Схарактеризовано види візуалізації, які використовують у різних соціальних мережах, зокрема фото, ілюстрації (комікси, меми, художні картини, карикатури тощо), інфографіку (карти, таблиці, графіки, схеми, діаграми, тощо) і різні форми мультимедійного контенту, як-от відеоролики, gif-анімацію тощо, та їх вплив на цільову авдиторію. Якісний візуальний контент суттєво спрощує та пришвидшує сприймання складної інформації, яку зручно переглядати на будь-якому пристрої та за різних умов сприйняття. Зазначено, що ефективність того чи іншого виду візуального контенту безпосередньо залежить від інтересів користувачів та формату комунікаційної платформи. Для кожної соціальної мережі діють свої правила, тому необхідно зважати на те, що візуальні інструменти не є універсальними, тобто вони успішно виконують свої функції лише за певних умов. Зроблено висновок, що специфіка поширення візуальних елементів залежить від інтересів цільової аудиторії та від технічних характеристик соціальної мережі. Найпопулярнішими візуальними технологіями в соціальних мережах є фото та відео. Вони впливають на емоції користувачів, створюють атмосферу довкола основної новини та загалом підвищують загальний рейтинг медіа. За допомогою цих інструментів користувач почувається безпосереднім учасником подій. У соціальних мережах, як і в будь-якому медіа, фотографічні зображення мають бути якісними, адже від сюжетно-композиційної та технічної якості фотознімків безпосередньо залежить і кількість переглядів того чи іншого матеріалу та відвідуваність інформаційного ресурсу в цілому. Візуалізація в інформаційному повідомлені буває ефективною лише в тому разі, якщо на початковому етапі було чітко визначено її мету і завдання, проаналізовано дані стосовно цільової аудиторії та обрано правильний інструмент наочного представлення. Запорукою активного впливу на сприйняття відеоконтенту аудиторією є здатність коректно добирати відеоролики, адже вони дозволяють маніпулювати емоціями сильніше ніж фотосюжети в добірках.
{"title":"Візуальний контент у соціальних мережах","authors":"Руслан Любомирович Тріщук, Тетяна Олександрівна Войтюк","doi":"10.20535/2077-7264.3(77).2022.273829","DOIUrl":"https://doi.org/10.20535/2077-7264.3(77).2022.273829","url":null,"abstract":"Схарактеризовано види візуалізації, які використовують у різних соціальних мережах, зокрема фото, ілюстрації (комікси, меми, художні картини, карикатури тощо), інфографіку (карти, таблиці, графіки, схеми, діаграми, тощо) і різні форми мультимедійного контенту, як-от відеоролики, gif-анімацію тощо, та їх вплив на цільову авдиторію. Якісний візуальний контент суттєво спрощує та пришвидшує сприймання складної інформації, яку зручно переглядати на будь-якому пристрої та за різних умов сприйняття. Зазначено, що ефективність того чи іншого виду візуального контенту безпосередньо залежить від інтересів користувачів та формату комунікаційної платформи. Для кожної соціальної мережі діють свої правила, тому необхідно зважати на те, що візуальні інструменти не є універсальними, тобто вони успішно виконують свої функції лише за певних умов. Зроблено висновок, що специфіка поширення візуальних елементів залежить від інтересів цільової аудиторії та від технічних характеристик соціальної мережі. Найпопулярнішими візуальними технологіями в соціальних мережах є фото та відео. Вони впливають на емоції користувачів, створюють атмосферу довкола основної новини та загалом підвищують загальний рейтинг медіа. За допомогою цих інструментів користувач почувається безпосереднім учасником подій. У соціальних мережах, як і в будь-якому медіа, фотографічні зображення мають бути якісними, адже від сюжетно-композиційної та технічної якості фотознімків безпосередньо залежить і кількість переглядів того чи іншого матеріалу та відвідуваність інформаційного ресурсу в цілому. Візуалізація в інформаційному повідомлені буває ефективною лише в тому разі, якщо на початковому етапі було чітко визначено її мету і завдання, проаналізовано дані стосовно цільової аудиторії та обрано правильний інструмент наочного представлення. Запорукою активного впливу на сприйняття відеоконтенту аудиторією є здатність коректно добирати відеоролики, адже вони дозволяють маніпулювати емоціями сильніше ніж фотосюжети в добірках.","PeriodicalId":52994,"journal":{"name":"Tekhnologiia i tekhnika drukarstva","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"67678895","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-11-01DOI: 10.20535/2077-7264.3(77).2022.273892
І. Б. Шевченко, Ліна Петрівна Шендерівська
Розвиток цифрових технологій призвів до активного створення та поширення соціальних мереж, де кожен охочий може продукувати та розміщувати інформаційний контент, миттєво обмінюватись повідомленнями з друзями, колегами, однодумцями та родичами. Налагоджування комунікацій зі своїми споживачами в соціальних мережах надає бізнесу широкі можливості для розвитку, більш детального вивчення своєї цільової аудиторії, міжнародного співробітництва та соціально-економічної глобалізації. SMM активно впроваджується в практику бізнесу, став одним з каналів соціальних комунікацій та інструментом інтернет-маркетингу, елементом бізнес-культури. Ми розглянули найсуттєвіші, з нашої точки зору, переваги спілкування компанії з потенційними споживачами в соціальних мережах. Дослідили активність українців в інтернеті та те, яким соціальним мережам вони надають перевагу. Знайшла численні підтвердження настанова, що перед початком своєї рекламної діяльності у соціальних мережах комерційним підприємствам необхідно ретельно продумати свою стратегію комунікацій з потенційною цільовою аудиторією. Більшість учених та практиків поділяють думку, що розробляти названу стратегію потрібно поетапно. Назагал поділяємо цю думку, проте вважаємо за необхідне структурувати та конкретизувати кожен етап за видами робіт, відповідно до елементів комерційної комунікації. У статті розглянуто авторську модель розробки ефективної SMM-стратегії, відповідно до елементів контенту, який зазвичай поширюється в соціальних мережах. Ми виділяємо такі елементи: місія та цілі стратегії, профіль, тип публікацій, теми публікацій, рубрики публікацій, частота і вид публікацій, використання ґештегів, створення мережі взаємопосилань (лінкбілдинг), робота з коментарями та стимулювання активності підписників, використання інструментів статистики сайтів та вебмоніторингу для аналізу ефективності стратегії. Вважаємо, що така модель допоможе в роботі фахівцям-практикам та сприятиме покращенню комунікації з цільовою аудиторією, адже дозволить побудувати надійні соціальні зв’язки та сприятиме процесам соціально-економічної глобалізації.
{"title":"Як побудувати ефективну SMM-стратегію компанії","authors":"І. Б. Шевченко, Ліна Петрівна Шендерівська","doi":"10.20535/2077-7264.3(77).2022.273892","DOIUrl":"https://doi.org/10.20535/2077-7264.3(77).2022.273892","url":null,"abstract":"Розвиток цифрових технологій призвів до активного створення та поширення соціальних мереж, де кожен охочий може продукувати та розміщувати інформаційний контент, миттєво обмінюватись повідомленнями з друзями, колегами, однодумцями та родичами. Налагоджування комунікацій зі своїми споживачами в соціальних мережах надає бізнесу широкі можливості для розвитку, більш детального вивчення своєї цільової аудиторії, міжнародного співробітництва та соціально-економічної глобалізації. SMM активно впроваджується в практику бізнесу, став одним з каналів соціальних комунікацій та інструментом інтернет-маркетингу, елементом бізнес-культури. Ми розглянули найсуттєвіші, з нашої точки зору, переваги спілкування компанії з потенційними споживачами в соціальних мережах. Дослідили активність українців в інтернеті та те, яким соціальним мережам вони надають перевагу. Знайшла численні підтвердження настанова, що перед початком своєї рекламної діяльності у соціальних мережах комерційним підприємствам необхідно ретельно продумати свою стратегію комунікацій з потенційною цільовою аудиторією. Більшість учених та практиків поділяють думку, що розробляти названу стратегію потрібно поетапно. Назагал поділяємо цю думку, проте вважаємо за необхідне структурувати та конкретизувати кожен етап за видами робіт, відповідно до елементів комерційної комунікації. У статті розглянуто авторську модель розробки ефективної SMM-стратегії, відповідно до елементів контенту, який зазвичай поширюється в соціальних мережах. Ми виділяємо такі елементи: місія та цілі стратегії, профіль, тип публікацій, теми публікацій, рубрики публікацій, частота і вид публікацій, використання ґештегів, створення мережі взаємопосилань (лінкбілдинг), робота з коментарями та стимулювання активності підписників, використання інструментів статистики сайтів та вебмоніторингу для аналізу ефективності стратегії. Вважаємо, що така модель допоможе в роботі фахівцям-практикам та сприятиме покращенню комунікації з цільовою аудиторією, адже дозволить побудувати надійні соціальні зв’язки та сприятиме процесам соціально-економічної глобалізації.","PeriodicalId":52994,"journal":{"name":"Tekhnologiia i tekhnika drukarstva","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"67678906","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-11-01DOI: 10.20535/2077-7264.3(77).2022.267631
Дарина Іванівна Баранова
Первинним етапом процесу відтворення елементів доповненої реальності є розпізнавання надрукованих зображень-маркерів та відтворення віртуальних об’єктів, зашифрованих у них, на екрані пристроїв. AR-маркером може бути будь-що — від чорно-білого простого зображення до складних візуальних об’єктів, наприклад, 3D-моделі. Відтворювані елементи можна назвати елементами доповненої реальності. Дуже важливо, аби при їх розробленні було враховано усі умови використання AR-продукції у майбутньому. Особливо це стосується продукції з нестабільними умовами використання (одяг, паковання, вулична реклама). Ця робота присвячена дослідженню особливостей та ступеню впливу різноманітних параметрів на процес відтворення AR-елементів. За допомогою експертного оцінювання проведено дослідження з оцінюванням вагомості впливу факторів на процес відтворення маркерів з побудовою діаграми Парето. Встановлено основні групи факторів, що впливають на досліджуваний процес. Серед них були визначені такі, як параметри апаратного та програмного забезпечення, характеристики задруковуваних матеріалів та інформації, що наповнюватиме елемент, особливості обраної технології та роботи персоналу, параметри контролю якості та умови використання продукції з доповненою реальністю. Найбільш вагомими параметрами виявилися технологія, умови використання, інформація, апаратне забезпечення та матеріали. Найменш вагомими є програмне забезпечення та робота персоналу. На основі отриманих результатів розроблено причинно-наслідкову діаграму, що дозволить враховувати найбільш вагомі фактори для удосконалення процесу репродукування поліграфічної продукції з AR-елементами. Результати її побудови підтвердили результати діаграми Парето, оскільки гілки матеріали, технологія, умови використання продукції з доповненою реальністю та апаратне забезпечення є найбільш розгалудженими, що підтверджує їх вплив. Найменш розгалудженими є гілки робота персоналу та програмне забезпечення, що також підтверджує отримані результати.
{"title":"Дослідження процесу відтворення елементів доповненої реальності","authors":"Дарина Іванівна Баранова","doi":"10.20535/2077-7264.3(77).2022.267631","DOIUrl":"https://doi.org/10.20535/2077-7264.3(77).2022.267631","url":null,"abstract":"Первинним етапом процесу відтворення елементів доповненої реальності є розпізнавання надрукованих зображень-маркерів та відтворення віртуальних об’єктів, зашифрованих у них, на екрані пристроїв. AR-маркером може бути будь-що — від чорно-білого простого зображення до складних візуальних об’єктів, наприклад, 3D-моделі. Відтворювані елементи можна назвати елементами доповненої реальності. Дуже важливо, аби при їх розробленні було враховано усі умови використання AR-продукції у майбутньому. Особливо це стосується продукції з нестабільними умовами використання (одяг, паковання, вулична реклама). Ця робота присвячена дослідженню особливостей та ступеню впливу різноманітних параметрів на процес відтворення AR-елементів. За допомогою експертного оцінювання проведено дослідження з оцінюванням вагомості впливу факторів на процес відтворення маркерів з побудовою діаграми Парето. Встановлено основні групи факторів, що впливають на досліджуваний процес. Серед них були визначені такі, як параметри апаратного та програмного забезпечення, характеристики задруковуваних матеріалів та інформації, що наповнюватиме елемент, особливості обраної технології та роботи персоналу, параметри контролю якості та умови використання продукції з доповненою реальністю. Найбільш вагомими параметрами виявилися технологія, умови використання, інформація, апаратне забезпечення та матеріали. Найменш вагомими є програмне забезпечення та робота персоналу. На основі отриманих результатів розроблено причинно-наслідкову діаграму, що дозволить враховувати найбільш вагомі фактори для удосконалення процесу репродукування поліграфічної продукції з AR-елементами. Результати її побудови підтвердили результати діаграми Парето, оскільки гілки матеріали, технологія, умови використання продукції з доповненою реальністю та апаратне забезпечення є найбільш розгалудженими, що підтверджує їх вплив. Найменш розгалудженими є гілки робота персоналу та програмне забезпечення, що також підтверджує отримані результати.","PeriodicalId":52994,"journal":{"name":"Tekhnologiia i tekhnika drukarstva","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"67678795","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-10-05DOI: 10.20535/2077-7264.2(76).2022.267428
Володимир Пилипович Ткаченко, Андрій Сергійович Гордєєв
В статті розглядається проблема збільшення роздільної здатності зображень, що означає зміну величини пікселів світлини та збільшення їх кількості на одиницю довжини (дюйм). Для покращення якості нечітких світлин на практиці застосовують різні алгоритми, які в автоматичному режимі збільшують роздільну здатність зображень. Однак, деякі з цих алгоритмів мають обмежену сферу застосовування, орієнтуються тільки на певний тип зображень (наприклад, світлини обличчя під певним кутом зору). В роботі проаналізовано вирішення проблеми збільшення роздільної здатності зображення за допомогою різних інструментальних програмних засобів. Фотографи під збільшенням роздільної здатності зображення, як правило, мають на увазі збільшення кількості пікселів. Звичайно, недостатньо простого додавання пікселів, якщо видима якість зображення світлини не покращиться. На жаль, отримати гарну світлину з оригіналу з низькою роздільною здатністю непросто, проте й не неможливо. Більшість основних програм постобробки дозволяє збільшити кількість пікселів зображення. Труднощі ж у тому, щоб отримати якісь значимі деталі (чи ілюзію). Залежно від програмного забезпечення, у кращому випадку зображення буде просто виглядати не у фокусі, зате без пікселів, що кидаються в очі. Обране для вирішення проблеми інструментальне програмне забезпечення із завданням справляється належним чином, незалежно від цього, з яким типом зображення працює. Виявлено наскільки якісно збільшується роздільна здатність за допомогою безкоштовного онлайн-редактора Photo Enlarger, хоч у нього і не такий широкий інструментарій, як у деяких інших програм. Очевидно, він призначений скоріше для невеликих завдань у повсякденній роботі. Photoshop Preserve Details 2.0 зміг перевершити його за якісними показниками, цей алгоритм знаходиться на іншому рівні.
{"title":"Використання технологій передискретизації для репродукування зображень з низькою роздільною здатністю","authors":"Володимир Пилипович Ткаченко, Андрій Сергійович Гордєєв","doi":"10.20535/2077-7264.2(76).2022.267428","DOIUrl":"https://doi.org/10.20535/2077-7264.2(76).2022.267428","url":null,"abstract":"В статті розглядається проблема збільшення роздільної здатності зображень, що означає зміну величини пікселів світлини та збільшення їх кількості на одиницю довжини (дюйм). Для покращення якості нечітких світлин на практиці застосовують різні алгоритми, які в автоматичному режимі збільшують роздільну здатність зображень. Однак, деякі з цих алгоритмів мають обмежену сферу застосовування, орієнтуються тільки на певний тип зображень (наприклад, світлини обличчя під певним кутом зору). В роботі проаналізовано вирішення проблеми збільшення роздільної здатності зображення за допомогою різних інструментальних програмних засобів.\u0000Фотографи під збільшенням роздільної здатності зображення, як правило, мають на увазі збільшення кількості пікселів. Звичайно, недостатньо простого додавання пікселів, якщо видима якість зображення світлини не покращиться. На жаль, отримати гарну світлину з оригіналу з низькою роздільною здатністю непросто, проте й не неможливо. Більшість основних програм постобробки дозволяє збільшити кількість пікселів зображення. Труднощі ж у тому, щоб отримати якісь значимі деталі (чи ілюзію). Залежно від програмного забезпечення, у кращому випадку зображення буде просто виглядати не у фокусі, зате без пікселів, що кидаються в очі.\u0000Обране для вирішення проблеми інструментальне програмне забезпечення із завданням справляється належним чином, незалежно від цього, з яким типом зображення працює. Виявлено наскільки якісно збільшується роздільна здатність за допомогою безкоштовного онлайн-редактора Photo Enlarger, хоч у нього і не такий широкий інструментарій, як у деяких інших програм. Очевидно, він призначений скоріше для невеликих завдань у повсякденній роботі. Photoshop Preserve Details 2.0 зміг перевершити його за якісними показниками, цей алгоритм знаходиться на іншому рівні.","PeriodicalId":52994,"journal":{"name":"Tekhnologiia i tekhnika drukarstva","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-10-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"67677323","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-10-05DOI: 10.20535/2077-7264.2(76).2022.265687
Олександр Григорович Ушенко, Ірина Василівна Солтис, Олександр Володимирович Дуболазов, Олександр Валерійович Олар
В роботі представлено систематизовані дані оригінальних експериментальних досліджень діагностичної ефективності багатопараметричного (з використанням поляризаційного математичного четвертого порядку — вектора Стокса) пошарового тривимірного лазерного стоксово-поляриметричного цифрового відображення серії мікроскопічних зображень із поляризаційним фільтром, координатних розподілів випадкових значень параметрів азимута (плоского кута коливань вектору електричної напруженості лазера) та еліптичності (ексцентриситету траєкторії когерентного вектору електричної напруженості лазера) набору оптично анізотропних дифузних зразків, в яких множинна взаємодія, має місце лазерне випромінювання та оптичні неоднорідності. Наведено аналітичний опис методу поляриметрії Стокса з використанням цифрової голографічної реконструкції пошарових розподілів полів комплексних амплітуд об’єктного поля лазерного випромінювання за допомогою дискретного фазового сканування та алгоритму зворотного перетворення Фур’є. Як експериментальний об’єкт використано оптично неоднорідні з частковою деполяризацією шари оптично анізотропних поліетиленових плівок двох типів — високої щільності (контрольна група 1) і низької щільності (дослідна група 2). Отримано набори координатних розподілів азимута та еліптичності поляризації в серії цифрових мікроскопічних зображень поліетиленових плівок обох груп. Статистичний аналіз використовувався як аналітичний інструмент для обробки даних. Він заснований на обчисленні набору статистичних моментів 1-го порядку 4-го порядку, які характеризують поляризаційні карти азимута та еліптичності поляризації. Набір діагностичних залежностей між середнім значенням, дисперсією, асиметрією та ексцесом, які характеризують алгоритмічно реконструйовані карти розподілів азимута та поляризації мікроскопічних зображень полімерних плівок.
{"title":"Цифрові алгоритми поляризаційно-голографічного 3D пошарового картографування мікроскопічних зображень полімерних плівок у поліграфічному виробництві","authors":"Олександр Григорович Ушенко, Ірина Василівна Солтис, Олександр Володимирович Дуболазов, Олександр Валерійович Олар","doi":"10.20535/2077-7264.2(76).2022.265687","DOIUrl":"https://doi.org/10.20535/2077-7264.2(76).2022.265687","url":null,"abstract":"В роботі представлено систематизовані дані оригінальних експериментальних досліджень діагностичної ефективності багатопараметричного (з використанням поляризаційного математичного четвертого порядку — вектора Стокса) пошарового тривимірного лазерного стоксово-поляриметричного цифрового відображення серії мікроскопічних зображень із поляризаційним фільтром, координатних розподілів випадкових значень параметрів азимута (плоского кута коливань вектору електричної напруженості лазера) та еліптичності (ексцентриситету траєкторії когерентного вектору електричної напруженості лазера) набору оптично анізотропних дифузних зразків, в яких множинна взаємодія, має місце лазерне випромінювання та оптичні неоднорідності. Наведено аналітичний опис методу поляриметрії Стокса з використанням цифрової голографічної реконструкції пошарових розподілів полів комплексних амплітуд об’єктного поля лазерного випромінювання за допомогою дискретного фазового сканування та алгоритму зворотного перетворення Фур’є. Як експериментальний об’єкт використано оптично неоднорідні з частковою деполяризацією шари оптично анізотропних поліетиленових плівок двох типів — високої щільності (контрольна група 1) і низької щільності (дослідна група 2). Отримано набори координатних розподілів азимута та еліптичності поляризації в серії цифрових мікроскопічних зображень поліетиленових плівок обох груп. Статистичний аналіз використовувався як аналітичний інструмент для обробки даних. Він заснований на обчисленні набору статистичних моментів 1-го порядку 4-го порядку, які характеризують поляризаційні карти азимута та еліптичності поляризації. Набір діагностичних залежностей між середнім значенням, дисперсією, асиметрією та ексцесом, які характеризують алгоритмічно реконструйовані карти розподілів азимута та поляризації мікроскопічних зображень полімерних плівок.","PeriodicalId":52994,"journal":{"name":"Tekhnologiia i tekhnika drukarstva","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-10-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"67677233","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
У статті розглянуто змістове наповнення та принципи функціонування українських та зарубіжних онлайн-курсів для опанування редакторської майстерності. Під час навчання онлайн редактор може здобути нові фахові знання або ж підвищити свою кваліфікацію. Такі курси забезпечують гнучкість навчання та задовольняють потребу редактора в безперервному професійному вдосконаленні в умовах пандемії COVID-19 та військових дій в Україні. Мета статті — узагальнити український і зарубіжний досвід онлайн-навчання редакторської майстерності, дослідивши тематичне наповнення сучасних професійних онлайн-курсів. У науковій розвідці було використано аналітико-синтетичний, структурно-функціональний методи дослідження, а також типологічний аналіз для виокремлення тематико-типологічних груп онлайн-курсів. Ми розглянули освітні програми 13 українських та зарубіжних онлайн-курсів, де під час навчання студенти мають змогу ознайомитися з основами редакторського фаху, обов’язками редактора у видавництві, композиційним, мовностилістичним редагуванням, з процесом коректури тексту. Крім того, майбутні фахівці розвивають такі навички, як креативність, критичне мислення, уміння передбачати результат своєї діяльності, планувати власну роботу та діяльність видавничого колективу, швидко і гнучко реагувати на нові тенденції у професії. Однак ґрунтовну системну підготовку редактори можуть здобути лише у ЗВО, де навчання редакторської майстерності триває довше та є більш фундаментальним. На відміну від освіти в університеті, онлайн-курси дають лише фрагментарні знання та не можуть сформувати в редактора цілісної картини редакторської професії.
{"title":"Онлайн-навчання редакторської майстерності: огляд українських і зарубіжних онлайн-курсів","authors":"Світлана Борисівна Фіялка, Тамара Григорівна Гончарук","doi":"10.20535/2077-7264.2(76).2022.259358","DOIUrl":"https://doi.org/10.20535/2077-7264.2(76).2022.259358","url":null,"abstract":"У статті розглянуто змістове наповнення та принципи функціонування українських та зарубіжних онлайн-курсів для опанування редакторської майстерності. Під час навчання онлайн редактор може здобути нові фахові знання або ж підвищити свою кваліфікацію. Такі курси забезпечують гнучкість навчання та задовольняють потребу редактора в безперервному професійному вдосконаленні в умовах пандемії COVID-19 та військових дій в Україні. Мета статті — узагальнити український і зарубіжний досвід онлайн-навчання редакторської майстерності, дослідивши тематичне наповнення сучасних професійних онлайн-курсів. У науковій розвідці було використано аналітико-синтетичний, структурно-функціональний методи дослідження, а також типологічний аналіз для виокремлення тематико-типологічних груп онлайн-курсів. Ми розглянули освітні програми 13 українських та зарубіжних онлайн-курсів, де під час навчання студенти мають змогу ознайомитися з основами редакторського фаху, обов’язками редактора у видавництві, композиційним, мовностилістичним редагуванням, з процесом коректури тексту. Крім того, майбутні фахівці розвивають такі навички, як креативність, критичне мислення, уміння передбачати результат своєї діяльності, планувати власну роботу та діяльність видавничого колективу, швидко і гнучко реагувати на нові тенденції у професії. Однак ґрунтовну системну підготовку редактори можуть здобути лише у ЗВО, де навчання редакторської майстерності триває довше та є більш фундаментальним. На відміну від освіти в університеті, онлайн-курси дають лише фрагментарні знання та не можуть сформувати в редактора цілісної картини редакторської професії.","PeriodicalId":52994,"journal":{"name":"Tekhnologiia i tekhnika drukarstva","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-10-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48653928","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-10-05DOI: 10.20535/2077-7264.2(76).2022.266018
Ольга Володимирівна Тріщук, Іванна Олександрівна Мельник
Описано підходи до редагування короткого віршованого тексту для дітей старшого дошкільного віку. Досліджено психологію сприймання цього різновиду текстів з урахуванням перцептивних особливостей зазначеної вікової категорії читачів. Доведено, що старші дошкільники психологічно налаштовані на сприйняття образів і тому надають перевагу коротким формам віршованого тексту з превалюванням ілюстративного матеріалу. Окреслено базисні структурні компоненти сприйняття коротких віршованих текстів старшими дошкільниками, а це: інфантична картина світу (інфантичний віршований текст); оптично-знакова система (ідейна концепція вірша, графічна система, мовно-стилістичне оформлення); художньо-інформаційні структури (насиченість ілюстративним матеріалом, креолізовані тексти, інтерактивні елементи); ритмомелодика (ритм, рима, римування, віршування, строфіка). Зазначено, що основними напрямами роботи редактора з короткими віршованими текстами є: відповідність форми вірша його текстовому навантаженню, довершені композиція та ритмомелодика тексту, цілісність його фактологічної інформації, органічний зв’язок між коротким віршованим текстом і стилістикою ілюстративного матеріалу. Зроблено висновок, що короткий віршований текст — одна з найефективніших текстових форм для сприйняття навколишнього світу дошкільниками першої третини ХХІ ст. І від компетентності автора та кваліфікації редактора безпосередньо залежить механізм сприйняття такого тексту читачами у віці 5–7 років. Орієнтуючись на особливості психологічного розвитку старших дошкільників, можна створити якісний поетичний матеріал, що позитивно впливатиме на особистість дитини в цілому.
{"title":"Короткий віршований текст для дітей: еволюція, перцепція, редагування","authors":"Ольга Володимирівна Тріщук, Іванна Олександрівна Мельник","doi":"10.20535/2077-7264.2(76).2022.266018","DOIUrl":"https://doi.org/10.20535/2077-7264.2(76).2022.266018","url":null,"abstract":"Описано підходи до редагування короткого віршованого тексту для дітей старшого дошкільного віку. Досліджено психологію сприймання цього різновиду текстів з урахуванням перцептивних особливостей зазначеної вікової категорії читачів. Доведено, що старші дошкільники психологічно налаштовані на сприйняття образів і тому надають перевагу коротким формам віршованого тексту з превалюванням ілюстративного матеріалу. Окреслено базисні структурні компоненти сприйняття коротких віршованих текстів старшими дошкільниками, а це: інфантична картина світу (інфантичний віршований текст); оптично-знакова система (ідейна концепція вірша, графічна система, мовно-стилістичне оформлення); художньо-інформаційні структури (насиченість ілюстративним матеріалом, креолізовані тексти, інтерактивні елементи); ритмомелодика (ритм, рима, римування, віршування, строфіка).\u0000Зазначено, що основними напрямами роботи редактора з короткими віршованими текстами є: відповідність форми вірша його текстовому навантаженню, довершені композиція та ритмомелодика тексту, цілісність його фактологічної інформації, органічний зв’язок між коротким віршованим текстом і стилістикою ілюстративного матеріалу.\u0000Зроблено висновок, що короткий віршований текст — одна з найефективніших текстових форм для сприйняття навколишнього світу дошкільниками першої третини ХХІ ст. І від компетентності автора та кваліфікації редактора безпосередньо залежить механізм сприйняття такого тексту читачами у віці 5–7 років. Орієнтуючись на особливості психологічного розвитку старших дошкільників, можна створити якісний поетичний матеріал, що позитивно впливатиме на особистість дитини в цілому.","PeriodicalId":52994,"journal":{"name":"Tekhnologiia i tekhnika drukarstva","volume":"59 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-10-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"67677274","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-10-05DOI: 10.20535/2077-7264.2(76).2022.267425
Тетяна Анатоліївна Роїк, Олег Анатолійович Гавриш, Юлія Юріївна Віцюк, Андрій Олександрович Бровкин
Стаття присвячена визначенню фізичних властивостей тонкого поверхневого шару після фінішної кубонітової обробки робочих поверхонь нових самозмащувальних антифрикційних композитів на основі відновлених шліфувальних відходів сталей 8Х4В2МФС2 та 05Х12Н6Д2МФСГТ з домішками твердого мастила CaF2 для формування практичних рекомендацій з науково-обґрунтованих режимів тонкого кубонітового шліфування робочих поверхонь самозмащувальних деталей контактних пар друкарської техніки. Результати досліджень показали, що на параметри наклепу поверхневих шарів нових самозмащувальних антифрикційних композитів істотно впливають: величина зерна кубонітового шліфувального інструменту на основі кубічного нітриду бору (КНБ), тип зв’язки кругу та застосування мастильно-охолоджуючої рідини у процесі тонкого шліфування. Виявлено, що мінімальні спотворення ІІ-го роду, мікротвердість, ступінь наклепу та глибина формування наклепу у поверхневому шарі забезпечуються застосуванням інструментів з кубічного нітриту бору (КНБ) зернистістю 14–20 мкм на бакелітно-гумовій зв’язці (Бр1) при 100 % концентрації кубоніту. Це пов’язано зі зменшенням силового впливу на поверхневі шари оброблюваної деталі на відміну від крупнозернистого інструменту, що викликає зменшення ступеню пластичної деформації, а, відтак, і зменшення структурних спотворень. Внаслідок цього, глибина формування наклепу у поверхневих шарах оброблюваної деталі також зменшується. Показано, що мінімізація параметрів наклепу оброблюваної поверхні при фінішному кубонітовому шліфуванні досягається із застосуванням тонких режимів різання, а саме, для плоского однопрохідного шліфування: швидкість кругу — 22 м/с, швидкість виробу (поздовжня подача) — 2 м/хв, глибина різання — 2 мкм з охолодженням розчином содової емульсії. Отримані мінімальні параметри наклепу свідчать про мінімізацію спотворень у поверхневих шарах, а, відтак, про збереження вихідних функціональних властивостей матеріалу внаслідок балансу дії силового і температурного полів при тонкій кубонітовій обробці та раціонального вибору ріжучого інструменту. Результати досліджень фізичних властивостей оброблених поверхонь дозволяють задовольняти високі вимоги подальшого збільшення терміну служби антифрикційних композитних деталей та друкарських машин у цілому, що підвищує надійність роботи обладнання і стабілізує якість друкованої продукції.
{"title":"Параметри наклепу поверхонь антифрикційних композитних деталей тертя друкарських машин при фінішному кубонітовому шліфуванні","authors":"Тетяна Анатоліївна Роїк, Олег Анатолійович Гавриш, Юлія Юріївна Віцюк, Андрій Олександрович Бровкин","doi":"10.20535/2077-7264.2(76).2022.267425","DOIUrl":"https://doi.org/10.20535/2077-7264.2(76).2022.267425","url":null,"abstract":"Стаття присвячена визначенню фізичних властивостей тонкого поверхневого шару після фінішної кубонітової обробки робочих поверхонь нових самозмащувальних антифрикційних композитів на основі відновлених шліфувальних відходів сталей 8Х4В2МФС2 та 05Х12Н6Д2МФСГТ з домішками твердого мастила CaF2 для формування практичних рекомендацій з науково-обґрунтованих режимів тонкого кубонітового шліфування робочих поверхонь самозмащувальних деталей контактних пар друкарської техніки. Результати досліджень показали, що на параметри наклепу поверхневих шарів нових самозмащувальних антифрикційних композитів істотно впливають: величина зерна кубонітового шліфувального інструменту на основі кубічного нітриду бору (КНБ), тип зв’язки кругу та застосування мастильно-охолоджуючої рідини у процесі тонкого шліфування. Виявлено, що мінімальні спотворення ІІ-го роду, мікротвердість, ступінь наклепу та глибина формування наклепу у поверхневому шарі забезпечуються застосуванням інструментів з кубічного нітриту бору (КНБ) зернистістю 14–20 мкм на бакелітно-гумовій зв’язці (Бр1) при 100 % концентрації кубоніту. Це пов’язано зі зменшенням силового впливу на поверхневі шари оброблюваної деталі на відміну від крупнозернистого інструменту, що викликає зменшення ступеню пластичної деформації, а, відтак, і зменшення структурних спотворень. Внаслідок цього, глибина формування наклепу у поверхневих шарах оброблюваної деталі також зменшується. Показано, що мінімізація параметрів наклепу оброблюваної поверхні при фінішному кубонітовому шліфуванні досягається із застосуванням тонких режимів різання, а саме, для плоского однопрохідного шліфування: швидкість кругу — 22 м/с, швидкість виробу (поздовжня подача) — 2 м/хв, глибина різання — 2 мкм з охолодженням розчином содової емульсії. Отримані мінімальні параметри наклепу свідчать про мінімізацію спотворень у поверхневих шарах, а, відтак, про збереження вихідних функціональних властивостей матеріалу внаслідок балансу дії силового і температурного полів при тонкій кубонітовій обробці та раціонального вибору ріжучого інструменту. Результати досліджень фізичних властивостей оброблених поверхонь дозволяють задовольняти високі вимоги подальшого збільшення терміну служби антифрикційних композитних деталей та друкарських машин у цілому, що підвищує надійність роботи обладнання і стабілізує якість друкованої продукції.","PeriodicalId":52994,"journal":{"name":"Tekhnologiia i tekhnika drukarstva","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-10-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"67677289","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-10-05DOI: 10.20535/2077-7264.2(76).2022.265684
Олександр Григорович Ушенко, Ірина Василівна Солтис, Олександр Володимирович Дуболазов, Микола Миколайович Матиміш, Олександр Генадійович Лінючев
В науковій статті представлено матеріали, які висвітлюють новий експериментальний метод поляризаційної томографії полікристалічної структури полімерних фазово-неоднорідних шарів. Метод заснований на формалізмі векторно-параметричного опису лазерних полів за допомогою параметрів вектора Стокса. Полікристалічний полімерний шар пов’язаний з матричним оператором (матрицею Мюллера), який найбільш повно описує поляризаційні прояви оптичної анізотропії. Розроблено аналітичні алгоритми, які дають змогу визначати величину лінійного та кругового подвійного променезаломлення та дихроїзму за експериментально виміряними координатними розподілами величини елементів матриці Мюллера шарів метилакрилату. Цей метод узагальнено за допомогою техніки поляризаційної інтерферометрії, яка дає змогу реєструвати пошарові розподіли полів комплексних амплітуд лазерного випромінювання об’єкта. Для цього використовується методологія цифрової голографічної реконструкції на основі алгоритму зворотного перетворення Фур’є. Пошарові розподіли параметрів фазової та амплітудної анізотропії шарів метилакрилату, отримані за допомогою дискретного фазового сканування, проаналізовано в рамках статистичного підходу, який базується на розрахунку набору центральних статистичних моментів 1-го–4-го порядку, що характеризує середнє, дисперсію, асиметрію та ексцес карт оптичної анізотропії метилакрилату. Динаміка зміни величини множини центральних статистичних моментів 1–4-го порядків, що характеризують координатні розподіли випадкових значень параметрів оптичної анізотропії полікристалічної структури багаторозсіювальних шарів метилакрилату в різних «фазах» її об’єму, досліджено та теоретично проаналізовано.
{"title":"Поліграфічна лазерна томографічна система та алгоритми комп’ютерної цифрової реконструкції структури дифузних полімерних матеріалів","authors":"Олександр Григорович Ушенко, Ірина Василівна Солтис, Олександр Володимирович Дуболазов, Микола Миколайович Матиміш, Олександр Генадійович Лінючев","doi":"10.20535/2077-7264.2(76).2022.265684","DOIUrl":"https://doi.org/10.20535/2077-7264.2(76).2022.265684","url":null,"abstract":"В науковій статті представлено матеріали, які висвітлюють новий експериментальний метод поляризаційної томографії полікристалічної структури полімерних фазово-неоднорідних шарів. Метод заснований на формалізмі векторно-параметричного опису лазерних полів за допомогою параметрів вектора Стокса. Полікристалічний полімерний шар пов’язаний з матричним оператором (матрицею Мюллера), який найбільш повно описує поляризаційні прояви оптичної анізотропії. Розроблено аналітичні алгоритми, які дають змогу визначати величину лінійного та кругового подвійного променезаломлення та дихроїзму за експериментально виміряними координатними розподілами величини елементів матриці Мюллера шарів метилакрилату. Цей метод узагальнено за допомогою техніки поляризаційної інтерферометрії, яка дає змогу реєструвати пошарові розподіли полів комплексних амплітуд лазерного випромінювання об’єкта. Для цього використовується методологія цифрової голографічної реконструкції на основі алгоритму зворотного перетворення Фур’є. Пошарові розподіли параметрів фазової та амплітудної анізотропії шарів метилакрилату, отримані за допомогою дискретного фазового сканування, проаналізовано в рамках статистичного підходу, який базується на розрахунку набору центральних статистичних моментів 1-го–4-го порядку, що характеризує середнє, дисперсію, асиметрію та ексцес карт оптичної анізотропії метилакрилату. Динаміка зміни величини множини центральних статистичних моментів 1–4-го порядків, що характеризують координатні розподіли випадкових значень параметрів оптичної анізотропії полікристалічної структури багаторозсіювальних шарів метилакрилату в різних «фазах» її об’єму, досліджено та теоретично проаналізовано.","PeriodicalId":52994,"journal":{"name":"Tekhnologiia i tekhnika drukarstva","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-10-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"49047530","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-10-05DOI: 10.20535/2077-7264.2(76).2022.265683
Олександр Григорович Ушенко, Олександр Володимирович Дуболазов, Михайло Петрович Горський, Ірина Василівна Солтис
У статті аналітично узагальнено вектор-параметричну та Мюллер-матричну поляриметрію оптично анізотропних фазово-неоднорідних шарів з полікристалічною архітектонікою. Основними оптичними властивостями таких матеріалів є механізми лінійного та циркулярного двопроменезаломлення та дихроїзму полікристалічної архітектоніки. Нами запропоновано та аналітично обґрунтовано новий експериментальний оптичний метод 3D-матриці Мюллера томографічного відтворення координатних розподілів випадкових значень величини параметрів лінійного та кругового двопроменезаломлення та дихроїзму частково деполяризуючих полімерних плівок у видавничо-поліграфічній справі. Основна ідея цього поляризаційно-томографічного методу базується на сукупності аналітичних та експериментальних принципів. Отримано аналітичні вирази для томографічної реконструкції координатних розподілів випадкових значень величини параметрів фазової та амплітудної анізотропії полікристалічної архітектоніки полімерних матеріалів за даними експериментального багатоканального Мюллер-матричного картографування промислових зразків. Синтез техніки координатного Мюллер-матричного сканування полімерних матеріалів із принципами лазерної поляризаційної інтерферометрії забезпечив можливість експериментальної реєстрації розподілів інтерференційних картин, пов’язаних із фазовою структурою об’єктного лазерного поля. Застосування алгоритмів цифрової голографії — прямого та зворотного Фур’є перетворення — забезпечило можливість відновлення розподілів полів комплоексних амплітуд у різних фазових площинах. В результаті реалізовано пошарове фазово-голографічне отримання коорлінатних розподілів випадкових значень величини елементів матриці полімерного Мюллера шару. В рамках статистичного аналізу отримано об’єктивні критерії, які характеризують карти лінійного та циркулярного двопроменеломлення та дихроїзму.
{"title":"3D комп’ютерні алгоритми цифрової реконструкції полікристалічної структури поліграфічних полімерів","authors":"Олександр Григорович Ушенко, Олександр Володимирович Дуболазов, Михайло Петрович Горський, Ірина Василівна Солтис","doi":"10.20535/2077-7264.2(76).2022.265683","DOIUrl":"https://doi.org/10.20535/2077-7264.2(76).2022.265683","url":null,"abstract":"У статті аналітично узагальнено вектор-параметричну та Мюллер-матричну поляриметрію оптично анізотропних фазово-неоднорідних шарів з полікристалічною архітектонікою. Основними оптичними властивостями таких матеріалів є механізми лінійного та циркулярного двопроменезаломлення та дихроїзму полікристалічної архітектоніки. Нами запропоновано та аналітично обґрунтовано новий експериментальний оптичний метод 3D-матриці Мюллера томографічного відтворення координатних розподілів випадкових значень величини параметрів лінійного та кругового двопроменезаломлення та дихроїзму частково деполяризуючих полімерних плівок у видавничо-поліграфічній справі. Основна ідея цього поляризаційно-томографічного методу базується на сукупності аналітичних та експериментальних принципів. Отримано аналітичні вирази для томографічної реконструкції координатних розподілів випадкових значень величини параметрів фазової та амплітудної анізотропії полікристалічної архітектоніки полімерних матеріалів за даними експериментального багатоканального Мюллер-матричного картографування промислових зразків. Синтез техніки координатного Мюллер-матричного сканування полімерних матеріалів із принципами лазерної поляризаційної інтерферометрії забезпечив можливість експериментальної реєстрації розподілів інтерференційних картин, пов’язаних із фазовою структурою об’єктного лазерного поля. Застосування алгоритмів цифрової голографії — прямого та зворотного Фур’є перетворення — забезпечило можливість відновлення розподілів полів комплоексних амплітуд у різних фазових площинах. В результаті реалізовано пошарове фазово-голографічне отримання коорлінатних розподілів випадкових значень величини елементів матриці полімерного Мюллера шару. В рамках статистичного аналізу отримано об’єктивні критерії, які характеризують карти лінійного та циркулярного двопроменеломлення та дихроїзму.","PeriodicalId":52994,"journal":{"name":"Tekhnologiia i tekhnika drukarstva","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-10-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"67677219","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：