Pub Date : 2019-10-22DOI: 10.33250/10.33250/vol13iss3pp175-186
Т. А. Бухтіарова, Л. С. Бобкова, В. Д. Лук'янчук, Інна Йосипівна Сейфулліна, Олена Едуардівна Марцинко
Мета дослідження – провести комплексний порівняльний фармако-математичний аналіз ефективності координаційних сполук германію з біолігандами у посткомпресійному періоді на підставі результатів скринінгу потенційних засобів фармакотерапії наслідків синдрому тривалого розчавлювання (СТР). Експериментальною моделлю ендотоксикозу посттравматичного генезу був патологічний процес, який розвивався у тварин у результаті розчавлювання м’яких тканин задніх кінцівок протягом 5 год у спеціальному приладі з манометричним контролем тиску. Кількісними критеріями фармакотерапевтичної ефективності досліджуваних сполук в умовах ендотоксикозу на тлі СТР були концентрація кінцевих продуктів перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ), що реагують з 2-тіобарбітуровою кислотою (ТБК-реактанти) у гомогенаті печінки щурів і рівень молекул середньої маси (МСМ) у сироватці крові щурів. Кореляційні залежності «структура – активність» проводили за методом найменших квадратів. За результатами скринінгової серії досліджень потенційних засобів фармакотерапії наслідків СТР проведений комплексний фармако-математичний аналіз активності координаційних сполук германію з біолігандами. Показано, що ефективна детоксикація організму за умов СТР притаманна сполукам германію з комплексним органічним аніоном – (Мігу-4-6,8,9). Максимальну здатність зменшувати вміст універсальних маркерів ендогенної інтоксикації проявила сполука (Мігу-6), у разі введення якої рівень МСМ знижується в 2 рази, а концентрація ТБК-реактантів знижується в 4,4 разу порівняно з контрольною групою. Показано, що між концентрацією ТБК-реактантів у гомогенаті печінки щурів і вмістом МСМ у сироватці крові щурів існує залежність, коефіцієнти кореляції (детермінації) якої змінюються в незначному ступені за порівняння різних груп без тіотриазоліну та таких, що містять і тіотриазолін, зокрема, коефіцієнт лінійної кореляції для групи А та групи А1 становить 0,986 і 0,908 відповідно. Отримані дані вказують на правильність вибору тіотриазоліну як препарату порівняння за умов екстремального стану, що вивчається, та можуть бути фармако-математичним обґрунтуванням доцільності його використання на етапі клінічних досліджень. Залежність показників МСМ і ТБК-реактантів від кількості акцепторів та донорів водневого зв'язку, дипольного моменту, енергій ван-дер-ваальсових та електростатичних взаємодій характеризується показниками – коефіцієнтами кореляції та детермінації (rxy, R2) різного рівня. Для показника МСМ найхарактернішим є зв'язок з акцепторами водневого зв'язку (rxy = 0,931, група С), тоді як для показника ТБК-реактантів зв'язок з акцепторами водневого зв'язку характеризується значенням rxy на рівні 0,481 (група С).
{"title":"Фармако-математичний аналіз залежності «структура – активність» координаційних сполук германію за синдрому тривалого розчавлювання","authors":"Т. А. Бухтіарова, Л. С. Бобкова, В. Д. Лук'янчук, Інна Йосипівна Сейфулліна, Олена Едуардівна Марцинко","doi":"10.33250/10.33250/vol13iss3pp175-186","DOIUrl":"https://doi.org/10.33250/10.33250/vol13iss3pp175-186","url":null,"abstract":"Мета дослідження – провести комплексний порівняльний фармако-математичний аналіз ефективності координаційних сполук германію з біолігандами у посткомпресійному періоді на підставі результатів скринінгу потенційних засобів фармакотерапії наслідків синдрому тривалого розчавлювання (СТР). Експериментальною моделлю ендотоксикозу посттравматичного генезу був патологічний процес, який розвивався у тварин у результаті розчавлювання м’яких тканин задніх кінцівок протягом 5 год у спеціальному приладі з манометричним контролем тиску. Кількісними критеріями фармакотерапевтичної ефективності досліджуваних сполук в умовах ендотоксикозу на тлі СТР були концентрація кінцевих продуктів перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ), що реагують з 2-тіобарбітуровою кислотою (ТБК-реактанти) у гомогенаті печінки щурів і рівень молекул середньої маси (МСМ) у сироватці крові щурів. Кореляційні залежності «структура – активність» проводили за методом найменших квадратів. За результатами скринінгової серії досліджень потенційних засобів фармакотерапії наслідків СТР проведений комплексний фармако-математичний аналіз активності координаційних сполук германію з біолігандами. Показано, що ефективна детоксикація організму за умов СТР притаманна сполукам германію з комплексним органічним аніоном – (Мігу-4-6,8,9). Максимальну здатність зменшувати вміст універсальних маркерів ендогенної інтоксикації проявила сполука (Мігу-6), у разі введення якої рівень МСМ знижується в 2 рази, а концентрація ТБК-реактантів знижується в 4,4 разу порівняно з контрольною групою. Показано, що між концентрацією ТБК-реактантів у гомогенаті печінки щурів і вмістом МСМ у сироватці крові щурів існує залежність, коефіцієнти кореляції (детермінації) якої змінюються в незначному ступені за порівняння різних груп без тіотриазоліну та таких, що містять і тіотриазолін, зокрема, коефіцієнт лінійної кореляції для групи А та групи А1 становить 0,986 і 0,908 відповідно. Отримані дані вказують на правильність вибору тіотриазоліну як препарату порівняння за умов екстремального стану, що вивчається, та можуть бути фармако-математичним обґрунтуванням доцільності його використання на етапі клінічних досліджень. Залежність показників МСМ і ТБК-реактантів від кількості акцепторів та донорів водневого зв'язку, дипольного моменту, енергій ван-дер-ваальсових та електростатичних взаємодій характеризується показниками – коефіцієнтами кореляції та детермінації (rxy, R2) різного рівня. Для показника МСМ найхарактернішим є зв'язок з акцепторами водневого зв'язку (rxy = 0,931, група С), тоді як для показника ТБК-реактантів зв'язок з акцепторами водневого зв'язку характеризується значенням rxy на рівні 0,481 (група С).","PeriodicalId":19874,"journal":{"name":"Pharmacology and Drug Toxicology","volume":"8 19","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-10-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"91405599","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2019-10-22DOI: 10.33250/10.33250/vol13iss3pp197-202
І. В. Драпак
Фармакофорне моделювання є одним з перспективних напрямів комп’ютерної підтримки розробки ліків (Computer-Aided Drug Design). Цей метод дозволяє встановити набір та взаємне розташування специфічних молекулярних фрагментів, які необхідні для прояву біологічної активності. Мета дослідження – фармакофорне моделювання похідних 1,3-тіазолу та 1,3,4-тіадіазолу для цілеспрямованого пошуку потенційних діуретиків. Для моделювання фармакофора, відповідального за прояв діуретичної активності в ряду досліджених сполук, використовували комп’ютерну програму MOE (Molecular Operating Environment). Фармакофорне моделювання ряду похідних тіазолу та тіадіазолу як потенційних діуретиків, активність яких встановлена in vivo, дало змогу виділити можливий фармакофор, що складається з ароматичного кільця, двох проекцій акцептора водневого зв’язку та однієї проекції донора водневого зв’язку. Точність класифікації активних і неактивних сполук даною моделлю становить 0,74, дана модель може надалі застосовуватись для in silico скринінгу молекулярних баз даних з метою ідентифікації віртуальних хітів. Порівнюючи узгодженість N-(5-метил-1,3,4-тіадіазол-2-іл)пропанаміду та ацетазоламіду з розробленою фармакофорною моделлю, визначено модулюючий вплив замісника в 5-му положенні тіадіазольного кільця на силу діуретичного ефекту in vivo. Отримані дані свідчать, що замісники з позитивним індуктивним і мезомерним ефектом у цьому положенні можуть сприяти кращій афінності досліджуваних молекул до їхньої біомішені (якою з найбільшою ймовірністю є карбоангідраза). Подальші модифікації фрагментів у 5-му положенні тіадіазольного скаффолду є перспективним напрямом для розширення бібліотеки потенційних діуретиків.
{"title":"Фармакофорне моделювання діуретичної активності похідних 1,3-тіазолу та 1,3,4-тіадіазолу","authors":"І. В. Драпак","doi":"10.33250/10.33250/vol13iss3pp197-202","DOIUrl":"https://doi.org/10.33250/10.33250/vol13iss3pp197-202","url":null,"abstract":"Фармакофорне моделювання є одним з перспективних напрямів комп’ютерної підтримки розробки ліків (Computer-Aided Drug Design). Цей метод дозволяє встановити набір та взаємне розташування специфічних молекулярних фрагментів, які необхідні для прояву біологічної активності. Мета дослідження – фармакофорне моделювання похідних 1,3-тіазолу та 1,3,4-тіадіазолу для цілеспрямованого пошуку потенційних діуретиків. Для моделювання фармакофора, відповідального за прояв діуретичної активності в ряду досліджених сполук, використовували комп’ютерну програму MOE (Molecular Operating Environment). Фармакофорне моделювання ряду похідних тіазолу та тіадіазолу як потенційних діуретиків, активність яких встановлена in vivo, дало змогу виділити можливий фармакофор, що складається з ароматичного кільця, двох проекцій акцептора водневого зв’язку та однієї проекції донора водневого зв’язку. Точність класифікації активних і неактивних сполук даною моделлю становить 0,74, дана модель може надалі застосовуватись для in silico скринінгу молекулярних баз даних з метою ідентифікації віртуальних хітів. Порівнюючи узгодженість N-(5-метил-1,3,4-тіадіазол-2-іл)пропанаміду та ацетазоламіду з розробленою фармакофорною моделлю, визначено модулюючий вплив замісника в 5-му положенні тіадіазольного кільця на силу діуретичного ефекту in vivo. Отримані дані свідчать, що замісники з позитивним індуктивним і мезомерним ефектом у цьому положенні можуть сприяти кращій афінності досліджуваних молекул до їхньої біомішені (якою з найбільшою ймовірністю є карбоангідраза). Подальші модифікації фрагментів у 5-му положенні тіадіазольного скаффолду є перспективним напрямом для розширення бібліотеки потенційних діуретиків.","PeriodicalId":19874,"journal":{"name":"Pharmacology and Drug Toxicology","volume":"11 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-10-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"72925758","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2019-10-22DOI: 10.33250/10.33250/vol13iss3pp159-165
Н. І. Шарикіна, А. Г. Радівоєвич, М. А. Мунько, С. В. Максюта, Т. А. Бухтіарова
У статті наведено огляд сучасних даних щодо клітинного сигнального шляху Hedgehog, у тому числі за пухлинного росту. Розглянуті основні ланки трансдукції мітогенних сигналів як мішеней для пошуку протипухлинних засобів. Відмічено перші успіхи в цьому напрямі: препарати – Вісмодегіб, Сонідегіб та біологічно активні речовини – GANT 58, GANT 61 та ін., активні за деяких форм злоякісних новоутворень людини.
{"title":"Сигнальний шлях Hedgehog: від механізмів трансдукції до пошуку протипухлинних засобів","authors":"Н. І. Шарикіна, А. Г. Радівоєвич, М. А. Мунько, С. В. Максюта, Т. А. Бухтіарова","doi":"10.33250/10.33250/vol13iss3pp159-165","DOIUrl":"https://doi.org/10.33250/10.33250/vol13iss3pp159-165","url":null,"abstract":"У статті наведено огляд сучасних даних щодо клітинного сигнального шляху Hedgehog, у тому числі за пухлинного росту. Розглянуті основні ланки трансдукції мітогенних сигналів як мішеней для пошуку протипухлинних засобів. Відмічено перші успіхи в цьому напрямі: препарати – Вісмодегіб, Сонідегіб та біологічно активні речовини – GANT 58, GANT 61 та ін., активні за деяких форм злоякісних новоутворень людини.","PeriodicalId":19874,"journal":{"name":"Pharmacology and Drug Toxicology","volume":"47 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-10-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"79111039","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2019-10-22DOI: 10.33250/10.33250/vol13iss3pp220-221
Колектив Авторів
30 травня 2019 року в Києві в Жовтневому Палаці відбувся фінал Конкурсу інноваційних розробок «Сходи в Майбутнє: відзнака молодих науковців у сфері охорони здоров’я та фармацевтики», організаторами якого виступили Громадська спілка «Центр інновацій «Сходи у Майбутнє» і Національна академія медичних наук України. У Конкурсі взяли участь проєкти за темами, що спрямовані на вивчення механізмів розвитку фармакорезистентності, у тому числі до антибіотиків, та її подолання в лікуванні соціально небезпечних хвороб, зокрема, ВІЛ, туберкульозу тощо, а також на розробку препаратів для лікування вірусних інфекцій з використанням наступних технологій: – Біотехнологія (Biotechnology); – Нанотехнологія (Nanotechnology); – Генна інженерія (Gene engineering); – Нові молекули і фармкомпозиції (New molecules and pharmaceutical compositions). Після попереднього відбору проєктів, що відповідали вимогам: інноваційність, можливість технологічної реалізації, інвестиційна привабливість і висока ймовірність впровадження в практику охорони здоров’я, їхні автори та проєктні команди були запрошені до участі в освітній програмі Конкурсу, що мала на меті навчання бізнесплануванню, підготовці презентацій для потенційних інвесторів, маркетинговим навичкам, взаємодії зі стратегічними партнерами та інвесторами тощо. Після проходження навчання авторам було запропоновано модернізувати презентації проєктів, використовуючи отримані навички, та представити їх перед журі на фіналі Конкурсу.
{"title":"Конкурс інноваційних розробок «Сходи в Майбутнє: відзнака молодих науковців у сфері охорони здоров’я та фармацевтики»","authors":"Колектив Авторів","doi":"10.33250/10.33250/vol13iss3pp220-221","DOIUrl":"https://doi.org/10.33250/10.33250/vol13iss3pp220-221","url":null,"abstract":"30 травня 2019 року в Києві в Жовтневому Палаці відбувся фінал Конкурсу інноваційних розробок «Сходи в Майбутнє: відзнака молодих науковців у сфері охорони здоров’я та фармацевтики», організаторами якого виступили Громадська спілка «Центр інновацій «Сходи у Майбутнє» і Національна академія медичних наук України. У Конкурсі взяли участь проєкти за темами, що спрямовані на вивчення механізмів розвитку фармакорезистентності, у тому числі до антибіотиків, та її подолання в лікуванні соціально небезпечних хвороб, зокрема, ВІЛ, туберкульозу тощо, а також на розробку препаратів для лікування вірусних інфекцій з використанням наступних технологій: – Біотехнологія (Biotechnology); – Нанотехнологія (Nanotechnology); – Генна інженерія (Gene engineering); – Нові молекули і фармкомпозиції (New molecules and pharmaceutical compositions). \u0000Після попереднього відбору проєктів, що відповідали вимогам: інноваційність, можливість технологічної реалізації, інвестиційна привабливість і висока ймовірність впровадження в практику охорони здоров’я, їхні автори та проєктні команди були запрошені до участі в освітній програмі Конкурсу, що мала на меті навчання бізнесплануванню, підготовці презентацій для потенційних інвесторів, маркетинговим навичкам, взаємодії зі стратегічними партнерами та інвесторами тощо. Після проходження навчання авторам було запропоновано модернізувати презентації проєктів, використовуючи отримані навички, та представити їх перед журі на фіналі Конкурсу.","PeriodicalId":19874,"journal":{"name":"Pharmacology and Drug Toxicology","volume":"19 6","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-10-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"91490348","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2019-10-22DOI: 10.33250/10.33250/vol13iss3pp222-224
Вго «Асоціація фармакологів України», Ду «Інститут фармакології та токсикології Намн України», Редколегія журналу «Фармакологія та лікарська токсикологія»
18 травня 2019 року пішов з життя видатний український учений, членкореспондент НАМНУ, заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор Юрій Іванович Губський. Юрій Іванович Губський завжди був сповнений творчими планами та задумами, до останніх днів життя продовжував багато працювати. Творчість, талант, натхнення, інтелект, відданість справі, притаманні його яскравій особистості, позначилися на професійному житті багатьох людей, його колег та учнів. Будемо пам’ятати Юрія Івановича Губського як талановитого вченого, людину глибоких і різносторонніх знань, учителя!
{"title":"Пам’яті члена-кореспондента НАМН України, заслуженого діяча науки і техніки України, доктора медичних наук, професора Юрія Івановича Губського","authors":"Вго «Асоціація фармакологів України», Ду «Інститут фармакології та токсикології Намн України», Редколегія журналу «Фармакологія та лікарська токсикологія»","doi":"10.33250/10.33250/vol13iss3pp222-224","DOIUrl":"https://doi.org/10.33250/10.33250/vol13iss3pp222-224","url":null,"abstract":"18 травня 2019 року пішов з життя видатний український учений, членкореспондент НАМНУ, заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор Юрій Іванович Губський. \u0000Юрій Іванович Губський завжди був сповнений творчими планами та задумами, до останніх днів життя продовжував багато працювати. Творчість, талант, натхнення, інтелект, відданість справі, притаманні його яскравій особистості, позначилися на професійному житті багатьох людей, його колег та учнів. Будемо пам’ятати Юрія Івановича Губського як талановитого вченого, людину глибоких і різносторонніх знань, учителя!","PeriodicalId":19874,"journal":{"name":"Pharmacology and Drug Toxicology","volume":"48 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-10-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"89553381","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2019-05-23DOI: 10.33250/10.33250/vol13iss3pp166-174
В. І. Жилюк, Г. О. Ушакова, Ю. В. Харченко, Д. В. Муравйова
Мета дослідження – вивчення впливу S-аденозил-L-метіоніну, пре/пробіотиків та їхнього сумісного застосування на мнестичні процеси та рівень білків клітинної адгезії (NCAM) у гіпокампі щурів за умов тривалого введення рифампіцину та ізоніазиду. Дослідження проводили на 68 білих щурах-самцях лінії Wistar масою 180–220 г. Експериментальну модель токсичного медикаментозно-індукованого ураження печінки (МІУП) відтворювали шляхом повторних внутрішньошлункових (в/ш) введень ізоніазиду та рифампіцину у дозах 50 мг/кг і 86 мг/кг маси тіла відповідно протягом 28 діб. Тварин було розподілено на п’ять груп (n = 8 у кожній). І – інтактна, ІІ – контроль (МІУП). Щурам ІІІ групи протягом останніх 14 діб експерименту за 1 год до введення туберкулостатиків внутрішньом’язово вводили S-аденозил-L-метіонін у дозі 35 мг/кг. Щури IV групи в/ш отримували комбіновану терапію, що поєднувала пребіотик Лактулозу в дозі 2680 мг/кг і пробіотик, що містить 4 млрд активних клітин (КУО): Lactobacillus acidophilus, Lactobacillus rhamnosus, Streptococcus thermophilus, Lactobacillus delbrueckii subsp. Bulgaricus у дозі 1 КУО/кг. Тваринам V групи проводили потрійну комбіновану фармакотерапію з усіма препаратами, які застосовували в ІІІ і ІV групах у відповідних дозах. Ноотропну активність оцінювали в тесті умовної реакції пасивного уникнення (УРПУ) за умов введення скополаміну. Для оцінки впливу скополаміну на процеси навчання використані значення показників груп тварин (інтактні, n = 10; МІУП, n = 18), які попередньо не отримували цей препарат. Кількісний уміст NCAM визначали за допомогою інгібіторного методу імуноферментного аналізу з використанням моноспецифічних антитіл щодо NCAM (Аbcam, Англія) і відповідного очищеного білка як стандарту (Аbnovo, США) у цитозольній фракції гомогенату гіпокампа. Отриманий цифровий матеріал обробляли методом варіаційної статистики за допомогою програми статистичного аналізу StatPlus, AnalystSoft Inc. Версія 6 (http://www.analystsoft.com/ru/). Результати експериментів свідчать про те, що курсове введення S-аденозил-L-метіоніну покращувало процеси навчання за умов введення скополаміну, що проявлялося суттєвим збільшенням латентного періоду в 3,14 разу (Р = 0,027) порівняно з групою тварин з МІУП, а число тварин з набутою навичкою складало 62,5 % (Р = 0,007). При цьому за умов введення цього препарату спостерігалося зростання на 38,7 % (Р = 0,004) рівнів цитоплазматичної форми NCAM у гіпокампі, яке ймовірно мало компенсаторний характер. Характерно, що корекція стану мікробіоти кишечника також може чинити позитивний вплив на мнестичні функції за умов тривалого введення туберкулостатиків, однак за своїм ноотропним потенціалом комбінація Лактулоза/Йогурт поступалася S-аденозил-Lметіоніну, хоча рівні NCAM у гіпокампі зростали на 39,6 % (Р = 0,004) порівняно з групою тварин з МІУП. Слід зазначити, що сумісне застосування пребіотика та пробіотика з S-аденозил-L-метіоніном не супроводжувалося підвищенням ноотропної активності. Отримані дані експериментальн
{"title":"Стан мнестичних процесів і рівень білків клітинної адгезії (NCAM) у гіпокампі щурів за умов введення S-аденозил-L-метіоніну та пре/пробіотиків на тлі медикаментозно-індукованого ураження печінки","authors":"В. І. Жилюк, Г. О. Ушакова, Ю. В. Харченко, Д. В. Муравйова","doi":"10.33250/10.33250/vol13iss3pp166-174","DOIUrl":"https://doi.org/10.33250/10.33250/vol13iss3pp166-174","url":null,"abstract":"Мета дослідження – вивчення впливу S-аденозил-L-метіоніну, пре/пробіотиків та їхнього сумісного застосування на мнестичні процеси та рівень білків клітинної адгезії (NCAM) у гіпокампі щурів за умов тривалого введення рифампіцину та ізоніазиду. Дослідження проводили на 68 білих щурах-самцях лінії Wistar масою 180–220 г. Експериментальну модель токсичного медикаментозно-індукованого ураження печінки (МІУП) відтворювали шляхом повторних внутрішньошлункових (в/ш) введень ізоніазиду та рифампіцину у дозах 50 мг/кг і 86 мг/кг маси тіла відповідно протягом 28 діб. Тварин було розподілено на п’ять груп (n = 8 у кожній). І – інтактна, ІІ – контроль (МІУП). Щурам ІІІ групи протягом останніх 14 діб експерименту за 1 год до введення туберкулостатиків внутрішньом’язово вводили S-аденозил-L-метіонін у дозі 35 мг/кг. Щури IV групи в/ш отримували комбіновану терапію, що поєднувала пребіотик Лактулозу в дозі 2680 мг/кг і пробіотик, що містить 4 млрд активних клітин (КУО): Lactobacillus acidophilus, Lactobacillus rhamnosus, Streptococcus thermophilus, Lactobacillus delbrueckii subsp. Bulgaricus у дозі 1 КУО/кг. Тваринам V групи проводили потрійну комбіновану фармакотерапію з усіма препаратами, які застосовували в ІІІ і ІV групах у відповідних дозах. Ноотропну активність оцінювали в тесті умовної реакції пасивного уникнення (УРПУ) за умов введення скополаміну. Для оцінки впливу скополаміну на процеси навчання використані значення показників груп тварин (інтактні, n = 10; МІУП, n = 18), які попередньо не отримували цей препарат. Кількісний уміст NCAM визначали за допомогою інгібіторного методу імуноферментного аналізу з використанням моноспецифічних антитіл щодо NCAM (Аbcam, Англія) і відповідного очищеного білка як стандарту (Аbnovo, США) у цитозольній фракції гомогенату гіпокампа. Отриманий цифровий матеріал обробляли методом варіаційної статистики за допомогою програми статистичного аналізу StatPlus, AnalystSoft Inc. Версія 6 (http://www.analystsoft.com/ru/). Результати експериментів свідчать про те, що курсове введення S-аденозил-L-метіоніну покращувало процеси навчання за умов введення скополаміну, що проявлялося суттєвим збільшенням латентного періоду в 3,14 разу (Р = 0,027) порівняно з групою тварин з МІУП, а число тварин з набутою навичкою складало 62,5 % (Р = 0,007). При цьому за умов введення цього препарату спостерігалося зростання на 38,7 % (Р = 0,004) рівнів цитоплазматичної форми NCAM у гіпокампі, яке ймовірно мало компенсаторний характер. Характерно, що корекція стану мікробіоти кишечника також може чинити позитивний вплив на мнестичні функції за умов тривалого введення туберкулостатиків, однак за своїм ноотропним потенціалом комбінація Лактулоза/Йогурт поступалася S-аденозил-Lметіоніну, хоча рівні NCAM у гіпокампі зростали на 39,6 % (Р = 0,004) порівняно з групою тварин з МІУП. Слід зазначити, що сумісне застосування пребіотика та пробіотика з S-аденозил-L-метіоніном не супроводжувалося підвищенням ноотропної активності. Отримані дані експериментальн","PeriodicalId":19874,"journal":{"name":"Pharmacology and Drug Toxicology","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-05-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"75528054","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}