Pub Date : 2023-05-22DOI: 10.31392/npu-nc.series14.2023.29.08
Мозгальова Н. Г., Новосадова А. А., Лученко О. В., Соколова О. В.
Стаття розкриває особливості жанрово-стильової підготовки майбутніх учителів хореографії факультетів мистецтв педагогічних університетів. Підкреслено, що їх фахова підготовка має синтезований характер та стосується формування знань, умінь, навичок музичного та хореографічного освітніх циклів. Визначено, що знання жанрово-ритмічних особливостей музичних композицій передбачає їх комплексне застосування, що забезпечує творчий підхід до професійної діяльності. Наголошено, що відчуття ритму є базовим для майбутнього викладача хореографії. Нами проаналізовані принципи жанрово-ритмічної підготовки під час вивчення таких предметів як «Теорія музики», «Музична література» факультетів мистецтв за спеціальністю «Хореографія». Висвітлені результати важливі для творчої діяльності майбутніх учителів хореографії, професійної роботи з учнями.
{"title":"Вивчення жанрово-ритмічних особливостей музичних композицій у професійній підготовці майбутнього викладача хореографії","authors":"Мозгальова Н. Г., Новосадова А. А., Лученко О. В., Соколова О. В.","doi":"10.31392/npu-nc.series14.2023.29.08","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/npu-nc.series14.2023.29.08","url":null,"abstract":"Стаття розкриває особливості жанрово-стильової підготовки майбутніх учителів хореографії факультетів мистецтв педагогічних університетів. Підкреслено, що їх фахова підготовка має синтезований характер та стосується формування знань, умінь, навичок музичного та хореографічного освітніх циклів. Визначено, що знання жанрово-ритмічних особливостей музичних композицій передбачає їх комплексне застосування, що забезпечує творчий підхід до професійної діяльності. Наголошено, що відчуття ритму є базовим для майбутнього викладача хореографії. Нами проаналізовані принципи жанрово-ритмічної підготовки під час вивчення таких предметів як «Теорія музики», «Музична література» факультетів мистецтв за спеціальністю «Хореографія». Висвітлені результати важливі для творчої діяльності майбутніх учителів хореографії, професійної роботи з учнями.","PeriodicalId":285901,"journal":{"name":"Scientific journal of National Pedagogical Dragomanov University. Series 14. Theory and Methodology of Arts Education","volume":"53 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-05-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126551363","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-05-22DOI: 10.31392/npu-nc.series14.2023.29.04
Науменко І. В., Науменко Н. О.
Представлено основні напрями концертмейстерської діяльності, алгоритм заняття з класичного танцю, уміння і навички, якими повинен володіти концертмейстер для успішної роботи в класі хореографії, комплекс тренувальних вправ в роботі концертмейстера над класичним танцем, особливості музичного супроводу з екзерсису. Ефективність роботи концертмейстера у процесі роботи над класичним танцем залежить від низки його професійних виконавських якостей і рівня обізнаності у галузі класичних екзерсисів. Особливо важливим постає уміння здійснювати стильову імпровізацію з дотриманням вимог певного жанру. Водночас, концертмейстер може виступати й популяризатором музики, добираючи та постійно оновлюючи музичні зразки та, за домовленістю з викладачем, стисло розповідаючи здобувачам про митців різних національних композиторських шкіл та епох.
{"title":"Роль концертмейстера в роботі над класичним танцем","authors":"Науменко І. В., Науменко Н. О.","doi":"10.31392/npu-nc.series14.2023.29.04","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/npu-nc.series14.2023.29.04","url":null,"abstract":"Представлено основні напрями концертмейстерської діяльності, алгоритм заняття з класичного танцю, уміння і навички, якими повинен володіти концертмейстер для успішної роботи в класі хореографії, комплекс тренувальних вправ в роботі концертмейстера над класичним танцем, особливості музичного супроводу з екзерсису. Ефективність роботи концертмейстера у процесі роботи над класичним танцем залежить від низки його професійних виконавських якостей і рівня обізнаності у галузі класичних екзерсисів. Особливо важливим постає уміння здійснювати стильову імпровізацію з дотриманням вимог певного жанру. Водночас, концертмейстер може виступати й популяризатором музики, добираючи та постійно оновлюючи музичні зразки та, за домовленістю з викладачем, стисло розповідаючи здобувачам про митців різних національних композиторських шкіл та епох.","PeriodicalId":285901,"journal":{"name":"Scientific journal of National Pedagogical Dragomanov University. Series 14. Theory and Methodology of Arts Education","volume":"28 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-05-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125376292","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-05-22DOI: 10.31392/npu-nc.series14.2023.29.20
Янь Інши
У статті висвітлено актуальну проблему формування вокально-виконавської компетентності майбутніх учителів музичного мистецтва, проаналізовано дослідження вітчизняних науковців з означеної проблеми, представлено авторське бачення формування вокальної компетентності майбутніх учителів музичного мистецтва. Виявлено ключові складники сформованості вокально-виконавської компетентності майбутніх учителів музичного мистецтва до яких віднесено фахову вмотивованість до вокально-виконавської діяльності, фахову спрямованість у сфері вокального мистецтва, що значно розширює варіанти фахового становлення згідно концепції дослідження – спрямування студентів до виконавської практики у сфері фахової самореалізації, додаткового потужного засобу професійного самовияву та самоствердження завдяки новому творчому підходу в проведенні навчально-виховного процесу у шкільному середовищі та позашкільних навчальних закладах. Ключовим складником формування вокально-виконавської компетентності майбутніх учителів музичного мистецтва є усвідомлення значущості вокального виконавства майбутніх учителів музичного мистецтва. До структурних компонентів формування вокально-виконавської компетентності майбутніх учителів музичного мистецтва віднесено: мотиваційно-спрямований (показники: наявність потреби до вокально-виконавської діяльності; здатність до фахової самореалізації); знаннєво-інноваційний (показники вільне володіння фаховим тезаурусом вокального виконавства; уміння ефективно застосувати інформаційні технології); виконавсько-креативний (показники: вільне володіння вокально-виконавським апаратом; уміння імпровізаційного розкриття художнього образу вокального твору).
{"title":"Компонентна структура вокально-виконавської компетентності майбутніх учителів музичного мистецтва","authors":"Янь Інши","doi":"10.31392/npu-nc.series14.2023.29.20","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/npu-nc.series14.2023.29.20","url":null,"abstract":"У статті висвітлено актуальну проблему формування вокально-виконавської компетентності майбутніх учителів музичного мистецтва, проаналізовано дослідження вітчизняних науковців з означеної проблеми, представлено авторське бачення формування вокальної компетентності майбутніх учителів музичного мистецтва. Виявлено ключові складники сформованості вокально-виконавської компетентності майбутніх учителів музичного мистецтва до яких віднесено фахову вмотивованість до вокально-виконавської діяльності, фахову спрямованість у сфері вокального мистецтва, що значно розширює варіанти фахового становлення згідно концепції дослідження – спрямування студентів до виконавської практики у сфері фахової самореалізації, додаткового потужного засобу професійного самовияву та самоствердження завдяки новому творчому підходу в проведенні навчально-виховного процесу у шкільному середовищі та позашкільних навчальних закладах. Ключовим складником формування вокально-виконавської компетентності майбутніх учителів музичного мистецтва є усвідомлення значущості вокального виконавства майбутніх учителів музичного мистецтва. До структурних компонентів формування вокально-виконавської компетентності майбутніх учителів музичного мистецтва віднесено: мотиваційно-спрямований (показники: наявність потреби до вокально-виконавської діяльності; здатність до фахової самореалізації); знаннєво-інноваційний (показники вільне володіння фаховим тезаурусом вокального виконавства; уміння ефективно застосувати інформаційні технології); виконавсько-креативний (показники: вільне володіння вокально-виконавським апаратом; уміння імпровізаційного розкриття художнього образу вокального твору).","PeriodicalId":285901,"journal":{"name":"Scientific journal of National Pedagogical Dragomanov University. Series 14. Theory and Methodology of Arts Education","volume":"6 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-05-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125270335","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-05-22DOI: 10.31392/npu-nc.series14.2023.29.21
Онофрійчук Л. М., Пахольчак Є. С., Онофрійчук С. О.
Стаття розкриває особливості розвитку музикальності школярів у процесі хореографічної підготовки. Обґрунтовано важливість і необхідність музичного виховання і розвитку школярів різних вікових категорій. Підкреслено, що такий підхід є головною умовою для естетичного виховання особистості, її духовного задоволення і ціннісного ставлення до дійсності. Показано структуру музикальності в ракурсі досліджень видатних педагогів і митців. Проаналізовано різноманітні форми організації хореографічної діяльності, прийоми і методи, які необхідно використовувати сучасному фахівцю для діагностування і розвитку музичних здібностей школярів. Показана їх роль у розвитку емоційної чутливості, образності музичного сприймання й оригінальності музичного мислення в танцювальному мистецтві. Висвітлений процес розвитку музикальності школярів на різних етапах роботи (початковому, поглибленому, творчому). Визначено педагогічно-творчій потенціал хореографії, її розвивальні і виховні можливості та особистісно-орієнтований підхід до школярів.
{"title":"Розвиток музикальності школярів на заняттях з хореографії","authors":"Онофрійчук Л. М., Пахольчак Є. С., Онофрійчук С. О.","doi":"10.31392/npu-nc.series14.2023.29.21","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/npu-nc.series14.2023.29.21","url":null,"abstract":"Стаття розкриває особливості розвитку музикальності школярів у процесі хореографічної підготовки. Обґрунтовано важливість і необхідність музичного виховання і розвитку школярів різних вікових категорій. Підкреслено, що такий підхід є головною умовою для естетичного виховання особистості, її духовного задоволення і ціннісного ставлення до дійсності. Показано структуру музикальності в ракурсі досліджень видатних педагогів і митців. Проаналізовано різноманітні форми організації хореографічної діяльності, прийоми і методи, які необхідно використовувати сучасному фахівцю для діагностування і розвитку музичних здібностей школярів. Показана їх роль у розвитку емоційної чутливості, образності музичного сприймання й оригінальності музичного мислення в танцювальному мистецтві. Висвітлений процес розвитку музикальності школярів на різних етапах роботи (початковому, поглибленому, творчому). Визначено педагогічно-творчій потенціал хореографії, її розвивальні і виховні можливості та особистісно-орієнтований підхід до школярів.","PeriodicalId":285901,"journal":{"name":"Scientific journal of National Pedagogical Dragomanov University. Series 14. Theory and Methodology of Arts Education","volume":"23 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-05-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126905638","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-05-22DOI: 10.31392/npu-nc.series14.2023.29.10
Фрицюк В. А., Пахольчак Є. С., Фрицюк В. М.
У статті проаналізовано сучасний стан та окремі особливості розвитку мотивації професійного саморозвитку майбутніх бакалаврів хореографії в освітньому середовищі закладу вищої освіти. На основі аналізу та узагальнення наведених джерел стверджується, що професійний саморозвиток майбутніх бакалаврів хореографії є свідомою діяльністю здобувачів, спрямованою на повну самореалізацію себе як особистості в тій соціальній сфері, яку визначає її професія, тобто в діяльності балетмейстера, керівника хореографічного колективу, викладача хореографічних дисциплін. Оскільки високий рівень мотивації є однією з провідних умов підвищення рівня готовності майбутніх бакалаврів хореографії до професійного саморозвитку, то логічно постає питання про можливість цілеспрямованого її формування. Доведено, що в освітньому середовищі закладу вищої освіти важливо при цьому впроваджувати в навчання концепції й технологій особистісно-орієнтованої освіти, забезпечити випереджальний характер перетворення середовища, представлення університетським середовищем максимальних можливостей для занурення студента у сферу професійної діяльності, забезпечити участь суб’єктів освітнього процесу (викладачів і студентів) у розвитку освітнього середовища, яке є доброзичливим і комфортним для навчання. Акцентовано увагу на тому, що мотиваційна сфера особистості виконує декілька функцій. Перш за все, вона спонукає до цілеспрямованої активності особистості, зумовлює її поведінку і діяльність залежно насамперед від сили мотивів. Під впливом мотиваційної сфери відбуваються вибір і здійснення певної лінії поведінки, певної діяльності. Особистість прагне досягти раніше обраної мети, розв’язати передбачені завдання. У цьому сутність спрямовуючої функції, пов’язаної, перш за все, зі стійкістю мотивації. Доведено, що реалізація цих функцій залежить від емоційної, вольової та інтелектуальної сфер особистості.
{"title":"Розвиток мотивації професійного саморозвитку майбутніх бакалаврів хореографії в освітньому середовищі закладу вищої освіти","authors":"Фрицюк В. А., Пахольчак Є. С., Фрицюк В. М.","doi":"10.31392/npu-nc.series14.2023.29.10","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/npu-nc.series14.2023.29.10","url":null,"abstract":"У статті проаналізовано сучасний стан та окремі особливості розвитку мотивації професійного саморозвитку майбутніх бакалаврів хореографії в освітньому середовищі закладу вищої освіти. На основі аналізу та узагальнення наведених джерел стверджується, що професійний саморозвиток майбутніх бакалаврів хореографії є свідомою діяльністю здобувачів, спрямованою на повну самореалізацію себе як особистості в тій соціальній сфері, яку визначає її професія, тобто в діяльності балетмейстера, керівника хореографічного колективу, викладача хореографічних дисциплін. Оскільки високий рівень мотивації є однією з провідних умов підвищення рівня готовності майбутніх бакалаврів хореографії до професійного саморозвитку, то логічно постає питання про можливість цілеспрямованого її формування. Доведено, що в освітньому середовищі закладу вищої освіти важливо при цьому впроваджувати в навчання концепції й технологій особистісно-орієнтованої освіти, забезпечити випереджальний характер перетворення середовища, представлення університетським середовищем максимальних можливостей для занурення студента у сферу професійної діяльності, забезпечити участь суб’єктів освітнього процесу (викладачів і студентів) у розвитку освітнього середовища, яке є доброзичливим і комфортним для навчання. Акцентовано увагу на тому, що мотиваційна сфера особистості виконує декілька функцій. Перш за все, вона спонукає до цілеспрямованої активності особистості, зумовлює її поведінку і діяльність залежно насамперед від сили мотивів. Під впливом мотиваційної сфери відбуваються вибір і здійснення певної лінії поведінки, певної діяльності. Особистість прагне досягти раніше обраної мети, розв’язати передбачені завдання. У цьому сутність спрямовуючої функції, пов’язаної, перш за все, зі стійкістю мотивації. Доведено, що реалізація цих функцій залежить від емоційної, вольової та інтелектуальної сфер особистості.","PeriodicalId":285901,"journal":{"name":"Scientific journal of National Pedagogical Dragomanov University. Series 14. Theory and Methodology of Arts Education","volume":"31 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-05-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121419273","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-05-22DOI: 10.31392/npu-nc.series14.2023.29.06
Василевська-Скупа Л. П., Кравцова Н. Є., Швець І. Б.
Розглянуто міждисциплінарну інтеграцію як педагогічний засіб формування професійних компетентностей майбутніх учителів музичного мистецтва на основі взаємопроникнення різних навчальних дисциплін («хорове диригування», «постановка голосу», «хоровий клас», «сольфеджіо», «акторська майстерність» тощо). «Постановка голосу» передбачає знання основ вокальної методики, володіння співацьким голосом,механізмами голосоутворення (співацьке дихання, правильне звукоутворення, дикція, тембр, динаміка, штрихи); мета «сольфеджіо» – розвиток музичного слуху, інтонації і музичної пам’яті, музична уява, мислення, самоконтроль за їх виконанням у хоровому класі; «хоровий клас» – школа хорового співу, де студенти розвивають вокально-хорові навички, співацьке дихання, точність інтонації, вокальний слух, чуття ансамблю, хормейстерські навички, вміння працювати з хоровим твором; «акторська майстерність» навчає студентів створювати сценарії концертів, мистецькі проєкти, засвоїти закони музичної драматургії, оволодіти методами поєднання слова, пластики, музики тощо. Підкреслено значення міждисциплінарної інтеграції для продуктивного виконання вчителями музичного мистецтва творчої роботи в закладах середньої освіти та позашкільних мистецьких закладах.
{"title":"Міждисциплінарна інтеграція як важливий чинник професійної підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва","authors":"Василевська-Скупа Л. П., Кравцова Н. Є., Швець І. Б.","doi":"10.31392/npu-nc.series14.2023.29.06","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/npu-nc.series14.2023.29.06","url":null,"abstract":"Розглянуто міждисциплінарну інтеграцію як педагогічний засіб формування професійних компетентностей майбутніх учителів музичного мистецтва на основі взаємопроникнення різних навчальних дисциплін («хорове диригування», «постановка голосу», «хоровий клас», «сольфеджіо», «акторська майстерність» тощо). «Постановка голосу» передбачає знання основ вокальної методики, володіння співацьким голосом,механізмами голосоутворення (співацьке дихання, правильне звукоутворення, дикція, тембр, динаміка, штрихи); мета «сольфеджіо» – розвиток музичного слуху, інтонації і музичної пам’яті, музична уява, мислення, самоконтроль за їх виконанням у хоровому класі; «хоровий клас» – школа хорового співу, де студенти розвивають вокально-хорові навички, співацьке дихання, точність інтонації, вокальний слух, чуття ансамблю, хормейстерські навички, вміння працювати з хоровим твором; «акторська майстерність» навчає студентів створювати сценарії концертів, мистецькі проєкти, засвоїти закони музичної драматургії, оволодіти методами поєднання слова, пластики, музики тощо. Підкреслено значення міждисциплінарної інтеграції для продуктивного виконання вчителями музичного мистецтва творчої роботи в закладах середньої освіти та позашкільних мистецьких закладах.","PeriodicalId":285901,"journal":{"name":"Scientific journal of National Pedagogical Dragomanov University. Series 14. Theory and Methodology of Arts Education","volume":"98 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-05-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115789189","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-05-22DOI: 10.31392/npu-nc.series14.2023.29.27
Лисіна Н. І.
Стаття висвітлює поступальний розвиток теоретичної думки клавіристів-практиків ХVІ-ХVІІ ст. Будь-який музикант, майстер чи учень, відчуває вплив естетичних, педагогічних і методичних принципів тих теоретичних напрямків, до яких належали його викладачі та викладачі їх викладачів. Цей вплив відбивається на процесі навчання, а також у методичних і теоретичних посібниках. Протягом століть теорія навчання еволюціонує разом із практикою гри. Об’єктивоване ренесансне мистецтво набуває суб’єктивної стилістики у бароковому виконавстві, коли стає важливою індивідуальність клавіриста.
{"title":"Еволюція теоретичних аспектів розвитку історії клавірного мистецтва ХVІ-XVІІ століть","authors":"Лисіна Н. І.","doi":"10.31392/npu-nc.series14.2023.29.27","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/npu-nc.series14.2023.29.27","url":null,"abstract":"Стаття висвітлює поступальний розвиток теоретичної думки клавіристів-практиків ХVІ-ХVІІ ст. Будь-який музикант, майстер чи учень, відчуває вплив естетичних, педагогічних і методичних принципів тих теоретичних напрямків, до яких належали його викладачі та викладачі їх викладачів. Цей вплив відбивається на процесі навчання, а також у методичних і теоретичних посібниках. Протягом століть теорія навчання еволюціонує разом із практикою гри. Об’єктивоване ренесансне мистецтво набуває суб’єктивної стилістики у бароковому виконавстві, коли стає важливою індивідуальність клавіриста.","PeriodicalId":285901,"journal":{"name":"Scientific journal of National Pedagogical Dragomanov University. Series 14. Theory and Methodology of Arts Education","volume":"7 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-05-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129845010","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-05-22DOI: 10.31392/npu-nc.series14.2023.29.18
Хо Сінянь
Компетентнісний підхід тлумачиться нами як достатнє володіння необхідними загальнокультурними і професійними компетенціями, включаючи самовизначення, соціалізацію, розвиток індивідуальності та самоактуалізацію, що надає можливість спостерігати появу пласту конкурентоспроможних, мобільних, ініціативних професіоналів, максимально ураховуючи запити та інтереси роботодавців в освітньому процесі, в тому числі у вищій професійній освіті. Компетентнісний підхід розглядається нами у щільній взаємодії з аксіологічним та творчо-діяльнісним підходами. Здатність до самоконтролю є неодмінним ядром професійної компетенції, що розвивається у процесі професійної підготовки майбутнього фахівця і продовжує динамічно змінюватися у процесі виконання професійної діяльності.
{"title":"Компетентнісний підхід у формуванні здатності до самоконтролю виконавської діяльності майбутніх учителів музики та хореографії","authors":"Хо Сінянь","doi":"10.31392/npu-nc.series14.2023.29.18","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/npu-nc.series14.2023.29.18","url":null,"abstract":"Компетентнісний підхід тлумачиться нами як достатнє володіння необхідними загальнокультурними і професійними компетенціями, включаючи самовизначення, соціалізацію, розвиток індивідуальності та самоактуалізацію, що надає можливість спостерігати появу пласту конкурентоспроможних, мобільних, ініціативних професіоналів, максимально ураховуючи запити та інтереси роботодавців в освітньому процесі, в тому числі у вищій професійній освіті. Компетентнісний підхід розглядається нами у щільній взаємодії з аксіологічним та творчо-діяльнісним підходами. Здатність до самоконтролю є неодмінним ядром професійної компетенції, що розвивається у процесі професійної підготовки майбутнього фахівця і продовжує динамічно змінюватися у процесі виконання професійної діяльності.","PeriodicalId":285901,"journal":{"name":"Scientific journal of National Pedagogical Dragomanov University. Series 14. Theory and Methodology of Arts Education","volume":"6 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-05-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114999940","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2019-12-27DOI: 10.31392/npu-nc.series14.2019.27.08
Людмила Ракітянська
Розкрито необхідність узгодженості змісту нормативних документів загальноосвітніх навчальних закладів та закладів вищої освіти, що готують фахівців спеціальності 014 Середня освіта (Музичне мистецтво) в контексті концептуальних завдань Нової української школи. Встановлено неузгодженість між концептуальними завданнями сучасної української школи і змістом освітньо-професійних навчальних програм. Розглядається «емоційний інтелект» як ключове поняття в інноваційному виді навчання. Формування емоційного інтелекту учнів у значенні наскрізного уміння визначено одним із завдань Концепції «Нова українська школа»; це спрямовує професійну підготовку майбутнього вчителя, його готовність до реалізації провідних положень державної освітньої політики в практику загальноосвітньої школи. На основі аналізу Державного стандарту початкової освіти, типової освітньої програми виокремлено зміст емоційного інтелекту як спільної навички для всіх компетентностей, якими мають оволодіти учні. Протиріччя між необхідністю впровадження реформаторських змін в освітній процес сучасної української школи і відсутністю відповідного нормативного забезпечення професійної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до такої діяльності зумовлює нагальну потребу у коригуванні змісту чинних освітньо-професійних програм підготовки спеціалістів зазначеного фаху.
{"title":"Нормативне забезпечення професійної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва в контексті завдань Нової української школи","authors":"Людмила Ракітянська","doi":"10.31392/npu-nc.series14.2019.27.08","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/npu-nc.series14.2019.27.08","url":null,"abstract":"Розкрито необхідність узгодженості змісту нормативних документів загальноосвітніх навчальних закладів та закладів вищої освіти, що готують фахівців спеціальності 014 Середня освіта (Музичне мистецтво) в контексті концептуальних завдань Нової української школи. Встановлено неузгодженість між концептуальними завданнями сучасної української школи і змістом освітньо-професійних навчальних програм. Розглядається «емоційний інтелект» як ключове поняття в інноваційному виді навчання. Формування емоційного інтелекту учнів у значенні наскрізного уміння визначено одним із завдань Концепції «Нова українська школа»; це спрямовує професійну підготовку майбутнього вчителя, його готовність до реалізації провідних положень державної освітньої політики в практику загальноосвітньої школи. На основі аналізу Державного стандарту початкової освіти, типової освітньої програми виокремлено зміст емоційного інтелекту як спільної навички для всіх компетентностей, якими мають оволодіти учні. Протиріччя між необхідністю впровадження реформаторських змін в освітній процес сучасної української школи і відсутністю відповідного нормативного забезпечення професійної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до такої діяльності зумовлює нагальну потребу у коригуванні змісту чинних освітньо-професійних програм підготовки спеціалістів зазначеного фаху.","PeriodicalId":285901,"journal":{"name":"Scientific journal of National Pedagogical Dragomanov University. Series 14. Theory and Methodology of Arts Education","volume":"50 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-12-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128312697","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：