The purpose of the study was to determine the peculiarities of programmed teaching of a cartwheel to boys aged 14. Material and methods. The study participants were 20 boys aged 14. The children and their parents were fully informed about all the features of the study and gave their consent to participate in the experiment. To solve the tasks set, the following research methods were used: study and analysis of scientific and methodological literature; pedagogical observation, timing of training tasks; pedagogical experiment, methods of mathematical statistics, factor analysis. Results. The analysis of similarities revealed that the program components are interrelated. Series of training tasks I, II and IV are combined into one group and provide conditions for teaching boys aged 14 a cartwheel. Conclusions. As a result of factor analysis, the study obtained a two-factor model of the teaching program where training tasks are closely connected with one another, which indicates their effective selection. Factor models of the teaching program explain 69.371% and 75.394% of the variation of results. The study found that the effectiveness of the program depends on the modes of exercise repetition. The use of the mode of exercise repetition of 6 sets 2 times each with a rest interval of 60 s increases the effectiveness of the proposed program (p <0.05).
{"title":"Didactics: Peculiarities of Programmed Teaching of a Cartwheel to Boys Aged 14","authors":"Alyona Suprun, O. Ivashchenko, M. Cieślicka","doi":"10.17309/jltm.2021.3.04","DOIUrl":"https://doi.org/10.17309/jltm.2021.3.04","url":null,"abstract":"The purpose of the study was to determine the peculiarities of programmed teaching of a cartwheel to boys aged 14. Material and methods. The study participants were 20 boys aged 14. The children and their parents were fully informed about all the features of the study and gave their consent to participate in the experiment. To solve the tasks set, the following research methods were used: study and analysis of scientific and methodological literature; pedagogical observation, timing of training tasks; pedagogical experiment, methods of mathematical statistics, factor analysis. Results. The analysis of similarities revealed that the program components are interrelated. Series of training tasks I, II and IV are combined into one group and provide conditions for teaching boys aged 14 a cartwheel. Conclusions. As a result of factor analysis, the study obtained a two-factor model of the teaching program where training tasks are closely connected with one another, which indicates their effective selection. Factor models of the teaching program explain 69.371% and 75.394% of the variation of results. The study found that the effectiveness of the program depends on the modes of exercise repetition. The use of the mode of exercise repetition of 6 sets 2 times each with a rest interval of 60 s increases the effectiveness of the proposed program (p <0.05).","PeriodicalId":52621,"journal":{"name":"Journal of Learning Theory and Methodology","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-10-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"49444727","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Since the implementation of online learning in various countries in the world, all educational institutions have made new learning adjustments. Universities are educational institutions that have also changed the online learning system. but online learning has an impact on academic ethical behavior. Purpose. the aims of this study is to determine the behavior of academic dishonesty when online learning is applied, besides that it also examines the strategies of nursing students majoring in academic dishonesty. Materials and methods. 150 college students participated in filling out an online academic dishonesty questionnaire and we randomly selected 5 nursing students to participate in a focus group discussion to discuss their dishonest behavior during online learning. Results. Our research shows that academic dishonesty behavior in the form of collaboration is common in online learning. In the process, student learning has strategies for committing academic fraud in various ways, including by downloading a friend’s answer file in the online system by logging in using a standard username and password that is not changed by students. In addition, the student chose to behave dishonestly by imitating his friend’s work by simply changing the name rather than trying to answer the question. and take advantage of the whatsapp group application to collaborate in cheating. Conclusions. Collaboration in academic dishonesty predominates: one way is by collaborating in online groups to cooperate with each other illegally. We describe several other forms in detail and discuss them.
{"title":"“There are Always Ways to Cheat” Academic Dishonesty Strategies During Online Learning","authors":"H. Herdian, Itsna Nurrahma Mildaeni, F. Wahidah","doi":"10.17309/jltm.2021.2.02","DOIUrl":"https://doi.org/10.17309/jltm.2021.2.02","url":null,"abstract":"Since the implementation of online learning in various countries in the world, all educational institutions have made new learning adjustments. Universities are educational institutions that have also changed the online learning system. but online learning has an impact on academic ethical behavior. Purpose. the aims of this study is to determine the behavior of academic dishonesty when online learning is applied, besides that it also examines the strategies of nursing students majoring in academic dishonesty. Materials and methods. 150 college students participated in filling out an online academic dishonesty questionnaire and we randomly selected 5 nursing students to participate in a focus group discussion to discuss their dishonest behavior during online learning. Results. Our research shows that academic dishonesty behavior in the form of collaboration is common in online learning. In the process, student learning has strategies for committing academic fraud in various ways, including by downloading a friend’s answer file in the online system by logging in using a standard username and password that is not changed by students. In addition, the student chose to behave dishonestly by imitating his friend’s work by simply changing the name rather than trying to answer the question. and take advantage of the whatsapp group application to collaborate in cheating. Conclusions. Collaboration in academic dishonesty predominates: one way is by collaborating in online groups to cooperate with each other illegally. We describe several other forms in detail and discuss them.","PeriodicalId":52621,"journal":{"name":"Journal of Learning Theory and Methodology","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"44255465","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
The objective of the study was to examine the level of strength fitness indicators of 10-year-old girls and experimentally test the effectiveness of the impact of play techniques with elements of martial arts on the dynamics of strength development. Materials and methods. The study participants were 20 10-year-old girls who do Kyokushin Karate. The children and their parents were informed about all the features of the study and gave their consent to participate in the experiment. The following research methods were used to achieve the objective set: analysis of scientific and methodological literature, pedagogical testing, and methods of mathematical statistics for processing research results. Results. There were the biggest changes in the results of the tests “Lying pull-ups” by 51.1% (p < 0.05), “Push-ups” by 34.1% (p <0.05), and “Bent arm hang” by 26.5% (p < 0.05). Somewhat smaller changes were observed in the tests “Right hand grip test” by 10.8% (p < 0.05), “Left hand grip test” by 10.5% (p <0.05), and “Sit-ups in 1 min” by 13.3% (p < 0.05). The lowest increase in the results was observed in the test “Triple jump on the right and left leg” by 6.6% (p < 0.05). Conclusions. The level of the girls’ strength fitness at the initial stage of the pedagogical experiment conforms to age norms. Most of them are at the average – 40% and above average – 23.6% levels. The remainder of indicators was distributed between the high – 13.6%, below average – 14.3%, and low – 8.6% levels. A comprehensive control of the 10-year-old girls’ strength fitness after the formative experiment showed statistically significant changes in almost all indicators in the experimental group, which used play techniques with elements of martial arts in the following load mode: 5 games, 2 repetitions with rest intervals of 40 s (p < 0.001).
{"title":"Development of Strength Abilities Using Play Techniques with Elements of Martial Arts at the Sports and Recreational Stage in 10-Year-Old Girls","authors":"S. Marchenko, Berdimyrat Handymov","doi":"10.17309/jltm.2021.2.03","DOIUrl":"https://doi.org/10.17309/jltm.2021.2.03","url":null,"abstract":"The objective of the study was to examine the level of strength fitness indicators of 10-year-old girls and experimentally test the effectiveness of the impact of play techniques with elements of martial arts on the dynamics of strength development.\u0000\u0000Materials and methods. The study participants were 20 10-year-old girls who do Kyokushin Karate. The children and their parents were informed about all the features of the study and gave their consent to participate in the experiment. The following research methods were used to achieve the objective set: analysis of scientific and methodological literature, pedagogical testing, and methods of mathematical statistics for processing research results. \u0000\u0000Results. There were the biggest changes in the results of the tests “Lying pull-ups” by 51.1% (p < 0.05), “Push-ups” by 34.1% (p <0.05), and “Bent arm hang” by 26.5% (p < 0.05). Somewhat smaller changes were observed in the tests “Right hand grip test” by 10.8% (p < 0.05), “Left hand grip test” by 10.5% (p <0.05), and “Sit-ups in 1 min” by 13.3% (p < 0.05). The lowest increase in the results was observed in the test “Triple jump on the right and left leg” by 6.6% (p < 0.05).\u0000\u0000Conclusions. The level of the girls’ strength fitness at the initial stage of the pedagogical experiment conforms to age norms. Most of them are at the average – 40% and above average – 23.6% levels. The remainder of indicators was distributed between the high – 13.6%, below average – 14.3%, and low – 8.6% levels. A comprehensive control of the 10-year-old girls’ strength fitness after the formative experiment showed statistically significant changes in almost all indicators in the experimental group, which used play techniques with elements of martial arts in the following load mode: 5 games, 2 repetitions with rest intervals of 40 s (p < 0.001).","PeriodicalId":52621,"journal":{"name":"Journal of Learning Theory and Methodology","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"41581352","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Мета дослідження – визначити особливості прояву гендерних відмінностей у швидкісній підготовленості школярів молодших класів, які займаються в секції карате на спортивно-оздоровчому етапі. Матеріали і методи. У дослідженні прийняли участь дівчатка 7 років (n=10), 8 років (n=10), 9 років (n=15), 10 років (n=15); хлопчики 7 років (n=10), 8 років (n=10), 9 років (n=15), 10 років (n=15). Діти та їхні батьки були інформовані про всі особливості дослідження і дали згоду на участь в експерименті. Для вирішення поставлених завдань були використані методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури, педагогічне тестування та методи математичної статистики обробки результатів дослідження. Результати. За результатами тестування спостерігаються статистично достовірні гендерні розбіжності за показниками тестів: біг 30м з високого старту – 9 (p=0,001), 10 (p=0,013) років; стрибок у довжину з місця – 7 (p=0,005), 8 (p=0,004), 9 (p=0,001), 10 (p=0,015) років; човниковий біг 4х9 – 8 (p=0,009), 9 (p=0,006), 10 (p=0,011) років; стрибки зі скакалкою – 10 (p=0,049) років; індексу швидкості – 9 (p=0,001) років; індекс швидкісної сили – 7 (p=0,001), 9 (p=0,0001), 10 (p=0,03) років. Висновки. Встановлено, що відмінності існують, але в кожній віковій групі вони різні. В 7 років діти мало відрізняються за гендерними ознаками, але з віком збільшується кількість структурних елементів швидкісної підготовленості за якими показники дівчат і хлопців статистично різні.
{"title":"Гендерні особливості розвитку швидкості на спортивно-оздоровчому етапі підготовки в кіокушинкай карате","authors":"Микола Зимогляд, Світлана Марченко","doi":"10.17309/jltm.2021.2.05","DOIUrl":"https://doi.org/10.17309/jltm.2021.2.05","url":null,"abstract":"Мета дослідження – визначити особливості прояву гендерних відмінностей у швидкісній підготовленості школярів молодших класів, які займаються в секції карате на спортивно-оздоровчому етапі. Матеріали і методи. У дослідженні прийняли участь дівчатка 7 років (n=10), 8 років (n=10), 9 років (n=15), 10 років (n=15); хлопчики 7 років (n=10), 8 років (n=10), 9 років (n=15), 10 років (n=15). Діти та їхні батьки були інформовані про всі особливості дослідження і дали згоду на участь в експерименті. Для вирішення поставлених завдань були використані методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури, педагогічне тестування та методи математичної статистики обробки результатів дослідження. Результати. За результатами тестування спостерігаються статистично достовірні гендерні розбіжності за показниками тестів: біг 30м з високого старту – 9 (p=0,001), 10 (p=0,013) років; стрибок у довжину з місця – 7 (p=0,005), 8 (p=0,004), 9 (p=0,001), 10 (p=0,015) років; човниковий біг 4х9 – 8 (p=0,009), 9 (p=0,006), 10 (p=0,011) років; стрибки зі скакалкою – 10 (p=0,049) років; індексу швидкості – 9 (p=0,001) років; індекс швидкісної сили – 7 (p=0,001), 9 (p=0,0001), 10 (p=0,03) років. Висновки. Встановлено, що відмінності існують, але в кожній віковій групі вони різні. В 7 років діти мало відрізняються за гендерними ознаками, але з віком збільшується кількість структурних елементів швидкісної підготовленості за якими показники дівчат і хлопців статистично різні.","PeriodicalId":52621,"journal":{"name":"Journal of Learning Theory and Methodology","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48937111","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Мета дослідження – обґрунтувати вплив різних варіантів виконання вправ, а саме: кількості підходів (Х1) та інтервалів відпочинку (Х2) на засвоєння техніки виконання удару ногою назад з розворотом «уширо гері» хлопців 10 років. Матеріали і методи. У дослідженні взяли участь 32 хлопці 10 років. Діти та їхні батьки були інформовані про всі особливості дослідження і дали згоду на участь в експерименті. Для вирішення поставлених завдань були використані методи дослідження: вивчення та аналіз науково-методичної літератури, педагогічне спостереження, хронометраж навчальних завдань, педагогічний експеримент, методи математичної статистики, методи математичного планування експерименту. У процесі навчання використовувався метод алгоритмічних розпоряджень. Результати. Пояснюючі змінні (Х1, Х2) відіграють свою певну роль у зміні показника навченості вправі «Удар ногою назад з розворотом «уширо гері» (Y) протягом усього експерименту. Перевірка на адекватність за критерієм Фішера показала що розраховані коефіцієнти регресії статистично значимі (Fр
{"title":"Удосконалення процесу навчання техніки удару ногою назад «уширо гері кекомі»","authors":"Єгор Міненко, Світлана Марченко","doi":"10.17309/jltm.2021.2.06","DOIUrl":"https://doi.org/10.17309/jltm.2021.2.06","url":null,"abstract":"Мета дослідження – обґрунтувати вплив різних варіантів виконання вправ, а саме: кількості підходів (Х1) та інтервалів відпочинку (Х2) на засвоєння техніки виконання удару ногою назад з розворотом «уширо гері» хлопців 10 років. Матеріали і методи. У дослідженні взяли участь 32 хлопці 10 років. Діти та їхні батьки були інформовані про всі особливості дослідження і дали згоду на участь в експерименті. Для вирішення поставлених завдань були використані методи дослідження: вивчення та аналіз науково-методичної літератури, педагогічне спостереження, хронометраж навчальних завдань, педагогічний експеримент, методи математичної статистики, методи математичного планування експерименту. У процесі навчання використовувався метод алгоритмічних розпоряджень. Результати. Пояснюючі змінні (Х1, Х2) відіграють свою певну роль у зміні показника навченості вправі «Удар ногою назад з розворотом «уширо гері» (Y) протягом усього експерименту. Перевірка на адекватність за критерієм Фішера показала що розраховані коефіцієнти регресії статистично значимі (Fр<Fкр). Дисперсійний аналіз виявив процентний вплив кожної пояснюючої змінної (Х1, Х2) в усіх серіях програми навчання удару ногою назад з розворотом «уширо гері»: 1 серія – Х1 (83,4%), Х2 (15,9%); 2 серія – Х1 (42,2%), Х2 (33,0%); 3 серія – Х1 (62,4%), Х1Х2 (37,5%); 4 серія – Х1 (52,6%), Х1Х2 (28,5%); 5 серія – Х1 (74,8%), Х2 (22,2%); 6 серія – Х1 (80,29%), Х2 (12,26%). Висновки. Максимальний ефект результативної ознаки (Y) у серіях завдань розробленої програми навчання удару ногою «уширо гері кекомі» був отриманий від наступних режимів виконання фізичних вправ: 1 серія – 4 підходи, інтервал відпочинку 60 с; 2 серія – 4 підходи, інтервал відпочинку 60 с; 3 серія – 4 підходи, інтервал відпочинку 120 с; 4 серія – 4 підходи, інтервал відпочинку 120 с; 5 серія – 4 підходи, інтервал відпочинку 120 с; 6 серія – 4 підходи, інтервал відпочинку 120 с.","PeriodicalId":52621,"journal":{"name":"Journal of Learning Theory and Methodology","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"42670077","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
The aim of the study was to determine the impact of the number of repetitions on the effectiveness of teaching boys aged 7 throwing a small ball. Materials and methods. The study participants were 27 boys aged 7, who were randomly divided into three groups of 9 people each. The children and their parents were informed about all the features of the study and gave their consent to participate in the experiment. The study examined the impact of the number of repetitions on the effectiveness of teaching boys aged 7 throwing a small ball at a target. A pedagogical experiment studied the impact of 6, 12, and 18 repetitions with a 60-second rest interval on the increase in the level of proficiency in exercises of boys aged 7. In the first group, the boys repeated the task 6 times with a rest interval of 60 s, in the second group – 12 times with a rest interval of 60 s, in the third group 18 times with a rest interval of 60 s. When teaching throwing exercises during the class, the study assessed the level of proficiency by the alternative method (“performed”, “failed”) and calculated the probability of exercise performance (p = n/m, where n is the number of successful attempts, m is the total number of attempts). In teaching boys aged 7, the method of algorithmic instructions was used. The next exercise started after three successful attempts. Throwing a ball at a vertical target was taught. The study materials were processed by the IBM SPSS 20 statistical analysis software. During discriminant analysis, a prognostic model for group membership was created. Results. Discriminant analysis made it possible to determine the impact of the number of repetitions on the effectiveness of developing the skills of throwing a small ball at a target; to answer the question as to how significantly the modes of repetition differ by the effectiveness of motor skills development, to which class the object belongs based on the values of discriminant variables. Conclusions. Based on the analysis of group centroids, it was found that 12 repetitions of the exercise (6 sets 2 time each with a rest interval of 60 s) significantly influence the increase in the level of proficiency in physical education classes. The results of group classification show that 94.4% of the original grouped observations were classified correctly.
{"title":"Discriminant Analysis: Impact of the Number of Repetitions on the Effectiveness of Teaching Boys Aged 7 Throwing a Small Ball","authors":"S. Iermakov, O. Khudolii, Denys Chupikhin","doi":"10.17309/jltm.2021.2.04","DOIUrl":"https://doi.org/10.17309/jltm.2021.2.04","url":null,"abstract":"The aim of the study was to determine the impact of the number of repetitions on the effectiveness of teaching boys aged 7 throwing a small ball. Materials and methods. The study participants were 27 boys aged 7, who were randomly divided into three groups of 9 people each. The children and their parents were informed about all the features of the study and gave their consent to participate in the experiment. The study examined the impact of the number of repetitions on the effectiveness of teaching boys aged 7 throwing a small ball at a target. A pedagogical experiment studied the impact of 6, 12, and 18 repetitions with a 60-second rest interval on the increase in the level of proficiency in exercises of boys aged 7. In the first group, the boys repeated the task 6 times with a rest interval of 60 s, in the second group – 12 times with a rest interval of 60 s, in the third group 18 times with a rest interval of 60 s. When teaching throwing exercises during the class, the study assessed the level of proficiency by the alternative method (“performed”, “failed”) and calculated the probability of exercise performance (p = n/m, where n is the number of successful attempts, m is the total number of attempts). In teaching boys aged 7, the method of algorithmic instructions was used. The next exercise started after three successful attempts. Throwing a ball at a vertical target was taught. The study materials were processed by the IBM SPSS 20 statistical analysis software. During discriminant analysis, a prognostic model for group membership was created. Results. Discriminant analysis made it possible to determine the impact of the number of repetitions on the effectiveness of developing the skills of throwing a small ball at a target; to answer the question as to how significantly the modes of repetition differ by the effectiveness of motor skills development, to which class the object belongs based on the values of discriminant variables. Conclusions. Based on the analysis of group centroids, it was found that 12 repetitions of the exercise (6 sets 2 time each with a rest interval of 60 s) significantly influence the increase in the level of proficiency in physical education classes. The results of group classification show that 94.4% of the original grouped observations were classified correctly.","PeriodicalId":52621,"journal":{"name":"Journal of Learning Theory and Methodology","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"45969472","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
The purpose of the study was to determine the impact of exercise modes on the effectiveness of teaching boys aged 14 a cartwheel. Materials and methods. The study participants were 20 boys aged 14. The children and their parents were fully informed about all the features of the study and gave their consent to participate in the experiment. To solve the tasks set, the following research methods were used: study and analysis of scientific and methodological literature; pedagogical observation, timing of training tasks; pedagogical experiment, methods of mathematical statistics, discriminant analysis. Results. The assumption was made about a significant influence of the modes of alternating exercise repetitions and the rest interval on the effectiveness of motor skills development in boys aged 14. The study found that the mode of 6 sets 2 times each with a rest interval of 60 s is more effective than the mode of 6 sets 1 time each with a rest interval of 60 s when teaching the first, second, and fourth series of tasks (p < 0.05). The mode of 6 sets 1 time each with a rest interval of 60 s is more effective when teaching the fifth and sixth series of tasks (p < 0.05). Conclusions. Discriminant analysis made it possible to determine the impact of the number of repetitions on the effectiveness of developing the cartwheel skill in boys aged 14. Based on the analysis of group centroids, it was found that exercise modes significantly influence the cartwheel skill development in boys aged 14 during physical education classes. The results of group classification show that 100 % of the original grouped observations were classified correctly.
{"title":"Pattern Recognition: Modes of Developing Motor Skills of Acrobatic Exercises in Boys Aged 14","authors":"Andrii Bezzub, O. Khudolii, R. Muszkieta","doi":"10.17309/jltm.2021.1.06","DOIUrl":"https://doi.org/10.17309/jltm.2021.1.06","url":null,"abstract":"The purpose of the study was to determine the impact of exercise modes on the effectiveness of teaching boys aged 14 a cartwheel. Materials and methods. The study participants were 20 boys aged 14. The children and their parents were fully informed about all the features of the study and gave their consent to participate in the experiment. To solve the tasks set, the following research methods were used: study and analysis of scientific and methodological literature; pedagogical observation, timing of training tasks; pedagogical experiment, methods of mathematical statistics, discriminant analysis. Results. The assumption was made about a significant influence of the modes of alternating exercise repetitions and the rest interval on the effectiveness of motor skills development in boys aged 14. The study found that the mode of 6 sets 2 times each with a rest interval of 60 s is more effective than the mode of 6 sets 1 time each with a rest interval of 60 s when teaching the first, second, and fourth series of tasks (p < 0.05). The mode of 6 sets 1 time each with a rest interval of 60 s is more effective when teaching the fifth and sixth series of tasks (p < 0.05). Conclusions. Discriminant analysis made it possible to determine the impact of the number of repetitions on the effectiveness of developing the cartwheel skill in boys aged 14. Based on the analysis of group centroids, it was found that exercise modes significantly influence the cartwheel skill development in boys aged 14 during physical education classes. The results of group classification show that 100 % of the original grouped observations were classified correctly.","PeriodicalId":52621,"journal":{"name":"Journal of Learning Theory and Methodology","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-02-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"41503617","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Мета дослідження – розробка програми тестування координаційної підготовленості школярів на початковому етапі тренування з використанням інформативних тестів, які доступні для застосування в умовах загальноосвітньої школи. Матеріали і методи. У дослідженні взяли участь 20 хлопців 8 років. Діти та їхні батьки були інформовані про всі особливості дослідження і дали згоду на участь в експерименті. Для вирішення поставлених завдань були застосовані такі методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури, педагогічне тестування та методи математичної статистики обробки результатів дослідження. Результати. Запропонована батарея тестів усебічно характеризує розвиток координації хлопчиків 8 років. У результаті аналізу кореляційної залежності між тестовими завданнями встановлено їх високу валідність (rxy = 0,575-0,931 при p < 0,01). Обрані нами тести мають добру та відмінну ретестову надійність (rtt = 0,92-0,989). Комбінований тест, який включає в себе як загальні рухові дії, так і елементи карате, має високий ступінь достовірності вимірювання та може замінювати цілу батарею тестів (rtt = 0,979). Висновки. Отримані дані дають підставу стверджувати, що обране комплексне тестування рівня розвитку проявів координаційних здібностей хлопчиків 8 років під час занять карате є доступним, інформативним та надійним, що дає можливість їх рекомендувати для подальшого дослідження в процесі вдосконалення рухової координації.
{"title":"Оцінка надійності та інформативності показників координаційної підготовленості хлопчиків 8 років","authors":"Світлана Марченко, Ярослав Вердиш","doi":"10.17309/jltm.2021.1.03","DOIUrl":"https://doi.org/10.17309/jltm.2021.1.03","url":null,"abstract":"Мета дослідження – розробка програми тестування координаційної підготовленості школярів на початковому етапі тренування з використанням інформативних тестів, які доступні для застосування в умовах загальноосвітньої школи. Матеріали і методи. У дослідженні взяли участь 20 хлопців 8 років. Діти та їхні батьки були інформовані про всі особливості дослідження і дали згоду на участь в експерименті. Для вирішення поставлених завдань були застосовані такі методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури, педагогічне тестування та методи математичної статистики обробки результатів дослідження. Результати. Запропонована батарея тестів усебічно характеризує розвиток координації хлопчиків 8 років. У результаті аналізу кореляційної залежності між тестовими завданнями встановлено їх високу валідність (rxy = 0,575-0,931 при p < 0,01). Обрані нами тести мають добру та відмінну ретестову надійність (rtt = 0,92-0,989). Комбінований тест, який включає в себе як загальні рухові дії, так і елементи карате, має високий ступінь достовірності вимірювання та може замінювати цілу батарею тестів (rtt = 0,979). Висновки. Отримані дані дають підставу стверджувати, що обране комплексне тестування рівня розвитку проявів координаційних здібностей хлопчиків 8 років під час занять карате є доступним, інформативним та надійним, що дає можливість їх рекомендувати для подальшого дослідження в процесі вдосконалення рухової координації.","PeriodicalId":52621,"journal":{"name":"Journal of Learning Theory and Methodology","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-02-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"45578739","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Мета дослідження – визначити вплив амплітуди руху на результати жиму лежачи у спортсменів, які займаються пауерліфтингом. Матеріали і методи. У дослідженні брали участь дві групи по 10 спортсменів, які займаються пауерліфтингом – юнаки віком 19-20 років. У роботі використано такі методи: спостереження, методи теоретичного аналізу та узагальнення, педагогічний експеримент, педагогічне тестування, методи математичної статистики. Дослідження тривали упродовж п’яти місяців (з 02.11.2019 по 28.03.2020) у ДЮСШ ХТЗ. Комплекси вправ були впровадженні в тренувальний процес спортсменів експериментальної групи. Результати. Результати свідчать про статистично достовірні зміни тренувальних ефектів комплексів вправ на гнучкість хребта у спортсменів експериментальної групи (р < 0,001). Спортсмени даної групи в середньому зменшили амплітуду руху штанги на 4,1 см, що дало їм змогу збільшити силові показники жиму лежачи. Висновки. Після виконання комплексів вправ на гнучкість амплітуда руху штанги у спортсменів експериментальної групи статистично достовірно зменшилася, що позитивно вплинуло на показники жиму лежачи.
{"title":"Розвиток гнучкості хребта у спортсменів, які займаються пауерліфтингом","authors":"Єлизавета Толубенко","doi":"10.17309/jltm.2021.1.04","DOIUrl":"https://doi.org/10.17309/jltm.2021.1.04","url":null,"abstract":"Мета дослідження – визначити вплив амплітуди руху на результати жиму лежачи у спортсменів, які займаються пауерліфтингом. Матеріали і методи. У дослідженні брали участь дві групи по 10 спортсменів, які займаються пауерліфтингом – юнаки віком 19-20 років. У роботі використано такі методи: спостереження, методи теоретичного аналізу та узагальнення, педагогічний експеримент, педагогічне тестування, методи математичної статистики. Дослідження тривали упродовж п’яти місяців (з 02.11.2019 по 28.03.2020) у ДЮСШ ХТЗ. Комплекси вправ були впровадженні в тренувальний процес спортсменів експериментальної групи. Результати. Результати свідчать про статистично достовірні зміни тренувальних ефектів комплексів вправ на гнучкість хребта у спортсменів експериментальної групи (р < 0,001). Спортсмени даної групи в середньому зменшили амплітуду руху штанги на 4,1 см, що дало їм змогу збільшити силові показники жиму лежачи. Висновки. Після виконання комплексів вправ на гнучкість амплітуда руху штанги у спортсменів експериментальної групи статистично достовірно зменшилася, що позитивно вплинуло на показники жиму лежачи.","PeriodicalId":52621,"journal":{"name":"Journal of Learning Theory and Methodology","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-02-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"46297660","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Мета дослідження – визначити факторну модель морфофункціональної та рухової підготовленості хлопців 8 років на етапі початкового відбору до спортивної секції кіокушинкай карате. Матеріали і методи. У дослідженні взяли участь 32 хлопці 8 років. Діти та їхні батьки були інформовані про всі особливості дослідження і дали згоду на участь в експерименті. Для вирішення поставлених завдань були використані методи дослідження: теоретичного аналізу і узагальнення даних науково-методичної літератури; педагогічного спостереження; хронометражу навчальних завдань; педагогічного тестування; методи математико-статистичної обробки даних. Результати. Отримана факторна модель комплексної оцінки перспективності хлопців 8 років у процесі відбору на початковому етапі спортивної підготовки. У результаті аналізу кореляційної залежності між тестовими завданнями встановлено їх високу інформативність. Пріоритетне місце у факторній структурі займають антропометричні показники та процеси розвитку швидкісних, швидкісно-силових та координаційних здібностей. Висновки. Найбільшу інформативність для комплексної оцінки перспективності дітей під час відбору для занять у спортивній секції карате мають результати тестів: «Біг 30 метрів з високого старту» (,889), «Стрибок у довжину з місця» (,748), «Окружність грудей» (,839), «Маса тіла» (,801), «Стійка на одній нозі з закритими очима» (,834), «Ходьба по прямій лінії після 5 обертів» (,855).
{"title":"Організація відбору в секцію кіокушинкай карате","authors":"Софія Мухіна, Світлана Марченко","doi":"10.17309/jltm.2021.1.05","DOIUrl":"https://doi.org/10.17309/jltm.2021.1.05","url":null,"abstract":"Мета дослідження – визначити факторну модель морфофункціональної та рухової підготовленості хлопців 8 років на етапі початкового відбору до спортивної секції кіокушинкай карате. Матеріали і методи. У дослідженні взяли участь 32 хлопці 8 років. Діти та їхні батьки були інформовані про всі особливості дослідження і дали згоду на участь в експерименті. Для вирішення поставлених завдань були використані методи дослідження: теоретичного аналізу і узагальнення даних науково-методичної літератури; педагогічного спостереження; хронометражу навчальних завдань; педагогічного тестування; методи математико-статистичної обробки даних. Результати. Отримана факторна модель комплексної оцінки перспективності хлопців 8 років у процесі відбору на початковому етапі спортивної підготовки. У результаті аналізу кореляційної залежності між тестовими завданнями встановлено їх високу інформативність. Пріоритетне місце у факторній структурі займають антропометричні показники та процеси розвитку швидкісних, швидкісно-силових та координаційних здібностей. Висновки. Найбільшу інформативність для комплексної оцінки перспективності дітей під час відбору для занять у спортивній секції карате мають результати тестів: «Біг 30 метрів з високого старту» (,889), «Стрибок у довжину з місця» (,748), «Окружність грудей» (,839), «Маса тіла» (,801), «Стійка на одній нозі з закритими очима» (,834), «Ходьба по прямій лінії після 5 обертів» (,855).","PeriodicalId":52621,"journal":{"name":"Journal of Learning Theory and Methodology","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-02-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"47067691","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：