Pub Date : 2022-12-15DOI: 10.22141/2224-0713.18.6.2022.965
M.M. Prokopiv, S. Yevtushenko, O.Ye. Fartushna
Вступ. Нових даних про проспективні госпітальні когортні дослідження, у яких проаналізовано клінічні та візуалізаційні ознаки лакунарного інфаркту моста, майже не опубліковано. Мета: визначити клінічні та нейровізуалізаційні особливості лакунарного інфаркту варолієвого моста на ранній стадії в госпітальному проспективному когортному дослідженні. Матеріали та методи. Ми проспективно відібрали 120 пацієнтів, госпіталізованих до неврологічного центру із гострим інсультом у вертебробазилярному басейні, підтвердженим магнітно-резонансною томографією. Особи з інсультом моста були включені в дослідження протягом 6 годин від розвитку симптомів інсульту. Усім пацієнтам проведено комплексне неврологічне, клінічне, лабораторне, ультразвукове та візуалізаційне обстеження. Результати. Із 120 пацієнтів віком від 28 до 89 років у 15 (12,5 %) був діагностований лакунарний інфаркт моста. Проведено комплексне клінічне, неврологічне, лабораторне та інструментальне дослідження особливостей лакунарного інфаркту моста. Висновки. Визначено, проаналізовано та описано специфічні клінічні та візуалізаційні ознаки раннього лакунарного інфаркту моста.
{"title":"Особливості лакунарного інсульту варолієвого моста: результати госпітального проспективного когортного дослідження","authors":"M.M. Prokopiv, S. Yevtushenko, O.Ye. Fartushna","doi":"10.22141/2224-0713.18.6.2022.965","DOIUrl":"https://doi.org/10.22141/2224-0713.18.6.2022.965","url":null,"abstract":"Вступ. Нових даних про проспективні госпітальні когортні дослідження, у яких проаналізовано клінічні та візуалізаційні ознаки лакунарного інфаркту моста, майже не опубліковано. Мета: визначити клінічні та нейровізуалізаційні особливості лакунарного інфаркту варолієвого моста на ранній стадії в госпітальному проспективному когортному дослідженні. Матеріали та методи. Ми проспективно відібрали 120 пацієнтів, госпіталізованих до неврологічного центру із гострим інсультом у вертебробазилярному басейні, підтвердженим магнітно-резонансною томографією. Особи з інсультом моста були включені в дослідження протягом 6 годин від розвитку симптомів інсульту. Усім пацієнтам проведено комплексне неврологічне, клінічне, лабораторне, ультразвукове та візуалізаційне обстеження. Результати. Із 120 пацієнтів віком від 28 до 89 років у 15 (12,5 %) був діагностований лакунарний інфаркт моста. Проведено комплексне клінічне, неврологічне, лабораторне та інструментальне дослідження особливостей лакунарного інфаркту моста. Висновки. Визначено, проаналізовано та описано специфічні клінічні та візуалізаційні ознаки раннього лакунарного інфаркту моста.","PeriodicalId":14476,"journal":{"name":"INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL","volume":"28 6 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-15","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"74181510","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-11-19DOI: 10.22141/2224-0713.18.5.2022.963
A. Sidelkovskiy, D. Harkavenko
Використання музики та співу в лікувальному процесі відоме з давніх давен. Кінець XIX і початок XX сторіччя можна вважати часом становлення музикотерапевтичної практики як окремого лікувального напрямку. Суттєвий поступ у розвитку музичної терапії в 50-х роках минулого сторіччя був відзначений виникненням трьох терапевтичних шкіл: шведської, американської і німецької. У цей період основні науково-практичні розробки велися у двох головних напрямках — клінічної та оздоровчої музикотерапії. Тоді ж були закладені основи американської школи музикотерапії, що ґрунтується на ортодоксальному психоаналізі З. Фрейда. Інша назва цієї методики — музична фармакологія, створюється перелік (лікувальний каталог) музичних творів різних жанрів і стилів з ретельним описом результатів їхньої дії на організм пацієнта. Флагманами в розвитку музикотерапії у світі є Австрія (Віденська музична академія), Норвегія, Данія, Швеція, Фінляндія, Ісландія (Nordisk Forbund for Pedagogisk Musiktherapie), Велика Британія, де був заснований авторитетний профільний журнал «British Journal of Music Therapy». На сьогодні, переважно в країнах Західної Європи та Америки, успішно функціонують професійні школи з підготовки музичних терапевтів. Функціонально виділяють два типи музичної терапії: рецептивну й активну. Ней-рофізіологічний вплив музики на організм людини пов’язують з більшою активацією структур головного мозку від слухових рецепторів порівняно з іншими периферичними сенсорними системами (зір, тактильна чутливість, нюх, смак). Також відомо, що провідники слуху пов’язані з таламусом — головним центром вегетативної нервової системи, що бере участь у функціональній регуляції роботи всіх органів і систем. Із психофізіологічної точки зору виділяють два типи впливу музики на організм людини: ерготропний (стимулюючий, активуючий) і трофотропний (розслаблюючий, заспокійливий). Існують декілька підходів до підбору музичних творів з метою лікування пацієнтів у різних нозологічних групах, ось деякі з них: izo- і level-принцип (Дж. Альтшуллер), динамічний принцип (Ch. Kohler), принцип комплексного підбору музичних програм (Ch. Schwabe), принцип самостійного вибору «своєї» музики (Г.Г. Декер-Фойгт). В умовах багатопрофільного реабілітаційного центру клініки сучасної неврології «Аксімед» успішно застосовуються основи музикотерапії у хворих з порушенням функції нервової системи й опорно-рухового апарату. Наш досвід використання музикотерапії у хворих з розладами центральної і периферичної нервової системи ми об’єднали під назвою rhythm-movement терапія. Rhythm-movement терапія — це застосування різноманітних за ритмом, тембром, голосом і жанром музичних творів у комплексній реабілітації неврологічних хворих залежно від особливостей уражень нервової системи або опорно-рухового апарату. Використання rhythm-movement терапії і dance-терапії в комплексному лікуванні й реабілітації хворих з ураженням нервової системи й опорно-рухового апарату є ефективним, нескладним та економічно доцільним інструм
{"title":"Rhythm-movement терапія в комплексній реабілітації неврологічних хворих","authors":"A. Sidelkovskiy, D. Harkavenko","doi":"10.22141/2224-0713.18.5.2022.963","DOIUrl":"https://doi.org/10.22141/2224-0713.18.5.2022.963","url":null,"abstract":"Використання музики та співу в лікувальному процесі відоме з давніх давен. Кінець XIX і початок XX сторіччя можна вважати часом становлення музикотерапевтичної практики як окремого лікувального напрямку. Суттєвий поступ у розвитку музичної терапії в 50-х роках минулого сторіччя був відзначений виникненням трьох терапевтичних шкіл: шведської, американської і німецької. У цей період основні науково-практичні розробки велися у двох головних напрямках — клінічної та оздоровчої музикотерапії. Тоді ж були закладені основи американської школи музикотерапії, що ґрунтується на ортодоксальному психоаналізі З. Фрейда. Інша назва цієї методики — музична фармакологія, створюється перелік (лікувальний каталог) музичних творів різних жанрів і стилів з ретельним описом результатів їхньої дії на організм пацієнта. Флагманами в розвитку музикотерапії у світі є Австрія (Віденська музична академія), Норвегія, Данія, Швеція, Фінляндія, Ісландія (Nordisk Forbund for Pedagogisk Musiktherapie), Велика Британія, де був заснований авторитетний профільний журнал «British Journal of Music Therapy». На сьогодні, переважно в країнах Західної Європи та Америки, успішно функціонують професійні школи з підготовки музичних терапевтів. Функціонально виділяють два типи музичної терапії: рецептивну й активну. Ней-рофізіологічний вплив музики на організм людини пов’язують з більшою активацією структур головного мозку від слухових рецепторів порівняно з іншими периферичними сенсорними системами (зір, тактильна чутливість, нюх, смак). Також відомо, що провідники слуху пов’язані з таламусом — головним центром вегетативної нервової системи, що бере участь у функціональній регуляції роботи всіх органів і систем. Із психофізіологічної точки зору виділяють два типи впливу музики на організм людини: ерготропний (стимулюючий, активуючий) і трофотропний (розслаблюючий, заспокійливий). Існують декілька підходів до підбору музичних творів з метою лікування пацієнтів у різних нозологічних групах, ось деякі з них: izo- і level-принцип (Дж. Альтшуллер), динамічний принцип (Ch. Kohler), принцип комплексного підбору музичних програм (Ch. Schwabe), принцип самостійного вибору «своєї» музики (Г.Г. Декер-Фойгт). В умовах багатопрофільного реабілітаційного центру клініки сучасної неврології «Аксімед» успішно застосовуються основи музикотерапії у хворих з порушенням функції нервової системи й опорно-рухового апарату. Наш досвід використання музикотерапії у хворих з розладами центральної і периферичної нервової системи ми об’єднали під назвою rhythm-movement терапія. Rhythm-movement терапія — це застосування різноманітних за ритмом, тембром, голосом і жанром музичних творів у комплексній реабілітації неврологічних хворих залежно від особливостей уражень нервової системи або опорно-рухового апарату. Використання rhythm-movement терапії і dance-терапії в комплексному лікуванні й реабілітації хворих з ураженням нервової системи й опорно-рухового апарату є ефективним, нескладним та економічно доцільним інструм","PeriodicalId":14476,"journal":{"name":"INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL","volume":"22 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-19","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"79420178","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-11-19DOI: 10.22141/2224-0713.18.5.2022.960
M.M. Prokopiv, S. Yevtushenko, O.Ye. Fartushna
Вступ. Мостові інсульти характеризуються складними симптомами та є важкими в діагностиці. Проте опубліковано мало наукових праць, у яких описано клінічні прояви гострих інфарктів варолієвого мосту. Ми прагнули надати ємний та короткий огляд наукової медичної літератури щодо клінічних проявів гострих мостових інсультів. Матеріали та методи. Проведено комплексний електронний пошук літератури в базах даних Scopus, Web of Science, MEDLINE, SciELo, PubMed, Cochrane Library, Embase, Global Health, CyberLeninka, RINC, а також у базах даних державних наукових бібліотек України, Європейського Союзу, Великобританії, США та інших країн з метою виявлення наукових публікацій, у яких обговорювалися клінічні прояви гострих ішемічних мостових інсультів. Результати. Наведено та обговорено огляд наукової медичної літератури щодо клінічних проявів гострих інфарктів варолієвого мосту. Висновки. Ми надали докладний огляд клінічних проявів гострих ішемічних інсультів варолієвого мосту.
{"title":"Клінічні прояви гострих інфарктів варолієвого мосту: огляд","authors":"M.M. Prokopiv, S. Yevtushenko, O.Ye. Fartushna","doi":"10.22141/2224-0713.18.5.2022.960","DOIUrl":"https://doi.org/10.22141/2224-0713.18.5.2022.960","url":null,"abstract":"Вступ. Мостові інсульти характеризуються складними симптомами та є важкими в діагностиці. Проте опубліковано мало наукових праць, у яких описано клінічні прояви гострих інфарктів варолієвого мосту. Ми прагнули надати ємний та короткий огляд наукової медичної літератури щодо клінічних проявів гострих мостових інсультів. Матеріали та методи. Проведено комплексний електронний пошук літератури в базах даних Scopus, Web of Science, MEDLINE, SciELo, PubMed, Cochrane Library, Embase, Global Health, CyberLeninka, RINC, а також у базах даних державних наукових бібліотек України, Європейського Союзу, Великобританії, США та інших країн з метою виявлення наукових публікацій, у яких обговорювалися клінічні прояви гострих ішемічних мостових інсультів. Результати. Наведено та обговорено огляд наукової медичної літератури щодо клінічних проявів гострих інфарктів варолієвого мосту. Висновки. Ми надали докладний огляд клінічних проявів гострих ішемічних інсультів варолієвого мосту.","PeriodicalId":14476,"journal":{"name":"INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL","volume":"38 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-19","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"81809140","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-11-19DOI: 10.22141/2224-0713.18.5.2022.962
I. S. Zozulya, A. O. Volosovets, B.L. Parkhomenko
Кардіоневрологія — це інтегративний напрямок у медицині, основною метою якого є дослідження серця за умови різних форм судинних уражень головного мозку і дослідження мозку у випадку захворювань серця або порушень центральної гемодинаміки. У цьому плані сьогодні вирішується низка актуальних клінічних проблем, які потребують консолідованих зусиль кардіологів, неврологів, кардіохірургів, спеціалістів з інтегративної медицини, функціоналістів і спеціалістів променевої терапії. Кардіоневрологія вивчає кардіальні аспекти ішемічного інсульту, вплив кардіальної патології на перебіг післяінсультного періоду і прогресування хронічної цереброваскулярної патології, профілактику повторних інсультів і серцевих порушень у ранньому та віддаленому періодах інсульту. Вкрай важливим є також вивчення цереброваскулярних ефектів антигіпертензивної терапії, запобігання церебральним ускладненням під час операції на відкритому серці, а також кардіальним порушенням при реконструктивних операціях на артеріях голови. На сьогоднішньому етапі стоїть важливе питання щодо зниження частоти неврологічних ускладнень кардіохірургічних операцій. Правильний вибір оптимальної хірургічної тактики у пацієнтів із сукупним ураженням коронарного і каротидного басейнів повинен знизити можливість розвитку гіпоперфузійних періопераційних мозкових ускладнень. Цим питанням і присвячена робота кардіологів, неврологів і нейрохірургів у кардіохірургічних центрах.
{"title":"Щодо питання кардіоцеребральної судинної патології, або Деякі аспекти кардіоневрології","authors":"I. S. Zozulya, A. O. Volosovets, B.L. Parkhomenko","doi":"10.22141/2224-0713.18.5.2022.962","DOIUrl":"https://doi.org/10.22141/2224-0713.18.5.2022.962","url":null,"abstract":"Кардіоневрологія — це інтегративний напрямок у медицині, основною метою якого є дослідження серця за умови різних форм судинних уражень головного мозку і дослідження мозку у випадку захворювань серця або порушень центральної гемодинаміки. У цьому плані сьогодні вирішується низка актуальних клінічних проблем, які потребують консолідованих зусиль кардіологів, неврологів, кардіохірургів, спеціалістів з інтегративної медицини, функціоналістів і спеціалістів променевої терапії. Кардіоневрологія вивчає кардіальні аспекти ішемічного інсульту, вплив кардіальної патології на перебіг післяінсультного періоду і прогресування хронічної цереброваскулярної патології, профілактику повторних інсультів і серцевих порушень у ранньому та віддаленому періодах інсульту. Вкрай важливим є також вивчення цереброваскулярних ефектів антигіпертензивної терапії, запобігання церебральним ускладненням під час операції на відкритому серці, а також кардіальним порушенням при реконструктивних операціях на артеріях голови. На сьогоднішньому етапі стоїть важливе питання щодо зниження частоти неврологічних ускладнень кардіохірургічних операцій. Правильний вибір оптимальної хірургічної тактики у пацієнтів із сукупним ураженням коронарного і каротидного басейнів повинен знизити можливість розвитку гіпоперфузійних періопераційних мозкових ускладнень. Цим питанням і присвячена робота кардіологів, неврологів і нейрохірургів у кардіохірургічних центрах.","PeriodicalId":14476,"journal":{"name":"INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL","volume":"61 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-19","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"87330497","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-11-19DOI: 10.22141/2224-0713.18.5.2022.964
O. Stoyanov, A. Son
У статті описана історія планування та будівництва психоневрологічної лікарні в Одесі, що була споруджена на пожертвування поміщиці Г.С. Панкеєвої на спомин про доньку, яка наклала на себе руки в 1906 році. Авторами наведені деякі невідомі чи неописані факти історії одеської неврології, яка, як виявилося, значно виходить за межі тільки неврології. Коротко описані події, що передували будівництву психоневрологічної лікарні, а також історичні особи, які брали участь в організації та реалізації будівництва лікарні для нервовохворих в Одесі. Такого роду історичний екскурс торкається більше ніж вікового періоду, за який відбулася безліч подій, пов’язаних із так званим Панкеєвським корпусом. Останній можна вважати найстарішою спеціалізованою неврологічною установою в Україні. На жаль, через низку причин закладений потенціал не був реалізований, незважаючи на зусилля відомих історичних осіб Одеси, архітекторів, учених психоневрологічного профілю тощо.
{"title":"Історія планування та будівництва в Одесі лікарні для нервовохворих — так званого Панкеєвського корпусу. Частина 2","authors":"O. Stoyanov, A. Son","doi":"10.22141/2224-0713.18.5.2022.964","DOIUrl":"https://doi.org/10.22141/2224-0713.18.5.2022.964","url":null,"abstract":"У статті описана історія планування та будівництва психоневрологічної лікарні в Одесі, що була споруджена на пожертвування поміщиці Г.С. Панкеєвої на спомин про доньку, яка наклала на себе руки в 1906 році. Авторами наведені деякі невідомі чи неописані факти історії одеської неврології, яка, як виявилося, значно виходить за межі тільки неврології. Коротко описані події, що передували будівництву психоневрологічної лікарні, а також історичні особи, які брали участь в організації та реалізації будівництва лікарні для нервовохворих в Одесі. Такого роду історичний екскурс торкається більше ніж вікового періоду, за який відбулася безліч подій, пов’язаних із так званим Панкеєвським корпусом. Останній можна вважати найстарішою спеціалізованою неврологічною установою в Україні. На жаль, через низку причин закладений потенціал не був реалізований, незважаючи на зусилля відомих історичних осіб Одеси, архітекторів, учених психоневрологічного профілю тощо.","PeriodicalId":14476,"journal":{"name":"INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL","volume":"9 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-19","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"81657238","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Актуальність. Трансплантація мультипотентних мезенхімальних стромальних клітин жирової тканини (ММСК-ЖТ) при хворобі Паркінсона/паркінсонізмі є перспективним напрямком терапії. На ефекти таких клітин можуть впливати вік донора і біологічно активні чинники. Мета дослідження: дослідити й порівняти вплив ММСК-ЖТ мишей різного віку на показники поведінки, оксидативного стресу й число макрофагів у головному мозку старіючих мишей з експериментальною моделлю паркінсонізму; оцінити зміни ефектів клітин від донорів старшого віку під впливом гормону мелатоніну. Матеріали та методи. Об’єкт: миші лінії 129/Sv дорослі (5–6 міс.) і старіючі (15–17 міс.). Старіючим мишам одноразово вводили нейротоксин 1-метил-4-феніл-1,2,3,6-тетрагідропіридин (МФТП), а через 17 діб у хвостову вену трансплантували ММСК-ЖТ дорослих або старіючих мишей-донорів у дозі 700 тис. клітин. Частина мишей отримувала ММСК-ЖТ старіючих донорів у комбінації з мелатоніном. Оцінювали показники поведінки в тестах «відкрите поле», на ригідність і ротарод-тесті; у головному мозку досліджували вміст макрофагів, малонового діальдегіду, активність антиоксидантних ферментів. Результати. Під впливом МФТП (група контролю) число квадратів, стійок, болюсів, заглядань у нірки, довжина кроку стають суттєво меншими, ніж в інтактній групі, а м’язовий тонус — вищим; у головному мозку зростає вміст макрофагів, малонового діальдегіду і падає активність каталази, глутатіонредуктази. Після трансплантації ММСК-ЖТ дорослих донорів число квадратів, болюсів і довжина кроку відповідають значенням інтактних тварин, а число заглядань у нірки стає вищим, ніж у групі тільки з МФТП; у головному мозку число макрофагів зменшується до рівня інтактних мишей. Позитивні зміни вищезгаданих показників поведінки після трансплантації ММСК-ЖТ старіючих донорів аналогічні тим, які були після введення клітин дорослих донорів, проте їх вираженість менша; у головному мозку число макрофагів стає вищим, ніж в інтактній і контрольній групах. Після введення ММСК-ЖТ старіючих мишей у комбінації з мелатоніном число заглядань у нірки, довжина кроку й ширина стопи більші, ніж показники групи тільки з цими клітинами; у головному мозку суттєво зменшується число макрофагів, а також відновлюється активність каталази й глутатіонредуктази. Висновки. У старіючих мишей із МФТП-моделлю паркінсонізму позитивні ефекти ММСК-ЖТ залежать від віку донора і більш виражені в клітин дорослих мишей. Комбінація ММСК-ЖТ старіючих донорів з мелатоніном підсилює їх вплив на показники поведінки, зменшує приріст числа макрофагів і відновлює активність низки антиоксидантних ферментів у головному мозку.
{"title":"Вікові особливості ефектів мультипотентних мезенхімальних стромальних клітин жирової тканини мишей при експериментальному паркінсонізмі та зміни впливу клітин від старіючих донорів при використанні екзогенного мелатоніну","authors":"I.F. Labunets, N.O. Utko, T.V. Panteleymonova, V.M. Kyryk, Yu.O. Kharkevych, A.Ye. Rodnichenko","doi":"10.22141/2224-0713.18.4.2022.952","DOIUrl":"https://doi.org/10.22141/2224-0713.18.4.2022.952","url":null,"abstract":"Актуальність. Трансплантація мультипотентних мезенхімальних стромальних клітин жирової тканини (ММСК-ЖТ) при хворобі Паркінсона/паркінсонізмі є перспективним напрямком терапії. На ефекти таких клітин можуть впливати вік донора і біологічно активні чинники. Мета дослідження: дослідити й порівняти вплив ММСК-ЖТ мишей різного віку на показники поведінки, оксидативного стресу й число макрофагів у головному мозку старіючих мишей з експериментальною моделлю паркінсонізму; оцінити зміни ефектів клітин від донорів старшого віку під впливом гормону мелатоніну. Матеріали та методи. Об’єкт: миші лінії 129/Sv дорослі (5–6 міс.) і старіючі (15–17 міс.). Старіючим мишам одноразово вводили нейротоксин 1-метил-4-феніл-1,2,3,6-тетрагідропіридин (МФТП), а через 17 діб у хвостову вену трансплантували ММСК-ЖТ дорослих або старіючих мишей-донорів у дозі 700 тис. клітин. Частина мишей отримувала ММСК-ЖТ старіючих донорів у комбінації з мелатоніном. Оцінювали показники поведінки в тестах «відкрите поле», на ригідність і ротарод-тесті; у головному мозку досліджували вміст макрофагів, малонового діальдегіду, активність антиоксидантних ферментів. Результати. Під впливом МФТП (група контролю) число квадратів, стійок, болюсів, заглядань у нірки, довжина кроку стають суттєво меншими, ніж в інтактній групі, а м’язовий тонус — вищим; у головному мозку зростає вміст макрофагів, малонового діальдегіду і падає активність каталази, глутатіонредуктази. Після трансплантації ММСК-ЖТ дорослих донорів число квадратів, болюсів і довжина кроку відповідають значенням інтактних тварин, а число заглядань у нірки стає вищим, ніж у групі тільки з МФТП; у головному мозку число макрофагів зменшується до рівня інтактних мишей. Позитивні зміни вищезгаданих показників поведінки після трансплантації ММСК-ЖТ старіючих донорів аналогічні тим, які були після введення клітин дорослих донорів, проте їх вираженість менша; у головному мозку число макрофагів стає вищим, ніж в інтактній і контрольній групах. Після введення ММСК-ЖТ старіючих мишей у комбінації з мелатоніном число заглядань у нірки, довжина кроку й ширина стопи більші, ніж показники групи тільки з цими клітинами; у головному мозку суттєво зменшується число макрофагів, а також відновлюється активність каталази й глутатіонредуктази. Висновки. У старіючих мишей із МФТП-моделлю паркінсонізму позитивні ефекти ММСК-ЖТ залежать від віку донора і більш виражені в клітин дорослих мишей. Комбінація ММСК-ЖТ старіючих донорів з мелатоніном підсилює їх вплив на показники поведінки, зменшує приріст числа макрофагів і відновлює активність низки антиоксидантних ферментів у головному мозку.","PeriodicalId":14476,"journal":{"name":"INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL","volume":"7 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"74366155","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-11-08DOI: 10.22141/2224-0713.18.4.2022.955
T.O. Andreeva, G.M. Chebotaryova, O. Stoyanov, R. S. Vastyanov, V.I. Kalashnikov, A. O. Stoyanov
Набутий стеноз спинномозкового каналу (ССК), або цервікальний стеноз, — прогресуючий патологічний стан, який розвивається переважно на тлі дегенеративних змін або травми хребта. Дегенерація більшою мірою пов’язана з природним старінням опорно-рухового апарату шиї, однак є деякі питання щодо етіопатогенезу цих процесів. ССК може призвести до цілої низки патологічних станів, у першу чергу до цервікальної спондилотичної мієлопатії. При цьому провідним проявом є біль у ділянці шиї та верхній частині спини. Проведено клініко-морфометричний (за допомогою комп’ютерної томографії) аналіз даних 65 пацієнтів та 19 собак великих порід, вагою 20 кг і більше. Отримані дані вказують, що ССК у шийному відділі хребта виникає не тільки в похилому віці, але також відзначається в осіб та тварин молодого віку (у перерахунку на вік людини). Набутий ССК розвивається на тлі дегенеративно-дистрофічних змін в шиї (р < 0,05) у 87,7 % людей та у 78,9 % собак з клінічними проявами шийної мієлопатії (р < 0,05) з переважним стійким больовим синдромом (3,1 ± 0,3 бала у людей та 2,6 ± 0,4 бала у тварин за візуальною аналоговою шкалою). Такого роду патологічний процес у досліджених групах розвивався переважно на рівні С6 (р < 0,05). Частка змін ССК шийного відділу хребта за індексом стенозу Павлова — Торга у собак великих порід становила 78,9 % і вірогідно збігалася з клінічними проявами (р < 0,05). Аналогічні клініко-морфометричні показники отримані у людей (87,7 %, р < 0,05)
{"title":"Набутий стеноз спинномозкового каналу. Порівняльне дослідження людей та собак","authors":"T.O. Andreeva, G.M. Chebotaryova, O. Stoyanov, R. S. Vastyanov, V.I. Kalashnikov, A. O. Stoyanov","doi":"10.22141/2224-0713.18.4.2022.955","DOIUrl":"https://doi.org/10.22141/2224-0713.18.4.2022.955","url":null,"abstract":"Набутий стеноз спинномозкового каналу (ССК), або цервікальний стеноз, — прогресуючий патологічний стан, який розвивається переважно на тлі дегенеративних змін або травми хребта. Дегенерація більшою мірою пов’язана з природним старінням опорно-рухового апарату шиї, однак є деякі питання щодо етіопатогенезу цих процесів. ССК може призвести до цілої низки патологічних станів, у першу чергу до цервікальної спондилотичної мієлопатії. При цьому провідним проявом є біль у ділянці шиї та верхній частині спини. Проведено клініко-морфометричний (за допомогою комп’ютерної томографії) аналіз даних 65 пацієнтів та 19 собак великих порід, вагою 20 кг і більше. Отримані дані вказують, що ССК у шийному відділі хребта виникає не тільки в похилому віці, але також відзначається в осіб та тварин молодого віку (у перерахунку на вік людини). Набутий ССК розвивається на тлі дегенеративно-дистрофічних змін в шиї (р < 0,05) у 87,7 % людей та у 78,9 % собак з клінічними проявами шийної мієлопатії (р < 0,05) з переважним стійким больовим синдромом (3,1 ± 0,3 бала у людей та 2,6 ± 0,4 бала у тварин за візуальною аналоговою шкалою). Такого роду патологічний процес у досліджених групах розвивався переважно на рівні С6 (р < 0,05). Частка змін ССК шийного відділу хребта за індексом стенозу Павлова — Торга у собак великих порід становила 78,9 % і вірогідно збігалася з клінічними проявами (р < 0,05). Аналогічні клініко-морфометричні показники отримані у людей (87,7 %, р < 0,05)","PeriodicalId":14476,"journal":{"name":"INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL","volume":"14 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"78569916","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-11-08DOI: 10.22141/2224-0713.18.4.2022.956
M.V. Polivoda
В оптимізації функціонального відновлення і зниження вираженості інвалідизації осіб, які перенесли інсульт, важлива роль відводиться постінсультній реабілітації, яка може зменшити ступінь пошкодження мозку й покращити результат інсульту. З цією метою призначається амантадину сульфат, який за рахунок антагонізму до NMDA-рецепторів призводить до пригнічення глутаматної ексайтотоксичності. В огляді розглядаються механізми нейропротективних властивостей амантадину сульфату, результати численних клінічних рандомізованих досліджень, які демонструють ефективність і безпеку призначення препарату пацієнтам, які перенесли інсульт. Доведено, що його застосування забезпечує корекцію порушень свідомості, вігільності й когнітивних розладів унаслідок судинного пошкодження мозку. Раннє призначення амантадину сульфату після інсульту знижує тяжкість і зменшує розмір первинних і вторинних ушкоджень мозку.
{"title":"Нейропротективні властивості амантадину сульфату відкривають нові можливості в реабілітаційному періоді постінсультних пацієнтів","authors":"M.V. Polivoda","doi":"10.22141/2224-0713.18.4.2022.956","DOIUrl":"https://doi.org/10.22141/2224-0713.18.4.2022.956","url":null,"abstract":"В оптимізації функціонального відновлення і зниження вираженості інвалідизації осіб, які перенесли інсульт, важлива роль відводиться постінсультній реабілітації, яка може зменшити ступінь пошкодження мозку й покращити результат інсульту. З цією метою призначається амантадину сульфат, який за рахунок антагонізму до NMDA-рецепторів призводить до пригнічення глутаматної ексайтотоксичності. В огляді розглядаються механізми нейропротективних властивостей амантадину сульфату, результати численних клінічних рандомізованих досліджень, які демонструють ефективність і безпеку призначення препарату пацієнтам, які перенесли інсульт. Доведено, що його застосування забезпечує корекцію порушень свідомості, вігільності й когнітивних розладів унаслідок судинного пошкодження мозку. Раннє призначення амантадину сульфату після інсульту знижує тяжкість і зменшує розмір первинних і вторинних ушкоджень мозку.","PeriodicalId":14476,"journal":{"name":"INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL","volume":"47 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"90273426","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-11-08DOI: 10.22141/2224-0713.18.4.2022.953
M. Oros
Дана стаття присвячена вивченню ефективності й безпеки нуклеотидів на прикладі препарату Аксотроф у практиці лікування нейро- і радикулопатій. Висвітлено основні фармакодинамічні механізми дії препарату Аксотроф. Проведені дослідження показали, що даний засіб характеризується добрим профілем безпеки, його тривалий прийом не супроводжується виникненням суттєвих побічних ефектів та ускладнень. У той же час підкреслюється, що включення нуклеотидів у комплекс лікувальних заходів при ураженнях периферичних нервів дозволяє підвищити результативність лікування і зменшити термін відновного періоду. Вищеописані якості дозволяють рекомендувати препарат Аксотроф для широкого загалу пацієнтів з нейропатіями і радикулопатіями.
{"title":"Ефективність нуклеотидів у лікуванні периферичних нейропатій і радикулопатій","authors":"M. Oros","doi":"10.22141/2224-0713.18.4.2022.953","DOIUrl":"https://doi.org/10.22141/2224-0713.18.4.2022.953","url":null,"abstract":"Дана стаття присвячена вивченню ефективності й безпеки нуклеотидів на прикладі препарату Аксотроф у практиці лікування нейро- і радикулопатій. Висвітлено основні фармакодинамічні механізми дії препарату Аксотроф. Проведені дослідження показали, що даний засіб характеризується добрим профілем безпеки, його тривалий прийом не супроводжується виникненням суттєвих побічних ефектів та ускладнень. У той же час підкреслюється, що включення нуклеотидів у комплекс лікувальних заходів при ураженнях периферичних нервів дозволяє підвищити результативність лікування і зменшити термін відновного періоду. Вищеописані якості дозволяють рекомендувати препарат Аксотроф для широкого загалу пацієнтів з нейропатіями і радикулопатіями.","PeriodicalId":14476,"journal":{"name":"INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"84829776","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-11-08DOI: 10.22141/2224-0713.18.4.2022.959
D. Maltsev, L. Natrus
Аналітичний огляд підсумовує результати власних досліджень у поєднанні із прогресивними поглядами сучасних наукових шкіл щодо актуальної проблеми у світі — діагностики і лікування дітей із розладами спектра аутизму. Отримані дані дозволили сформулювати наукову концепцію імунопатогенезу енцефалопатії у дітей, яка описує найбільш ймовірний сценарій патологічних подій, починаючи з появи патогенних поліморфних замін нуклеотидів у геномі плода і закінчуючи розвитком клінічних симптомів нейропсихіатричних порушень у дитини. Висунення такої концепції відкриває шлях до розробки алгоритму лікування дітей з розладами спектра аутизму, який раніше не був доступним.
{"title":"Концепція імунопатогенезу енцефалопатії у дітей з розладами спектра аутизму, асоційованими з генетичним дефіцитом фолатного циклу, та потенційні терапевтичні напрямки","authors":"D. Maltsev, L. Natrus","doi":"10.22141/2224-0713.18.4.2022.959","DOIUrl":"https://doi.org/10.22141/2224-0713.18.4.2022.959","url":null,"abstract":"Аналітичний огляд підсумовує результати власних досліджень у поєднанні із прогресивними поглядами сучасних наукових шкіл щодо актуальної проблеми у світі — діагностики і лікування дітей із розладами спектра аутизму. Отримані дані дозволили сформулювати наукову концепцію імунопатогенезу енцефалопатії у дітей, яка описує найбільш ймовірний сценарій патологічних подій, починаючи з появи патогенних поліморфних замін нуклеотидів у геномі плода і закінчуючи розвитком клінічних симптомів нейропсихіатричних порушень у дитини. Висунення такої концепції відкриває шлях до розробки алгоритму лікування дітей з розладами спектра аутизму, який раніше не був доступним.","PeriodicalId":14476,"journal":{"name":"INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL","volume":"14 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"76670586","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}