Pub Date : 2023-12-29DOI: 10.24144/2078-1431.2023.2(31).148-167
М.П. Талавиря, М. В. Калінчик, Анна Слободяник
Україна, яка лише на 25 % забезпечена власними енергоресурсами, стоїть перед дилемою: імпортувати нафту й газ з негативними екологічними наслідками чи вирішити проблему можливого виробництва біопалива з відповідним різким скороченням парникових викидів. Звідси актуальним є системне дослідження ланцюгу виробництва біодизеля, за результатами якого стає можливим об’єктивно оцінити його варіанти та прийняти рішення з мінімумом ризиків невизначеності.У статті висвітлено розроблену авторами методику оптимізації й генерування варіантів економічного стану заводів з виробництва біодизеля в ринковому середовищі залежно від їх техніко-технологічних характеристик, зроблено спробу внести аналітичну ясність в комбінацію «потужність заводу-вихід олії-параметри системи» як основи подальших досліджень.Ключові слова: біодизель, олійність ріпаку, потужність заводу, шрот, гліцерин, ланцюг
{"title":"Чи є в України перспективи виробляти і використовувати біодизель?","authors":"М.П. Талавиря, М. В. Калінчик, Анна Слободяник","doi":"10.24144/2078-1431.2023.2(31).148-167","DOIUrl":"https://doi.org/10.24144/2078-1431.2023.2(31).148-167","url":null,"abstract":"Україна, яка лише на 25 % забезпечена власними енергоресурсами, стоїть перед дилемою: імпортувати нафту й газ з негативними екологічними наслідками чи вирішити проблему можливого виробництва біопалива з відповідним різким скороченням парникових викидів. Звідси актуальним є системне дослідження ланцюгу виробництва біодизеля, за результатами якого стає можливим об’єктивно оцінити його варіанти та прийняти рішення з мінімумом ризиків невизначеності.У статті висвітлено розроблену авторами методику оптимізації й генерування варіантів економічного стану заводів з виробництва біодизеля в ринковому середовищі залежно від їх техніко-технологічних характеристик, зроблено спробу внести аналітичну ясність в комбінацію «потужність заводу-вихід олії-параметри системи» як основи подальших досліджень.Ключові слова: біодизель, олійність ріпаку, потужність заводу, шрот, гліцерин, ланцюг","PeriodicalId":506521,"journal":{"name":"Геополітика України: історія і сучасність","volume":" 111","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139144808","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-12-29DOI: 10.24144/2078-1431.2023.2(31).117-128
Рената Чіжмодій
Повномасштабна війна в Україні стала фактором, який зблизив Україну та країни Вишеградської групи у боротьбі за загальні цінності, територіальну цілісність та безпеку в регіоні. У статті проаналізовано сучасний стан відносин між Вишеградською четвіркою та Україною у контексті внутрішньополітичних змін у країнах групи та обґрунтовано подальші перспективи співробітництва, зокрема у політико-безпековій, військовій, енергетичній та соціокультурній сферах.Ключові слова: Україна, Вишеградська четвірка, повномасштабне воєнне вторгнення Росії, внутрішньополітичні зміни, перспективи подальшої співпраці
{"title":"Перспективи партнерських відносин України та країн Вишеградської четвірки","authors":"Рената Чіжмодій","doi":"10.24144/2078-1431.2023.2(31).117-128","DOIUrl":"https://doi.org/10.24144/2078-1431.2023.2(31).117-128","url":null,"abstract":"Повномасштабна війна в Україні стала фактором, який зблизив Україну та країни Вишеградської групи у боротьбі за загальні цінності, територіальну цілісність та безпеку в регіоні. У статті проаналізовано сучасний стан відносин між Вишеградською четвіркою та Україною у контексті внутрішньополітичних змін у країнах групи та обґрунтовано подальші перспективи співробітництва, зокрема у політико-безпековій, військовій, енергетичній та соціокультурній сферах.Ключові слова: Україна, Вишеградська четвірка, повномасштабне воєнне вторгнення Росії, внутрішньополітичні зміни, перспективи подальшої співпраці","PeriodicalId":506521,"journal":{"name":"Геополітика України: історія і сучасність","volume":"56 s192","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139145934","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-12-29DOI: 10.24144/2078-1431.2023.2(31).195-205
Н. М. Гапак, Оксана Іжик
Міжнародна економічна інтеграція України є вкрай актуальною для стабільності та підвищення рівня економічного розвитку. Наразі - це один з пріоритетних напрямів зовнішньоекономічної політики країни. Навіть сьогодні, зі значними зруйнованими потужностями, Україна має потенціал для інтеграції у глобальну економіку. Розташування країни в центрі Європи, її природний і людський капітал, а також геополітичне значення створюють сприятливі умови для розвитку міжнародної співпраці. У статті аналізуються основні угоди про вільну торгівлю, укладені Україною з іншими країнами. Розглядається динаміка показників експорту та імпорту як результат роботи зон вільної торгівлі. Зони вільної торгівлі відіграють важливу роль у сприянні експорту та імпорту, що розширює можливості та потенціал для бізнесу. Зростання обсягів експорту та імпорту демонструє здатність України бути конкурентоспроможною на міжнародних ринках, а також забезпечує різноманітність вибору товарів та послуг. Умови теперішнього стану економіки України під час повномасштабного вторгнення Росії викликають складнощі в утриманні темпу розвитку економічної співпраці з країнами-партнерами в обсягах до лютого 2022 року. Враховуючи складність сучасних глобальних викликів, міжнародна економічна інтеграція є ключовим інструментом для забезпечення стабільності та розвитку України, сприяє покращенню її позицій на світовій арені.Ключові слова: міжнародна економічна інтеграція, зона вільної торгівлі, експорт, імпорт, розвиток, економіка, кризовий період.
{"title":"Міжнародна економічна інтеграція України в умовах війни","authors":"Н. М. Гапак, Оксана Іжик","doi":"10.24144/2078-1431.2023.2(31).195-205","DOIUrl":"https://doi.org/10.24144/2078-1431.2023.2(31).195-205","url":null,"abstract":"Міжнародна економічна інтеграція України є вкрай актуальною для стабільності та підвищення рівня економічного розвитку. Наразі - це один з пріоритетних напрямів зовнішньоекономічної політики країни. Навіть сьогодні, зі значними зруйнованими потужностями, Україна має потенціал для інтеграції у глобальну економіку. Розташування країни в центрі Європи, її природний і людський капітал, а також геополітичне значення створюють сприятливі умови для розвитку міжнародної співпраці. У статті аналізуються основні угоди про вільну торгівлю, укладені Україною з іншими країнами. Розглядається динаміка показників експорту та імпорту як результат роботи зон вільної торгівлі. Зони вільної торгівлі відіграють важливу роль у сприянні експорту та імпорту, що розширює можливості та потенціал для бізнесу. Зростання обсягів експорту та імпорту демонструє здатність України бути конкурентоспроможною на міжнародних ринках, а також забезпечує різноманітність вибору товарів та послуг. Умови теперішнього стану економіки України під час повномасштабного вторгнення Росії викликають складнощі в утриманні темпу розвитку економічної співпраці з країнами-партнерами в обсягах до лютого 2022 року. Враховуючи складність сучасних глобальних викликів, міжнародна економічна інтеграція є ключовим інструментом для забезпечення стабільності та розвитку України, сприяє покращенню її позицій на світовій арені.Ключові слова: міжнародна економічна інтеграція, зона вільної торгівлі, експорт, імпорт, розвиток, економіка, кризовий період.","PeriodicalId":506521,"journal":{"name":"Геополітика України: історія і сучасність","volume":"94 6","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139146331","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-12-29DOI: 10.24144/2078-1431.2023.2(31).206-214
Сергій Михайлович Газуда, Вікторія Андріївна Герцег, В.П. Андришин
У статті висвітлено особливості використання аграрних ресурсів на регіональному рівні. Відмічено, що аграрний сектор економіки країни та її регіонів є пріоритетною сферою, що має можливості розширеного відтворення і перспективного зростання, передусім з виробництва органічної продукції, з подальшою реалізацією як на внутрішньому, так і зовнішньому аграрному ринку. В зазначеному контексті постає завдання стосовно формування дієвої системи управління у напрямі розроблення аграрних бренд-технологій, які сприятимуть створенню і поширенню позитивного іміджу суб’єкта аграрного господарювання. Крім цього, зумовлюється необхідність врахування регіональних особливостей розвитку аграрної сфери, оскільки будь-який регіон має специфічні властивості, що включають як географічне розташування, природно-кліматичні умови, так і прикордонність територій, які чітко окреслюються в досліджуваному Закарпатському регіоні. Зазначено вагомість інноваційної складової на основі впровадження сучасних аграрних технологій, що базуються на гармонійному поєднанні природної компоненти, зокрема з виробництва органічної (екологічно чистої) продукції. Водночас акцентовано увагу на тому, що розширене відтворення сфери аграр ного виробництва повинно базуватися на раціональному землекористуванні, науково-обґрунтованій територіальній організації сільського господарства, що є необхідним для формування циклів глибокої переробки сировини, забезпечен ня якості продовольчих товарів та їх безпеки, що є необхідним у контексті реалізації продукції на ринках Євросоюзу. Відмічено необхідність активізації підтримки з боку держави та регіональних органів влади діяльності Інституту аграрних ресурсів та регіонального розвитку (с. В. Бакта Берегівського району), де поряд з науковою діяльністю займаються аграрним господарюванням у напрямі виведення нових сортів сільськогосподарських культур. Пріоритетом визначено ведення біодинамічного землеробства як одного з напрямів органічного землеробства, що базується на агроекологічних принципах вирощування сільськогосподарських культур; ландшафтно-екологічну організацію території як основу формування системи землеробства; природоохоронну діяльність зі збереженням біотичного і ландшафтного різноманіття, невиснажливого використання лісових і рекреаційних ресурсів; розширення природно-заповідних територій із врахуванням басейнового принципу формування регіональної екомережі; антропоекологічну діяльність з формуванням сприятливих природних умов для проживання населення, з її середовищепідтримувальною та рекреаційною функціями.Ключові слова: регіональні особливості, використання аграрних ресурсів, ведення органічного землеробства, інноваційна складова, сільськогосподарські культури.
文章强调了在地区一级利用农业资源的特殊性。文章指出，国家和地区经济的农业部门是一个优先领域，有机会扩大再生产和实现可喜增长，主要是生产有机产品，并进一步在国内外农产品市场上销售。在这种情况下，形成一个有效的农业品牌技术开发管理系统的任务应运而生，这将有助于创建和传播农业实体的正面形象。此外，还需要考虑到农业部门发展的地区特殊性，因为任何地区都有其特殊属性，包括地理 位置、自然和气候条件以及边境地区，这在所研究的外喀尔巴阡地区得到了明确界定。作者指出了创新部分的重要性，即在和谐结合自然要素的基础上引进现代农业技术，特别是生产有机（环保）产品。同时，作者还强调，农业生产的扩大再生产应建立在合理利用土地和科学合理的农业地域组织基础上，这对于形成原材料深加工循环、确保食品质量和安全十分必要，这对于在欧盟市场上销售产品也十分必要。需要指出的是，国家和地区当局应加强对农业资源和地区发展研究所（贝雷霍维区 V. Bakta 村）活动的支持，该研究所在开展科学活动的同时，还从事农业管理，以开发新的作物品种。生物动力耕作作为基于农业生态学原理的作物栽培的有机耕作领域之一受到优先考虑；领土的景观和生态组织是形成耕作体系的基础；环境保护活动包括保护生物和景观多样性、可持续利用森林和娱乐资源；扩大自然保护区，同时考虑到形成区域生态网络的流域原则；人类生态学；生物动力耕作和生态农业。
{"title":"Регіональні особливості використання аграрних ресурсів","authors":"Сергій Михайлович Газуда, Вікторія Андріївна Герцег, В.П. Андришин","doi":"10.24144/2078-1431.2023.2(31).206-214","DOIUrl":"https://doi.org/10.24144/2078-1431.2023.2(31).206-214","url":null,"abstract":"У статті висвітлено особливості використання аграрних ресурсів на регіональному рівні. Відмічено, що аграрний сектор економіки країни та її регіонів є пріоритетною сферою, що має можливості розширеного відтворення і перспективного зростання, передусім з виробництва органічної продукції, з подальшою реалізацією як на внутрішньому, так і зовнішньому аграрному ринку. В зазначеному контексті постає завдання стосовно формування дієвої системи управління у напрямі розроблення аграрних бренд-технологій, які сприятимуть створенню і поширенню позитивного іміджу суб’єкта аграрного господарювання. Крім цього, зумовлюється необхідність врахування регіональних особливостей розвитку аграрної сфери, оскільки будь-який регіон має специфічні властивості, що включають як географічне розташування, природно-кліматичні умови, так і прикордонність територій, які чітко окреслюються в досліджуваному Закарпатському регіоні. Зазначено вагомість інноваційної складової на основі впровадження сучасних аграрних технологій, що базуються на гармонійному поєднанні природної компоненти, зокрема з виробництва органічної (екологічно чистої) продукції. Водночас акцентовано увагу на тому, що розширене відтворення сфери аграр ного виробництва повинно базуватися на раціональному землекористуванні, науково-обґрунтованій територіальній організації сільського господарства, що є необхідним для формування циклів глибокої переробки сировини, забезпечен ня якості продовольчих товарів та їх безпеки, що є необхідним у контексті реалізації продукції на ринках Євросоюзу. Відмічено необхідність активізації підтримки з боку держави та регіональних органів влади діяльності Інституту аграрних ресурсів та регіонального розвитку (с. В. Бакта Берегівського району), де поряд з науковою діяльністю займаються аграрним господарюванням у напрямі виведення нових сортів сільськогосподарських культур. Пріоритетом визначено ведення біодинамічного землеробства як одного з напрямів органічного землеробства, що базується на агроекологічних принципах вирощування сільськогосподарських культур; ландшафтно-екологічну організацію території як основу формування системи землеробства; природоохоронну діяльність зі збереженням біотичного і ландшафтного різноманіття, невиснажливого використання лісових і рекреаційних ресурсів; розширення природно-заповідних територій із врахуванням басейнового принципу формування регіональної екомережі; антропоекологічну діяльність з формуванням сприятливих природних умов для проживання населення, з її середовищепідтримувальною та рекреаційною функціями.Ключові слова: регіональні особливості, використання аграрних ресурсів, ведення органічного землеробства, інноваційна складова, сільськогосподарські культури.","PeriodicalId":506521,"journal":{"name":"Геополітика України: історія і сучасність","volume":" 15","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139143298","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-12-29DOI: 10.24144/2078-1431.2023.2(31).76-86
Наталія Карпишин, Сергій Гродський, Володимир Вільчинський
У статті розглядаються питання, пов’язані з особливостями процесу цифрових трансформацій в країнах Європейського Союзу та Україні. Авторами проаналізовано рівень цифровізації країн-членів Європейського Союзу, їхнього технологічного розвитку та ступеня запровадження інноваційних технологій з допомогою індексу цифрової економіки та суспільства (DESI).Проведено оцінку складових індексу DESI та окреслено проблеми інтеграції цифрових технологій у сферу бізнесу, держави та розвитку базових цифрових навичок у населення. З’ясовано, що включення України до DESI допоможе реалізувати державний потенціал цифрової конкурентоспроможності та сприятиме інтеграції країни до Єдиного цифрового ринку ЄС. Висвітлено основні проблеми, об’єктивні передумови виникнення та позитивні ефекти процесів цифрової трансформації глобальної економіки. Отримано загальну характеристику ефективності цифрової політики окремих держав-членів ЄС; визначено сфери, у яких результати цифрової діяльності держав-членів ЄС можуть бути покращені; проведено порівняльний аналіз цифрового розвитку країн ЄС відповідно до показників індексу DESI. Досвід європейських країн може бути корисним для України на шляху її інтеграції до Єдиного цифрового ринку ЄС. Ключові слова: цифрові трансформації, діджиталізація, діджитал-технології, Індекс цифрової економіки та суспільства.
{"title":"Європейський Союз на шляху до цифрових трансформацій: досвід для України","authors":"Наталія Карпишин, Сергій Гродський, Володимир Вільчинський","doi":"10.24144/2078-1431.2023.2(31).76-86","DOIUrl":"https://doi.org/10.24144/2078-1431.2023.2(31).76-86","url":null,"abstract":"У статті розглядаються питання, пов’язані з особливостями процесу цифрових трансформацій в країнах Європейського Союзу та Україні. Авторами проаналізовано рівень цифровізації країн-членів Європейського Союзу, їхнього технологічного розвитку та ступеня запровадження інноваційних технологій з допомогою індексу цифрової економіки та суспільства (DESI).Проведено оцінку складових індексу DESI та окреслено проблеми інтеграції цифрових технологій у сферу бізнесу, держави та розвитку базових цифрових навичок у населення. З’ясовано, що включення України до DESI допоможе реалізувати державний потенціал цифрової конкурентоспроможності та сприятиме інтеграції країни до Єдиного цифрового ринку ЄС. Висвітлено основні проблеми, об’єктивні передумови виникнення та позитивні ефекти процесів цифрової трансформації глобальної економіки. Отримано загальну характеристику ефективності цифрової політики окремих держав-членів ЄС; визначено сфери, у яких результати цифрової діяльності держав-членів ЄС можуть бути покращені; проведено порівняльний аналіз цифрового розвитку країн ЄС відповідно до показників індексу DESI. Досвід європейських країн може бути корисним для України на шляху її інтеграції до Єдиного цифрового ринку ЄС. Ключові слова: цифрові трансформації, діджиталізація, діджитал-технології, Індекс цифрової економіки та суспільства.","PeriodicalId":506521,"journal":{"name":"Геополітика України: історія і сучасність","volume":" 27","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139144148","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-12-29DOI: 10.24144/2078-1431.2023.2(31).63-75
Тетяна Ілюк
У статті проаналізовано процес формування інституційних засад системи публічної дипломатії України, розглянуто підхід до її формування та засадничі чинники практичної реалізації. Проаналізовано проблеми початкового періоду. Зазначено, що відсутність комплексного, стратегічного підходу до публічної дипломатії тривалий час гальмувала розвиток галузі й призвела до слабкості зовнішнього іміджу на початку російської агресії. Розглянуто процес прискореного формування системи публічної дипломатії в контексті війни Росії проти України і проблеми її функціонування нині.Ключові слова: публічна дипломатія, Україна, імідж, інституційні засади, зовнішня політика, стратегічні комунікації.
{"title":"Формування засад публічної дипломатії України","authors":"Тетяна Ілюк","doi":"10.24144/2078-1431.2023.2(31).63-75","DOIUrl":"https://doi.org/10.24144/2078-1431.2023.2(31).63-75","url":null,"abstract":"У статті проаналізовано процес формування інституційних засад системи публічної дипломатії України, розглянуто підхід до її формування та засадничі чинники практичної реалізації. Проаналізовано проблеми початкового періоду. Зазначено, що відсутність комплексного, стратегічного підходу до публічної дипломатії тривалий час гальмувала розвиток галузі й призвела до слабкості зовнішнього іміджу на початку російської агресії. Розглянуто процес прискореного формування системи публічної дипломатії в контексті війни Росії проти України і проблеми її функціонування нині.Ключові слова: публічна дипломатія, Україна, імідж, інституційні засади, зовнішня політика, стратегічні комунікації.","PeriodicalId":506521,"journal":{"name":"Геополітика України: історія і сучасність","volume":"111 4","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139146359","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-12-29DOI: 10.24144/2078-1431.2023.2(31).100-107
Іван Володимирович Артьомов, Людмила Середа, С. Зуб
У статті висвітлюються основні напрями діяльності УжНУ з реалізації міжнародного наукового проєкту щодо створення Транскарпатського центру Жана Моне з дослідження європейських стратегій розвитку. Окреслено основне завдання створеного Центру - вивчення, використання та запровадження кращого досвіду сусідніх з Україною держав ЄС, що знаходяться в Карпатському регіоні, шляхом аналізу конкурентоспроможних стратегій Євросоюзу та створення на цій основі інноваційних наукових продуктів для адаптації їх на регіональному рівні та в навчально-науковій діяльності УжНУ. На прикладах напрямів і етапів реалізації наукового проєкту розкрито механізми організаційно координаційної діяльності з метою інтегрування в європейський освітній і науковий простір, формування концептуальних підходів до розроблення Стратегії УжНУ на 2023-2032 рр. Аргументовано бачення перспектив подальшої діяльності Центру в структурі УжНУ.Ключові слова: програма Еразмус+, напрям Жан Моне, європейські стратегії розвитку, європейська та євроатлантична інтеграція.
{"title":"Європейські стратегії розвитку: уроки для України (з практики реалізації наукового проєкту в УжНУ)","authors":"Іван Володимирович Артьомов, Людмила Середа, С. Зуб","doi":"10.24144/2078-1431.2023.2(31).100-107","DOIUrl":"https://doi.org/10.24144/2078-1431.2023.2(31).100-107","url":null,"abstract":"У статті висвітлюються основні напрями діяльності УжНУ з реалізації міжнародного наукового проєкту щодо створення Транскарпатського центру Жана Моне з дослідження європейських стратегій розвитку. Окреслено основне завдання створеного Центру - вивчення, використання та запровадження кращого досвіду сусідніх з Україною держав ЄС, що знаходяться в Карпатському регіоні, шляхом аналізу конкурентоспроможних стратегій Євросоюзу та створення на цій основі інноваційних наукових продуктів для адаптації їх на регіональному рівні та в навчально-науковій діяльності УжНУ. На прикладах напрямів і етапів реалізації наукового проєкту розкрито механізми організаційно координаційної діяльності з метою інтегрування в європейський освітній і науковий простір, формування концептуальних підходів до розроблення Стратегії УжНУ на 2023-2032 рр. Аргументовано бачення перспектив подальшої діяльності Центру в структурі УжНУ.Ключові слова: програма Еразмус+, напрям Жан Моне, європейські стратегії розвитку, європейська та євроатлантична інтеграція.","PeriodicalId":506521,"journal":{"name":"Геополітика України: історія і сучасність","volume":" 5","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139143745","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-12-29DOI: 10.24144/2078-1431.2023.2(31).55-62
Алла Гірман
Найважливішим чинником розвитку сучасної держави є глобалізація. Надумку автора, держава та глобалізація - багато в чому взаємопов’язані явища світової історії, оскільки глобалізація є не що інше, як будь-яке розширення - суспільного та державного характеру - за межі природних територій. Отже, держава та глобалізація пов’язані не лише у сьогоденні, а й у минулому, а також у майбутньому.У XXІ столітті глобалізація досягла такого рівня розвитку, що починає проникати практично у всі сфери сучасного суспільства, породжуючи їх серйозні трансформації, починає визначати стиль, ритми життя людей практично у всьому світі. Автор доводить, що, розвиваючись і змінюючись разом із суспільством, держава як об’єкт вивчення, швидше за все, ніколи не втратить своєї актуальності та значущості для науки. Ключові слова: геополітика, держава, глобалізація, трансформація, національний інтерес, авторитет держави, ресурси держави
{"title":"Роль держави в геополітичному просторі","authors":"Алла Гірман","doi":"10.24144/2078-1431.2023.2(31).55-62","DOIUrl":"https://doi.org/10.24144/2078-1431.2023.2(31).55-62","url":null,"abstract":"Найважливішим чинником розвитку сучасної держави є глобалізація. Надумку автора, держава та глобалізація - багато в чому взаємопов’язані явища світової історії, оскільки глобалізація є не що інше, як будь-яке розширення - суспільного та державного характеру - за межі природних територій. Отже, держава та глобалізація пов’язані не лише у сьогоденні, а й у минулому, а також у майбутньому.У XXІ столітті глобалізація досягла такого рівня розвитку, що починає проникати практично у всі сфери сучасного суспільства, породжуючи їх серйозні трансформації, починає визначати стиль, ритми життя людей практично у всьому світі. Автор доводить, що, розвиваючись і змінюючись разом із суспільством, держава як об’єкт вивчення, швидше за все, ніколи не втратить своєї актуальності та значущості для науки. Ключові слова: геополітика, держава, глобалізація, трансформація, національний інтерес, авторитет держави, ресурси держави","PeriodicalId":506521,"journal":{"name":"Геополітика України: історія і сучасність","volume":" 80","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139144857","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-12-29DOI: 10.24144/2078-1431.2023.2(31).46-54
Михайло Шелемба, Марта Шелемба
У статті досліджено ключові напрями співпраці між Україною та країнами Балтії, серед яких виокремлено: продовження забезпечення підтримки інтеграційного руху України до членства в НАТО та ЄС; партнерство у забезпеченні логістичних шляхів транспортування українського продовольства; партнерство України та країн Балтії в процесі відновлення інфраструктури, рекультивації земель та розмінування українських територій; спільна участь у сталому розвитку територій ЄС як перспективи для майбутніх поколінь; двостороннє співробітництво у сфері освіти, науки та технологій. Доведено, що партнерство України із країнами Балтії в короткостроковій та довгостроковій перспективах залежить від встановлених програмних засад взаємодії та трансформацій, які можуть відбуватися на міжнародній арені, на регіональному рівні. Визначено, що посилення процесів реформування за основними сферами, які характерні для останніх років державотворення в Україні, виступатиме чинником зближення та посилення присутності держави в Балтійському регіоні.Ключові слова: партнерство, співпраця України та країн Балтії, міжнародна арена, логістичні шляхи, інтеграційний рух, двостороннє співробітництво, сталий розвиток, відновлення інфраструктури
{"title":"Перспективні напрями співпраці України та країн Балтії","authors":"Михайло Шелемба, Марта Шелемба","doi":"10.24144/2078-1431.2023.2(31).46-54","DOIUrl":"https://doi.org/10.24144/2078-1431.2023.2(31).46-54","url":null,"abstract":"У статті досліджено ключові напрями співпраці між Україною та країнами Балтії, серед яких виокремлено: продовження забезпечення підтримки інтеграційного руху України до членства в НАТО та ЄС; партнерство у забезпеченні логістичних шляхів транспортування українського продовольства; партнерство України та країн Балтії в процесі відновлення інфраструктури, рекультивації земель та розмінування українських територій; спільна участь у сталому розвитку територій ЄС як перспективи для майбутніх поколінь; двостороннє співробітництво у сфері освіти, науки та технологій. Доведено, що партнерство України із країнами Балтії в короткостроковій та довгостроковій перспективах залежить від встановлених програмних засад взаємодії та трансформацій, які можуть відбуватися на міжнародній арені, на регіональному рівні. Визначено, що посилення процесів реформування за основними сферами, які характерні для останніх років державотворення в Україні, виступатиме чинником зближення та посилення присутності держави в Балтійському регіоні.Ключові слова: партнерство, співпраця України та країн Балтії, міжнародна арена, логістичні шляхи, інтеграційний рух, двостороннє співробітництво, сталий розвиток, відновлення інфраструктури","PeriodicalId":506521,"journal":{"name":"Геополітика України: історія і сучасність","volume":"87 7","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139147150","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-12-20DOI: 10.24144/2078-1431.2023.1(30).56-66
Таміла Грачевська, Алла Гірман
Статтю присвячено аналізу позиції України щодо потенційних шляхів реформування ООН у період її функціонування на міжнародній арені як незалежної держави. Особливу увагу приділено розгляду причин необхідності реформування ООН; визначенню головних напрямів здійснення докорінних змін у практиці функціонування інститутів ООН (Ради Безпеки ООН, особливостей застосування права вето); характеристиці поглядів українських дипломатів на можливості та перешкоди на шляху реформування ООН; дослідженню позиції України щодо реформування провідних напрямів діяльності ООН, зокрема миротворчої діяльності. Ключові слова: Рада Безпеки ООН, Генеральна Асамблея ООН, право вето, миротворча діяльність, багатостороння дипломатія, резолюція, постійний представник.
{"title":"Проблеми та перспективи реформування ООН: позиція України","authors":"Таміла Грачевська, Алла Гірман","doi":"10.24144/2078-1431.2023.1(30).56-66","DOIUrl":"https://doi.org/10.24144/2078-1431.2023.1(30).56-66","url":null,"abstract":"Статтю присвячено аналізу позиції України щодо потенційних шляхів реформування ООН у період її функціонування на міжнародній арені як незалежної держави. Особливу увагу приділено розгляду причин необхідності реформування ООН; визначенню головних напрямів здійснення докорінних змін у практиці функціонування інститутів ООН (Ради Безпеки ООН, особливостей застосування права вето); характеристиці поглядів українських дипломатів на можливості та перешкоди на шляху реформування ООН; дослідженню позиції України щодо реформування провідних напрямів діяльності ООН, зокрема миротворчої діяльності. Ключові слова: Рада Безпеки ООН, Генеральна Асамблея ООН, право вето, миротворча діяльність, багатостороння дипломатія, резолюція, постійний представник.","PeriodicalId":506521,"journal":{"name":"Геополітика України: історія і сучасність","volume":"226 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139170156","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：