Pub Date : 2021-04-05DOI: 10.20535/2077-7264.1(71).2021.239073
Тетяна Юріївна Киричок, Володимир Анатолійович Баглай, Тетяна Вадимівна Горова, Оксана Петрівна Сокол, Альона Олегівна Комарницька, Юрій Віталійович Сичик
Сучасна поліграфічна галузь займається не тільки поліграфічною промисловістю, але й проникла у різні сфери діяльності людини, науки і техніки, такі як інформаційні технології, математичне моделювання, матеріалознавство, метрологія, стандартизація, сертифікація, дизайн тощо. Тому спрямованість та різноманітність сучасного видавництва та поліграфії були відображені у стандартах вищої освіти спеціальності 186 Видавництво та поліграфія, де визначено опис предметної області. Таку підготовку проводять в КПІ ім. Ігоря Сікорського, Українській академії друкарства і Львівській політехніці. Науковий складник підготовки докторів філософії передбачає як виконання власного наукового дослідження, так і публікування його результатів у фахових виданнях України та закордоном. Наведені вимоги до публікування результатів дисертації на здобуття наукових ступенів кандидата наук, доктора наук та доктора філософії. Проаналізовано українські та закордонні фахові видання, в яких могли б публікуватися науковці зі спеціальності 186 Видавництво та поліграфія. У результаті роботи було виявлено відповідний перелік журналів, області знань та найпопулярніші бази даних. Для прикладу було наведено статті для обраних закордонних журналів, які розділені за областями знань. А також було наведено перелік фахових видань України. Також було проаналізовано можливість повернення статті автору на доопрацювання та наведено вимоги до опублікування у базах Web of Science та Scopus. Визначено критерії успішного публікування та вимоги до опублікування результатів наукової діяльності, такі як оригінальність та логічність статті, написання професійною англійською мовою, відповідність оформлення статті, помірний заголовок, інформація про автора, розгорнута анотація, наявність вступу, матеріалів та методів, результатів, обговорення, висновків, список використаних джерел.
{"title":"Аналіз відповідності фахових видань, що входять до науко-метричних баз даних, предметній області спеціальності 186 Видавництво та поліграфія","authors":"Тетяна Юріївна Киричок, Володимир Анатолійович Баглай, Тетяна Вадимівна Горова, Оксана Петрівна Сокол, Альона Олегівна Комарницька, Юрій Віталійович Сичик","doi":"10.20535/2077-7264.1(71).2021.239073","DOIUrl":"https://doi.org/10.20535/2077-7264.1(71).2021.239073","url":null,"abstract":"Сучасна поліграфічна галузь займається не тільки поліграфічною промисловістю, але й проникла у різні сфери діяльності людини, науки і техніки, такі як інформаційні технології, математичне моделювання, матеріалознавство, метрологія, стандартизація, сертифікація, дизайн тощо. Тому спрямованість та різноманітність сучасного видавництва та поліграфії були відображені у стандартах вищої освіти спеціальності 186 Видавництво та поліграфія, де визначено опис предметної області. Таку підготовку проводять в КПІ ім. Ігоря Сікорського, Українській академії друкарства і Львівській політехніці. \u0000Науковий складник підготовки докторів філософії передбачає як виконання власного наукового дослідження, так і публікування його результатів у фахових виданнях України та закордоном. Наведені вимоги до публікування результатів дисертації на здобуття наукових ступенів кандидата наук, доктора наук та доктора філософії. \u0000Проаналізовано українські та закордонні фахові видання, в яких могли б публікуватися науковці зі спеціальності 186 Видавництво та поліграфія. У результаті роботи було виявлено відповідний перелік журналів, області знань та найпопулярніші бази даних. Для прикладу було наведено статті для обраних закордонних журналів, які розділені за областями знань. А також було наведено перелік фахових видань України. \u0000Також було проаналізовано можливість повернення статті автору на доопрацювання та наведено вимоги до опублікування у базах Web of Science та Scopus. \u0000Визначено критерії успішного публікування та вимоги до опублікування результатів наукової діяльності, такі як оригінальність та логічність статті, написання професійною англійською мовою, відповідність оформлення статті, помірний заголовок, інформація про автора, розгорнута анотація, наявність вступу, матеріалів та методів, результатів, обговорення, висновків, список використаних джерел.","PeriodicalId":52994,"journal":{"name":"Tekhnologiia i tekhnika drukarstva","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-04-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"67677161","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-04-05DOI: 10.20535/2077-7264.1(71).2021.228986
Юлія Павлівна Щегельська
У цій статті досліджено специфіку застосування двовимірних систем візуалізації проеційованого AR-контенту у промокомунікаційній практиці та класифіковано їх за способом активації. Виявлено, що існує прямий взаємозв’язок між способом активації й алгоритмом функціонування систем 2D AR-рендерінгу та прийомами залучення споживачів у процес комунікації із брендами. Встановлено, що запуск двовимірних систем AR-рендерінгу може відбуватися: 1) у безконтактний спосіб через датчики руху та/або звуку, а також через ємнісні сенсори наближення; 2) у контактний спосіб через електропровідні чорнила, сполучені із ємнісними датчиками дотику; 3) через нанесені на інстальованих предметах QR-коди, що діють як AR-маркери. Дано авторське визначення терміна «2D AR-проекція» з урахуванням вищенаведених способів активації двовимірних систем рендерінгу доданої реальності та виявлено основні відмінності між відтворенням AR-проекцій на пласких поверхнях та кіно- й відеопроекцій. Специфіку функціонування зазначених типів систем 2D AR-рендерінгу у практиці промокомунікацій досліджено на основі кейсів таких комерційних брендів як «Adidas», «Corteva», «Dalziel & Pow», «JCB» та «Volkswagen». У підсумку встановлено, що незалежно від способу активації всі різновиди 2D AR-проекцій сприяють поглибленню зв’язку компаній із їх цільовою аудиторією та підвищенню лояльності споживачів до торгових марок, а також до пропонованих ними товарів і послуг. Своєю чергою, вищезазначене безпосередньо впливає на створення, збереження і збільшення пабліцитного та репутаційного капіталів заданого бренда як нематеріальних активів капіталізації підприємства й формування його стратегічних переваг у бізнес-середовищі.
{"title":"Способи активації двовимірних систем AR-рендерінгу в практиці промоційних комунікацій","authors":"Юлія Павлівна Щегельська","doi":"10.20535/2077-7264.1(71).2021.228986","DOIUrl":"https://doi.org/10.20535/2077-7264.1(71).2021.228986","url":null,"abstract":"У цій статті досліджено специфіку застосування двовимірних систем візуалізації проеційованого AR-контенту у промокомунікаційній практиці та класифіковано їх за способом активації.\u0000Виявлено, що існує прямий взаємозв’язок між способом активації й алгоритмом функціонування систем 2D AR-рендерінгу та прийомами залучення споживачів у процес комунікації із брендами.\u0000Встановлено, що запуск двовимірних систем AR-рендерінгу може відбуватися: 1) у безконтактний спосіб через датчики руху та/або звуку, а також через ємнісні сенсори наближення; 2) у контактний спосіб через електропровідні чорнила, сполучені із ємнісними датчиками дотику; 3) через нанесені на інстальованих предметах QR-коди, що діють як AR-маркери.\u0000Дано авторське визначення терміна «2D AR-проекція» з урахуванням вищенаведених способів активації двовимірних систем рендерінгу доданої реальності та виявлено основні відмінності між відтворенням AR-проекцій на пласких поверхнях та кіно- й відеопроекцій.\u0000Специфіку функціонування зазначених типів систем 2D AR-рендерінгу у практиці промокомунікацій досліджено на основі кейсів таких комерційних брендів як «Adidas», «Corteva», «Dalziel & Pow», «JCB» та «Volkswagen».\u0000У підсумку встановлено, що незалежно від способу активації всі різновиди 2D AR-проекцій сприяють поглибленню зв’язку компаній із їх цільовою аудиторією та підвищенню лояльності споживачів до торгових марок, а також до пропонованих ними товарів і послуг. Своєю чергою, вищезазначене безпосередньо впливає на створення, збереження і збільшення пабліцитного та репутаційного капіталів заданого бренда як нематеріальних активів капіталізації підприємства й формування його стратегічних переваг у бізнес-середовищі.","PeriodicalId":52994,"journal":{"name":"Tekhnologiia i tekhnika drukarstva","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-04-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"67677027","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-04-05DOI: 10.20535/2077-7264.1(71).2021.228973
Оксана Володимирівна Зоренко, Ольга Борисівна Стефанишена, Розалія Анатоліївна Хохлова, Євгеній Васильович Штефан
Розглянуто тенденції розвитку глибокого друку, зокрема, на гнучкому пакованні (найбільш використовувані методи друку, витратні матеріали, види та структура друкарських форм, формне устаткування). Здійснено трибологічний аналіз зони друкарського контакту та розроблено модель взаємодії основних триботехнічних елементів системи «Друкарська форма—відбиток». Увиразнено чинники впливу на тиражостійкість ДФ глибокого друку та розроблено їх класифікацію. Визначено ступінь впливу зношування друкарської форми на якість друку (якість нанесення гальванопокриття при виготовленні ДФ, друкарсько-експлуатаційні характеристики друкарських фарб, задруковуваного матеріалу, ракеля, режимні параметри формного та друкарського процесу). Розроблено класифікаційні схеми ДФ, формного обладнання глибокого друку, алгоритм оптимального процесу виготовлення ДФ з використанням лазерного гравіювання.
{"title":"Трибологічний аналіз системи «друкарська форма глибокого методу друку—відбиток»","authors":"Оксана Володимирівна Зоренко, Ольга Борисівна Стефанишена, Розалія Анатоліївна Хохлова, Євгеній Васильович Штефан","doi":"10.20535/2077-7264.1(71).2021.228973","DOIUrl":"https://doi.org/10.20535/2077-7264.1(71).2021.228973","url":null,"abstract":"Розглянуто тенденції розвитку глибокого друку, зокрема, на гнучкому пакованні (найбільш використовувані методи друку, витратні матеріали, види та структура друкарських форм, формне устаткування).\u0000Здійснено трибологічний аналіз зони друкарського контакту та розроблено модель взаємодії основних триботехнічних елементів системи «Друкарська форма—відбиток».\u0000Увиразнено чинники впливу на тиражостійкість ДФ глибокого друку та розроблено їх класифікацію. Визначено ступінь впливу зношування друкарської форми на якість друку (якість нанесення гальванопокриття при виготовленні ДФ, друкарсько-експлуатаційні характеристики друкарських фарб, задруковуваного матеріалу, ракеля, режимні параметри формного та друкарського процесу).\u0000Розроблено класифікаційні схеми ДФ, формного обладнання глибокого друку, алгоритм оптимального процесу виготовлення ДФ з використанням лазерного гравіювання.","PeriodicalId":52994,"journal":{"name":"Tekhnologiia i tekhnika drukarstva","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-04-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48728473","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-04-05DOI: 10.20535/2077-7264.1(71).2021.230270
Ольга Іларіонівна Хмілярчук, Катерина Олександрівна Чепурна, Марія Олександрівна Клішина
Комплексний показник якості видань з роз’ємними блоками — це характеристика, визначена у кількості декількох факторів, їх властивостей, які визначають якість продукції. Цей показник визначається відповідно до експлуатації та способів виготовлення. Серед факторів, що впливають на якість виготовлення роз’ємних конструкцій паперово-білової продукції виділено наступні: виготовлення блоку, зошитів, сторінок; обладнання, матеріали, технологія, методи та засоби вимірювання, персонал (економічна зацікавленість, умови праці, кваліфікація та спеціалізація, дисципліна). Проаналізувавши вплив людських ресурсів, розглянуто ранжування факторів ризику. При розгляданні матеріалів як складової фактору виготовлення, було визначено, що на довготривалість виготовлення впливає тип конструкції, складність конструкції (кількість деталей, складність скріплень), час ручних та машинних операцій при брошурувально-палітурних процесах. В результаті виконаних досліджень проведено загальний аналіз факторів впливу на якість роз’ємних конструкцій паперово-білової продукції, їх ранжування; представлено комплексний показник якості даного виду продукції, розроблено діаграму Ісікави. Згідно із розробленою причинно-наслідковою діаграмою, систематизовано чинники впливу на якість виготовлення роз’ємних конструкцій паперово-білової продукції. Представлена діаграма дозволяє встановити можливі причини отримання браку на всіх етапах виготовлення продукції, провести аналіз причин появи браку та знайти шляхи їх усунення, що в цілому дозволить покращити якість. За результатами опитування двох експертних груп з користувачів (група 1) та виробників (група 2) продукції встановлено, що дані не завжди корелюються між собою. Погляди користувача та виробника деколи відрізняються. Це спричинено тим, що при виробництві окремим фактором при оцінці виробу до уваги береться технологія виготовлення. Тобто в певних випадках використання того чи іншого матеріалу може бути недоцільним або неможливим. Відповідно продукція, що цікава споживачам, досить часто викликає складнощі в технологічних процесах виготовлення на виробництві. За результатами проведених досліджень було розроблено алгоритм керування якістю виготовлення роз’ємних конструкцій паперово-білової продукції, чим було сформульовано вимоги до продукції та потреби або очікування користувачів. Якістю визначається ступінь, для якого сукупність характеристик задовольняє вимоги, що призводять до задоволення замовника та його сприйняття ступеня виконання вимог.
{"title":"Оцінка якості виготовлення роз’ємних конструкцій паперово-білової продукції","authors":"Ольга Іларіонівна Хмілярчук, Катерина Олександрівна Чепурна, Марія Олександрівна Клішина","doi":"10.20535/2077-7264.1(71).2021.230270","DOIUrl":"https://doi.org/10.20535/2077-7264.1(71).2021.230270","url":null,"abstract":"Комплексний показник якості видань з роз’ємними блоками — це характеристика, визначена у кількості декількох факторів, їх властивостей, які визначають якість продукції. Цей показник визначається відповідно до експлуатації та способів виготовлення.\u0000Серед факторів, що впливають на якість виготовлення роз’ємних конструкцій паперово-білової продукції виділено наступні: виготовлення блоку, зошитів, сторінок; обладнання, матеріали, технологія, методи та засоби вимірювання, персонал (економічна зацікавленість, умови праці, кваліфікація та спеціалізація, дисципліна). Проаналізувавши вплив людських ресурсів, розглянуто ранжування факторів ризику. При розгляданні матеріалів як складової фактору виготовлення, було визначено, що на довготривалість виготовлення впливає тип конструкції, складність конструкції (кількість деталей, складність скріплень), час ручних та машинних операцій при брошурувально-палітурних процесах.\u0000В результаті виконаних досліджень проведено загальний аналіз факторів впливу на якість роз’ємних конструкцій паперово-білової продукції, їх ранжування; представлено комплексний показник якості даного виду продукції, розроблено діаграму Ісікави. Згідно із розробленою причинно-наслідковою діаграмою, систематизовано чинники впливу на якість виготовлення роз’ємних конструкцій паперово-білової продукції. Представлена діаграма дозволяє встановити можливі причини отримання браку на всіх етапах виготовлення продукції, провести аналіз причин появи браку та знайти шляхи їх усунення, що в цілому дозволить покращити якість.\u0000За результатами опитування двох експертних груп з користувачів (група 1) та виробників (група 2) продукції встановлено, що дані не завжди корелюються між собою. Погляди користувача та виробника деколи відрізняються. Це спричинено тим, що при виробництві окремим фактором при оцінці виробу до уваги береться технологія виготовлення. Тобто в певних випадках використання того чи іншого матеріалу може бути недоцільним або неможливим. Відповідно продукція, що цікава споживачам, досить часто викликає складнощі в технологічних процесах виготовлення на виробництві.\u0000За результатами проведених досліджень було розроблено алгоритм керування якістю виготовлення роз’ємних конструкцій паперово-білової продукції, чим було сформульовано вимоги до продукції та потреби або очікування користувачів. Якістю визначається ступінь, для якого сукупність характеристик задовольняє вимоги, що призводять до задоволення замовника та його сприйняття ступеня виконання вимог.","PeriodicalId":52994,"journal":{"name":"Tekhnologiia i tekhnika drukarstva","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-04-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"67677035","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2020-12-30DOI: 10.20535/2077-7264.4(70).2020.231207
Олег Богданович Книш, Іван Іванович Регей, Петро Ігорович Бегень
Проведено аналіз існуючих наукових доробків стосовно підготовки корінців книжкових блоків до нанесення клею перед виконанням незшивного клейового скріплення. Встановлено їх недоліки та запропоновано удосконалений спосіб та пристрій його реалізації, що не потребує додаткового електромеханічного привода. Він реалізується циліндричною фрезою, що приводиться внаслідок контакту з книжковим блоком, яка при обертанні отримує додатковий осьовий рух від нерухомого торцевого кулачка. Запропоновано принципову схему удосконаленого пристрою. Він оснащений циліндричною фрезою, нерухомим торцевим кулачком, пружиною стиску для силового замикання та важелем з роликом. Проаналізовано характер взаємодії лез фрези з корінцем книжкового блока. Встановлено кількість лез, які одночасно перебувають у контакті з книжковим блоком залежно від їхнього заглиблення у корінець. Синтезовано профіль торцевого кулачка для осьового переміщення циліндричної фрези. За результатами синтезу встановлено оптимальний закон періодичного руху та визначено мінімальний радіус кулачка. Виведено аналітичні залежності для визначення інерційних навантажень від осьового переміщення дискової фрези. Досліджено вплив швидкості переміщення книжкових блоків на інерційні навантаження механізму осьового переміщення фрези. Порівняно кінематичні параметри руху фрези залежно від застосування різних законів періодичного руху на кулачку. Визначено пікові значення сил інерції нерівномірного переміщення фрези, на основі чого рекомендовано до застосування закони руху з мінімальними піками. Проаналізовано вплив на зростання сил інерції зміни швидкості транспортування книжкового блоку та максимального її переміщення.
{"title":"Дослідження інерційних навантажень пристрою обробки корінців книжкових блоків у машині незшивного скріплення","authors":"Олег Богданович Книш, Іван Іванович Регей, Петро Ігорович Бегень","doi":"10.20535/2077-7264.4(70).2020.231207","DOIUrl":"https://doi.org/10.20535/2077-7264.4(70).2020.231207","url":null,"abstract":"Проведено аналіз існуючих наукових доробків стосовно підготовки корінців книжкових блоків до нанесення клею перед виконанням незшивного клейового скріплення. Встановлено їх недоліки та запропоновано удосконалений спосіб та пристрій його реалізації, що не потребує додаткового електромеханічного привода. Він реалізується циліндричною фрезою, що приводиться внаслідок контакту з книжковим блоком, яка при обертанні отримує додатковий осьовий рух від нерухомого торцевого кулачка. Запропоновано принципову схему удосконаленого пристрою. Він оснащений циліндричною фрезою, нерухомим торцевим кулачком, пружиною стиску для силового замикання та важелем з роликом.\u0000Проаналізовано характер взаємодії лез фрези з корінцем книжкового блока. Встановлено кількість лез, які одночасно перебувають у контакті з книжковим блоком залежно від їхнього заглиблення у корінець. Синтезовано профіль торцевого кулачка для осьового переміщення циліндричної фрези. За результатами синтезу встановлено оптимальний закон періодичного руху та визначено мінімальний радіус кулачка. Виведено аналітичні залежності для визначення інерційних навантажень від осьового переміщення дискової фрези. Досліджено вплив швидкості переміщення книжкових блоків на інерційні навантаження механізму осьового переміщення фрези. Порівняно кінематичні параметри руху фрези залежно від застосування різних законів періодичного руху на кулачку.\u0000Визначено пікові значення сил інерції нерівномірного переміщення фрези, на основі чого рекомендовано до застосування закони руху з мінімальними піками. Проаналізовано вплив на зростання сил інерції зміни швидкості транспортування книжкового блоку та максимального її переміщення.","PeriodicalId":52994,"journal":{"name":"Tekhnologiia i tekhnika drukarstva","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"67679786","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2020-12-30DOI: 10.20535/2077-7264.4(70).2020.238598
Тетяна Юріївна Киричок, Олена Назаренко, Оксана Іванівна Бараускєне
Використання, і, відповідно, виробництво пластикових карток, незважаючи на зростання частки електронних платежів та платежів з використанням мобільних пристроїв, постійно зростає. Разом з тим підвищуються вимоги до їх якості, в тому числі до зносостійкості. Для розроблення технологічних процесів виготовлення якісних, зносостійких карток необхідно застосовувати процеси штучного зношування, які б в свою чергу ураховували максимальну кількість факторів, явищ та процесів, що відбуваються з різними типами карток протягом їх життєвого циклу. Застосувавши підходи, описані нами раніше стосовно інших поліграфічних виробів, можемо запропонувати термінологію для використання процесів забезпечення зносостійкості пластикових карток. З урахуванням переважної більшості зазначених факторів зношування та видів впливу на картку необхідно застосовувати удосконалення виробничих процесів і забезпечення нормативного терміну служби картки. Під час використання карток у реальному обігу, звісно, на них діють суттєво складніші сполучення факторів впливу, ніж ті, які моделюються в лабораторних умовах. Тому довговічність карток та пластикових документів не може бути точно встановлена в лабораторних умовах, де відбувається прискорене тестування, результати якого екстраполюються лише для прогнозування ефективності функціонування протягом багатьох років. Врахувавши описані у нашому дослідженні фактори та впливи на картки, можливо удосконалити процеси штучного зношування карток задля цілеспрямованого удосконалення і зменшення ризиків та чинників електромагнітного впливу на картку у звичайному житті.
{"title":"Формування зношеності пластикових карток","authors":"Тетяна Юріївна Киричок, Олена Назаренко, Оксана Іванівна Бараускєне","doi":"10.20535/2077-7264.4(70).2020.238598","DOIUrl":"https://doi.org/10.20535/2077-7264.4(70).2020.238598","url":null,"abstract":"Використання, і, відповідно, виробництво пластикових карток, незважаючи на зростання частки електронних платежів та платежів з використанням мобільних пристроїв, постійно зростає. Разом з тим підвищуються вимоги до їх якості, в тому числі до зносостійкості. Для розроблення технологічних процесів виготовлення якісних, зносостійких карток необхідно застосовувати процеси штучного зношування, які б в свою чергу ураховували максимальну кількість факторів, явищ та процесів, що відбуваються з різними типами карток протягом їх життєвого циклу.\u0000Застосувавши підходи, описані нами раніше стосовно інших поліграфічних виробів, можемо запропонувати термінологію для використання процесів забезпечення зносостійкості пластикових карток.\u0000З урахуванням переважної більшості зазначених факторів зношування та видів впливу на картку необхідно застосовувати удосконалення виробничих процесів і забезпечення нормативного терміну служби картки.\u0000Під час використання карток у реальному обігу, звісно, на них діють суттєво складніші сполучення факторів впливу, ніж ті, які моделюються в лабораторних умовах. Тому довговічність карток та пластикових документів не може бути точно встановлена в лабораторних умовах, де відбувається прискорене тестування, результати якого екстраполюються лише для прогнозування ефективності функціонування протягом багатьох років.\u0000Врахувавши описані у нашому дослідженні фактори та впливи на картки, можливо удосконалити процеси штучного зношування карток задля цілеспрямованого удосконалення і зменшення ризиків та чинників електромагнітного впливу на картку у звичайному житті.","PeriodicalId":52994,"journal":{"name":"Tekhnologiia i tekhnika drukarstva","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"67679865","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2020-12-30DOI: 10.20535/2077-7264.4(70).2020.225215
Ольга Володимирівна Тріщук, В. О. Касянчук
Досліджено первинну комунікацію авторів з науковими журналами. Підкреслено важливість швидкого та правильного добору журналів для опублікування статті, що також пов’язано з проблемою існування «хижацьких» видань, які зосереджені на отриманні фінансової вигоди від публікацій і не забезпечують поширення наукової інформації. На основі наукових розвідок та рекомендацій видавців обґрунтовано важливість описів журналів для взаємодії з авторами і прийняття ними рішення про подальшу співпрацю. На прикладі видань комунікаційної тематики, індексованих Web of Science, установлено, що якісні видання використовують ті чи інші рекламні стратегії в цих текстах для залучення ширшого кола авторів й читачів. В описах журналів не лише вказують основну видавничу інформацію про видання, законність основ його випуску, а й роз’яснюють для аудиторії видавничі й наукові підходи, якими послуговується редакція. Встановлено низку способів впливу на автора. Опис читацької аудиторії зазвичай подають за допомогою предмета наукового зацікавлення, наукового статусу читачів, сфери діяльності, територіальної ознаки, досвіду. Пояснення мети роботи передбачає відображення впливу видання на наукову діяльність у своїй сфері. Підвищують авторитет видання і також відображають його активний внесок у наукову сферу такі способи, як підкреслення новизни й актуальності досліджень, підходів і предметної галузі видання, підтвердження високих професійних компетентностей редакції та рецензентів, вказування на зв’язок з фаховими професійними асоціаціями, науковими товариствами, закладами вищої освіти. Наявність цих аргументів може слугувати додатковим маркером для відокремлення якісних наукових журналів від «хижацьких».
调查了最初作者与科学期刊的交流。它强调了快速、正确地收集杂志以发表文章的重要性，这些文章也涉及“掠夺性”出版物的问题，-其重点是从出版中获得经济利益，而不提供科学信息的传播。出版商的科学研究和建议是基于期刊描述对与作者互动和进一步合作决策的重要性。例如，一个传播主题的出版，即索引的Web of Science，表明高质量的出版物在这些文本中使用这些或其他广告策略来吸引更广泛的作者和读者。期刊说明书不仅提供了出版物的基本出版信息、出版依据的合法性，还向读者解释了出版物的出版和科学方法。已经设定了许多影响作者的方法。对读者的描述通常使用科学兴趣主题、读者的科学地位、活动领域、领域标签和经验。这项工作的目的是反映出版对该领域科学活动的影响。它们增加了出版权威，也反映了其对科学的积极贡献，例如突出创新和研究、方法和出版部门的相关性，•确认编辑和审稿人的高度专业能力，参考专业协会、科学协会、高等教育机构。这些论点的存在可以作为一个额外的标志，将高质量的科学期刊与“捕食者”区分开来。
{"title":"Первинна комунікація з авторами в наукових журналах, індексованих Web of Science","authors":"Ольга Володимирівна Тріщук, В. О. Касянчук","doi":"10.20535/2077-7264.4(70).2020.225215","DOIUrl":"https://doi.org/10.20535/2077-7264.4(70).2020.225215","url":null,"abstract":"Досліджено первинну комунікацію авторів з науковими журналами. Підкреслено важливість швидкого та правильного добору журналів для опублікування статті, що також пов’язано з проблемою існування «хижацьких» видань, які зосереджені на отриманні фінансової вигоди від публікацій і не забезпечують поширення наукової інформації. На основі наукових розвідок та рекомендацій видавців обґрунтовано важливість описів журналів для взаємодії з авторами і прийняття ними рішення про подальшу співпрацю. На прикладі видань комунікаційної тематики, індексованих Web of Science, установлено, що якісні видання використовують ті чи інші рекламні стратегії в цих текстах для залучення ширшого кола авторів й читачів. В описах журналів не лише вказують основну видавничу інформацію про видання, законність основ його випуску, а й роз’яснюють для аудиторії видавничі й наукові підходи, якими послуговується редакція. Встановлено низку способів впливу на автора. Опис читацької аудиторії зазвичай подають за допомогою предмета наукового зацікавлення, наукового статусу читачів, сфери діяльності, територіальної ознаки, досвіду. Пояснення мети роботи передбачає відображення впливу видання на наукову діяльність у своїй сфері. Підвищують авторитет видання і також відображають його активний внесок у наукову сферу такі способи, як підкреслення новизни й актуальності досліджень, підходів і предметної галузі видання, підтвердження високих професійних компетентностей редакції та рецензентів, вказування на зв’язок з фаховими професійними асоціаціями, науковими товариствами, закладами вищої освіти. Наявність цих аргументів може слугувати додатковим маркером для відокремлення якісних наукових журналів від «хижацьких».","PeriodicalId":52994,"journal":{"name":"Tekhnologiia i tekhnika drukarstva","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"49481146","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2020-12-30DOI: 10.20535/2077-7264.4(70).2020.227610
Світлана Борисівна Фіялка, Анна Штефан
Наукова новизна полягає в розширенні уявлень про пізнавальну книгу для дітей молодшого шкільного віку та роль редактора в її вдосконаленні з урахуванням психологічних особливостей читацької авдиторії. Звернено увагу на термінологічну плутанину щодо пізнавальної літератури та розглянуто думки науковців щодо понять «пізнавальна книга», «нон-фікшн», «просвітницька книга», «навчально-пізнавальне видання» і «науково-популярне видання». На основі цього розширено дефініцію «пізнавальної літератури». Зазначено, що нині професія редактора дитячої літератури зазнала значних змін: він не лише виконує редакторський аналіз матеріалу, а й володіє важливими особистісними якостями та поєднує в роботі досвід багатьох фахівців. Відтак запропоновано універсальний набір функцій редактора пізнавальної книги для дітей молодшого шкільного віку, котрий постає в таких ролях: «редактор-дослідник дитячої психології», «редактор-популяризатор», «редактор-універсальна особистість», «редактор-консультант», «редактор-верстальник», «редактор-ілюстратор», «редактор-педагог». Зроблено висновок, що пізнавальна книга актуальна в освітньому процесі, однак вона потребує фахового редактора, котрий, уміло застосовуючи надбання інших професій, знаючи механізми поліпшення сприйняття інформації, може підвищити рівень її якості. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що їх можна використовувати в навчальному процесі підготовки майбутніх редакторів. Також ця інформація може бути використана видавництвами задля розширення пропозиції та, відповідно, збільшення попиту на пізнавальну книгу для дітей. Робота доводить доцільність використання пізнавальної літератури під час навчального процесу учнів початкової школи.
{"title":"Професійні ролі сучасного редактора пізнавальної літератури для дітей молодшого шкільного віку","authors":"Світлана Борисівна Фіялка, Анна Штефан","doi":"10.20535/2077-7264.4(70).2020.227610","DOIUrl":"https://doi.org/10.20535/2077-7264.4(70).2020.227610","url":null,"abstract":"Наукова новизна полягає в розширенні уявлень про пізнавальну книгу для дітей молодшого шкільного віку та роль редактора в її вдосконаленні з урахуванням психологічних особливостей читацької авдиторії. Звернено увагу на термінологічну плутанину щодо пізнавальної літератури та розглянуто думки науковців щодо понять «пізнавальна книга», «нон-фікшн», «просвітницька книга», «навчально-пізнавальне видання» і «науково-популярне видання». На основі цього розширено дефініцію «пізнавальної літератури». Зазначено, що нині професія редактора дитячої літератури зазнала значних змін: він не лише виконує редакторський аналіз матеріалу, а й володіє важливими особистісними якостями та поєднує в роботі досвід багатьох фахівців. Відтак запропоновано універсальний набір функцій редактора пізнавальної книги для дітей молодшого шкільного віку, котрий постає в таких ролях: «редактор-дослідник дитячої психології», «редактор-популяризатор», «редактор-універсальна особистість», «редактор-консультант», «редактор-верстальник», «редактор-ілюстратор», «редактор-педагог».\u0000Зроблено висновок, що пізнавальна книга актуальна в освітньому процесі, однак вона потребує фахового редактора, котрий, уміло застосовуючи надбання інших професій, знаючи механізми поліпшення сприйняття інформації, може підвищити рівень її якості. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що їх можна використовувати в навчальному процесі підготовки майбутніх редакторів. Також ця інформація може бути використана видавництвами задля розширення пропозиції та, відповідно, збільшення попиту на пізнавальну книгу для дітей. Робота доводить доцільність використання пізнавальної літератури під час навчального процесу учнів початкової школи.","PeriodicalId":52994,"journal":{"name":"Tekhnologiia i tekhnika drukarstva","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"47334140","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2020-12-30DOI: 10.20535/2077-7264.4(70).2020.239896
Андрій Петрович Киричок
Дослідження мало на меті визначити тактичні та методологічні аспекти комунікації між владою та громадянами України на прикладі однієї з найбільш кризових ситуацій 2014 р. — Іловайської трагедії — та окреслити напрями удосконалення комунікації. У ході аналізу було досліджено процес комунікації держави із громадянами України під час кризових ситуацій, які пов’язані із боями за Іловайськ (серпень–вересень 2014 р.). Виявлено, які аспекти тактичної комунікації були правильні з боку держави, а які елементи необхідно удосконалювати. Контент-аналіз проводився у системі державних ЗМІ, офіційних сайтів державних органів влади та офіційних сторінок в соціальних мережах Facebook, Vkontakte, Instagram та Twitter офіційних осіб держави, які напряму відповідали за ліквідацію кризи. Проаналізовано хронологічні особливості реагування держави на кризу у комунікативному вимірі та встановлено загальну кількість повідомлень, що їх продукували відповідні державні інституції через державні канали комунікації. Проаналізовано тактику реагування на системні кризи з урахуванням концептуальних підходів до стратегій реагування на кризові події, що дало змогу більш поглиблено дослідити тактичні аспекти реагування на системні кризи в українських реаліях. Цей вид аналізу уможливив висновки, чи застосовувала українська влада професійні комунікативні прийоми із подолання кризи. Кількісний контент-аналіз показав, що загальна кількість повідомлень державних ЗМІ, які були пов’язані із темою кризи від 4 серпня до 14 вересня 2014 р. складає 4889 повідомлень, тоді як частка повідомлень недержавних ЗМІ суттєво більша: загалом, ця цифра складає 97653 повідомлень. Отже, присутність держави у інформаційному просторі за темою Іловайську була у 20 разів менша, ніж недержавних ЗМІ. Обираючи стратегії реагування на кризу під час Іловайської трагедії, керівництво України допустило низку помилок, що призвело до неефективної комунікації з громадськістю. Визначено, що у ситуації з Іловайськом керівництво країни припустилось декількох помилок: 1) не завжди комунікатори були чесними із громадськістю, що спричинило додаткове непорозуміння між громадськістю та керівництвом; 2) не відразу були вжиті заходи щодо піклування про постраждалих внаслідок кризи; 3) частка державного телебачення та радіо виявилась критично низькою для ефективної комунікації з громадськістю; 4) було залучено занадто велику кількість спікерів, що невиправдано збільшило кількість різних точок зору на події. Найбільш вагомою помилкою було те, що українське керівництво обрало стратегію відкидання кризи, хоча така була наявна: спочатку постійно відбувалось заперечення кризи, після чого найбільшу кількість разів було використано стратегію визнання кризи. Це критично знизило рівень довіри до вищого та військового керівництва країни. Ефективними у цьому випадку були б стратегії атаки у відповідь та мінімізації паніки. Вважаємо, що владі також потрібно було використовувати прийом інградації для того, аби знижувати рівень негативу т
{"title":"Аналіз стратегічно-управлінських заходів реагування на кризу у галузі державного управління (на прикладі кризової комунікації під час подій, пов’язаних із боями за Іловайськ)","authors":"Андрій Петрович Киричок","doi":"10.20535/2077-7264.4(70).2020.239896","DOIUrl":"https://doi.org/10.20535/2077-7264.4(70).2020.239896","url":null,"abstract":"Дослідження мало на меті визначити тактичні та методологічні аспекти комунікації між владою та громадянами України на прикладі однієї з найбільш кризових ситуацій 2014 р. — Іловайської трагедії — та окреслити напрями удосконалення комунікації. \u0000У ході аналізу було досліджено процес комунікації держави із громадянами України під час кризових ситуацій, які пов’язані із боями за Іловайськ (серпень–вересень 2014 р.). Виявлено, які аспекти тактичної комунікації були правильні з боку держави, а які елементи необхідно удосконалювати. Контент-аналіз проводився у системі державних ЗМІ, офіційних сайтів державних органів влади та офіційних сторінок в соціальних мережах Facebook, Vkontakte, Instagram та Twitter офіційних осіб держави, які напряму відповідали за ліквідацію кризи. \u0000Проаналізовано хронологічні особливості реагування держави на кризу у комунікативному вимірі та встановлено загальну кількість повідомлень, що їх продукували відповідні державні інституції через державні канали комунікації. Проаналізовано тактику реагування на системні кризи з урахуванням концептуальних підходів до стратегій реагування на кризові події, що дало змогу більш поглиблено дослідити тактичні аспекти реагування на системні кризи в українських реаліях. Цей вид аналізу уможливив висновки, чи застосовувала українська влада професійні комунікативні прийоми із подолання кризи. \u0000Кількісний контент-аналіз показав, що загальна кількість повідомлень державних ЗМІ, які були пов’язані із темою кризи від 4 серпня до 14 вересня 2014 р. складає 4889 повідомлень, тоді як частка повідомлень недержавних ЗМІ суттєво більша: загалом, ця цифра складає 97653 повідомлень. Отже, присутність держави у інформаційному просторі за темою Іловайську була у 20 разів менша, ніж недержавних ЗМІ. \u0000Обираючи стратегії реагування на кризу під час Іловайської трагедії, керівництво України допустило низку помилок, що призвело до неефективної комунікації з громадськістю. Визначено, що у ситуації з Іловайськом керівництво країни припустилось декількох помилок: 1) не завжди комунікатори були чесними із громадськістю, що спричинило додаткове непорозуміння між громадськістю та керівництвом; 2) не відразу були вжиті заходи щодо піклування про постраждалих внаслідок кризи; 3) частка державного телебачення та радіо виявилась критично низькою для ефективної комунікації з громадськістю; 4) було залучено занадто велику кількість спікерів, що невиправдано збільшило кількість різних точок зору на події. \u0000Найбільш вагомою помилкою було те, що українське керівництво обрало стратегію відкидання кризи, хоча така була наявна: спочатку постійно відбувалось заперечення кризи, після чого найбільшу кількість разів було використано стратегію визнання кризи. Це критично знизило рівень довіри до вищого та військового керівництва країни. Ефективними у цьому випадку були б стратегії атаки у відповідь та мінімізації паніки. Вважаємо, що владі також потрібно було використовувати прийом інградації для того, аби знижувати рівень негативу т","PeriodicalId":52994,"journal":{"name":"Tekhnologiia i tekhnika drukarstva","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"49169000","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2020-12-30DOI: 10.20535/2077-7264.4(70).2020.239760
Тетяна Анатоліївна Роїк, Олег Анатолійович Гавриш, Євгеній Васильович Штефан, Олександр Павлович Шостачук
В статті представлено результати експериментальних досліджень особливостей утворення миттєвих контактних температур при шліфуванні робочих поверхонь композиційних самозмащувальних деталей на основі промислових шліфувальних відходів інструментальних сталей 7ХГ2ВMФ, Р7М2Ф6, 05Х12Н6Д2МФСГТ, призначених для оснащення важконавантажених вузлів тертя поліграфічної техніки. Показано, що при шліфуванні композитів на величину температурного поля в зоні обробки суттєво впливають матеріал абразивного зерна, зернистість інструменту та матеріал зв’язки шліфувального круга. Для формування високих параметрів якості робочих поверхонь деталей з нових композитів рекомендовано застосовувати шліфувальні круги на основі карбіду кремнію зеленого (63С) на гліфталевій зв’язці з зернистістю 14–20 мкм. Це дозволяє уникнути значного підвищення температури в зоні обробки, наслідком чого є істотні фазово-структурні зміни, пластичні деформації та зниження властивостей в поверхневому шарі, та забезпечити стабільно високі параметри якості робочих поверхонь антифрикційних деталей поліграфічних машин.
{"title":"Вплив абразивного інструменту та режимів шліфування на рівень контактних температур композиційних самозмащувальних деталей вузлів поліграфічних машин","authors":"Тетяна Анатоліївна Роїк, Олег Анатолійович Гавриш, Євгеній Васильович Штефан, Олександр Павлович Шостачук","doi":"10.20535/2077-7264.4(70).2020.239760","DOIUrl":"https://doi.org/10.20535/2077-7264.4(70).2020.239760","url":null,"abstract":"В статті представлено результати експериментальних досліджень особливостей утворення миттєвих контактних температур при шліфуванні робочих поверхонь композиційних самозмащувальних деталей на основі промислових шліфувальних відходів інструментальних сталей 7ХГ2ВMФ, Р7М2Ф6, 05Х12Н6Д2МФСГТ, призначених для оснащення важконавантажених вузлів тертя поліграфічної техніки. Показано, що при шліфуванні композитів на величину температурного поля в зоні обробки суттєво впливають матеріал абразивного зерна, зернистість інструменту та матеріал зв’язки шліфувального круга. Для формування високих параметрів якості робочих поверхонь деталей з нових композитів рекомендовано застосовувати шліфувальні круги на основі карбіду кремнію зеленого (63С) на гліфталевій зв’язці з зернистістю 14–20 мкм. Це дозволяє уникнути значного підвищення температури в зоні обробки, наслідком чого є істотні фазово-структурні зміни, пластичні деформації та зниження властивостей в поверхневому шарі, та забезпечити стабільно високі параметри якості робочих поверхонь антифрикційних деталей поліграфічних машин.","PeriodicalId":52994,"journal":{"name":"Tekhnologiia i tekhnika drukarstva","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"47893890","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：