Pub Date : 2023-01-11DOI: 10.32999/ksu2413-7391/2022-17-3
Оксана Кононенко, О.М. Гнатюк
Вернакулярні райони – це території, що виділяються на основі аналізу їх сприйняття населенням (місцевими жителями, туристами, жителями інших регіонів). Інтерес до даного районування посилився останнім часом внаслідок розвитку біхевіористичного підходу в географії, інтересу до проблем місцевої ідентичності, а також викликами з боку управлінської практики, а саме формуванням економічно та соціально цілісних та самостійних територіальних громад. У статті обґрунтовано доцільність використання ментальних карт для виділення та дослідження міських вернакулярних районів, відображено основні етапи районування з акцентом на збір емпіричного матеріалу та інтерпретацію ментальних карт. У дискусії подано авторський погляд на проблему об’єктивності міських вернакулярних районів та інтерпретацію й використання результатів дослідження. Ментальна карта є джерелом первинної інформації, що отримується в узагальненому та генералізованому вигляді безпосередньо від жителя міста. Будучи спрощеним зображенням міського ландшафту, карта відображає найбільш впізнавані, популярні серед місцевих жителів об’єкти. Серед образів, що жителі відображають на картах, райони займають особливе місце, оскільки ними є ті частини міста, в межах яких і протікає повсякденне життя: поїздки на роботу, отримання послуг, відпочинок, розваги, спілкування. Дослідження вернакулярних районів передбачає, окрім іншого, їх ідентифікацію, класифікацію за функціональними ознаками, аналіз перцепційних портретів (ідентичності) районів. Обмеження методу пов’язані з формуванням вибірки респондентів – авторів ментальних карт, а також із труднощами інтерпретації ментальних карт. Водночас, ментальні карти як метод дослідження вернакулярних районів мають свої беззаперечні переваги, оскільки є джерелом унікальної інформації про сприйняття міського простору.
{"title":"МІСЬКІ ВЕРНАКУЛЯРНІ РАЙОНИ: МЕТОДИКА ВИДІЛЕННЯ НА ОСНОВІ АНАЛІЗУ МЕНТАЛЬНИХ КАРТ","authors":"Оксана Кононенко, О.М. Гнатюк","doi":"10.32999/ksu2413-7391/2022-17-3","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/ksu2413-7391/2022-17-3","url":null,"abstract":"Вернакулярні райони – це території, що виділяються на основі аналізу їх сприйняття населенням (місцевими жителями, туристами, жителями інших регіонів). Інтерес до даного районування посилився останнім часом внаслідок розвитку біхевіористичного підходу в географії, інтересу до проблем місцевої ідентичності, а також викликами з боку управлінської практики, а саме формуванням економічно та соціально цілісних та самостійних територіальних громад. У статті обґрунтовано доцільність використання ментальних карт для виділення та дослідження міських вернакулярних районів, відображено основні етапи районування з акцентом на збір емпіричного матеріалу та інтерпретацію ментальних карт. У дискусії подано авторський погляд на проблему об’єктивності міських вернакулярних районів та інтерпретацію й використання результатів дослідження. Ментальна карта є джерелом первинної інформації, що отримується в узагальненому та генералізованому вигляді безпосередньо від жителя міста. Будучи спрощеним зображенням міського ландшафту, карта відображає найбільш впізнавані, популярні серед місцевих жителів об’єкти. Серед образів, що жителі відображають на картах, райони займають особливе місце, оскільки ними є ті частини міста, в межах яких і протікає повсякденне життя: поїздки на роботу, отримання послуг, відпочинок, розваги, спілкування. Дослідження вернакулярних районів передбачає, окрім іншого, їх ідентифікацію, класифікацію за функціональними ознаками, аналіз перцепційних портретів (ідентичності) районів. Обмеження методу пов’язані з формуванням вибірки респондентів – авторів ментальних карт, а також із труднощами інтерпретації ментальних карт. Водночас, ментальні карти як метод дослідження вернакулярних районів мають свої беззаперечні переваги, оскільки є джерелом унікальної інформації про сприйняття міського простору.","PeriodicalId":107157,"journal":{"name":"Scientific Bulletin of Kherson State University Series Geographical Sciences","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-01-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116054477","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-01-11DOI: 10.32999/ksu2413-7391/2022-17-2
О.М. Гнатюк, Микола Анатолійович Гоманюк, Андрій Леонідович Мельничук
Метою цієї статті, у якій об’єктом дослідження виступають українські ойконіми, є демонстрація того, що деколонізація топонімії є складним і нетривіальним завданням, яке не має шаблонних рішень на національному рівні, однак потребує напрацювання принципів, підходів та процедур, які мали би виконувати роль дороговказу для органів місцевого самоврядування під часобговорення та прийняття рішень щодо перейменування населених пунктів. Для досягненнямети: визначено окремі категорії ойконімів в контексті їх можливої деколонізації; окреслено підходи, які можуть бути застосовані для нетривіальних випадків застосування ойконімів в кожній звизначених категорій; запропоновано можливі варіанти коригування існуючого ойконіму або жвибору нового в залежності від специфіки ситуації. Аналіз потенційних цільових кейсів доводить,що кваліфіковано проведені топонімічні зміни – це потенційна можливість не лише гармонізуватитопонімічний ландшафт України та відновити історичну справедливість, але й усунути з картиУкраїни широко розповсюджені назви, зробивши акцент на географічній та історико-культурнійсамобутності населених пунктів. Водночас, безсистемна ліквідація окремих топонімів несе загрозуще більшого збіднення топонімічного розмаїття України через вживання шаблонних назв. Аналіз потенційних кейсів перейменування доводить, що прийняття закону про деколонізацію топонімії може призвести до низки непорозумінь. Адже перейменування також має гармонізуватисяз історичними метанаративами, по відношенню до яких ще має бути досягнута суспільна згода.Це питання колоніального/неколоніального статусу територій сучасної України в складі іншихдержав, питання участі України/українців в Другій світовій війни, це модель української нації,це визначення приналежності/не приналежності тих чи інших постатей до національної історії.Пошук оптимального рішення по перейменуванню має відбуватися із залученням потенційних стейкхолдерів, застосуванням індивідуального підходу до кожної назви та широкого кола інструментів громадського суспільства.
{"title":"ДЕКОЛОНІЗАЦІЯ ОЙКОНІМІВ УКРАЇНИ: У ПОШУКУ ОПТИМАЛЬНИХ ПІДХОДІВ","authors":"О.М. Гнатюк, Микола Анатолійович Гоманюк, Андрій Леонідович Мельничук","doi":"10.32999/ksu2413-7391/2022-17-2","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/ksu2413-7391/2022-17-2","url":null,"abstract":"Метою цієї статті, у якій об’єктом дослідження виступають українські ойконіми, є демонстрація того, що деколонізація топонімії є складним і нетривіальним завданням, яке не має шаблонних рішень на національному рівні, однак потребує напрацювання принципів, підходів та процедур, які мали би виконувати роль дороговказу для органів місцевого самоврядування під часобговорення та прийняття рішень щодо перейменування населених пунктів. Для досягненнямети: визначено окремі категорії ойконімів в контексті їх можливої деколонізації; окреслено підходи, які можуть бути застосовані для нетривіальних випадків застосування ойконімів в кожній звизначених категорій; запропоновано можливі варіанти коригування існуючого ойконіму або жвибору нового в залежності від специфіки ситуації. Аналіз потенційних цільових кейсів доводить,що кваліфіковано проведені топонімічні зміни – це потенційна можливість не лише гармонізуватитопонімічний ландшафт України та відновити історичну справедливість, але й усунути з картиУкраїни широко розповсюджені назви, зробивши акцент на географічній та історико-культурнійсамобутності населених пунктів. Водночас, безсистемна ліквідація окремих топонімів несе загрозуще більшого збіднення топонімічного розмаїття України через вживання шаблонних назв. Аналіз потенційних кейсів перейменування доводить, що прийняття закону про деколонізацію топонімії може призвести до низки непорозумінь. Адже перейменування також має гармонізуватисяз історичними метанаративами, по відношенню до яких ще має бути досягнута суспільна згода.Це питання колоніального/неколоніального статусу територій сучасної України в складі іншихдержав, питання участі України/українців в Другій світовій війни, це модель української нації,це визначення приналежності/не приналежності тих чи інших постатей до національної історії.Пошук оптимального рішення по перейменуванню має відбуватися із залученням потенційних стейкхолдерів, застосуванням індивідуального підходу до кожної назви та широкого кола інструментів громадського суспільства.","PeriodicalId":107157,"journal":{"name":"Scientific Bulletin of Kherson State University Series Geographical Sciences","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-01-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121843526","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-01-11DOI: 10.32999/ksu2413-7391/2022-17-1
Мирослава Влах, Ірина Ванда, Любов Котик
У статті розкрито зміст поняття «суспільно-географічна неоднорідність» як різноманітність,мінливість просторових форм людської життєдіяльності, насамперед, демовідтворювальної,розселенської, господарської. Наголошено на актуальності суспільно-географічних дослідженьпросторової неоднорідності адміністративно-територіальних одиниць, утворених унаслідок політики децентралізації. Статистичну базу дослідження становлять матеріали Порталу спроможності територіальних громад (доступні до 24 лютого 2022 р.). Відповідно до методологічних засадсуспільно-географічних досліджень виконано покомпонентний аналіз просторової неоднорідності Стрийського району Львівської області у розрізі територіальних громад. Для визначеннядемогеографічної неоднорідності Стрийського району проаналізовано просторові диспропорції за показниками загальної людності територіальних громад і темпами її скорочення, віковоїструктури населення, щільності населення, рівнем урбанізації, міграційним рухом. За допомогоюкореляційного аналізу виявлено вплив на демографічну нестабільність економічних чинників,зокрема скорочення промислового виробництва. На основі коефіцієнтів концентрації населення(30,58 %), концентрації учнів закладів середньої освіти (31,57 %) висновано про помірну демогеографічну неоднорідність Стрийського району. Особливості розселенської неоднорідностірозкрито за показниками кількості поселень, щільності поселень, середньої людності поселень,демографічної ваги адміністративного центру в загальній людності громади та її відхилення відсереднього районного значення. Економічна неоднорідність Стрийського району розкрита черездоступні показники фінансових результатів господарської діяльності, зокрема доходи загальногофонду місцевих бюджетів, надходжень акцизу, єдиного податку і плати за землю. У розрізі територіальних громад ці показники відрізняються відповідно у 28,9, 251,5, 24,4 і 22,0 раза. Особливості суспільно-географічної неоднорідності можуть бути використані для уточнення стратегійсоціально-економічного розвитку територіальних громад, визначення центрів їх пріоритетного розвитку, обґрунтування співробітництва територіальних громад для розв’язання проблем регіонального розвитку.
{"title":"ДО ПИТАННЯ СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНОЇ НЕОДНОРІДНОСТІ СТРИЙСЬКОГО РАЙОНУ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ","authors":"Мирослава Влах, Ірина Ванда, Любов Котик","doi":"10.32999/ksu2413-7391/2022-17-1","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/ksu2413-7391/2022-17-1","url":null,"abstract":"У статті розкрито зміст поняття «суспільно-географічна неоднорідність» як різноманітність,мінливість просторових форм людської життєдіяльності, насамперед, демовідтворювальної,розселенської, господарської. Наголошено на актуальності суспільно-географічних дослідженьпросторової неоднорідності адміністративно-територіальних одиниць, утворених унаслідок політики децентралізації. Статистичну базу дослідження становлять матеріали Порталу спроможності територіальних громад (доступні до 24 лютого 2022 р.). Відповідно до методологічних засадсуспільно-географічних досліджень виконано покомпонентний аналіз просторової неоднорідності Стрийського району Львівської області у розрізі територіальних громад. Для визначеннядемогеографічної неоднорідності Стрийського району проаналізовано просторові диспропорції за показниками загальної людності територіальних громад і темпами її скорочення, віковоїструктури населення, щільності населення, рівнем урбанізації, міграційним рухом. За допомогоюкореляційного аналізу виявлено вплив на демографічну нестабільність економічних чинників,зокрема скорочення промислового виробництва. На основі коефіцієнтів концентрації населення(30,58 %), концентрації учнів закладів середньої освіти (31,57 %) висновано про помірну демогеографічну неоднорідність Стрийського району. Особливості розселенської неоднорідностірозкрито за показниками кількості поселень, щільності поселень, середньої людності поселень,демографічної ваги адміністративного центру в загальній людності громади та її відхилення відсереднього районного значення. Економічна неоднорідність Стрийського району розкрита черездоступні показники фінансових результатів господарської діяльності, зокрема доходи загальногофонду місцевих бюджетів, надходжень акцизу, єдиного податку і плати за землю. У розрізі територіальних громад ці показники відрізняються відповідно у 28,9, 251,5, 24,4 і 22,0 раза. Особливості суспільно-географічної неоднорідності можуть бути використані для уточнення стратегійсоціально-економічного розвитку територіальних громад, визначення центрів їх пріоритетного розвитку, обґрунтування співробітництва територіальних громад для розв’язання проблем регіонального розвитку.","PeriodicalId":107157,"journal":{"name":"Scientific Bulletin of Kherson State University Series Geographical Sciences","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-01-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122426702","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-01-11DOI: 10.32999/ksu2413-7391/2022-17-6
Д.С. Мальчикова, Роман Молікевич, О.О. Захаров, У. З. Борис
Станом на 2022 рік в Україні майже 1600 здобувачів навчається на 35 ОП спеціальності 014Середня освіта, за предметною спеціалізацією 014.07 Географія. В 16 програмах підготовки реалізовано поєднання підготовки вчителя географії з додатковими спеціалізаціями (краєзнавчаробота, біологія, англійська мова, історія, економіка, фізичне виховання і природознавство).Проведений аналіз практик формування змісту і структури ОП підготовки вчителів географіїпоказав, що в умовах відсутності стандарту вищої освіти спеціальності 014 Середня освіта загальніта фахові компетентності, а також програмні результати навчання загалом відображають вимогидо професійних знань, умінь та навичок майбутніх фахівців, що визначені професійним стандартом вчителя і національною рамкою кваліфікацій. Більшість загальних компетентностей є спільними для всіх проаналізованих ОП, разом з цим, в окремих ОП до їх переліку додані такі, щорозкривають унікальність освітніх програм з точки зору їх професійної приналежності. Фахові (предметні) компетентності і програмні результати навчання, не дивлячись на їх значну кількісну розбіжність, мають спільні риси і загалом реалізують пропорційно 3 напрямки підготовкивчителя географії: педагогічна, предметна географічна і методична підготовка. Загальний обсягусіх ОП підготовки вчителів географії 240 кредитів ЄКТС, в тому числі обсяг вибіркової частини– майже на рівні мінімально визначеного законодавством показника 25%, але суттєво різнитьсяобсяг кредитів, відведених на практичну підготовку за різними ОП – від 5% до 16%. Зважаючи назначущість географії у контексті її непересічної ролі у формуванні національної свідомості, ідентичності, розумінні витоків незалежності України і її місця у європейському і світовому просторі,а також потреб повоєнної відбудови України, необхідна уніфікація змісту підготовки вчителівгеографії шляхом якнайшвидшого затвердження стандарту вищої освіти за спеціальністю 014Середня освіта з чітко визначеними компетентностями фахового педагогічного і предметногоспрямування.
{"title":"ОСВІТНІ ПРОГРАМИ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛІВ ГЕОГРАФІЇ: ЗМІСТ, СТРУКТУРА, РЕАЛІЗАЦІЯ АВТОНОМІЇ УНІВЕРСИТЕТІВ","authors":"Д.С. Мальчикова, Роман Молікевич, О.О. Захаров, У. З. Борис","doi":"10.32999/ksu2413-7391/2022-17-6","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/ksu2413-7391/2022-17-6","url":null,"abstract":"Станом на 2022 рік в Україні майже 1600 здобувачів навчається на 35 ОП спеціальності 014Середня освіта, за предметною спеціалізацією 014.07 Географія. В 16 програмах підготовки реалізовано поєднання підготовки вчителя географії з додатковими спеціалізаціями (краєзнавчаробота, біологія, англійська мова, історія, економіка, фізичне виховання і природознавство).Проведений аналіз практик формування змісту і структури ОП підготовки вчителів географіїпоказав, що в умовах відсутності стандарту вищої освіти спеціальності 014 Середня освіта загальніта фахові компетентності, а також програмні результати навчання загалом відображають вимогидо професійних знань, умінь та навичок майбутніх фахівців, що визначені професійним стандартом вчителя і національною рамкою кваліфікацій. Більшість загальних компетентностей є спільними для всіх проаналізованих ОП, разом з цим, в окремих ОП до їх переліку додані такі, щорозкривають унікальність освітніх програм з точки зору їх професійної приналежності. Фахові (предметні) компетентності і програмні результати навчання, не дивлячись на їх значну кількісну розбіжність, мають спільні риси і загалом реалізують пропорційно 3 напрямки підготовкивчителя географії: педагогічна, предметна географічна і методична підготовка. Загальний обсягусіх ОП підготовки вчителів географії 240 кредитів ЄКТС, в тому числі обсяг вибіркової частини– майже на рівні мінімально визначеного законодавством показника 25%, але суттєво різнитьсяобсяг кредитів, відведених на практичну підготовку за різними ОП – від 5% до 16%. Зважаючи назначущість географії у контексті її непересічної ролі у формуванні національної свідомості, ідентичності, розумінні витоків незалежності України і її місця у європейському і світовому просторі,а також потреб повоєнної відбудови України, необхідна уніфікація змісту підготовки вчителівгеографії шляхом якнайшвидшого затвердження стандарту вищої освіти за спеціальністю 014Середня освіта з чітко визначеними компетентностями фахового педагогічного і предметногоспрямування.","PeriodicalId":107157,"journal":{"name":"Scientific Bulletin of Kherson State University Series Geographical Sciences","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-01-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132553326","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-01-11DOI: 10.32999/ksu2413-7391/2022-17-5
В.Г. Парахненко
Районування є логічним завершенням дослідження в науках про Землю, що дозволяє виразно представити просторову неоднорідність у поширенні певного явища. Дослідження інвазивної флори перебувають на пограниччі природничої географії та біології, зокрема антропогенного ландшафтознавства та флористики, тому інвазивно-флористичне районування території за ознакою поширення інвазивного флороелементу, зокрема у складі інвазивної флори залізниць, являє собою окремий різновид флористичного районування. Основними принципами районування у природничо-географічних дослідженнях є принципи територіальної цілісності, комплексності, ландшафтно-генетичний. Спостереження за флорою зон впливу залізниць проводилися в районах станцій Голованівськ, Знам’янка, Кропивницький, Помічна та Смолине, розташованих у різних частинах досліджуваного реґіону. Аналіз закономірностей геопросторового поширення інвазивних видів залізниць у Кіровоградській області свідчить про її певну територіальну неоднорідність. Хоч амброзія полинолиста на всій її території є найпоширенішим видом, ступінь поширення інших рослин, зумовлений, передовсім, природними чинниками, створює певну картину просторової диференціації. Західна частина Кіровоградської області, зокрема, райони залізничних станцій Голованівськ і Смолине, характеризується особливо помітним поширенням, поряд з амброзією полинолистою, також ґринделії розчепіреної. При просуванні на схід цей вид трапляється рідше, але збільшується присутність свербиги східної. Зокрема, така закономірність простежується при дослідженні флори станцій Кропивницький і Знам’янка. Ще інші риси властиві південній частині Кіровоград- ської області (зокрема, район станції Помічна), де змінюється співвідношення в поширеності як окремих видів, так і родин рослин (за незмінного панівного становища Айстрових). На підставі визначених особливостей у межах Кіровоградської області виділено чотири інвазивно-флористичні райони – західний, центральний, східний і південний.
{"title":"ПРОСТОРОВА ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ ТЕРИТОРІЇ КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ ЗА ОЗНАКОЮ ПОШИРЕННЯ ІНВАЗИВНОЇ ФЛОРИ ЗАЛІЗНИЦЬ","authors":"В.Г. Парахненко","doi":"10.32999/ksu2413-7391/2022-17-5","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/ksu2413-7391/2022-17-5","url":null,"abstract":"Районування є логічним завершенням дослідження в науках про Землю, що дозволяє виразно представити просторову неоднорідність у поширенні певного явища. Дослідження інвазивної флори перебувають на пограниччі природничої географії та біології, зокрема антропогенного ландшафтознавства та флористики, тому інвазивно-флористичне районування території за ознакою поширення інвазивного флороелементу, зокрема у складі інвазивної флори залізниць, являє собою окремий різновид флористичного районування. Основними принципами районування у природничо-географічних дослідженнях є принципи територіальної цілісності, комплексності, ландшафтно-генетичний. Спостереження за флорою зон впливу залізниць проводилися в районах станцій Голованівськ, Знам’янка, Кропивницький, Помічна та Смолине, розташованих у різних частинах досліджуваного реґіону. Аналіз закономірностей геопросторового поширення інвазивних видів залізниць у Кіровоградській області свідчить про її певну територіальну неоднорідність. Хоч амброзія полинолиста на всій її території є найпоширенішим видом, ступінь поширення інших рослин, зумовлений, передовсім, природними чинниками, створює певну картину просторової диференціації. Західна частина Кіровоградської області, зокрема, райони залізничних станцій Голованівськ і Смолине, характеризується особливо помітним поширенням, поряд з амброзією полинолистою, також ґринделії розчепіреної. При просуванні на схід цей вид трапляється рідше, але збільшується присутність свербиги східної. Зокрема, така закономірність простежується при дослідженні флори станцій Кропивницький і Знам’янка. Ще інші риси властиві південній частині Кіровоград- ської області (зокрема, район станції Помічна), де змінюється співвідношення в поширеності як окремих видів, так і родин рослин (за незмінного панівного становища Айстрових). На підставі визначених особливостей у межах Кіровоградської області виділено чотири інвазивно-флористичні райони – західний, центральний, східний і південний.","PeriodicalId":107157,"journal":{"name":"Scientific Bulletin of Kherson State University Series Geographical Sciences","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-01-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126538165","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-07-15DOI: 10.32999/ksu2413-7391/2022-16-4
S.M. Salayev
Складність геолого-геоморфологічного, кліматичного та рослинного покриву характерна длятериторії Ленкоранської області, розташованої в географічній системі координат WGS84 (WorldGeodetic System 1984) між широтами 38°24´ і 39°31´ північної, між довготами 47°59´ і 49°14´. Завдяки їхній взаємодії на території області сформувалися різноманітні природні територіальні комплекси – ландшафти. Положення Каспійського узбережжя Ленкоранського природного району таскладність його орографії створили специфічні умови в регіоні. Каспійське море стало активною силою не тільки в русі повітряних мас, а й у трансгресії та регресії в різний час. Структура земногопокриву районів, які найшвидше звільняються під Каспійським морем, відрізняється від площі,що вивільняється найшвидше. Ця різниця стає серйозним фактором родючості і продуктивностіґрунту. Ландшафти, створені внаслідок зменшення кількості опадів під час сходження на високігори, створили на території Ленкоранського природного району природні особливості, які відрізняються від інших гірських районів республіки. Ця відмінність також пов’язана з тим, що ціландшафти зазнають різного рівня антропогенного впливу людини.Важливу роль у розселенні населення відіграє взаємодія низки природних факторів. Ми досліджуємо роль чинника полегшення в цих факторах. Складність рельєфу природного регіону справляє серйозний вплив на розселення населення, і внаслідок цих впливів природні ландшафти нарізних абсолютних висотах трансформувалися відповідно до кількості людей, які там проживають, видів діяльності, тобто має місце антропогенна трансформація. За ступенем впливу на ландшафт різниться не тільки кількість людей, а й напрям зайнятості населення. Сприятливі кліматичні умови території Ленкоранського природного району забезпечили давню сільськогосподарську діяльність населення. На сьогодні наявний активний вплив на ландшафт груп населення,які займаються землеробською та тваринницькою діяльністю. Наприклад, у Талішських горах,головній орографічній одиниці Ленкоранського природного району, з абсолютною висотою 1700метрів і більше, можна випасати до 6 голів великої рогатої худоби на гектар, випас більше 6 тваринприскорює ерозію ґрунтів і природне перетворення ландшафту. У районах з низькими кліматичними умовами створення останніми роками об’єктів культурно-ландшафтних комплексів черезантропогенний вплив призвело до зміни природних ландшафтів. Розселення населення більшоюмірою залежить від кліматичних умов, а кліматичні умови, як і низка інших факторів, залежатьвід рельєфу. Найсучасніша карта нахилу природного регіону, карта вертикального поділу рельєфумісцевості, карта горизонтального поділу рельєфу місцевості, карта населення місцевості тощобули проаналізовані. Проаналізовано також роль фактора рельєфу в антропогенізації ландшафтів.
{"title":"ВПЛИВ РЕЛІГІЇ НА АНТРОПОГЕННУ ТРАНСФОРМАЦІЮ ПРИРОДНИХ ЛАНДШАФТІВ (НА ПРИКЛАДІ ЛЕНКОРАНСЬКОГО ПРИРОДНОГО РАЙОНУ АЗЕРБАЙДЖАНУ)","authors":"S.M. Salayev","doi":"10.32999/ksu2413-7391/2022-16-4","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/ksu2413-7391/2022-16-4","url":null,"abstract":"Складність геолого-геоморфологічного, кліматичного та рослинного покриву характерна длятериторії Ленкоранської області, розташованої в географічній системі координат WGS84 (WorldGeodetic System 1984) між широтами 38°24´ і 39°31´ північної, між довготами 47°59´ і 49°14´. Завдяки їхній взаємодії на території області сформувалися різноманітні природні територіальні комплекси – ландшафти. Положення Каспійського узбережжя Ленкоранського природного району таскладність його орографії створили специфічні умови в регіоні. Каспійське море стало активною силою не тільки в русі повітряних мас, а й у трансгресії та регресії в різний час. Структура земногопокриву районів, які найшвидше звільняються під Каспійським морем, відрізняється від площі,що вивільняється найшвидше. Ця різниця стає серйозним фактором родючості і продуктивностіґрунту. Ландшафти, створені внаслідок зменшення кількості опадів під час сходження на високігори, створили на території Ленкоранського природного району природні особливості, які відрізняються від інших гірських районів республіки. Ця відмінність також пов’язана з тим, що ціландшафти зазнають різного рівня антропогенного впливу людини.Важливу роль у розселенні населення відіграє взаємодія низки природних факторів. Ми досліджуємо роль чинника полегшення в цих факторах. Складність рельєфу природного регіону справляє серйозний вплив на розселення населення, і внаслідок цих впливів природні ландшафти нарізних абсолютних висотах трансформувалися відповідно до кількості людей, які там проживають, видів діяльності, тобто має місце антропогенна трансформація. За ступенем впливу на ландшафт різниться не тільки кількість людей, а й напрям зайнятості населення. Сприятливі кліматичні умови території Ленкоранського природного району забезпечили давню сільськогосподарську діяльність населення. На сьогодні наявний активний вплив на ландшафт груп населення,які займаються землеробською та тваринницькою діяльністю. Наприклад, у Талішських горах,головній орографічній одиниці Ленкоранського природного району, з абсолютною висотою 1700метрів і більше, можна випасати до 6 голів великої рогатої худоби на гектар, випас більше 6 тваринприскорює ерозію ґрунтів і природне перетворення ландшафту. У районах з низькими кліматичними умовами створення останніми роками об’єктів культурно-ландшафтних комплексів черезантропогенний вплив призвело до зміни природних ландшафтів. Розселення населення більшоюмірою залежить від кліматичних умов, а кліматичні умови, як і низка інших факторів, залежатьвід рельєфу. Найсучасніша карта нахилу природного регіону, карта вертикального поділу рельєфумісцевості, карта горизонтального поділу рельєфу місцевості, карта населення місцевості тощобули проаналізовані. Проаналізовано також роль фактора рельєфу в антропогенізації ландшафтів.","PeriodicalId":107157,"journal":{"name":"Scientific Bulletin of Kherson State University Series Geographical Sciences","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-07-15","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131559327","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-07-15DOI: 10.32999/ksu2413-7391/2022-16-3
Александр Алексеевич Мельник, Марина Ячнюк
Метою роботи є дослідження просторово-часових особливостей лісових ресурсів засобами ГІС-технологій території Селятинської територіальної громади Вижницького району Чернівецької області. Кількісні показники часового розподілу зникнення деревного покриву онлайн-ресурсу Global Forest Watch для території громади з 2001 по 2020 рік показали, що найнижчі значення площі були характерні на початок 2000-х років, зокрема у 2001 р. показник становив 53 га, а найвищим він був у 2007 р. і становив 426 га. Протягом 2001–2021 років загальна площа втрати становила 4398 га. Проаналізовано дані електронного реєстру лісорубних квитків на заготівлю деревини Державного агентства лісових ресурсів України. Завдяки функціональним можливостям геопорталу вдалось виділити межі Путильського лісового господарства, Селятинського лісництва з позначеними межами лісництв, кварталів, виділів та рубок. Визначена площа виділених ділянок, які піддавались вирубці, становить 18,64 га. Здійснено дешифрування та аналіз космічних знімків Sentinel 2 в географічній інформаційній системі QGIS. У 2021 р. було виявлено на територіях під лісовим покривом ділянки із вирубкою лісової рослинності. Для оцінки просторово-часових змін лісовкритих площ території досліджень здійснено порівняння серії космознімків та проведено ручне дешифрування. Виділено майже 30 ділянок загальною площею близько 110 га. Було створено окремий векторизований тематичний шар ділянок за 2016 р. Результат показав, що кількість виділених об’єктів становила 68 одиниць загальною площею майже 251 га. За аналогічний період, за даними онлайн-ресурсу Globalforestwatch, площа під вирубкою становила 253 га. Це підтверджує вдале використання ГІС у цілях просторово-часового аналізу лісовкритих площ. Проаналізовано імпортовані в ГІС знімки Sentinel 2 (Еarthexplorer), на яких вдалось виділити ділянки із вирубкою, та космічні знімки популярних геоплатформ. Встановлено, що більшість космознімків є застарілими, а геооб’єкти, що на них, не зовсім відповідають їхньому сучасному стану. Причому на деяких геоплатформах космічні знімки не оновлювались декілька років.
{"title":"ЗАСТОСУВАННЯ ГЕОІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ЛІСОВИМ ПОКРИВОМ","authors":"Александр Алексеевич Мельник, Марина Ячнюк","doi":"10.32999/ksu2413-7391/2022-16-3","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/ksu2413-7391/2022-16-3","url":null,"abstract":"Метою роботи є дослідження просторово-часових особливостей лісових ресурсів засобами ГІС-технологій території Селятинської територіальної громади Вижницького району Чернівецької області. Кількісні показники часового розподілу зникнення деревного покриву онлайн-ресурсу Global Forest Watch для території громади з 2001 по 2020 рік показали, що найнижчі значення площі були характерні на початок 2000-х років, зокрема у 2001 р. показник становив 53 га, а найвищим він був у 2007 р. і становив 426 га. Протягом 2001–2021 років загальна площа втрати становила 4398 га. Проаналізовано дані електронного реєстру лісорубних квитків на заготівлю деревини Державного агентства лісових ресурсів України. Завдяки функціональним можливостям геопорталу вдалось виділити межі Путильського лісового господарства, Селятинського лісництва з позначеними межами лісництв, кварталів, виділів та рубок. Визначена площа виділених ділянок, які піддавались вирубці, становить 18,64 га. Здійснено дешифрування та аналіз космічних знімків Sentinel 2 в географічній інформаційній системі QGIS. У 2021 р. було виявлено на територіях під лісовим покривом ділянки із вирубкою лісової рослинності. Для оцінки просторово-часових змін лісовкритих площ території досліджень здійснено порівняння серії космознімків та проведено ручне дешифрування. Виділено майже 30 ділянок загальною площею близько 110 га. Було створено окремий векторизований тематичний шар ділянок за 2016 р. Результат показав, що кількість виділених об’єктів становила 68 одиниць загальною площею майже 251 га. За аналогічний період, за даними онлайн-ресурсу Globalforestwatch, площа під вирубкою становила 253 га. Це підтверджує вдале використання ГІС у цілях просторово-часового аналізу лісовкритих площ. Проаналізовано імпортовані в ГІС знімки Sentinel 2 (Еarthexplorer), на яких вдалось виділити ділянки із вирубкою, та космічні знімки популярних геоплатформ. Встановлено, що більшість космознімків є застарілими, а геооб’єкти, що на них, не зовсім відповідають їхньому сучасному стану. Причому на деяких геоплатформах космічні знімки не оновлювались декілька років.","PeriodicalId":107157,"journal":{"name":"Scientific Bulletin of Kherson State University Series Geographical Sciences","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-07-15","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127761691","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Система міст України являє собою сукупність населених пунктів, які пройшли складний історико-політичний шлях становлення на порубіжжі Європи та Азії і сформували унікальне поєднання багатьох культур і етносів. Залежно від особливостей соціально-економічних проблем країн, які займали сучасну територію України в різні вікові періоди, процес формування системиміст нашої держави варто диференціювати на 5 просторово-часових етапів. Основними критеріями виокремлення таких етапів були оборонний, аграрний, ремісничий і торговий чинники.Виявлено, що упродовж найдавнішого етапу урбогенезу (до кінця ХІІ ст.) сформувалися 99 перших міст, найбільше з яких було у північній (41) і західній (25) частинах території сучасної України; під час середньовічного етапу урбогенезу (ХІІІ–ХV ст.ст.) – 218 нових міст, найбільше з якихсконцентровувалися у західному (123), центральному (45) і північному (41) регіонах; протягометапу урбогенезу польсько-литовської доби (ХVІ–ХVII ст.ст.) – 285 нових міст, найбільше з якихбуло у північному (96), східному (79) і центральному (75) регіонах; упродовж етапу урбогенезуНового часу – 408 нових населених пунктів, найбільше з яких зосереджувалися у східному (158),південному (130) та центральному (81) регіонах; під час етапу новітнього урбогенезу (XX – початок ХХІ ст.) – 284 нових населених пункти, найбільше з яких сконцентровувалися у східному(155) і південному (55) регіонах. Зроблено висновок про те, що за період більше ніж 2 тис. роківмістотворчого процесу структура мережі міст змінювалася кілька разів, відповідно до тогочаснихпотреб населення та економічних особливостей. Кожна новоутворена мережа міст, базуючисьна попередній, примножувала кількість поселень, оскільки старі міста вже не відповідали новимфакторам та втрачали своє значення у структурі поселень. Зазвичай на кожному етапі урбогенезуУкраїни формувалася певна група міст, яка є виразниками принципів урбанізації свого часу.
{"title":"ІСТОРИКО-ГЕОГРАФІЧНИЙ АНАЛІЗ ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ МІСТ УКРАЇНИ","authors":"В.С. Костюк, Олександр Дмитрович Лаврик, О.В. Гарбар, Р.П. Власенко, Т.В. Андрійчук","doi":"10.32999/ksu2413-7391/2022-16-1","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/ksu2413-7391/2022-16-1","url":null,"abstract":"Система міст України являє собою сукупність населених пунктів, які пройшли складний історико-політичний шлях становлення на порубіжжі Європи та Азії і сформували унікальне поєднання багатьох культур і етносів. Залежно від особливостей соціально-економічних проблем країн, які займали сучасну територію України в різні вікові періоди, процес формування системиміст нашої держави варто диференціювати на 5 просторово-часових етапів. Основними критеріями виокремлення таких етапів були оборонний, аграрний, ремісничий і торговий чинники.Виявлено, що упродовж найдавнішого етапу урбогенезу (до кінця ХІІ ст.) сформувалися 99 перших міст, найбільше з яких було у північній (41) і західній (25) частинах території сучасної України; під час середньовічного етапу урбогенезу (ХІІІ–ХV ст.ст.) – 218 нових міст, найбільше з якихсконцентровувалися у західному (123), центральному (45) і північному (41) регіонах; протягометапу урбогенезу польсько-литовської доби (ХVІ–ХVII ст.ст.) – 285 нових міст, найбільше з якихбуло у північному (96), східному (79) і центральному (75) регіонах; упродовж етапу урбогенезуНового часу – 408 нових населених пунктів, найбільше з яких зосереджувалися у східному (158),південному (130) та центральному (81) регіонах; під час етапу новітнього урбогенезу (XX – початок ХХІ ст.) – 284 нових населених пункти, найбільше з яких сконцентровувалися у східному(155) і південному (55) регіонах. Зроблено висновок про те, що за період більше ніж 2 тис. роківмістотворчого процесу структура мережі міст змінювалася кілька разів, відповідно до тогочаснихпотреб населення та економічних особливостей. Кожна новоутворена мережа міст, базуючисьна попередній, примножувала кількість поселень, оскільки старі міста вже не відповідали новимфакторам та втрачали своє значення у структурі поселень. Зазвичай на кожному етапі урбогенезуУкраїни формувалася певна група міст, яка є виразниками принципів урбанізації свого часу.","PeriodicalId":107157,"journal":{"name":"Scientific Bulletin of Kherson State University Series Geographical Sciences","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-07-15","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129999599","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-07-15DOI: 10.32999/ksu2413-7391/2022-16-2
О.В. Давидов, О.М. Роскос, А.Ю. Гуляєв
Генічеськ є приморським містом-курортом, яке розташоване на березі південно-західної частини Утлюцького лиману в районі протоки Тонка (Генічеська). В межах міста розташована велика кількість приватних готелів та апартаментів, побудована відповідна розважальна інфраструктура, але з кожним роком кількість рекреантів невпинно зменшується. На думку громади, ця тенденція зумовлена відсутністю в межах міста набережної, а «Міський пляж» та берег взагалі мають дуже низький естетичний вигляд та не відповідають вимогам техніки безпеки відпочиваючих. На початку ХХІ століття на фоні глобальних кліматичних змін у межах Утлюцького лиману в холодний період не формується стійкий льодовий покрив та збільшується кількість штормових нагонів. Штормові нагони є найбільш важливим фактором рельєфоутворення в береговій зоні лиману, саме вони спричиняють посилення абразії берегу та підводного схилу, а також призводять до затоплення та руйнування поверхні «Міського пляжу» та прилеглих ділянок берегозахисного комплексу. За таких умов для подальшого розвитку міста та збереження його статусу курорту необхідно провести реконструкцію берегозахисного комплексу та штучної тераси, а також здійснити будівництво сучасної набережної. Але відповідні заходи потрібно проводити лише після детальних наукових досліджень стану берегової зони, спрямованих на вивчення геологічних, геоморфологічних та гідродинамічних умов. Саме тому у вересні та жовтні 2021 року нами будо здійснено комплексне дослідження сучасного стану берегової зони Утлюцького лиману в межах міста Генічеська. Дослідження проводились під час науково-дослідних експедицій з використанням сучасних засобів дослідження, які включали GPS-фіксацію, геодезичне профілювання та фотозйомку з повітря. За результатами проведених досліджень нами було зроблено детальний опис морфологічних умов підводної та надводної частин берегової зони лиману. Так, була визначена функціональність наявних берегозахисних споруд та оцінена перспектива запровадження природного берегозахисту в Утлюцькому лимані.
{"title":"ПРО ДОСЛІДЖЕННЯ МОРФОЛОГІЧНИХ УМОВ БЕРЕГОВОЇ ЗОНИ УТЛЮЦЬКОГО ЛИМАНУ В МЕЖАХ МІСТА ГЕНІЧЕСЬКА","authors":"О.В. Давидов, О.М. Роскос, А.Ю. Гуляєв","doi":"10.32999/ksu2413-7391/2022-16-2","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/ksu2413-7391/2022-16-2","url":null,"abstract":"Генічеськ є приморським містом-курортом, яке розташоване на березі південно-західної частини Утлюцького лиману в районі протоки Тонка (Генічеська). В межах міста розташована велика кількість приватних готелів та апартаментів, побудована відповідна розважальна інфраструктура, але з кожним роком кількість рекреантів невпинно зменшується. На думку громади, ця тенденція зумовлена відсутністю в межах міста набережної, а «Міський пляж» та берег взагалі мають дуже низький естетичний вигляд та не відповідають вимогам техніки безпеки відпочиваючих. На початку ХХІ століття на фоні глобальних кліматичних змін у межах Утлюцького лиману в холодний період не формується стійкий льодовий покрив та збільшується кількість штормових нагонів. Штормові нагони є найбільш важливим фактором рельєфоутворення в береговій зоні лиману, саме вони спричиняють посилення абразії берегу та підводного схилу, а також призводять до затоплення та руйнування поверхні «Міського пляжу» та прилеглих ділянок берегозахисного комплексу. За таких умов для подальшого розвитку міста та збереження його статусу курорту необхідно провести реконструкцію берегозахисного комплексу та штучної тераси, а також здійснити будівництво сучасної набережної. Але відповідні заходи потрібно проводити лише після детальних наукових досліджень стану берегової зони, спрямованих на вивчення геологічних, геоморфологічних та гідродинамічних умов. Саме тому у вересні та жовтні 2021 року нами будо здійснено комплексне дослідження сучасного стану берегової зони Утлюцького лиману в межах міста Генічеська. Дослідження проводились під час науково-дослідних експедицій з використанням сучасних засобів дослідження, які включали GPS-фіксацію, геодезичне профілювання та фотозйомку з повітря. За результатами проведених досліджень нами було зроблено детальний опис морфологічних умов підводної та надводної частин берегової зони лиману. Так, була визначена функціональність наявних берегозахисних споруд та оцінена перспектива запровадження природного берегозахисту в Утлюцькому лимані.","PeriodicalId":107157,"journal":{"name":"Scientific Bulletin of Kherson State University Series Geographical Sciences","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-07-15","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121115215","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：