Pub Date : 2023-05-22DOI: 10.31392/npu-nc.series14.2023.29.09
Мальцева Н. В.
Стаття розкриває основні наукові підходи до диригентсько-хорової підготовки студентів факультетів мистецтв. Виокремлено такі наукові підходи до диригентсько-хорової підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва: системний, аксіологічний, культурологічний, акмеологічний, творчий. Системний підхід дає можливість розглядати різні елементи як єдине ціле на основі спільних або схожих елементів, де підготовка хорового диригента – це ціла система взаємопов’язаних навичок та умінь, які розвиваються на основі доступних диригенту мануальних інструментів. Аксіологічний підхід – це своєрідна філософсько-педагогічна стратегія, яка пріоритетним напрямком дослідження вважає загальнолюдські цінності, самоцінність особистості та досліджує шляхи оптимального використання педагогічних ресурсів у рамках цих цінностей. Культурологічний підхід – це сукупність теоретико-методологічних положень та організаційно-педагогічних заходів, спрямованих на створення умов для освоєння й трансляції педагогічних цінностей і технологій. Акмеологічний підхід передбачає сукупність принципів, прийомів, методів наукового дослідження, які дозволяють вивчати й вирішувати наукові та практичні проблеми в обсязі їх реального онтологічного буття. Метою творчого підходу професійної підготовки майбутнього педагога є креативне застосування досвіду в умовах, що перенесення на інші педагогічні об’єкти.
{"title":"Основні підходи до диригентсько-хорової підготовки студентів факультетів мистецтв","authors":"Мальцева Н. В.","doi":"10.31392/npu-nc.series14.2023.29.09","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/npu-nc.series14.2023.29.09","url":null,"abstract":"Стаття розкриває основні наукові підходи до диригентсько-хорової підготовки студентів факультетів мистецтв. Виокремлено такі наукові підходи до диригентсько-хорової підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва: системний, аксіологічний, культурологічний, акмеологічний, творчий. Системний підхід дає можливість розглядати різні елементи як єдине ціле на основі спільних або схожих елементів, де підготовка хорового диригента – це ціла система взаємопов’язаних навичок та умінь, які розвиваються на основі доступних диригенту мануальних інструментів. Аксіологічний підхід – це своєрідна філософсько-педагогічна стратегія, яка пріоритетним напрямком дослідження вважає загальнолюдські цінності, самоцінність особистості та досліджує шляхи оптимального використання педагогічних ресурсів у рамках цих цінностей. Культурологічний підхід – це сукупність теоретико-методологічних положень та організаційно-педагогічних заходів, спрямованих на створення умов для освоєння й трансляції педагогічних цінностей і технологій. Акмеологічний підхід передбачає сукупність принципів, прийомів, методів наукового дослідження, які дозволяють вивчати й вирішувати наукові та практичні проблеми в обсязі їх реального онтологічного буття. Метою творчого підходу професійної підготовки майбутнього педагога є креативне застосування досвіду в умовах, що перенесення на інші педагогічні об’єкти.","PeriodicalId":285901,"journal":{"name":"Scientific journal of National Pedagogical Dragomanov University. Series 14. Theory and Methodology of Arts Education","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-05-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126824519","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-05-22DOI: 10.31392/npu-nc.series14.2023.29.22
Теплова О. Ю., Кулик Д. О., Мацюк О. М.
Стаття розкриває особливості педагогічного впливу на розвиток креативності молодших школярів у процесі хореографічної підготовки в дитячому ансамблі. На основі психолого-педагогічних та мистецтвознавчих джерел розглянуто й теоретично обґрунтовано основні педагогічні умови практичної роботи вчителя хореографічного мистецтва, спрямовані на застосування ефективних методик розвитку креативності молодших школярів. Проаналізовано відповідність визначених педагогічних умов розвитку креативності учнів методами заохочення, усвідомлення власних дій, результатів творчості, самооцінки, прагнення самовдосконалення. Передбачено навчальну продуктивність методичної роботи вчителя-хореографа щодо виховання креативно розвиненої учнівської молоді.
{"title":"Педагогічні основи розвитку креативності молодших школярів у хореографічному ансамблі","authors":"Теплова О. Ю., Кулик Д. О., Мацюк О. М.","doi":"10.31392/npu-nc.series14.2023.29.22","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/npu-nc.series14.2023.29.22","url":null,"abstract":"Стаття розкриває особливості педагогічного впливу на розвиток креативності молодших школярів у процесі хореографічної підготовки в дитячому ансамблі. На основі психолого-педагогічних та мистецтвознавчих джерел розглянуто й теоретично обґрунтовано основні педагогічні умови практичної роботи вчителя хореографічного мистецтва, спрямовані на застосування ефективних методик розвитку креативності молодших школярів. Проаналізовано відповідність визначених педагогічних умов розвитку креативності учнів методами заохочення, усвідомлення власних дій, результатів творчості, самооцінки, прагнення самовдосконалення. Передбачено навчальну продуктивність методичної роботи вчителя-хореографа щодо виховання креативно розвиненої учнівської молоді. ","PeriodicalId":285901,"journal":{"name":"Scientific journal of National Pedagogical Dragomanov University. Series 14. Theory and Methodology of Arts Education","volume":"6 1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-05-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127402520","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-05-22DOI: 10.31392/npu-nc.series14.2023.29.28
Новосадов Я. Г., Мозгальова Н. Г.
У статті здійснено теоретичне та практичне обґрунтування комплексного дослідження історії становлення флейтового мистецтва, що визначає її актуальність для сучасної мистецько-педагогічної практики. Проаналізовано шляхи виникнення флейти, її розвиток від давніх часів до сьогодення. В історичній ретроспективі представлено конструктивні зміни флейтового інструментарію, зокрема конструктивні особливості флейти XVIII століття та модернізацію флейти у ХІХ-ХХ століттях: шляхом здійснення численних змін у конструкції. Відзначено роль Й. Кванца та Т.Бьома у розвитку флейтового мистецтва. Проаналізовано роботи зарубіжних (Й. Кванца, Й. Тромліца,) та українських (Є. Качмарика, І. Єрмака, Я. Карп’яка, М. Пєрцова) дослідників, розглянуто композиторський внесок у розвитокфлейтового мистецтва. Особливу увагу приділено українській флейтовій школі, становлення якої пов’язано із відкриттям у великих містах (Київ, Харків, Одеса, Львів) консерваторій та розвитком композиторської практики.
{"title":"Історія становлення флейтового мистецтва","authors":"Новосадов Я. Г., Мозгальова Н. Г.","doi":"10.31392/npu-nc.series14.2023.29.28","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/npu-nc.series14.2023.29.28","url":null,"abstract":"У статті здійснено теоретичне та практичне обґрунтування комплексного дослідження історії становлення флейтового мистецтва, що визначає її актуальність для сучасної мистецько-педагогічної практики. Проаналізовано шляхи виникнення флейти, її розвиток від давніх часів до сьогодення. В історичній ретроспективі представлено конструктивні зміни флейтового інструментарію, зокрема конструктивні особливості флейти XVIII століття та модернізацію флейти у ХІХ-ХХ століттях: шляхом здійснення численних змін у конструкції. Відзначено роль Й. Кванца та Т.Бьома у розвитку флейтового мистецтва. Проаналізовано роботи зарубіжних (Й. Кванца, Й. Тромліца,) та українських (Є. Качмарика, І. Єрмака, Я. Карп’яка, М. Пєрцова) дослідників, розглянуто композиторський внесок у розвитокфлейтового мистецтва. Особливу увагу приділено українській флейтовій школі, становлення якої пов’язано із відкриттям у великих містах (Київ, Харків, Одеса, Львів) консерваторій та розвитком композиторської практики.","PeriodicalId":285901,"journal":{"name":"Scientific journal of National Pedagogical Dragomanov University. Series 14. Theory and Methodology of Arts Education","volume":"30 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-05-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"117018361","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-05-22DOI: 10.31392/npu-nc.series14.2023.29.02
П’явка К. М.
У статті розкрито особливості формування поняття «музично-творчі здібності» у психолого-педагогічній літературі. Розглядається проблема створення можливостей структурування музичних здібностей. Охарактеризовано загальнотеоретичні підходи до проблеми розвитку музичних здібностей, які забезпечують ефективне формування важливих якостей особистості; розгляд феномену творчості у філософських дослідженнях, проаналізовано психолого-педагогічну наукову літературу щодо проблеми розвитку музичних здібностей поступових етапів їх розвитку.
{"title":"\"Музично-творчі здібності\" як наукова категорія у філософських та психолого-педагогічних дослідженнях","authors":"П’явка К. М.","doi":"10.31392/npu-nc.series14.2023.29.02","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/npu-nc.series14.2023.29.02","url":null,"abstract":"У статті розкрито особливості формування поняття «музично-творчі здібності» у психолого-педагогічній літературі. Розглядається проблема створення можливостей структурування музичних здібностей. Охарактеризовано загальнотеоретичні підходи до проблеми розвитку музичних здібностей, які забезпечують ефективне формування важливих якостей особистості; розгляд феномену творчості у філософських дослідженнях, проаналізовано психолого-педагогічну наукову літературу щодо проблеми розвитку музичних здібностей поступових етапів їх розвитку.","PeriodicalId":285901,"journal":{"name":"Scientific journal of National Pedagogical Dragomanov University. Series 14. Theory and Methodology of Arts Education","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-05-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130858250","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-05-22DOI: 10.31392/npu-nc.series14.2023.29.01
Мимрик М. Р.
Актуалізовано герменевтичний підхід у змісті вищої мистецької освіти, обґрунтована теоретико-методологічна методика ціннісного розуміння творів нової академічної музики другої половини XX – початку ХХІ століть. Важливою компонентою пропонованої комплексної методики є елективний навчальний курс «Герменевтичний аналіз творів нової академічної музики другої половини XX – початку ХХІ століть» для магістрантів спеціальності 025 «Музичне мистецтво», укладений згідно вимог кредитно-модульної системи організації освітнього процесу. Студенти знайомляться з найкращими музичними зразками зарубіжного та українського авангарду, опановують нові стилі та композиційні техніки сучасного музичного мистецтва. Поряд із традиційними методами активно застосовується комплекс евристично-пошукових методів педагогічної герменевтики мистецтва (метод герменевтичного аналізу, метод герменевтичного діалогу / полілогу, емпатійні методи). Особливого значення набуває музично-герменевтична компетентність студентів.
{"title":"Герменевтична методика ціннісного розуміння творів нової академічної музики (друга половина XX – початок XXI століть)","authors":"Мимрик М. Р.","doi":"10.31392/npu-nc.series14.2023.29.01","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/npu-nc.series14.2023.29.01","url":null,"abstract":"Актуалізовано герменевтичний підхід у змісті вищої мистецької освіти, обґрунтована теоретико-методологічна методика ціннісного розуміння творів нової академічної музики другої половини XX – початку ХХІ століть. Важливою компонентою пропонованої комплексної методики є елективний навчальний курс «Герменевтичний аналіз творів нової академічної музики другої половини XX – початку ХХІ століть» для магістрантів спеціальності 025 «Музичне мистецтво», укладений згідно вимог кредитно-модульної системи організації освітнього процесу. Студенти знайомляться з найкращими музичними зразками зарубіжного та українського авангарду, опановують нові стилі та композиційні техніки сучасного музичного мистецтва. Поряд із традиційними методами активно застосовується комплекс евристично-пошукових методів педагогічної герменевтики мистецтва (метод герменевтичного аналізу, метод герменевтичного діалогу / полілогу, емпатійні методи). Особливого значення набуває музично-герменевтична компетентність студентів.","PeriodicalId":285901,"journal":{"name":"Scientific journal of National Pedagogical Dragomanov University. Series 14. Theory and Methodology of Arts Education","volume":"14 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-05-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131687878","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-05-22DOI: 10.31392/npu-nc.series14.2023.29.17
Сунь Мінцзе
Розкрито основні принципи вокально-ансамблевої компетентності студентів факультетів мистецтв університетів, а саме: соціокультурної відповідності, принцип оптимального поєднання теоретичних та практичних способів навчання й принцип інтерактивної зорієнтованості. Соціокультурна відповідність виконує соціальну функцію, відповідно, формування вокально-ансамблевої компетентності студентів факультетів мистецтв у процесі вивчення диригентсько-хорових дисциплін має бути включеним у контекст культури як соціального феномена конкретного історичного проміжку у концентрованому вигляді, а також охоплювати більш широкі часові межі засобами слідування загальним соціокультурним тенденціям, нормам і цінностям. Принцип оптимального поєднання теоретичних і практичних способів навчання нами виокремлений тому, що вивчення диригентсько-хорових дисциплін передбачає використання алгоритму цілісності теоретичного та практичного засвоєння мистецького твору, яке здійснюється у формі початкового аналізу партитури з подальшим практичним відпрацюванням технічних і художніх особливостей, пошуком інтерпретації і завершальним представленням даного варіанту перед публікою. Принцип інтерактивної зорієнтованості сприятиме появі ініціативного ставлення студентів до вивчення диригентсько-хорових дисциплін в процесі формування вокально-ансамблевої компетентності.
{"title":"Принципи вокально-ансамблевої компетентності у підготовці майбутніх учителів музичного мистецтва","authors":"Сунь Мінцзе","doi":"10.31392/npu-nc.series14.2023.29.17","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/npu-nc.series14.2023.29.17","url":null,"abstract":"Розкрито основні принципи вокально-ансамблевої компетентності студентів факультетів мистецтв університетів, а саме: соціокультурної відповідності, принцип оптимального поєднання теоретичних та практичних способів навчання й принцип інтерактивної зорієнтованості. Соціокультурна відповідність виконує соціальну функцію, відповідно, формування вокально-ансамблевої компетентності студентів факультетів мистецтв у процесі вивчення диригентсько-хорових дисциплін має бути включеним у контекст культури як соціального феномена конкретного історичного проміжку у концентрованому вигляді, а також охоплювати більш широкі часові межі засобами слідування загальним соціокультурним тенденціям, нормам і цінностям. Принцип оптимального поєднання теоретичних і практичних способів навчання нами виокремлений тому, що вивчення диригентсько-хорових дисциплін передбачає використання алгоритму цілісності теоретичного та практичного засвоєння мистецького твору, яке здійснюється у формі початкового аналізу партитури з подальшим практичним відпрацюванням технічних і художніх особливостей, пошуком інтерпретації і завершальним представленням даного варіанту перед публікою. Принцип інтерактивної зорієнтованості сприятиме появі ініціативного ставлення студентів до вивчення диригентсько-хорових дисциплін в процесі формування вокально-ансамблевої компетентності.","PeriodicalId":285901,"journal":{"name":"Scientific journal of National Pedagogical Dragomanov University. Series 14. Theory and Methodology of Arts Education","volume":"8 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-05-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125444222","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-05-22DOI: 10.31392/npu-nc.series14.2023.29.14
Ван Цзін
У статті висвітлено актуальну проблему формування готовності магістрів-вокалістів до художньо-творчої діяльності. Аналіз наукової літератури за напрямом досліджуваної проблеми дозволяє нам виявити значущі аспекти та сутнісні характеристики підготовки магістрантів-вокалістів до художньо-творчої діяльності. Бажаний формат сучасного фахівця характеризується за ознаками універсальності, зокрема, вокаліста-виконавця, який досконало володіє голосом, орієнтується в манерах виконання різножанрового й різностильового репертуару. Сучасний вокаліст-виконавець відповідно володіє індивідуальним творчим підходом у створенні художнього образу виконуваного вокального твору за іміджевими ознаками. Удосконаленню процесу фахової підготовки магістрів-вокалістів сприятиме підготовка до художньо-творчої діяльності, які в процесі подальшої фахової самореалізації будуть готові до ведення культурного діалогу зі слухачами. В цілому це сприятиме формуванню культури слухацької аудиторії підростаючого покоління шляхом упровадження новітніх форм фахової самореалізації вокаліста-виконавця.
{"title":"Проблема підготовки магістрів-вокалістів до художньо-творчої діяльності","authors":"Ван Цзін","doi":"10.31392/npu-nc.series14.2023.29.14","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/npu-nc.series14.2023.29.14","url":null,"abstract":"У статті висвітлено актуальну проблему формування готовності магістрів-вокалістів до художньо-творчої діяльності. Аналіз наукової літератури за напрямом досліджуваної проблеми дозволяє нам виявити значущі аспекти та сутнісні характеристики підготовки магістрантів-вокалістів до художньо-творчої діяльності. Бажаний формат сучасного фахівця характеризується за ознаками універсальності, зокрема, вокаліста-виконавця, який досконало володіє голосом, орієнтується в манерах виконання різножанрового й різностильового репертуару. Сучасний вокаліст-виконавець відповідно володіє індивідуальним творчим підходом у створенні художнього образу виконуваного вокального твору за іміджевими ознаками. Удосконаленню процесу фахової підготовки магістрів-вокалістів сприятиме підготовка до художньо-творчої діяльності, які в процесі подальшої фахової самореалізації будуть готові до ведення культурного діалогу зі слухачами. В цілому це сприятиме формуванню культури слухацької аудиторії підростаючого покоління шляхом упровадження новітніх форм фахової самореалізації вокаліста-виконавця.","PeriodicalId":285901,"journal":{"name":"Scientific journal of National Pedagogical Dragomanov University. Series 14. Theory and Methodology of Arts Education","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-05-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126221716","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-05-22DOI: 10.31392/npu-nc.series14.2023.29.24
Верещагіна-Білявська О. Є., Сушицький М. І.
У статті проаналізовано фактологічний матеріал з історії українського балету і хореографічної освіти та визначено особливості національного хореографічного мистецтва першої третини ХХ століття. Застосування системного і культурологічного підходів дозволило розкрити специфіку становлення мистецтва українського класичного танцю та хореографічної освіти у контексті перебігу соціокультурних процесів зазначеного періоду. Визначено роль польських танцівників у становленні класичного танцю в Україні. Охарактеризовано експерименти П. Вірського і М. Болотова у галузі поєднання лексики народного танцю з класичним балетом. Автори статті виділяють здобутки танцівників Одеського театру опери та балету, які виступили сміливими експериментаторами мистецтва танцю та визначили шляхи його розвитку на майбутнє. Зроблено висновок стосовно того, що напрямок розвитку національних балету і хореографічної освіти безпосередньо було визначено перебігом суспільних процесів першої третини ХХ століття, а також вказано на чинники, що гальмували їх розвиток.
文章分析了有关乌克兰芭蕾舞和舞蹈教育史的事实材料，确定了二十世纪前三十年国家舞蹈艺术的特点。运用系统和文化方法揭示了这一时期社会文化进程背景下乌克兰古典舞蹈艺术和舞蹈教育形成的具体情况。研究确定了波兰舞蹈家在乌克兰古典舞形成过程中的作用。文章介绍了 P. Virsky 和 M. Bolotov 在将民间舞蹈语汇与古典芭蕾相结合方面的实验。文章作者强调了敖德萨歌剧院和芭蕾舞剧院舞蹈演员的成就，他们是舞蹈艺术的大胆尝试者，并确定了舞蹈艺术未来的发展方向。结论是，民族芭蕾舞和舞蹈教育的发展方向直接由二十世纪前三十年的社会进程决定，同时也指出了阻碍其发展的因素。
{"title":"Хореографічне мистецтво України у контексті соціокультурних процесів першої третини ХХ століття","authors":"Верещагіна-Білявська О. Є., Сушицький М. І.","doi":"10.31392/npu-nc.series14.2023.29.24","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/npu-nc.series14.2023.29.24","url":null,"abstract":"У статті проаналізовано фактологічний матеріал з історії українського балету і хореографічної освіти та визначено особливості національного хореографічного мистецтва першої третини ХХ століття. Застосування системного і культурологічного підходів дозволило розкрити специфіку становлення мистецтва українського класичного танцю та хореографічної освіти у контексті перебігу соціокультурних процесів зазначеного періоду. Визначено роль польських танцівників у становленні класичного танцю в Україні. Охарактеризовано експерименти П. Вірського і М. Болотова у галузі поєднання лексики народного танцю з класичним балетом. Автори статті виділяють здобутки танцівників Одеського театру опери та балету, які виступили сміливими експериментаторами мистецтва танцю та визначили шляхи його розвитку на майбутнє. Зроблено висновок стосовно того, що напрямок розвитку національних балету і хореографічної освіти безпосередньо було визначено перебігом суспільних процесів першої третини ХХ століття, а також вказано на чинники, що гальмували їх розвиток.","PeriodicalId":285901,"journal":{"name":"Scientific journal of National Pedagogical Dragomanov University. Series 14. Theory and Methodology of Arts Education","volume":"20 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-05-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127830777","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-05-22DOI: 10.31392/npu-nc.series14.2023.29.25
Москвічова Ю. О., Сушицький М. І.
Динаміка професіоналізації української народно-сценічної хореографії розкривається у контексті творчої діяльності Василя Верховинця. Показано процес виокремлення народного танцю в окремий сценічний жанр і подальше його втілення у першому національному балеті. Висвітлено багатогранну творчу діяльність В.Верховинця як засновника теоретичних засад української хореографії та творця нового сценiчного жанру – театралiзованої пiснi. Підкреслено надважливе значення новаторських наукових праць митця («Українське весiлля», «Українськi танцi», «Теорiя українського народного танцю», «Весняночка»). Визначено специфіку практичної хореографічної роботи В. Верховинця у навчальних закладах та художніх колективах.
{"title":"Розвиток народно-сценічної хореографії у творчій діяльності В. Верховинця","authors":"Москвічова Ю. О., Сушицький М. І.","doi":"10.31392/npu-nc.series14.2023.29.25","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/npu-nc.series14.2023.29.25","url":null,"abstract":"Динаміка професіоналізації української народно-сценічної хореографії розкривається у контексті творчої діяльності Василя Верховинця. Показано процес виокремлення народного танцю в окремий сценічний жанр і подальше його втілення у першому національному балеті. Висвітлено багатогранну творчу діяльність В.Верховинця як засновника теоретичних засад української хореографії та творця нового сценiчного жанру – театралiзованої пiснi. Підкреслено надважливе значення новаторських наукових праць митця («Українське весiлля», «Українськi танцi», «Теорiя українського народного танцю», «Весняночка»). Визначено специфіку практичної хореографічної роботи В. Верховинця у навчальних закладах та художніх колективах.","PeriodicalId":285901,"journal":{"name":"Scientific journal of National Pedagogical Dragomanov University. Series 14. Theory and Methodology of Arts Education","volume":"20 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-05-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"117194095","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-05-22DOI: 10.31392/npu-nc.series14.2023.29.16
Лі Сюй
Визначенно рівні сформованості слухової уваги майбутніх учителів музичного мистецтва, а саме: високий, середній і низький. Розроблена поетапна методика формування слухової уваги студентів факультетів мистецтв: мотиваційно-спрямований, когнітивно-прогностичний, операційно-діяльнісний, креативно-результативний. Мотиваційно-спрямований етап має сприяти розвитку слухової зосередженості й концентрації у процесі музично-виконавської діяльності необхідної для якісного відтворення художнього задуму. Когнітивно-прогностичний етап забезпечує ефективний розвиток вибірковості й стійкості слухової уваги, оволодіння механізмами формування оперативної фази уваги, що забезпечує даний взаємозв’язок. Операційно-діяльнісний етап сприяв розвитку розподілу і переключення слухової уваги з одночасним її зосередженням, вибірковістю, стійкістю й об’ємом. Креативно-результативний етап передбачав розвиток об’єму слухової уваги через її зосередженість, вибірковість, стійкість, розподіл і переключення. Даний етап підпорядкований оволодінню механізмами функціонування фазою післяопераційної слухової уваги.
{"title":"Поетапна методика формування слухової уваги майбутніх учителів музичного мистецтва","authors":"Лі Сюй","doi":"10.31392/npu-nc.series14.2023.29.16","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/npu-nc.series14.2023.29.16","url":null,"abstract":"Визначенно рівні сформованості слухової уваги майбутніх учителів музичного мистецтва, а саме: високий, середній і низький. Розроблена поетапна методика формування слухової уваги студентів факультетів мистецтв: мотиваційно-спрямований, когнітивно-прогностичний, операційно-діяльнісний, креативно-результативний. Мотиваційно-спрямований етап має сприяти розвитку слухової зосередженості й концентрації у процесі музично-виконавської діяльності необхідної для якісного відтворення художнього задуму. Когнітивно-прогностичний етап забезпечує ефективний розвиток вибірковості й стійкості слухової уваги, оволодіння механізмами формування оперативної фази уваги, що забезпечує даний взаємозв’язок. Операційно-діяльнісний етап сприяв розвитку розподілу і переключення слухової уваги з одночасним її зосередженням, вибірковістю, стійкістю й об’ємом. Креативно-результативний етап передбачав розвиток об’єму слухової уваги через її зосередженість, вибірковість, стійкість, розподіл і переключення. Даний етап підпорядкований оволодінню механізмами функціонування фазою післяопераційної слухової уваги.","PeriodicalId":285901,"journal":{"name":"Scientific journal of National Pedagogical Dragomanov University. Series 14. Theory and Methodology of Arts Education","volume":"79 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-05-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127429697","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：