Background: This prespecified subgroup analysis of the FIDELIO-DKD trial aimed to evaluate the efficacy and safety of finerenone in patients with chronic kidney disease (CKD) and type 2 diabetes mellitus (T2DM) in China.
Methods: 372 participants were recruited from 67 centers in China and randomized 1:1 to oral finerenone or placebo with standard therapy for T2DM. The primary composite outcome included kidney failure, sustained decrease of estimated glomerular filtration rate ≥40% from baseline over at least 4 weeks, or renal death. The key secondary composite outcome included death from cardiovascular causes, nonfatal myocardial infarction, nonfatal stroke, or hospitalization for heart failure.
Results: After a median follow-up of 30 months, the finerenone group showed a relative risk reduction (RRR) of 41% (hazard ratio [HR] = 0.59, 95% confidence interval [CI], 0.39-0.88; p = 0.009) for the primary composite outcome compared with placebo, consistent across its components with treatment benefits with finerenone. Based on an absolute between-group difference of 12.2% after 30 months, the number of patients who needed to be treated with finerenone to prevent one primary outcome event was eight (95% CI: 4-84). For the key secondary composite outcome, the finerenone group showed a RRR of 25% (HR = 0.75, 95% CI, 0.38-1.48; p = 0.408). Adverse events were similar between the two groups. The effects of finerenone on blood pressure were modest. No gynecomastia events were reported in the study. Hyperkalemia leading to discontinuation occurred in eight (4.3%) and two (1.1%) participants in the finerenone and control groups, respectively. The incidence of acute kidney injury was comparable between the two groups (1.6% vs. 1.6%).
Conclusions: Finerenone resulted in lower risks of CKD progression than placebo and a balanced safety profile in Chinese patients with CKD and T2DM.
{"title":"Finerenone in Patients with Chronic Kidney Disease and Type 2 Diabetes: The FIDELIO-DKD Subgroup from China.","authors":"Haitao Zhang, Jingyuan Xie, Chuanming Hao, Xuemei Li, Dalong Zhu, Hongguang Zheng, Xudong Xu, Zhaohui Mo, Weiping Lu, Yibing Lu, Chaoqing Wu, Nanwei Tong, Li Wang, Zhihong Liu","doi":"10.1159/000531997","DOIUrl":"10.1159/000531997","url":null,"abstract":"<p><strong>Background: </strong>This prespecified subgroup analysis of the FIDELIO-DKD trial aimed to evaluate the efficacy and safety of finerenone in patients with chronic kidney disease (CKD) and type 2 diabetes mellitus (T2DM) in China.</p><p><strong>Methods: </strong>372 participants were recruited from 67 centers in China and randomized 1:1 to oral finerenone or placebo with standard therapy for T2DM. The primary composite outcome included kidney failure, sustained decrease of estimated glomerular filtration rate ≥40% from baseline over at least 4 weeks, or renal death. The key secondary composite outcome included death from cardiovascular causes, nonfatal myocardial infarction, nonfatal stroke, or hospitalization for heart failure.</p><p><strong>Results: </strong>After a median follow-up of 30 months, the finerenone group showed a relative risk reduction (RRR) of 41% (hazard ratio [HR] = 0.59, 95% confidence interval [CI], 0.39-0.88; <i>p</i> = 0.009) for the primary composite outcome compared with placebo, consistent across its components with treatment benefits with finerenone. Based on an absolute between-group difference of 12.2% after 30 months, the number of patients who needed to be treated with finerenone to prevent one primary outcome event was eight (95% CI: 4-84). For the key secondary composite outcome, the finerenone group showed a RRR of 25% (HR = 0.75, 95% CI, 0.38-1.48; <i>p</i> = 0.408). Adverse events were similar between the two groups. The effects of finerenone on blood pressure were modest. No gynecomastia events were reported in the study. Hyperkalemia leading to discontinuation occurred in eight (4.3%) and two (1.1%) participants in the finerenone and control groups, respectively. The incidence of acute kidney injury was comparable between the two groups (1.6% vs. 1.6%).</p><p><strong>Conclusions: </strong>Finerenone resulted in lower risks of CKD progression than placebo and a balanced safety profile in Chinese patients with CKD and T2DM.</p>","PeriodicalId":20746,"journal":{"name":"Psychosomatics","volume":"4 1","pages":"498-506"},"PeriodicalIF":3.7,"publicationDate":"2023-08-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC10712967/pdf/","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"77659624","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"OA","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
The Trier Social Stress Test (TSST) is a psychosocial stressor that effectively stimulates the stress response but is labor and time intensive. Although other psychological stressors are often used experimentally, none are known to comparably elevate stress. Two stressors that may potentially elevate stress are a singing task (ST) and unsolvable anagrams, but there are not enough data to support their effectiveness. In the current experiment, 53 undergraduate males and females (mean age = 21.9 years) were brought into the laboratory, and baseline blood pressure, heart rate, self-rated anxiety, and salivary cortisol were recorded. Then, participants were randomly assigned to one of three stress conditions: TSST (n = 24), ST (n = 14), or an unsolvable anagram task (n = 15). Stress measures were taken again after the stressor and during recovery. The TSST significantly elevated systolic blood pressure, diastolic blood pressure, heart rate, and self-rated anxiety from pre-stress levels, replicating its stress-inducing properties. However, the ST and unsolvable anagrams only elevated heart rate, indicating that these methods are not as able to stimulate physiological or psychological stress. Overall, results indicate that out of these three laboratory stressors, the TSST clearly engages the stress response over the ST or unsolvable anagrams.
特里尔社会压力测试(TSST)是一种有效刺激应激反应的社会心理压力源，但需要耗费大量的劳动和时间。虽然其他的心理压力源经常被用于实验，但没有一种已知的可以相对地提高压力。两种可能增加压力的压力源是唱歌任务(ST)和无法解决的字谜，但没有足够的数据支持它们的有效性。在本次实验中，53名大学生男女(平均年龄21.9岁)进入实验室，记录了基线血压、心率、自评焦虑和唾液皮质醇。然后，参与者被随机分配到三种压力条件中的一种:TSST (n = 24)， ST (n = 14)或无法解决的字谜任务(n = 15)。在应激源后和恢复过程中再次采取应激措施。TSST显著提高收缩压、舒张压、心率和自评焦虑水平，复制应激诱导特性。然而，ST和不可解字谜只会提高心率，这表明这些方法不能刺激生理或心理压力。总的来说，结果表明，在这三个实验室压力源中，TSST明显地对ST或不可解字谜产生应激反应。
{"title":"Trier Social Stress Test Elevates Blood Pressure, Heart Rate, and Anxiety, But a Singing Test or Unsolvable Anagrams Only Elevates Heart Rate, among Healthy Young Adults","authors":"Isabelle K. Sequeira, Addie S. Longmire, N. Mckay","doi":"10.3390/PSYCH3020015","DOIUrl":"https://doi.org/10.3390/PSYCH3020015","url":null,"abstract":"The Trier Social Stress Test (TSST) is a psychosocial stressor that effectively stimulates the stress response but is labor and time intensive. Although other psychological stressors are often used experimentally, none are known to comparably elevate stress. Two stressors that may potentially elevate stress are a singing task (ST) and unsolvable anagrams, but there are not enough data to support their effectiveness. In the current experiment, 53 undergraduate males and females (mean age = 21.9 years) were brought into the laboratory, and baseline blood pressure, heart rate, self-rated anxiety, and salivary cortisol were recorded. Then, participants were randomly assigned to one of three stress conditions: TSST (n = 24), ST (n = 14), or an unsolvable anagram task (n = 15). Stress measures were taken again after the stressor and during recovery. The TSST significantly elevated systolic blood pressure, diastolic blood pressure, heart rate, and self-rated anxiety from pre-stress levels, replicating its stress-inducing properties. However, the ST and unsolvable anagrams only elevated heart rate, indicating that these methods are not as able to stimulate physiological or psychological stress. Overall, results indicate that out of these three laboratory stressors, the TSST clearly engages the stress response over the ST or unsolvable anagrams.","PeriodicalId":20746,"journal":{"name":"Psychosomatics","volume":"3 1","pages":"171-183"},"PeriodicalIF":3.4,"publicationDate":"2021-06-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"https://sci-hub-pdf.com/10.3390/PSYCH3020015","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"44443778","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Helene Tronstad Moe, M. F. Strand, Tom Karp, Hans Marius Norbom
This study sought to discover whether and how biological parameters can predict leadership behavior in the following leadership-related tasks: a face-to-face negotiation (Study 1), an individual problem-solving case (Study 2), and a group-based problem-solving case (Study 3). We replicated previous work by Mehta, Mor, Yap and Prasad in testing the dual-hormone hypothesis related to testosterone increase and cortisol decrease (Study 1), but our findings do not provide evidence to support the dual-hormone hypothesis. In Study 2, we found that high openness was a significant predictor in the individual problem-solving case. The results from Study 3 indicated that higher openness was related to a better score on the group exercise. Our findings did not support the dual-hormone model, and we did not find support for the seller-specific effect reported in Mehta et al. The original study included 64 participants with complete hormone data, while our replicational study involved 114 participants with complete hormone data.
{"title":"Cortisol and Testosterone in Leadership Practice","authors":"Helene Tronstad Moe, M. F. Strand, Tom Karp, Hans Marius Norbom","doi":"10.3390/PSYCH3020013","DOIUrl":"https://doi.org/10.3390/PSYCH3020013","url":null,"abstract":"This study sought to discover whether and how biological parameters can predict leadership behavior in the following leadership-related tasks: a face-to-face negotiation (Study 1), an individual problem-solving case (Study 2), and a group-based problem-solving case (Study 3). We replicated previous work by Mehta, Mor, Yap and Prasad in testing the dual-hormone hypothesis related to testosterone increase and cortisol decrease (Study 1), but our findings do not provide evidence to support the dual-hormone hypothesis. In Study 2, we found that high openness was a significant predictor in the individual problem-solving case. The results from Study 3 indicated that higher openness was related to a better score on the group exercise. Our findings did not support the dual-hormone model, and we did not find support for the seller-specific effect reported in Mehta et al. The original study included 64 participants with complete hormone data, while our replicational study involved 114 participants with complete hormone data.","PeriodicalId":20746,"journal":{"name":"Psychosomatics","volume":"3 1","pages":"153-162"},"PeriodicalIF":3.4,"publicationDate":"2021-06-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"https://sci-hub-pdf.com/10.3390/PSYCH3020013","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"47448306","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Family socioeconomic status (SES) is closely associated with cognitive ability in children and adolescents. However, most of the research has come from high-income countries. There is only limited research on ‘street children’, who represent an aspect of low-SES particularly associated with low- and middle-income counties. The current research in Quito, Ecuador, compared a group of street-connected youth with a not street-connected control group on two different measures of theory of mind ability and verbal comprehension. Initial analysis revealed that the street-connected sample scored significantly below the level of the control sample for verbal comprehension. For the main analysis, street-connected youth were matched to control participants for age, sex, and verbal comprehension scores. The street-connected sample was found to perform significantly below the control sample on both measures of theory of mind. Furthermore, worse performance appeared to be linked to severity of symptoms of post-traumatic stress disorder (PTSD) within the street-connected sample. In conclusion, the association of relatively poor verbal comprehension with street-connectedness is consistent with existing research from high-income countries on SES gradients and cognitive development. In contrast, theory of mind ability, a core aspect of social cognition, may be particularly linked to the street-connectedness form of low SES that exists in many low- and middle-income countries.
{"title":"Theory of Mind Ability and Socioeconomic Status, a Study of Street-Connected Children and Adolescents in Ecuador","authors":"Graham Pluck","doi":"10.3390/PSYCH3020008","DOIUrl":"https://doi.org/10.3390/PSYCH3020008","url":null,"abstract":"Family socioeconomic status (SES) is closely associated with cognitive ability in children and adolescents. However, most of the research has come from high-income countries. There is only limited research on ‘street children’, who represent an aspect of low-SES particularly associated with low- and middle-income counties. The current research in Quito, Ecuador, compared a group of street-connected youth with a not street-connected control group on two different measures of theory of mind ability and verbal comprehension. Initial analysis revealed that the street-connected sample scored significantly below the level of the control sample for verbal comprehension. For the main analysis, street-connected youth were matched to control participants for age, sex, and verbal comprehension scores. The street-connected sample was found to perform significantly below the control sample on both measures of theory of mind. Furthermore, worse performance appeared to be linked to severity of symptoms of post-traumatic stress disorder (PTSD) within the street-connected sample. In conclusion, the association of relatively poor verbal comprehension with street-connectedness is consistent with existing research from high-income countries on SES gradients and cognitive development. In contrast, theory of mind ability, a core aspect of social cognition, may be particularly linked to the street-connectedness form of low SES that exists in many low- and middle-income countries.","PeriodicalId":20746,"journal":{"name":"Psychosomatics","volume":"3 1","pages":"72-84"},"PeriodicalIF":3.4,"publicationDate":"2021-05-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"https://sci-hub-pdf.com/10.3390/PSYCH3020008","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"49280077","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-04-27DOI: 10.26661/2310-4368/2020-3-2
О. В. Брюховецька, О. О. Горова, Н.І. Пінчук
У статті презентовано результати дослідження впливу креативного потенціалу викладача вищої школи на особливості комунікації з учасниками освітнього процесу. Виявлено, що креативний потенціал представлений у когорті викладачів вищої школи нерівномірно, а високими його показниками характеризується незначна кількість респондентів. При цьому констатовано відмінності у проявах креативного потенціалу викладачів закладів вищої освіти залежно від їх віку та статі. Охарактеризовано особливості комунікації викладачів вищої школи зі студентами у контексті їх готовності реалізовувати студентоцентристський підхід у практиці професійної діяльності. Наведено дані про вміння викладачів розуміти та приймати індивідуальність студентів, тенденції їх оцінювати та схильність перевиховувати інших, орієнтуючись на себе як еталон, уміння приховувати неприємні почуття під час взаємодії та інші, що у цілому визначають комунікативну толерантність викладача як професійно важливу рису під час комунікації як зі студентами, так й іншими учасниками освітнього процесу. Подано результати дисперсійного аналізу особливостей комунікації зі студентами викладачів закладів вищої освіти з різними рівнями креативного потенціалу. Виявлено статично значущі відмінності у взаємодії викладачів зі студентами: чим вищий їхній креативний потенціал, тим більше вони готові до конструктивної комунікації зі студентами, реалізації студентоцентристського підходу у професійній діяльності. Як перспективу дослідження запропоновано дослідження особливостей комунікації викладачів закладів вищої освіти залежно від низки організаційно-професійних чинників (стажу професійної діяльності, спеціалізації, посади, наявності наукового ступеня і вченого звання) тощо, а також розроблення та апробацію програми розвитку креативного потенціалу викладачів з урахуванням специфіки їх професійної комунікації.
{"title":"ВПЛИВ КРЕАТИВНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ВИКЛАДАЧА ВИЩОЇ ШКОЛИ НА ОСОБЛИВОСТІ КОМУНІКАЦІЇ ЗІ СТУДЕНТАМИ","authors":"О. В. Брюховецька, О. О. Горова, Н.І. Пінчук","doi":"10.26661/2310-4368/2020-3-2","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2310-4368/2020-3-2","url":null,"abstract":"У статті презентовано результати дослідження впливу креативного потенціалу викладача вищої школи на особливості комунікації з учасниками освітнього процесу. Виявлено, що креативний потенціал представлений у когорті викладачів вищої школи нерівномірно, а високими його показниками характеризується незначна кількість респондентів. При цьому констатовано відмінності у проявах креативного потенціалу викладачів закладів вищої освіти залежно від їх віку та статі. Охарактеризовано особливості комунікації викладачів вищої школи зі студентами у контексті їх готовності реалізовувати студентоцентристський підхід у практиці професійної діяльності. Наведено дані про вміння викладачів розуміти та приймати індивідуальність студентів, тенденції їх оцінювати та схильність перевиховувати інших, орієнтуючись на себе як еталон, уміння приховувати неприємні почуття під час взаємодії та інші, що у цілому визначають комунікативну толерантність викладача як професійно важливу рису під час комунікації як зі студентами, так й іншими учасниками освітнього процесу. Подано результати дисперсійного аналізу особливостей комунікації зі студентами викладачів закладів вищої освіти з різними рівнями креативного потенціалу. Виявлено статично значущі відмінності у взаємодії викладачів зі студентами: чим вищий їхній креативний потенціал, тим більше вони готові до конструктивної комунікації зі студентами, реалізації студентоцентристського підходу у професійній діяльності. Як перспективу дослідження запропоновано дослідження особливостей комунікації викладачів закладів вищої освіти залежно від низки організаційно-професійних чинників (стажу професійної діяльності, спеціалізації, посади, наявності наукового ступеня і вченого звання) тощо, а також розроблення та апробацію програми розвитку креативного потенціалу викладачів з урахуванням специфіки їх професійної комунікації.","PeriodicalId":20746,"journal":{"name":"Psychosomatics","volume":"1 1","pages":"18-27"},"PeriodicalIF":3.4,"publicationDate":"2021-04-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"42630181","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-04-27DOI: 10.26661/2310-4368/2020-3-10
Олена Воронова
Статтю присвячено висвітленню особливостей побудови тренінгової програми, спрямованої на розвиток професійної рефлексії в майбутніх фахівців закладів дошкільної освіти. Встановлено, що існуюча система професійної підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти не сприяє процесу розвитку професійної рефлексії і підтверджує необхідність створення умов для розвитку професійної рефлексії в процесі навчання у вищій школі. Виявлено, що великій кількості студентів притаманні такі індивідуально-особистісні властивості (наприклад, агресивність, підозрілість, невпевненість у собі, безвідповідальність), які протипоказані педагогічним працівникам і свідчать про професійну нездатність і певні внутрішньоособистісні проблеми (наприклад, психологічні комплекси). Розглянуто особливості формування професійної рефлексії, які зустрічаються в психолого- педагогічній літературі. Висвітлено власний підхід до формування професійної рефлексії в майбутніх фахівців закладів дошкільної освіти в процесі професійної підготовки. На основі узагальнення теоретичних і експериментальних досліджень визначено психологічні умови розвитку професійної рефлексії в майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти. Запропоновано змістовно-динамічну модель процесу формування професійної рефлексії в майбутніх вихователів. Зазначено, що вплив на розвиток професійної рефлексії майбутніх фахівців закладів дошкільної освіти опосередковується через низку психологічних властивостей особистості (самоповагу, самоінтерес, самовідношення, впевненість у собі, саморозуміння, емпатію, агресивність, підозрілість, авторитаризм, прагнення до влади й лідерства, відповідальність тощо). Підкреслено, що в запропонованому інтегративному тренінгу формування професійної рефлексії здійснюється не тільки завдяки акцентуванню уваги на свідомій, цілеспрямованій роботі над своїми психологічними особливостями, а й через використання процедури актуалізації рефлексії (яка, зокрема, сприяє набуттю нових умінь, навичок, нових способів професійної діяльності). Передбачається, що робота над цими психологічними властивостями буде позитивно впливати на рівень професійної рефлексії.
{"title":"ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНОЇ РЕФЛЕКСІЇ У СТУДЕНТІВ","authors":"Олена Воронова","doi":"10.26661/2310-4368/2020-3-10","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2310-4368/2020-3-10","url":null,"abstract":"Статтю присвячено висвітленню особливостей побудови тренінгової програми, спрямованої на розвиток професійної рефлексії в майбутніх фахівців закладів дошкільної освіти. Встановлено, що існуюча система професійної підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти не сприяє процесу розвитку професійної рефлексії і підтверджує необхідність створення умов для розвитку професійної рефлексії в процесі навчання у вищій школі. Виявлено, що великій кількості студентів притаманні такі індивідуально-особистісні властивості (наприклад, агресивність, підозрілість, невпевненість у собі, безвідповідальність), які протипоказані педагогічним працівникам і свідчать про професійну нездатність і певні внутрішньоособистісні проблеми (наприклад, психологічні комплекси). Розглянуто особливості формування професійної рефлексії, які зустрічаються в психолого- педагогічній літературі. Висвітлено власний підхід до формування професійної рефлексії в майбутніх фахівців закладів дошкільної освіти в процесі професійної підготовки. На основі узагальнення теоретичних і експериментальних досліджень визначено психологічні умови розвитку професійної рефлексії в майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти. Запропоновано змістовно-динамічну модель процесу формування професійної рефлексії в майбутніх вихователів. Зазначено, що вплив на розвиток професійної рефлексії майбутніх фахівців закладів дошкільної освіти опосередковується через низку психологічних властивостей особистості (самоповагу, самоінтерес, самовідношення, впевненість у собі, саморозуміння, емпатію, агресивність, підозрілість, авторитаризм, прагнення до влади й лідерства, відповідальність тощо). Підкреслено, що в запропонованому інтегративному тренінгу формування професійної рефлексії здійснюється не тільки завдяки акцентуванню уваги на свідомій, цілеспрямованій роботі над своїми психологічними особливостями, а й через використання процедури актуалізації рефлексії (яка, зокрема, сприяє набуттю нових умінь, навичок, нових способів професійної діяльності). Передбачається, що робота над цими психологічними властивостями буде позитивно впливати на рівень професійної рефлексії.","PeriodicalId":20746,"journal":{"name":"Psychosomatics","volume":"1 1","pages":"83-91"},"PeriodicalIF":3.4,"publicationDate":"2021-04-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"49215512","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-04-27DOI: 10.26661/2310-4368/2020-3-8
М. Г. Ткалич, Т. П. Зінченко
Зовнішність, образ зовнішності і сприйняття власної зовнішності важливі не тільки з естетичної точки зору, а й впливають на самопочуття людини, входять у структуру її Я-концепції, важливі для особистісної ідентичності, формування Я-образу. Вони формуються не лише під впливом особистісних чинників, але і соціально-психологічних: суспільних норм, цінностей, стереотипів масової свідомості. Нині сфера досліджень стереотипів зовнішності стрімко розвивається, однак здебільшого вона представлена зарубіжними роботами. Вітчизняні дослідження мало представлені у цій проблематиці. Мета дослідження: емпірично дослідити ставлення до власної зовнішності, гендерних стереотипів щодо нього, питань дискримінації за ознаками зовнішності та соціально-демографічних відмінностей у цьому ставленні. Методи дослідження: авторська методика з визначення ставлення до власної зовнішності. Вибірка – 186 осіб. Аналіз результатів дозволив виокремити 5 компонентів у ставленні до власної зовнішності (шкал, які пояснюють 67,44% сумарної дисперсії): гендерні стереотипи зовнішності; дискримінація за зовнішністю; задоволеність власною зовнішністю; бажання покращити зовнішність; оцінка власної зовнішності. Були знайдені відмінності у результатах за статтю, віком і рівнем освіти респондентів. Дослідженням з’ясовано, що зовнішність є більш важливою для жінок (стать) і молодшої групи респондентів (вік), менше вона важлива для чоловіків. Власною зовнішністю менше переймається і старша група респондентів. При цьому жінки вважають себе більш привабливими, ніж себе чоловіки, однак останні більше задоволені тим, як вони виглядають; також чоловіки більше звертають увагу на дискримінацію за зовнішністю щодо чоловіків. При цьому в середньому рівень дискримінації за зовнішністю досить помірний. Однак гендерні стереотипи щодо зовнішності зберігаються і стосуються більше жінок: і в оцінці чоловіків, і в самооцінці жінками. Перспективи дослідження полягають у додатковому вивченні стереотипів зовнішності і того, як вони пов’язані з гендерною ідентичністю особистості.
{"title":"ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ СТАВЛЕННЯ ДО ВЛАСНОЇ ЗОВНІШНОСТІ ТА ДИСКРИМІНАЦІЇ","authors":"М. Г. Ткалич, Т. П. Зінченко","doi":"10.26661/2310-4368/2020-3-8","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2310-4368/2020-3-8","url":null,"abstract":"Зовнішність, образ зовнішності і сприйняття власної зовнішності важливі не тільки з естетичної точки зору, а й впливають на самопочуття людини, входять у структуру її Я-концепції, важливі для особистісної ідентичності, формування Я-образу. Вони формуються не лише під впливом особистісних чинників, але і соціально-психологічних: суспільних норм, цінностей, стереотипів масової свідомості. Нині сфера досліджень стереотипів зовнішності стрімко розвивається, однак здебільшого вона представлена зарубіжними роботами. Вітчизняні дослідження мало представлені у цій проблематиці. Мета дослідження: емпірично дослідити ставлення до власної зовнішності, гендерних стереотипів щодо нього, питань дискримінації за ознаками зовнішності та соціально-демографічних відмінностей у цьому ставленні. Методи дослідження: авторська методика з визначення ставлення до власної зовнішності. Вибірка – 186 осіб. Аналіз результатів дозволив виокремити 5 компонентів у ставленні до власної зовнішності (шкал, які пояснюють 67,44% сумарної дисперсії): гендерні стереотипи зовнішності; дискримінація за зовнішністю; задоволеність власною зовнішністю; бажання покращити зовнішність; оцінка власної зовнішності. Були знайдені відмінності у результатах за статтю, віком і рівнем освіти респондентів. Дослідженням з’ясовано, що зовнішність є більш важливою для жінок (стать) і молодшої групи респондентів (вік), менше вона важлива для чоловіків. Власною зовнішністю менше переймається і старша група респондентів. При цьому жінки вважають себе більш привабливими, ніж себе чоловіки, однак останні більше задоволені тим, як вони виглядають; також чоловіки більше звертають увагу на дискримінацію за зовнішністю щодо чоловіків. При цьому в середньому рівень дискримінації за зовнішністю досить помірний. Однак гендерні стереотипи щодо зовнішності зберігаються і стосуються більше жінок: і в оцінці чоловіків, і в самооцінці жінками. Перспективи дослідження полягають у додатковому вивченні стереотипів зовнішності і того, як вони пов’язані з гендерною ідентичністю особистості.","PeriodicalId":20746,"journal":{"name":"Psychosomatics","volume":"1 1","pages":"68-74"},"PeriodicalIF":3.4,"publicationDate":"2021-04-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"47559128","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-04-27DOI: 10.26661/2310-4368/2020-3-12
Олена Нежинська
У статті висвітлено особливості впливу соціальної реклами та лідерських якостей особистості на її професійне самовизначення. Виявлено, що сучасні різноманітні трансформації у суспільстві, а також сьогоднішні проблеми пандемії коронавірусної хвороби призвели до істотних негативних змін на ринку праці, зокрема й появи значних масштабів безробіття, соціальної незахищеності тощо, тому сьогодні вельми актуальним є пошук шляхів розв’язання окреслених проблем, покращення нинішньої ситуації, пришвидшення залучення спеціалістів до трудової діяльності тощо. Поінформовано, що проблему професійного самовизначення особистості розглядали багато відомих вітчизняних і зарубіжних дослідників. Виділено види домінантних мотивів особистості під час реалістичного вибору професії, що може бути допомогою під час діагностики в процесі профорієнтаційної роботи. Визначено психологічні особливості соціальної реклами, зокрема і вплив соціальної реклами на сприйняття особистості, тривалість процесу уваги завдяки відповідним засобам, які використовуються в рекламі. Виявлено вплив соціальної реклами на суспільство та молодь. Зафіксовано, що під час професійного самовизначення важливо розкрити власні лідерські задатки й якості, лідерський потенціал та лідерські цінності, оскільки мобілізація внутрішніх резервів допоможе особистості у повсякденній поведінці, міжособистісній комунікації, а також сприятиме збагаченню власної діяльності новими способами її виконання та підвищить особистісну ефективність загалом. Зазначено, що невміння правильно користуватися власними ресурсами, виявляти та розкривати їх можуть викликати в особистості проблеми психологічного характеру в умовах професійного самовизначення. Підкреслено, що однією з умов правильного вибору професії є профорієнтація. Констатовано, що для професійного самовизначення громадян у державі здійснюється професійна орієнтація шляхом професійного інформування, професійного консультування та професійного відбору завдяки діяльності Державної служби зайнятості.
{"title":"ВПЛИВ СОЦІАЛЬНОЇ РЕКЛАМИ ТА ЛІДЕРСЬКИХ ЯКОСТЕЙ ОСОБИСТОСТІ НА ЇЇ ПРОФЕСІЙНЕ САМОВИЗНАЧЕННЯ","authors":"Олена Нежинська","doi":"10.26661/2310-4368/2020-3-12","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2310-4368/2020-3-12","url":null,"abstract":"У статті висвітлено особливості впливу соціальної реклами та лідерських якостей особистості на її професійне самовизначення. Виявлено, що сучасні різноманітні трансформації у суспільстві, а також сьогоднішні проблеми пандемії коронавірусної хвороби призвели до істотних негативних змін на ринку праці, зокрема й появи значних масштабів безробіття, соціальної незахищеності тощо, тому сьогодні вельми актуальним є пошук шляхів розв’язання окреслених проблем, покращення нинішньої ситуації, пришвидшення залучення спеціалістів до трудової діяльності тощо. Поінформовано, що проблему професійного самовизначення особистості розглядали багато відомих вітчизняних і зарубіжних дослідників. Виділено види домінантних мотивів особистості під час реалістичного вибору професії, що може бути допомогою під час діагностики в процесі профорієнтаційної роботи. Визначено психологічні особливості соціальної реклами, зокрема і вплив соціальної реклами на сприйняття особистості, тривалість процесу уваги завдяки відповідним засобам, які використовуються в рекламі. Виявлено вплив соціальної реклами на суспільство та молодь. Зафіксовано, що під час професійного самовизначення важливо розкрити власні лідерські задатки й якості, лідерський потенціал та лідерські цінності, оскільки мобілізація внутрішніх резервів допоможе особистості у повсякденній поведінці, міжособистісній комунікації, а також сприятиме збагаченню власної діяльності новими способами її виконання та підвищить особистісну ефективність загалом. Зазначено, що невміння правильно користуватися власними ресурсами, виявляти та розкривати їх можуть викликати в особистості проблеми психологічного характеру в умовах професійного самовизначення. Підкреслено, що однією з умов правильного вибору професії є профорієнтація. Констатовано, що для професійного самовизначення громадян у державі здійснюється професійна орієнтація шляхом професійного інформування, професійного консультування та професійного відбору завдяки діяльності Державної служби зайнятості.","PeriodicalId":20746,"journal":{"name":"Psychosomatics","volume":"1 1","pages":"99-107"},"PeriodicalIF":3.4,"publicationDate":"2021-04-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"43689710","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-04-27DOI: 10.26661/2310-4368/2020-3-7
А. І. Касьян
Специфіка рольової компетентності, структури та змісту ролей сучасної жінки, тих гендерно-рольових конфліктів, з якими стикаються жінки в актуальній повсякденній реальності, пов’язаною із розширенням рольового репертуару особистості, трансформацією ролей, – є важливими для вивчення – це стосується як рольового розподілу у сім’ї, так і можливості розподілити свій час між роботою та іншими сферами життя для жінок, які працюють і при цьому мають родину і дітей. У статті представлені результати емпіричного дослідження (n=204) рольової компетентності жінок, її взаємозв’язку із розподілом ролей у сім’ї та балансом «робота – життя». Метою статті є аналіз та обґрунтування результатів емпіричного дослідження взаємозв’язку рольової компетентності жінок із балансом «робота – життя» та ідеальними (бажаними) уявленнями про розподіл ролей у сім’ї. Гіпотеза емпіричної частини дослідження полягала у припущенні про те, що жінки відчувають гендерно-рольовий конфлікт, пов’язаний із стереотипним розподілом ролей, розбалансованістю «робота – життя» та низьким рівнем рольової компетентності. Дослідження показало, що в рольовому репертуарі рольова гнучкість більше пов’язана із загальним показником рольової компетентності, ніж рольова глибина. Розподіл ролей у сім’ї, на думку жінок, повинен в окремих сферах бути спільним для дружини і чоловіка (організація розваг, роль господаря / господині, сексуального партнера, організацію сімейної субкультури); належати чоловікові (матеріальне забезпечення сім’ї) або дружині (виховання дітей, емоційний клімат), що відповідає стереотипному традиційному розподілу ролей. Баланс між роботою та іншими сферами життя, можливість гармонійно розподіляти свій час у цілому знаходиться на рівні вище середнього, особливо у соціальних контактах. Однак має високий рівень балансу навантаження, який відповідає за можливість розподіляти час між різними сферами життя. Рольова компетентність пов’язана в окремих моментах як із розподілом ролей у сім’ї, так і з балансом «робота – життя», що частково підтверджує висунуту нами гіпотезу. Також у показниках рольової компетентності, розподілу ролей у сім’ї, балансі «робота – життя» були знайдені окремі статистичні відмінності за віком, рівнем освіти, сімейним статусом та кількістю дітей або їх наявністю.
{"title":"ГЕНДЕРНО-РОЛЬОВИЙ КОНФЛІКТ У ЖІНОК: РОЛЬОВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ, БАЛАНС ТА РОЗПОДІЛ РОЛЕЙ","authors":"А. І. Касьян","doi":"10.26661/2310-4368/2020-3-7","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2310-4368/2020-3-7","url":null,"abstract":"Специфіка рольової компетентності, структури та змісту ролей сучасної жінки, тих гендерно-рольових конфліктів, з якими стикаються жінки в актуальній повсякденній реальності, пов’язаною із розширенням рольового репертуару особистості, трансформацією ролей, – є важливими для вивчення – це стосується як рольового розподілу у сім’ї, так і можливості розподілити свій час між роботою та іншими сферами життя для жінок, які працюють і при цьому мають родину і дітей. У статті представлені результати емпіричного дослідження (n=204) рольової компетентності жінок, її взаємозв’язку із розподілом ролей у сім’ї та балансом «робота – життя». Метою статті є аналіз та обґрунтування результатів емпіричного дослідження взаємозв’язку рольової компетентності жінок із балансом «робота – життя» та ідеальними (бажаними) уявленнями про розподіл ролей у сім’ї. Гіпотеза емпіричної частини дослідження полягала у припущенні про те, що жінки відчувають гендерно-рольовий конфлікт, пов’язаний із стереотипним розподілом ролей, розбалансованістю «робота – життя» та низьким рівнем рольової компетентності. Дослідження показало, що в рольовому репертуарі рольова гнучкість більше пов’язана із загальним показником рольової компетентності, ніж рольова глибина. Розподіл ролей у сім’ї, на думку жінок, повинен в окремих сферах бути спільним для дружини і чоловіка (організація розваг, роль господаря / господині, сексуального партнера, організацію сімейної субкультури); належати чоловікові (матеріальне забезпечення сім’ї) або дружині (виховання дітей, емоційний клімат), що відповідає стереотипному традиційному розподілу ролей. Баланс між роботою та іншими сферами життя, можливість гармонійно розподіляти свій час у цілому знаходиться на рівні вище середнього, особливо у соціальних контактах. Однак має високий рівень балансу навантаження, який відповідає за можливість розподіляти час між різними сферами життя. Рольова компетентність пов’язана в окремих моментах як із розподілом ролей у сім’ї, так і з балансом «робота – життя», що частково підтверджує висунуту нами гіпотезу. Також у показниках рольової компетентності, розподілу ролей у сім’ї, балансі «робота – життя» були знайдені окремі статистичні відмінності за віком, рівнем освіти, сімейним статусом та кількістю дітей або їх наявністю.","PeriodicalId":20746,"journal":{"name":"Psychosomatics","volume":"1 1","pages":"62-67"},"PeriodicalIF":3.4,"publicationDate":"2021-04-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"44343928","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-04-27DOI: 10.26661/2310-4368/2020-3-1
Валентина Балахтар, О. О. Горова, Т. В. Чаусова
У статті представлено результати емпіричного дослідження осмисленості життя учнів професійно-технічних навчальних закладів та її взаємозв’язку з їхнім лідерським потенціалом. Розглянуто сутність дефініції «лідерський потенціал». Наведено результати дослідження особливостей осмисленості життя учнів професійно- технічних навчальних закладів та її взаємозв’язку з їхнім лідерським потенціалом. Осмисленість життя вивчалася за методикою Д. Леонтьєва «Сенсожиттєві орієнтації», яка дала змогу виявити не лише загальний показник, а й окремі його індикатори. Констатовано недостатні рівні як осмисленості життя, так і лідерського потенціалу для доволі значної частини (близько двох третин) досліджуваних учнів. Виявлено гендерно- вікові особливості досліджуваних феноменів. Щодо осмисленості життя констатовано вищі його рівні у представниць жіночої статі, особливо старших за віком. Особливо яскраво дані відмінності проявляються за параметрами «цілі у житті» і «локус контролю-Я»: лише дещо більше десятої частини досліджуваних учнів уважають, що мають достатньо сил, щоб контролювати власне життя і будувати його за власним вибором. Стосовно лідерського потенціалу виявлено високий його рівень лише у десятої частини досліджуваних учнів професійно-технічних навчальних закладів. За результатами дисперсійного аналізу виявлено вплив осмисленості життя на рівні лідерського потенціалу: чим вищі показники осмисленості життя учнів ПТНЗ, тим вищим є рівень лідерського потенціалу. Окреслено доцільність створення спеціальних психологічних умов у процесі навчання у закладі професійно-технічної освіти, що сприятимуть зростанню як осмисленості життя учнів, так і їхнього лідерського потенціалу.
{"title":"ОСМИСЛЕНІСТЬ ЖИТТЯ УЧНІВ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ЯК ЧИННИК ЇХ ЛІДЕРСЬКОГО ПОТЕНЦІАЛУ","authors":"Валентина Балахтар, О. О. Горова, Т. В. Чаусова","doi":"10.26661/2310-4368/2020-3-1","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2310-4368/2020-3-1","url":null,"abstract":"У статті представлено результати емпіричного дослідження осмисленості життя учнів професійно-технічних навчальних закладів та її взаємозв’язку з їхнім лідерським потенціалом. Розглянуто сутність дефініції «лідерський потенціал». Наведено результати дослідження особливостей осмисленості життя учнів професійно- технічних навчальних закладів та її взаємозв’язку з їхнім лідерським потенціалом. Осмисленість життя вивчалася за методикою Д. Леонтьєва «Сенсожиттєві орієнтації», яка дала змогу виявити не лише загальний показник, а й окремі його індикатори. Констатовано недостатні рівні як осмисленості життя, так і лідерського потенціалу для доволі значної частини (близько двох третин) досліджуваних учнів. Виявлено гендерно- вікові особливості досліджуваних феноменів. Щодо осмисленості життя констатовано вищі його рівні у представниць жіночої статі, особливо старших за віком. Особливо яскраво дані відмінності проявляються за параметрами «цілі у житті» і «локус контролю-Я»: лише дещо більше десятої частини досліджуваних учнів уважають, що мають достатньо сил, щоб контролювати власне життя і будувати його за власним вибором. Стосовно лідерського потенціалу виявлено високий його рівень лише у десятої частини досліджуваних учнів професійно-технічних навчальних закладів. За результатами дисперсійного аналізу виявлено вплив осмисленості життя на рівні лідерського потенціалу: чим вищі показники осмисленості життя учнів ПТНЗ, тим вищим є рівень лідерського потенціалу. Окреслено доцільність створення спеціальних психологічних умов у процесі навчання у закладі професійно-технічної освіти, що сприятимуть зростанню як осмисленості життя учнів, так і їхнього лідерського потенціалу.","PeriodicalId":20746,"journal":{"name":"Psychosomatics","volume":"1 1","pages":"9-17"},"PeriodicalIF":3.4,"publicationDate":"2021-04-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"42171104","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：
京公网安备 11010802042870号