Цифрова трансформація суспільства є комплексним процесом, що виявляється через похідну трансформацію усієї системи суспільних відносин. Не є винятком і конкурентні відносини, що виникають між окремими суб’єктами господарювання, всередині окремих ринків, галузей, ширших господарських екосистем – аж до економіки загалом. У статті на основі теоретико-економічного аналізу та періодизації розвитку конкурентних відносин у доцифрову епоху встановлено передумови формування нового (п’ятого) етапу їх кумулятивної еволюції під дією цифровізації, що характеризується зміщенням фокусу у конкуренції на експлуатацію цифрових конкурентних переваг при послабленні ролі інших детермінант, а також – невизначеністю щодо якості конкурентного середовища на завершальній стадії цього етапу. З’ясовано два потенційних вектори відповідної трансформації. Один окреслює перспективи посилення конкуренції завдяки формуванню нових ринків, цифровому розмиванню ринкових меж та зниженню бар’єрів входу на ринки. Інший обґрунтовує посилення стійкості конкурентних переваг цифрових монополій, заснованих на: вихідних структурних перевагах, контролі над великими масивами даних, мережевих ефектах на боці попиту. Їх поєднання є субадитивним, забезпечуючи запуск самопідсилюючого ефекту масштабу як передумови не тільки створення, але й укорінення цифрових монополій. Відповідь на питання, який із векторів домінуватиме, залежить від того, наскільки успішно компанії зможуть поєднувати накопичення та використання великих даних з мережевими ефектами, з одного боку, та з іншого – від швидкості та ефективності реформування конкурентної політики для забезпечення її спроможності створити дієву протидію повзучій монополізації та пов’язаним з нею зловживанням з боку цифрових монополій .
{"title":"Трансформація конкурентних відносин у цифровому суспільстві","authors":"Василь Гановський","doi":"10.31617/1.2023(150)05","DOIUrl":"https://doi.org/10.31617/1.2023(150)05","url":null,"abstract":"Цифрова трансформація суспільства є комплексним процесом, що виявляється через похідну трансформацію усієї системи суспільних відносин. Не є винятком і конкурентні відносини, що виникають між окремими суб’єктами господарювання, всередині окремих ринків, галузей, ширших господарських екосистем – аж до економіки загалом. У статті на основі теоретико-економічного аналізу та періодизації розвитку конкурентних відносин у доцифрову епоху встановлено передумови формування нового (п’ятого) етапу їх кумулятивної еволюції під дією цифровізації, що характеризується зміщенням фокусу у конкуренції на експлуатацію цифрових конкурентних переваг при послабленні ролі інших детермінант, а також – невизначеністю щодо якості конкурентного середовища на завершальній стадії цього етапу. З’ясовано два потенційних вектори відповідної трансформації. Один окреслює перспективи посилення конкуренції завдяки формуванню нових ринків, цифровому розмиванню ринкових меж та зниженню бар’єрів входу на ринки. Інший обґрунтовує посилення стійкості конкурентних переваг цифрових монополій, заснованих на: вихідних структурних перевагах, контролі над великими масивами даних, мережевих ефектах на боці попиту. Їх поєднання є субадитивним, забезпечуючи запуск самопідсилюючого ефекту масштабу як передумови не тільки створення, але й укорінення цифрових монополій. Відповідь на питання, який із векторів домінуватиме, залежить від того, наскільки успішно компанії зможуть поєднувати накопичення та використання великих даних з мережевими ефектами, з одного боку, та з іншого – від швидкості та ефективності реформування конкурентної політики для забезпечення її спроможності створити дієву протидію повзучій монополізації та пов’язаним з нею зловживанням з боку цифрових монополій .","PeriodicalId":115856,"journal":{"name":"SCIENTIA FRUCTUOSA","volume":"15 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125381738","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Проблема змін у демографічній структурі, зокрема в контексті старіння, дає змогу розробити методологічні засади соціально-демографічної політики розвитку, що обумовлює її актуальність. Висунуто гіпотезу щодо існування певної стохастичної залежності між соціально-демографічними індикаторами, структурними елементами публічних видатків та інвестиціями у фізичний капітал, на основі якої можна розробляти програми заходів економічної політики. Для підтвердження гіпотези використано низку прийомів, зокрема теоретичне узагальнення емпіричного досвіду, статистики (групування, ранжування, аналіз рядів динаміки) тощо. Гіпотеза перевірена регресійною залежністю. Інформаційна база – статистика Світового Банку. Вивчено соціодемографічні та макроекономічні характеристики низки країн Центральної, Східної Європи і Балтії, які в 1990-х роках докорінно переглянули свої економічні доктрини і здійснили комплекс ринкових перетворень. В інтервалі 1960–2020 рр. оцінено загальну демографічну динаміку, визначено основні тренди демографічних змін. Висвітлено проблему трансформації вікової композиції населення країн вибірки у 1990–2020 рр., з’ясовано характер взаємовпливу вікової структури і макроекономічних характеристик. Виявлено взаємозалежності між демографічним навантаженням старшою віковою стратою і середніми темпами приросту реального ВВП на душу населення. На основі регресійного аналізу одержано адекватну модель, проте лише макроекономічний контролер – валові інвестиції у фізичний капітал – статистично значимо позитивно впливали впродовж всього аналізованого інтервалу. Негативний вплив демографічного навантаження на економічну динаміку має бути еліміновано програмами охорони здоров’я та підвищення ступеня активного залучення осіб старшої вікової страти до процесів суспільного виробництва. Щодо працездатної страти слід реалізувати заходи культивації інтелектуального капіталу. При цьому концепт демографічної стійкості слід імплементувати до системи макроекономічного регулювання розвитку.
{"title":"Демографічне старіння та економічне зростання","authors":"Антон Непиталюк","doi":"10.31617/1.2023(150)03","DOIUrl":"https://doi.org/10.31617/1.2023(150)03","url":null,"abstract":"Проблема змін у демографічній структурі, зокрема в контексті старіння, дає змогу розробити методологічні засади соціально-демографічної політики розвитку, що обумовлює її актуальність. Висунуто гіпотезу щодо існування певної стохастичної залежності між соціально-демографічними індикаторами, структурними елементами публічних видатків та інвестиціями у фізичний капітал, на основі якої можна розробляти програми заходів економічної політики. Для підтвердження гіпотези використано низку прийомів, зокрема теоретичне узагальнення емпіричного досвіду, статистики (групування, ранжування, аналіз рядів динаміки) тощо. Гіпотеза перевірена регресійною залежністю. Інформаційна база – статистика Світового Банку. Вивчено соціодемографічні та макроекономічні характеристики низки країн Центральної, Східної Європи і Балтії, які в 1990-х роках докорінно переглянули свої економічні доктрини і здійснили комплекс ринкових перетворень. В інтервалі 1960–2020 рр. оцінено загальну демографічну динаміку, визначено основні тренди демографічних змін. Висвітлено проблему трансформації вікової композиції населення країн вибірки у 1990–2020 рр., з’ясовано характер взаємовпливу вікової структури і макроекономічних характеристик. Виявлено взаємозалежності між демографічним навантаженням старшою віковою стратою і середніми темпами приросту реального ВВП на душу населення. На основі регресійного аналізу одержано адекватну модель, проте лише макроекономічний контролер – валові інвестиції у фізичний капітал – статистично значимо позитивно впливали впродовж всього аналізованого інтервалу. Негативний вплив демографічного навантаження на економічну динаміку має бути еліміновано програмами охорони здоров’я та підвищення ступеня активного залучення осіб старшої вікової страти до процесів суспільного виробництва. Щодо працездатної страти слід реалізувати заходи культивації інтелектуального капіталу. При цьому концепт демографічної стійкості слід імплементувати до системи макроекономічного регулювання розвитку.","PeriodicalId":115856,"journal":{"name":"SCIENTIA FRUCTUOSA","volume":"48 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121986693","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Підвищення якісного рівня бюджетно-податкової політики є стратегічним завданням державних інституцій в умовах обмеженості фінансових ресурсів. Широкомасштабні воєнні дії на території України та невизначеність у поєднанні зі значним рівнем економічного спаду актуалізують питання розроблення нових підходів до бюджетно-податкового інструментарію, розкриття особливостей реалізації бюджетно-податкової політики, обґрунтування її стратегічних завдань. В основі дослідження покладено гіпотезу, що реалізація пруденційної бюджетно-податкової політики та посилення адаптивності бюджетної архітектоніки до соціально-економічних процесів забезпечить підґрунтя досягнення макроекономічної стабільності та цілей сталого розвитку в умовах обмеженості фінансових ресурсів. Використано загальнонаукові та спеціальні методи, засновані на системному вивченні економічних явищ і процесів, а саме: діалектичний, комплексного аналізу, наукового узагальнення, конкретизації, узагальнення теоретичного та практичного матеріалу, вибірки, наукової абстракції, економіко-статистичний. Визначено роль бюджетно-податкової політики як інструменту регулювання соціально-економічних процесів. Розкрито особливості реалізації бюджетно-податкової політики України. Здійснено аналіз та оцінку доходів і видатків Державного бюджету України. Обґрунтовано стратегічні завдання бюджетно-податкової політики в умовах обмеженості фінансових ресурсів. Бюджетно-податкова політика є багатогранним інструментом регулювання соціально-економічних процесів, що в умовах посилення невизначеності економічного середовища стикається з перешкодами, які обумовлюють необхідність посилення її інституціоналізації. Широкомасштабні воєнні дії на території України послабили здатність мобілізувати на достатньому рівні власні бюджетні надходження, зумовили суттєве зростання дефіциту державного бюджету та потребу у залученні додаткових фінансових ресурсів. До стратегічних завдань бюджетно-податкової політики в умовах обмеженості фінансових ресурсів доцільно віднести: удосконалення механізму мобілізації власних доходів бюджету; підвищення ефективності бюджетних видатків; забезпечення балансу між фінансуванням найбільш критичних статей державного бюджету та стимулюванням відновлення економіки.
{"title":"Бюджетно-податкова політика в умовах невизначеності","authors":"Ігор Чугунов, Валентина Макогон","doi":"10.31617/1.2023(150)02","DOIUrl":"https://doi.org/10.31617/1.2023(150)02","url":null,"abstract":"Підвищення якісного рівня бюджетно-податкової політики є стратегічним завданням державних інституцій в умовах обмеженості фінансових ресурсів. Широкомасштабні воєнні дії на території України та невизначеність у поєднанні зі значним рівнем економічного спаду актуалізують питання розроблення нових підходів до бюджетно-податкового інструментарію, розкриття особливостей реалізації бюджетно-податкової політики, обґрунтування її стратегічних завдань. В основі дослідження покладено гіпотезу, що реалізація пруденційної бюджетно-податкової політики та посилення адаптивності бюджетної архітектоніки до соціально-економічних процесів забезпечить підґрунтя досягнення макроекономічної стабільності та цілей сталого розвитку в умовах обмеженості фінансових ресурсів. Використано загальнонаукові та спеціальні методи, засновані на системному вивченні економічних явищ і процесів, а саме: діалектичний, комплексного аналізу, наукового узагальнення, конкретизації, узагальнення теоретичного та практичного матеріалу, вибірки, наукової абстракції, економіко-статистичний. Визначено роль бюджетно-податкової політики як інструменту регулювання соціально-економічних процесів. Розкрито особливості реалізації бюджетно-податкової політики України. Здійснено аналіз та оцінку доходів і видатків Державного бюджету України. Обґрунтовано стратегічні завдання бюджетно-податкової політики в умовах обмеженості фінансових ресурсів. Бюджетно-податкова політика є багатогранним інструментом регулювання соціально-економічних процесів, що в умовах посилення невизначеності економічного середовища стикається з перешкодами, які обумовлюють необхідність посилення її інституціоналізації. Широкомасштабні воєнні дії на території України послабили здатність мобілізувати на достатньому рівні власні бюджетні надходження, зумовили суттєве зростання дефіциту державного бюджету та потребу у залученні додаткових фінансових ресурсів. До стратегічних завдань бюджетно-податкової політики в умовах обмеженості фінансових ресурсів доцільно віднести: удосконалення механізму мобілізації власних доходів бюджету; підвищення ефективності бюджетних видатків; забезпечення балансу між фінансуванням найбільш критичних статей державного бюджету та стимулюванням відновлення економіки.","PeriodicalId":115856,"journal":{"name":"SCIENTIA FRUCTUOSA","volume":"351 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125631066","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Традиційні моделі публічного управління в умовах тривалих масштабних криз трансформуються, ще більше видозмінюючись в умовах воєнного стану, що акцентує проблему стійкості державно-управлінської системи у військовому конфлікті невизначеної тривалості. Метою статті є визначення особливостей регіонального розвитку в умовах воєнного стану, окреслення трансформацій публіного управління й підходів до стратегування на регіональному рівні. Для цього застосовано емпіричні методи, зокрема аналізу й синтезу, графічний, монографічний, абстрактнологічний, гіпотетичний, теоретичного узагальнення та структурно-функціонального аналізу. В умовах тривалої війни збільшуються ризики посилення владної вер-тикалі на довгострокову і невизначену пер-спективу. Нові підходи до стратегування регіонального розвитку України окреслюють пріоритети розвитку регіонів з урахуванням їх диспозицій. Стратегічне планування має базуватися на системному та процесному підходах, бути ризик-орієнтованим, що забезпечить стійкість публічного управління, державне адміністрування на регіональному рівні в умовах воєнного стану та в повоєнній відбудові країни. Застосування біоекологічної моделі у стратегічному плануванні дає змогу комплексно оцінити переваги, ризики й загрози регіонального розвитку, забезпечити децентралізацію владних повноважень та підвищи-ти роль місцевого самоврядування. Такий підхід створює передумови для більш ефективного й прозорого залучення цільових інвестицій у повоєнний розвиток регіонів та громад.
{"title":"Стратегування регіонального розвитку за воєнного стану","authors":"Ірина Динник","doi":"10.31617/1.2023(150)01","DOIUrl":"https://doi.org/10.31617/1.2023(150)01","url":null,"abstract":"Традиційні моделі публічного управління в умовах тривалих масштабних криз трансформуються, ще більше видозмінюючись в умовах воєнного стану, що акцентує проблему стійкості державно-управлінської системи у військовому конфлікті невизначеної тривалості. Метою статті є визначення особливостей регіонального розвитку в умовах воєнного стану, окреслення трансформацій публіного управління й підходів до стратегування на регіональному рівні. Для цього застосовано емпіричні методи, зокрема аналізу й синтезу, графічний, монографічний, абстрактнологічний, гіпотетичний, теоретичного узагальнення та структурно-функціонального аналізу. В умовах тривалої війни збільшуються ризики посилення владної вер-тикалі на довгострокову і невизначену пер-спективу. Нові підходи до стратегування регіонального розвитку України окреслюють пріоритети розвитку регіонів з урахуванням їх диспозицій. Стратегічне планування має базуватися на системному та процесному підходах, бути ризик-орієнтованим, що забезпечить стійкість публічного управління, державне адміністрування на регіональному рівні в умовах воєнного стану та в повоєнній відбудові країни. Застосування біоекологічної моделі у стратегічному плануванні дає змогу комплексно оцінити переваги, ризики й загрози регіонального розвитку, забезпечити децентралізацію владних повноважень та підвищи-ти роль місцевого самоврядування. Такий підхід створює передумови для більш ефективного й прозорого залучення цільових інвестицій у повоєнний розвиток регіонів та громад.","PeriodicalId":115856,"journal":{"name":"SCIENTIA FRUCTUOSA","volume":"43 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114685984","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Для підвищення ефективності цифрового маркетингу та діяльності підприємства в цілому важливим є покращання користувацького досвіду у взаємодії споживачів із сайтом, що стає можливим при поєднанні техніко-технологічних та маркетингових аспектів в процесі розроблення вебсайту на всіх його етапах. Вебсайт віднесено до ключового стратегічного активу цифрового маркетингу підприємства, використання якого дає змогу виконувати фінансові й нефінансові (іміджеві, репутаційні) завдання та досягати стратегічних цілей маркетингу й бізнесу, а також підвищувати ефективність діяльності підприємства загалом. Метою статті є обґрунтування етапів розроблення вебсайту як ключового стратегічного цифрового активу підприємства в сучасних умовах; визначення заходів, спрямованих на підвищення ефективності роботи сайту та покращання користувацького досвіду для залучення і збільшення трафіку цільових споживачів. При проведенні дослідження використано загальнонаукові методи аналізу та синтезу, системно-структурного аналізу, порівняння, системний, логічного узагальнення. Обґрунтовано основоположну роль вебсайту в реалізації стратегії цифрового маркетингу підприємства. Охарактеризовано ключові типи сайтів: лендинг, лонгрид, сайт-візитка, сайт-каталог, інтернет-магазин, блог, інформаційний портал; визначено їхні особливості та умови застосування. Систематизовано стратегічні цілі та завдання основних типів сайтів. Основними етапами розроблення вебсайту як стратегічного активу цифрового маркетингу підприємства з орієнтацією на споживача є: постановка мети створення та функціонування сайту; розроблення технічного завдання і прототипу сайту; UХ/UІ-дизайн; кросбраузерне й адаптивне верстання; налаштування системи управління сайтом та програмування додаткових модулів; наповнення сайту контентом та внутрішня SEO-оптимізація; вибір хостингу та домену; встановлення кодів вебаналітики; запуск та спліт-тестування сайту. Охарактеризовано евристики Нільсена для покращання користувацького досвіду та наведено приклади їх застосування. Обґрунтовано взаємозв’язок та синергічну взаємодію сайту та інших інструментів цифрового маркетингу.
{"title":"Вебсайт у цифровому маркетингу","authors":"Т. М. Янковець","doi":"10.31617/1.2023(150)06","DOIUrl":"https://doi.org/10.31617/1.2023(150)06","url":null,"abstract":"Для підвищення ефективності цифрового маркетингу та діяльності підприємства в цілому важливим є покращання користувацького досвіду у взаємодії споживачів із сайтом, що стає можливим при поєднанні техніко-технологічних та маркетингових аспектів в процесі розроблення вебсайту на всіх його етапах. Вебсайт віднесено до ключового стратегічного активу цифрового маркетингу підприємства, використання якого дає змогу виконувати фінансові й нефінансові (іміджеві, репутаційні) завдання та досягати стратегічних цілей маркетингу й бізнесу, а також підвищувати ефективність діяльності підприємства загалом. Метою статті є обґрунтування етапів розроблення вебсайту як ключового стратегічного цифрового активу підприємства в сучасних умовах; визначення заходів, спрямованих на підвищення ефективності роботи сайту та покращання користувацького досвіду для залучення і збільшення трафіку цільових споживачів. При проведенні дослідження використано загальнонаукові методи аналізу та синтезу, системно-структурного аналізу, порівняння, системний, логічного узагальнення. Обґрунтовано основоположну роль вебсайту в реалізації стратегії цифрового маркетингу підприємства. Охарактеризовано ключові типи сайтів: лендинг, лонгрид, сайт-візитка, сайт-каталог, інтернет-магазин, блог, інформаційний портал; визначено їхні особливості та умови застосування. Систематизовано стратегічні цілі та завдання основних типів сайтів. Основними етапами розроблення вебсайту як стратегічного активу цифрового маркетингу підприємства з орієнтацією на споживача є: постановка мети створення та функціонування сайту; розроблення технічного завдання і прототипу сайту; UХ/UІ-дизайн; кросбраузерне й адаптивне верстання; налаштування системи управління сайтом та програмування додаткових модулів; наповнення сайту контентом та внутрішня SEO-оптимізація; вибір хостингу та домену; встановлення кодів вебаналітики; запуск та спліт-тестування сайту. Охарактеризовано евристики Нільсена для покращання користувацького досвіду та наведено приклади їх застосування. Обґрунтовано взаємозв’язок та синергічну взаємодію сайту та інших інструментів цифрового маркетингу.","PeriodicalId":115856,"journal":{"name":"SCIENTIA FRUCTUOSA","volume":"369 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124627898","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Уряди країн, суб’єкти комерційного та некомерційного секторів національної економіки повинні визначити пріоритетність оцінки конкурентоспроможності ІТ-сектора, щоб максимально використати його потенціал для сталого розвитку. Метою дослідження є огляд та систематизація існуючих наукових та галузевих підходів до оцінки міжнародної конкурентоспроможності секторів/ галузей національної економіки з подальшою розробкою та пропозицією методу для комплексної оцінки та порівняння міжнародної конкурентоспроможності ІТ-секторів різних країн. Для написання статті використано такі методи дослідження: огляд наукових джерел та узагальнення існуючих підходів з оцінки міжнародної конкурентоспроможності галузей/секторів національної економіки, порівняння та систематизація існуючих підходів до оцінки цифровізації національної економіки (дотична тематика дослідження), графічний (табличний) – для візуалізації результатів проведеного огляду. Проаналізовано наукові та галузеві підходи до оцінювання міжнародної конкуренто-спроможності галузі/сектора національної економіки. Встановлено, що варіації RCA індексів не підходять для оцінки міжнародної конкурентоспроможності ІТ-сектора, оскільки не враховують низку критичних аспектів, наприклад, інновації, технології, ІКТ-інфраструктуру, людський капітал, відмінності в функціональності та характеристиках цифрових продуктів і послуг тощо. Результати аналізу цифрових рейтингів від свідчать, що більшість з пропозицій зосереджуються на загальній оцінці цифрової готовності національних економік, що ускладнює використання результатів досліджень для оцінки міжнародної конкурентоспроможності ІТ-сектора. Запропоновано композитний індекс міжнародної конкурентоспроможності ІТ-сектора (ITSIC), нац-ілений на оцінку цифрової інфраструктури, людського капіталу, інноваційного потенціалу в ІТ, сприятливості ділового середовища та ступеня інтеграції ІТ-сектора країни до глобального цифрового середовища. Проте для авторського підходу характерні певні недоліки, зокрема суб’єктивність у відборі та зважуванні показників, спрощення та ігнорування контексту ІТ-секторів або регіонів, а також нечутливість до динамічних змін в ІТ-секторі.
{"title":"Методи оцінки міжнародної конкурентоспроможності ІТ-сектора","authors":"Тетяна Мельник, Єлизавета Завгородня","doi":"10.31617/1.2023(150)07","DOIUrl":"https://doi.org/10.31617/1.2023(150)07","url":null,"abstract":"Уряди країн, суб’єкти комерційного та некомерційного секторів національної економіки повинні визначити пріоритетність оцінки конкурентоспроможності ІТ-сектора, щоб максимально використати його потенціал для сталого розвитку. Метою дослідження є огляд та систематизація існуючих наукових та галузевих підходів до оцінки міжнародної конкурентоспроможності секторів/ галузей національної економіки з подальшою розробкою та пропозицією методу для комплексної оцінки та порівняння міжнародної конкурентоспроможності ІТ-секторів різних країн. Для написання статті використано такі методи дослідження: огляд наукових джерел та узагальнення існуючих підходів з оцінки міжнародної конкурентоспроможності галузей/секторів національної економіки, порівняння та систематизація існуючих підходів до оцінки цифровізації національної економіки (дотична тематика дослідження), графічний (табличний) – для візуалізації результатів проведеного огляду. Проаналізовано наукові та галузеві підходи до оцінювання міжнародної конкуренто-спроможності галузі/сектора національної економіки. Встановлено, що варіації RCA індексів не підходять для оцінки міжнародної конкурентоспроможності ІТ-сектора, оскільки не враховують низку критичних аспектів, наприклад, інновації, технології, ІКТ-інфраструктуру, людський капітал, відмінності в функціональності та характеристиках цифрових продуктів і послуг тощо. Результати аналізу цифрових рейтингів від свідчать, що більшість з пропозицій зосереджуються на загальній оцінці цифрової готовності національних економік, що ускладнює використання результатів досліджень для оцінки міжнародної конкурентоспроможності ІТ-сектора. Запропоновано композитний індекс міжнародної конкурентоспроможності ІТ-сектора (ITSIC), нац-ілений на оцінку цифрової інфраструктури, людського капіталу, інноваційного потенціалу в ІТ, сприятливості ділового середовища та ступеня інтеграції ІТ-сектора країни до глобального цифрового середовища. Проте для авторського підходу характерні певні недоліки, зокрема суб’єктивність у відборі та зважуванні показників, спрощення та ігнорування контексту ІТ-секторів або регіонів, а також нечутливість до динамічних змін в ІТ-секторі.","PeriodicalId":115856,"journal":{"name":"SCIENTIA FRUCTUOSA","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129233208","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
The relevance of non-financial reporting has been increasing in recent years as companies are increasingly aware of the importance of their responsibility to society, nature, and the economy in general. A non-financial report is an essential tool for dialogue between stakeholders. Companies that are actively engaged in solving social and environmental issues may attract new customers, investors and contribute to sustainable development. Non-financial reporting is one of the main tools that ensure CSR of a business. The need to compile various NFR forms requires time and money. The purpose of the article is to analyze non-financial reporting as a basis for CSR ensuring. General scientific and special methods such as grouping, formalization, induction, analysis, synthesis, and generalization are applied in the paper. The author explains the meaning of corporate social responsibility (CSR) for business, and defines the essence of non-financial reporting as a basis for reporting on CSR on the example of Ukrainian companies. The paper analyzes requirements, structure, regulations, and standards of the management report. The main advantages and disadvantages are highlighted. The author proposes measures to improve reliability and role of non-financial reporting as a basis for ensuring CSR. Non-financial reporting is an essential element of corporate responsibility that allows companies to ensure sustainable development of society and environment, which may positively affect their reputation and become the basis for new business opportunities.
近年来，随着公司越来越意识到他们对社会、自然和经济的责任的重要性，非财务报告的相关性一直在增加。非财务报告是利益攸关方之间对话的重要工具。积极解决社会和环境问题的公司可能会吸引新的客户和投资者，并为可持续发展做出贡献。非财务报告是确保企业社会责任的主要工具之一。编制各种NFR表格需要时间和金钱。本文的目的是分析作为企业社会责任保障基础的非财务报告。本文采用了分组、形式化、归纳、分析、综合、推广等一般科学方法和特殊方法。作者阐述了企业社会责任(corporate social responsibility, CSR)对企业的意义，并以乌克兰企业为例，界定了非财务报告的本质，作为企业社会责任报告的基础。本文分析了管理报告的要求、结构、规定和标准。主要的优点和缺点是突出的。作者提出了提高非财务报告的可靠性和作用作为保障企业社会责任基础的措施。非财务报告是企业责任的重要组成部分，它使企业能够确保社会和环境的可持续发展，这可能会对企业的声誉产生积极影响，并成为新的商业机会的基础。
{"title":"Non-financial reporting as a guarantee of corporate social responsibility","authors":"Yevheniia Polovyk","doi":"10.31617/1.2023(149)06","DOIUrl":"https://doi.org/10.31617/1.2023(149)06","url":null,"abstract":"The relevance of non-financial reporting has been increasing in recent years as companies are increasingly aware of the importance of their responsibility to society, nature, and the economy in general. A non-financial report is an essential tool for dialogue between stakeholders. Companies that are actively engaged in solving social and environmental issues may attract new customers, investors and contribute to sustainable development. Non-financial reporting is one of the main tools that ensure CSR of a business. The need to compile various NFR forms requires time and money. The purpose of the article is to analyze non-financial reporting as a basis for CSR ensuring. General scientific and special methods such as grouping, formalization, induction, analysis, synthesis, and generalization are applied in the paper. The author explains the meaning of corporate social responsibility (CSR) for business, and defines the essence of non-financial reporting as a basis for reporting on CSR on the example of Ukrainian companies. The paper analyzes requirements, structure, regulations, and standards of the management report. The main advantages and disadvantages are highlighted. The author proposes measures to improve reliability and role of non-financial reporting as a basis for ensuring CSR. Non-financial reporting is an essential element of corporate responsibility that allows companies to ensure sustainable development of society and environment, which may positively affect their reputation and become the basis for new business opportunities.","PeriodicalId":115856,"journal":{"name":"SCIENTIA FRUCTUOSA","volume":"8 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121164825","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Under the conditions of unprecedented wartime social and economic upheavals, restarting activities is considered not just as a factor in the development of modern trade enterprises, but as an indispensable condition for their survival in extreme reality. Adapting to new realities in the field of trade is possible only on the basis of understanding the changes taking place in Ukrainian society. The aim of the article is to identification of determinants of consumer behavior that generate key trends in retail development under wartime conditions. General scientific methods of analysis and synthesis, deduction and induction, logical generalization, systematization and comparison, SWOT analysis were used in the paper. The state of retail development under the conditions of martial law in Ukraine was studied in the context of modern threats and opportunities, strengths and weaknesses. In order to form an idea of modern retail trends, consumer behavior in retail was studied from various angles and a range of problems that concern the modern consumer were outlined. The characteristics of goods for which the buyer is ready to overpay and consumer priorities in favor of purchasing domestic goods have been identified. The methods of delivery of goods acceptable to buyers and the attitude of Ukrainians to new brands have been determined. A change in the emphasis of consumers in favor of cheaper goods, an increase in rationality in the purchase of goods and a shift in consumer expectations from trade enterprises in the direction of socially responsible behavior were noted. The complex realities of war caused colossal damage to retail activity in Ukraine, but at the same time – opened a portal of opportunities for its transformation in the direction of awareness and consideration of modern determinants of consumer behavior, establishment of a constructive dialogue with the consumer and effective response to current market challenges.
{"title":"The consumers’ behavior as a driver of retail trends","authors":"Yuliia Biliavska, Nelya Mykytenko","doi":"10.31617/1.2023(149)02","DOIUrl":"https://doi.org/10.31617/1.2023(149)02","url":null,"abstract":"Under the conditions of unprecedented wartime social and economic upheavals, restarting activities is considered not just as a factor in the development of modern trade enterprises, but as an indispensable condition for their survival in extreme reality. Adapting to new realities in the field of trade is possible only on the basis of understanding the changes taking place in Ukrainian society. The aim of the article is to identification of determinants of consumer behavior that generate key trends in retail development under wartime conditions. General scientific methods of analysis and synthesis, deduction and induction, logical generalization, systematization and comparison, SWOT analysis were used in the paper. The state of retail development under the conditions of martial law in Ukraine was studied in the context of modern threats and opportunities, strengths and weaknesses. In order to form an idea of modern retail trends, consumer behavior in retail was studied from various angles and a range of problems that concern the modern consumer were outlined. The characteristics of goods for which the buyer is ready to overpay and consumer priorities in favor of purchasing domestic goods have been identified. The methods of delivery of goods acceptable to buyers and the attitude of Ukrainians to new brands have been determined. A change in the emphasis of consumers in favor of cheaper goods, an increase in rationality in the purchase of goods and a shift in consumer expectations from trade enterprises in the direction of socially responsible behavior were noted. The complex realities of war caused colossal damage to retail activity in Ukraine, but at the same time – opened a portal of opportunities for its transformation in the direction of awareness and consideration of modern determinants of consumer behavior, establishment of a constructive dialogue with the consumer and effective response to current market challenges.","PeriodicalId":115856,"journal":{"name":"SCIENTIA FRUCTUOSA","volume":"35 4 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123237595","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
The pharmaceutical industry has been repeatedly identified by the government of the state in the direction of the production of medicines as a priority branch of the economy, because it largely determines the national and defense security of the country, as a result, it acts as a special segment of the market regulated by the state. The accounting of pharmaceutical enterprises has several features compared to other accounting types of activity. Consequently, there is a need for a detailed study of accounting and reporting organisations in pharmaceutical activities to fulfil the accounting purpose. There is a need to order management reporting, which will allow optimising the functioning system so as not only to satisfy the population’s needs but also to increase the enterprises’ profit. The aim of the article is to highlight the principles and approaches to the formation of management reporting of a pharmaceutical enterprise, to determine the forms, elements and format of its presentation. During the research, general scientific and special methods were used, in particular: dialectical method, systematic approach modeling and methods. The paper substantiates the theoretical principles of improving the accounting reporting of pharmaceutical enterprises. Management reports on the provision and sale of medicines are proposed. Ways to improve the reporting organisation at the pharmaceutical enterprise are considered. Measures to enhance information support at pharmaceutical enterprises are offered. With the transition to new economic management forms, increasingly high requirements are placed on reporting. The objectivity, reliability and timeliness of primary financial reporting are essential today because it allows: to make the proper management decisions; to carry out a high-quality and operational inventory of commodity values; to conduct an economic analysis and plan the primary indicators of the pharmacy’s work; to ensure control over the rational use of pharmaceutical enterprises.
{"title":"Management reporting of pharmaceutical enterprises","authors":"O. Prokopova","doi":"10.31617/1.2023(149)09","DOIUrl":"https://doi.org/10.31617/1.2023(149)09","url":null,"abstract":"The pharmaceutical industry has been repeatedly identified by the government of the state in the direction of the production of medicines as a priority branch of the economy, because it largely determines the national and defense security of the country, as a result, it acts as a special segment of the market regulated by the state. The accounting of pharmaceutical enterprises has several features compared to other accounting types of activity. Consequently, there is a need for a detailed study of accounting and reporting organisations in pharmaceutical activities to fulfil the accounting purpose. There is a need to order management reporting, which will allow optimising the functioning system so as not only to satisfy the population’s needs but also to increase the enterprises’ profit. The aim of the article is to highlight the principles and approaches to the formation of management reporting of a pharmaceutical enterprise, to determine the forms, elements and format of its presentation. During the research, general scientific and special methods were used, in particular: dialectical method, systematic approach modeling and methods. The paper substantiates the theoretical principles of improving the accounting reporting of pharmaceutical enterprises. Management reports on the provision and sale of medicines are proposed. Ways to improve the reporting organisation at the pharmaceutical enterprise are considered. Measures to enhance information support at pharmaceutical enterprises are offered. With the transition to new economic management forms, increasingly high requirements are placed on reporting. The objectivity, reliability and timeliness of primary financial reporting are essential today because it allows: to make the proper management decisions; to carry out a high-quality and operational inventory of commodity values; to conduct an economic analysis and plan the primary indicators of the pharmacy’s work; to ensure control over the rational use of pharmaceutical enterprises.","PeriodicalId":115856,"journal":{"name":"SCIENTIA FRUCTUOSA","volume":"181 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123772884","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Deep economic crises caused by wars, epidemics, earthquakes and other cataclysms require the creation of an effective financial mechanism for the recovery of the economy as a whole, as well as private households and individual businesses in particular. Today, a scientific search for the formation of such financial recovery systems is being carried out. This also applies to the effective mechanism for restoring the property of citizens and their private enterprises. For Ukraine, it is necessary to form a mechanism for the reconstruction of private property as soon as possible. Therefore, the purpose of the article is to determine the main problems and trends of modern micro-financing of households and private businesses, as well as to build an understanding of the architecture of social banking as a tool for financing their recovery after the war and other socio-natural disasters. To achieve it, general scientific methods of cognition are applied: analysis and synthesis, induction, deduction, comparison, historical, systemic approach and generalization. The war in Ukraine, epidemics, earthquakes and other cataclysms require the creation of a special mechanism for restoring households. This mechanism should both take into account the financial capabilities of the recipients of funds for at least partial return, and create guarantees for investors regarding the targeted and rational use of their donations. Banks and non-bank financial institutions can become such a "financial bridge" based on a modified model of microfinancing, which can be called a model of "social banking of recovery". It has been established that the model of "social banking for recovery" can be implemented on the basis of block chain: investors (social stakeholders) – banks (managers of recovery funds) – recipients (households, volunteer organizations, etc.) – controllers. An important role is assigned to banks, which calibrate the recipients of funds depending on their financial potential, both for making decisions on granting grants or quasi-loans with partial repayment, and for issuing standard loans with a low interest rate.
{"title":"Social banking in post-war reconstruction","authors":"Serhii Savluk, Andriy Dubas","doi":"10.31617/1.2023(149)01","DOIUrl":"https://doi.org/10.31617/1.2023(149)01","url":null,"abstract":"Deep economic crises caused by wars, epidemics, earthquakes and other cataclysms require the creation of an effective financial mechanism for the recovery of the economy as a whole, as well as private households and individual businesses in particular. Today, a scientific search for the formation of such financial recovery systems is being carried out. This also applies to the effective mechanism for restoring the property of citizens and their private enterprises. For Ukraine, it is necessary to form a mechanism for the reconstruction of private property as soon as possible. Therefore, the purpose of the article is to determine the main problems and trends of modern micro-financing of households and private businesses, as well as to build an understanding of the architecture of social banking as a tool for financing their recovery after the war and other socio-natural disasters. To achieve it, general scientific methods of cognition are applied: analysis and synthesis, induction, deduction, comparison, historical, systemic approach and generalization. The war in Ukraine, epidemics, earthquakes and other cataclysms require the creation of a special mechanism for restoring households. This mechanism should both take into account the financial capabilities of the recipients of funds for at least partial return, and create guarantees for investors regarding the targeted and rational use of their donations. Banks and non-bank financial institutions can become such a \"financial bridge\" based on a modified model of microfinancing, which can be called a model of \"social banking of recovery\". It has been established that the model of \"social banking for recovery\" can be implemented on the basis of block chain: investors (social stakeholders) – banks (managers of recovery funds) – recipients (households, volunteer organizations, etc.) – controllers. An important role is assigned to banks, which calibrate the recipients of funds depending on their financial potential, both for making decisions on granting grants or quasi-loans with partial repayment, and for issuing standard loans with a low interest rate.","PeriodicalId":115856,"journal":{"name":"SCIENTIA FRUCTUOSA","volume":"45 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121523230","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：