Pub Date : 2022-10-26DOI: 10.32782/2311-8458/2022-2-2
Олена Степанівна Вавринів, Роман Ярославович Яремко
У статті проаналізовано особливості професійного вигорання. Встановлено, що синдром професійного вигорання має досить широке коло трактувань, оскільки деякі науковці пов’язують його зі стресом, емоційною напругою, монотонністю чи напруженістю діяльності, професійною дезадаптацією, надмірним захопленням професією, невиправданими очікуваннями у професії, невідповідністю займаній посаді тощо. Проведено аналіз дослідження сучасних науковців щодо професійного вигорання. Так, науковці вважають, що професійне вигорання сприяє виникненню специфічної форми девіації, суїцидальної поведінки, професійної дезадаптації, нарцисичного особистісного розладу, певного виду професійних захворювань, особистісної деструкції. Описано стадії, проаналізовано симптоми та причини виникнення професійного вигорання. З огляду на результати теоретичного аналізу авторами було підібрано блок методик та здійснено ґрунтовне експериментальне дослідження професійного вигорання фахівців ризиконебезпечних професій. До комплексу методик увійшли такі методики: діагностика професійного вигорання (К. Маслач, С. Джексон), оцінка професійної дезадаптації (М. Дмитрова), діагностика життєстійкості (С. Мадді, адаптована Д. Леонтьєвим), диференційована оцінка працездатності (С. Величковської, О. Леонової), особистісний опитувальник «SACS» (С. Хобфола). На основі проведеного дослідження отримано такі результати. Досліджувані фахівці здебільшого демонструють середні та низькі показники професійного вигорання, середні показники професійної дезадаптації, життєстійкість, високі й середні показники працездатності. У стресових ситуаціях досліджувані найчастіше застосовують активні, просоціальні та в деяких випадках асоціальні дії. Факторний аналіз дав змогу встановити, що на формування професійного вигорання значною мірою впливає виснаження, необґрунтований ризик та недооцінювання власних можливостей.
{"title":"ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНОГО ВИГОРАННЯ ФАХІВЦІВ РИЗИКОНЕБЕЗПЕЧНИХ ПРОФЕСІЙ","authors":"Олена Степанівна Вавринів, Роман Ярославович Яремко","doi":"10.32782/2311-8458/2022-2-2","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2311-8458/2022-2-2","url":null,"abstract":"У статті проаналізовано особливості професійного вигорання. Встановлено, що синдром професійного вигорання має досить широке коло трактувань, оскільки деякі науковці пов’язують його зі стресом, емоційною напругою, монотонністю чи напруженістю діяльності, професійною дезадаптацією, надмірним захопленням професією, невиправданими очікуваннями у професії, невідповідністю займаній посаді тощо. Проведено аналіз дослідження сучасних науковців щодо професійного вигорання. Так, науковці вважають, що професійне вигорання сприяє виникненню специфічної форми девіації, суїцидальної поведінки, професійної дезадаптації, нарцисичного особистісного розладу, певного виду професійних захворювань, особистісної деструкції. Описано стадії, проаналізовано симптоми та причини виникнення професійного вигорання. З огляду на результати теоретичного аналізу авторами було підібрано блок методик та здійснено ґрунтовне експериментальне дослідження професійного вигорання фахівців ризиконебезпечних професій. До комплексу методик увійшли такі методики: діагностика професійного вигорання (К. Маслач, С. Джексон), оцінка професійної дезадаптації (М. Дмитрова), діагностика життєстійкості (С. Мадді, адаптована Д. Леонтьєвим), диференційована оцінка працездатності (С. Величковської, О. Леонової), особистісний опитувальник «SACS» (С. Хобфола). На основі проведеного дослідження отримано такі результати. Досліджувані фахівці здебільшого демонструють середні та низькі показники професійного вигорання, середні показники професійної дезадаптації, життєстійкість, високі й середні показники працездатності. У стресових ситуаціях досліджувані найчастіше застосовують активні, просоціальні та в деяких випадках асоціальні дії. Факторний аналіз дав змогу встановити, що на формування професійного вигорання значною мірою впливає виснаження, необґрунтований ризик та недооцінювання власних можливостей.","PeriodicalId":424614,"journal":{"name":"Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ (серія психологічна)","volume":"44 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-10-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115335747","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-10-26DOI: 10.32782/2311-8458/2022-2-1
Ольга Миколаївна Борисюк, Анна Миколаївна Перун
Статтю присвячено емпіричному дослідженню рівня особистісної зрілості студентів-психологів та її компонентних характеристик. Окреслено соціально-психологічну проблематику формування особистісної зрілості як необхідної якості особистості майбутніх психологів в процесі професійної підготовки. Представлено результати описової статистики та порівняльного аналізу отриманих емпіричних даних щодо рівня особистісної зрілості та її компонентного наповнення. Здійснено аналіз та інтерпретацію отриманих результатів. Відповідно до власних трактувань респондентами було визначено особистісну зрілість та її провідні характерні риси. За результатами анкетування, було підтверджено, що особистісна зрілість є однією з головних ознак готовності до професійної діяльності психолога. Представлено середні значення показників особистісної зрілості, самоактуалізації та прояву ясності Я-концепції, всі вони знаходяться на середньому рівні. За результатами проведення порівняльного аналізу здатності студентами-психологами до самоактуалізації студентивипускники виявили дещо нижчі результати, на відміну від студентів 1-3 курсів. Найвищі показники прояву ясності Я-концепції виявлено у студентів 4х та 3-х курсів, а найнижчі зафіксовано на 1-му курсі. У студентівстаршокурсників є вищий рівень усвідомленості та сформованості характеристик, що сприяють розвитку психологічної зрілості; респонденти першого та другого курсів, як правило, перебувають у стані самовизначення та самодослідження, вивчають особливості власної Я концепції та аналізують її. Визначено перспективи подальших досліджень щодо актуалізації компонентів особистісної зрілості у студентів-психологів задля оптимізації їх професійно-особистісного становлення.
{"title":"СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ФЕНОМЕНУ ОСОБИСТІСНОЇ ЗРІЛОСТІ У ПРОФЕСІЙНОМУ СТАНОВЛЕННІ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ","authors":"Ольга Миколаївна Борисюк, Анна Миколаївна Перун","doi":"10.32782/2311-8458/2022-2-1","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2311-8458/2022-2-1","url":null,"abstract":"Статтю присвячено емпіричному дослідженню рівня особистісної зрілості студентів-психологів та її компонентних характеристик. Окреслено соціально-психологічну проблематику формування особистісної зрілості як необхідної якості особистості майбутніх психологів в процесі професійної підготовки. Представлено результати описової статистики та порівняльного аналізу отриманих емпіричних даних щодо рівня особистісної зрілості та її компонентного наповнення. Здійснено аналіз та інтерпретацію отриманих результатів. Відповідно до власних трактувань респондентами було визначено особистісну зрілість та її провідні характерні риси. За результатами анкетування, було підтверджено, що особистісна зрілість є однією з головних ознак готовності до професійної діяльності психолога. Представлено середні значення показників особистісної зрілості, самоактуалізації та прояву ясності Я-концепції, всі вони знаходяться на середньому рівні. За результатами проведення порівняльного аналізу здатності студентами-психологами до самоактуалізації студентивипускники виявили дещо нижчі результати, на відміну від студентів 1-3 курсів. Найвищі показники прояву ясності Я-концепції виявлено у студентів 4х та 3-х курсів, а найнижчі зафіксовано на 1-му курсі. У студентівстаршокурсників є вищий рівень усвідомленості та сформованості характеристик, що сприяють розвитку психологічної зрілості; респонденти першого та другого курсів, як правило, перебувають у стані самовизначення та самодослідження, вивчають особливості власної Я концепції та аналізують її. Визначено перспективи подальших досліджень щодо актуалізації компонентів особистісної зрілості у студентів-психологів задля оптимізації їх професійно-особистісного становлення.","PeriodicalId":424614,"journal":{"name":"Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ (серія психологічна)","volume":"5 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-10-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123824595","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-10-26DOI: 10.32782/2311-8458/2022-2-3
Зоряна Ярославівна Ковальчук
Авторка статті розкриває соціально-психологічні особливості феномену взаємодії в сучасних викликах дистанційної освіти. У роботі подається теоретичне обґрунтування для педагогів щодо методології системи дистанційної освіти, яка є досить ефективною і результативною та задовольняє різноманітні учнівські навчальні потреби. Подано історичну трансформацію поняття взаємодії в контексті педагогічної взаємодії та виокремлено дистанційну освіту як таку, що на сьогодні найбільш поширена в освітньому середовищі. Розкрито її режими так, як їх бачать, зокрема, Т. Андерсон та Д.Р. Гаррісон: учені описали три найбільш поширені типи взаємодії, розглянуті в літературі про дистанційну освіту, у якій залучаються учні («учень – учень», «учень – учитель», «учень – зміст»), і почали обговорення про інші три типи взаємодії («учитель – учитель», «учитель – зміст», «зміст – зміст»). Виписано модель дистанційної освіти та окреслено її системні складники. Охарактеризовано засоби та інструменти дистанційної освіти сучасності. Розкрито можливості оцінювання рівня інтерактивності.
{"title":"СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ІСТОРИЧНОГО ДИСКУРСУ ФЕНОМЕНУ ВЗАЄМОДІЇ В СУЧАСНИХ ВИКЛИКАХ ДИСТАНЦІЙНОЇ ОСВІТИ","authors":"Зоряна Ярославівна Ковальчук","doi":"10.32782/2311-8458/2022-2-3","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2311-8458/2022-2-3","url":null,"abstract":"Авторка статті розкриває соціально-психологічні особливості феномену взаємодії в сучасних викликах дистанційної освіти. У роботі подається теоретичне обґрунтування для педагогів щодо методології системи дистанційної освіти, яка є досить ефективною і результативною та задовольняє різноманітні учнівські навчальні потреби. Подано історичну трансформацію поняття взаємодії в контексті педагогічної взаємодії та виокремлено дистанційну освіту як таку, що на сьогодні найбільш поширена в освітньому середовищі. Розкрито її режими так, як їх бачать, зокрема, Т. Андерсон та Д.Р. Гаррісон: учені описали три найбільш поширені типи взаємодії, розглянуті в літературі про дистанційну освіту, у якій залучаються учні («учень – учень», «учень – учитель», «учень – зміст»), і почали обговорення про інші три типи взаємодії («учитель – учитель», «учитель – зміст», «зміст – зміст»). Виписано модель дистанційної освіти та окреслено її системні складники. Охарактеризовано засоби та інструменти дистанційної освіти сучасності. Розкрито можливості оцінювання рівня інтерактивності.","PeriodicalId":424614,"journal":{"name":"Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ (серія психологічна)","volume":"149 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-10-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133034719","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-10-26DOI: 10.32782/2311-8458/2022-1-7
Роман Ярославович Яремко, Олена Степанівна Вавринів, Оксана В’ячеславівна Стельмах
У статті розглядається готовність до самоосвіти як чинник професійної самореалізації фахівців із пожежної безпеки. У роботі теоретично обґрунтовано та емпірично визначено взаємозв’язок готовності до самоосвіти як чинника професійної самореалізації майбутніх рятувальників. Підібрано й проведено низку методик, спрямованих на дослідження мотиваційного профілю особистості, готовності до самоосвіти, визначення типу та рівня професійної самореалізації мотиваційного профілю особистості. Проаналізовано й описано результати емпіричного дослідження. Для встановлення взаємозв’язку досліджуваних параметрів було здійснено кореляційний аналіз за допомогою програми математичної статистики SPSS v. 20. Виявлено, що у фахівців із пожежної безпеки високий рівень готовності до самоосвіти має позитивні зв’язки з такими показниками, як успішна професійна самореалізація, прогнозовано успішна професійна самореалізація, романтична професійна самореалізація, асертивні дії, пошук соціальної підтримки, встановлення соціального контакту, потреба у високій заробітній платні, необхідність ставити складні цілі й досягати їх. Середній рівень готовності до самоосвіти позитивно корелює з прогнозовано успішною професійною самореалізацією, формальним виконанням діяльності, встановленням соціального контакту, уникненням, потребою у визнанні з боку інших людей, потребою в затребуваності. Низький рівень готовності до самоосвіти має позитивні зв’язки з такими показниками, як імпульсивні дії, маніпулятивні дії, потреба в керуванні іншими, дратівливість.
文章论述了作为消防安全专家专业自我实现因素的自我教育准备情况。本文从理论上证实并从实证上确定了自我教育准备度作为未来救援人员职业自我实现因素之间的关系。本文选择并实施了一系列方法，旨在研究人格动机特征、自我教育准备程度、确定人格动机特征的专业自我实现类型和水平。对实证研究的结果进行了分析和描述。为了确定所研究参数之间的关系，使用 SPSS v. 20 数理统计软件进行了相关分析。研究发现，在消防安全专家中，自我教育准备程度高的人与下列指标有正相关关系：成功的职业自我实现、可预见的成功职业自我实现、浪漫的职业自我实现、自信的行动、寻求社会支持、建立社会联系、需要高薪、需要设定并实现具有挑战性的目标。自我教育准备程度一般与可预测的成功职业自我实现、正式表现、社会接触、回避、需要他人认可和需要相关性正相关。自我教育准备程度低与冲动行为、操纵行为、控制他人的需要和易怒等指标呈正相关。
{"title":"ДОСЛІДЖЕННЯ ГОТОВНОСТІ ДО САМООСВІТИ ЯК ЧИННИКА ПРОФЕСІЙНОЇ САМОРЕАЛІЗАЦІЇ ФАХІВЦІВ ІЗ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ","authors":"Роман Ярославович Яремко, Олена Степанівна Вавринів, Оксана В’ячеславівна Стельмах","doi":"10.32782/2311-8458/2022-1-7","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2311-8458/2022-1-7","url":null,"abstract":"У статті розглядається готовність до самоосвіти як чинник професійної самореалізації фахівців із пожежної безпеки. У роботі теоретично обґрунтовано та емпірично визначено взаємозв’язок готовності до самоосвіти як чинника професійної самореалізації майбутніх рятувальників. Підібрано й проведено низку методик, спрямованих на дослідження мотиваційного профілю особистості, готовності до самоосвіти, визначення типу та рівня професійної самореалізації мотиваційного профілю особистості. Проаналізовано й описано результати емпіричного дослідження. Для встановлення взаємозв’язку досліджуваних параметрів було здійснено кореляційний аналіз за допомогою програми математичної статистики SPSS v. 20. Виявлено, що у фахівців із пожежної безпеки високий рівень готовності до самоосвіти має позитивні зв’язки з такими показниками, як успішна професійна самореалізація, прогнозовано успішна професійна самореалізація, романтична професійна самореалізація, асертивні дії, пошук соціальної підтримки, встановлення соціального контакту, потреба у високій заробітній платні, необхідність ставити складні цілі й досягати їх. Середній рівень готовності до самоосвіти позитивно корелює з прогнозовано успішною професійною самореалізацією, формальним виконанням діяльності, встановленням соціального контакту, уникненням, потребою у визнанні з боку інших людей, потребою в затребуваності. Низький рівень готовності до самоосвіти має позитивні зв’язки з такими показниками, як імпульсивні дії, маніпулятивні дії, потреба в керуванні іншими, дратівливість.","PeriodicalId":424614,"journal":{"name":"Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ (серія психологічна)","volume":"38 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-10-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"134620988","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：