOI: 10.11603/mie.1996-1960.2021.3-4.12637

О. П. Мінцер, Аліна Новік

Представлено бачення інтеграції ключових питань еволюційної медицини та валеології. Визначено шляхи синтезу класичних уявлень про здоров'я індивіду з концептами еволюційної медицини та інструментарієм відображення проблем індивідуального здоров'я за допомогою інформаційних технологій. У результаті дослідження виявлено, що еволюційна медицина зміЩує акцент із дихотомічного розгляду здоров'я та захворювань на більш контекстуальний розгляд. Підкреслюється необхідність трансдисциплінарного синтезу дисциплін про здоров'я людини. Створено віртуальну сервісну програму відслідковування стану здоров'я людини, Що дає можливість протягом усього її життя реєструвати всі зміни стану здоров'я та сприяти своєчасній корекції патологічних змін. Платформа є реальним утіленням загальновідомої істини — попередити хворобу простіше, ніж її вилікувати. Питання, чи є еволюційна медицина фундаментальною наукою — важливим світоглядом узагальнення проблем здоров'я та захворювань — залишається. Застосування еволюційної перспективи до клінічної практики хоча не впливає на повсякденні терапевтичні рішення, але може призвести до нових клінічних стратегій. Тим не менш, клінічна медицина та громадська охорона здоров'я насамперед зосереджені на етіології, профілактиці та лікуванні захворювань, а вже потім на зміцненні здоров'я. Ця невідповідність і є причиною того, що лікарі не завжди правильно розставляють акценти в різних формах своєї діяльності.

{"title":"ЛОГІКА ВИЗНАЧЕННЯ ЗДОРОВ'Я ІНДИВІДА ТА ПОПУЛЯЦІЇ. ЧАСТИНА 2. ЕВОЛЮЦІЙНА МЕДИЦИНА. СИСТЕМНО-БІОЛОГІЧНІ ТА ІНФОРМАЦІЙНІ АСПЕКТИ ЗДОРОВ'Я ЛЮДИНИ","authors":"О. П. Мінцер, Аліна Новік","doi":"10.11603/mie.1996-1960.2021.3-4.12637","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/mie.1996-1960.2021.3-4.12637","url":null,"abstract":"Представлено бачення інтеграції ключових питань еволюційної медицини та валеології. Визначено шляхи синтезу класичних уявлень про здоров'я індивіду з концептами еволюційної медицини та інструментарієм відображення проблем індивідуального здоров'я за допомогою інформаційних технологій. У результаті дослідження виявлено, що еволюційна медицина зміЩує акцент із дихотомічного розгляду здоров'я та захворювань на більш контекстуальний розгляд. Підкреслюється необхідність трансдисциплінарного синтезу дисциплін про здоров'я людини. Створено віртуальну сервісну програму відслідковування стану здоров'я людини, Що дає можливість протягом усього її життя реєструвати всі зміни стану здоров'я та сприяти своєчасній корекції патологічних змін. Платформа є реальним утіленням загальновідомої істини — попередити хворобу простіше, ніж її вилікувати. Питання, чи є еволюційна медицина фундаментальною наукою — важливим світоглядом узагальнення проблем здоров'я та захворювань — залишається. Застосування еволюційної перспективи до клінічної практики хоча не впливає на повсякденні терапевтичні рішення, але може призвести до нових клінічних стратегій. Тим не менш, клінічна медицина та громадська охорона здоров'я насамперед зосереджені на етіології, профілактиці та лікуванні захворювань, а вже потім на зміцненні здоров'я. Ця невідповідність і є причиною того, що лікарі не завжди правильно розставляють акценти в різних формах своєї діяльності.","PeriodicalId":39126,"journal":{"name":"International Journal of Medical Engineering and Informatics","volume":"42 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-02-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"90661372","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

引用次数: 0

Chest x-ray image analysis for pneumonitis disease classification 肺炎疾病分型的胸部x线影像分析

Q3 Medicine

International Journal of Medical Engineering and Informatics

Pub Date : 2022-01-01 DOI: 10.1504/ijmei.2022.10047778

Neetu Sood, I. Saini, Ruchika Arora

引用次数: 0

An actigraph data-based early diagnosis of depression using ensemble classifiers 基于活动记录仪数据的抑郁症早期诊断

Q3 Medicine

International Journal of Medical Engineering and Informatics

Pub Date : 2022-01-01 DOI: 10.1504/ijmei.2022.10045834

R. Rekha, N. Arulanand, C. Anisha