Pub Date : 2022-08-29DOI: 10.15407/visn2022.08.092
Віктор Валерійович Славін, М.В. Щербина
21 серпня виповнюється 85 років видатному математику, лауреату Державної премії УРСР в галузі науки і техніки (1986), заслуженому діячеві науки і техніки України (2019), лауреату іменних премій НАН України: імені М.М. Боголюбова (2002) та імені М.В. Остроградського (2009), головному науковому співробітнику відділу теоретичної фізики Фізико-технічного інституту низьких температур ім. Б.І. Вєркіна НАН України, доктору фізико-математичних наук (1976), професору (1989), академіку НАН України (1990) Леоніду Андрійовичу Пастуру.
{"title":"Яскравий сплав фізики та математики","authors":"Віктор Валерійович Славін, М.В. Щербина","doi":"10.15407/visn2022.08.092","DOIUrl":"https://doi.org/10.15407/visn2022.08.092","url":null,"abstract":"21 серпня виповнюється 85 років видатному математику, лауреату Державної премії УРСР в галузі науки і техніки (1986), заслуженому діячеві науки і техніки України (2019), лауреату іменних премій НАН України: імені М.М. Боголюбова (2002) та імені М.В. Остроградського (2009), головному науковому співробітнику відділу теоретичної фізики Фізико-технічного інституту низьких температур ім. Б.І. Вєркіна НАН України, доктору фізико-математичних наук (1976), професору (1989), академіку НАН України (1990) Леоніду Андрійовичу Пастуру.","PeriodicalId":431662,"journal":{"name":"Visnik Nacional noi academii nauk Ukrai ni","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-08-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115688913","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-08-29DOI: 10.15407/visn2022.08.076
Вадим Сергійович Василенко
У статті здійснено хронологічний зріз історії ідеї європеїзму як складової української культурної та історичної свідомості, зокрема висвітлено основні моменти і специфіку її функціонування в працях українських інтелектуалів кінця 1940-х років. Розглянуто проблему історичних основ українського європеїзму в статтях Бориса Крупницького, його геополітичну візію України між Заходом і Сходом. Приділено увагу питанню європейської ідентичності української культури в есеїстиці Юрія Шереха (Шевельова), його спробі ревізії концепції історії Арнольда Тойнбі та ідеї «азіатського ренесансу» Миколи Хвильового. Розкрито погляди Юрія Косача на культурні процеси європейського повоєння, зокрема його спроби аналізу концепції Освальда Шпенглера про «присмерк культур» і «атлантійської концепції» Андре Мальро.
{"title":"Ідея українського культурного європеїзму в повоєнну добу","authors":"Вадим Сергійович Василенко","doi":"10.15407/visn2022.08.076","DOIUrl":"https://doi.org/10.15407/visn2022.08.076","url":null,"abstract":"У статті здійснено хронологічний зріз історії ідеї європеїзму як складової української культурної та історичної свідомості, зокрема висвітлено основні моменти і специфіку її функціонування в працях українських інтелектуалів кінця 1940-х років. Розглянуто проблему історичних основ українського європеїзму в статтях Бориса Крупницького, його геополітичну візію України між Заходом і Сходом. Приділено увагу питанню європейської ідентичності української культури в есеїстиці Юрія Шереха (Шевельова), його спробі ревізії концепції історії Арнольда Тойнбі та ідеї «азіатського ренесансу» Миколи Хвильового. Розкрито погляди Юрія Косача на культурні процеси європейського повоєння, зокрема його спроби аналізу концепції Освальда Шпенглера про «присмерк культур» і «атлантійської концепції» Андре Мальро.","PeriodicalId":431662,"journal":{"name":"Visnik Nacional noi academii nauk Ukrai ni","volume":"199 3-4","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-08-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"120910562","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-08-29DOI: 10.15407/visn2022.08.049
Ганна Андріївна Гродзинська, Віталій Борисович Небесний, Анатолій Іванович Самчук
Мас-спектрометричне дослідження вмісту 27 елементів у плодових тілах дикорослих шапинкових грибів, зібраних у локалітетах лісових екосистем Київської, Житомирської, Чернігівської, Рівненської, Волинської, Івано-Франківської та Закарпатської областей України зі слабо вираженим антропогенним навантаженням, показало, що концентрації елементів варіюють у досить широкому діапазоні. Літературні дані та отримані нами результати свідчать про потенційну значущість макроміцетів як джерела багатьох мінеральних елементів у раціоні людини. Гриби активно акумулюють P, Mg, Cu, Fe, Zn та ін., причому у представників родини Boletacеae, серед яких є найбільш цінні їстівні види (білий гриб, маслюк, підберезовик, польський гриб, синяк, моховики тощо), спостерігається підвищена біоакумуляційна здатність як щодо токсичних мікроелементів (Сd, Pb, Hg, Be), так і щодо важливих есенціальних елементів, що мають фармакологічне значення (Se, Ge, Ag, Au). Для оцінки біодоступності і безпеки акумульованих у плодових тілах мінеральних елементів необхідні додаткові медико-біологічні дослідження. Зазначене явище видоспецифічності накопичення окремих елементів деякими видами макроміцетів дозволяє використовувати їх як біоіндикатори. Зокрема, підстилкові і гумусові сапротрофи з родини Agaricaceae рекомендовані як біондикатори забруднення ґрунтів важкими металами.
{"title":"Мультиелементний аналіз дикорослих макроміцетів","authors":"Ганна Андріївна Гродзинська, Віталій Борисович Небесний, Анатолій Іванович Самчук","doi":"10.15407/visn2022.08.049","DOIUrl":"https://doi.org/10.15407/visn2022.08.049","url":null,"abstract":"Мас-спектрометричне дослідження вмісту 27 елементів у плодових тілах дикорослих шапинкових грибів, зібраних у локалітетах лісових екосистем Київської, Житомирської, Чернігівської, Рівненської, Волинської, Івано-Франківської та Закарпатської областей України зі слабо вираженим антропогенним навантаженням, показало, що концентрації елементів варіюють у досить широкому діапазоні. Літературні дані та отримані нами результати свідчать про потенційну значущість макроміцетів як джерела багатьох мінеральних елементів у раціоні людини. Гриби активно акумулюють P, Mg, Cu, Fe, Zn та ін., причому у представників родини Boletacеae, серед яких є найбільш цінні їстівні види (білий гриб, маслюк, підберезовик, польський гриб, синяк, моховики тощо), спостерігається підвищена біоакумуляційна здатність як щодо токсичних мікроелементів (Сd, Pb, Hg, Be), так і щодо важливих есенціальних елементів, що мають фармакологічне значення (Se, Ge, Ag, Au). Для оцінки біодоступності і безпеки акумульованих у плодових тілах мінеральних елементів необхідні додаткові медико-біологічні дослідження. Зазначене явище видоспецифічності накопичення окремих елементів деякими видами макроміцетів дозволяє використовувати їх як біоіндикатори. Зокрема, підстилкові і гумусові сапротрофи з родини Agaricaceae рекомендовані як біондикатори забруднення ґрунтів важкими металами.","PeriodicalId":431662,"journal":{"name":"Visnik Nacional noi academii nauk Ukrai ni","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-08-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130544827","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-08-29DOI: 10.15407/visn2022.08.064
Веста Костянтинівна Малолітнева
У статті окреслено особливості правового регулювання публічних закупівель в умовах воєнного стану. Визначено основні напрями, за якими пропонується провести реформу публічних закупівель в Україні у повоєнний період: спрощення порядку здійснення публічних закупівель, адаптація вітчизняного законодавства до вимог ЄС у цій сфері, подальша діджиталізація публічних закупівель, а також стратегічне використання публічних закупівель для досягнення відповідних цілей за різними напрямами державної політики. Особливу увагу приділено стратегічному використанню публічних закупівель, що має становити основу післявоєнної відбудови України. Наголошено на необхідності розвитку сталих публічних закупівель. Узагальнено результати попередніх досліджень щодо необхідності запровадження «зелених» та соціально відповідальних публічних закупівель (за напрямом забезпечення зайнятості населення) у контексті процесів відбудови. Запропоновано розробити та затвердити Національну стратегію публічних закупівель, а також стратегії розвитку публічних закупівель відповідних областей у зв’язку з Планом відновлення України.
{"title":"Особливості правового регулювання публічних закупівель в умовах воєнного стану та післявоєнного періоду","authors":"Веста Костянтинівна Малолітнева","doi":"10.15407/visn2022.08.064","DOIUrl":"https://doi.org/10.15407/visn2022.08.064","url":null,"abstract":"У статті окреслено особливості правового регулювання публічних закупівель в умовах воєнного стану. Визначено основні напрями, за якими пропонується провести реформу публічних закупівель в Україні у повоєнний період: спрощення порядку здійснення публічних закупівель, адаптація вітчизняного законодавства до вимог ЄС у цій сфері, подальша діджиталізація публічних закупівель, а також стратегічне використання публічних закупівель для досягнення відповідних цілей за різними напрямами державної політики. Особливу увагу приділено стратегічному використанню публічних закупівель, що має становити основу післявоєнної відбудови України. Наголошено на необхідності розвитку сталих публічних закупівель. Узагальнено результати попередніх досліджень щодо необхідності запровадження «зелених» та соціально відповідальних публічних закупівель (за напрямом забезпечення зайнятості населення) у контексті процесів відбудови. Запропоновано розробити та затвердити Національну стратегію публічних закупівель, а також стратегії розвитку публічних закупівель відповідних областей у зв’язку з Планом відновлення України.","PeriodicalId":431662,"journal":{"name":"Visnik Nacional noi academii nauk Ukrai ni","volume":"26 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-08-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114537700","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-08-29DOI: 10.15407/visn2022.08.019
Геннадій Віліорович Жук
У доповіді зазначено, що однією з нагальних проблем, які постали сьогодні перед Україною і потребують термінового вирішення, є зменшення імпортозалежності нашої держави в паливній галузі. Установи НАН України мають значний науковий потенціал і накопичили багаторічний досвід з розвитку та впровадження новітніх технологій виробництва, переробки й ефективного використання альтернативних автомобільних палив — біометану, біодизелю, синтетичного моторного палива, а також водню.
{"title":"Перспективи виробництва альтернативного автомобільного палива в Україні","authors":"Геннадій Віліорович Жук","doi":"10.15407/visn2022.08.019","DOIUrl":"https://doi.org/10.15407/visn2022.08.019","url":null,"abstract":"У доповіді зазначено, що однією з нагальних проблем, які постали сьогодні перед Україною і потребують термінового вирішення, є зменшення імпортозалежності нашої держави в паливній галузі. Установи НАН України мають значний науковий потенціал і накопичили багаторічний досвід з розвитку та впровадження новітніх технологій виробництва, переробки й ефективного використання альтернативних автомобільних палив — біометану, біодизелю, синтетичного моторного палива, а також водню.","PeriodicalId":431662,"journal":{"name":"Visnik Nacional noi academii nauk Ukrai ni","volume":"20 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-08-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115833283","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-08-29DOI: 10.15407/visn2022.08.033
Володимир Михайлович Литвин
Статтю присвячено питанням пов’язування політичних практик з історією, а відповідно, політизації історичних досліджень, переоцінки минулого під кутом зору його бачення політиками, розуміння ними засад державного будівництва, курсу своїх країн у внутрішньому та зовнішньополітичному вимірах. У цьому контексті автор порушує теми історичної суверенізації нових держав, створення для цього додаткових інституцій, які перетворюються на самостійних акторів історичної політики, просуваючи свої концепції минулого з його героями; привертає увагу до розмивання німецького досвіду конструкції загальноєвропейського наративу з «пропрацюванням минулого», усуванням «білих плям» та проговоренням «темних сторінок» під тиском східноєвропейської культури з її «історією двох тоталітаризмів». Аналізуючи практику застосування «законів пам’яті» та історичні наративи РФ і США, історичні дискурси інших країн, зокрема Китаю, автор підводить до висновку, що час, коли світ «хворіє на історію», кидає виклик історичній науці, актуалізує проблему ролі й відповідальності вчених за відтворення знань про минуле, міри їх залученості у світоглядні та ідеологічні конфлікти, війни пам’яті і потребує особливої уваги до змісту сучасних підручників з історії. З огляду на розвиток подій після 24 лютого 2022 р. автор зазначає, що крайнім виявом експлуатації російською владою історії як інструмента політики стала війна проти України.
{"title":"Історія: «єдина наука» чи інструмент політики, крайнім виявом якої є війна?","authors":"Володимир Михайлович Литвин","doi":"10.15407/visn2022.08.033","DOIUrl":"https://doi.org/10.15407/visn2022.08.033","url":null,"abstract":"Статтю присвячено питанням пов’язування політичних практик з історією, а відповідно, політизації історичних досліджень, переоцінки минулого під кутом зору його бачення політиками, розуміння ними засад державного будівництва, курсу своїх країн у внутрішньому та зовнішньополітичному вимірах. У цьому контексті автор порушує теми історичної суверенізації нових держав, створення для цього додаткових інституцій, які перетворюються на самостійних акторів історичної політики, просуваючи свої концепції минулого з його героями; привертає увагу до розмивання німецького досвіду конструкції загальноєвропейського наративу з «пропрацюванням минулого», усуванням «білих плям» та проговоренням «темних сторінок» під тиском східноєвропейської культури з її «історією двох тоталітаризмів». Аналізуючи практику застосування «законів пам’яті» та історичні наративи РФ і США, історичні дискурси інших країн, зокрема Китаю, автор підводить до висновку, що час, коли світ «хворіє на історію», кидає виклик історичній науці, актуалізує проблему ролі й відповідальності вчених за відтворення знань про минуле, міри їх залученості у світоглядні та ідеологічні конфлікти, війни пам’яті і потребує особливої уваги до змісту сучасних підручників з історії. З огляду на розвиток подій після 24 лютого 2022 р. автор зазначає, що крайнім виявом експлуатації російською владою історії як інструмента політики стала війна проти України.","PeriodicalId":431662,"journal":{"name":"Visnik Nacional noi academii nauk Ukrai ni","volume":"8 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-08-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128695162","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-08-29DOI: 10.15407/visn2022.08.071
Валерій Леонідович Демченко
Розроблено срібловмісні плівкові матеріали та технологію 3D-друку виробів з них з антимікробною і противірусною дією. Плівкові матеріали на основі біополімеру полілактиду отримували трьома способами: відновленням іонів Ag+ за допомогою природних екстрактів; механічним змішуванням сформованих окремо наночастинок срібла з полімерною матрицею; напиленням наночастинок на поверхню полілактиду. З одержаних плівкових матеріалів виготовляли філаменти, за допомогою яких на 3D-принтері друкували полімерні вироби. Розроблені полімерні матеріали виявляють ефективну протимікробну дію щодо мікроорганізмів S. aureus, E. coli, P. aeruginosa, C. albicans та противірусну активність щодо вірусу грипу А, вірусу простого герпесу 1 та аденовірусу серотипу 2. Встановлено, що нанокомпозити з наночастинками срібла меншого розміру виявляли вищу антимікробну та противірусну дію. Усі досліджувані срібловмісні матеріали не чинили цитотоксичної дії на клітини MDCK, BHK-21 та Hep-2, а також не проявляли цитотоксичного (мутагенного) ефекту при сумісному культивуванні з лімфоцитами периферичної крові.
{"title":"Матеріали та адитивні технології виготовлення полімерних виробів біомедичного призначення","authors":"Валерій Леонідович Демченко","doi":"10.15407/visn2022.08.071","DOIUrl":"https://doi.org/10.15407/visn2022.08.071","url":null,"abstract":"Розроблено срібловмісні плівкові матеріали та технологію 3D-друку виробів з них з антимікробною і противірусною дією. Плівкові матеріали на основі біополімеру полілактиду отримували трьома способами: відновленням іонів Ag+ за допомогою природних екстрактів; механічним змішуванням сформованих окремо наночастинок срібла з полімерною матрицею; напиленням наночастинок на поверхню полілактиду. З одержаних плівкових матеріалів виготовляли філаменти, за допомогою яких на 3D-принтері друкували полімерні вироби. Розроблені полімерні матеріали виявляють ефективну протимікробну дію щодо мікроорганізмів S. aureus, E. coli, P. aeruginosa, C. albicans та противірусну активність щодо вірусу грипу А, вірусу простого герпесу 1 та аденовірусу серотипу 2. Встановлено, що нанокомпозити з наночастинками срібла меншого розміру виявляли вищу антимікробну та противірусну дію. Усі досліджувані срібловмісні матеріали не чинили цитотоксичної дії на клітини MDCK, BHK-21 та Hep-2, а також не проявляли цитотоксичного (мутагенного) ефекту при сумісному культивуванні з лімфоцитами периферичної крові.","PeriodicalId":431662,"journal":{"name":"Visnik Nacional noi academii nauk Ukrai ni","volume":"30 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-08-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"120965769","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-08-29DOI: 10.15407/visn2022.08.013
Вадим Михайлович Локтєв, Алла Миколаївна Киридон
У співдоповіді порушено важливі питання, пов’язані з підготовкою фундаментального загальнонаціонального видання — Великої української енциклопедії, особливо в умовах широкомасштабної агресії РФ проти України. Розглянуто найбільш вагомі здобутки у створенні портальної та друкованої версій ВУЕ. Обговорено поточні проблеми матеріального та науково-організаційного характеру.
{"title":"Про підготовку видання багатотомної «Великої української енциклопедії»","authors":"Вадим Михайлович Локтєв, Алла Миколаївна Киридон","doi":"10.15407/visn2022.08.013","DOIUrl":"https://doi.org/10.15407/visn2022.08.013","url":null,"abstract":"У співдоповіді порушено важливі питання, пов’язані з підготовкою фундаментального загальнонаціонального видання — Великої української енциклопедії, особливо в умовах широкомасштабної агресії РФ проти України. Розглянуто найбільш вагомі здобутки у створенні портальної та друкованої версій ВУЕ. Обговорено поточні проблеми матеріального та науково-організаційного характеру.","PeriodicalId":431662,"journal":{"name":"Visnik Nacional noi academii nauk Ukrai ni","volume":"27 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-08-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131854144","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-08-29DOI: 10.15407/visn2022.08.025
А.В. Залізовський
У доповіді наведено стислий огляд результатів досліджень за актуальним сьогодні напрямом фізики і астрономії — вивченням навколоземного космічного простору. Наголошено, що подальший розвиток геокосмічних досліджень пов’язаний зі складністю обслуговування вимірювальних комплексів в Антарктиці, особливо під час війни, що потребує запровадження нових організаційних форм співробітництва Національної академії наук України з Державною установою «Національний антарктичний науковий центр» МОН України, а також поглиблення співпраці із закордонними партнерами.
{"title":"Стан і перспективи геокосмічних досліджень України в Антарктиці","authors":"А.В. Залізовський","doi":"10.15407/visn2022.08.025","DOIUrl":"https://doi.org/10.15407/visn2022.08.025","url":null,"abstract":"У доповіді наведено стислий огляд результатів досліджень за актуальним сьогодні напрямом фізики і астрономії — вивченням навколоземного космічного простору. Наголошено, що подальший розвиток геокосмічних досліджень пов’язаний зі складністю обслуговування вимірювальних комплексів в Антарктиці, особливо під час війни, що потребує запровадження нових організаційних форм співробітництва Національної академії наук України з Державною установою «Національний антарктичний науковий центр» МОН України, а також поглиблення співпраці із закордонними партнерами.","PeriodicalId":431662,"journal":{"name":"Visnik Nacional noi academii nauk Ukrai ni","volume":"9 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-08-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116465765","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-07-25DOI: 10.15407/visn2022.07.067
Ярослав Степанович Яцків
Доповідь присвячено результатам виконання Цільової програми НАН України з наукових космічних досліджень на 2018—2022 рр. З огляду на те, що переважна більшість космічних досліджень потребують запуску апаратів зі спостережним та вимірювальним обладнанням, що в умовах сьогодення є проблематичним, для успішного виконання проєктів з дослідження космосу необхідно прийняти відповідні рішення на рівні владних структур, а також заручитися підтримкою закордонних партнерів.
{"title":"Про наукові космічні дослідження в Україні","authors":"Ярослав Степанович Яцків","doi":"10.15407/visn2022.07.067","DOIUrl":"https://doi.org/10.15407/visn2022.07.067","url":null,"abstract":"Доповідь присвячено результатам виконання Цільової програми НАН України з наукових космічних досліджень на 2018—2022 рр. З огляду на те, що переважна більшість космічних досліджень потребують запуску апаратів зі спостережним та вимірювальним обладнанням, що в умовах сьогодення є проблематичним, для успішного виконання проєктів з дослідження космосу необхідно прийняти відповідні рішення на рівні владних структур, а також заручитися підтримкою закордонних партнерів.","PeriodicalId":431662,"journal":{"name":"Visnik Nacional noi academii nauk Ukrai ni","volume":"18 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-07-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127675932","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}