Pub Date : 2023-05-22DOI: 10.31392/npu-nc.series14.2023.29.15
Гуань Юе
Процес формування готовності магістрів факультетів мистецтв до вокально-виконавської діяльності на сьогодні потребує активної наукової уваги. Виявлення принципових ознак дослідження посприяє до розробки та впровадження ефективної методики підготовки магістрів до виконавської діяльності. Заслуговує уточнення наукова увага до традицій вокально-виконавського виховання співаків в Україні. Вокальна педагогіка виступає складовою загальної педагогіки, музичної педагогіки, але має певні специфічні особливості в змісті, формах і методах навчання, тому вимагає розробки спеціальних педагогічних принципів, які відображають сутнісні характеристики співацької освіти магістрантів-вокалістів. Формування готовності до вокально-виконавської діяльності забезпечує взаємодія системи принципів, до яких віднесено: принцип національної спрямованості; принцип системності та наступності; принцип стимулювання магістрів-вокалістів до широкого використання українських співацьких традицій; принцип індивідуалізації; принцип проективності. У нашому дослідженні вони підтримані системно-цілісним, аксіологічним, особистісно-орієнтованим, компетентнісним, креативним науковими підходами.
{"title":"Принципи формування готовності до вокально-виконавської готовності магістрів","authors":"Гуань Юе","doi":"10.31392/npu-nc.series14.2023.29.15","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/npu-nc.series14.2023.29.15","url":null,"abstract":"Процес формування готовності магістрів факультетів мистецтв до вокально-виконавської діяльності на сьогодні потребує активної наукової уваги. Виявлення принципових ознак дослідження посприяє до розробки та впровадження ефективної методики підготовки магістрів до виконавської діяльності. Заслуговує уточнення наукова увага до традицій вокально-виконавського виховання співаків в Україні. Вокальна педагогіка виступає складовою загальної педагогіки, музичної педагогіки, але має певні специфічні особливості в змісті, формах і методах навчання, тому вимагає розробки спеціальних педагогічних принципів, які відображають сутнісні характеристики співацької освіти магістрантів-вокалістів. Формування готовності до вокально-виконавської діяльності забезпечує взаємодія системи принципів, до яких віднесено: принцип національної спрямованості; принцип системності та наступності; принцип стимулювання магістрів-вокалістів до широкого використання українських співацьких традицій; принцип індивідуалізації; принцип проективності. У нашому дослідженні вони підтримані системно-цілісним, аксіологічним, особистісно-орієнтованим, компетентнісним, креативним науковими підходами.","PeriodicalId":285901,"journal":{"name":"Scientific journal of National Pedagogical Dragomanov University. Series 14. Theory and Methodology of Arts Education","volume":"258 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-05-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116187811","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-05-22DOI: 10.31392/npu-nc.series14.2023.29.23
Бєдна Ю. О.
У статті досліджуються особливості використання музики на уроках музичного мистецтва в інклюзивному класі де присутні діти з аутизмом. Розглядається загальне питання музичної освіти для дітей з аутизмом. Музична освіта може бути ефективним засобом стимулювання розвитку різних аспектів особистості дитини з аутизмом, таких як соціальні навички, розвиток мовлення та моторики. Подано приклади музичних творів, які позитивно впливають на психофізіологічний стан дітей з аутизмом, зокрема, класична музика та народні мелодії. Вони допомагають дітям з аутизмом покращити комунікацію та зосередженість, досягти емоційної рівноваги. Потрібно пам’ятати, деякі музичні твори можуть мати негативний вплив на дітей з аутизмом, зокрема, ті, що містять багато звуків та активних динамічних відтінків, які можуть збудити нервову систему дитини та викликати негативну реакцію.
{"title":"Особливості впливу музичних творів на процес сприйняття та психофізіологічний стан дітей з аутизмом на уроках музичного мистецтва","authors":"Бєдна Ю. О.","doi":"10.31392/npu-nc.series14.2023.29.23","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/npu-nc.series14.2023.29.23","url":null,"abstract":"У статті досліджуються особливості використання музики на уроках музичного мистецтва в інклюзивному класі де присутні діти з аутизмом. Розглядається загальне питання музичної освіти для дітей з аутизмом. Музична освіта може бути ефективним засобом стимулювання розвитку різних аспектів особистості дитини з аутизмом, таких як соціальні навички, розвиток мовлення та моторики. Подано приклади музичних творів, які позитивно впливають на психофізіологічний стан дітей з аутизмом, зокрема, класична музика та народні мелодії. Вони допомагають дітям з аутизмом покращити комунікацію та зосередженість, досягти емоційної рівноваги. Потрібно пам’ятати, деякі музичні твори можуть мати негативний вплив на дітей з аутизмом, зокрема, ті, що містять багато звуків та активних динамічних відтінків, які можуть збудити нервову систему дитини та викликати негативну реакцію.","PeriodicalId":285901,"journal":{"name":"Scientific journal of National Pedagogical Dragomanov University. Series 14. Theory and Methodology of Arts Education","volume":"68 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-05-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124636063","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-05-22DOI: 10.31392/npu-nc.series14.2023.29.26
Гаврильчик Л. М.
У статті подано історичний огляд культурних процесів, що лежали в основі розвитку музичної культури Північної Буковини (Чернівецька область, Україна). Увага зосереджена на «австрійському» періоді в історії цього регіону, відзначається конкретний внесок музикантів, які приїздили на роботу в ці краї (Франц Пауер, Карл Умлауф, Кароль Мікулі, Адальберт Гржімали, Сидір Воробкевич). Акцент на багатих і давніх музичних традиціях автохтонного народу, який населяв цю частину України з давніх часів. Відзначається унікальне розмаїття Чернівців як “горної культури” – тут утворилися сприятливі умови інтеграції регіону в загальноєвропейський культурний простір.
{"title":"Особливості розвитку музичного мистецтва на Буковині на рубежі 18-20 ст.","authors":"Гаврильчик Л. М.","doi":"10.31392/npu-nc.series14.2023.29.26","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/npu-nc.series14.2023.29.26","url":null,"abstract":"У статті подано історичний огляд культурних процесів, що лежали в основі розвитку музичної культури Північної Буковини (Чернівецька область, Україна). Увага зосереджена на «австрійському» періоді в історії цього регіону, відзначається конкретний внесок музикантів, які приїздили на роботу в ці краї (Франц Пауер, Карл Умлауф, Кароль Мікулі, Адальберт Гржімали, Сидір Воробкевич). Акцент на багатих і давніх музичних традиціях автохтонного народу, який населяв цю частину України з давніх часів. Відзначається унікальне розмаїття Чернівців як “горної культури” – тут утворилися сприятливі умови інтеграції регіону в загальноєвропейський культурний простір.","PeriodicalId":285901,"journal":{"name":"Scientific journal of National Pedagogical Dragomanov University. Series 14. Theory and Methodology of Arts Education","volume":"75 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-05-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122241431","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-05-22DOI: 10.31392/npu-nc.series14.2023.29.12
Вей Лімін
З позиції змісту мистецької освіти інтенціонально-рефлексивний підхід передбачає свідоме розуміння змісту музично-педагогічної діяльності, вироблення установки на цілеспрямоване успішне мистецьке навчання і готовність до майбутньої самостійної педагогічної роботи. Цей підхід сприяє осмисленню педагогічних дій, спроможністю до мистецької рефлексії, до самооцінки та самопізнання. Щільно пов’язаний з інтенціонально-рефлексивним підходом комунікативно-технологічний, що забезпечує формування готовності магістрантів музичного мистецтва до вибору доцільних методів та прийомів організації та керівництва мистецькою діяльністю учнів. Саме завдяки технологічному підходу здійснюється досягнення цілей розробленої методичної системи, актуалізується її результативність. Інтенціонально-рефлексивний підхід дозволяє спрямувати магістрантів музичного мистецтва на всебічний музично-професійний розвиток, на удосконалення методів впливу вчителя на учнів. У результаті успішної реалізації цієї програми у студентів факультетів мистецтв формуються особистісно-професійні якості та фахові здібності, виробляються вміння та навички продуктивного керівництва учнівськими колективами.
{"title":"Інтенціонально-рефлексивний підхід до творчої самореалізації магістрантів музичного мистецтва","authors":"Вей Лімін","doi":"10.31392/npu-nc.series14.2023.29.12","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/npu-nc.series14.2023.29.12","url":null,"abstract":"З позиції змісту мистецької освіти інтенціонально-рефлексивний підхід передбачає свідоме розуміння змісту музично-педагогічної діяльності, вироблення установки на цілеспрямоване успішне мистецьке навчання і готовність до майбутньої самостійної педагогічної роботи. Цей підхід сприяє осмисленню педагогічних дій, спроможністю до мистецької рефлексії, до самооцінки та самопізнання. Щільно пов’язаний з інтенціонально-рефлексивним підходом комунікативно-технологічний, що забезпечує формування готовності магістрантів музичного мистецтва до вибору доцільних методів та прийомів організації та керівництва мистецькою діяльністю учнів. Саме завдяки технологічному підходу здійснюється досягнення цілей розробленої методичної системи, актуалізується її результативність. Інтенціонально-рефлексивний підхід дозволяє спрямувати магістрантів музичного мистецтва на всебічний музично-професійний розвиток, на удосконалення методів впливу вчителя на учнів. У результаті успішної реалізації цієї програми у студентів факультетів мистецтв формуються особистісно-професійні якості та фахові здібності, виробляються вміння та навички продуктивного керівництва учнівськими колективами.","PeriodicalId":285901,"journal":{"name":"Scientific journal of National Pedagogical Dragomanov University. Series 14. Theory and Methodology of Arts Education","volume":"14 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-05-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116107936","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-05-22DOI: 10.31392/npu-nc.series14.2023.29.11
Зузяк Т. П., Грінченко Т. Д., Мацюк О. М.
На основі аналізу наукових досліджень доведено, що професіографічний підхід сприяє розкриттю змісту і особливостей обраної професії, визначенню характерних стосунків особистості зі специфічними явищами, що супроводжують процес праці, розкриттю спектру вимог до фахівця як до представника відповідної професії. В основу даного підходу покладається побудова професіограми. В статті охарактеризовано види професіограм, розроблені науковцями різних галузей педагогіки та запропоновано впровадження у процес підготовки викладачів хореографії ведення мистецького портфоліо, як своєрідну форму професіограми, дієвого чинника визначення ступеня готовності особистості до професійної діяльності. Висвітлені вимоги підготовки майбутніх учителів хореографії до мистецько-педагогічної діяльності.
{"title":"До питання фахової підготовки майбутнього вчителя хореографії: професіографічний підхід","authors":"Зузяк Т. П., Грінченко Т. Д., Мацюк О. М.","doi":"10.31392/npu-nc.series14.2023.29.11","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/npu-nc.series14.2023.29.11","url":null,"abstract":"На основі аналізу наукових досліджень доведено, що професіографічний підхід сприяє розкриттю змісту і особливостей обраної професії, визначенню характерних стосунків особистості зі специфічними явищами, що супроводжують процес праці, розкриттю спектру вимог до фахівця як до представника відповідної професії. В основу даного підходу покладається побудова професіограми. В статті охарактеризовано види професіограм, розроблені науковцями різних галузей педагогіки та запропоновано впровадження у процес підготовки викладачів хореографії ведення мистецького портфоліо, як своєрідну форму професіограми, дієвого чинника визначення ступеня готовності особистості до професійної діяльності. Висвітлені вимоги підготовки майбутніх учителів хореографії до мистецько-педагогічної діяльності.","PeriodicalId":285901,"journal":{"name":"Scientific journal of National Pedagogical Dragomanov University. Series 14. Theory and Methodology of Arts Education","volume":"84 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-05-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128369478","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-05-22DOI: 10.31392/npu-nc.series14.2023.29.13
Сє Сяолу
Мотивація здійснює величезний вплив на позитивне ставлення майбутніх учителів музичного мистецтва до практичної діяльності з учнями, підсилює тягу до знань. Включення студентів факультету мистецтв у продуктивну діяльність, яка підкріплена знаннями власних можливостей і співвідноситься з позитивними результатами, додає їм впевненості у вирішенні творчих виконавських завдань. Оскільки у цьому процесі задіяна усвідомленість, то спрямованість психічних процесів відбувається таким чином, що дозволяє знаходити нову поведінку, яка володіє більшою цінністю, до того ж створюється можливість реалізації потрібної діяльності з великим успіхом. Мотиваційно-ціннісний конструкт сприяє розгляду таких форм у свідомості майбутніх учителів музичного мистецтва, що відповідають за професійно-значущі цінності, якості даної професії, які містяться у змістовній її стороні, що уможливлює задовольнити їх фахові інтереси та особистісні потреби. Цей конструкт має розглядати специфічні форми відображення у свідомості майбутніх учителів музичного мистецтва, які позначаються на регуляції поведінки в творчо-інтерпретаційній роботі.
{"title":"Мотиваційно-ціннісний конструкт співацької підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва у процесі фахового навчання","authors":"Сє Сяолу","doi":"10.31392/npu-nc.series14.2023.29.13","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/npu-nc.series14.2023.29.13","url":null,"abstract":"Мотивація здійснює величезний вплив на позитивне ставлення майбутніх учителів музичного мистецтва до практичної діяльності з учнями, підсилює тягу до знань. Включення студентів факультету мистецтв у продуктивну діяльність, яка підкріплена знаннями власних можливостей і співвідноситься з позитивними результатами, додає їм впевненості у вирішенні творчих виконавських завдань. Оскільки у цьому процесі задіяна усвідомленість, то спрямованість психічних процесів відбувається таким чином, що дозволяє знаходити нову поведінку, яка володіє більшою цінністю, до того ж створюється можливість реалізації потрібної діяльності з великим успіхом. Мотиваційно-ціннісний конструкт сприяє розгляду таких форм у свідомості майбутніх учителів музичного мистецтва, що відповідають за професійно-значущі цінності, якості даної професії, які містяться у змістовній її стороні, що уможливлює задовольнити їх фахові інтереси та особистісні потреби. Цей конструкт має розглядати специфічні форми відображення у свідомості майбутніх учителів музичного мистецтва, які позначаються на регуляції поведінки в творчо-інтерпретаційній роботі.","PeriodicalId":285901,"journal":{"name":"Scientific journal of National Pedagogical Dragomanov University. Series 14. Theory and Methodology of Arts Education","volume":"22 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-05-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123313026","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-05-22DOI: 10.31392/npu-nc.series14.2023.29.03
Бурська О. П., Кулик Д. О.
У статті здійснено аналіз хореографічних образів другої частини балету "Тіло і Душа", створеного канадською хореографкою Крістал Пайт на музику Прелюдій ор.28 Ф. Шопена. Простежено особливості взаємодії хореографічного та музичного образів, форм та способів невербальної експресії двох споріднених мистецтв. Визначено, що процесуальний характер розгортання музичного і хореографічного образів, їх динамічність, часова модальність є спільною основою, яка дозволяє двом невербальним мовам «співіснувати» в хореографічному образі і посилювати його художній ефект. На основі проведеного аналізу виділено основні принципи взаємодії хореографічного та музичного образів в балетній хореографії К. Пайт: принципи емоційного та структурного резонансу; принцип емоційного доповнення образу; принцип корекції образу; принцип емоційного дисонансу.
{"title":"Невербальна експресія: форми вираження художньої думки в хореографії та музичному мистецтві (на прикладі балету Крістал Пайт \"Body and Soul\", 2019)","authors":"Бурська О. П., Кулик Д. О.","doi":"10.31392/npu-nc.series14.2023.29.03","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/npu-nc.series14.2023.29.03","url":null,"abstract":"У статті здійснено аналіз хореографічних образів другої частини балету \"Тіло і Душа\", створеного канадською хореографкою Крістал Пайт на музику Прелюдій ор.28 Ф. Шопена. Простежено особливості взаємодії хореографічного та музичного образів, форм та способів невербальної експресії двох споріднених мистецтв. Визначено, що процесуальний характер розгортання музичного і хореографічного образів, їх динамічність, часова модальність є спільною основою, яка дозволяє двом невербальним мовам «співіснувати» в хореографічному образі і посилювати його художній ефект. На основі проведеного аналізу виділено основні принципи взаємодії хореографічного та музичного образів в балетній хореографії К. Пайт: принципи емоційного та структурного резонансу; принцип емоційного доповнення образу; принцип корекції образу; принцип емоційного дисонансу.","PeriodicalId":285901,"journal":{"name":"Scientific journal of National Pedagogical Dragomanov University. Series 14. Theory and Methodology of Arts Education","volume":"9 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-05-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122985233","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-05-22DOI: 10.31392/npu-nc.series14.2023.29.07
Герасимова І. Г., Лученко О. В.
Стаття присвячена проблемі професійної підготовки майбутніх педагогів, а саме вчителів музики, хореографії, образотворчого мистецтва. Розглянуто умови, в яких відбувається життєдіяльність сучасної людини. На загально-цивілізаційному рівні – це глобалізація та інформатизація, а на регіональному - перехід до економічного розвитку, зміна вимог роботодавців до працівників, наслідки пандемії Covid-19. Акцентовано увагу на ситуації, що виникла в суспільстві завдяки військовій агресії РФ. З’ясовано, що запорукою успішності сучасного фахівця в таких умовах стає прояв у професійній діяльності мобільності, яка стосується і професійної діяльності педагогів, вчителів мистецьких дисциплін. Показано, що їхня професійна діяльність вже за своєю суттю є досить своєрідною. Відтак формування професійної мобільності педагогів такого профілю зумовлює необхідність врахування поліфункціональності, множинності професійних ролей з опорою на творчий потенціал мистецтва, його вплив на особистість. Зроблено висновок щодо необхідності розроблення теоретичного, методичного та практичного забезпечення формування професійної мобільності вчителів мистецьких дисциплін.
{"title":"До проблеми формування професійної мобільності майбутніх вчителів мистецьких дисциплін","authors":"Герасимова І. Г., Лученко О. В.","doi":"10.31392/npu-nc.series14.2023.29.07","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/npu-nc.series14.2023.29.07","url":null,"abstract":"Стаття присвячена проблемі професійної підготовки майбутніх педагогів, а саме вчителів музики, хореографії, образотворчого мистецтва. Розглянуто умови, в яких відбувається життєдіяльність сучасної людини. На загально-цивілізаційному рівні – це глобалізація та інформатизація, а на регіональному - перехід до економічного розвитку, зміна вимог роботодавців до працівників, наслідки пандемії Covid-19. Акцентовано увагу на ситуації, що виникла в суспільстві завдяки військовій агресії РФ. З’ясовано, що запорукою успішності сучасного фахівця в таких умовах стає прояв у професійній діяльності мобільності, яка стосується і професійної діяльності педагогів, вчителів мистецьких дисциплін. Показано, що їхня професійна діяльність вже за своєю суттю є досить своєрідною. Відтак формування професійної мобільності педагогів такого профілю зумовлює необхідність врахування поліфункціональності, множинності професійних ролей з опорою на творчий потенціал мистецтва, його вплив на особистість. Зроблено висновок щодо необхідності розроблення теоретичного, методичного та практичного забезпечення формування професійної мобільності вчителів мистецьких дисциплін.","PeriodicalId":285901,"journal":{"name":"Scientific journal of National Pedagogical Dragomanov University. Series 14. Theory and Methodology of Arts Education","volume":"53 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-05-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128151315","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-05-22DOI: 10.31392/npu-nc.series14.2023.29.19
Чжан Ї
Стаття розкриває діагностичний етап формування виконавської майстерності магістрантів музичного мистецтва. Наведено діагностичні методики перевірки сформованості виконавської майстерності магістрантів музичного мистецтва у процесі співацького навчання. Виокремлено чотири рівня сформованості виконавської майстерності магістрантів музичного мистецтва у процесі співацького навчання, а саме: елементарний, базовий, досконалий та творчий, яким надано якісні й кількісні показники. На констатувальному етапі експерименту перевірено сформованість мотиваційно-ціннісного та когнітивно-пізнавального структурних компонентів виконавської майстерності магістрантів музичного мистецтва. Висвітлені результати підготовки магістрантів музичного мистецтва до співацької діяльності.
{"title":"Діагностика сформованості виконавської майстерності магістрантів музичного мистецтва на констатувальному етапі експерименту","authors":"Чжан Ї","doi":"10.31392/npu-nc.series14.2023.29.19","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/npu-nc.series14.2023.29.19","url":null,"abstract":"Стаття розкриває діагностичний етап формування виконавської майстерності магістрантів музичного мистецтва. Наведено діагностичні методики перевірки сформованості виконавської майстерності магістрантів музичного мистецтва у процесі співацького навчання. Виокремлено чотири рівня сформованості виконавської майстерності магістрантів музичного мистецтва у процесі співацького навчання, а саме: елементарний, базовий, досконалий та творчий, яким надано якісні й кількісні показники. На констатувальному етапі експерименту перевірено сформованість мотиваційно-ціннісного та когнітивно-пізнавального структурних компонентів виконавської майстерності магістрантів музичного мистецтва. Висвітлені результати підготовки магістрантів музичного мистецтва до співацької діяльності.","PeriodicalId":285901,"journal":{"name":"Scientific journal of National Pedagogical Dragomanov University. Series 14. Theory and Methodology of Arts Education","volume":"62 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-05-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114919135","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-05-22DOI: 10.31392/npu-nc.series14.2023.29.05
Козир А. В., Ліхіцька Л. М.
Стаття розкриває креативно-проєктивний напрямок вокально-хорової роботи студентів факультетів мистецтв університетів. Цей конструкт охоплює високий рівень розвитку саморегуляції емоційної сфери вчителя, наявність артистизму, виявлення творчого натхнення, використання творчо-індивідуального стилю в роботі з учнями, вміння створювати креативне середовище для взаємного розвитку суб’єктів педагогічної взаємодії. Креативно-проєктивний конструкт підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва активізує їх творчий потенціал і дозволяє її вибудувати як систему, що самоорганізовується. Резерви творчого потенціалу коріняться в невикористаних можливостях вчителя музичного мистецтва та в системі підходів до їх використання. У зв’язку з цим творчий потенціал учителів музичного мистецтва становить синтез типового й притаманного кожній конкретній особистості. У статті наведені методики співацької роботи видатних майстрів вокального мистецтва.
{"title":"Креативно-проєктивний конструкт підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до вокально-хорової роботи з учнями","authors":"Козир А. В., Ліхіцька Л. М.","doi":"10.31392/npu-nc.series14.2023.29.05","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/npu-nc.series14.2023.29.05","url":null,"abstract":"Стаття розкриває креативно-проєктивний напрямок вокально-хорової роботи студентів факультетів мистецтв університетів. Цей конструкт охоплює високий рівень розвитку саморегуляції емоційної сфери вчителя, наявність артистизму, виявлення творчого натхнення, використання творчо-індивідуального стилю в роботі з учнями, вміння створювати креативне середовище для взаємного розвитку суб’єктів педагогічної взаємодії. Креативно-проєктивний конструкт підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва активізує їх творчий потенціал і дозволяє її вибудувати як систему, що самоорганізовується. Резерви творчого потенціалу коріняться в невикористаних можливостях вчителя музичного мистецтва та в системі підходів до їх використання. У зв’язку з цим творчий потенціал учителів музичного мистецтва становить синтез типового й притаманного кожній конкретній особистості. У статті наведені методики співацької роботи видатних майстрів вокального мистецтва.","PeriodicalId":285901,"journal":{"name":"Scientific journal of National Pedagogical Dragomanov University. Series 14. Theory and Methodology of Arts Education","volume":"T167 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-05-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125497616","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：