Pub Date : 2022-10-26DOI: 10.32782/2311-8458/2022-2-7
Ольга Георгіївна Угрин, Тетяна Лучка
У статті з’ясовано особливості прояву особистісної зрілості молоді. Проаналізовано показники особистісної зрілості (глибинність переживань, відповідальність та децентрацію), які є найбільш актуальними та важливими під час російсько-української війни. З’ясовано копінг-стратегії (знання, віру та уяву), на які найчастіше спирається молодь. Встановлено зв’язки між показниками особистісної зрілості, особистісними рисами та копінг-стратегіями. Так, чим більш відповідальною є людина, тим більш важливими є контакти, уява та прояв нейротизму. Водночас відкритість до нового досвіду, поступливість та уява дають можливість молоді поглянути на речі і явища з різних боків, а відтак розширити межі розуміння, перейти із «зони комфорту» в «зону росту й розвитку», що дає розуміння та прийняття інакшості в інших і собі. Встановлено також вікові особливості у прояві особистісної зрілості. Зокрема, з віком зростає автономія та відповідальність.
{"title":"ОСОБИСТІСНА ЗРІЛІСТЬ МОЛОДІ КРІЗЬ ПРИЗМУ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ","authors":"Ольга Георгіївна Угрин, Тетяна Лучка","doi":"10.32782/2311-8458/2022-2-7","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2311-8458/2022-2-7","url":null,"abstract":"У статті з’ясовано особливості прояву особистісної зрілості молоді. Проаналізовано показники особистісної зрілості (глибинність переживань, відповідальність та децентрацію), які є найбільш актуальними та важливими під час російсько-української війни. З’ясовано копінг-стратегії (знання, віру та уяву), на які найчастіше спирається молодь. Встановлено зв’язки між показниками особистісної зрілості, особистісними рисами та копінг-стратегіями. Так, чим більш відповідальною є людина, тим більш важливими є контакти, уява та прояв нейротизму. Водночас відкритість до нового досвіду, поступливість та уява дають можливість молоді поглянути на речі і явища з різних боків, а відтак розширити межі розуміння, перейти із «зони комфорту» в «зону росту й розвитку», що дає розуміння та прийняття інакшості в інших і собі. Встановлено також вікові особливості у прояві особистісної зрілості. Зокрема, з віком зростає автономія та відповідальність.","PeriodicalId":424614,"journal":{"name":"Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ (серія психологічна)","volume":"13 3 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-10-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116434939","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-10-26DOI: 10.32782/2311-8458/2022-2-5
Надія Миколаївна Савко
Стаття присвячена актуальному питанню дослідження психолого-педагогічним умов розвитку та збереження системи позашкільної освіти у сьогочасних умовах військового стану в Україні. Досліджено особливості організації дистанційного навчання в закладі позашкільної освіти, розроблено модель та методику впровадження її на прикладі діяльності Центру творчості дітей та юнацтва Галичини (м. Львів). Актуальність дослідження обґрунтовується реаліями сьогодення, що виникли під час пандемії в світі, та початком війни з росією в Україні. Тут як ніколи стає животрепетним прийняття правильних і продуктивних менеджерських рішень у вирішенні складної ситуації організації дистанційного навчання у сфері позашкілля, де раніше навіть не вважали за можливим впроваджувати дистанційну форму навчання. Визначним є непереривність освітнього процесу дітей та молоді у розширенні й заглибленні їхніх знань, розвитку творчих, науково-технічних, спортивних здібностей, незважаючи на всі складності життєвої ситуації, що виникли в Україні у 2019–2023 роках. Ефективність організації умов впровадження дистанційного навчання позашкільної освіти як невід’ємного і важливого складника системи освіти України досліджено експериментально за визначеними критеріями, показниками та засобами.
{"title":"СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ В ЗАКЛАДАХ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ","authors":"Надія Миколаївна Савко","doi":"10.32782/2311-8458/2022-2-5","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2311-8458/2022-2-5","url":null,"abstract":"Стаття присвячена актуальному питанню дослідження психолого-педагогічним умов розвитку та збереження системи позашкільної освіти у сьогочасних умовах військового стану в Україні. Досліджено особливості організації дистанційного навчання в закладі позашкільної освіти, розроблено модель та методику впровадження її на прикладі діяльності Центру творчості дітей та юнацтва Галичини (м. Львів). Актуальність дослідження обґрунтовується реаліями сьогодення, що виникли під час пандемії в світі, та початком війни з росією в Україні. Тут як ніколи стає животрепетним прийняття правильних і продуктивних менеджерських рішень у вирішенні складної ситуації організації дистанційного навчання у сфері позашкілля, де раніше навіть не вважали за можливим впроваджувати дистанційну форму навчання. Визначним є непереривність освітнього процесу дітей та молоді у розширенні й заглибленні їхніх знань, розвитку творчих, науково-технічних, спортивних здібностей, незважаючи на всі складності життєвої ситуації, що виникли в Україні у 2019–2023 роках. Ефективність організації умов впровадження дистанційного навчання позашкільної освіти як невід’ємного і важливого складника системи освіти України досліджено експериментально за визначеними критеріями, показниками та засобами.","PeriodicalId":424614,"journal":{"name":"Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ (серія психологічна)","volume":"181 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-10-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124543048","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-10-26DOI: 10.32782/2311-8458/2022-1-1
Ольга Миколаївна Борисюк, Анна Миколаївна Перун
Статтю присвячено теоретичному аналізу основних підходів щодо визначення сутності особистісної зрілості та обґрунтуванню її основних компонентних характеристик. На основі ґрунтовного аналізу науково-теоретичних підходів українських і зарубіжних вчених сформовано авторське визначення феномену особистісної зрілості, згідно з яким особистісна зрілість – це інтегральна властивість особистості, що включає в себе такі особистісні риси, які забезпечують її відповідальне ставлення до діяльності, конструктивну активність, гармонійне та ефективне функціонування, творчу реалізацію життєвих планів та толерантну взаємодію з людьми. Вказано, що на становлення особистісної зрілості впливають як зовнішні умови соціалізації, так і індивідуально-психологічні особливості особистості. Розглянуто об’єктивні чинники, що перешкоджають особистісній зрілості. Зазначено, що в актуальному часі у межах психологічної науки зрілість особистості виступає невід’ємним фактором психологічного благополуччя. Розширено та поглиблено уявлення про компонентне наповнення феномену особистісної зрілості. На основі узагальнення досліджуваного матеріалу окреслено структурні складові особистісної зрілості як системного утворення, яке включає: саморегуляцію, самостійність, креативність, інтелектуальність, комунікабельність, моральність, відповідальність, Его ідентичність, емпатію, самоприйняття, автентичність, трансцендентність, самоактуалізацію. Визначено критерії особистісної зрілості, які є свідченням процесу особистісного зростання, руху в напрямку самоактуалізації та самотрансценденції. Визначено перспективи подальших наукових досліджень, що полягають у більш ґрунтовному вивчені умов розвитку компонентного наповнення феномену особистісної зрілості студентів-психологів як фундаменту для професійного розвитку та повноцінного функціонування в кризових умовах сьогодення.
{"title":"ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ ОСОБИСТІСНОЇ ЗРІЛОСТІ ТА ЇЇ КОМПОНЕНТНОГО НАПОВНЕННЯ","authors":"Ольга Миколаївна Борисюк, Анна Миколаївна Перун","doi":"10.32782/2311-8458/2022-1-1","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2311-8458/2022-1-1","url":null,"abstract":"Статтю присвячено теоретичному аналізу основних підходів щодо визначення сутності особистісної зрілості та обґрунтуванню її основних компонентних характеристик. На основі ґрунтовного аналізу науково-теоретичних підходів українських і зарубіжних вчених сформовано авторське визначення феномену особистісної зрілості, згідно з яким особистісна зрілість – це інтегральна властивість особистості, що включає в себе такі особистісні риси, які забезпечують її відповідальне ставлення до діяльності, конструктивну активність, гармонійне та ефективне функціонування, творчу реалізацію життєвих планів та толерантну взаємодію з людьми. Вказано, що на становлення особистісної зрілості впливають як зовнішні умови соціалізації, так і індивідуально-психологічні особливості особистості. Розглянуто об’єктивні чинники, що перешкоджають особистісній зрілості. Зазначено, що в актуальному часі у межах психологічної науки зрілість особистості виступає невід’ємним фактором психологічного благополуччя. Розширено та поглиблено уявлення про компонентне наповнення феномену особистісної зрілості. На основі узагальнення досліджуваного матеріалу окреслено структурні складові особистісної зрілості як системного утворення, яке включає: саморегуляцію, самостійність, креативність, інтелектуальність, комунікабельність, моральність, відповідальність, Его ідентичність, емпатію, самоприйняття, автентичність, трансцендентність, самоактуалізацію. Визначено критерії особистісної зрілості, які є свідченням процесу особистісного зростання, руху в напрямку самоактуалізації та самотрансценденції. Визначено перспективи подальших наукових досліджень, що полягають у більш ґрунтовному вивчені умов розвитку компонентного наповнення феномену особистісної зрілості студентів-психологів як фундаменту для професійного розвитку та повноцінного функціонування в кризових умовах сьогодення.","PeriodicalId":424614,"journal":{"name":"Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ (серія психологічна)","volume":"75 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-10-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132890203","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Здійснено теоретико-емпіричний аналіз проблеми моди як засобу самопрезентації особистості. Зосереджено увагу на основних підходах до трактування моди, її еволюції у процесі суспільного розвитку під час війни. Охарактеризовано змістові характеристики моди як соціально-психологічного явища та її вплив на ідентифікацію та самопрезентацію особистості. Описано вплив моди на сомоідентифікацію та самопрезентацію особистості, можливі їхні наслідки. З’ясовано механізми психологічного захисту та соціальної адаптації молоді щодо впливу модних трендів.
{"title":"СТАВЛЕННЯ МОЛОДІ ДО ТРЕНДІВ В ДИЗАЙНІ ОДЯГУ ПІД ЧАС ВІЙНИ: ТЕНДЕНЦІЇ СУЧАСНОСТІ","authors":"Галина Вікторівна Католик, Вікторія Вадимівна Багрій","doi":"10.32782/2311-8458/2022-1-3","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2311-8458/2022-1-3","url":null,"abstract":"Здійснено теоретико-емпіричний аналіз проблеми моди як засобу самопрезентації особистості. Зосереджено увагу на основних підходах до трактування моди, її еволюції у процесі суспільного розвитку під час війни. Охарактеризовано змістові характеристики моди як соціально-психологічного явища та її вплив на ідентифікацію та самопрезентацію особистості. Описано вплив моди на сомоідентифікацію та самопрезентацію особистості, можливі їхні наслідки. З’ясовано механізми психологічного захисту та соціальної адаптації молоді щодо впливу модних трендів.","PeriodicalId":424614,"journal":{"name":"Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ (серія психологічна)","volume":"7 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-10-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131635409","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-10-26DOI: 10.32782/2311-8458/2022-1-2
Стаття присвячена емпіричному дослідженню особливостей мотивації персоналу для підвищення ефективності системи управління в умовах воєнного стану, що діє в Україні. Представлено результати описової статистики, порівняльного та кореляційного аналізу отриманих емпіричних даних. Середні значення показників професійної мотивації перебувають на середньому рівні. Виявлено, що працівникам, які залишились в Україні, важливо працювати в безпечному, комфортному навколишньому середовищі, а також отримувати чітку структуровану роботу та високу заробітну плату. З’ясовано, що панівними мотивами доброго виконання своєї роботи, попри загрозу життю, є: віра у краще майбутнє та перемогу України, любов до справи, якою займаються, та підтримка близьких людей.
{"title":"МОТИВАЦІЯ ПЕРСОНАЛУ ЯК ФАКТОР ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ В УМОВАХ ВІЙНИ","authors":"","doi":"10.32782/2311-8458/2022-1-2","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2311-8458/2022-1-2","url":null,"abstract":"Стаття присвячена емпіричному дослідженню особливостей мотивації персоналу для підвищення ефективності системи управління в умовах воєнного стану, що діє в Україні. Представлено результати описової статистики, порівняльного та кореляційного аналізу отриманих емпіричних даних. Середні значення показників професійної мотивації перебувають на середньому рівні. Виявлено, що працівникам, які залишились в Україні, важливо працювати в безпечному, комфортному навколишньому середовищі, а також отримувати чітку структуровану роботу та високу заробітну плату. З’ясовано, що панівними мотивами доброго виконання своєї роботи, попри загрозу життю, є: віра у краще майбутнє та перемогу України, любов до справи, якою займаються, та підтримка близьких людей.","PeriodicalId":424614,"journal":{"name":"Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ (серія психологічна)","volume":"10 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-10-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131869920","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-10-26DOI: 10.32782/2311-8458/2022-1-4
Зоряна Ярославівна Ковальчук
Автор статті розкриває зміст рефлексивної діяльності людини під час професійної підготовки в умовах світової пандемії. Зазначає, що така діяльність є беззаперечною умовою оптимального формування та розвитку особистості, а також саморозвитку в часі світової пандемії. Зазначає, що є три компоненти структури, з яких формується рефлексія у ході подолання особистістю наслідків соціальних змін та кризи, зокрема, фіксування рівня свого стану, умов життєдіяльності; визначення причин; оцінювання ефективності власної діяльності, використаних засобів щодо подолання соціальних змін та криз. У науковій праці також розглядаються функції, властиві рефлексії людини в умовах пандемічної кризи: проектувальна; організаторська; комунікативна, змістова; мотиваційна; корекційна. Також автор зупиняється на тому, що виокремлено близько п’яти рівнів людської діяльності, що свідчить про осмислення особистістю передової практики, різноманітного досвіду організації рефлексії. Зі збільшенням рівня рефлексивної діяльності людини її продуктивність під час професійної підготовки збільшується, а також зростає успішність подолання наслідків особистісних змін, реалізація різноманітних соціальних технологій стає ефективнішою та більш оптимізованою в житті людини та її різних соціальних та економічних ситуаціях.
{"title":"ПРОБЛЕМИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ОСОБИСТОСТІ В УМОВАХ КРИЗОВОГО СУСПІЛЬСТВА ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ ЇЇ РЕФЛЕКСИВНОСТІ","authors":"Зоряна Ярославівна Ковальчук","doi":"10.32782/2311-8458/2022-1-4","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2311-8458/2022-1-4","url":null,"abstract":"Автор статті розкриває зміст рефлексивної діяльності людини під час професійної підготовки в умовах світової пандемії. Зазначає, що така діяльність є беззаперечною умовою оптимального формування та розвитку особистості, а також саморозвитку в часі світової пандемії. Зазначає, що є три компоненти структури, з яких формується рефлексія у ході подолання особистістю наслідків соціальних змін та кризи, зокрема, фіксування рівня свого стану, умов життєдіяльності; визначення причин; оцінювання ефективності власної діяльності, використаних засобів щодо подолання соціальних змін та криз. У науковій праці також розглядаються функції, властиві рефлексії людини в умовах пандемічної кризи: проектувальна; організаторська; комунікативна, змістова; мотиваційна; корекційна. Також автор зупиняється на тому, що виокремлено близько п’яти рівнів людської діяльності, що свідчить про осмислення особистістю передової практики, різноманітного досвіду організації рефлексії. Зі збільшенням рівня рефлексивної діяльності людини її продуктивність під час професійної підготовки збільшується, а також зростає успішність подолання наслідків особистісних змін, реалізація різноманітних соціальних технологій стає ефективнішою та більш оптимізованою в житті людини та її різних соціальних та економічних ситуаціях.","PeriodicalId":424614,"journal":{"name":"Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ (серія психологічна)","volume":"28 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-10-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115645768","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-10-26DOI: 10.32782/2311-8458/2022-2-4
Любомира Сидорівна Пілецька, Інна Євченко
Стаття присвячена проблемі впливу соціальних очікувань на переживання тривоги в період пандемії COVID-19. Констатовано, що психологічне здоров’я студентської молоді піддається впливу зовнішніх чинників і погіршується під впливом пандемії. Визначено суперечності очікувань студентів, які полягають у багатоманітності бажань і прагнень та можливостях їх здійснення. Обґрунтовано, що такі протиріччя призводять до виникнення у студентів тривоги і страхів, які впливають на самооцінку, ставлення до себе і взаємостосунки з оточуючими. Емпірично досліджено особливості переживання тривоги студентської молоді у період пандемії COVID-19. Встановлено зв’язок між травматичним досвідом студентів та проявами страху; між позитивним досвідом минулого і встановленням соціальних контактів; між прагненням студентів отримувати і стилем життя; між бажанням брати відповідальність за своє життя і розумінням міри своєї відповідальності і впливу; визначено, що чим більше студенти вмотивовані на досягнення своїх очікувань і поставлених цілей, тим нижчий рівень переживання ними тривоги, оскільки відсутнє відчуття невідомості, яке найчастіше викликає страх та тривогу. Таким чином, досліджено, що соціальні очікування студентської молоді мають безпосередній вплив на переживання тривоги у період пандемії COVID-19.
{"title":"ВПЛИВ СОЦІАЛЬНИХ ОЧІКУВАНЬ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ НА ПЕРЕЖИВАННЯ ТРИВОГИ В ПЕРІОД ПАНДЕМІЇ COVID-19","authors":"Любомира Сидорівна Пілецька, Інна Євченко","doi":"10.32782/2311-8458/2022-2-4","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2311-8458/2022-2-4","url":null,"abstract":"Стаття присвячена проблемі впливу соціальних очікувань на переживання тривоги в період пандемії COVID-19. Констатовано, що психологічне здоров’я студентської молоді піддається впливу зовнішніх чинників і погіршується під впливом пандемії. Визначено суперечності очікувань студентів, які полягають у багатоманітності бажань і прагнень та можливостях їх здійснення. Обґрунтовано, що такі протиріччя призводять до виникнення у студентів тривоги і страхів, які впливають на самооцінку, ставлення до себе і взаємостосунки з оточуючими. Емпірично досліджено особливості переживання тривоги студентської молоді у період пандемії COVID-19. Встановлено зв’язок між травматичним досвідом студентів та проявами страху; між позитивним досвідом минулого і встановленням соціальних контактів; між прагненням студентів отримувати і стилем життя; між бажанням брати відповідальність за своє життя і розумінням міри своєї відповідальності і впливу; визначено, що чим більше студенти вмотивовані на досягнення своїх очікувань і поставлених цілей, тим нижчий рівень переживання ними тривоги, оскільки відсутнє відчуття невідомості, яке найчастіше викликає страх та тривогу. Таким чином, досліджено, що соціальні очікування студентської молоді мають безпосередній вплив на переживання тривоги у період пандемії COVID-19.","PeriodicalId":424614,"journal":{"name":"Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ (серія психологічна)","volume":"93 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-10-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"113934970","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Стаття містить результати теоретико-емпіричного дослідження, на підставі яких встановлено особистісні особливості хейтера. Здійснено теоретичний аналіз особливостей прояву хейтерства як явища, проаналізовано сутність хейтерства у зрізі психологічних теорій та концепцій. Описано причини, фактори, ознаки та види хейтерства в соціальних мережах. За результатами аналізу наукових дослідження описано складові структурної моделі особистості хейтера, що включають в себе наступні особливості комунікативної сфери (емоційність у спілкуванні, агресивні та нападаючі висловлювання, нездатність вести діалог), емоційної (домінування негативних емоцій, заздрість, ненависть, страх, гнів, злість), когнітивної (дихотомічне мислення, когнітивні спотворення, негативні установки, полярне мислення, відсутність логічного мислення) та сфери самосвідомості (самопрезентація в мережі, самооцінка, Образ Я, невпевненість). Здійснено спробу типологізації хейтерів за сукупністю поведінкових факторів та особливостями структури особистості. Результати емпіричного дослідження, в основу якого взято аналіз аватарок у профілях хейтерів, висловлювань та емодзі у повідомленнях, доводять домінування негативних та агресивних емоційних тенденцій, ненависть, незадоволеність усім, невпевненість в собі, підозрілість, категоричність та інфантилізм. У поведінкових характеристиках можна виокремити сміливі, впевнені та зухвалі прояви, засобом якої швидше за все хейтер хоче самостверджуватися. Характеристики самосвідомості вказують на зосередженість на власному Я, егоїстичність та зневажання інших. Стосовно характеристик когнітивної сфери доведено, що домінуючими є вказівка на низький інтелект, поверховість та примітивність мислення.
{"title":"ПСИХОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОСОБИСТОСТІ ХЕЙТЕРА","authors":"Кароліна Віталіївна Скакунова, Наталія Миколаївна Калька","doi":"10.32782/2311-8458/2022-2-6","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2311-8458/2022-2-6","url":null,"abstract":"Стаття містить результати теоретико-емпіричного дослідження, на підставі яких встановлено особистісні особливості хейтера. Здійснено теоретичний аналіз особливостей прояву хейтерства як явища, проаналізовано сутність хейтерства у зрізі психологічних теорій та концепцій. Описано причини, фактори, ознаки та види хейтерства в соціальних мережах. За результатами аналізу наукових дослідження описано складові структурної моделі особистості хейтера, що включають в себе наступні особливості комунікативної сфери (емоційність у спілкуванні, агресивні та нападаючі висловлювання, нездатність вести діалог), емоційної (домінування негативних емоцій, заздрість, ненависть, страх, гнів, злість), когнітивної (дихотомічне мислення, когнітивні спотворення, негативні установки, полярне мислення, відсутність логічного мислення) та сфери самосвідомості (самопрезентація в мережі, самооцінка, Образ Я, невпевненість). Здійснено спробу типологізації хейтерів за сукупністю поведінкових факторів та особливостями структури особистості. Результати емпіричного дослідження, в основу якого взято аналіз аватарок у профілях хейтерів, висловлювань та емодзі у повідомленнях, доводять домінування негативних та агресивних емоційних тенденцій, ненависть, незадоволеність усім, невпевненість в собі, підозрілість, категоричність та інфантилізм. У поведінкових характеристиках можна виокремити сміливі, впевнені та зухвалі прояви, засобом якої швидше за все хейтер хоче самостверджуватися. Характеристики самосвідомості вказують на зосередженість на власному Я, егоїстичність та зневажання інших. Стосовно характеристик когнітивної сфери доведено, що домінуючими є вказівка на низький інтелект, поверховість та примітивність мислення.","PeriodicalId":424614,"journal":{"name":"Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ (серія психологічна)","volume":"30 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-10-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127831253","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-10-26DOI: 10.32782/2311-8458/2022-1-5
Наталя Миколаївна Мрака
У статті розгорнуто тему впливу медіа-контенту під час війни. Йдеться про відображення теми війни у медіа-просторі та роботах митців, зокрема кіно-митців, про формат і наповнення медіа-контенту сьогодні. Розглянуто вплив війни і переживання її як колективної травми, етапи подолання колективної травми, зокрема першого із них – створення арт-об’єктів, що пов’язані з травмівними подіями: пам’ятників, фотоальбомів, книжок спогадів, виставок, музеїв, кінофільмів як свідчень пам’яті багатьох людей. Теоретично обгрунтовано умови зцілення колективної психічної травми, а саме через спільне проживання та спільну творчість. У даній статті представлено результати обговорення і опрацювання теми впливу війни та способів обговорення важких тем втрати через мистецтво, зокрема документальне кіно. Неоціненно важливу справу в цьому контексті роблять автори «Україна в огні-2», які вже випустили 311 серій. У даному (пілотному) дослідженні розглянуто питання впливу представленого медіа-контенту на психоемоційний стан особистості під час війни, проаналізовано доцільність проведення групових психоедукаційних та кінотерапевтичних занять. Зосереджено увагу на те, яка роль і місце документального кіно серед іншого впливового медіа-контенту в інформаційному просторі України. Порушено питання емоційного сприйняття як потреби в якісному відео-контенті саме такого формату, який виділятися із величезної маси та порушує рутинний і хаотичний процес медіаспоживання. Щодо теоретичних аспектів, то висвітлено аргументацію використання документального кіно як арт-медіа, що найкраще висвітлює події під час війни і може бути застосованим в опрацюванні колективної травми. Навчально-терапевтичний формат семінарського заняття дозволив екологічно продіагностувати та опрацювати тему травмівного досвіду. За основу нами взято розуміння мистецтва як засобу легітимізації травми війни та зцілення колективної травми. Висвітлено питання про психологічний вплив фільму. Формат однохвилинних серій – короткометражки, що нагадують «флешбеки» про те, що важко забути, і те, що має емоційний вплив на пам’ять – амальгама звуків, кольорів і подій. Воєнні події мають травмівний ефект і спричиняють травму свідка. Про неоднозначний процес, що має психологічний вплив як на авторів відеосвідчень, кіно-творців, так і на глядачів. Про труднощі перегляду фільму, його сприймання і тригери, як з цим давати раду, не знецінюючи, а, навпаки, констатуючи значення кіно для роботи із травмою.
{"title":"ВПЛИВ МЕДІА-КОНТЕНТУ НА СТУДЕНТСЬКУ МОЛОДЬ ПІД ЧАС ВІЙНИ В УКРАЇНІ (ПРИКЛАД ОПРАЦЮВАННЯ ФІЛЬМУ «УКРАЇНА В ОГНІ 2»)","authors":"Наталя Миколаївна Мрака","doi":"10.32782/2311-8458/2022-1-5","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2311-8458/2022-1-5","url":null,"abstract":"У статті розгорнуто тему впливу медіа-контенту під час війни. Йдеться про відображення теми війни у медіа-просторі та роботах митців, зокрема кіно-митців, про формат і наповнення медіа-контенту сьогодні. Розглянуто вплив війни і переживання її як колективної травми, етапи подолання колективної травми, зокрема першого із них – створення арт-об’єктів, що пов’язані з травмівними подіями: пам’ятників, фотоальбомів, книжок спогадів, виставок, музеїв, кінофільмів як свідчень пам’яті багатьох людей. Теоретично обгрунтовано умови зцілення колективної психічної травми, а саме через спільне проживання та спільну творчість. У даній статті представлено результати обговорення і опрацювання теми впливу війни та способів обговорення важких тем втрати через мистецтво, зокрема документальне кіно. Неоціненно важливу справу в цьому контексті роблять автори «Україна в огні-2», які вже випустили 311 серій. У даному (пілотному) дослідженні розглянуто питання впливу представленого медіа-контенту на психоемоційний стан особистості під час війни, проаналізовано доцільність проведення групових психоедукаційних та кінотерапевтичних занять. Зосереджено увагу на те, яка роль і місце документального кіно серед іншого впливового медіа-контенту в інформаційному просторі України. Порушено питання емоційного сприйняття як потреби в якісному відео-контенті саме такого формату, який виділятися із величезної маси та порушує рутинний і хаотичний процес медіаспоживання. Щодо теоретичних аспектів, то висвітлено аргументацію використання документального кіно як арт-медіа, що найкраще висвітлює події під час війни і може бути застосованим в опрацюванні колективної травми. Навчально-терапевтичний формат семінарського заняття дозволив екологічно продіагностувати та опрацювати тему травмівного досвіду. За основу нами взято розуміння мистецтва як засобу легітимізації травми війни та зцілення колективної травми. Висвітлено питання про психологічний вплив фільму. Формат однохвилинних серій – короткометражки, що нагадують «флешбеки» про те, що важко забути, і те, що має емоційний вплив на пам’ять – амальгама звуків, кольорів і подій. Воєнні події мають травмівний ефект і спричиняють травму свідка. Про неоднозначний процес, що має психологічний вплив як на авторів відеосвідчень, кіно-творців, так і на глядачів. Про труднощі перегляду фільму, його сприймання і тригери, як з цим давати раду, не знецінюючи, а, навпаки, констатуючи значення кіно для роботи із травмою.","PeriodicalId":424614,"journal":{"name":"Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ (серія психологічна)","volume":"72 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-10-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124412241","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-10-26DOI: 10.32782/2311-8458/2022-1-6
Ольга Георгіївна Угрин
У статті з’ясовано особливості кар’єрних орієнтацій молоді. Проаналізовано типи кар’єрних орієнтацій, які найбільшою мірою були актуальними й важливими під час пандемії Covid-19 (стабільність місця проживання, автономія та інтеграція стилів життя), та ті, що є важливими зараз під час війни (менеджмент, служіння, підприємництво). З’ясовано й відмінності у прояві кар’єрних орієнтацій за час кризових ситуацій 2022 року. Так, за час повномасштабної війни на території України зросли показники таких кар’єрних орієнтацій, як професійна компетентність, менеджмент, стабільність місця проживання, виклик та підприємництво. Що стосується особистісних якостей, то в часі війського стану у молоді найбільш проявляється відкритість досвіду та нейротизм.
{"title":"КАР’ЄРНІ ОРІЄНТАЦІЇ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ КРІЗЬ ПРИЗМУ КРИЗОВИХ СИТУАЦІЙ В УКРАЇНІ","authors":"Ольга Георгіївна Угрин","doi":"10.32782/2311-8458/2022-1-6","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2311-8458/2022-1-6","url":null,"abstract":"У статті з’ясовано особливості кар’єрних орієнтацій молоді. Проаналізовано типи кар’єрних орієнтацій, які найбільшою мірою були актуальними й важливими під час пандемії Covid-19 (стабільність місця проживання, автономія та інтеграція стилів життя), та ті, що є важливими зараз під час війни (менеджмент, служіння, підприємництво). З’ясовано й відмінності у прояві кар’єрних орієнтацій за час кризових ситуацій 2022 року. Так, за час повномасштабної війни на території України зросли показники таких кар’єрних орієнтацій, як професійна компетентність, менеджмент, стабільність місця проживання, виклик та підприємництво. Що стосується особистісних якостей, то в часі війського стану у молоді найбільш проявляється відкритість досвіду та нейротизм.","PeriodicalId":424614,"journal":{"name":"Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ (серія психологічна)","volume":"31 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-10-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125907989","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：