Pub Date : 2023-01-20DOI: 10.15407/visn2023.01.072
П.І. Гриценко
У доповіді наголошено, що державна мова повинна мати офіційну підтримку на найвищому рівні керівництва держави, оскільки це питання національної безпеки і майбутнього Української держави. Ця підтримка має бути організаційною, координативною, фінансовою, спрямованою на збереження і розвиток української мови як в Україні, так і поза її межами — на історичних етномовних українських теренах і в місцях проживання сучасної діаспори. Сформульовано невідкладні завдання, які стоять сьогодні перед мовознавцям, насамперед НАН України.
{"title":"Українська мова в сучасних реаліях державотворення в Україні","authors":"П.І. Гриценко","doi":"10.15407/visn2023.01.072","DOIUrl":"https://doi.org/10.15407/visn2023.01.072","url":null,"abstract":"У доповіді наголошено, що державна мова повинна мати офіційну підтримку на найвищому рівні керівництва держави, оскільки це питання національної безпеки і майбутнього Української держави. Ця підтримка має бути організаційною, координативною, фінансовою, спрямованою на збереження і розвиток української мови як в Україні, так і поза її межами — на історичних етномовних українських теренах і в місцях проживання сучасної діаспори. Сформульовано невідкладні завдання, які стоять сьогодні перед мовознавцям, насамперед НАН України.","PeriodicalId":431662,"journal":{"name":"Visnik Nacional noi academii nauk Ukrai ni","volume":"144 4","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-01-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121000956","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-01-20DOI: 10.15407/visn2023.01.091
Віктор Євгенович Кузьмін, Євген Васильович Шабанов
Статтю присвячено підсумкам 45-річної діяльності Фізико-хімічного інституту ім. О.В. Богатського НАН України — провідного науково-дослідного центру в галузі органічної та біоорганічної хімії, хімічного матеріалознавства, медичної та супрамолекулярної хімії, хемоінформатики.
{"title":"Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України — перший академічний інститут Одеси","authors":"Віктор Євгенович Кузьмін, Євген Васильович Шабанов","doi":"10.15407/visn2023.01.091","DOIUrl":"https://doi.org/10.15407/visn2023.01.091","url":null,"abstract":"Статтю присвячено підсумкам 45-річної діяльності Фізико-хімічного інституту ім. О.В. Богатського НАН України — провідного науково-дослідного центру в галузі органічної та біоорганічної хімії, хімічного матеріалознавства, медичної та супрамолекулярної хімії, хемоінформатики.","PeriodicalId":431662,"journal":{"name":"Visnik Nacional noi academii nauk Ukrai ni","volume":"212 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-01-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114750394","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-01-20DOI: 10.15407/visn2023.01.067
Богдан Миколайович Ажнюк
У доповіді обґрунтовано провідну роль мови в процесі державотворення, розглянуто взаємозв’язок мови і держави на історичному досвіді інших народів, показано, що мова була і є важливим складником людської ідентичності. Зазначено, що в Україні в останні десятиліття спостерігається стійка тенденція до збільшення кількості україномовних родин і що українська мова з кожним днем дедалі більше стає маркером супраетнічної національної ідентичності.
{"title":"Українська мова і українська держава","authors":"Богдан Миколайович Ажнюк","doi":"10.15407/visn2023.01.067","DOIUrl":"https://doi.org/10.15407/visn2023.01.067","url":null,"abstract":"У доповіді обґрунтовано провідну роль мови в процесі державотворення, розглянуто взаємозв’язок мови і держави на історичному досвіді інших народів, показано, що мова була і є важливим складником людської ідентичності. Зазначено, що в Україні в останні десятиліття спостерігається стійка тенденція до збільшення кількості україномовних родин і що українська мова з кожним днем дедалі більше стає маркером супраетнічної національної ідентичності.","PeriodicalId":431662,"journal":{"name":"Visnik Nacional noi academii nauk Ukrai ni","volume":"12 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-01-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122113243","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-01-20DOI: 10.15407/visn2023.01.011
Володимир Михайлович Литвин
Сто років тому, 30 грудня 1922 р., представники радянських урядів Росії, України, Білорусі та Закавказької Республіки підписали договір про об'єднання в єдину союзну державу — Союз Радянських Соціалістичних Республік, який припинив своє існування 26 грудня 1991 р. У статті автор розмірковує, чому в сучасній РФ на державному рівні вважають розпад СРСР «найбільшою геополітичною катастрофою» і чому таким важливим сьогодні є неупереджене вивчення причин краху Радянського Союзу, усвідомлення його історичної неминучості та неможливості відродження імперського минулого.
{"title":"У битві за імперію: російські наративи проти історичних реалій","authors":"Володимир Михайлович Литвин","doi":"10.15407/visn2023.01.011","DOIUrl":"https://doi.org/10.15407/visn2023.01.011","url":null,"abstract":"Сто років тому, 30 грудня 1922 р., представники радянських урядів Росії, України, Білорусі та Закавказької Республіки підписали договір про об'єднання в єдину союзну державу — Союз Радянських Соціалістичних Республік, який припинив своє існування 26 грудня 1991 р. У статті автор розмірковує, чому в сучасній РФ на державному рівні вважають розпад СРСР «найбільшою геополітичною катастрофою» і чому таким важливим сьогодні є неупереджене вивчення причин краху Радянського Союзу, усвідомлення його історичної неминучості та неможливості відродження імперського минулого.","PeriodicalId":431662,"journal":{"name":"Visnik Nacional noi academii nauk Ukrai ni","volume":"14 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-01-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114747888","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-01-20DOI: 10.15407/visn2023.01.085
Євген Олександрович Пащенко
У доповіді наведено отримані в Інституті надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля НАН України результати фундаментальних та прикладних досліджень, завдяки яким виявлено невідомі раніше механізми динамічних структурних перетворень, що визначають адаптивний характер швидких зворотних змін будови композитів у зоні різання. Це стало науковим підґрунтям для створення нового покоління інструментальних абразивних матеріалів з алмазу та кубічного нітриду бору для формування поверхневих шарів критично важливих деталей та виробів, зокрема в галузі авіаційного двигунобудування.
报告介绍了乌克兰国家科学院巴库尔超硬材料研究所（V.M. Bakul Institute of Superhard Materials of the National Academy of Sciences of Ukraine）的基础研究和应用研究成果，这些成果揭示了之前未知的动态结构转变机制，这种机制决定了复合材料结构在切削区快速可逆变化的适应性。这成为了研制新一代金刚石和立方氮化硼工具磨料的科学依据，这种磨料可用于形成关键部件和产品的表面层，特别是在飞机发动机制造领域。
{"title":"Адаптивні полімерні композити з надтвердих матеріалів: структурна динаміка та контактна поведінка","authors":"Євген Олександрович Пащенко","doi":"10.15407/visn2023.01.085","DOIUrl":"https://doi.org/10.15407/visn2023.01.085","url":null,"abstract":"У доповіді наведено отримані в Інституті надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля НАН України результати фундаментальних та прикладних досліджень, завдяки яким виявлено невідомі раніше механізми динамічних структурних перетворень, що визначають адаптивний характер швидких зворотних змін будови композитів у зоні різання. Це стало науковим підґрунтям для створення нового покоління інструментальних абразивних матеріалів з алмазу та кубічного нітриду бору для формування поверхневих шарів критично важливих деталей та виробів, зокрема в галузі авіаційного двигунобудування.","PeriodicalId":431662,"journal":{"name":"Visnik Nacional noi academii nauk Ukrai ni","volume":"55 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-01-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128872026","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-01-20DOI: 10.15407/visn2023.01.057
Петро Петрович Горбик
У доповіді наведено найважливіші результати фундаментальних та прикладних досліджень, проведених в Інституті хімії поверхні ім. О.О. Чуйка НАН України та спрямованих на розроблення нових перспективних спеціальних матеріалів і покриттів, що ефективно поглинають електромагнітне надвисокочастотне та інфрачервоне випромінювання, а також задовольняють певні вимоги щодо масогабаритних і кліматичних характеристик. Сфера застосування таких покриттів охоплює широке коло об’єктів різного призначення, що використовуються на суші, воді, в повітрі і навіть у космосі, а їх розроблення є актуальною проблемою, яка має важливе науково-технічне та оборонне значення.
{"title":"Нові спеціальні матеріали та покриття, що ефективно поглинають електромагнітне інфрачервоне та інші випромінювання","authors":"Петро Петрович Горбик","doi":"10.15407/visn2023.01.057","DOIUrl":"https://doi.org/10.15407/visn2023.01.057","url":null,"abstract":"У доповіді наведено найважливіші результати фундаментальних та прикладних досліджень, проведених в Інституті хімії поверхні ім. О.О. Чуйка НАН України та спрямованих на розроблення нових перспективних спеціальних матеріалів і покриттів, що ефективно поглинають електромагнітне надвисокочастотне та інфрачервоне випромінювання, а також задовольняють певні вимоги щодо масогабаритних і кліматичних характеристик. Сфера застосування таких покриттів охоплює широке коло об’єктів різного призначення, що використовуються на суші, воді, в повітрі і навіть у космосі, а їх розроблення є актуальною проблемою, яка має важливе науково-технічне та оборонне значення.","PeriodicalId":431662,"journal":{"name":"Visnik Nacional noi academii nauk Ukrai ni","volume":"109 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-01-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122618053","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-29DOI: 10.15407/visn2022.12.003
Сергій Васильович Комісаренко, Світлана Іванівна Романюк
Нобелівську премію з фізіології або медицини у 2022 р. присуджено шведському досліднику-палеогенетику, фахівцю в галузі еволюційної генетики, директору відділу генетики Інституту еволюційної антропології імені Макса Планка в Лейпцигу (Німеччина) професору Сванте Пеебо (Svante Pääbo) за «відкриття, що стосуються геномів вимерлих гомінідів і еволюції людини». Пояснюючи значення робіт С. Пеебо, Нобелівський комітет зазначив, що «він розробив методи аналізу та відновлення прадавньої ДНК. У давніх кістках ДНК розкладається, зазнає хімічного пошкодження, а також сильно забруднюється від контакту з бактеріями та людьми, які працюють зі зразками. Використовуючи наявні технології в міру їх розвитку, С. Пеебо створив власні методи для уточнення аналізу прадавньої ДНК».
{"title":"Таємниці геномів вимерлих гомінідів, або чи може палеогеноміка дати відповідь на питання: хто ми, люди, є такі?","authors":"Сергій Васильович Комісаренко, Світлана Іванівна Романюк","doi":"10.15407/visn2022.12.003","DOIUrl":"https://doi.org/10.15407/visn2022.12.003","url":null,"abstract":"Нобелівську премію з фізіології або медицини у 2022 р. присуджено шведському досліднику-палеогенетику, фахівцю в галузі еволюційної генетики, директору відділу генетики Інституту еволюційної антропології імені Макса Планка в Лейпцигу (Німеччина) професору Сванте Пеебо (Svante Pääbo) за «відкриття, що стосуються геномів вимерлих гомінідів і еволюції людини». Пояснюючи значення робіт С. Пеебо, Нобелівський комітет зазначив, що «він розробив методи аналізу та відновлення прадавньої ДНК. У давніх кістках ДНК розкладається, зазнає хімічного пошкодження, а також сильно забруднюється від контакту з бактеріями та людьми, які працюють зі зразками. Використовуючи наявні технології в міру їх розвитку, С. Пеебо створив власні методи для уточнення аналізу прадавньої ДНК».","PeriodicalId":431662,"journal":{"name":"Visnik Nacional noi academii nauk Ukrai ni","volume":"4 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122361301","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-29DOI: 10.15407/visn2022.12.076
Анатолій Глібович Загородній, Вадим Михайлович Локтєв
26 грудня виповнюється 110 років від дня народження всесвітньо відомого радянського і українського фізика-теоретика, Героя Соціалістичної Праці (1982), лауреата Ленінської премії (1964), Державної премії УРСР в галузі науки і техніки (1969), заслуженого діяча науки і техніки УРСР (1972), багаторічного директора Інституту теоретичної фізики АН України (1973—1988) академіка АН України Олександра Сергійовича Давидова. Його авторству належить кілька видатних наукових результатів, які у світовій літературі визнано класичними, названо його ім’ям і які увійшли до багатьох підручників.
{"title":"Олександр Сергійович Давидов. Життя і творчість","authors":"Анатолій Глібович Загородній, Вадим Михайлович Локтєв","doi":"10.15407/visn2022.12.076","DOIUrl":"https://doi.org/10.15407/visn2022.12.076","url":null,"abstract":"26 грудня виповнюється 110 років від дня народження всесвітньо відомого радянського і українського фізика-теоретика, Героя Соціалістичної Праці (1982), лауреата Ленінської премії (1964), Державної премії УРСР в галузі науки і техніки (1969), заслуженого діяча науки і техніки УРСР (1972), багаторічного директора Інституту теоретичної фізики АН України (1973—1988) академіка АН України Олександра Сергійовича Давидова. Його авторству належить кілька видатних наукових результатів, які у світовій літературі визнано класичними, названо його ім’ям і які увійшли до багатьох підручників.","PeriodicalId":431662,"journal":{"name":"Visnik Nacional noi academii nauk Ukrai ni","volume":"20 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132046901","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-29DOI: 10.15407/visn2022.12.019
Леонід Петрович Яценко
Цьогорічними лауреатами Нобелівської премії з фізики стали три дослідники: француз Ален Аспе (Alain Aspect), американець Джон Клаузер (John F. Clauser) і австрієць Антон Цайлінгер (Anton Zeilinger) «за експерименти із заплутаними фотонами, встановлення порушення нерівностей Белла та новаторство у квантовій інформатиці». Як зазначено у пресрелізі Нобелівського комітету, ці вчені «провели новаторські експерименти з використанням заплутаних квантових станів, коли дві частинки поводяться, як єдине ціле, навіть якщо вони розділені», і ці результати відкрили нову еру квантових технологій. Дивовижні ефекти квантової механіки вже починають застосовувати в реальних розробках, таких як квантові комп'ютери чи безпечні мережі зв’язку з квантовим шифруванням.
{"title":"Бог все ж грає в кості! Доведено експериментально","authors":"Леонід Петрович Яценко","doi":"10.15407/visn2022.12.019","DOIUrl":"https://doi.org/10.15407/visn2022.12.019","url":null,"abstract":"Цьогорічними лауреатами Нобелівської премії з фізики стали три дослідники: француз Ален Аспе (Alain Aspect), американець Джон Клаузер (John F. Clauser) і австрієць Антон Цайлінгер (Anton Zeilinger) «за експерименти із заплутаними фотонами, встановлення порушення нерівностей Белла та новаторство у квантовій інформатиці». Як зазначено у пресрелізі Нобелівського комітету, ці вчені «провели новаторські експерименти з використанням заплутаних квантових станів, коли дві частинки поводяться, як єдине ціле, навіть якщо вони розділені», і ці результати відкрили нову еру квантових технологій. Дивовижні ефекти квантової механіки вже починають застосовувати в реальних розробках, таких як квантові комп'ютери чи безпечні мережі зв’язку з квантовим шифруванням.","PeriodicalId":431662,"journal":{"name":"Visnik Nacional noi academii nauk Ukrai ni","volume":"5 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133456796","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-29DOI: 10.15407/visn2022.12.044
Ольга Вікторівна Романова
Нобелівську премію з літератури у 2022 р. присуджено французькій письменниці Анні Ерно (Annie Ernaux) за «мужність та клінічну точність, з якими вона розкриває коріння, походження, відчуження та колективні обмеження особистих спогадів». Як зазначають у Нобелівському комітеті, у своїх творах вона «послідовно та під різними кутами зору розглядає життя, позначене значними відмінностями щодо статі, мови та класу. Анні Ерно явно вірить у визвольну силу письма. Її роботи безкомпромісні й написані простою, вичищеною мовою. І коли вона з великою сміливістю та гостротою розкриває агонію класового досвіду, описуючи сором, приниження, ревнощі чи нездатність побачити, ким ти є, то досягає чогось чудового і тривалого».
{"title":"Анні Ерно як феномен Нобелівської премії з літератури","authors":"Ольга Вікторівна Романова","doi":"10.15407/visn2022.12.044","DOIUrl":"https://doi.org/10.15407/visn2022.12.044","url":null,"abstract":"Нобелівську премію з літератури у 2022 р. присуджено французькій письменниці Анні Ерно (Annie Ernaux) за «мужність та клінічну точність, з якими вона розкриває коріння, походження, відчуження та колективні обмеження особистих спогадів». Як зазначають у Нобелівському комітеті, у своїх творах вона «послідовно та під різними кутами зору розглядає життя, позначене значними відмінностями щодо статі, мови та класу. Анні Ерно явно вірить у визвольну силу письма. Її роботи безкомпромісні й написані простою, вичищеною мовою. І коли вона з великою сміливістю та гостротою розкриває агонію класового досвіду, описуючи сором, приниження, ревнощі чи нездатність побачити, ким ти є, то досягає чогось чудового і тривалого».","PeriodicalId":431662,"journal":{"name":"Visnik Nacional noi academii nauk Ukrai ni","volume":"42 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122635495","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：