Pub Date : 2024-05-13DOI: 10.32782/apcmj.2024.3.11
Мейюй Шао, Марія Барабаш
Ця стаття висвітлює інноваційне застосування модифікаторів асфальтобетону та технологій зміцнення фундаменту в складних ґрунтових середовищах. Ми обговорюємо проблему скорочення терміну експлуатації асфальтобетонних покриттів на дорогах, мостах, аеропортах і пов’язуємо це зі збільшенням автомобільного руху та динамічними навантаженнями. Відомо, що термін служби асфальтобетонних покриттів доріг, мостів і аеропортів за останні кілька десятиліть скоротився в 2–3 рази; більше 90% матеріально-трудових та енергетичних ресурсів, що виділяються на дорожню галузь, спрямовуються не на нове будівництво, а на ремонт та реконструкцію старих асфальтобетонних покриттів. Така ситуація гальмувала розвиток мережі доріг з твердим покриттям. Ситуація ускладнюється постійним зростанням вантажопідйомності та інтенсивності автотранспорту, що призводить до значного зростання динамічних навантажень на дорожнє покриття. У цій статті детально розглядається модифікація каучуку та гумових сумішей за допомогою різних добавок, у тому числі багатостінних вуглецевих нанотрубок (MWCNT), для покращення їхніх властивостей. У ньому обговорюється, як багатошарові вуглецеві нанотрубки можна використовувати як модифікатори в різних еластомерних матрицях для підвищення міцності та термостійкості. У цій статті представлені експериментальні дослідження гумових композитів, модифікованих різними концентраціями вуглецевих нанотрубок, зосереджені на їхніх фізичних, механічних і термічних властивостях. Використання гуми, модифікованої вуглецевими нанотрубками (CNT) для асфальтобетону, було особливо досліджено, і були відзначені такі переваги, як підвищена довговічність, зниження шуму та екологічність. На характеристики модифікованого гумою асфальту впливають такі фактори, як співвідношення гума-асфальт і розмір частинок гуми. Крім того, останнім часом актуальним питанням стала реконструкція наземних споруд. Сьогодні зміна клімату, швидка урбанізація, старіння та застарілість будівель попереднього покоління поставили на порядок денний реконструкцію наземних споруд. Економічний розвиток, соціальний прогрес і поява нових технологій також забезпечили можливість для реконструкції наземних споруд у цьому складному ґрунтовому середовищі. У статті наведені конкретні рішення цієї проблеми. Підводячи підсумок, у цьому документі пропонуються рішення для зміцнення фундаменту та реконструкції конструкції тротуарів у складних ґрунтових умовах, підкреслюючи перспективність модифікованого вуглецевими нанотрубками асфальту для цих застосувань.
{"title":"ІННОВАЦІЙНЕ ЗАСТОСУВАННЯ МОДИФІКАТОРІВ АСФАЛЬТОБЕТОНУ ТА ТЕХНОЛОГІЇ ЗМІЦНЕННЯ ФУНДАМЕНТУ В СКЛАДНИХ ГРУНТОВИХ СЕРЕДОВИЩАХ","authors":"Мейюй Шао, Марія Барабаш","doi":"10.32782/apcmj.2024.3.11","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/apcmj.2024.3.11","url":null,"abstract":"Ця стаття висвітлює інноваційне застосування модифікаторів асфальтобетону та технологій зміцнення фундаменту в складних ґрунтових середовищах. Ми обговорюємо проблему скорочення терміну експлуатації асфальтобетонних покриттів на дорогах, мостах, аеропортах і пов’язуємо це зі збільшенням автомобільного руху та динамічними навантаженнями. Відомо, що термін служби асфальтобетонних покриттів доріг, мостів і аеропортів за останні кілька десятиліть скоротився в 2–3 рази; більше 90% матеріально-трудових та енергетичних ресурсів, що виділяються на дорожню галузь, спрямовуються не на нове будівництво, а на ремонт та реконструкцію старих асфальтобетонних покриттів. Така ситуація гальмувала розвиток мережі доріг з твердим покриттям. Ситуація ускладнюється постійним зростанням вантажопідйомності та інтенсивності автотранспорту, що призводить до значного зростання динамічних навантажень на дорожнє покриття. У цій статті детально розглядається модифікація каучуку та гумових сумішей за допомогою різних добавок, у тому числі багатостінних вуглецевих нанотрубок (MWCNT), для покращення їхніх властивостей. У ньому обговорюється, як багатошарові вуглецеві нанотрубки можна використовувати як модифікатори в різних еластомерних матрицях для підвищення міцності та термостійкості. У цій статті представлені експериментальні дослідження гумових композитів, модифікованих різними концентраціями вуглецевих нанотрубок, зосереджені на їхніх фізичних, механічних і термічних властивостях. Використання гуми, модифікованої вуглецевими нанотрубками (CNT) для асфальтобетону, було особливо досліджено, і були відзначені такі переваги, як підвищена довговічність, зниження шуму та екологічність. На характеристики модифікованого гумою асфальту впливають такі фактори, як співвідношення гума-асфальт і розмір частинок гуми. Крім того, останнім часом актуальним питанням стала реконструкція наземних споруд. Сьогодні зміна клімату, швидка урбанізація, старіння та застарілість будівель попереднього покоління поставили на порядок денний реконструкцію наземних споруд. Економічний розвиток, соціальний прогрес і поява нових технологій також забезпечили можливість для реконструкції наземних споруд у цьому складному ґрунтовому середовищі. У статті наведені конкретні рішення цієї проблеми. Підводячи підсумок, у цьому документі пропонуються рішення для зміцнення фундаменту та реконструкції конструкції тротуарів у складних ґрунтових умовах, підкреслюючи перспективність модифікованого вуглецевими нанотрубками асфальту для цих застосувань.","PeriodicalId":417958,"journal":{"name":"Airport Planning, Construction and Maintenance Journal","volume":"107 28","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140985916","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Збагачення мінеральної сировини – це сукупність процесів переробки мінеральної сировини з метою виділення із неї корисних компонентів. В результаті збагачення корисних копалин отримуються два основних продукти: товарний продукт (концентрат, окатки) та хвости (відходи від переробки руди). Хвости складуються в хвостосховище – спеціальну гідротехнічну споруду для прийому та зберігання твердих та рідких відходів збагачення корисних копалин. Дані гідротехнічні споруди задіяні в технологічному циклі підприємства і несуть великі ризики для навколишнього середовища, особливо коли вони запроектовані, побудовані та експлуатуються без дотримання вимог нормативних стандартів та рекомендацій. Хвостосховище входить в систему хвостового господарства комбінату разом з системами транспортування хвостів та оборотного водопостачання. При проектуванні, будівництві та експлуатації хвостосховищ найбільше уваги приділяється їх надійності та безпеці експлуатації, оскільки руйнування таких об’єктів може призвести до катастрофічних наслідків. Надійність та безпека експлуатації хвостосховищ залежить від конструктивних рішень, які приймаються на основі інженерних вишукувань, моніторингу технічного стану та виконаних розрахунків стійкості огороджувальних споруд хвостосховищ із урахуванням специфіки будівництва таких споруд. Проектування, будівництво, експлуатація та консервація хвостосховищ здійснюється згідно з відповідними нормативними документами та стандартами. В даній статті представлено огляд та порівняльний аналіз вимог стандартів України з міжнародними стандартами при проектуванні хвостосховищ.
{"title":"ОСОБЛИВОСТІ ПРОЕКТУВАННЯ ХВОСТОСХОВИЩ ВІДПОВІДНО ДО ВИМОГ УКРАЇНСЬКИХ ТА МІЖНАРОДНИХ НОРМ ТА СТАНДАРТІВ","authors":"Олександр Дмитрович Радчук","doi":"10.32782/apcmj.2024.3.7","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/apcmj.2024.3.7","url":null,"abstract":"Збагачення мінеральної сировини – це сукупність процесів переробки мінеральної сировини з метою виділення із неї корисних компонентів. В результаті збагачення корисних копалин отримуються два основних продукти: товарний продукт (концентрат, окатки) та хвости (відходи від переробки руди). Хвости складуються в хвостосховище – спеціальну гідротехнічну споруду для прийому та зберігання твердих та рідких відходів збагачення корисних копалин. Дані гідротехнічні споруди задіяні в технологічному циклі підприємства і несуть великі ризики для навколишнього середовища, особливо коли вони запроектовані, побудовані та експлуатуються без дотримання вимог нормативних стандартів та рекомендацій. Хвостосховище входить в систему хвостового господарства комбінату разом з системами транспортування хвостів та оборотного водопостачання. При проектуванні, будівництві та експлуатації хвостосховищ найбільше уваги приділяється їх надійності та безпеці експлуатації, оскільки руйнування таких об’єктів може призвести до катастрофічних наслідків. Надійність та безпека експлуатації хвостосховищ залежить від конструктивних рішень, які приймаються на основі інженерних вишукувань, моніторингу технічного стану та виконаних розрахунків стійкості огороджувальних споруд хвостосховищ із урахуванням специфіки будівництва таких споруд. Проектування, будівництво, експлуатація та консервація хвостосховищ здійснюється згідно з відповідними нормативними документами та стандартами. В даній статті представлено огляд та порівняльний аналіз вимог стандартів України з міжнародними стандартами при проектуванні хвостосховищ.","PeriodicalId":417958,"journal":{"name":"Airport Planning, Construction and Maintenance Journal","volume":"36 5","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140983797","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-05-13DOI: 10.32782/apcmj.2024.3.13
Світлана Тімкіна
В основу даної статті покладені теоретичні та експериментальні дослідження впливу транспортного потоку на пропускну спроможність зупинки громадського маршрутного транспорту. На основі отриманих досліджень проведений аналіз розподілення транспортних засобів по смугах руху у зоні розміщення зупинки. Встановлено вплив взаємних перешкод між транспортними засобами в загальному потоці руху та роботою громадського маршрутного транспорту на витрати часу транспортного потоку у зоні розміщення зупинки. Визначено вплив наявності заїзної кишені на зупинці громадського маршрутного транспорту на розподілення транспортного потоку по смугах руху на магістральних вулицях міста.
{"title":"ВПЛИВ ТРАНСПОРТНОГО ПОТОКУ НА ПРОПУСКНУ СПРОМОЖНІСТЬ ЗУПИНКИ МАРШРУТНОГО ТРАНСПОРТУ","authors":"Світлана Тімкіна","doi":"10.32782/apcmj.2024.3.13","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/apcmj.2024.3.13","url":null,"abstract":"В основу даної статті покладені теоретичні та експериментальні дослідження впливу транспортного потоку на пропускну спроможність зупинки громадського маршрутного транспорту. На основі отриманих досліджень проведений аналіз розподілення транспортних засобів по смугах руху у зоні розміщення зупинки. Встановлено вплив взаємних перешкод між транспортними засобами в загальному потоці руху та роботою громадського маршрутного транспорту на витрати часу транспортного потоку у зоні розміщення зупинки. Визначено вплив наявності заїзної кишені на зупинці громадського маршрутного транспорту на розподілення транспортного потоку по смугах руху на магістральних вулицях міста.","PeriodicalId":417958,"journal":{"name":"Airport Planning, Construction and Maintenance Journal","volume":"40 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140985109","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Внаслідок збільшення інтенсивності дорожнього руху, виникає передчасне руйнування дорожнього одягу, що в свою чергу потребує значних витрат на ремонтні роботи. Однією з головних причин, являється збільшення вантажонапруженості, внаслідок того що на дорожній одяг часто діють навантаження значно перевищуючі її граничні. Отже, до дорожнього одягу та ґрунту земляного полотна повинні висуватися нові підвищені вимоги, щоб забезпечити нормальну експлуатацію автомобільної дороги, її довговічність та забезпечити безпеку руху. Традиційні рішення з підвищення несучої здатності дорожнього одягу за рахунок потовщення його шарів не вирішує в повній мірі проблему підвищення загальної міцності дорожнього одягу, а отже і не забезпечує необхідної довговічності. При зведенні земляного полотна автомобільних доріг в багатьох випадках використовуються місцеві слабкі ґрунти, заміна яких іншим ґрунтом є економічно недоцільною. Недостатні деформаційні показники, а також низька міцність призводить до виникнення в земляному полотні зсувів шарів відносно один одного, що в свою чергу спонукає виникнення на покритті різних пошкоджень та деформацій. В роботі наведено аналіз історичних етапів розвитку укріплення грунтів. Проведено аналіз експериментальних досліджень впливу укріплення грунтів на підвищення їх фізико-механічних характеристик.
{"title":"ЗАСТОСУВАННЯ УКРІПЛЕННЯ ГРУНТІВ У ТРАНСПОРТНОМУ БУДІВНИЦТВІ","authors":"Микола Васильович Гаркуша","doi":"10.32782/apcmj.2024.3.3","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/apcmj.2024.3.3","url":null,"abstract":"Внаслідок збільшення інтенсивності дорожнього руху, виникає передчасне руйнування дорожнього одягу, що в свою чергу потребує значних витрат на ремонтні роботи. Однією з головних причин, являється збільшення вантажонапруженості, внаслідок того що на дорожній одяг часто діють навантаження значно перевищуючі її граничні. Отже, до дорожнього одягу та ґрунту земляного полотна повинні висуватися нові підвищені вимоги, щоб забезпечити нормальну експлуатацію автомобільної дороги, її довговічність та забезпечити безпеку руху. Традиційні рішення з підвищення несучої здатності дорожнього одягу за рахунок потовщення його шарів не вирішує в повній мірі проблему підвищення загальної міцності дорожнього одягу, а отже і не забезпечує необхідної довговічності. При зведенні земляного полотна автомобільних доріг в багатьох випадках використовуються місцеві слабкі ґрунти, заміна яких іншим ґрунтом є економічно недоцільною. Недостатні деформаційні показники, а також низька міцність призводить до виникнення в земляному полотні зсувів шарів відносно один одного, що в свою чергу спонукає виникнення на покритті різних пошкоджень та деформацій. В роботі наведено аналіз історичних етапів розвитку укріплення грунтів. Проведено аналіз експериментальних досліджень впливу укріплення грунтів на підвищення їх фізико-механічних характеристик.","PeriodicalId":417958,"journal":{"name":"Airport Planning, Construction and Maintenance Journal","volume":"10 4","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140983280","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Станіслав Іванович Роговий, Наталія Миколаївна Срібняк, Людмила Анатоліївна Циганенко, Сергій Анатолійович Галушка, Дмитро Геннадійович Волков
Проведено критичний аналіз створення та розвитку теорії розрахунку залізобетонних конструкцій, а також обґрунтовано необхідність її удосконалення на основі деформаційно-силової розрахункової моделі, яка реалізується з використанням повних експериментальних діаграм деформування (стану) бетону. Зокрема розглядається низхідна ділянка діаграми σb–εb (напруга – деформації) з метою виділення деяких критичних значень деформативності бетону. Одне з них – значення ebR, яке фіксує початкову точку низхідної гілки. Кінцева точка низхідної частини повної діаграми може бути зафіксована параметром eb,max – граничною деформацією, яка відповідає найбільшій досягнутій її величині в кінці діаграми деформування бетону, і відповідної цій деформації залишкової міцністю бетону Rb,min. Як показують численні експерименти, розвиток деформацій бетону і форма діаграми σb–eb істотно залежать від зміни швидкості деформування при випробуваннях. Встановлено, що характер спадної гілки, зокрема її протяжність, значною мірою залежать від швидкості деформування. Для абсолютно однакових бетонів, змінюючи швидкість деформування, можна отримувати різну граничну деформативність наприкінці діаграми σb–εb. Якщо випробовувати високоміцні бетони з невеликою швидкістю деформування, то можна зафіксувати значно більшу таку деформацію в кінці спадної гілки, ніж для бетонів меншої міцності, випробуваних з більшою швидкістю. Обґрунтовано закономірність залежності деформацій у кінці повної діаграми від швидкості силового деформування: якщо така швидкість наближається до нуля, гранична деформація такої діаграми за відповідного рівня зниження напруг буде прагнути нескінченності. Запропоновано також напрями вдосконалення розглянутої моделі шляхом впровадження різних трансформованих діаграм стану бетонних, армованих та посилених конструктивних елементів. Такі діаграми моделюються посередництвом експериментальних залежностей параметрів бетону σb–εb з урахуванням впливу різних фізичних, технологічних, силових та інших факторів.
{"title":"ОЦІНКА ОПОРУ БЕТОНУ СИЛОВОМУ ДЕФОРМУВАННЮ І РУЙНУВАННЮ","authors":"Станіслав Іванович Роговий, Наталія Миколаївна Срібняк, Людмила Анатоліївна Циганенко, Сергій Анатолійович Галушка, Дмитро Геннадійович Волков","doi":"10.32782/apcmj.2024.3.9","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/apcmj.2024.3.9","url":null,"abstract":"Проведено критичний аналіз створення та розвитку теорії розрахунку залізобетонних конструкцій, а також обґрунтовано необхідність її удосконалення на основі деформаційно-силової розрахункової моделі, яка реалізується з використанням повних експериментальних діаграм деформування (стану) бетону. Зокрема розглядається низхідна ділянка діаграми σb–εb (напруга – деформації) з метою виділення деяких критичних значень деформативності бетону. Одне з них – значення ebR, яке фіксує початкову точку низхідної гілки. Кінцева точка низхідної частини повної діаграми може бути зафіксована параметром eb,max – граничною деформацією, яка відповідає найбільшій досягнутій її величині в кінці діаграми деформування бетону, і відповідної цій деформації залишкової міцністю бетону Rb,min. Як показують численні експерименти, розвиток деформацій бетону і форма діаграми σb–eb істотно залежать від зміни швидкості деформування при випробуваннях. Встановлено, що характер спадної гілки, зокрема її протяжність, значною мірою залежать від швидкості деформування. Для абсолютно однакових бетонів, змінюючи швидкість деформування, можна отримувати різну граничну деформативність наприкінці діаграми σb–εb. Якщо випробовувати високоміцні бетони з невеликою швидкістю деформування, то можна зафіксувати значно більшу таку деформацію в кінці спадної гілки, ніж для бетонів меншої міцності, випробуваних з більшою швидкістю. Обґрунтовано закономірність залежності деформацій у кінці повної діаграми від швидкості силового деформування: якщо така швидкість наближається до нуля, гранична деформація такої діаграми за відповідного рівня зниження напруг буде прагнути нескінченності. Запропоновано також напрями вдосконалення розглянутої моделі шляхом впровадження різних трансформованих діаграм стану бетонних, армованих та посилених конструктивних елементів. Такі діаграми моделюються посередництвом експериментальних залежностей параметрів бетону σb–εb з урахуванням впливу різних фізичних, технологічних, силових та інших факторів.","PeriodicalId":417958,"journal":{"name":"Airport Planning, Construction and Maintenance Journal","volume":"20 9","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140984246","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-05-13DOI: 10.32782/apcmj.2024.3.12
Олександр Васильович Степанчук, Шилинь Ян
Це дослідження присвячене доцільності використання летючої золи для часткової заміни портландцементу в бетонній промисловості та її впливу на властивості бетону. Дослідження зосереджується на сталості виробництва бетону за рахунок покращення екологічних показників, зменшення споживання природної сировини, зниження споживання енергії та скорочення викидів CO2 і пилу. Дослідження починається з огляду майбутнього бетону як основного будівельного матеріалу. У ньому пропонується використовувати летючу золу як часткову заміну портландцементу. Летуча зола розглядається як економічно ефективний і легкодоступний альтернативний матеріал, особливо в термоелектричних проектах. Щоб дослідити це, в даному дослідженні було проведено серію експериментів для визначення оптимальної пропорції бетону та оптимального відсотку золи, що буде використовуватися. У дослідженні використовувався трифакторний експериментальний план для оптимізації рецептури бетону за допомогою математичних і статистичних методів. Основна увага була зосереджена на впливі вмісту золи, водоспоживання та співвідношення заповнювачів на структуру та властивості бетону. Результати експериментів показують, що введення золи-винесення покращує рухливість бетонних сумішей і не знижує міцність бетону, замінюючи цемент в певних межах. Крім того, в ході дослідження було вивчено вплив добавок на властивості бетону. Пластифікатор LST-E та повітровтягувальна добавка SNV були використані для оцінки їх впливу на міцність бетону на стиск, водонепроникність та морозостійкість. Результати показали, що використання цих добавок дозволяє зменшити кількість цементу при збереженні необхідної рухливості бетонної суміші. У дослідженні також розглядалося виділення тепла під час твердіння бетону. Було показано, що використання летючої золи для заміни частини цементу може зменшити виділення тепла з бетону. Крім того, підвищення температури твердіння бетону може зменшити кількість гідроксиду кальцію, що утворюється під час гідратації, таким чином покращуючи корозійну стійкість бетону та сталевої арматури в агресивних середовищах. Отже, це дослідження демонструє доцільність використання золи-виносу як часткової заміни портландцементу у виробництві бетону, що не тільки покращує оброблюваність і довговічність бетону, але й сприяє зниженню витрат і впливу на навколишнє середовище. Дослідження показує, що використання золи-виносу в дорожньому та аеродромному будівництві є перспективним, особливо в збірних попередньо напружених плитах і монолітних цементобетонних покриттях.
{"title":"ЗАСТОСУВАННЯ ЗОЛИ-ВИНОСУ У ВИРОБНИЦТВІ БЕТОНУ: КОМПЛЕКСНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ ПЕРЕВАГ ТА ВЛАСТИВОСТЕЙ МАТЕРІАЛУ","authors":"Олександр Васильович Степанчук, Шилинь Ян","doi":"10.32782/apcmj.2024.3.12","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/apcmj.2024.3.12","url":null,"abstract":"Це дослідження присвячене доцільності використання летючої золи для часткової заміни портландцементу в бетонній промисловості та її впливу на властивості бетону. Дослідження зосереджується на сталості виробництва бетону за рахунок покращення екологічних показників, зменшення споживання природної сировини, зниження споживання енергії та скорочення викидів CO2 і пилу. Дослідження починається з огляду майбутнього бетону як основного будівельного матеріалу. У ньому пропонується використовувати летючу золу як часткову заміну портландцементу. Летуча зола розглядається як економічно ефективний і легкодоступний альтернативний матеріал, особливо в термоелектричних проектах. Щоб дослідити це, в даному дослідженні було проведено серію експериментів для визначення оптимальної пропорції бетону та оптимального відсотку золи, що буде використовуватися. У дослідженні використовувався трифакторний експериментальний план для оптимізації рецептури бетону за допомогою математичних і статистичних методів. Основна увага була зосереджена на впливі вмісту золи, водоспоживання та співвідношення заповнювачів на структуру та властивості бетону. Результати експериментів показують, що введення золи-винесення покращує рухливість бетонних сумішей і не знижує міцність бетону, замінюючи цемент в певних межах. Крім того, в ході дослідження було вивчено вплив добавок на властивості бетону. Пластифікатор LST-E та повітровтягувальна добавка SNV були використані для оцінки їх впливу на міцність бетону на стиск, водонепроникність та морозостійкість. Результати показали, що використання цих добавок дозволяє зменшити кількість цементу при збереженні необхідної рухливості бетонної суміші. У дослідженні також розглядалося виділення тепла під час твердіння бетону. Було показано, що використання летючої золи для заміни частини цементу може зменшити виділення тепла з бетону. Крім того, підвищення температури твердіння бетону може зменшити кількість гідроксиду кальцію, що утворюється під час гідратації, таким чином покращуючи корозійну стійкість бетону та сталевої арматури в агресивних середовищах. Отже, це дослідження демонструє доцільність використання золи-виносу як часткової заміни портландцементу у виробництві бетону, що не тільки покращує оброблюваність і довговічність бетону, але й сприяє зниженню витрат і впливу на навколишнє середовище. Дослідження показує, що використання золи-виносу в дорожньому та аеродромному будівництві є перспективним, особливо в збірних попередньо напружених плитах і монолітних цементобетонних покриттях.","PeriodicalId":417958,"journal":{"name":"Airport Planning, Construction and Maintenance Journal","volume":"65 9","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140983422","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-05-13DOI: 10.32782/apcmj.2024.3.14
Оксана Сергіївна Чернишова, Олександр Миколайович Дубик, Іван Миколайович Осовський, Октябрина Володимирівна Чемакіна
В роботі проаналізовано розвиток вантажних авіаперевезень в світі та, зокрема, в Україні за останні роки. Розглянуто світовий досвід будівництва нових і реконструкції існуючих аеропортів для підвищення пропускної здатності у вантажному сполученні. Надана оцінка завантаженості аеропортів України. Розглянуто можливі варіанти розвитку авіаційної галузі в межах проєктів відбудови країни. Проведено аналіз щодо перспектив розвантаження ведучих терміналів, зокрема Київського авіаційного вузла. Надано попередню оцінку стосовно доцільності будівництва нових аеропортів та реконструкції існуючих в Україні з метою підвищення пропускної здатності у вантажних перевезеннях. При цьому приділено увагу розташуванню об’єктів, наявної інфраструктури та аналізу прилеглої території з точки зору доцільності її використання для розвитку інфраструктури аеропортів. А також розглянуто можливість створення вантажного аеропорту міжнародного значення на території України та досліджено ключові переваги такого проєкту.
{"title":"ПЕРСПЕКТИВИ СТВОРЕННЯ НОВОГО МІЖНАРОДНОГО АЕРОПОРТУ В УКРАЇНІ","authors":"Оксана Сергіївна Чернишова, Олександр Миколайович Дубик, Іван Миколайович Осовський, Октябрина Володимирівна Чемакіна","doi":"10.32782/apcmj.2024.3.14","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/apcmj.2024.3.14","url":null,"abstract":"В роботі проаналізовано розвиток вантажних авіаперевезень в світі та, зокрема, в Україні за останні роки. Розглянуто світовий досвід будівництва нових і реконструкції існуючих аеропортів для підвищення пропускної здатності у вантажному сполученні. Надана оцінка завантаженості аеропортів України. Розглянуто можливі варіанти розвитку авіаційної галузі в межах проєктів відбудови країни. Проведено аналіз щодо перспектив розвантаження ведучих терміналів, зокрема Київського авіаційного вузла. Надано попередню оцінку стосовно доцільності будівництва нових аеропортів та реконструкції існуючих в Україні з метою підвищення пропускної здатності у вантажних перевезеннях. При цьому приділено увагу розташуванню об’єктів, наявної інфраструктури та аналізу прилеглої території з точки зору доцільності її використання для розвитку інфраструктури аеропортів. А також розглянуто можливість створення вантажного аеропорту міжнародного значення на території України та досліджено ключові переваги такого проєкту.","PeriodicalId":417958,"journal":{"name":"Airport Planning, Construction and Maintenance Journal","volume":"38 6","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140982650","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
У роботі подано коротку характеристику поточного стану основних аеропортів України. Визначено необхідність проведення діагностики стану об’єктів інфраструктури аеропортів та розроблення проєктів їхньої реконструкції. Розглянуто деякі аспекти геодезичного супроводу в контексті утримання аеропортів. Описано геодезичні методи визначення дефектів аеродромного покриття. Досліджено можливість використання безпілотних літальних апаратів для діагностики стану аеродромного покриття, у тому числі визначення індексу його стану. Встановлено вимоги щодо необхідної роздільної здатності сенсорів, переваги та перспективи запровадження такої методики в авіації.
{"title":"ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ БПЛА ДЛЯ СПОСТЕРЕЖЕНЬ ЗА СТАНОМ ОБ’ЄКТІВ ІНФРАСТРУКТУРИ АЕРОПОРТІВ","authors":"Оксана Василівна Гера","doi":"10.32782/apcmj.2024.3.4","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/apcmj.2024.3.4","url":null,"abstract":"У роботі подано коротку характеристику поточного стану основних аеропортів України. Визначено необхідність проведення діагностики стану об’єктів інфраструктури аеропортів та розроблення проєктів їхньої реконструкції. Розглянуто деякі аспекти геодезичного супроводу в контексті утримання аеропортів. Описано геодезичні методи визначення дефектів аеродромного покриття. Досліджено можливість використання безпілотних літальних апаратів для діагностики стану аеродромного покриття, у тому числі визначення індексу його стану. Встановлено вимоги щодо необхідної роздільної здатності сенсорів, переваги та перспективи запровадження такої методики в авіації.","PeriodicalId":417958,"journal":{"name":"Airport Planning, Construction and Maintenance Journal","volume":"90 20","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140984676","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Руслан Олександрович Пустовойт, Олександр Васильович Степанчук
В основу роботи покладено теоретичні та експериментальні дослідження особливостей та закономірностей пішохідного руху. На основі проведених експериментальних досліджень було визначено основні підходи щодо організації пішохідного руху на території аеровокзальних комплексів в аеропортах України та досліджені основні характеристики пішохідного руху: швидкість руху пішоходу, щільність пішохідного потоку. На основі отриманих результатів виявлено залежність між щільністю і швидкістю руху пішохідного потоку на території аеропортів. Встановлено максимальну площу горизонтальної проєкції людини з валізами та комфортну щільність потоку за максимальної площі проєкції. Розглянуто залежність швидкості людського потоку від його щільності та запропоновано методику визначення ширини ділянки руху пасажирів з багажем, з врахуванням площі горизонтальної проєкції людини. Визначено мінімальну ширину пішохідного шляху для пасажира з багажем на території аеровокзального комплексу та визначені параметри пасажирських потоків на основі площі на одного пасажира. В процесі експериментальних досліджень встановлені площі горизонтальних проєкцій людей із різноманітним багажем і дітьми.
{"title":"ВИЗНАЧЕННЯ ОПТИМАЛЬНОЇ ШИРИНИ ПІШОХІДНОЇ ЗОНИ НА ТЕРИТОРІЇ АЕРОВОКЗАЛЬНИХ КОМПЛЕКСІВ","authors":"Руслан Олександрович Пустовойт, Олександр Васильович Степанчук","doi":"10.32782/apcmj.2024.3.6","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/apcmj.2024.3.6","url":null,"abstract":"В основу роботи покладено теоретичні та експериментальні дослідження особливостей та закономірностей пішохідного руху. На основі проведених експериментальних досліджень було визначено основні підходи щодо організації пішохідного руху на території аеровокзальних комплексів в аеропортах України та досліджені основні характеристики пішохідного руху: швидкість руху пішоходу, щільність пішохідного потоку. На основі отриманих результатів виявлено залежність між щільністю і швидкістю руху пішохідного потоку на території аеропортів. Встановлено максимальну площу горизонтальної проєкції людини з валізами та комфортну щільність потоку за максимальної площі проєкції. Розглянуто залежність швидкості людського потоку від його щільності та запропоновано методику визначення ширини ділянки руху пасажирів з багажем, з врахуванням площі горизонтальної проєкції людини. Визначено мінімальну ширину пішохідного шляху для пасажира з багажем на території аеровокзального комплексу та визначені параметри пасажирських потоків на основі площі на одного пасажира. В процесі експериментальних досліджень встановлені площі горизонтальних проєкцій людей із різноманітним багажем і дітьми.","PeriodicalId":417958,"journal":{"name":"Airport Planning, Construction and Maintenance Journal","volume":"17 11","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140984337","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Петро Богданович Гаврилюк, Дмитро Васильович Касіянчук
Одним з найефективніших способів розробки моделі басейну є використання геоінформаційних систем (ГІС), які є комп’ютерними системами, що дозволяють збирати, зберігати, обробляти, аналізувати та візуалізувати просторові дані про басейн. Оцінка параметрів евапотранспірації з використанням ГІС в управлінні територіями є важливою для раціонального використання водних ресурсів та ефективного планування землекористування. Розроблена цифрова модель рельєфу з використанням методів геоінформаційного аналізу дозволила вперше змоделювати усі водостоки, що формують водний баланс річки Луква, виділити зони дренування та басейну річки в цілому. Виконано дослідження зміни гідродинамічного балансу басейну ріки Луква на основі параметру евапотранспірація, що вказує на зростання випаровуваності, що чітко резолює з глобальними кліматичними змінами.
{"title":"ОЦІНКА ПАРАМЕТРІВ РІЧКОВОГО БАСЕЙНУ В УПРАВЛІННІ ТЕРИТОРІЯМИ НА ПРИКЛАДІ Р. ЛУКВА З ВИКОРИСТАННЯМ ГІС","authors":"Петро Богданович Гаврилюк, Дмитро Васильович Касіянчук","doi":"10.32782/apcmj.2024.3.2","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/apcmj.2024.3.2","url":null,"abstract":"Одним з найефективніших способів розробки моделі басейну є використання геоінформаційних систем (ГІС), які є комп’ютерними системами, що дозволяють збирати, зберігати, обробляти, аналізувати та візуалізувати просторові дані про басейн. Оцінка параметрів евапотранспірації з використанням ГІС в управлінні територіями є важливою для раціонального використання водних ресурсів та ефективного планування землекористування. Розроблена цифрова модель рельєфу з використанням методів геоінформаційного аналізу дозволила вперше змоделювати усі водостоки, що формують водний баланс річки Луква, виділити зони дренування та басейну річки в цілому. Виконано дослідження зміни гідродинамічного балансу басейну ріки Луква на основі параметру евапотранспірація, що вказує на зростання випаровуваності, що чітко резолює з глобальними кліматичними змінами.","PeriodicalId":417958,"journal":{"name":"Airport Planning, Construction and Maintenance Journal","volume":"42 26","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140983857","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：