Pub Date : 2024-01-30DOI: 10.54929/2786-5738-2024-11-04-06
Марія Багорка, Н. І. Юрченко
У зв’язку з посиленням негативного впливу господарської діяльності суспільства на стан навколишнього середовища, в тому числі це стосується сфери аграрного виробництва, та необхідністю забезпечення населення якісними та безпечними продуктами харчування екологічно орієнтоване спрямування агровиробництва та впровадження концепції екологічного маркетингу в діяльність аграрних підприємствах набуває актуальності. Метою статті є обґрунтування необхідності, аналіз поточного стану та розробка заходів впровадження концепції екологічного маркетингу в діяльність аграрних підприємств з метою покращення сталості, зменшення негативного впливу на довкілля та забезпечення задоволення потреб споживачів. В межах дослідження було розглянуто методичні, правові, організаційні та маркетингові підходи, які допоможуть здійснити процес переходу на органічне виробництво та концепцію екологічного маркетингу аграрного підприємства, при цьому детально розглянуто і надано пропозиції стосовно використання елементів комплексу маркетингу, доповнених відповідно до екологічно орієнтованого агровиробництва. Робоча гіпотеза: передбачається, що шляхом розробки організаційних заходів переходу аграрних підприємств на органічне виробництво та впровадження концепції екологічного маркетингу в їх діяльність буде максимізований рівень прибутковості аграрних підприємств. Основою методичних підходів при розробці рекомендацій переходу аграрних підприємств на органічне виробництва були теоретичні положення концепції сталого розвитку та екологічного маркетингу, методи економічного та стратегічного аналізу, за допомогою яких проведено діагностику та оцінку еколого-економічного потенціалу галузі; визначено потенційні можливості аграрних підприємств, пов'язані з їх переходом на екологічно орієнтоване виробництво. За допомогою порівнянь було проведено узагальнення основних складових концепції екологічного маркетингу та органічного землеробства, та встановлення зв'язку між ними. Обґрунтовані потреби в органічному землеробстві, його переваги та обмеження. Узагальнені основні складові концепції екологічного маркетингу, обґрунтована необхідність переходу аграрних підприємств на екологічно орієнтоване виробництво, надані пропозиції щодо заходів впровадження концепції екологічного маркетингу в діяльність аграрних підприємств. Визначена послідовність дій (етапів) переходу на органічне агровиробництво. Запропоновано впровадити комплекс 8Р, який має базуватись на елементах 4Р, але доповнених: People, Process, Physical Evidence разом з Еnvironment і Perceptual psychology. Теоретична частина роботи включають сформовані організаційні підходи з метою забезпечення сталого розвитку аграрних підприємств шляхом розвитку та підтримки органічного виробництва; впровадження концепції екологічного маркетингу і, як наслідок, часткове вирішення соціальних проблем; забезпечення населення якісною місцевою екологічно безпечною продукцією. Практичне значення полягає в тому, що органічне землеробство дозволяє виробникам отримат
{"title":"Обґрунтування процесу переходу агропідприємств на органічне виробництво та заходи практичної реалізації концепції екологічного маркетингу","authors":"Марія Багорка, Н. І. Юрченко","doi":"10.54929/2786-5738-2024-11-04-06","DOIUrl":"https://doi.org/10.54929/2786-5738-2024-11-04-06","url":null,"abstract":"У зв’язку з посиленням негативного впливу господарської діяльності суспільства на стан навколишнього середовища, в тому числі це стосується сфери аграрного виробництва, та необхідністю забезпечення населення якісними та безпечними продуктами харчування екологічно орієнтоване спрямування агровиробництва та впровадження концепції екологічного маркетингу в діяльність аграрних підприємствах набуває актуальності. Метою статті є обґрунтування необхідності, аналіз поточного стану та розробка заходів впровадження концепції екологічного маркетингу в діяльність аграрних підприємств з метою покращення сталості, зменшення негативного впливу на довкілля та забезпечення задоволення потреб споживачів. В межах дослідження було розглянуто методичні, правові, організаційні та маркетингові підходи, які допоможуть здійснити процес переходу на органічне виробництво та концепцію екологічного маркетингу аграрного підприємства, при цьому детально розглянуто і надано пропозиції стосовно використання елементів комплексу маркетингу, доповнених відповідно до екологічно орієнтованого агровиробництва. Робоча гіпотеза: передбачається, що шляхом розробки організаційних заходів переходу аграрних підприємств на органічне виробництво та впровадження концепції екологічного маркетингу в їх діяльність буде максимізований рівень прибутковості аграрних підприємств. Основою методичних підходів при розробці рекомендацій переходу аграрних підприємств на органічне виробництва були теоретичні положення концепції сталого розвитку та екологічного маркетингу, методи економічного та стратегічного аналізу, за допомогою яких проведено діагностику та оцінку еколого-економічного потенціалу галузі; визначено потенційні можливості аграрних підприємств, пов'язані з їх переходом на екологічно орієнтоване виробництво. За допомогою порівнянь було проведено узагальнення основних складових концепції екологічного маркетингу та органічного землеробства, та встановлення зв'язку між ними. Обґрунтовані потреби в органічному землеробстві, його переваги та обмеження. Узагальнені основні складові концепції екологічного маркетингу, обґрунтована необхідність переходу аграрних підприємств на екологічно орієнтоване виробництво, надані пропозиції щодо заходів впровадження концепції екологічного маркетингу в діяльність аграрних підприємств. Визначена послідовність дій (етапів) переходу на органічне агровиробництво. Запропоновано впровадити комплекс 8Р, який має базуватись на елементах 4Р, але доповнених: People, Process, Physical Evidence разом з Еnvironment і Perceptual psychology. Теоретична частина роботи включають сформовані організаційні підходи з метою забезпечення сталого розвитку аграрних підприємств шляхом розвитку та підтримки органічного виробництва; впровадження концепції екологічного маркетингу і, як наслідок, часткове вирішення соціальних проблем; забезпечення населення якісною місцевою екологічно безпечною продукцією. Практичне значення полягає в тому, що органічне землеробство дозволяє виробникам отримат","PeriodicalId":179529,"journal":{"name":"Проблеми сучасних трансформацій. Серія: економіка та управління","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140481036","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-01-29DOI: 10.54929/2786-5738-2024-11-04-05
K. Doroshkevych, Artem Kit
Mentoring activity, which should be considered as a system of relationships, in which one person (mentor) provides support for new knowledge, development and progress of another person (student, mentee), has been studied. The practice of using mentoring in the system of education and science, pedagogy, the field of personnel policy of state authorities, entrepreneurial activity, sociological research is considered and its characteristic features are determined. The importance of mentoring in the conditions of innovative development of enterprises is indicated, which ensures strategic partnership, stimulation of creative activity of innovators, development of their professional skills, acquisition of new knowledge, increase in the level of loyalty of employees and their dedication to the enterprise; improvement of interpersonal interaction; acquisition by mentors of experience in management and training of employees, transfer of strategic knowledge, etc. The sequence of mentoring at enterprises was studied. The conceptual principles of mentoring development in the system of innovative activity of the enterprise are outlined, for which the means of modeling business processes of the enterprise (Process Modeler (BPwin) with the support of IDEF0 functional modeling methodology) are used. The defining concept of mentoring is substantiated by its functional disposition in the following directions: detailing the order of mentoring to 4 stages of its implementation at the enterprise ("to tell", "to show", " to make", review stages); specifying the necessary administrative documents that ensure managerial influence on the process of mentoring at the enterprise (innovative strategy and tactics of the enterprise and mentoring regulations); specifications for mentoring resource provision when carrying out innovative activities (participants of mentoring are mentors, mentees and other employees of the enterprise if necessary, to implement their functions, interviews, workshops, online meetings should be held, which are recommended to be carried out offline and by MS Teams, Zoom, Google meet, etc.) and its results (theoretical knowledge or practical skills of the mentor and mentee, etc.). The results are displayed on the context diagram (global model) and with the help of the functional decomposition of mentoring in the system of innovative activity of the enterprise. The article is empirical.
指导活动应被视为一种关系系统，其中一个人（指导者）为另一个人（学生、被指导者）的新知识、发展和进步提供支持。研究考虑了在教育和科学体系、教育学、国家机关人事政策领域、企业活动、社会学研究中使用指导的做法，并确定了其特点。指导在企业创新发展条件下的重要性显而易见，它确保了战略伙伴关系、激发创新者的创造性活动、发展他们的专业技能、获取新知识、提高员工的忠诚度和对企业的奉献精神、改善人际交往、指导者获取管理和培训员工的经验、战略知识转让等。对企业指导的顺序进行了研究。概述了企业创新活动系统中指导发展的概念原则，为此使用了企业业务流程建模手段（在 IDEF0 功能建模方法支持下的流程建模器 (BPwin)）。指导的定义概念通过以下功能布局得到证实：将指导顺序细化为在企业实施的 4 个阶段（"讲述"、"展示"、"制作"、审查阶段）；规定必要的行政文件，确保管理者对企业指导过程的影响（企业的创新战略和战术以及指导规定）；开展创新活动时提供指导资源的规范（指导的参与者包括指导者、被指导者和企业的其他员工（如有必要），为履行其职能，应举行访谈、研讨会、在线会议，建议通过 MS Teams、Zoom、Google meet 等离线方式进行）及其结果（理论知识和实践经验）。指导者和被指导者之间的关系（指导者和被指导者之间的关系）及其结果（指导者和被指导者的理论知识或实践技能等）。结果显示在情境图（全局模型）上，并借助企业创新活动系统中的指导功能分解。文章是实证性的。
{"title":"Conceptual Foundations of the Development of Mentoring in the System of Innovative Activity of Enterprises","authors":"K. Doroshkevych, Artem Kit","doi":"10.54929/2786-5738-2024-11-04-05","DOIUrl":"https://doi.org/10.54929/2786-5738-2024-11-04-05","url":null,"abstract":"Mentoring activity, which should be considered as a system of relationships, in which one person (mentor) provides support for new knowledge, development and progress of another person (student, mentee), has been studied. The practice of using mentoring in the system of education and science, pedagogy, the field of personnel policy of state authorities, entrepreneurial activity, sociological research is considered and its characteristic features are determined. The importance of mentoring in the conditions of innovative development of enterprises is indicated, which ensures strategic partnership, stimulation of creative activity of innovators, development of their professional skills, acquisition of new knowledge, increase in the level of loyalty of employees and their dedication to the enterprise; improvement of interpersonal interaction; acquisition by mentors of experience in management and training of employees, transfer of strategic knowledge, etc. The sequence of mentoring at enterprises was studied. The conceptual principles of mentoring development in the system of innovative activity of the enterprise are outlined, for which the means of modeling business processes of the enterprise (Process Modeler (BPwin) with the support of IDEF0 functional modeling methodology) are used. The defining concept of mentoring is substantiated by its functional disposition in the following directions: detailing the order of mentoring to 4 stages of its implementation at the enterprise (\"to tell\", \"to show\", \" to make\", review stages); specifying the necessary administrative documents that ensure managerial influence on the process of mentoring at the enterprise (innovative strategy and tactics of the enterprise and mentoring regulations); specifications for mentoring resource provision when carrying out innovative activities (participants of mentoring are mentors, mentees and other employees of the enterprise if necessary, to implement their functions, interviews, workshops, online meetings should be held, which are recommended to be carried out offline and by MS Teams, Zoom, Google meet, etc.) and its results (theoretical knowledge or practical skills of the mentor and mentee, etc.). The results are displayed on the context diagram (global model) and with the help of the functional decomposition of mentoring in the system of innovative activity of the enterprise. The article is empirical.","PeriodicalId":179529,"journal":{"name":"Проблеми сучасних трансформацій. Серія: економіка та управління","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140486332","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-01-29DOI: 10.54929/2786-5738-2024-11-03-06
І. Б. Маркович
Актуальність теми полягає у необхідності дослідження цифрових компетентностей в умовах стрімкого розвитку інформаційних технологій та формування інформаційного суспільства. Цифрові компетентності є ключовим чинником успішної самореалізації людини в таких умовах. Метою статті є комплексний аналіз провідного європейського досвіду у сфері формування цифрових компетентностей в системі освіти та можливостей адаптації позитивних напрацювань до реалій України. У статті застосовано такі загальнонаукові та спеціальні методи дослідження: аналіз наукової літератури, узагальнення, систематизація даних, порівняння, структурування для комплексного вивчення феномену цифрових компетентностей, а також аналіз стратегічних ініціатив ЄС та окремих європейських країн у сфері їх формування. На основі опрацювання наукових джерел здійснено структурування цифрових компетентностей за рівнями, детально проаналізовано ключові підходи та ініціативи ЄС щодо розвитку цих компетентностей. Теоретичне значення статті полягає у конкретизації та поглибленні наукових знань щодо змісту і структури цифрових компетентностей, а також систематизації провідних підходів ЄС до їх формування. Практичне значення визначається можливістю застосування сформульованих рекомендацій органами державної влади України для розробки та реалізації заходів з розвитку цифрових компетентностей громадян. Стаття має теоретико-прикладний характер. Подальші дослідження можуть бути присвячені більш детальному аналізу досвіду окремих європейських країн та розробці практичних рекомендацій для різних цільових груп в Україні.
{"title":"Стратегічні орієнтири розбудови цифрового суспільства: європейський досвід та уроки для України","authors":"І. Б. Маркович","doi":"10.54929/2786-5738-2024-11-03-06","DOIUrl":"https://doi.org/10.54929/2786-5738-2024-11-03-06","url":null,"abstract":"Актуальність теми полягає у необхідності дослідження цифрових компетентностей в умовах стрімкого розвитку інформаційних технологій та формування інформаційного суспільства. Цифрові компетентності є ключовим чинником успішної самореалізації людини в таких умовах. Метою статті є комплексний аналіз провідного європейського досвіду у сфері формування цифрових компетентностей в системі освіти та можливостей адаптації позитивних напрацювань до реалій України. У статті застосовано такі загальнонаукові та спеціальні методи дослідження: аналіз наукової літератури, узагальнення, систематизація даних, порівняння, структурування для комплексного вивчення феномену цифрових компетентностей, а також аналіз стратегічних ініціатив ЄС та окремих європейських країн у сфері їх формування. На основі опрацювання наукових джерел здійснено структурування цифрових компетентностей за рівнями, детально проаналізовано ключові підходи та ініціативи ЄС щодо розвитку цих компетентностей. Теоретичне значення статті полягає у конкретизації та поглибленні наукових знань щодо змісту і структури цифрових компетентностей, а також систематизації провідних підходів ЄС до їх формування. Практичне значення визначається можливістю застосування сформульованих рекомендацій органами державної влади України для розробки та реалізації заходів з розвитку цифрових компетентностей громадян. Стаття має теоретико-прикладний характер. Подальші дослідження можуть бути присвячені більш детальному аналізу досвіду окремих європейських країн та розробці практичних рекомендацій для різних цільових груп в Україні.","PeriodicalId":179529,"journal":{"name":"Проблеми сучасних трансформацій. Серія: економіка та управління","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140486703","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-01-29DOI: 10.54929/2786-5738-2024-11-03-07
Р. Б. Шевченко, Т. О. Іващенко
У статті проаналізовано економічні втрати транспортної галузі України через соціально-політичні події останніх років. Зокрема, надано всебічний огляд впливу системних потрясінь, таких як війна, Covid-19, анексія Криму на вітчизняну транспортну галузь. Розглянуто їх прямі та непрямі наслідки для галузі. Підкреслено важливість транспортної галузі для української економіки в сучасних умовах та потенційні довгострокові наслідки цих втрат. Обґрунтовано, якщо не вживати необхідних заходів з підтримки вітчизняних транспортних підприємств. Запропоновано шляхи збереження дієздатності транспортної системи та її подальшого розвитку в умовах постійних викликів. Зокрема, розкрито необхідність стратегічного планування та реформування в транспортній сфері, насамперед щодо розвитку інфраструктури, змін в законодавстві та розширенні міжнародного співробітництва. На основі проведеного аналізу створений детальний покроковий план дій для підтримки транспортної галузі в умовах війни. За типом дослідження стаття є емпіричною.
{"title":"Стагнація транспортної галузі України як результат системних соціальних потрясінь","authors":"Р. Б. Шевченко, Т. О. Іващенко","doi":"10.54929/2786-5738-2024-11-03-07","DOIUrl":"https://doi.org/10.54929/2786-5738-2024-11-03-07","url":null,"abstract":"У статті проаналізовано економічні втрати транспортної галузі України через соціально-політичні події останніх років. Зокрема, надано всебічний огляд впливу системних потрясінь, таких як війна, Covid-19, анексія Криму на вітчизняну транспортну галузь. Розглянуто їх прямі та непрямі наслідки для галузі. Підкреслено важливість транспортної галузі для української економіки в сучасних умовах та потенційні довгострокові наслідки цих втрат. Обґрунтовано, якщо не вживати необхідних заходів з підтримки вітчизняних транспортних підприємств. Запропоновано шляхи збереження дієздатності транспортної системи та її подальшого розвитку в умовах постійних викликів. Зокрема, розкрито необхідність стратегічного планування та реформування в транспортній сфері, насамперед щодо розвитку інфраструктури, змін в законодавстві та розширенні міжнародного співробітництва. На основі проведеного аналізу створений детальний покроковий план дій для підтримки транспортної галузі в умовах війни. За типом дослідження стаття є емпіричною.","PeriodicalId":179529,"journal":{"name":"Проблеми сучасних трансформацій. Серія: економіка та управління","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140486773","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-01-27DOI: 10.54929/2786-5738-2024-11-03-05
Наталія Якименко-Терещенко, Т. Ю. Чайка, Ю. В. Маслюк
Digital-трансформація впливає практично на всі сторони життя суспільства, призводить до зміни споживчих уподобань та звичок. В умовах швидких змін, індустрія туризму і гостинності постійно продукує нові підходи до створення та просування туристичних продуктів. У зв'язку з цим, виникає актуальна потреба в акумуляції та систематизації найуспішніших практик застосування digital-технологій у гастрономічному туризмі; удосконаленні методики створення та просування продуктів віртуального гастрономічного туризму. Статтю присвячено дослідженню новітніх успішних практик використання віртуальних технологій у гастрономічному туризмі. Акцент робиться на аналізі форм віртуального гастрономічного туризму з погляду можливого поєднання віртуального та реального досвіду в одному туристичному продукті. Стаття також містить деякі пропозиції щодо вдосконалення методичного забезпечення створення та просування продуктів віртуального гастрономічного туризму, особливо з точки зору врахування необхідності проведення маркетингових заходів, спрямованих на сприяння прийняттю нових технологій споживачами. Інформаційною базою дослідження є: матеріали офіційних сайтів туристичних компаній; спостереження за практичною діяльністю зі створення та впровадження віртуальних туристичних продуктів; практичні та теоретичні напрацювання фахівців у галузі віртуального гастрономічного туризму. Дослідження дало змогу систематизувати інтерактивні продукти віртуального туризму, провівши їх ранжування за ступенем фізичної залученості та інтерактивності. Зазначається, що еволюційний розвиток застосування віртуальних технологій у гастрономічному туризмі проходить шлях від продуктів, в яких турист виконує лише пасивну роль спостерігача (як, наприклад, у відеоекскурсіях), до продуктів, які забезпечують збільшення ступеня фізичної залученості та інтерактивності. У дослідженні розглянуто конкретні приклади успішних практик застосування віртуальних технологій у гастротуризмі. Встановлено, що найуспішніші практики пов'язані з креативними техніками об'єднання віртуального і фізичного досвіду в одному туристичному продукті. Перспективними в цьому контексті є IT-продукти, що підтримують функцію віртуального гіда. Такі IT-продукти дають змогу успішно поєднувати імерсивність з отриманням реальних мультисенсорних вражень, тим самим нівелюючи негативні сторони віртуальних турів і посилюючи їхні позитивні сторони. З метою вдосконалення методичного забезпечення процесу створення і просування продуктів віртуального туризму, пропонується використовувати модель прийняття технології (TAM) під час розроблення маркетингових заходів із просування нових віртуальних гастрономічних турів. Наукова новизна дослідження полягає в уточненні чинників успіху інноваційних продуктів віртуального гастрономічного туризму; удосконаленні підходів до врахування механізму прийняття нових технологій під час проєктування та впровадження продуктів віртуального туризму. Практична значущість отриманих результатів полягає в можливості їх ви
{"title":"Віртуальні гіди в гастрономічному туризмі: перспективи розробки та впровадження","authors":"Наталія Якименко-Терещенко, Т. Ю. Чайка, Ю. В. Маслюк","doi":"10.54929/2786-5738-2024-11-03-05","DOIUrl":"https://doi.org/10.54929/2786-5738-2024-11-03-05","url":null,"abstract":"Digital-трансформація впливає практично на всі сторони життя суспільства, призводить до зміни споживчих уподобань та звичок. В умовах швидких змін, індустрія туризму і гостинності постійно продукує нові підходи до створення та просування туристичних продуктів. У зв'язку з цим, виникає актуальна потреба в акумуляції та систематизації найуспішніших практик застосування digital-технологій у гастрономічному туризмі; удосконаленні методики створення та просування продуктів віртуального гастрономічного туризму. Статтю присвячено дослідженню новітніх успішних практик використання віртуальних технологій у гастрономічному туризмі. Акцент робиться на аналізі форм віртуального гастрономічного туризму з погляду можливого поєднання віртуального та реального досвіду в одному туристичному продукті. Стаття також містить деякі пропозиції щодо вдосконалення методичного забезпечення створення та просування продуктів віртуального гастрономічного туризму, особливо з точки зору врахування необхідності проведення маркетингових заходів, спрямованих на сприяння прийняттю нових технологій споживачами. Інформаційною базою дослідження є: матеріали офіційних сайтів туристичних компаній; спостереження за практичною діяльністю зі створення та впровадження віртуальних туристичних продуктів; практичні та теоретичні напрацювання фахівців у галузі віртуального гастрономічного туризму. Дослідження дало змогу систематизувати інтерактивні продукти віртуального туризму, провівши їх ранжування за ступенем фізичної залученості та інтерактивності. Зазначається, що еволюційний розвиток застосування віртуальних технологій у гастрономічному туризмі проходить шлях від продуктів, в яких турист виконує лише пасивну роль спостерігача (як, наприклад, у відеоекскурсіях), до продуктів, які забезпечують збільшення ступеня фізичної залученості та інтерактивності. У дослідженні розглянуто конкретні приклади успішних практик застосування віртуальних технологій у гастротуризмі. Встановлено, що найуспішніші практики пов'язані з креативними техніками об'єднання віртуального і фізичного досвіду в одному туристичному продукті. Перспективними в цьому контексті є IT-продукти, що підтримують функцію віртуального гіда. Такі IT-продукти дають змогу успішно поєднувати імерсивність з отриманням реальних мультисенсорних вражень, тим самим нівелюючи негативні сторони віртуальних турів і посилюючи їхні позитивні сторони. З метою вдосконалення методичного забезпечення процесу створення і просування продуктів віртуального туризму, пропонується використовувати модель прийняття технології (TAM) під час розроблення маркетингових заходів із просування нових віртуальних гастрономічних турів. Наукова новизна дослідження полягає в уточненні чинників успіху інноваційних продуктів віртуального гастрономічного туризму; удосконаленні підходів до врахування механізму прийняття нових технологій під час проєктування та впровадження продуктів віртуального туризму. Практична значущість отриманих результатів полягає в можливості їх ви","PeriodicalId":179529,"journal":{"name":"Проблеми сучасних трансформацій. Серія: економіка та управління","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139592859","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-01-27DOI: 10.54929/2786-5738-2024-11-03-04
Л. Я. Донець, О. В. Родіна, Лариса Курбацька
Для українського ринку молока, як і для більшості ринків агропродовольчої продукції з початком військово агресії змінилися правила гри на внутрішньому і зовнішньому ринках. Молоко є одним із продуктів харчування та сировиною, яка забезпечує певний рівень продовольчої безпеки в країні. За останні десятки років молочна галузь стикнулася із проблемами, такими як скорочення поголів'я великої рогатої худоби, зменшення обсягів виробництва молока та втрата позицій на внутрішньому ринку (дисбаланс між попитом і пропозицією). Тому у сучасних умовах нестабільної економічної та політичної ситуації в Україні, коли ринок стає не лише площиною обміну товарів, але й стратегічно важливим ланцюгом постачання продуктів харчування, аналіз стану ринку молока стає важливою задачею. За результатами проведеної оцінки з’ясовано ряд основних тенденцій (негативних, позитивних), які склалася на ринку молока. Моніторинг показав, що більша частина молока виробляється господарствами населення, тому необхідно розглянути одним із пріоритетних напрямків – це державну підтримку основних виробників молока на ринку та створення умов і можливостей для підтримки поступової трансформації у молочні кооперативи. На основі проведених досліджень та для стабілізації ситуації запропоновано комплексний підхід, включаючи економічну підтримку, вдосконалення правового середовища для регулювання ринку молока та державну підтримку для сприяння збільшення обсягів виробництва молока. Тільки такий підхід може сприяти покращенню ситуації та створенню стійкої та конкурентоспроможної молочної галузі в Україні. Перспективами подальших наукових досліджень є оцінка впливу запропонованих напрямків на ефективність функціонування ринку молока в Україні. Тип статті – емпірична.
{"title":"Тенденції розвитку ринку молока в Україні","authors":"Л. Я. Донець, О. В. Родіна, Лариса Курбацька","doi":"10.54929/2786-5738-2024-11-03-04","DOIUrl":"https://doi.org/10.54929/2786-5738-2024-11-03-04","url":null,"abstract":"Для українського ринку молока, як і для більшості ринків агропродовольчої продукції з початком військово агресії змінилися правила гри на внутрішньому і зовнішньому ринках. Молоко є одним із продуктів харчування та сировиною, яка забезпечує певний рівень продовольчої безпеки в країні. За останні десятки років молочна галузь стикнулася із проблемами, такими як скорочення поголів'я великої рогатої худоби, зменшення обсягів виробництва молока та втрата позицій на внутрішньому ринку (дисбаланс між попитом і пропозицією). Тому у сучасних умовах нестабільної економічної та політичної ситуації в Україні, коли ринок стає не лише площиною обміну товарів, але й стратегічно важливим ланцюгом постачання продуктів харчування, аналіз стану ринку молока стає важливою задачею. За результатами проведеної оцінки з’ясовано ряд основних тенденцій (негативних, позитивних), які склалася на ринку молока. Моніторинг показав, що більша частина молока виробляється господарствами населення, тому необхідно розглянути одним із пріоритетних напрямків – це державну підтримку основних виробників молока на ринку та створення умов і можливостей для підтримки поступової трансформації у молочні кооперативи. На основі проведених досліджень та для стабілізації ситуації запропоновано комплексний підхід, включаючи економічну підтримку, вдосконалення правового середовища для регулювання ринку молока та державну підтримку для сприяння збільшення обсягів виробництва молока. Тільки такий підхід може сприяти покращенню ситуації та створенню стійкої та конкурентоспроможної молочної галузі в Україні. Перспективами подальших наукових досліджень є оцінка впливу запропонованих напрямків на ефективність функціонування ринку молока в Україні. Тип статті – емпірична.","PeriodicalId":179529,"journal":{"name":"Проблеми сучасних трансформацій. Серія: економіка та управління","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139592095","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-01-25DOI: 10.54929/2786-5738-2024-11-08-01
І. О. Іванов
У статті досліджено проблему відсутності чіткого визначення поняття «алокація активів» як в українській, так і в зарубіжній науковій літературі. Проаналізовано деякі визначення, що надаються видатними вченими в області портфельного менеджменту, та виявлено наявні неоднозначності. Запропоновано нове визначення поняття «алокація активів», яке є чітким та враховує основні аспекти цього процесу та відповідає сучасним реаліям фінансових ринків. Розглянуто класифікацію активів за класами в різних наукових працях та визначено, що класифікація активів проводиться суб’єктивно керуючим інвестиційного портфеля безпосередньо в процесі управління інвестиційним портфелем на початкових етапах з урахуванням поставлених вимог та обмежень. Досліджено особливості різних підходів до алокації активів, виділено такі типи як стратегічна, тактична дискреційна, тактична систематична та динамічна алокації активів. Проведено порівняльний аналіз підходів до алокації активів з ряду факторів, таких як фундаментальний принцип, що лежить в основі підходу, частота ребалансування, механізм прийняття рішень, мінімальний рівень експертних знань та контроль ризику. Виділено переваги та недоліки кожного підходу, що дозволить інвестиційним фондам обрати той підхід, що найбільше пасує до їхньої інвестиційної стратегії. Визначено перспективи подальших досліджень у напрямку створення більш уніфікованої класифікації активів, зокрема враховуючи суб’єктивний характер класифікації, який виявлено у даній роботі. Тип статті: емпірична.
{"title":"Алокація активів як ключовий елемент ефективного управління інвестиційним портфелем","authors":"І. О. Іванов","doi":"10.54929/2786-5738-2024-11-08-01","DOIUrl":"https://doi.org/10.54929/2786-5738-2024-11-08-01","url":null,"abstract":"У статті досліджено проблему відсутності чіткого визначення поняття «алокація активів» як в українській, так і в зарубіжній науковій літературі. Проаналізовано деякі визначення, що надаються видатними вченими в області портфельного менеджменту, та виявлено наявні неоднозначності. Запропоновано нове визначення поняття «алокація активів», яке є чітким та враховує основні аспекти цього процесу та відповідає сучасним реаліям фінансових ринків. Розглянуто класифікацію активів за класами в різних наукових працях та визначено, що класифікація активів проводиться суб’єктивно керуючим інвестиційного портфеля безпосередньо в процесі управління інвестиційним портфелем на початкових етапах з урахуванням поставлених вимог та обмежень. Досліджено особливості різних підходів до алокації активів, виділено такі типи як стратегічна, тактична дискреційна, тактична систематична та динамічна алокації активів. Проведено порівняльний аналіз підходів до алокації активів з ряду факторів, таких як фундаментальний принцип, що лежить в основі підходу, частота ребалансування, механізм прийняття рішень, мінімальний рівень експертних знань та контроль ризику. Виділено переваги та недоліки кожного підходу, що дозволить інвестиційним фондам обрати той підхід, що найбільше пасує до їхньої інвестиційної стратегії. Визначено перспективи подальших досліджень у напрямку створення більш уніфікованої класифікації активів, зокрема враховуючи суб’єктивний характер класифікації, який виявлено у даній роботі. Тип статті: емпірична.","PeriodicalId":179529,"journal":{"name":"Проблеми сучасних трансформацій. Серія: економіка та управління","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139596241","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-01-25DOI: 10.54929/2786-5738-2024-11-03-03
Павло Фісуненко, Олександр Атамас
Економіка України потребує суттєвих трансформаційних зрушень з огляду на повномасштабне воєнне вторгнення на території країни, дисбаланс економічної системи та постійні коливання усіх сфер життєдіяльності на макроекономічному рівні. Відповідні зрушення потребують прийняття швидкий виважених управлінських рішень в контексті забезпечення інвестиційної привабливості з урахуванням сучасних аспектів діджиталізації економіки. Метою проведення наукового дослідження є необхідність пошуку можливостей забезпечення високого рівня інвестиційної привабливості економіки України із врахуванням впливу аспектів діджиталізації. У матеріалах наукового дослідження використано методи статистичного аналізу, зіставлення, графічного аналізу, економічного прогнозування. У статті проаналізовано сучасні аспекти забезпечення високого рівня інвестиційної привабливості економіки України крізь призму ефекту діджиталізації, що зумовлює прогресивний розвиток усіх сфер національної макроекономічної системи. Проаналізовано динаміку оцінки рівня діджиталізації економіки України протягом 2013 – 2022 рр., обсяг прямих іноземних інвестицій в економіку України у період 2002-2023 рр. Визначено головні проблемні аспекти Розроблено рекомендації щодо розвитку пріоритетних цілей діджиталізації економіки України із врахуванням світових тенденцій економічного розвитку провідних держав світу. Перспективами подальших наукових досліджень є розробка дорожньої карти забезпечення високих рейтингових позицій національної економічної системи в аспекті діджиталізації. Стаття є емпіричною.
{"title":"Сучасні аспекти забезпечення інвестиційної привабливості України крізь призму діджиталізації: аналітичний погляд","authors":"Павло Фісуненко, Олександр Атамас","doi":"10.54929/2786-5738-2024-11-03-03","DOIUrl":"https://doi.org/10.54929/2786-5738-2024-11-03-03","url":null,"abstract":"Економіка України потребує суттєвих трансформаційних зрушень з огляду на повномасштабне воєнне вторгнення на території країни, дисбаланс економічної системи та постійні коливання усіх сфер життєдіяльності на макроекономічному рівні. Відповідні зрушення потребують прийняття швидкий виважених управлінських рішень в контексті забезпечення інвестиційної привабливості з урахуванням сучасних аспектів діджиталізації економіки. Метою проведення наукового дослідження є необхідність пошуку можливостей забезпечення високого рівня інвестиційної привабливості економіки України із врахуванням впливу аспектів діджиталізації. У матеріалах наукового дослідження використано методи статистичного аналізу, зіставлення, графічного аналізу, економічного прогнозування. У статті проаналізовано сучасні аспекти забезпечення високого рівня інвестиційної привабливості економіки України крізь призму ефекту діджиталізації, що зумовлює прогресивний розвиток усіх сфер національної макроекономічної системи. Проаналізовано динаміку оцінки рівня діджиталізації економіки України протягом 2013 – 2022 рр., обсяг прямих іноземних інвестицій в економіку України у період 2002-2023 рр. Визначено головні проблемні аспекти Розроблено рекомендації щодо розвитку пріоритетних цілей діджиталізації економіки України із врахуванням світових тенденцій економічного розвитку провідних держав світу. Перспективами подальших наукових досліджень є розробка дорожньої карти забезпечення високих рейтингових позицій національної економічної системи в аспекті діджиталізації. Стаття є емпіричною.","PeriodicalId":179529,"journal":{"name":"Проблеми сучасних трансформацій. Серія: економіка та управління","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139598406","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-01-20DOI: 10.54929/2786-5738-2024-11-04-03
Ольга Чубка, Д. В. Адаменко
Сучасному підприємству необхідно адаптуватися до умов, що існують на ринку. Це призводить до зростання важливості розуміння та прийняття ефективних управлінських рішень. Управлінські рішення мають ґрунтуватися на аналізі, і однією з ключових складових цього аналізу є своєчасна діагностика рівня імовірності банкрутства підприємства. Задача визначення ймовірності банкрутства підприємств залишається актуальною, оскільки достовірна й своєчасне виявлення негативних факторів впливу на діяльність компанії дає можливість розробити заходи, які направлені на підвищення ефективності використання фінансових ресурсів. За рахунок обраних математичних методів здійснено прогнозування ймовірності банкрутства підприємства на прикладі АТ «Укртелеком» У статті застосовані такі методи оцінки: за Альтманом, Лісом, Терещенко, коефіцієнтом Бівера, Спрінгейтом. При написанні роботи використовувалися методи системного підходу, методи статистичного, економіко-фінансового аналізу та структурного аналізу, сучасні методи імовірного моделювання та прогнозування фінансового стану. За допомогою визначеного комплексу основних показників та отриманої узагальненої оцінки, проаналізовано поточний та перспективний стан підприємства. Розраховані значення представлені в таблиці з висновками до кожної моделі. Виділені основні проблеми в діяльності підприємства. Доведено результативність обраних методик на практиці. Обґрунтована необхідність в оцінці фінансового стану задля запобігання банкрутства підприємства, подальшого його зміцнення та фінансової стійкості, а також можливості здійснювати ефективну політику за для його стабілізації. Аналіз результатів дослідження може надати управлінцям можливість визначити вразливі аспекти фінансової діяльності та вжити конкретних заходів для їх виправлення. Цей процес може включати в себе оптимізацію витрат, підвищення ефективності управління ресурсами і перегляд фінансових стратегій. Можливі напрями подальших досліджень ймовірності банкрутства АТ "Укртелеком" охоплюють розширення та уточнення методології, аналіз інших чинників впливу та розвиток більш точних прогностичних моделей. Перспективним буде розвиток більш точних та адаптованих до конкретного контексту моделей для прогнозування ймовірності банкрутства, а також врахування інших факторів, які можуть впливати на фінансову стійкість підприємства. Тип статті: емпірична.
{"title":"Моделювання ймовірності банкрутства підприємства (на прикладі АТ\" Укртелеком\")","authors":"Ольга Чубка, Д. В. Адаменко","doi":"10.54929/2786-5738-2024-11-04-03","DOIUrl":"https://doi.org/10.54929/2786-5738-2024-11-04-03","url":null,"abstract":"Сучасному підприємству необхідно адаптуватися до умов, що існують на ринку. Це призводить до зростання важливості розуміння та прийняття ефективних управлінських рішень. Управлінські рішення мають ґрунтуватися на аналізі, і однією з ключових складових цього аналізу є своєчасна діагностика рівня імовірності банкрутства підприємства. Задача визначення ймовірності банкрутства підприємств залишається актуальною, оскільки достовірна й своєчасне виявлення негативних факторів впливу на діяльність компанії дає можливість розробити заходи, які направлені на підвищення ефективності використання фінансових ресурсів. За рахунок обраних математичних методів здійснено прогнозування ймовірності банкрутства підприємства на прикладі АТ «Укртелеком» У статті застосовані такі методи оцінки: за Альтманом, Лісом, Терещенко, коефіцієнтом Бівера, Спрінгейтом. При написанні роботи використовувалися методи системного підходу, методи статистичного, економіко-фінансового аналізу та структурного аналізу, сучасні методи імовірного моделювання та прогнозування фінансового стану. За допомогою визначеного комплексу основних показників та отриманої узагальненої оцінки, проаналізовано поточний та перспективний стан підприємства. Розраховані значення представлені в таблиці з висновками до кожної моделі. Виділені основні проблеми в діяльності підприємства. Доведено результативність обраних методик на практиці. Обґрунтована необхідність в оцінці фінансового стану задля запобігання банкрутства підприємства, подальшого його зміцнення та фінансової стійкості, а також можливості здійснювати ефективну політику за для його стабілізації. Аналіз результатів дослідження може надати управлінцям можливість визначити вразливі аспекти фінансової діяльності та вжити конкретних заходів для їх виправлення. Цей процес може включати в себе оптимізацію витрат, підвищення ефективності управління ресурсами і перегляд фінансових стратегій. Можливі напрями подальших досліджень ймовірності банкрутства АТ \"Укртелеком\" охоплюють розширення та уточнення методології, аналіз інших чинників впливу та розвиток більш точних прогностичних моделей. Перспективним буде розвиток більш точних та адаптованих до конкретного контексту моделей для прогнозування ймовірності банкрутства, а також врахування інших факторів, які можуть впливати на фінансову стійкість підприємства. Тип статті: емпірична.","PeriodicalId":179529,"journal":{"name":"Проблеми сучасних трансформацій. Серія: економіка та управління","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139524414","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-01-20DOI: 10.54929/2786-5738-2024-11-04-04
Ольга Крикун, Ю. Г. Медяник
Розвинути навики ефективного керівництва дозволяє чітке уявлення про теоретичні і методологічні основи тайм-менеджменту, використовуючи електронні інструменти організації робочого часу і раціонального використання ресурсів. У статті дана характеристика основних електронних інструментів тайм-менеджменту, з’ясовано особливості застосування програмних технологій управління бізнесом, налагодження ефективного робочого процесу в колективі. Проаналізовано переваги та недоліки застосування електронних інструментів у забезпеченні персональної ефективності та налагодження структури роботи. Практична реалізація програмних додатків і платформ дозволяє виробити навики самоорганізації, мотивації, розстановки пріоритетів, делегування повноважень, контролю і оцінки особистих показників діяльності. Сучасні програми дозволяють легко відстежувати робочі питання та розуміти над яким завданням зараз працює той чи інший співробітник. А вбудований календар дозволяє візуалізувати всі ці підзадачі й перевірити те, наскільки реалістично виглядають плани. Розмежовано електронні інформаційні платформи, котрі застосовують для моніторингу продуктивності працівників і програмні додатки, як ефективні планувальники тайм-менеджменту. Доведено, що для моніторингу працівників і оцінки ефективності роботи співробітників за комп'ютером великим попитом користується саме Yaware Time Tracker, CrocoTime, Any.do, NetHunt CRM-система обліку робочого часу. Інформаційні платформи це зброя в руках менеджерів по боротьбі з лінощами, безвідповідальністю і несумлінністю деяких співробітників. Як показує практики, що ці програми здатні вирішувати безліч справ одночасно і водночас мотивувати працівника. Для ефективного планування роботи працівників краще застосовувати Google Календар, Microsoft Outlook, Evernote, Notion, Trello. Головною метою такого сервісу є не тотальний контроль співробітників або стеження за кожним їх кроком, а допомога менеджеру зосередитися на поточному моменті, записати ідею, придумати вихід з ситуації або просто записати свою думку і донести її до своїх підлеглих. Такий сервіс дає політ фантазіям і не дозволяє їм розвіюватися, залишаючись на смартфоні. Визначено переваги застосування менеджером основні електронні інструменти щодо ефективного планування часу, встановлення пріоритетів, персональної ефективності. Оглядова стаття.
清楚地了解时间管理的理论和方法基础，使用电子工具安排工作时间和合理利用资源，可以培养有效的管理技能。文章介绍了主要的电子时间管理工具，指出了使用软件技术进行业务管理和在团队中建立有效工作流程的特殊性。文章分析了使用电子工具在确保个人效率和建立工作结构方面的优缺点。软件应用程序和平台的实际应用可以培养自我组织、激励、优先排序、授权、控制和评估个人绩效的技能。现代应用软件可以轻松跟踪工作问题，了解员工目前正在执行的任务。内置日历可以让你直观地看到所有这些子任务，并检查计划的现实性。文章对用于监控员工工作效率的电子信息平台和作为有效时间管理计划工具的软件应用程序进行了区分。事实证明，Yaware Time Tracker、CrocoTime、Any.do、NetHunt CRM 系统等用于时间跟踪和评估员工在电脑前工作效率的软件非常受欢迎。信息平台是管理者手中打击懒惰、不负责任和玩忽职守的武器。实践证明，这些程序能够同时解决多项任务，同时还能激励员工。谷歌日历、微软 Outlook、Evernote、Notion 和 Trello 是有效安排员工日程的最佳应用程序。这种服务的主要目的不是控制员工或监视他们的一举一动，而是帮助管理者专注于当下，写下想法，想出摆脱困境的办法，或者只是写下自己的想法并传达给下属。这种服务能让幻想飞起来，不会让它们在智能手机上消散。文章指出了管理人员使用主要电子工具进行有效时间规划、确定优先事项和提高个人效率的优势。评论文章。
{"title":"Вибір менеджером електронних інструментів для створення ефективної системи тайм-менеджменту","authors":"Ольга Крикун, Ю. Г. Медяник","doi":"10.54929/2786-5738-2024-11-04-04","DOIUrl":"https://doi.org/10.54929/2786-5738-2024-11-04-04","url":null,"abstract":"Розвинути навики ефективного керівництва дозволяє чітке уявлення про теоретичні і методологічні основи тайм-менеджменту, використовуючи електронні інструменти організації робочого часу і раціонального використання ресурсів. У статті дана характеристика основних електронних інструментів тайм-менеджменту, з’ясовано особливості застосування програмних технологій управління бізнесом, налагодження ефективного робочого процесу в колективі. Проаналізовано переваги та недоліки застосування електронних інструментів у забезпеченні персональної ефективності та налагодження структури роботи. Практична реалізація програмних додатків і платформ дозволяє виробити навики самоорганізації, мотивації, розстановки пріоритетів, делегування повноважень, контролю і оцінки особистих показників діяльності. Сучасні програми дозволяють легко відстежувати робочі питання та розуміти над яким завданням зараз працює той чи інший співробітник. А вбудований календар дозволяє візуалізувати всі ці підзадачі й перевірити те, наскільки реалістично виглядають плани. Розмежовано електронні інформаційні платформи, котрі застосовують для моніторингу продуктивності працівників і програмні додатки, як ефективні планувальники тайм-менеджменту. Доведено, що для моніторингу працівників і оцінки ефективності роботи співробітників за комп'ютером великим попитом користується саме Yaware Time Tracker, CrocoTime, Any.do, NetHunt CRM-система обліку робочого часу. Інформаційні платформи це зброя в руках менеджерів по боротьбі з лінощами, безвідповідальністю і несумлінністю деяких співробітників. Як показує практики, що ці програми здатні вирішувати безліч справ одночасно і водночас мотивувати працівника. Для ефективного планування роботи працівників краще застосовувати Google Календар, Microsoft Outlook, Evernote, Notion, Trello. Головною метою такого сервісу є не тотальний контроль співробітників або стеження за кожним їх кроком, а допомога менеджеру зосередитися на поточному моменті, записати ідею, придумати вихід з ситуації або просто записати свою думку і донести її до своїх підлеглих. Такий сервіс дає політ фантазіям і не дозволяє їм розвіюватися, залишаючись на смартфоні. Визначено переваги застосування менеджером основні електронні інструменти щодо ефективного планування часу, встановлення пріоритетів, персональної ефективності. Оглядова стаття.","PeriodicalId":179529,"journal":{"name":"Проблеми сучасних трансформацій. Серія: економіка та управління","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139524665","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：